462
Рекультивація біологічна – сукупність заходів щодо відно-
влення родючості земель, які поновлені гірничотехнічною ре-
культивацією: посів трав-меліорантів, внесення добрив та ін.
Рекультивація гірничотехнічна – сукупність гірничих ро-
біт і заходів щодо відновлення властивостей денної поверх-
ні: планування відвалів, виположення їх укосів, формування
дренажної мережі, покриття поверхні шаром родючого ґрун-
ту та ін. В.О.Смирнов, В.С.Білецький.
РЕКУПЕРАЦІЯ, -ії, ж. * р. рекуперация, а. recuperation, re-
covery, regeneration; н. Rekuperation f – повернення частини
матеріалів або енергії для повторного використання у тому ж
технологічному процесі.
Напр., Р. у металургійному виробництві – виділення й
вловлювання з метою повторного використання газів, парів
тощо, які перебувають у суміші з іншими речовинами. Р. до-
рогоцінних каменів – повернення їх частини для повторного
використання. Р. цінних розчинників здійснюється шляхом їх
вилучення з відпрацьованих сумішей.
РЕЛАКСАЦІЙНИЙ, * р. релаксационный, а. relaxation, re-
laxational, н. relaxatisch, Relaxations… – пов’язаний з релак-
сацією; р е л а к с а ц і й н і к о л и в а н н я – автоколивання,
які за формою (графіком) дуже відрізняються від синусоїда-
льних (гармонічних) коливань завдяки тому, що в системах, де
вони відбуваються, істотну роль відіграють дисипативні сили
(тертя, в’язкість – у механічних системах, активний опір – у
електричних системах).
РЕЛАКСАЦІЯ, -ії, ж. * р. релаксация; а. relaxation; н. Re-
laxation f, Ermüdung f – 1) Процес поступового переходу фі-
зичної чи фізико-хімічної системи з нерівноважного стану,
спричиненого зовнішніми впливами, у стан термодинамічної
рівноваги або в певний стаціонарний стан. До Р. належать:
вирівнювання концентрації розчиненої речовини в розчині
після того, коли вона вся розчинилася; розряджання електри-
чного конденсатора тощо. Характеризують різні види Р. ча-
сом її перебігу. 2) Процес зменшення напруг у часі внаслідок
броунівського руху при незмінних зовнішніх умовах і розмі-
рах тіла. Час, протягом якого напруга зсуву в тілі зменшиться
в е разів (е = 2,71828...), називається періодом релаксації і по-
значається θ: θ = µ / κ, де µ – динамічний коефіцієнт в’язкості
рідини; κ – модуль пружності; ε – деформація. Якщо τ – час
дії сили на тіло, більший за період релаксації (τ >θ), то тіло
– рідина, якщо навпаки (τ<θ), то тіло – тверде.
РЕЛАКСАЦІЯ НАПРУЖЕНЬ, -ії, -…, ж. * р. релаксация на-
пряжений, а. stress relaxation, н. Spannungsrelaxation f, Relaxa-
tion f der Spannungen, plastische Nachwirkung f der Spannungen
– Р.н. в гірських породах – зміна протягом дії поля напружень
зразка породи або гірського масиву в умовах, що перешко-
джають зміні деформацій. Полягає у зменшенні пружної та
збільшенні пластичної деформації при незмінній загальній.
РЕЛЕ, -…, с. * р. реле, а. relay, н. Relais n, Wächter m – при-
стій, у якому при досягненні певного значення вхідної вели-
чини х вихідна величина у змінюється стрибкоподібно і при-
ймає кінцеве число значень. Найчастіше, це автоматичний
пристрій, який реаґує на зміни параметра (температури, ти-
ску тощо) і який в разі досягнення параметром заданої вели-
чини замикає або розмикає електричне коло. Реле складається
з релейного елемента (з двома станами стійкої рівноваги) і
групи електричних контактів, які замикаються (розмикають-
ся) при зміні стану релейного елемента. Розрізняють теплові,
механічні, електричні, оптичні, акустичні реле, які застосову-
ють в системах автоматичного керування, контролю, сигналі-
зації, захисту, комунікації і т.ін. В.С.Білецький.
РЕЛЕ ВИТОКУ, -…, с. * р. реле утечки, а. leakage relay; н.
Verlustrelais n, Stromverlustrelais n – захисний пристрій від ви-
току струму на землю в електричних мережах з ізольованою
нейтраллю. Широко застосовується в електромережах вугіль-
них і гірничорудних шахт. Реле здатне відключати мережу
при виникненні однофазних і двофазних витоків, при зни-
женні опору ізоляції мережі відносно землі до граничної до-
пустимої величини (критичного опору ізоляції). Значення ве-
личини опору, при якій відключається мережа, повинні бути
такими, щоб максимально можливий струм витоку при опорі
ізоляції рівному чи більшому від критичного опору ізоляції
не перевищував граничної величини, при якій його дія на лю-
дину протягом часу відключення мережі може мати небезпеч-
ні наслідки. Для трифазних мереж змінного струму напругою
127 і 220 В застосовується Р.в. РУ-127/220, призначене для
роботи у шахтах, небезпечних за газом або пилом в умовах
помірного клімату, і його тропічний варіант РУ-127/220Т.
Власний час спрацювання Р.в. в разі виникнення однофазно-
го витоку опором 1 кОм не більше 0,1 с. Для електричних
мереж трифазного змінного струму напругою 380 і 660 В ви-
пускається апарат захисту від струмів витоку уніфікований
рудниковий АЗУР у трьох варіантах виконання. Власний час
спрацювання апаратів при опорі однофазного витоку 1 кОм і
ємності мережі 0-1 мкФ на фазу не більше 0,1 с. Виробництво
Р.в. організоване на підприємствах України. В.М.Савицький,
Ф.К.Красуцький.
РЕЛЕ РІВНЯ, -…, с. * р. реле уровня; а. level switch; н. Pegel-
wächter m, Niveaurelais n, Schwimmerrelais n – пристрій, при-
значений для подання сигналу після того, як рівень робочої
рідини (сипкої маси) досягне заданої значини.
РЕЛЕ ТИСКУ, -…, с. * р. реле давления; а. pressure switch,
pressure relay; н. Druckschalter m – пристрій, призначений
для подання сигналу після того, як тиск робочого середовища
досягне заданої значини.
РЕЛІКТОВА ВОДА, -ої, -и, ж. * р. реликтовая вода, а. con-
nate water; н. Reliktwasser n – вода, яка збереглася в порах
гірських порід з часу відкладення осаду. Див. седиментогенні
води, поховані води.
РЕЛІКТОВИЙ РЕЛЬЄФ, -ого, -у, ч. * р. реликтовый рельеф,
а. relict landforms, past forms; н. Reliktenformen f pl, Vorzeit-
formen f pl, relikte Landformen f pl – форми земної поверхні,
які виникли в інших умовах, в попередні геологічні епохи.
Наприклад, льодовикові форми рельєфу на Східно-Європей-
ській рівнині.
РЕЛІКТОВІ ҐРУНТИ, -их, -ів, мн. * р. реликтовые почвы, а.
relic soils, н. Reliktboden (Reliktböden) m pl – ґрунти минулих
часів ґрунтоутворення. Зустрічаються в товщах лесу (рідше
– в інших відкладах) у вигляді темних прошарків, часто з кро-
товинами тощо. Вивчення реліктових ґрунтів дає можливість
відтворити умови минулих геологічних епох.
РЕЛЬЄФ, -у, ч. * р. рельеф, а. relief, topography, terrain; н.
Relief n, Gelände n, Flächenprofi l n, Oberfl ächengestalt(ung) f
der Erde – сукупність нерівностей поверхні суші, дна океанів
та морів, різноманітних за обрисами, розмірами, походжен-
ням, віком та історією розвитку. Рельєф – результат постійної
взаємодії внутрішніх (вулканічних, тектонічних) і зовнішніх
(денудація, акумуляція) геологічних процесів. Наслідком пе-
рших є вертикальні зміщення земної кори, наслідком других
– вивітрювання, руйнування гірських порід, перенесення, від-
кладення та перевідкладення продуктів вивітрювання.
Форми Р. можуть бути позитивними, або опуклими (гор-
би, височини, гори), і негативними, або ввігнутими (западини,
улоговини, річкові долини), простими і складними. За розмі-
рами форм Р. розрізнюють: планетарні форми Р. (материки і
ложе океанів), мегарельєф (гірські системи, рівнинні країни),
макрорельєф (гірські хребти, міжгірські западини), мезоре-
РЕК — РЕЛ