Білецький В.С. Мала гірнича енциклопедія. Том 2 (Л-Р)

Подождите немного. Документ загружается.

461

Рейковий локомотивний транспорт використовується на го-

ризонтальних та слабкопохилих виробках з поздовжнім по-

хилом колії до 0,040–0,050 (звичайний похил 0,003–0,005).

Канатна відкатка може обслуговувати виробки з будь-якими

кутами нахилу від 0° до 85°. Основою рейкового транспорту

є рейкова дорога. М.Д.Мухопад.

РЕКОГНОСЦИРОВКА, -и, ж. * р. рекогносцировка, а. re-

connaissance, н. Erkundung f, Rekognoszierung f – в гірничій

справі – попереднє обстеження місцевості або гірничих виро-

бок при виконанні геодезичних чи маркшейдерських робіт.

РЕКОНСЕРВАЦІЯ, -ії, ж. * р. реконсервация; а. reconserva-

tion; н. Rekonservation f – введення в дію чогось (напр., свер-

дловин) після консервації; поновлення чогось.

РЕКОНСТРУКЦІЯ ГІРНИЧИХ ПІДПРИЄМСТВ, -ії, -…, ж.

* р. реконструкция горных предприятий; а. mine reconstruc-

tion; н. Rekonstruktion f der Gruben, Ausbau m der Schachtanla-

gen, Tagebaue und Erzgruben – комплекс заходів, спрямованих

на докорінну чи часткову перебудову технологічного компле-

ксу діючих гірничих підприємств. Реконструюються кар’єри,

шахти, газові та нафтові промисли, збагачувальні фабрики.

Основні причини реконструкції – зниження виробничої по-

тужності, продуктивності праці, погіршення умов праці та ін.

Базується на оновленні основних фондів – активних (облад-

нання) і пасивних (будівлі та споруди). Осн. напрями рекон-

струкції ш а х т: технічне переобладнання підприємства із

збільшенням його потужності і поліпшенням техніко-еконо-

мічних показників роботи; об’єднання полів дек. підприємств

зі створенням загальної системи капітальних виробок, схем

транспорту, вентиляції і т. ін.; продовження термінів служби

гірничодобувного підприємства за рахунок прирізки запасів

сусідніх полів; вдосконалення способів розкриття, систем

розробки і схем, підготовки запасів до відробки і ін.

Реконструкція ш а х т передбачає також застосування ме-

ханізованих і автоматизованих комплексів підземного облад-

нання, що відповідають вимогам наук.-техн. прогресу; удо-

сконалення вентиляції, підіймального транспорту на шахті

шляхом проходження додаткових стовбурів і переобладнан-

ня підйомів, скорочення протяжності вентиляційних виробок

і застосування більш потужних вентиляторів; спорудження

нових приствольних дворів; переобладнання технол. компле-

ксу на поверхні; широке впровадження механізації і автома-

тизації виробничих процесів і вдосконалення системи управ-

ління на базі сучасної комп’ютерної техніки.

Реконструкція к а р ’ є р і в (розрізів) – сукупність робіт

(гірничо-будівельних, монтажних, по заміні устаткування та ін.), що

виконуються за спеціальним проектом з метою продовження тер-

міну існування кар’єру, підтримки чи збільшення його виробничої

потужності, економічної ефективності та ін. Вона, напр., може пе-

редбачати заміну циклічної технології на циклічно-потокову

(заміну транспортної систем розробки на безтранспортні,

транспортно-відвальні); впровадження обладнання великої

одиничної потужності); вдосконалення (зміну) способів роз-

криття з проходкою додаткових капітальних і розрізних тран-

шей на нижніх горизонтах; вдосконалення інж. комунікацій.

Осн. напрями реконструкції з б а г а ч у в а л ь н и х ф-к

пов’язані з нарощуванням потужностей по переробці к.к., за-

стосуванням нового обладнання, закриттям малоефективних

дрібних ф-к із застарілою технікою і технологією.

Необхідність реконструкції н а ф т о в и х п р о м и с л і в

зумовлена особливостями різних стадій розробки нафтових

родовищ, середня тривалість якої складає 40–50 років. За цей

час, як правило, обводненість нафтових покладів зростає від

0 до 90% і більше, вичерпується природна енергія нафтових

горизонтів, за рахунок якої на 1-му етапі розробки забезпе-

чується фонтанний спосіб видобутку нафти, істотно зміню-

ються фіз.-хім. властивості нафти, нафтового газу, водонаф-

тових емульсій. Це змушує планувати і поетапно здійснювати

комплекс робіт по реконструкції і техн. переозброєнню наф-

тового промислу.

Реконструкцію г а з о в о г о п р о м и с л у проводять

у зв’язку з падінням пластового тиску, введенням дотискних

компресорних станцій і холодильних машин в зонах низь-

котемпературної сепарації, нестійкою роботою свердловин в

умовах часткового обводнення, зниження дебіту газу; соле-

відкладами і пробкоутвореннями у стовбурах свердловини;

скупченням рідини в шлейфах свердловин і т.д.

На г а з о к о н д е н с а т н и х родовищах реконструкція

проводиться з метою підвищення виходу конденсату, пропа-

ну і бутану. У порівнянні з новим будівництвом Р.г.п. здійс-

нюється з витратами, в 3–4 рази меншими, і в більш короткі

терміни. В.С.Білецький, В.С.Бойко, А.Ю.Дриженко.

РЕКРИСТАЛІЗАЦІЯ, -ії, ж. * р. рекристаллизация, а. re-

crystallization, regrowth, grain recovery, н. Rekristallisation f

– процес росту одних зерен кристалічного тіла, що складаєть-

ся з багатьох дрібних кристалів, за рахунок інших. Протікає

особливо інтенсивно в пластично деформованих матеріалах.

РЕКТИФІКАЦІЯ, -ії, ж. * р. ректификация, а. rectiﬁ cation,

fractionation; н. Rektiﬁ kation f – розділення рідких сумішей,

що містять два або кілька компонентів різної питомої ваги,

багаторазовим випаровуванням суміші й конденсацією пари.

Для Р., як правило, використовують колонні апарати, що

дозволяє реалізувати багаторазовий контакт між потоками

рідкої і газоподібної фаз. Рушійна сила Р. – різниця між фа-

ктичними і рівноважними концентраціями компонентів у па-

ровій фазі, що відповідають складу рідкої фази. Застосовують

у хімічній, нафтовій, спиртовій промисловості, а також для

розділення ізотопів, виділення індивідуальних речовин тощо.

В.С.Бойко.

РЕКТИФІКАЦІЯ НАФТИ, -ії, -..., ж. * р. ректификация не-

фти; а. oil rectiﬁ cation; н. Rektiﬁ kation f des Erdöls – процес

випаровування із нафти летких вуглеводнів та конденсації в

колонах. Див. стабілізація нафти.

РЕКУЛЬТИВАЦІЯ ЗЕМЕЛЬ, -ії, -…, ж. * р. рекультивация

земель; а. land reclamation, recultivation, restoration, н. Boden-

rekultivierung f, Bodenwiederurbarmachung f – 1. Комплекс гір-

ничотехнічних, інженерно-будівельних, меліоративних, сіль-

ськогосподарських, лісокультурних та озеленювальних робіт,

які скеровані на відновлення продуктивності та господарсь-

кої цінності порушених гірничими роботами, видобуванням

нафти і газу, або земель, приведених до непридатного стану

внаслідок тривалого перебування під породними відвалами,

мулонакопичувачами тощо. Відтворення, покращання умов

навколишнього середовища з метою повторного використан-

ня порушених у процесі господарської діяльності територій.

Можливі такі напрямки P.: сільськогосподарський, лісогос-

подарський, водогосподарський, рекреаційний, будівельний,

санітарно-гігієнічний. 2. Здійснення комплексу заходів для

забезпечення можливості повторного використання земель,

пошкоджених у процесі виробничої діяльності, а також запо-

бігання шкідливій дії промислового виробництва на еколо-

гію навколишнього середовища. Проведення Р.з. передбачає

створення культурних ландшафтів, які б повністю відповіда-

ли вимогам охорони та збагачення природних ресурсів. Реку-

льтивовані землі використовують для вирощування сільсько-

господарських культур, створення лісонасаджень, організації

місць відпочинку, заказників тощо.

РЕК — РЕК

462

Рекультивація біологічна – сукупність заходів щодо відно-

влення родючості земель, які поновлені гірничотехнічною ре-

культивацією: посів трав-меліорантів, внесення добрив та ін.

Рекультивація гірничотехнічна – сукупність гірничих ро-

біт і заходів щодо відновлення властивостей денної поверх-

ні: планування відвалів, виположення їх укосів, формування

дренажної мережі, покриття поверхні шаром родючого ґрун-

ту та ін. В.О.Смирнов, В.С.Білецький.

РЕКУПЕРАЦІЯ, -ії, ж. * р. рекуперация, а. recuperation, re-

covery, regeneration; н. Rekuperation f – повернення частини

матеріалів або енергії для повторного використання у тому ж

технологічному процесі.

Напр., Р. у металургійному виробництві – виділення й

вловлювання з метою повторного використання газів, парів

тощо, які перебувають у суміші з іншими речовинами. Р. до-

рогоцінних каменів – повернення їх частини для повторного

використання. Р. цінних розчинників здійснюється шляхом їх

вилучення з відпрацьованих сумішей.

РЕЛАКСАЦІЙНИЙ, * р. релаксационный, а. relaxation, re-

laxational, н. relaxatisch, Relaxations… – пов’язаний з релак-

сацією; р е л а к с а ц і й н і к о л и в а н н я – автоколивання,

які за формою (графіком) дуже відрізняються від синусоїда-

льних (гармонічних) коливань завдяки тому, що в системах, де

вони відбуваються, істотну роль відіграють дисипативні сили

(тертя, в’язкість – у механічних системах, активний опір – у

електричних системах).

РЕЛАКСАЦІЯ, -ії, ж. * р. релаксация; а. relaxation; н. Re-

laxation f, Ermüdung f – 1) Процес поступового переходу фі-

зичної чи фізико-хімічної системи з нерівноважного стану,

спричиненого зовнішніми впливами, у стан термодинамічної

рівноваги або в певний стаціонарний стан. До Р. належать:

вирівнювання концентрації розчиненої речовини в розчині

після того, коли вона вся розчинилася; розряджання електри-

чного конденсатора тощо. Характеризують різні види Р. ча-

сом її перебігу. 2) Процес зменшення напруг у часі внаслідок

броунівського руху при незмінних зовнішніх умовах і розмі-

рах тіла. Час, протягом якого напруга зсуву в тілі зменшиться

в е разів (е = 2,71828...), називається періодом релаксації і по-

значається θ: θ = µ / κ, де µ – динамічний коефіцієнт в’язкості

рідини; κ – модуль пружності; ε – деформація. Якщо τ – час

дії сили на тіло, більший за період релаксації (τ >θ), то тіло

– рідина, якщо навпаки (τ<θ), то тіло – тверде.

РЕЛАКСАЦІЯ НАПРУЖЕНЬ, -ії, -…, ж. * р. релаксация на-

пряжений, а. stress relaxation, н. Spannungsrelaxation f, Relaxa-

tion f der Spannungen, plastische Nachwirkung f der Spannungen

– Р.н. в гірських породах – зміна протягом дії поля напружень

зразка породи або гірського масиву в умовах, що перешко-

джають зміні деформацій. Полягає у зменшенні пружної та

збільшенні пластичної деформації при незмінній загальній.

РЕЛЕ, -…, с. * р. реле, а. relay, н. Relais n, Wächter m – при-

стій, у якому при досягненні певного значення вхідної вели-

чини х вихідна величина у змінюється стрибкоподібно і при-

ймає кінцеве число значень. Найчастіше, це автоматичний

пристрій, який реаґує на зміни параметра (температури, ти-

ску тощо) і який в разі досягнення параметром заданої вели-

чини замикає або розмикає електричне коло. Реле складається

з релейного елемента (з двома станами стійкої рівноваги) і

групи електричних контактів, які замикаються (розмикають-

ся) при зміні стану релейного елемента. Розрізняють теплові,

механічні, електричні, оптичні, акустичні реле, які застосову-

ють в системах автоматичного керування, контролю, сигналі-

зації, захисту, комунікації і т.ін. В.С.Білецький.

РЕЛЕ ВИТОКУ, -…, с. * р. реле утечки, а. leakage relay; н.

Verlustrelais n, Stromverlustrelais n – захисний пристрій від ви-

току струму на землю в електричних мережах з ізольованою

нейтраллю. Широко застосовується в електромережах вугіль-

них і гірничорудних шахт. Реле здатне відключати мережу

при виникненні однофазних і двофазних витоків, при зни-

женні опору ізоляції мережі відносно землі до граничної до-

пустимої величини (критичного опору ізоляції). Значення ве-

личини опору, при якій відключається мережа, повинні бути

такими, щоб максимально можливий струм витоку при опорі

ізоляції рівному чи більшому від критичного опору ізоляції

не перевищував граничної величини, при якій його дія на лю-

дину протягом часу відключення мережі може мати небезпеч-

ні наслідки. Для трифазних мереж змінного струму напругою

127 і 220 В застосовується Р.в. РУ-127/220, призначене для

роботи у шахтах, небезпечних за газом або пилом в умовах

помірного клімату, і його тропічний варіант РУ-127/220Т.

Власний час спрацювання Р.в. в разі виникнення однофазно-

го витоку опором 1 кОм не більше 0,1 с. Для електричних

мереж трифазного змінного струму напругою 380 і 660 В ви-

пускається апарат захисту від струмів витоку уніфікований

рудниковий АЗУР у трьох варіантах виконання. Власний час

спрацювання апаратів при опорі однофазного витоку 1 кОм і

ємності мережі 0-1 мкФ на фазу не більше 0,1 с. Виробництво

Р.в. організоване на підприємствах України. В.М.Савицький,

Ф.К.Красуцький.

РЕЛЕ РІВНЯ, -…, с. * р. реле уровня; а. level switch; н. Pegel-

wächter m, Niveaurelais n, Schwimmerrelais n – пристрій, при-

значений для подання сигналу після того, як рівень робочої

рідини (сипкої маси) досягне заданої значини.

РЕЛЕ ТИСКУ, -…, с. * р. реле давления; а. pressure switch,

pressure relay; н. Druckschalter m – пристрій, призначений

для подання сигналу після того, як тиск робочого середовища

досягне заданої значини.

РЕЛІКТОВА ВОДА, -ої, -и, ж. * р. реликтовая вода, а. con-

nate water; н. Reliktwasser n – вода, яка збереглася в порах

гірських порід з часу відкладення осаду. Див. седиментогенні

води, поховані води.

РЕЛІКТОВИЙ РЕЛЬЄФ, -ого, -у, ч. * р. реликтовый рельеф,

а. relict landforms, past forms; н. Reliktenformen f pl, Vorzeit-

formen f pl, relikte Landformen f pl – форми земної поверхні,

які виникли в інших умовах, в попередні геологічні епохи.

Наприклад, льодовикові форми рельєфу на Східно-Європей-

ській рівнині.

РЕЛІКТОВІ ҐРУНТИ, -их, -ів, мн. * р. реликтовые почвы, а.

relic soils, н. Reliktboden (Reliktböden) m pl – ґрунти минулих

часів ґрунтоутворення. Зустрічаються в товщах лесу (рідше

– в інших відкладах) у вигляді темних прошарків, часто з кро-

товинами тощо. Вивчення реліктових ґрунтів дає можливість

відтворити умови минулих геологічних епох.

РЕЛЬЄФ, -у, ч. * р. рельеф, а. relief, topography, terrain; н.

Relief n, Gelände n, Flächenproﬁ l n, Oberﬂ ächengestalt(ung) f

der Erde – сукупність нерівностей поверхні суші, дна океанів

та морів, різноманітних за обрисами, розмірами, походжен-

ням, віком та історією розвитку. Рельєф – результат постійної

взаємодії внутрішніх (вулканічних, тектонічних) і зовнішніх

(денудація, акумуляція) геологічних процесів. Наслідком пе-

рших є вертикальні зміщення земної кори, наслідком других

– вивітрювання, руйнування гірських порід, перенесення, від-

кладення та перевідкладення продуктів вивітрювання.

Форми Р. можуть бути позитивними, або опуклими (гор-

би, височини, гори), і негативними, або ввігнутими (западини,

улоговини, річкові долини), простими і складними. За розмі-

рами форм Р. розрізнюють: планетарні форми Р. (материки і

ложе океанів), мегарельєф (гірські системи, рівнинні країни),

макрорельєф (гірські хребти, міжгірські западини), мезоре-

РЕК — РЕЛ

463

льєф (горби, яри, підводні каньйони), мікрорельєф (карстові

воронки, лунковий або барханний рельєф), нанорельєф (тер-

мітники, кротові купки і т.ін.). Антропогенні форми Р. – наси-

пи, виїмки, канали, греблі, кар’єри, відвали, терикони тощо.

Сучасний Р. суші включає різновікові елементи зі слідами як

висхідного, так і низхідного розвитку. Вивченням генезису Р.

займається геоморфологія. На рис. показані характерні елеме-

нти гірського рельєфу. В.С.Білецький.

Див. також антропогенні форми рельєфу, аридний рельєф,

карликовий рельєф, льодовиковий рельєф, макрорельєф, ме-

гарельєф, мезорельєф, мікрорельєф, нанорельєф, реліктовий

рельєф, акумулятивний рельєф, структурно-денудаційний

рельєф, ступінчастий рельєф, субаквальний, субаеральний

рельєф, субгляціальний рельєф, тектонічний рельєф.

РЕМОНТ, -у, ч. * р. ремонт; a. repair, workover, maintenance;

н. Reparatur f, Ausbesserung f, Instandsetzung f, Renovierung f,

Inbetriebsetzung f – 1) Виправлення пошкоджень, усунення

дефектів, поломок, лагодження чогось. 2) Комплекс операцій

для відновлювання справного стану чи роботопридатності

об’єкта і відновлення ресурсів об’єктів та їх складових час-

тин. ДСТУ 2860-94.

Ремонт в якiйсь мiрi усуває фiзичний знос i вiдновлює ро-

ботопридатнiсть обладнання. Але з часом подальший ремонт

стає економiчно недоцiльним, бо зношування вiдбувається

настiльки iнтенсивно, що витрати на ремонт стають рiвними

або бiльшими вiд вартостi нового обладнання,тобто деталь,

вузол чи обладнання досягнули граничного зносу. Тодi їх

необхiдно негайно вивести з експлуатацiї i замiнити нови-

Рис. Елементи гірського рельєфу (за Антоновичем):

1 – хребти; 2 – вершина; 3 – гребінь; 4 – ребро; 5 – снігове поле; 6 – плато; 7 – сніговий карниз; 8 – лавинний конус; 9 – язик

льодовика; льодовики: висячий (10), каровий (11), долинний (12), переметний (13), відроджений (14), тріщини: берґшрунд

– підгірна тріщина (15), поперечні (16), поздовжні (17), бічні (18), радіальні (19), хрестоподібні (20); 21 – льодоспад; 22 – се-

рак – химерна глиба льоду; 23 – відкриті і закриті тріщини; 24 – сніговий міст; 25 – рантклюфт – рантова тріщина;

26 – льодовиковий стіл; морени: бічна (27), донна (28), серединна (29), нунатак – великий виступ ложа льодовика (30), кінце-

ва (31), берегова (32); 33 – трог; 34 – кар – форма льодовикової ерозії, що нагадує крісло-раковину, яка оточена амфітеат-

ром скельних схилів; 35 – баранячі лоби – згладжені льодом скелі; різновиди гірських вершин (за виглядом): 36 – пік;

37 – голка; 38 – зуб; 39 – вежа; 40 – піраміда; 41 – конус; 42 – купол; 43 – столова гора; 44 – контрфорс – короткий скельний

виступ; 45 – сідловина; 46 – перевал; 47 – плече – перехід від крутого гребеня до пологої ділянки і знову до крутої; 48 – злет

– різке збільшення крутизни; 49 – жандарм – скельні витупи; 50 – передвершина; 51 – щілина; 52 – розколина; 53 – камін

– тріщина в скелі, де може розміститися людина; 54 – пробка – уламки скель в камінах; 55 – плита – монолітна ділянка

скелі; сходинковидні ділянки на скелях: 56 – уступ; 57 – полиця; 58 – балкон; 59 – тераса; 60 – скельний карниз; 61 – виступ;

кути: зовнішній (62), внутрішній (63); 64 – кулуар – заглибина, що виконана проточною водою і каменепадами; 65 – лавинний

жолоб; 66 – дно, яке прорізане жолобом; 67 – осип.

РЕМ — РЕМ

464

ми чи вiдновленими. У техніці і будівництві – підтримання в

робочому стані машин, устаткування, будівель, споруд, про-

мислових підприємств та інших об’єктів здійснюється за до-

помогою системи планово-запобіжного ремонту. В.С.Бойко,

В.С.Білецький.

Див. ремонт аварійний, ремонт гірничих виробок, ремонт

вимушений, ремонт планово-запобіжний, ремонт обладнан-

ня, ремонт капітальний, ремонт поточний, ремонт свердло-

вин, ремонт середній.

РЕМОНТ АВАРІЙНИЙ, -у, -ого, ч.* р. ремонт аварийный;

а. emergency repair; н. Schadenbehebung f – ремонт основних

засобів, який здійснюється поза планом, внаслідок виникнен-

ня аварійних ситуацій.

РЕМОНТ ВИМУШЕНИЙ, -у, -ого, ч. * р. ремонт вынужден-

ный; а. off-schedule maintenance, н. gezwungene Schadenrepa-

ratur f – ремонт викликаний пошкодженням обладнання, апа-

ратів і конструкцій, які викликали функціональні порушення

в технологічному ланцюгу виробництва. Напр., вимушений

ремонт свердловин пов’язаний з усування обривiв чи вiдкру-

тів штанг, полiрованого штока, пошкоджень кабеля, вимуше-

ний ремонт на шахті, кар’єрі, збагачувальній фабриці може

бути викликаний пошкодженням конвеєрів, електрооблад-

нання, основного і допоміжного технологічного обладнання.

РЕМОНТ ГІРНИЧИХ ВИРОБОК, -у, -…, ч. * р. ремонт гор-

ных выработок, а. roadway repair; н. Unterhaltung f der Gru-

benbaue, Instandsetzung f der Grubenbaue – комплекс техні-

чних заходів, направлених на відновлення експлуатаційного

стану гірничих виробок. Розрізняють поточний і капітальний

Р.г.в. До структури ремонтних робіт входять заміна окремих

зруйнованих рам чи їх елементів, підсилення кріплення, під-

ривання підошви, виправлення рейкового шляху і т.п. Велика

частина витрат припадає на перекріплення підготовчих ви-

робок (45-62%). Зі збільшенням глибини розробки і усклад-

ненням гірничо-геологічних умов вартість ремонтних робіт

зростає. Капітальний ремонт – повне відновлення проектних

експлуатаційних параметрів гірничої виробки.

РЕМОНТ КАПІТАЛЬНИЙ, -у, -ого, ч. * р. ремонт капиталь-

ный; a. workover, overhaul, repair; н. Generalreparatur f – вид

ремонту будівель, споруд, машин, обладнання, транспортних

засобів та інших видів основних фондів, який здійснюється

звичайно з періодичністю понад одного року, при якому, як

правило, повністю розбирають аґреґат, замінюють чи відно-

влюють усі спрацьовані вузли і деталі, ремонтують базові та

інші двигуни і вузли, збирають, регулюють та випробовують

аґреґат. При цьому вказані види робіт повинні проводитися з

урахуванням можливостей покращання технічних параметрів

обладнання, яке ремонтується, та його модернізації.

Р.к. будівель і споруд вважається таким, при якому відбу-

вається заміна спрацьованих конструкцій і деталей чи заміна

на більш міцні і економічні, які покращують експлуатаційні

можливості об’єктів, що ремонтуються, за винятком повної

заміни основних конструкцій, термін служби яких у даному

об’єкті найбільший (фундаменти, стіни тощо). Р.к. основ-

них фондів на гірничих, бурових та нафтогазовидобувних

підприємствах здійснюється як господарським, так і підряд-

ним способом. Підрядним способом на спеціалізованих під-

приємствах проводять Р.к. двигунів внутрішнього згоряння,

електромоторів та ін. Р.к. значної частини основних фондів

підприємства здійснюється силами підрозділів його бази ви-

робничого обслуговування. Особливе місце на нафтогазови-

добувних підприємствах займає Р.к. свердловин, який здійс-

нюється спеціалізованими підрозділами.

Див. капітальний ремонт, капітальний ремонт свердло-

вин, капітальний ремонт гірничих виробок.

РЕМОНТ ОБЛАДНАННЯ, -у, -…, ч. * р. ремонт оборудова-

ния; a. equipment repair; н. Ausrüstungsreparatur f – ремонт,

який за змістом, обсягом та складністю підрозділяється на: 1)

поточний ремонт – він в свою чергу ділиться на: малий – за-

міна чи ремонт змінних деталей і регулювання механізмів;

середній – заміна чи відновлення спрацьованих деталей, час-

ткове розбирання машин (середні ремонти при періодичності

більше року відносяться до капітальних і витрати на їх про-

ведення враховуються в нормах амортизації); 2) капітальний

ремонт – повне розбирання аґреґатів із заміною усіх спра-

цьованих частин, виправлення деталей, які не замінюються;

супроводжується звичайно модернізацією обладнання; 3)

відновний ремонт – ремонт обладнання, яке вийшло з ладу

внаслідок аварій, стихійних лих, тривалої бездії.

Терміни проведення, складність та обсяг ремонтних робіт

звичайно передбачаються системою планово-запобіжного ре-

монту (обслуговування).

РЕМОНТ ПЛАНОВО-ЗАПОБІЖНИЙ, -у, -…-ого, ч. * р.

ремонт планово-предупредительный; a. scheduled preventive

maintenance, planned maintenance; н. planmässige proﬁ lakti-

sche Reparatur f – система організаційно-технічних заходів,

яка передбачає періодичне проведення за раніше складеними

графіками робіт з профілактичного огляду та обслуговування

машин і обладнання, їх поточного, середнього та капіталь-

ного ремонтів. Система планово-запобіжного ремонту являє

собою в організаційному відношенні широкий комплекс ор-

ганізаційно-технічних заходів (від профілактичного огляду і

обслуговування до поточного та капітального ремонтів осно-

вних фондів).

Впровадження системи планово-запобіжного ремонту дає

змогу постійно підтримувати основні фонди в роботоприда-

тному стані, зменшує можливість аварій, підвищує довговіч-

ність обладнання та ін. Дана система повинна бути скерована

на те, щоб максимально можлива частина робіт перекривала-

ся в часі, а саме: виїзні ремонтні бригади повинні працювати

паралельно з демонтажем бурового обладнання. Важливий

елемент планово-запобіжного ремонту – широке впроваджен-

ня вузлового методу ремонту, який дає змогу значно скороти-

ти тривалість робіт.

РЕМОНТ ПОТОЧНИЙ, -у, -ого, ч. * р. текущий ремонт;

а. running (routine) repair, servicing; н. laufende Reparatur f

– 1) Заміна чи ремонт окремих невідповідальних вузлів чи де-

талей, невеликий ремонт будинків, споруд, які виконуються

у відповідності з планом профілактичного (планово-запобі-

жного) ремонту. Поточний ремонт підрозділяється на малий

– заміна чи ремонт змінних деталей і регулювання механіз-

мів; середній – заміна чи відновлення спрацьованих деталей,

часткове розбирання машин (середні ремонти при періодич-

ності більше року відносяться до капітальних і витрати на їх

проведення ураховуються в нормах амортизації). Р.п. прово-

диться спеціалізованими підрозділами гірничих підприємств,

а також виїзними бригадами, які здійснюють ремонт на місці

(напр., ремонт обладнання бурового устатковання після за-

кінчення буріння). 2) Часткове відновлення основних засобів,

що здійснюється за рахунок витрат виробництва.

РЕМОНТ СВЕРДЛОВИН, -у, ..., ч. * р. ремонт скважин;

а. well workover, well bog repair; н. Bohrlochreparatur f – ком-

плекс технічних заходів, направлених на відновлення робо-

чого стану свердловин. Р.с. зумовлюється такими чинниками:

а) необхiднiстю обладнання свердловин експлуатацiйним

устаткуванням з метою експлуатацiї; б) потребою плано-

вих перiодичних зупинок у ходi тривалої експлуатацiї для

профiлактики устаткування, змiни режиму роботи, способу

експлуатацiї чи призначення свердловини, проведення гео-

РЕМ — РЕМ

465

лого-технiчних заходiв з метою пiдвищення продуктивностi

свердловини; в) необхiднiстю вiдновлення нормальної робо-

ти за наявності різних ускладнень (відкладання солей, пара-

фіну, асфальтено-смолистих речовин, водопрояви, утворення

гідратів, корозія тощо); г) вимогами технологiї рацiональної

розробки родовища, покладу чи пласта; ґ) невiдповiднiстю

конструкцiї свердловини умовам експлуатацiї та розробки ро-

довища, вимогам з охорони надр i довкілля; д) невiдповiднiстю

дебiту нафти, газу, вмiсту води в продукцiї та їх змiн параме-

трам продуктивного пласта стосовно видобувних свердловин

i приймальностi, тиску запомповування та їх змiн параметрам

пласта стосовно нагнiтальних свердловин; е) виникненням

аварiйних ситуацiй чи аварiй, що пов’язанi iз свердловинним

устаткуванням, дослiдними приладами тощо. Пiсля закiнчен-

ня бурiння свердловину обладнують експлуатацiйним устат-

куванням.

Новi нафтовi свердловини, як правило, експлуатують

фонтанним способом. Для цього у свердловину опускають

колону пiднімальних труб (у випадку необхiдностi – з паке-

ром, якорем i клапаном-вiдсiкачем), а на гирлi встановлюють

фонтанну арматуру. У ходi експлуатацiї свердловин можуть

мати мiсце вiдкладання парафiну, пiску, солей, що потребує

необхiдностi виконання ремонтних робiт. Окрім цього може

виникнути потреба витягнути обірвані насосно-компресорні

труби (НКТ), дріт і прилади, що використовуються під час

глибинних вимірювань тощо. Пiсля закінчення періоду фо-

нтанної експлуатацiї здійснюють ремонтні роботи з переве-

дення свердловини на механiзований спосiб видобування

(газлiфтний чи насоснi).

Стосовно газлiфтного способу до названих ремонтних

робiт, які виконуються в процесі фонтанної експлуатації і

які пов’язанi з пiдтримуванням колони пiднімальних труб у

роботопридатному станi та необхiдного режиму вiдбирання

продукцiї, додаються ще й роботи по встановленню та замiні

газлiфтних клапанiв (як канатним методом, так і шляхом під-

німання труб). Насосна експлуатацiя здiйснюється з викорис-

танням складнішого устаткування (з рухомими його частина-

ми), а це зумовлює появу нових причин ремонту.

У процесі штангово-насосної експлуатацiї є необхiднiсть у

встановленнi та замiнi зношеного штангового свердловинного

насоса (ШСН) чи його окремих вузлiв, у встановленнi рiзних

захисних пристроїв (газових i пiсочних якорiв, механiчних

шкребкiв тощо) та очищеннi пiсочних якорiв, в усуванні об-

ривiв штанг, вiдкладів парафiну, пiску, солей, заклинювань

плунжера тощо. Пiднімальнi труби, як i колона насосних

штанг, протягом подвiйного ходу головки балансира то вко-

рочуються, то видовжуються, оскiльки тиск стовпа рiдини

передається почергово на штанги i труби. У свердловинах

глибиною до 1000 – 1500 м видовження становлять для штанг

десятки сантиметрів, а для труб – одиницi. Вiдповiднi їм по-

вздовжнi перемiщення є максимальними для нижнього кiнця

труб i зменшуються з наближенням до його верхнього, неру-

хомо закрiпленого кiнця. У такому разі в мiсцях дотикання

витирається i зовнiшня поверхня колони пiднімальних труб,

i внутрiшня поверхня експлуатацiйної колони. Нагнiтальнi i

всмоктувальні клапани в процесi роботи насоса зношуються

через удари кульки до його сiдла та діяння потоку пластової

рiдини. Тому пiдвищенню довговiчностi клапанiв, як i штанг,

сприяє зменшення кількості подвiйних ходiв плунжера (за ра-

хунок збiльшення довжини його ходу).

У процесі електровiдцентрово-насосної експлуатацiї

ремонт може бути зумовлений необхiднiстю витягування

внутрiшньосвердловинного устаткування через електричний

пробій iзоляцiї кабелю чи її механiчного пошкодження, по-

треби профiлактичного поповнення запасу мастила в гiдроза-

хистi, заклинення робочих колiс електровiдцентрового насоса

(ЕВН) внаслідок вiдкладання солей чи зносу їх опор, необхід-

ності замiни або очищення газових чи пiсочних якорiв.

Під час експлуатацiї газових свердловин можуть вiдбу-

ватися накопичення рiдини (води, нафти, газоконденсату) і

пiску на вибої, утворення гiдратних пробок, соляні відкладан-

ня, накопичення газоконденсату в привибiйнiй зонi, абразив-

не зношування колони труб пiском, відкручування частини

колони ліфтових труб. Перед початком експлуатації нагніта-

льної свердловини або під час переведення експлуатаційної

свердловини на нове призначення її вибій добре промивають

і обробляють зону фільтра (напр., кислотним розчином) для

забезпечення достатньої приймальності. У ході експлуатацiї

нагнiтальних свердловин часто вiдбувається зменшення при-

ймальностi через кольматацію фільтраційних каналів завис-

лими частинками запомповуваного потоку, корозiйне зношу-

вання устаткування тощо.

Окрiм цього, часто є потреба збiльшити чи вiдновити про-

дуктивнiсть (приймальнiсть) свердловини, усунути дефекти

в експлуатацiйнiй колонi i цементному кiльцi, усунути аварiї

тощо. А це вимагає зупинки свердловини. У ходi розробки ро-

довища фонд свердловин “старiє”, зростає обводненість видо-

бувної продукцiї, збiльшується частка механiзованого фонду

свердловин. На родовищах, якi знаходяться на пiзнiх стадiях

розробки, до 90 – 95% об’ємів нафти i газу видобувається iз

старих свердловин, а механiзований видобуток нафти сягає

понад 75%. Це зумовлює частий вихiд свердловин iз експлу-

атацiї, зростання кількості поточних i капiтальних ремонтiв.

Однотипнi роботи у свердловинах старого i нового фондiв

рiзнi за складнiстю i вартiстю. Чим бiльший час минув з мо-

менту введення свердловини в роботу, тим бiльше зростають

витрати на капiтальний ремонт одної свердловини. Причини

ремонту визначаються як природними і технологічними умо-

вами, так і способом експлуатації чи призначенням свердло-

вин, тривалістю їх використання. В.С.Бойко.

Див. капітальний ремонт свердловин, ремонт свердловин

підземний, ремонтів свердловин можлива кількість, ремон-

тів свердловин необхідна (планова) кількість.

РЕМОНТ СВЕРДЛОВИН КАПІТАЛЬНИЙ, -у, -…, -ого, ч. *

– Див. капітальний ремонт свердловин.

РЕМОНТ СВЕРДЛОВИН ПІДЗЕМНИЙ, -у, -…, -ого, ч. * р.

ремонт скважин подземный; а. well remedial work, well serv-

icing, subsurface well repair; н. Untertage-Bohrlochreparatur f,

Untertagesondenreparatur f – 1) Прикладна наукова і навчальна

дисципліна, яка вивчає основи, технологію, технічне і матері-

альне забезпечення процесів ремонту підземного (експлуата-

ційного внутрішньосвердловинного) обладнання і свердловин

як споруд. 2) Ремонтнi роботи, якi здiйснюються у свердло-

винах i скерованi на встановлення свердловинного (пiдзем-

ного) обладнання та пiдтримування свердловин у справному

станi. В залежностi вiд складностi робiт Р.с.п. пiдроздiляють

на поточний i капiтальний. У промисловiй практицi часто пiд

термiном “ремонт свердловин пiдземний” розумiють тiльки

поточний ремонт. Див. ремонт свердловин пiдземний пото-

чний, капітальний ремонт свердловин, ремонтів свердловин

можлива кількість, ремонтів свердловин необхідна (планова)

кількість.

РЕМОНТ СВЕРДЛОВИН ПIДЗЕМНИЙ ПОТОЧНИЙ, -у, -

…, -ого, -ого, ч. * р. ремонт скважин подземный текущий; а.

running production maintenance of a well, running (subsurface)

repair of a well; н. laufende Untertage-Bohrlochreparatur f, lau-

fende Untertagesondenreparatur f – комплекс робiт, пов’язаний

iз пiдтримуванням свердловинного обладнання в працезда-

РЕМ — РЕМ

466

тному станi i заданого режиму роботи свердловин. До пото-

чного ремонту належать роботи: 1) оснащення свердловини

пiдземним обладнанням при введеннi в експлуатацiю чи змiнi

способу експлуатацiї; 2) забезпечення оптимiзацiї режиму

експлуатацiї; 3) вiдновлення працездатності свердловинного i

гирлового устаткування; 4) очищення i промивання пiдійма-

льної колони i вибою вiд парафiнових вiдкладiв, солей, гiдра-

тних i пiщаних пробок. Серед цього комплексу можна видiли-

ти роботи: 1) планово- запобіжнi – ревiзiя i

замiна насосiв, клапанiв та iншого обладнання, лiквiдацiя не-

герметичностi насосно-компресорних труб, пiщаних i гiдра-

тних пробок, вiдкладiв парафiну i солей; 2) вимушенi

– лiквiдацiя обривiв чи вiдґвинчувань штанг, полiрованого

штоку, пошкоджень кабелю; 3) технологi чнi –

змiна обладнання на iнший типорозмiр, переведення на iнший

спосiб експлуатацiї, встановлення нового чи дослiдного уста-

ткування. Сьогодні з кожних 100 пiдземних ремонтiв на фо-

нтанні свердловини припадає 2, на штангово-насосні – 58 (iз

них через обривання штанг – 30, через вихід з ладу штанго-

вого насоса – 25), на вiдцентровонасосні свердловини – 40, на

решту – 2 ремонти. Середня тривалiсть ремонтiв у годинах

складає: при змiнi електровідцентрового насоса – 45, штан-

гового насоса – 40, при лiквiдацiї обриву чи вiдґвинчування

штанг – 24, обриву труб – 86, при переводi на iнший спосiб

експлуатацiї – 48. Середня тривалiсть пiдземного ремонту

складає 21 годину. Поточнi ремонти в залежностi вiд глибини,

на яку опущено у свердловину обладнання, та видiв викону-

ваних робiт роздiляють на двi категорiї складностi ремонту.

Перша категорiя на вiдмiну вiд другої включає простiшi види

ремонту, а також складнiшi роботи при невеликих глибинах

опускання обладнання (до 700 – 1600 м в залежностi вiд виду

робiт). Поточний ремонт свердловин являє собою частину

технологiї видобування нафти i газу, витрати на яку вклю-

чаються в собiвартiсть продукцiї. Див. коефіцієнт частоти

ремонтів свердловин.

РЕМОНТ СВЕРДЛОВИН ПЛАНОВО-ЗАПОБІЖНИЙ,

-у, -..., -…-ого, ч. * р. планово-предупредительный ремонт

скважин; а. preventive maintenance of a well, н. planmässige

proﬁ laktische Sondenreparatur f – ремонт свердловин з ревiзiї

i замiни насосiв, клапанiв та iншого устаткування, усуван-

ня негерметичностi насосно-компресорних труб, пiщаних

i гiдратних пробок, вiдкладiв парафiну i солей; ці ремонти,

виходячи із доцільності, здійснюють, як правило, в разі зни-

ження початкового дебіту на 30-40%.

РЕМОНТ СВЕРДЛОВИНИ ВІДНОВЛЮВАЛЬНИЙ, -у, -...,

-ого, ч. * р. ремонт скважины восстановительный; а. well

reconditioning; н. Rekonstruierungreparatur f der Sonde – по-

точний ремонт свердловини, призначений для усунення не-

справностей у поверхневому і підземному обладнанні, які

пов’язані з раптовим порушенням режиму експлуатації све-

рдловини.

РЕМОНТИНА, -и, ж. * р. ремонтина, а. prop, post, leg, strut,

н. Stempel m, Ständer m – підсилюючий стояк, який розмі-

щують між підошвою виробки та верхняком кріплення (або

породами покрівлі) для протидії руйнівним деформаціям

кріплення (порід). Розміщують здебільшого вертикально у

центрі прольоту виробки. Зазвичай застосовують у підготов-

чих виробках в зоні впливу очисних робіт. Використання під-

силюючих стояків суттєво погіршує транспортні можливості

виробки, значно підвищує вартість її підтримання. Г.І.Гайко.

РЕМОНТІВ СВЕРДЛОВИН МОЖЛИВА КІЛЬКІСТЬ, -…,

-ої, -ості, ж. * р. ремонтов скважин возможное количество;

а. possible amount of well remedial work, н. eventuelle Zahl f

der Bohrlochreparaturen – плановий показник, що характе-

ризує кількість поточних ремонтів, які можна виконати тією

кількістю бригад, що є на підприємствах, і визначається за

формулою: Р

м = з / τ, де з – очікуваний баланс календарного

часу роботи бригад поточного ремонту свердловин у плано-

вому році; τ – середня тривалість одного поточного ремонту.

В.С.Бойко.

РЕМОНТІВ СВЕРДЛОВИН НЕОБХІДНА (ПЛАНОВА)

КІЛЬКІСТЬ, -…, -ої (-ої), -ості, ж. * р. ремонтов (текущих)

скважин необходимое (плановое) количество; а. planned

amount of well remedial work, н. (planmässige) eventuelle Zahl

f der Sondenreparaturen – плановий показник, що стосується

поточних ремонтів свердловин і визначається за формулою:

, де Фе. пл – запланований експлуатаційний

фонд свердловин за видами обладнання; n – кількість видів

обладнання; k – коефіцієнт частоти ремонтів свердловин.

В.С.Бойко.

РЕМОНТ СЕРЕДНІЙ, -у, -нього, ч. * р. средний ремонт; а.

mid-life repair; н. mittlere Reparierung f, Instandsetzung f – ре-

монт, що виконується для відновлення справності та частко-

вого відновлення ресурсу виробу із заміною або відновлен-

ням складових частин обмеженої номенклатури та контролем

технічного стану складових частин, які виконуються в обсязі,

встановленому в нормативно-технічній документації. Значи-

ну частково відновлюваного ресурсу встановлюють у норма-

тивно-технічній документації.

РЕНІЙ, -ю, ч. * р. рений, а. rhenium, а. Rhenium n – хіміч-

ний елемент. Від назви р. Рейну. Символ Re, ат. н. 75; ат.м.

186,207. У природі існує два ізотопи: стабільний

185

Re і радіо-

активний

187

Re. Елемент передбачений Д.Менделєєвим в 1869

р., виявлений в 1925 р. німецькими геохіміками І. та В.Нодда-

кі в колумбіті і ґадолініті. У 1926 р. реній був виділений ними

в чистому вигляді, а в 1928 р. вони встановили, що найвищий

вміст його характерний для молібденіту і що реній є геохі-

мічним аналогом молібдену. Сріблясто-білий тугоплавкий

метал. Хімічно дуже стійкий. Густина 21030 кг/м

; tплав 3190

°С; t

кип 5600 °С. Р. відрізняється високим електричним опором

і твердістю, пластичністю, легко утворює сплави з Мо, Рt, Os,

Co, V, W, Ta, Nb і за багатьма властивостями близький до пла-

тини. Халькофільний. Парамагнітний. Р. – рідкісний розсія-

ний елемент. Сер. вміст Р. в земній корі 7·10

-8

% мас.

Осн. джерело отримання Р. – молібденові концентрати

(вміст Р. 0,01-0,04%). Виробництво Р. базується на відходах,

що отримують при переробці молібденових, мідно-молібде-

нових і мідних концентратів. При випаленні цих концент-

ратів Р. окислюється до Re

2O7 і випаровується з пилом, який

вловлюється на фільтрах випалювальних печей. Пил містить

0,01-0,2% Re при початковій його кількості в концентраті

0,005-0,05%.

Застосовують Р. у наджаротривких сплавах, вакуумній

техніці, як каталізатор тощо. Унікальна роль Р. в каталітич-

них процесах, зокрема при крекінгу нафти.

Великими вважаються родовища із запасами понад 30

– 40 т Re, дрібні – бл. 3–5 т. У присутності молібдену Р. не

може утворювати власних мінералів і розсіюється в молібде-

ніті, нагромаджуючись в пізніх низькотемпературних типах

руд і в останніх їх ґенераціях. Тому, якщо в кварц-вольфрамі-

тових і кварц-молібденітових родовищах в молібденіті міс-

титься 0,001-0,003% Re, то в молібденіті більш низькотемпе-

ратурних родовищ кількість його на порядок вища. Середнє

співвідношення Мо:Re = 5000. Крім молібденіту, для якого

мінеральний кларк 114 г/т, Р. входить до складу халькопіриту

(0,6 г/т) і піриту (0,3 г/т). У пентландит-халькопірит-піроти-

РЕМ — РЕН

467

нових рудах Р. виявляє деяку схожість з елементами платино-

вої групи, нагромаджуючись спільно з осмієм і іридієм в піро-

тині. У мідно-колчеданових родовищах він концентрується в

халькопіриті й піриті і, хоч вміст його тут і низький, загальні

запаси значні. При метаморфізмі колчеданових руд він, як

правило, виноситься. Найбільш високий вміст Р. характерний

для мідно-молібденових родовищ (в молібденіті 400-900 г/т).

Максимальний вміст (18800 г/т) пов’язаний з ромбоедрич-

ною β-модифікацією молібденіту. У цих родовищах спосте-

рігається пряма кореляція між вмістами в молібденіті ренію

і селену.

Р. відрізняється високою міграційною здатністю і в окис-

нювальному середовищі легко виноситься. Найбільш збага-

чені ним молоді фанерозойські родовища. Нагромаджується

також в осадових утвореннях мідистих сланців (Мансфельд,

Німеччина) і мідистих пісковиках (Джезказган, Казахстан),

при цьому ренійвмісні руди локалізуються в крайових части-

нах депресій.

Р., як типовий розсіяний елемент, концентрується в плуто-

ногенних гідротермальних мідно-молібденових родовищах, а

також в осадових мідистих пісковиках і мідистих сланцях, зві-

дки він попутно добувається при комплексній переробці руд.

І.В.Волобаєв, В.С.Білецький.

РЕНТА ГІРНИЧА, -и, -ої, ж. * р. рента горная; а. mine rent;

н. Bergbaurente f – вид ренти, що утворена в процесі видо-

бування корисних копалин. В сумарному виразі вона обмеже-

на терміном повного вироблення родовища, який залежить

як від розмірів родовища, так і від продуктивності підпри-

ємства. Р.г. виступає у формах диференційної, абсолютної і

монопольної ренти. Основною формою є диференційна Р.г.

(І і ІІ). Диференційна Р.г. утворюється на кращих та серед-

ніх, за умовами виробництва, ділянках, де забезпечується

вища продуктивність праці за рахунок розробки родовищ,

що характеризуються сприятливими природними факторами

– якістю сировини (вмістом корисних компонентів, корисних

та шкідливих домішок; величиною промислових запасів ко-

рисних копалин тощо), гірничо-геологічними умовами роз-

робки (товщиною покладів, глибиною залягання, дебітами,

гідрогеологічним станом тощо), а також місцеположенням

(наближенням до основних пунктів споживання, транспо-

ртних магістралей, джерел енергії; освоєністю та кліматич-

ними умовами району тощо). Одержаний в результаті цього

додатковий прибуток утворює диференційну Р.г.І, яка при-

власнюється не розробником родовища, а його власником.

Диференційна Р.г.ІІ утворюється за рахунок застосування до-

сконалішої технології видобування та переробки сировини,

підвищення технічної озброєності праці тощо. Абсолютна Р.г.

являє собою додатковий прибуток, який одержує власник за

рахунок перевищення вартості над ціною виробництва, яка

приносить звичайну середню норму прибутку на будь-яких,

у тому числі, і на гірших родовищах. Монопольна Р.г. оде-

ржується з тих ділянок, де видобуваються рідкісні к.к., які

продаються за монопольними цінами, що визначаються лише

платіжною здатністю споживачів. В.І.Ляшенко.

РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ ГІРНИЧОГО ПІДПРИЄМСТВА, -ості,

-…, ж. * р. рентабельность горного предприятия, а. mine

economic efﬁ ciency, mine proﬁ tability, mine cost effectiveness; н.

Rentabilität f des Bergbaubetriebes, Wirtschaftlichkeit f des Berg-

baubetriebes – узагальнений показник економічної ефектив-

ності виробництва, що використовується для оцінки фінан-

сово-господарської діяльності підприємств. Розраховується

як відношення прибутку до затрат або собівартості продукції.

Комплексно відображає використання матеріальних, трудо-

вих і грошових ресурсів та природних багатств. В.І.Ляшенко.

РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ ЗАГАЛЬНА, -ості, -ої, ж. * р. рента-

бельность общая, а. general proﬁ tability, н. allgemeine Rentabi-

lität f – відношення балансового прибутку до середньорічної

вартості виробничих фондів за їх початковою оцінкою.

РЕНТГЕН, -а, ч. * р. рентген, а. Rontgen, roentgen; н. Röntgen

n – одиниця дози (кількості) рентгенівського чи гамма-про-

міння, яка спричиняє в 0,001293

г повітря (тобто в 1 см

при норм.

тиску) утворення йонів, з яких

йони одного знака мають сумар-

ний заряд в одну електростатич-

ну одиницю електрики (1/3)·10

Кл. В системі Si 1 Р = 2,57976·10

–4

Гй. Від прізв. нім. фізика В.-К.

Рентґена.

РЕНТГЕН-ЕКВІВАЛЕНТ, -…-а,

ч. * р. рентген-эквивалент, а.

rontgen (roentgen)-equivalent; н.

Röntgenäquivalent n – 1) Б і о л о г

і ч н и й е к в і в а л е н т р е н т г

е н а (б е р) – кількість будь-яко-

го йонізуючого випромінювання,

що за своєю біологічною дією

відповідає 1 рентгенові рентге-

нівського або гамма-проміння. 2)

Ф і з и ч н и й е к в і в а л е н т р е

н т г е н а (ф е р) – доза будь-яко-

го йонізуючого випромінювання,

яка створює таку саму кількість

пар йонів, як і доза в 1 Р.

РЕНТГЕНІВСЬКЕ (ПУЛЮЄ-

ВЕ) ВИПРОМІНЮВАННЯ,

-ого, (-ого), -…, с. * р. рентге-

новское (пулюево) излучение, а.

X-ray emission, roentgen radiation,

н. Röntgenstrahlung f – коротко-

хвильове електромагнітне випро-

мінювання, довжина хвиль якого становить приблизно від

0,0001 Е до кілька сот ангстремів (1 Е = 10

-10

м). Р.в. виникає

від різкого гальмування руху швидких електронів у речовині,

при енергетичних переходах внутрішніх електронів атома.

Використовується у науці, техніці, медицині. Р.(П.)в. змі-

нює деякі характеристики гірських порід, напр., підвищуює

їх електропровідність. Короткочасне опромінення кристалів

кам’яної солі знижує їх внутрішнє тертя. Від прізвища німе-

цького фізика В.-К. Рентґена і українського фізика І.Пулюя.

В.С.Білецький.

РЕНТГЕНІВСЬКИЙ (ПУЛЮЄВИЙ), * р. рентгеновский

(пулюевый), а. X-ray, roentgen, н. Röntgen… – пов’язаний з ре-

нтгенівськими (пулюєвими) променями.

Р(П). т р у б к а (рурка) – електровакуумний прилад (скля-

на трубка з впаяним катодом і анодом) для одержання рент-

генівського (пулюєвого) проміння.

Р(П). д е ф е к т о с к о п і я – виявлення наявності, місця

і розмірів дефектів у матеріалах і виробах шляхом просвічу-

вання рентгенівським (пулюєвим) промінням.

Р(П). м і к р о с к о п і я – сукупність методів дослідження

мікроскопічної будови об’єктів за допомогою рентгенівсько-

го (пулюєвого) проміння.

Р(П). а н а л і з – метод дослідження атомного й моле-

кулярного складу і структури речовин за допомогою рент-

генівського (пулюєвого) проміння. Розрізняють: рентгено-

дефектоскопічний аналіз, рентгеноспектральний аналіз і

рентгеноструктурний аналіз.

Îäèí ç ïåðøèõ (1895 ð.) ïó-

ëþºâèõ çí³ìê³â. Ðóêà äîíüêè

äîñë³äíèêà Íàòàë³.

Îäèí ç ïåðøèõ ïóëþºâèõ

(ðåíòãåí³âñüêèõ) çí³ìê³â,

éìîâ³ðíî, ÿêî¿ñü êîøòîâíî¿

îçäîáè, ÿêèé ïðîô. ². Ïóëþé

çðîáèâ äî 1895 ð.

РЕН — РЕН

468

Р(П). з о л о м і р – прилад для автоматичного вимірювання

зольності вугілля за інтенсивністю γ-променів, відбитих від

поверхні вугілля.

Р(П). с е п а р а т о р – апарат для механізованої вибі-

рки породи з вугілля за сигналами пристрою, який виявляє

шматки породи за інтенсивністю відбитого рентгенівського

(пулюєвого) випромінювання. В.С.Білецький.

РЕНТГЕНО...(ПУЛЮЄ...), * р. рентгено...(пулюе...), а. X-

ray…, н. Röntgen…(Puluji…) – у складних словах відповідає

поняттю “рентгенівське (пулюєве)”.

РЕНТГЕНОГРАМА (ПУЛЮЄГРАМА), -и (-и), ж. * р. рен-

тгенограмма (пулюеграмма), а. X-ray photograph, roentgeno-

gram; н. Röntgenaufnahme f (Pulujiaufnahme f) – зображення

на рентгенівській плівці, утворене внаслідок дії на неї рен-

тгенівського (пулюєвого) проміння, що пройшло через до-

сліджуваний об’єкт. Розрізняють тіньові та інтерференційні

Р(П).

РЕНТГЕНОГРАФІЧНИЙ ФАЗОВИЙ АНАЛІЗ, -ого, -ого, -у,

ч. * р. рентгенографический фазовый анализ, а. radiographic

phase analysis; н. Röntgenphasenanalyse f – метод дослідження

мінерального (фазового) складу г.п., руд і продуктів їх технол.

переробки на основі рентгенівських (пулюєвих) дифракцій-

них методів. Розрізняють якісний і кількісний Р.ф.а. Якісний

аналіз передбачає виявлення і діагностику всіх розкристалі-

зованих фаз проби і базується на тому, що дифракційна карти-

на багатофазної проби є суперпозицією дифракційних картин

всіх фаз проби. Кількісний фазовий аналіз передбачає визна-

чення вмісту всіх виявлених і діагностованих фаз і базується

на пропорційності інтенсивності кожної фази суміші її вміс-

ту в породі, руді. Похибка кількісного аналізу 5-10%. Р.ф.а.

використовують при геолого-розвідувальних роботах.

РЕНТГЕНОГРАФІЯ (ПУЛЮЄГРАФІЯ), -ії, (-ії), ж. * р. рен-

тгенография (пулюеграфия), а. radiography, rоentgenography;

н. Röntgenographie f, Pulujigraphie f – 1) Метод дослідження

речовини, зокрема мінералів, гірських порід, руд і продуктів їх

технол. переробки за допомогою рентгенівського (пулюєво-

го) проміння (в Х-променях). Базується на явищі дифракції

рентгенівських (пулюєвих) променів кристалічними фазами

досліджуваного об’єкта. Мета Р. – діагностика мінералів,

встановлення їх реальної будови, тобто структурного стану,

ступеня впорядкованості кристалічної структури, наявності

в ній ізоморфних домішок, ступеня досконалості або спо-

творення структури, міри дисперсності мінералу, його те-

кстурованості, ступеня метаміктизації. Див. рентгенографі-

чний фазовий аналіз. 2) Фотографування у рентгенівському

(пулюєвому) промінні. Перші знімки в Х-променях зробле-

ні видатним українським вченим Іваном Пулюєм 1895 р. за

допомогою “Лампи Пулюя”. Потім з аналогічною лампою

експериментував німецький вчений Вільгельм Рентґен, який,

на відміну від І.Пулюя, широко опублікував результати своїх

досліджень і отримав в 1901 р. Нобелівську премію. На думку

ряду українських і зарубіжних вчених, пріоритет винаходу Х-

променів належить І.Пулюю. В.С.Білецький.

Література: 1. І.Пулюй. Збірник праць. – К.: Рада, 1996.

– 712 с. 2. Rafael Gualla / ”Pulujisieren” statt “Röntgenisieren”

// Wochenendbeilage der “Oberösterreichischen Nachrichten”, 3.

Februar 1962.

РЕНТГЕНОЛЮМІНЕСЦЕНТНИЙ СЕПАРАТОР, -ого, -а, ч.

– Див. люмінесцентна сепарація.

РЕНТГЕНОЛЮМІНЕСЦЕНЦІЯ, -ії, ж. * р. рентгенолюми-

несценция, а. roentgenoluminescence, н. Röntgenolumineszenz f

– люмінесценція, викликана вбиранням рентгенівських про-

менів. Приклад – свічення деяких мінералів під дією видимих

та ультрафіолетових променів. Від “рентгено” – і люмінес-

ценція.

РЕНТГЕНОМЕТР (ПУЛЮЄМЕТР), -а, ч. * р. рентгенометр

(пулюеметр), а. X-ray meter, ionometer, н. Röntgenometer n (Pu-

lujimeter n) – прилад для вимірювання кількості рентгенівсь-

кого (пулюєвого) проміння або гамма-проміння в рентгенах.

РЕНТГЕНОСПЕКТРАЛЬНИЙ АНАЛІЗ ВОД, - ого, -у, -…, ч.

* р. рентгеноспектральный анализ вод, а. X-ray spectrometry

of water; н. Röntgenspektralanalyse f des Wassers – базується на

використанні рентгенівських (пулюєвих) спектрів елементів.

Збудження досягається або опроміненням електронами вели-

ких енергій (метод прямого збудження), або опроміненням

рентгенівськими (пулюєвими) променями (рентгено-флуоре-

сцентний метод). В.Г.Суярко.

РЕНТГЕНОСТРУКТУРНИЙ АНАЛІЗ, -ого, -у, ч. * р. рент-

геноструктурный анализ, а. X-ray diffraction analysis; н. Rönt-

genstrukturanalyse f, Röntgenstrukturuntersuchung f – прямий

метод дослідження атомної структури речовини за розподі-

лом у просторі та інтенсивністю розсіяного на об’єкті рент-

генівського (пулюєвого) випромінювання.

В основу методу покладено явище дифракції рентгенівських

(пулюєвих) променів у кристалах та закон відбиття їх від плоских

стінок кристалів. Р.а. включає технічні засоби і методи одержання

рентгенограм, теоретичні основи та практичні прийоми їх розшиф-

рування. Р.а. дозволяє: визначити розмір елементарної комірки, вста-

новити координати атомів, вивчати будову і фазовий склад розчинів,

досліджувати внутрішні напруги в твердому тілі, оцінювати сили

міжатомної взаємодії тощо. Зокрема Р.а. вугілля дозволяє встановити:

розмір ароматичного ядра, товщину пачки кристалоподібних шарів у

надмолекулярних утвореннях, ступінь деформівності вуглецевих па-

кетів, форму пор, об’єм середньої мікропори, а також виконати аналіз

неорганічної частини вугільної речовини.

Р.а. застосовується для вивчення твердих, рідких, кристалічних,

аморфних речовин, однак найбільш широко і успішно використову-

ється для вивчення кристалічних об’єктів. Перспективний метод ви-

вчення метаміктних мінералів, бітумів, скла і т.д. Р.а. застосовують у

поєднанні з іншими методами структурного аналізу речовини – елек-

тронографією і нейтронографією. В.І.Саранчук, В.С.Білецький.

РЕНТГЕНОТЕХНІКА (ПУЛЮЄТЕХНІКА), -и, (-и), ж. *

р. рентгенотехника (пулюетехника), а. X-ray engineering,

н. Röntgenotechnik f (Pulujitechnik f) – сукупність методів і

апаратури, за допомогою яких одержують і використовують

рентгенівське (пулюєве) проміння, а також виготовляють від-

повідні прилади, механізми тощо.

РЕНЬЄРИТ, -у, ч. * р. реньерит, а. renierite, н. Renierit m

– мінерал, cкладний сульфід міді, заліза і ґерманію каркасної

будови. Формула: 1. За Є.Лазаренком: (Cu, Fe)3(Fe, Ge)S4. 2. За

“Fleischer’s Glossary” (2004): (Cu,Zn)11(Ge,As)2Fe4S16. Склад у

% (з родовища Цумеб, Намібія): Cu – 43,81; Fe – 12,08; Ge

– 6,00; S – 31,28. Домішки: As. Форми виділення: дрібні окру-

глі зерна, псевдокубічні кристали, тонкі лусочки, зернисті

маси. Сингонія тетрагональна. Утворює кристали кубічного

обрису і дрібні округлі зерна. Густина 4,3-4,5. Тв. 4,0-4,5.

Колір оранжевий, трохи жовтуватий. Блиск металічний, брон-

зовий. Непрозорий. Магнітний. Анізотропний. Зустрічається

в гідротермальних жилах разом з борнітом, тенантитом,

бляклими рудами та ін. Знахідки: Кіпучі (Катанга, ДР Конго),

Цумеб (Намібія). За прізв. бельг. геолога А.Реньє (A.Renier),

J.F.Vaes, 1948.

Розрізняють: реньєрит олов’янистий (різновид реньєриту з родо-

вища Челопеч в Болгарії, який містить 1 % Sn); реньєрит свинцевий

(різновид реньєриту, який містить свинець).

РЕОЖОЛОБ, -а, ч. * р. реожелоб, а. rheolaveur, н. Rinnen-

herd m, Rheorinne f – застаріла назва жолоба мийного. В 1970-

і роки повсюдно замінені на важкосередовищні сепаратори

або відсаджувальні машини.

РЕОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД, -их, -ей,

-…, мн. * р. реологические свойства горных пород, а. rheo-

РЕН — РЕО

469

logic properties of rocks; н. Fliesseigenschaften f pl der Gesteine,

rheologische Eigenschaften f pl des Gebirges – сукупність влас-

тивостей, які визначають здатність гірських порід змінювати у

часі напружено-деформований стан в полі дії механічних сил.

До основних Р.в.г.п. належать: пружність, пластичність, мі-

цність, в’язкість, повзучість, релаксація напружень. Р.в.г.п.

характеризують зміну (зростання) в часі деформацій в г.п.

при постійному напруженні (явище повзучості) або зміну

(зменшення) напружень при постійній деформації (явище ре-

лаксації). Повзучість і релаксація напружень пов’язані з пере-

ходом пружних деформацій в пластичні, незворотні. Прояви

Р.в.г.п. значною мірою залежать від типу породи, вологості,

тріщинуватості, т-ри, але вирішальним є рівень напружено-

го стану. Р.в.г.п. і їх параметри широко використовуються при

дослідженні механічних процесів у масиві г.п., в розрахун-

ках при оцінці міцності і стійкості гірничих виробок, бортів

кар’єрів, свердловин, ціликів, гірничотехнічних споруд тощо.

В.І.Саранчук.

РЕОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ, -их, -ів, мн. * р. реологические

процессы, а. rheological processes; н. rheologische Vorgänge m

pl – природні процеси, пов’язані з текучістю речовини (гірсь-

ких порід, металів, льоду, ґрунтів). Супроводжуються дефор-

мацією первинної структури.

РЕОЛОГІЯ, -ії, ж. * р. реология, а. rheology, н. Rheologie

f – наука про текучість і деформацію суцільних середовищ

(напр., звичайних рідин і рідин аномальної в’язкості, гірсь-

ких порід, суспензій, гідросумішей тощо). Методи реології

використовують у металургійному та полімерному виробни-

цтві, гірничій справі, при гідравлічному транспортуванні, ін.

галузях. У гірничій справі використовується для дослідження

поведінки гірських порід при тривало діючих навантаженнях,

у збагаченні корисних копалин – для опису закономірностей

процесів, що відбуваються в апаратах для мокрого збагачен-

ня сировини та обробки суспензій. Врахування реологічних

явищ у гірських породах має особливе значення при розробці

вугільних родовищ на великих глибинах, бо вугілля часто за-

лягає у відносно слабких осадових породах, схильних до пла-

стичних деформацій. Див. також повзучість гірських порід,

крип, здимання (випирання) гірських порід, міцність гірських

порід. Ю.Г.Світлий, В.С.Білецький.

РЕОМЕТР, -а, ч. * р. реометр, а. rheometer, ﬂ ow meter; н.

Rheometer n – прилад, яким вимірюють витрати газів.

РЕОМИЙКА, -и, ж. * р. реомойка, а. Rheo, rheolaveur, н.

Rinnenwäsche f, Rheowäsche f – спрощена збагачувальна фа-

брика, оснащена реожолобами. Сьогодні в Україні не засто-

совується.

РЕОСТАТ, -а, ч. * р. реостат, а. rheostat, н. Rheostat m – еле-

ктричний прилад, яким змінюють опір електричного кола,

регулюють струм або напругу. Величина опору може зміню-

ватися плавно або східчасто. Для зміни струму та напруги в

невеликих межах Р. підключається в ел. мережу послідовно

(напр., для обмеження пускового струму в ел. машинах). Для

регулювання струму та напруги в широкому діапазоні (від

нуля до макс.) застосовується потенціометричне підключен-

ня Р. М.Г.Винниченко.

РЕПЕР, -а, ч. * р. репер; а. bench [datum], bench-mark, datum

mark, ordnance datum, reference point; н. Messmarke f, Höhen-

marke f, Nivellementszeichen n, Bolzen m – 1) У геодезії та мар-

кшейдерії – закріплений на місцевості або в гірничій виробці

геодезичний знак, пункт, що вказує висоту над рівнем моря

даної точки земної поверхні чи шахти. Р. визначається ніве-

люванням. Як правило, вмуровується в ґрунт (Р. ґрунтовий),

в стінку кам’яної споруди (Р. стінний), в підошву, стінку або

покрівлю підготовчої гірничої виробки (Р. у гірничій виробці).

На рис. розмі-

ри дано в мм.

Див. також

висотна від-

мітка, пере-

дача висотної

відмітки. 2) У

геології – хара-

ктерний пласт

гірських порід

на певній гли-

бині у сверд-

ловині, за яким

проводиться

прив’язуван-

ня глибини залягання інших

пластів чи інтервалів (напр.,

перфорації) у свердловині. 3)

Потовщена труба (патрубок,

муфта) в колоні насосно-

компресорних труб, що зна-

ходиться у свердловині на за-

даній глибині. 4) Допоміжна

точка з певними координата-

ми. 5) Зразкова міра для пере-

вірки приладів. В.В.Мирний.

РЕПРЕЗЕНТАТИВНИЙ,

* р. репрезентативный, а.

representative, н. repräsentativ

– представницький, характе-

рний, типовий для чого-не-

будь. Напр., репрезентативна

вибірка – множина випадко-

вих чисел (об’єктів), які ха-

рактеризують генеральну су-

купність.

РЕПРЕСІЯ ТИСКУ НА

ПЛАСТ, -ії, -…, ж. * р. реп-

рессия давления на пласт; а.

reservoir repressuring, pressure

build-up; н. Schichtendruckre-

pression f – підвищення тиску

(вибійного тиску) у свердло-

вині вище пластового тиску,

тобто різниця між вибійним і

динамічним пластовими тис-

ками, зокрема в нагнітальній

свердловині. В.С.Бойко.

РЕПУЛЬПАЦІЯ, -ії, ж. * р. репульпация, а. repulping; н. Wie-

deraufschlammen n – розведення водою (оборотною водою)

згущеної пульпи, кеку, відсіяних хвостів і т.п. для зручності

транспортування матеріалу трубопроводами і жолобами або

створення необхідної густини пульпи для ведення подальших

операцій. Згущення і подальша Р. застосовуються, напр., для

відмивання флотаційних реаґентів або шламів, при знемас-

люванні вуглемасляного ґрануляту і аґломерату (див. масля-

на аґреґація). О.А.Золотко, В.С.Білецький.

РЕСИВЕР, -а, ч. * р. ресивер, а. receiver, н. Aufnahmegefäss

n, Stahlgefäss n, Receiver m – герметична ємкість (частіше за

все сталева посудина) для нагромадження газів, пари чи сти-

сненого повітря, а також для вирівнювання їх тиску у разі

нерівномірної витрати або надходження. Одночасно в Р. від-

бувається відокремлення від нагромаджуваних газів крапель

рідини.

Ðèñ. 2. Ðåïåð ´ðóíòîâèé.

Ðèñ. 3. Ðåïåð ñò³ííèé.

Ðèñ. 1. Ðåïåð ï³äçåìíèé ó ï³äîøâ³ (à) ³ â ñò³íö³ (á)

ã³ðíè÷î¿ âèðîáêè: 1 – ìåòàëåâèé ñòåðæåíü;

2 – áåòîí; 3 – ã³ðñüêà ïîðîäà.

РЕО — РЕС

470

РЕСИЛІФІКАЦІЯ, -ії, ж. * р. ресилификация, а. resiliﬁ cation,

н. Resiliﬁ zierung f, Resiliﬁ kation f – процес переходу гідратів

2O3 (беміт, гідраргіліт, діаспор) під впливом розчинів, зба-

гачених SiO

2, в алюмосилікати.

РЕСПІРАТОР, -а, ч. * р. респиратор, а. respirator, breathing

apparatus, breather, н. Atemschutzgerät n, Schutzmaske f, Schutz-

gerät n – апарат, призначений для індивідуального захисту

органів дихання. За принципом дії вони поділяються на дві

групи: ізолювальні і фільтрувальні.

Ізолювальні апарати використовуються для оснащення

гірничорятувальних служб. Це пов’язано з тим, що рятуваль-

ні роботи в шахтах, ліквідація більшості аварій та їх наслідків

проводяться в непридатній для дихання атмосфері при підви-

щенні температури та задимленості. На даний час найбільш

широкого вжитку в підрозділах гірничорятувальних служб

України набули апарати Р-30, які працюють за принципом:

повітря, що видихається людиною, очищується від діокси-

ду вуглецю спеціальним поглиначем, збагачується киснем і

надходить на вдих. Кисень подається із спеціального балона,

який міститься в корпусі респіратора.

Із фільтрувальних апаратів найбільш широке розповсю-

дження отримали протипилові респіратори, призначені для

захисту органів дихання від аерозолів (пил, дим, туман).

Принцип дії таких апаратів полягає в тому, що повітря перед

тим, як надійти на вдих, проходить через спеціальний фільтр,

де відбувається очистка його від аерозолю. Сфера застосуван-

ня таких респіраторів – гірнича промисловість, металургія,

хімічна промисловість, коксохімія та ін.

Серед протипилових респіраторів, які випускає промисло-

вість України, поширені „Пульс К”, „Пульс М”, „Росток”, а

газо-пилозахисних – „Тополя” і „АІР-317”.

Закордонні аналоги ізолювальних респіраторів: „BG 4”,

“BG 174” (Dräger), “ELI 1” (Auer), “W 70” (Польща), „РО3 9

Б”, „Урал 10” (Росія). Б.І.Кошовський.

РЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ,

-ії, -ої, -і, ж. * р. реструктуризация угольной промышленнос-

ти, а. restructuring of the coal industry, н. Restrukturierung f des

Kohlebergbaus – тривалий процес здійснення організаційних,

технічних та фінансових заходів з метою підвищення ефекти-

вності роботи галузі, розвитку її потенціалу, вдосконалення

організаційної та фінансової структури, досягнення конкуре-

нтноздатності вітчизняного вугілля на внутрішньому ринку і

в системі світового постачання енергоносіїв. Р. в. п. – прита-

манна для економік всіх вуглевидобувних країн. У Західній

Європі процес Р. в. п. розпочався у 1950-х роках і проходив

у різних країнах в різний час. Р. в. п. України розпочалась з

1996 р. і спрямована на: – здійснення необхідної і достатньої

державної підтримки перспективних підприємств (шахт, роз-

різів), що тимчасово втратили рентабельність; – ліквідацію

нерентабельних, економічно збиткових шахт, розрізів; – ви-

ключення із структури вугільної промисловості об’єктів, що

не мають безпосереднього відношення до вуглевидобування

та вуглезбагачення, а також ліквідацію дублювання функцій

контролю, управління і т. ін.; – надання фізичним об’єктам

структури господарсько-економічної самостійності.

Найбільш кардинальним шляхом Р.в.п. є консервація та

закриття неперспективних, найбільш збиткових шахт – тих,

що не мають перспективи подальшого функціонування через

нестачу продуктивних запасів вугілля, складні гірничо-гео-

логічні умови відробки пластів, які виключають ефективне

використання сучасної техніки та передових технологій ви-

добування вугілля і забезпечення високого ступеня безпеки

праці шахтарів не лише у найближчій, але й у віддавленій пе-

рспективі. До особливо збиткових відносять шахти, на яких

собівартість видобування 1 т вугілля значно перевищує ціну

на внутрішньому ринку, і ті, що потребують державної під-

тримки у значно більшому розмірі, ніж інші шахти за анало-

гічних умов, і цю тенденцію не можуть змінити відомі нині

заходи технічного, організаційного і фінансового характеру,

структурні перетворення виробництва і управління. Шахти,

господарсько-економічна діяльність яких не має позитивної

перспективи, такі, що у прогнозованому майбутньому не мо-

жуть стати рентабельними підприємствами, підлягають за-

криттю. І.Г. Ворхлик.

РЕСУРСИ ВТОРИННІ МАТЕРІАЛЬНІ, -ів, -их, -их, мн. *

р. ресурсы вторичные материальные; а. secondary material

resources; н. materielle Sekundärressourcen f pl – матеріали і

вироби, які після первинного використання можуть викори-

стовуватися повторно. Напр., відпрацьовані мастила після

реґенерації можуть знову використовуватися за своїм призна-

ченням; відпрацьовані бурильні і насосно-компресорні труби

можуть використовуватися на будівництві і т.д.

РЕСУРСИ ГЕОТЕРМАЛЬНІ, -ів, -их, мн. – Див. геотерма-

льні ресурси.

РЕСУРСИ ЗЕМНИХ НАДР, -ів, -…, мн. * р. ресурсы земных

недр, а. subsoil resources, н. Erdinnerenressourcen f pl – ресур-

си, які за своїм речовинним складом, місцем розташування

і можливостями використання поділяються на групи: I. Ро-

довища твердих, рідких і газоподібних корисних копалин. II.

Відвали видобутих забалансових корисних викопних гірських

Ñõåìà ðåñï³ðàòîðà êèñíåâîãî: 1 – äèõàëüíèé ì³øîê; 2, 6, 7, 13, 21,

22 – êëàïàíè; 3 – îõîëîäæóâà÷; 4 – ñëèíîçáèðà÷; 5 – òåïëîçàõèñ-

íèé ÷îõîë; 8, 9 – øëàíãè; 10 – ç’ºäíóâàëüíà êîðîáêà; 11, 16 – ïîâ³-

òðîïðîâîäè; 12 – ïëàñòèíà; 14 – êàíàòèê; 15 – ðåãåíåðàòèâíèé

ïàòðîí; 17 – ìàíîìåòð; 18 – êàï³ëÿðíà òðóáêà; 19 – ëåãåíåâèé

àâòîìàò; 20 – ðåäóêòîð; 23 – ïåðåêðèâíèé âåíòèëü; 24 – çàï³ðíèé

âåíòèëü; 25 – êèñíåâèé áàëîí.

Ðåñï³ðàòîð ô³ëüòðóâàëüíèé

“ÏóëüñÊ”.

Ðåñï³ðàòîð ³çîëþâàëüíèé

Ð-30.

РЕС — РЕС