Білецький В.С. Мала гірнича енциклопедія. Том 2 (Л-Р)

Подождите немного. Документ загружается.

451

а результати застосування методiв носять імовiрнісний хара-

ктер. Тому iнколи ряд робiт i процесів змушено доводиться

неодноразово повторювати. У випадках, коли можна викона-

ти один i той же ремонт декiлькома методами, то названа по-

слiдовнiсть подається у виглядi логiчної блок-схеми.

На кожний вид робiт i технологiчний процес складається

типова технологi чна карта. В нiй вка-

зується: 1) перелiк додаткового обладнання й iнструменту, якi

не входять до табелю технiчного оснащення ремонтної бри-

гади; 2) перелiк спецтехнiки i допомiжних матерiалiв; 3) ко-

ротка технологiчна iнструкцiя щодо проведення процесiв

чи виконання виду робiт; 4) типовi розрахунки з визначення

параметрiв процесу (розрахунковi формули чи таблицi для

визначення об’ємiв рiдин, кiлькостi спецтехнiки, тискiв);

5) схема обладнання гирла свердловини та розмiщення й

обв’язування спецтехнiки; 6) схема компонування ремонтно-

го iнструменту й обладнання, що опускаються у свердловину;

7) перелiк елементних робiт у технологiчнiй послiдовностi iз

вказуванням виконавцiв i норм часу. Регламентацiя здiйсню-

ється територiальними науково-дослiдними органiзацiями

чи органiзацiями-розробниками нових методiв ремонту i ре-

монтними пiдприємствами, а затверджується виробничими

об`єднаннями. Регламентацiя зумовлює пiдвищення ефекти-

вностi та безпеки виконання робiт. В.С.Бойко.

РЕГРЕСИВНА ЕРОЗІЯ, -ої, -ії, ж. * р. регрессивная эро-

зия, а. retrogressive erosion, headward erosion, backward ero-

sion; н. rückschreitende Erosion f, rückwärtsschreitende Erosion

f – процес руйнування і змиву гірських порід поверхневим

водотоком, який розповсюджується від низов’я вверх за те-

чією. Веде разом з глибинною ерозією до формування по-

вздовжнього профілю рівноваги. Може також викликати (як

правило, в гірських країнах) головні перехвати рік сусідніх

басейнів. Син. – відступаюча ерозія.

РЕГРЕСИВНЕ ЗАЛЯГАННЯ, -ого, -…, с. * р. регрессивное

залегание, а. off-lap, regressive bedding; н. Regressionslagerung

f – залягання гірських порід морського походження в умовах

відступу моря. Характерна закономірна зміна фацій від від-

носно глибоководних до мілководних на площі та у вертика-

льному розрізі.

РЕГРЕСІЯ, -ії, ж. * р. регрес-

сия, а. regression; н. Regression f

– 1) Повільний відступ моря від

берегів внаслідок підняття суші

й опускання океанічного дна,

зменшення об’єму води в океа-

нічному басейні. Регресії неод-

норазово відбувалися протягом

геологічної історії, як правило,

співпадаючи з епохами гороут-

ворення. 2) Форма зв’язку між

випадковими величинами. Закон

зміни математичного очікування

однієї випадкової величини зале-

жно від значень іншої. Розрізня-

ють прямолінійну, криволінійну,

ортогональну, параболічну та ін.

Р., а також лінію і площину ре-

гресії.

Крива регресії Y на Х є зале-

жність умовного математичного

очікування величини Y від заданого значення Х:

my/x = φ (х, а, b, c, …),

де а, b, c, … - параметри рівняння регресії. В.С.Білецький.

РЕГУЛЮВАЛЬНІ КРИВІ, -их, -их, мн. * р. регулирующие

кривые; а. control curves; н. Regulierungskurven f pl – у наф-

то- та газовидобуванні – графічні залежності технологічних

параметрів роботи фонтанної свердловини (дебіту, вибійного

і гирлового тисків, газового фактора, обводненості продукції

тощо) від діаметра штуцера. В.С.Бойко.

РЕГУЛЮВАННЯ, -…, с. * р. регулирование, а. regulation,

adjustment, н. Regulierung f – керування чимось, впорядкову-

вання за відповідними правилами, дія, яка спрямована на: а)

унормування роботи машини, установки, механізму; забез-

печення злагодженої взаємодії складових частин, деталей;

б) цілеспрямовану зміну характеристик рідинних, пористих

та ін. систем, напр., розчинів, колекторів корисних копалин,

характеристик гірських порід тощо. У техніці розрізняють Р.

автоматичне, дистанційне, імпульсне, дросельне, компенса-

ційне, стабілізаторне, ступеневе, флюгерне, шиберне тощо, в

економіці: бюджетне, валютне, податкове.

Див. система автоматичного регулювання, автоматичне

управління, регулювання профілю приймальності, регулюван-

ня розробки пінами, регулювання розробки нафтового родо-

вища, регулятор, спосіб регулювання процесу розробки, регу-

лювання фільтраційних властивостей водних рідин глушіння.

В.С.Білецький.

РЕГУЛЮВАННЯ ФІЛЬТРАЦІЙНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ

ВОДНИХ РІДИН ГЛУШІННЯ, -..., с. * р. регулирование

фильтрационных свойств водных жидкостей глушения; а.

regulation of ﬁ ltration properties of kill muds; н. Regulierung f

der Filtrationseingenschaften von wässrigen Dämpfungsﬂ üssig-

keiten – зміна фільтраційних властивостей рідин глушіння

на водній основі (в першу чергу чистих розсолів) шляхом

зменшення густини рідини глушіння (для зменшення гідро-

статичного тиску на пласт); підвищення в’язкості рідини

додаванням полімерних загущувачів; введенням твердих ча-

стинок-кольматантів (для тимчасового закупорювання пор

продуктивного пласта).

Основним способом запобігання надходженню водної

фази в пласти є використання полімерних систем на основі

розчинів солей з регульованими фільтраційними та реологіч-

ними властивостями. Добавки, які регулюють в’язкість роз-

солів, не повинні втрачати своїх властивостей у присутності

електролітів або через забруднення рідини; повинні легко

розчинятися в порах пласта і на вибої свердловини з засто-

суванням традиційних методів (кислотне оброблення і т. д.);

повинні забезпечити стабільну в’язкість розчину при зміні

температури. За рахунок підвищення в’язкості надходження

рідини до пласта-колектора значно зменшується, а за певної

концентрації реаґентів майже повністю усувається. Підви-

щення в’язкості розсолів забезпечують такі добавки природ-

них і синтетичних органічних колоїдів: крохмалі-полісахари-

ди, виділені із харчових продуктів (картоплі, рису, пшениці,

кукурудзи), частково розчинні у воді, але недостатньо термо-

тривкі; карбоксилметилцелюлоза (КМЦ) – похідні целюлози,

що розрізняються за ступенем полімеризації, концентрації і

чистоти, менш чутливі до температури, не піддаються ферме-

нтації, їх ефективність знижується з підвищенням мінераліза-

ції рідини; карбоксиметилгідроксиетилцелюлоза (КМГЕЦ) і

гідроксиетилцелюлоза (ГЕЦ) – похідні целюлози, які розчин-

ні в 15% соляній кислоті; біополімери – полімери, що утво-

рюються під час бактеріальної ферментації гідрату вуглецю,

розчинні в прісній і солоній водах, дають завислі колоїди;

синтетичні полімери – поліакриламід (ПАА), поліоксиетилен

(ПОЕ), мають добру загущувальну здатність. В.С.Бойко.

РЕГУЛЮВАННЯ ПРОФІЛЮ ПРИЙМАЛЬНОСТІ, -…, с.

* р. регулирование профиля приемистости; а. control of the

Рис. Кореляційні поля і

криві регресії:

а) – нелінійна;

б) – лінійна.

РЕГ — РЕГ

452

injectivity proﬁ le; н. Regulierung f des Empfangsproﬁ ls – у на-

фто- та газовидобуванні – виконання операцій, направлених

на вирівнювання швидкостей фільтрації рідини по товщині

анізотропного пласта або багатопластового об’єкта шля-

хом загущення нагнітальної води, збільшення проникності

прошарків, які не приймають воду, зменшення проникності

прошарків з надмірно високою приймальністю, застосування

методу одночасно-роздільного нагнітання води при диферен-

ційованому тиску нагнітання і ін.

РЕГУЛЮВАННЯ РОЗРОБКИ ПІНАМИ, -…, с. * р. регу-

лирование разработки пенами; а. control of development with

foams; н. Regulierung f vom Abbau mit Schäumen – у нафто- та

газовидобуванні – нагнітання в пласт пін, що дає змогу знач-

но знизити фазову проникність для води у високообводнених

зонах і таким чином регулювати процес заводнення, збільшу-

ючи охоплення пласта витісненням і підвищуючи ефектив-

ність використання нагнітальної води.

РЕГУЛЮВАННЯ РОЗРОБКИ НАФТОВОГО РОДОВИ-

ЩА, * р. регyлирование разработки нефтяного месторож-

дения; а. oil ﬁ eld development control, н. Regulierung f vom

Erdöllagerstättenabbau – цілеспрямоване пiдтримування нео-

бхiдного, заданого режиму перебiгу процесу розробки родо-

вища (напр., умов відбирання флюїдів) у рамках прийнятих

технологічних рішень з метою отримання високих техно-

логічних і економічних показників розробки. При розробцi

нафтових родовищ режим здiйснення процесу задається

проектними документами, технологiчною схемою, проектом

розробки тощо, а вiдтак коректується роботами з аналiзу роз-

робки конкретного родовища. Якщо припустити, що в цих

документах режим процесу встановлено оптимальним, то

необхiдно було б, проводячи систематично контроль за пара-

метрами процесу, вiдповiдним чином здiйснювати пiдтриму-

вання заданого режиму.

На практицi регулювання ускладнено рядом обставин:

1) пласт неоднорiдний; характер неоднорiдностi виявля-

ється дуже наближено, особливо у перших проектних доку-

ментах за даними по кiлькох свердловинах; процес розробки

iстотно схематизується; кожна свердловина i кожний окремий

елемент покладу працюють з деякими вiдхиленнями вiд сере-

днього, що виявляється лише в процесi експлуатацiї покладу;

2) встановлений у проектних документах режим відбиран-

ня флюїдів внаслiдок неточностi iнформацiї при проектуваннi

або змiни вимог до експлуатацiйного об’єкта може виявитися

неоптимальним;

3) немає змоги пiдтримувати заданий режим в результаті

порушення режиму дiї на поклад або внаслідок вiдсутностi

технiчних можливостей здiйснювати вiдповiдний режим ро-

боти свердловин;

4) за рiзних причин може частково або повнiстю бути

вiдсутнiм систематичне здiйснення контролю за процесом,

що ускладнить уявлення про його стан.

Таким чином, існують чотири обставини, що ускладню-

ють процес регулювання: 1) змiна уявлень про властивостi

покладу в процесi розбурювання i експлуатацiї; 2) неоптима-

льний режим роботи необхiдно вiдрегулювати; 3) обмеження

технiчних можливостей пiдтримування режиму експлуатацiї;

4) складнiсть системи контролю за ходом процесу розробки.

В.С.Бойко.

РЕГУЛЯТОР, -у

,-а

, ч. * р. регулятор, а. regulator,control

device, н. Regulator m, Regler m – 1) Речовина або поле, що

змінює характеристики середовища. 2) Пристрій, який змі-

нює або стабілізує вихідну величину об’єкта регулювання за

заданим законом управління. У автоматизованих системах

керування використовують пропорційні (П), інтеґрувальні

(І), пропорційно-інтеґрувальні (ПІ), пропорційно-дифере-

нціюючі (ПД), пропорційно-інтеґрувально-диференціюючі

(ПІД) регулятори. За способом дії виділяють регулятори пря-

мої і непрямої дії. Регулювальний орган регулятора прямої

дії переміщується за рахунок зміни вихідного параметра без

підведення додаткової енергії. При цьому давач і виконавчий

механізм конструктивно поєднані. На практиці більш широко

використовуються регулятори непрямої дії. За видом енергії,

яка приводить їх у дію, вони поділяються на: електричні, гі-

дравлічні, пневматичні, комбіновані. За алгоритмом дії роз-

різняють релейні, неперервні та імпульсні регулятори. Крім

того, виділяють екстремальні та стабілізуючі регулятори.

Див. регулятор витрати, регулятор середовища, регулятор

тиску. В.С.Білецький.

РЕГУЛЯТОР ВИТРАТИ, -а, -…, ч. * р. регулятор расхода; а.

ﬂ ow regulator, н. Verbrauchsregler m, Stromregelventil n, Strom-

begrenzungsventil n – гідроапарат керування витратою, при-

значений для підтримування заданої витрати незалежно від

перепаду тисків у підвідному та відвідному потоках робочої

рідини.

РЕГУЛЯТОР СЕРЕДОВИЩА, -у, -…, ч. * р. регулятор

среды, а. regulator of concentrating medium; н. Regler m des

Mediums – речовина, що змінює властивості середовища. У

збагаченні корисних копалин – флотаційний реаґент, а та-

кож реаґент при масляній аґломерації, флокуляції тощо, при-

значений для цілеспрямованого впливу на властивості флота-

ційного (аґломераційного, флокуляційного тощо) середовища

(напр., рН) з метою створення необхідних сприятливих умов

для дії інших реаґентів на той чи інший мінерал. В.С.Біле-

цький.

РЕГУЛЯТОР ТИСКУ, -а, -…, ч. * р. регулятор давления; а.

pressure controller, pressure regulator; н. Druckventil n, Druck-

regler m – автоматичний пристрій, чутливим елементом якого

служить гумова мембрана або поршень, силове замикання

рухомої системи здійснюється вантажем або пружиною (за-

давач), а дія основана на використанні тиску робочого середо-

вища, яке транспортується по трубопроводу. Р.т. призначений

для автоматичного підтримування тиску на заданому рівні в

Ðèñ. Ñõåìà ôóíêö³îíàëüíèõ åëåìåíò³â ðåãóëÿòîðà: 1 – ÷óòëèâèé

(âèì³ðþâàëüíèé) åëåìåíò; 2 – çàäàâàëüíèé åëåìåíò; 3 – åëåìåíò

ïîð³âíÿííÿ; 4 – îá÷èñëþâàëüíèé ïðèñòð³é; 5 – ï³äñèëþâà÷³; 6 – âè-

êîíàâ÷èé åëåìåíò; 7, 8 – êîðåãóâàëüí³ ïðèñòðî¿; 9 – ðåãóëþþ÷èé

îðãàí; õ – ðåãóëüîâàíà âåëè÷èíà; õ0 – ¿¿ çàäàíå çíà÷åííÿ; ∆õ – â³ä-

õèëåííÿ ðåãóëüîâàíî¿ âåëè÷èíè; q – íàâàíòàæåííÿ; ó0, ó – ä³ÿííÿ íà

ðåãóëþþ÷èé îðãàí (íåîáõ³äíå ³ ä³éñíå).

РЕГ — РЕГ

453

трубопроводі після (регулятор ти-

ску “після себе”) або до регулято-

ра (регулятор тиску “до себе”). В

регуляторах тиску “після себе” ка-

мера над мембраною з’єднується

з трубопроводом після регулятора

тиску (за напрямом потоку), а в

регуляторах тиску “до себе” – на-

впаки, з трубопроводом до регу-

лятора. Необхідна величина тиску

встановлюється задавачем, ство-

ренням зусилля під мембраною

вантажем на важелі або стиснутою

пружиною. В.С.Білецький.

РЕГУЛЬОВАНОГО НАПРАВ-

ЛЕНОГО ПРИЙОМУ МЕТОД

(РНП), -…, -у, ч. * р. регулируемо-

го направленного приема метод,

а. method of controlled directional

reception; н. Verfahren n des einstellbaren Richfempfanges – ме-

тод сейсмічної розвідки, що базується на розділенні інтерфе-

руючих сейсмічних хвиль, які приходять до земної поверхні

за різними напрямами. Використовується в сухопутній і мор-

ській сейсморозвідці для дослідження районів зі складною

геол. будовою, при пошуках і розвідці родовищ нафти і газу,

рудних корисних копалин. В.С.Бойко.

РЕҐЕНЕРАТОР, -а, ч. * р. регенератор, а. regenerator, recu-

perator, reclaimer, н. Regenerator m – 1) Відновник. 2) Тепло-

обмінник. Пристрій для вловлювання й використання тепла

відхідних (напр., з промислових печей) газів.

РЕҐЕНЕРАЦІЯ, -ії, ж. * р. регенерация, а. regeneration, н.

Regeneration f, Regenerierung f – відновлення цінних вихідних

властивостей матеріалів або речовин після їх використання

для повторного застосування, напр., відновлення властивос-

тей відпрацьованої формувальної суміші в ливарному виро-

бництві, очищення відпрацьованого мастила, перетворення

зношених ґумових виробів у пластичну масу (реґенерат) і т.д.

У бурінні – реґенерація бурового розчину – процес його

відновлення

шляхом виді-

лення вибуре-

ної породи та

добавки (при

необхідності)

обважнювача

для витримки

стабільних

характерис-

тик розчину.

У збага-

ченні корис-

них копалин

реґенерації

підлягають

обігова вода

( потребує

прояснення,

поліпшення

реологічних

властивостей), мінеральна суспензія важкосередовищних се-

параторів, власне обважнювач

. Для ефективної Р. обігової

води застосовують флотацію шламів у схемах збагачувальних

фабрик, схема яких передбачає збагачення тільки крупних

класів (напр., на збагачувальній фабриці при ш. „Комсомо-

лець Донбасу”, ВО „Шахтарськантрацит” – рис. 1).

Р. суспензії в процесі важкосередовищної сепарації (рис. 2,

3) призначена для відновлення густини робочого середовища,

максимального видалення магнетиту з промивних вод, а та-

кож очистки суспензії від шламу, який потрапляє в неї зі зба-

гачувального вугілля. Най-

більш досконалим методом

Р. магнетитової суспензії є

магнітне збагачення. Гу-

стина реґенерованого об-

важнювача повинна бути

у всіх випадках вищою за

густину робочої суспензії.

В залежності від крупно-

сті збагачуваного вугілля і

прийнятої технології зба-

гачення застосовуються

різні схеми Р.: одностадій-

на, двостадійна і комбінована. На вітчизняних вуглезбагачу-

вальних фабриках застосовують сепаратори для реґенерації

важкого середовища типу ПБР продуктивністю по важкому

середовищу 180-270 м

/год.

У геології під Р. розуміють тектонічний процес, протиле-

жний консолідації (стабілізації), який веде до відновлення

високого ступеня тектонічної рухливості, зокрема до віднов-

лення геосинклінальних умов на місці платформи.

У теплотехніці Р. – використання теплоти продуктів зго-

ряння для підігрівання палива, повітря або їх сумішей, які

надходять в яку-небудь теплотехнічну установку. В.С.Білець-

кий, В.О.Смирнов, В.С.Бойко.

РЕҐЕНЕРАЦІЯ КРИСТАЛІВ, -ії, -…, ж. * р. регенерация

кристаллов, а. crystal regeneration, н. Regenerierung f der

Kristalle – відновлення форми кристалічного багатогранника

після його хімічної корозії або фізичного знищення, коли він

потрапляє в умови, сприятливі для росту його кристалів.

РЕҐІСТР ЛЛОЙДА СУДНОПЛАВНИЙ, -у, -..., -ого, ч. * р.

регистр Ллойда судоходный; а. Lloyd’s Register of Shipping; н.

Lloyd’s schiffbares Register n – одна з кількох міжнародних суд-

ноплавних класифікаційних асоціацій, затверджених урядами

країн, що займаються пошуком, розвідкою і видобуванням вуг-

леводнів на морі; відає сертифікацією і класифікацією бурових

платформ, трубопроводів та інших морських конструкцій.

РЕҐЛАМЕНТ, -у, ч. * р. регламент; а. regulations, schedule,

н. Reglement n, Dienstvorschrift f, Dienstordnung f – сукуп-

Ðèñ 2. Ñõåìà ëàíöþãà àïàðàò³â ôàáðèêè ç³ çáàãà÷åííÿ ò³ëüêè êðóïíèõ ôðàêö³é ³ ðåãåíåðàö³¿ îá³ãîâî¿

âîäè ôëîòàö³ºþ: 1, 3, 5 – ãðîõîòè; 2 – äðîáàðêà; 4 – âàæêîñåðåäîâèùíèé ñåïàðàòîð;

6 – ñåïàðàòîð åëåêòðîìàãí³òíèé; 7 – áàãåð-çóìïô; 8 – ô³ëüòðóþ÷à öåíòðèôóãà; 9 – ã³äðîöèêëîí;

10 – ñóøàðêà; 11 – àïàðàò äëÿ êîíäèö³îíóâàííÿ ôëîòàö³éíî¿ ïóëüïè; 12 – ôëîòîìàøèíà; 13 – âà-

êóóì-ô³ëüòð äèñêîâèé; 14 – ðàä³àëüíèé çãóùóâà÷; 15 – ã³äðîâ³äâàë.

Ñåïàðàòîð òèïó ÏÁÐ íà ïîñò³éíèõ

ìàãí³òàõ äëÿ ðå´åíåðàö³¿ âàæêîãî

ñåðåäîâèùà.

Ðèñ 1. Ñõåìà ðå´åíåðàö³¿ ìàãíåòèòîâî¿ ñóñïåíç³¿:

1, 2 – ãðîõîòè çíåâîäíåííÿ êîíöåíòðàòó òà

â³äõîä³â ç â³äìèâêîþ ìàãíåòèòó; 3, 4 – åëåêòðî-

ìàãí³òí³ ñåïàðàòîðè ïåðøîãî òà äðóãîãî ñòóïåíÿ

ðå´åíåðàö³¿ ìàãíåòèòó; 5 – çá³ðíèê êîíäèö³éíî¿

ñóñïåíç³¿. ÊÑ – êîíäèö³éíà ñóñïåíç³ÿ. ÐÑ – ðîçáàâ-

ëåíà ñóñïåíç³ÿ. ÌÊ – ìàãíåòèòîâèé êîíöåíòðàò.

ÂÐ – â³äõîäè ðå´åíåðàö³¿.

РЕГ — РЕҐ

454

ність (система) правил, що регулюють, обмежують режим

праці, технології виконання проектування, ремонтних робіт

тощо, напр., на шахтах, у кар’єрах, у свердловинах, на за-

водах. Реґламент ремонту укладається науково-дослiдними

органiзацiями чи органiзацiями-розробниками нових методiв

ремонту i ремонтними організаціями, а затверджується ви-

добувними підприємствами чи акціонерним товариством.

Дотримання Р. сприяє пiдвищенню ефективностi та безпеки

виконання робiт. А.Ю.Дриженко.

РЕҐЛАМЕНТАЦІЯ, -iї, ж. * р. регламентация; а. regula-

tions; н. Reglementierung f – 1). Процес встановлення певних

правил. 2). Те ж саме, що й реґламент.

РЕҐОЛІТ, -у, ч. * р. реголит, а. regolith; н. Regolith m – (міся-

чний ґрунт), складається з різнозернистого уламково-пилово-

го матеріалу крупністю від мм до мкм. Уламки представлені

місячними породами і мінералами, склом, літифікованими

брекчіями, фрагментами метеоритів. Сформований в резуль-

таті дроблення, перемішування і спікання місячних порід при

падінні метеоритів, різких перепадах т-ри. Насичений інерт-

ними газами. Середня пористість Р. в шарі товщиною 15 см

– 50%. Верхній шар Р. має густину 1,1–1,2 г/см

і витримує

навантаження до 1 кгс/см

. Але вже на глибині в декілька дм

густина і тривкість Р. суттєво збільшуються. Частка мете-

оритної речовини в Р. складає 1%. Потужність Р. на Місяці

від часток метра до десятків метрів. Теплопровідність Р. дуже

низька – приблизно в 10 разів менша, ніж у повітря. Тому шар

Р. відіграє роль термостата – вже на глибині в 1 м невідчутні

температурні коливання, які на поверхні Місяця складають

бл. 300°С.

Є різні міркування щодо можливого використання реґолі-

ту. Найважливіші складові реґоліту – ільменіт, аглютинати,

вулканічне скло. Ільменіт і шпінель можуть бути джерелом

кисню

, а разом із захопленим із сонячного вітру воднем вони

можуть забезпечити одержання води.

Інший компонент сонячного вітру – гелій (

Не) розгляда-

ється як потенційне ядерне паливо. За деякими оцінками,

за т-ри 700°С з реґоліту виділяються Н, Не і 20-30 % N і C.

Отже, одержавши тонну

Не внаслідок нагрівання реґоліту до

700°С, додатково матимемо 6300 т Н, 700 т N, 1600 т С. Існу-

ють дані, що в районі місячних морів вміст

Не у верхньому

шарі реґоліту завтовшки три метри достатній для енергоза-

безпечення Землі протягом тисячі років (Taylor L. A. Helium-3

on the Moon fоr energy generation: abundances and recovery //

Int. Conf. Explor. and Util. Moon and 28

Vernadsky – Brown

Microsymp. Comp. Planetol., Moscow, Oct. 11-14, 1998: Abstr.

Pap. – Moscow, 1998. – Р. 43).

В аглютинатах є самородне залізо, у троїліті – сірка, а на

часточках ґрунту накопичуються леткі хлор, натрій, цинк і

сірка. Встановлено, що верхній шар реголіту потужністю 2

м містить близь-

ко 8·10

т водню,

1,5·10

т вуглецю і

8·10

т азоту. Крім

того, з реґоліту і гір-

ських порід Місяця

можна одержати

такі будівельні ма-

теріали, як цемент,

бетон, кераміку і

конструкції із скла.

Ці матеріали спро-

можні забезпечити

тепловий і радіаційний захист, міцність конструкцій та їхню

інертність.

Табл. Хімічний склад місячного реґоліту, %

Еле-

мен-

ти

Достав-

ленo “Лу-

ною-20”

Достав-

ленo “Лу-

ною-16”

Еле-

мен-

ти

Достав-

ленo “Лу-

ною-20”

Достав-

ленo “Лу-

ною-16”

Si 20,0 20,0 Mg 5,7 5,3

Ti 0,28 1,9 Ca 10,3 9,2

Al 12,5 8,7 Na 0,26 0,32

Cr 0,11 0,20 K 0,05 0,12

F 5,1 13,7

За механічною структурою аналогічними є поверхневі

шари ґрунту Марса і Меркурія. Див. також Місячні породи.

В.С.Білецький.

РЕДОКС, -а, ч. * р. редокс, а. redox, н. Redox – rH, розрахун-

кова величина потенціалу окисно-відновного Eh, яка враховує

вплив рН на середовище. rH = (Eh +0,06 pH)·0,03, де 0,03 –

постійна величина для системи з т-рою 30 °С. З підвищенням

rH парціальний тиск водню в системі зменшується, а її окис-

неність збільшується. Див. потенціал окисно-відноввний.

РЕДУКТОР, -а, ч. * р. редуктор; а. reducer, reducing (reduc-

tion) gear, (reduction) gearbox, н. Druckminderer m , Reduzier-

getriebe n, Reduzierventil n – 1) Зубчата (зокрема черв’ячна)

або гідравлічна передача, призначена для зміни кутових

швидкостей і обертальних моментів. 2) Прилад для зниження

і підтримки постійного тиску робочого середовища (рідини

або газу), що подаються трубопроводом, встановлюються,

напр., на виході з балона або ін. ємності.

Редуктор

– самостійний вузол, що встановлюється між

електродвигуном і машиною (механізмом). З їх валами реду-

ктор з’єднується за допомогою муфт.

Гірничі машини – підіймальні машини, вентилятори, кон-

веєри, верстат-качалки та ін. – комплектуються редукторами

різних типорозмірів. Характеристиками редуктора є переда-

вальне число, крутильний момент, маховий момент на валу

редуктора, міжцентрова відстань, маса, температура нагріву,

шумова характеристика та ін. Редуктор кріпиться до гірничої

машини і встановлюється на фундаменті.

Підйомні машини шахтних стволів обладнують переважно

редукторами, які являють собою окрему конструкцію, викона-

ну з урахуванням режимів підйому і конкретних умов експлу-

атації. Ці редуктори є одно- або двоступеневою циліндровою

передачею з жорсткою міжцентровою відстанню. У редукто-

рах барабанних підйомних машин разом з евольвентним за-

чепленням часто застосовують також зачеплення Новикова,

що має ряд істотних переваг; широко застосовують шевронні

зуби, які до-

зволяють вирі-

внювати знос

в окремих

точках зубів і

цим зменшу-

вати удари від

неправильно-

го зачеплен-

ня. Зубчасті

передачі ре-

дукторів роз-

міщують у ча-

вунному корпусі.

Індекси в позначенні редукторів: Ц – циліндровий, О – од-

ноступеневий, Д – двоступеневий, Н – із зачепленням Нови-

кова, У – уніфікований.

Çàãàëüíèé âèãëÿä òðèñòóïåíåâîãî ðåäóêòîðà.

Ðå´îë³ò. Ïðîáà âçÿòà íà Ì³ñÿö³ ñòàíö³ºþ

“Ëóíà-16”. Ðîçì³ð çåðåí 0,25 – 0,5 ìì.

РЕҐ — РЕД

455

На багатоканатних підйомних машинах застосовують спе-

ціально спроектовані двоприводні редуктори типу 2ЦД, які

являють собою реверсивну зубчасту передачу з шевронними

колесами, що розміщені в литому або зварному корпусі з жор-

сткою міжцентровою відстанню. Корпус установлено на пру-

жинних опорах. Такі редуктори мають два приводи.

Характерною особливістю редукторів є спосіб з’єднання з

електродвигуном.

Редуктори шахтних підйомних машин – одні з найнадій-

ніших елементів, і, як правило, термін їх служби співпадає з

терміном служби підйомної установки. І.Г.Манець.

РЕЄСТР, -у, ч. * р. реестр, а. register, list, catalogue; н. Regi-

ster n – те ж, що й кадастр. Напр., Р. родовищ корисних копа-

лин, земельного, водного, лісового господарства тощо.

РЕЖИМ2, -у, ч. * р. режим, а. regime

, routine

, procedure

conditions

, regulations

, н. Regime n – 1). Певні умови, реально

існуючі або необхідні для забезпечення роботи, функціону-

вання, існування чого-небудь. 2) Сукупність правил, заходів,

норм для досягнення якої-небудь мети.

Розрізняють: Р. аварійний, Р. водний, Р. високо- і низькоте-

мпературний, Р. газовий, Р. гідрологічний, Р. гравітаційний, Р.

ламінарний і Р. турбулентний, Р. льодовий, Р. безперервний, Р.

змінний, Р. стаціонарний, Р. усталений та ін.

Напр., режим перевезень гірничої маси на кар’єрі – поря-

док і послідовність роботи кар’єрного транспорту, що обумо-

влені видом транспорту, обсягом перевезень, розподілом ван-

тажопотоків, шляховим розвитком кар’єру та ін. (аналогічно

– на шахті).

Див. аварійний режим вентиляції (в шахті), газовий ре-

жим (шахти), газонапірний режим, гравітаційний режим,

реаґентний режим, режим буріння, режим відпомповування,

режим водонапірний, режим газової шапки, режим гірничих

робіт, режим газового родовища, режим гравітаційний,

режим динамічний, режим кисню, режим мішаний, режим

нафтового покладу, режим номінальний, режим підземних

вод, режим покладу, режим роботи гірничого підприємства,

режим роботи свердловини.

РЕЖИМ БУРІННЯ, -у, -..., ч. * р. режим бурения; а. drilling

practice; н. Bohrregime n, Regime n des Bohrens – поєднання

значин параметрів буріння: частоти обертання, подавання бу-

рового інструмента, осьового тиску на вибій, витрати проми-

вного аґента.

РЕЖИМ ВІДПОМПОВУВАННЯ, -у, -..., ч. * р. режим от-

качки; а. pumping drive, pumping conditions; н. Pumpenregime n

– режим роботи (експлуатації) штангово-насосної свердлови-

ни, який визначається поєднанням параметрів: діаметра насо-

са, довжини ходу полірованого (гирлового) штока і кількості

подвійних ходів. Найкращими умовами Р.в. є такі, коли зада-

на продуктивність свердловини забезпечується за найменшо-

го діаметра насоса, максимальної довжини ходу полірованого

штока і кількості подвійних ходів у межах регламентованої

для даного конкретного верстата-качалки.

РЕЖИМ ВОДОНАПІРНИЙ, -у, -ого, ч. * р. режим водона-

порный; а. water drive; н. Wassertriebregime n – Див. режим

нафтового покладу водонапірний, водонапірний режим родо-

вищ природних газів.

РЕЖИМ ГАЗОВАНОЇ РІДИНИ, РЕЖИМ РОЗЧИНЕНОГО

ГАЗУ, -у, -…, ч. – Див. газованої рідини режим.

РЕЖИМ ГАЗОВОГО РОДОВИЩА, -у, -..., ч. * р. режим га-

зового месторождения; а. gas ﬁ eld drive; н. Erdgaslagerstät-

tenregime n – прояв рушійних сил у пласті, які зумовлюють

приплив газу до вибоїв свердловин. Див. режим газового ро-

довища газовий, режим газового родовища пружно-водонапі-

рний, водонапірний режим родовищ природних газів.

РЕЖИМ ГАЗОВОГО РОДОВИЩА ВОДОНАПІРНИЙ, -у,

[...], -ого, ч. * р. режим газового месторождения водонапор-

ный; а. water drive of a gas ﬁ eld, н. Wassertriebregime n der Erd-

gaslagerstätte – Див. водонапірний режим родовищ природних

газів, режим газового родовища пружноводонапірний.

РЕЖИМ ГАЗОВОГО РОДОВИЩА ГАЗОВИЙ, -у, -..., -ого,

ч. * р. режим газового месторождения газовый; а. gas drive

of a gas ﬁ eld; н. Erdgaslagerstättengasregime n – прояв пружної

енергії стисненого газу, яка зумовлює приплив газу до вибоїв

свердловин.

РЕЖИМ ГАЗОВОГО РОДОВИЩА ПРУЖНО-ВОДОНАПІ-

РНИЙ, -у, -..., -…-ого, ч. * р. режим газового месторождения

упруго-водонапорный; а. elastic water drive of a gas ﬁ eld; н.

Wasserdruckregime n der Erdgaslagerstätte, Federwassertrieb-

regime der Gaslagerstätte – прояв пружної енергії стисненого

газу і напору контурної або підошовної води, які зумовлюють

приплив газу до вибоїв свердловин. Син. – режим водонапір-

ний. В.С.Бойко.

РЕЖИМ ГАЗОВОЇ ШАПКИ, -у, ..., ч. * р. режим газовой

шапки; а. gas cap drive; н. Regime n der Gaskappe – Див. ре-

жим нафтового покладу газонапірний.

РЕЖИМ ГАЗОНАПІРНИЙ, -у, -ого, ч. * р. режим газона-

порный; а. gas drive; н. Gasdruckregime n, Gaskappentrieb m,

Gastriebregime n – Див. газонапірний режим.

РЕЖИМ ГІРНИЧИХ РОБІТ, -у, ..., ч. * р. режим горных

работ, а. mode of mining operations; н. Verhältnisse n pl der

Bergbauarbeiten – встановлена проектом чи дослідженням

послідовність виконання у часі обсягів розкривних та видо-

бувних робіт на кар’єрах, прохідницьких та видобувних робіт

у шахтах. Мета Р.г.р. – забезпечення планомірної і економі-

чно ефективної розробки родовища (його частини) протягом

усього терміну існування копальні. Для наочності Р.г.р. зобра-

жується графічно. У відкритих роботах розрізняють Р.г.р. при

рівномірних, зростаючих та спадаючих обсягах розкривних

робіт. А.Ю.Дриженко.

РЕЖИМ ГРАВІТАЦІЙНИЙ, -у, -ого, ч. * р. режим гравита-

ционный; а. gravity regime, gravity drainage; н. Gravitationsre-

gime n – Див. режим нафтового покладу гравітаційний.

РЕЖИМ ДИНАМІЧНИЙ, -у, -ого, ч. * р. режим динамичес-

кий; а. dynamic mode; н. dynamisches Regime n, dynamische

Arbeitsweise f – режим роботи об’єкта (пристрою, механізму,

машини тощо), за якого хоч би один з параметрів режиму змі-

нюється у часі.

РЕЖИМ КИСНЮ, -у, ..., ч. * р. режим кислорода, а. oxygen

regime, н. Sauerstoffregime n – у мінералогії – концентрація

кисню під час мінералоутворення, яка визначає можливість

і послідовність виникнення кисневих сполук. При нормаль-

ній кристалізації магми першими утворюються мінерали з

найменшою кількістю кисню (ортосилікати магнію і заліза),

а потім ті, що містять більше кисню. Концентрація вільного

кисню зростає з наближенням до земної поверхні, тому оки-

сний потенціал гідротермальних розчинів при їх русі підви-

щується і з них відкладаються мінерали з більшим вмістом

кисню. Концентрація кисню зростає особливо інтенсивно при

змішуванні гідротермальних розчинів з вадозними і стає най-

більшою в корі вивітрювання.

РЕЖИМ МІШАНИЙ (ЗМІШАНИЙ), -у, -ого (-ого), ч. – Див.

режим покладу змішаний, режими нафтового покладу

мішані.

РЕЖИМ НАФТОВОГО ПОКЛАДУ ВОДОНАПІРНИЙ, -у,

…, -ого, ч. * р. режим нефтяной залежи водонапорный; а.

oil reservoir water drive; н. Wasserdruckregime n der Erdölla-

gerstätte – режим, за якого нафта в нерозгазованому стані

витісняється до нафтових свердловин водою. Розрізняють

РЕЄ — РЕЖ

456

штучний Р.н.п.в., коли в поклад нагнітається вода з поверхні,

і природний.

РЕЖИМ НАФТОВОГО ПОКЛАДУ ГАЗОНАПІРНИЙ, -у, -

…, -ого ч. – Див. газонапірний режим.

РЕЖИМ НАФТОВОГО ПОКЛАДУ ГРАВІТАЦІЙНИЙ, -у,

-…, -ого ч. – Див. гравітаційний режим.

РЕЖИМ НАФТОВОГО ПОКЛАДУ ПРУЖНИЙ, -у, …, -ого,

ч. * р. режим нефтяной залежи упругий; а. oil reservoir elastic

drive; н. elastisches Regime n der Erdöllagerstätte – режим, за

якого приплив нафти до свердловин відбувається за рахунок

енергії пружності (пружного розширення) нафти, зв’язаної

води і породи, а тиск у всіх точках пласта є не нижчим тис-

ку насичення нафти газом. У такому тлумаченні це є перша

фаза пружного режиму. У другій фазі він переходить або в

замкнутопружний режим, або в пружноводонапірний режим

нафтового покладу (як у свої різновиди).

РЕЖИМ НАФТОВОГО ПОКЛАДУ ЗАМКНУТОПРУЖНИЙ,

-у, …, -ого, ч. * р. режим замкнутоупругий [нефтяной зале-

жи]; а. close elastic drive [of an oil reservoir], н. geschlossene-

lastisches Regime n der Erdöllagerstätte – різновид пружного

режиму нафтового покладу, коли поклад обмежений, а при-

плив нафти до свердловин продовжується за рахунок енергії

пружності нафти, зв’язаної води і породи в міру подальшого

зниження тиску в покладі.

РЕЖИМ НАФТОВОГО ПОКЛАДУ ПРУЖНОВОДОНАПІ-

РНИЙ, -у, …, -ого, ч. * р. режим упруговодонапорный [не-

фтяной залежи]; а. elastic water drive [of an oil reservoir], н.

elastischer Randwassertrieb m der Erdöllagerstätte – різновид

пружного режиму нафтового покладу, коли поклад не обме-

жений і оточений законтурною водою, за рахунок енергії пру-

жності якої продовжується приплив нафти до свердловин.

РЕЖИМ НАФТОВОГО ПОКЛАДУ ЗАМКНУТИЙ ПРУ-

ЖНОВОДОНАПІРНИЙ, -у, -ого, -ого, ч. * р. замкнутый

упруговодонапорный режим; а. close elastic water drive; н.

geschlossenes elastisches Wasserdruckregime n – різновид пру-

жноводонапірного режиму нафтового покладу, властивий

покладам з обмеженими розмірами законтурної області вна-

слідок її екранування розривними тектонічними порушення-

ми, згасання проникності колекторів поблизу покладу і ін.

Покладам нерідко притаманні аномально високий пластовий

тиск і, звичайно, підвищені темпи його зниження під час роз-

робки. Див. пружний режим. В.С.Бойко.

РЕЖИМ НОМІНАЛЬНИЙ, -у, -ого, ч. * р. режим номиналь-

ный; а. design conditions, rated conditions, nominal drive, stand-

ard conditions; н. Nominalregime n – 1) Усталений режим ро-

боти системи, пристрою, елемента, який задано технічними

умовами або іншими нормативно-технічними документами, і

за якого пристрій повинен працювати протягом встановлено-

го ресурсу (терміну служби), зберігаючи значину параметрів

у межах встановлених норм. 2) Режим, який має тільки яку-

небудь назву, ще не виконує свого призначення, але для якого

призначений відповідний пристрій, апарат і т.ін. Номіналь-

ний режим знаходять шляхом оптимізації суперечливих умов

за цілим рядом факторів (навантаження, втрати потужності,

нагрівання, термін служби, частота обертання тощо). В.С.Бі-

лецький, В.С.Бойко.

РЕЖИМ ПІДЗЕМНИХ ВОД, -у, ..., ч. * р. режим подземных

вод, а. underground water conditions, н. Bodenwasserverhältnis-

se n pl – зміна в часі динамічних, геохімічних, температурних

та ін. якісних і кількісних показників підземних вод (рівнів,

напору, витрат, хімічного і газового стану, температури і т.д.).

Факторами, що визначають Р.п.в., є : геологічна будова, гео-

морфологічні та гідрометеорологічні умови, біосфера та дія-

льність людини. В.Г.Суярко.

РЕЖИМ ПОКЛАДУ (РЕЖИМ РОБОТИ ПОКЛАДУ), -у, ...,

ч. * р. режим работы залежи; а. reservoir drive; н. Lager-

stättenregime n, Lagerstättenarbeitsregime n – прояв рушійних

сил (переважаючого виду енергії пластової) в

процесі розробки родовища, які зумовлюють

приплив рідин і газів до видобувних свердловин. Умовно виді-

ляють такі режими роботи нафтових покладів: водонапірний;

пружний; розчиненого газу; газонапірний; гравітаційний; змі-

шані (газоводонапірний; витіснення газованої нафти водою),

а стосовно до газових покладів – газовий і пружногазоводона-

пірний. Див. режим покладу нафти, газу. В.С.Бойко.

РЕЖИМ ПОКЛАДУ ЗМІШАНИЙ, -у, ..., -ого, ч. * р. режим

залежи смешаный; а. combined reservoir drive; н. gemischte

Lagerstättenverhältnisse n pl (Lagerstättenregime n) – режим,

при якому приплив нафти до вибоїв видобувних свердловин

зумовлений одночасно декількома видами пластової енергії,

кожна з яких виявляє помітний вплив на процес розробки.

РЕЖИМ ПОКЛАДУ НАФТИ, ГАЗУ, -у, ..., ч. * р. режим

залежи нефти, газа, а. reservoir drive, reservoir behaviour;

oil and gas reservoir drive, oil and gas reservoir behaviour; н.

Regime n der Erdöl-, Erdgaslagerstätte – механізм виникнення

і прояву в покладах пластової енергії різного виду, що зумов-

лює приплив нафти чи газу до експлуатаційної свердловини.

Обумовлюється геологічною будовою, фізико-хімічними вла-

стивостями пласта. Геологічні умови та енергетичні особли-

вості покладу лише сприяють встановленню того чи іншого

Р.п.н.г., але не визначають його повністю. У залежності від

виду пластової енергії, що забезпечує переміщення флюїду

до свердловин, розрізнюють 4 осн. види Р.п.н.г.: водонапірний

режим, газонапірний (див. газовий режим), розчиненого газу

(див. газованої рідини режим) і гравітаційний режим.

Р.п. можна встановлювати, контролювати, підтримувати

або замінювати іншим. Режими, при яких просування пласто-

вого флюїду проходить переважно за рахунок витрати внут-

рішньої енергії покладу, називаються режимами виснаження

(напр., режим розчиненого газу, гравітаційний). Режими, при

яких просування пластового флюїду до свердловин зумовлено

дією зовнішніх по відношенню до покладу джерел пластової

енергії – напору крайових вод або газу із газової шапки, нази-

ваються режимами витіснення (водонапірний, газонапірний).

Розрізняють Р.п. з нерухомими контурами нафтоносності і

з рухомими. До перших відносять такі режими, при яких про-

екція контура нафтоносності залишається незмінною протя-

гом усього часу розробки, і сили, що витісняють нафту, діють

по усій площі покладу рівномірно (напр., режим розчиненого

газу), до других – такі, при яких проекція контуру нафтонос-

ності переміщується і в кінці може бути стягнута в одну лінію

або точку; сили, які витісняють нафту, прикладені в цьому

випадку до поверхні газонафтового або водонафтового ко-

нтактів.

Осн. режимами для покладів нафти є газонапірний, водо-

напірний, газованої рідини і гравітаційний; газових покладів

– газовий і водонапірний. У покладах можуть одночасно ви-

являтися дек. режимів і можливий природний перехід з од-

ного режиму в інший по мірі вичерпання пластової енергії.

Поклади, особливо нафтові, рідко розробляються в одному

режимі; звичайно встановлюють змішаний режим (комбіна-

ція водонапірних режимів з іншими). Газові поклади в осн.

розробляються в газовому режимі. Від правильного добору

режиму покладу залежать коеф. нафтовіддачі і ефективність

розробки та експлуатації покладів. В.С.Бойко.

РЕЖИМ ПРУЖНИЙ, -у, -ого, ч. * р. режим упругий; а. elastic

drive; н. elastisches Regime n – Див. режим нафтового покла-

ду пружний.

РЕЖ — РЕЖ

457

РЕЖИМ РОБОТИ ГІРНИЧОГО ПІДПРИЄМСТВА, -у, ...,

ч. * р. режим работы горного предприятия, а. mode of mine

operation, mine operating conditions; н. Arbeitsweise f des Berg-

baubetriebes, – встановлені порядок і тривалість виробничої

діяльності у певному календарному періоді (доба, тиждень,

місяць, рік), що враховує технологію виробництва, регламе-

нтує час виробничої роботи та час перерв, змінність робо-

ти, тривалість змін. Розрізнюють перервний і безперервний

Р.р.г.п. Найбільш поширені для гірн. підприємств перервні

режими роботи: - з трьома 7-годинними змінами на добу,

двома загальними вихідними днями - п’ятиденний робочий

тиждень; - з трьома 7-годинними змінами на добу, одним зага-

льним і одним змінним вихідним днем. Безперервний режим

роботи, як правило, здійснюється на повністю автоматиз. ви-

робництві або на процесах, які необхідно підтримувати ціло-

добово.

Напр., безперервний добовий режим роботи застосовуєть-

ся на рудниках на таких процесах, як провітрювання, водо-

відлив, обслуговування енергетичних аґреґатів, на нафто- і

газопромислах. Переважний режим роботи вугільних шахт і

підземних дільниць чотиризмінний. На дільницях, небезпе-

чних за раптовими викидами вугілля і газу, роботи по видо-

бутку ведуться звичайно протягом двох змін, дві інші зміни

використовуються для проведення необхідних заходів щодо

забезпечення безпечних умов роботи. Вугільні розрізи пра-

цюють, як правило, в тризмінному режимі роботи – протягом

двох змін по видобутку вугілля і розкривних роботах, а третя

зміна використовується для техн. обслуговування гірничого

господарства і ремонту обладнання. Різноманіття виробни-

чих і природно-кліматичних умов обумовлює необхідність

застосування різних графіків змінності роботи на бурових і

нафтогазодобувних підприємствах.

Режим роботи кар’єру – установлені порядок і тривалість

виробничої діяльності кар’єру, що визначають число робочих

змін на добу, тривалість зміни і робочого тижня, регламенто-

вані простої та загальний термін роботи підприємства протя-

гом календарного періоду. А.Ю.Дриженко, В.С.Білецький.

РЕЖИМ РОБОТИ СВЕРДЛОВИНИ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ, -

у, ..., -ого, ч. * р. режим работы скважины технологический;

а. operating conditions of a well, н. technologische Arbeitsweise f

der Sonde – сукупність параметрів роботи свердловини, які за-

безпечують її заданий дебіт. До таких параметрів фонтанної і

газової свердловин належать вибійний тиск, тиск на гирлі, ді-

аметр і довжина ліфтових труб, діаметр штуцера; газліфтної

свердловини – крім названих, тиск і витрата запомповуваного

газу; насосних свердловин – глибина опускання насоса і його

параметри. На промислі періодично складають таблицю тех-

нологічних режимів роботи свердловин, якою регламентують

їх роботу. В.С.Бойко.

РЕЖИМ РОДОВИЩ ПРИРОДНИХ ГАЗІВ ВОДОНАПІ-

РНИЙ, -у, ..., -ого, ч. – Див. водонапірний режим родовищ

природних газів.

РЕЖИМ РОДОВИЩ ПРИРОДНИХ ГАЗІВ ГАЗОВИЙ, -у,

..., -ого, ч. – Див. газовий режим родовищ природних газів.

РЕЖИМ РОЗЧИНЕНОГО ГАЗУ, -у, -..., ч. * р. режим рас-

творенного газа; а. solution gas (dissolved gas, internal gas)

drive; н. Regime n des gelösten Gases – режим, при якому

нафта витісняється до свердловини під дією енергії розши-

рення бульбашок газу, який переходить із розчинного стану у

вільний (або, точніше, в оклюдований). Див. газованої рідини

режим.

РЕЖИМ СІРКИ, -у, -..., ч. * р. режим серы, а. sulphur regime,

н. Schwefelregime n – концентрація продуктів електролітичної

дисоціації H

2S (зокрема, аніонів S

і [S2]

) у розчинах. Ця кон-

центрація й ступінь спорідненості катіонів із сіркою визна-

чають утворення тих чи інших сульфідів. Звичайно першими

з розчинів випадають сульфіди з найменшою кількістю сірки

– це майже завжди утворення високих температур; із знижен-

ням температури виникають послідовно сульфіди з більшим

вмістом сірки. Така послідовність визначається збільшенням

ступеня дисоціації H

2S зі зниженням температури розчинів.

Збільшується також ступінь дисоціації Н

2О, а разом з тим і

концентрація S

у лужних розчинах. В.С.Бойко.

РЕЖИМ УСТАЛЕНИЙ, -у, -ого, ч. * р. режим установив-

шийся; а. steady state (conditions); н. stationäre Betriebsbe-

dingungen f pl – режим роботи, при якому значини основних

змінних параметрів після періоду стабілізації не змінюються.

Див. режим номінальний.

РЕЖИМИ ВИСНАЖЕННЯ [ПЛАСТОВОЇ ЕНЕРГІЇ] [НАФ-

ТОВОГО ПОКЛАДУ], -ів, -…, […], [...], мн. * р. режимы ис-

тощения [пластовой энергии] [нефтяной залежи]; а. drives

of oil reservoir depletion [of producing energy]; н. Erschöpfungs-

triebe m pl [der Flözenergie] [der Erdöllagerstätte] – термін,

який узагальнює режим пружний, режим розчиненого газу і

гравітаційний режим покладу. Див. режим покладу нафти,

газу.

РЕЖИМИ [НАФТОВОГО ПОКЛАДУ] МІШАНІ, -ів, …, -их,

мн. * р. режимы [нефтяной залежи] смешанные; а. combina-

tion drives of an oil reservoir, combination gas and water drives,

н. kombinierte Regimes n pl [der Erdöllagerstätte] – режими,

при яких є можливим одночасний прояв в однаковій мірі ене-

ргій розчиненого газу, пружності і напору води, напр., режим

витіснення газованої нафти водою. Див. режим покладу на-

фти, газу.

РЕЖИМИ [НАФТОВОГО ПОКЛАДУ] НАПІРНІ (АБО ВИ-

ТІСНЕННЯ), -ів, …, -их, (-…), мн. * р. режимы [нефтяной

залежи] напорные (или режимы вытеснения); а. [oil reser-

voir] drives (or displacement conditions), н. Druckregimes n pl

(oder Verdrängungsregimes n pl) der Erdöllagerstätte – термін,

який узагальнює водо-, газонапірний і мішаний режими. Див.

режим покладу нафти, газу.

РЕЖИМИ [НАФТОВОГО ПОКЛАДУ] ПРИРОДНІ, -ів, [...],

-их, мн. * р. режимы [нефтяной залежи] естественные; а.

natural drives of an oil reservoir, н. natürliche Regimes n pl [der

Erdöllagerstätte] – режими роботи покладу нафти, газу, які

виникають у покладі під час його розробки за рахунок прояву

тільки природної пластової енергії. Протилежне – штучні ре-

жими нафтового покладу. Див. режим покладу нафти, газу.

РЕЖИМИ [НАФТОВОГО ПОКЛАДУ] ШТУЧНІ, -ів, ..., -их,

мн. * р. режимы [нефтяной залежи] искусcтвенные; а. [oil

reservoir] injection drives, н. künstliche Regimes n pl der Erd-

öllagerstätte – термін, який узагальнює водо- і газонапірний

режими, коли в поклад вводиться додаткова енергія шляхом

нагнітання в поклад води (або газу). Див. режим покладу на-

фти, газу.

РЕЖИМИ РОЗРОБКИ (РОБОТИ) РОДОВИЩА (ПО-

КЛАДУ), -ів, ..., мн. * р. режимы разработки (работы) мес-

торождения (залежи); а. reservoir (ﬁ eld) drives; н. Gewin-

nungsregimes n pl der Lagerstätte (des Vorkommens) – прояв

переважаючого виду пластової енергії в процесі видобування

нафти чи газу.

РЕЖИМИ РУХУ ГАЗОРІДИННОЇ СУМІШІ, -ів, ..., мн. *

р. режимы движения газожидкостной смеси; а. drives of

gas-liquid mixture movement, н. Strömungsverhältnisse n pl des

Gasﬂ üssigkeitsgemisches – сукупність гідрогазодинамічних

параметрів, які характеризують динамічний стан структури

газорідинного потоку. В залежності від структури потоку ви-

діляють такі основні режими: бульбашковий (інакше емуль-

РЕЖ — РЕЖ

458

сійний, пінний; маленькі бульбашки газу рівномірно розподі-

лені в потоці), снарядний (або пробковий; частина бульбашок

газу повністю перекриває переріз труби і чергується з ріди-

ною), дисперсно-кільцевий (інакше стрижневий; в ядрі-стри-

жні газового потоку переносяться дисперговані краплі ріди-

ни, а рідина у вигляді кільця рухається по поверхні труби).

Бульбашковій структурі характерна відносна (відносно ріди-

ни) швидкість газу 0,3–0,4 м/с, снарядній – від 0,3–0,4 до 1,2

м/с, а дисперсно-кільцевій – понад 1,2 м/с. У нафтових свер-

дловинах внаслідок виділення газу створюються передумови

для переходу від бульбашкового до дисперсно-кільцевого ре-

жиму та існування переміжних режимів, але переважно спо-

стерігаються бульбашковий і пробковий режими, а в газових

свердловинах з рідиною в продукції – дисперсно-кільцевий з

різними модифікаціями. В.С.Бойко.

РЕЗЕРВУАР, -а, ч. * р. резервуар; а. vessel, tank; reservoir;

н. Behälter m, Tank m, Reservoir n, Speicher m – 1) Споруда

або інше природне чи штучне вмістилище для зберігання рі-

дин і газів (бак, балон, цистерна тощо). 2) Група перекритих

зональною покришкою і гiдродинамiчно пов’язаних пластiв

всерединi нафтогазоносного комплексу. Елемент нафто-

газогеологiчного розчленування розрiзу нафтогазоносних

територiй. Див. резервуар нафтовий, резервуар нафтовий

природний, резервуар морський, резервуари кульові, резерву-

арний парк, резервуарний понтон, резервуар підземних вод.

Р.С.Яремійчук.

РЕЗЕРВУАР МОРСЬКИЙ, -а, -ого, ч. * р. резервуар морс-

кой; а. sea oil tank, offshore storage tank; н. Offshore-Tank m

– резервуар для збирання і зберігання нафти на морських

родовищах.

РЕЗЕРВУАР НАФТОВИЙ, -а, -ого, ч. * р. резервуар нефтя-

ной; а. bulk oil tank; н. Erdöltank m – ємкість, призначена для

накопичення, короткотривалого зберігання й облікування

“сирої” і товарної нафти.

РЕЗЕРВУАР НАФТОВИЙ ЗАГЛИБЛЕНИЙ, -а, -ого, -ого,

ч. * р. резервуар нефтяной углубленный; а. buried oil tank;

н. Erdöltankbehälter m im Erdboden – ємкість для зберігання

нафти і нафтопродуктів, яка повністю чи частково розташо-

вана нижче рівня землі; споруджується також з ґрунтовою за-

сипкою (напр., траншейні резервуари). Використовуються на

складах нафти і нафтопродуктів, нафтопереробних заводах

і ін. ДАТ “Магістральні нафтопроводи “Дружба” побудовано

перший в Україні двостінний резервуар ємкістю 75 тис. м

РЕЗЕРВУАР НАФТОВИЙ ЗАЛІЗОБЕТОННИЙ, -а, -ого, -

ого, ч. * р. резервуар нефтяной железобетонный; а. reinforced

concrete oil tank; н. Eisenbetonöltank m – ємкість для зберіган-

ня нафти і нафтопродуктів, днище, корпус і покриття якої

виготовляються із залізобетону. Форма резервуарів прямоку-

тна або циліндрична. Розрізняють залізобетонні резервуари

монолітні (днище, корпус і покриття мають загальний каркас

із сталевої арматури) і збірно-монолітні (днище у вигляді

монолітного блока, а корпус і покриття із збірних плит). За

способом спорудження залізобетонні резервуари поділяють

на наземні і заглиблені. Р.С.Яремійчук.

РЕЗЕРВУАР НАФТОВИЙ ПРИРОДНИЙ, -а, -ого, ч. * р.

резервуар нефтяной природный; а. petroleum reservoir, н. Na-

turerdölreservoir n – пористо-тріщинуваті гірські породи, що

вміщують поклади нафти, газу і конденсату. Р.н.п. характе-

ризується чотирма елементами: гірська порода-колектор, по-

ровий простір, власне флюїди, резервуарна пастка. Див. коле-

ктори нафти і газу, пастка нафти і газу, нафтове родовище,

нафтовий поклад, нафтогазовий поклад. Р.С.Яремійчук.

РЕЗЕРВУАР ПІДЗЕМНИХ ВОД, -а, -…, ч. * р. резервуар

подземных вод, а. underground water reservoir, н. Untergrund-

wassertank m – окреме геологічне тіло, що містить воду і

характеризується спільністю просторового розподілу, пере-

міщення та формування підземних вод. У його межах здійс-

нюється живлення, накопичення і розвантаження підземних

вод. Виділення Р.п.в., нанесення їх на карту і встановлення

між ними меж є однією з першочергових задач регіональної

гідрогеології.

Принцип виділення основних типів Р.п.в. базується на по-

верховій будові верхньої частини земної кори. У межах пла-

тформних і складчастих регіонів розрізняються два поверхи:

фундамент і чохол. Позаповерхове положення займають мо-

лоді вулканічні утворення, дайкові фації і зони розломів. Уго-

рі залягає покрив крихких четвертинних відкладів.

Р.п.в. характеризуються розмірами (об’ємом), будовою

(формою), складом та властивостями. Їх розрізняють за стру-

ктурно-гідрогеологічним принципом, що враховує: - розміри

і будову геологічного тіла; - склад порід (визначає характер

розподілу підземних вод); - особливості живлення, стоку і

розвантаження підземних вод.

За розмірами найменшими Р.п.в. є сукупність водовміс-

них шпарин і тріщин у гірських породах, більші утворення

– водоносні пласти, горизонти і комплекси, водоносні зони в

межах тектонічних розломів і карстових порожнин.

Найбільшими Р.п.в. є артезіанські басейни та гідрогеологі-

чні масиви. Син. – водоносна система. Див. водоносний гори-

зонт, водоносний комплекс, водоносний пласт. В.Г.Суярко.

РЕЗЕРВУАР ШЕЛЬФОВИЙ ДЛЯ ЗБЕРІГАННЯ НАФТИ,

-а, -ого, ..., ч. * р. резервуар шельфовый для хранения нефти;

а. offshore oil storage tank; н. Offshoreerdöltank m – елемент

комплексу шельфових устатковань; відіграє важливу роль при

видобуванні, зберіганні і транспортуванні нафти із шельфо-

вого нафтового родовища; використовується для того, щоб

навіть за поганої погоди і неможливості завантаження танке-

рів видобування продовжувалось у стабільному режимі.

РЕЗЕРВУАРА ПЛАВАЮЧИЙ ДАХ, -…, -ого, -у, ч. * р. ре-

зервуара плавающая крыша; а. piston; н. Tankschwimmdach m

– накривка резервуара, якою затуляють отвір резервуара і яка

призначена для зниження втрат нафти та нафтопродуктів

від випаровування з вертикальних циліндричних резервуарів

без стаціонарного накриття. Розрізняють дисковий (чашопо-

дібний), понтонний (одношаровий) та двошаровий Р.п.д.

РЕЗЕРВУАРИ ГОРИЗОНТАЛЬНІ, -ів, -их, мн. * р. резерву-

ары горизонтальные; а. horizontal tanks; н. Horizontalbehälter

m pl – транспортні і стаціонарні ємкості для перевезення або

зберігання рідини (нафти) і газів, які розміщені горизонта-

льно. У горизонтальні резервуари поміщають відносно малі

(порівняно з вертикальними циліндричними резервуарами)

об’єми рідини і газу (до 200 м

), іноді під високим тиском.

Виготовляють Р.г. з металу, залізобетону, каменю або синте-

тичних матеріалів.

РЕЗЕРВУАРИ КУЛЬОВІ, -ів, -их, мн. * р. резервуары ша-

ровые, а. spheric reservoirs, н. Kugelbehälter m pl – ємності

сферичної форми для зберігання при підвищеному тиску (по-

над 0,25 МПа) скраплених вуглеводневих газів та нафтопро-

дуктів. Р.к. нормального ряду діаметром 5; 10,5; 12; 16 та 20

м, які відповідають нормальним об’ємам 300, 600, 900, 2000

та 4000 м

, розраховані на тиск 0,25; 0,6; 1,0 та 1,8 МПа (при

тиску менше 0,2 МПа застосовувати Р.к. неекономічно). Р.к.

встановлюють надземно, групами. Якщо загальний об’єм

продукту становить до 2000 м

, то максимальний одиничний

об’єм Р.к. у групі не перевищує 1000 м

, від 2000 до 8000 м

– не більше 2000 м

. Основний елемент Р.к. – оболонка, яка

збирається з пелюстків подвійної кривини. Пелюстки зварю-

ють автоматично з допомогою зварювальних маніпуляторів,

РЕЗ — РЕЗ

459

що забезпечує найбільшу механізацію процесу виготовлення

Р.к., досягнення високої якості зварних швів та високої проду-

ктивності монтажу. Оболонками Р.к. обпирається на декілька

колон, які приварені безпосередньо до корпуса і передають

тиск на бетонний фундамент. Для більшої жорсткості колони

можуть з’єднуватися між собою системою розтягів. Р.к. обла-

днуються запобіжними клапанами, манометрами для вимі-

рювання тиску в Р.к., покажчиками рівня та сигналізаторами

граничного верхнього рівня рідинної фази, термометрами для

контролю температури рідинної фази, запірними органами,

люками для проведення огляду, ремонтних робіт і вентиля-

ції, пристроями для вентиляції і продування інертним газом

чи парою і пристроями для видалення з нього промивних сто-

ків води та важких залишків. На приймально-роздавальному

трубопроводі встановлюється швидкісний клапан, який дає

змогу відключити від резервуара трубопровід в разі його по-

шкодження. На вхідному трубопроводі встановлюється в Р.к.

зворотний клапан, який автоматично закривається під впли-

вом внутрішнього тиску, для запобігання можливості попа-

дання продукту з резервуара в трубопровід.

Р.к. для скраплених газів з метою захисту від надмірного

нагрівання фарбують у білий колір, здійснюють водяне охо-

лодження та ін. Р.к. має більш досконалу форму порівняно

з циліндричною внаслідок меншої поверхні резервуара, що

призводить при одному і тому ж тиску зберігання до змен-

шення витрати металу на одиницю маси продукту, який збе-

рігається. В.С.Бойко.

РЕЗЕРВУАРНЕ “ДИХАННЯ”, -ого, -…, с. * р. резервуарное

„дыханиe“; а. tank breathing; н. Behälteratmung f – вхід повіт-

ря в газовий простір резервуара і вихід з нього газоповітряної

суміші в атмосферу. Розрізняють велике і мале Р.д. Велике Р.д.

має місце при спорожненні і наповненні резервуара нафтою,

а мале – при зміні температури і тиску протягом доби при

постійному рівні нафти в резервуарі. В.С.Бойко.

РЕЗЕРВУАРНИЙ ПАРК, -ого, -у, ч. * р. резервуарный парк;

а. reservoir tank storage, tank farm, tank battery, н. Tanklager n,

Tankanlage f – комплекс взаємопов’язаних окремих або груп

резервуарів, які зосереджені в одному місці і призначені для

зберігання та накопичення рідинних продуктів (нафти, наф-

топродуктів, рідких вуглеводнів, води тощо). Р.п. обладнуєть-

ся технологічними трубопроводами, запірною арматурою,

насосними установками для внутрішньопаркових перепом-

повувань, системами зменшення втрат продуктів, безпеки,

пожежогасіння та засобами автоматизації. Р.п. забезпечують

рівномірне завантаження магістральних трубопроводів, ком-

пенсацію пікових та сезонних нерівномірностей споживання

нафти, нафтопродуктів і води промисловими районами та

містами, накопичення запасів аварійного та стратегічного

резерву, для технологічних операцій із змішування, підігрі-

вання та доведення продуктів до певної кондиції і можуть ви-

користовуватися в ході товарно-комерційних операцій для ви-

мірювань кількості продуктів. Р.п. забезпечують підвищення

надійності систем нафтопостачання господарства в цілому. За

способом розміщення резервуарів розрізняють Р.п. надземні,

наземні, напівпідземні, підземні та підводні. Див. резервуари

горизонтальні, резервуари кульові, низькотемпературний ре-

зервуар, резервуар, резервуар нафтовий, резервуарне “дихан-

ня”. В.С.Бойко, Р.С.Яремійчук.

РЕЗЕРВУАРНИЙ ПОНТОН, -ого, -у, ч. * р. резервуарный

понтон; а. reservoir pontoon, н. Pontonschwimmkasten m,

Schwimmkörper m – плаваючий екран, що забезпечує відді-

лення продукту, який зберігається в резервуарі, від газового

простору резервуара. Використовується для зменшення втрат

нафти та нафтопродуктів від випаровування (так званих ве-

ликих і малих “дихань” і зворотного “видиху”) із резервуа-

рів зі стаціонарним покриттям. Ефективність застосування

понтонів залежить від коефіцієнта оборотності резервуара.

В.С.Бойко.

РЕЗЕРФОРД, -а, ч. * р. резерфорд, а. rutherford; н. Ruther-

ford n – позасистемна одиниця радіоактивності. Використо-

вується рідко. Частіше користуються одиницею радіоактив-

ності кюрі. 1 Рд = 2,72·10

—5

Кі = 10

розпадів/с = 10

Бк. Від

прізвища англійського фізика Е. Резерфорда.

РЕЗИСТЕНТНІСТЬ, -ості, ж. * р. резистентность, а. re-

sistance, н. Resistivität f – опірність, здатність чинити опір

чому-небудь.

РЕЗИСТИВІМЕТРІЯ, -ії, ж. * р. резистивиметрия, а. resis-

tivimetry, н. Resistivimetrie f, Messung f des Spülungswiderstan-

des – вимірювання питомого електричного опору бурового

розчину та інших рідин, що заповнюють свердловину. Засто-

совується для визначення місць припливу пластової рідини в

свердловину, рівня бурового розчину і флюїдів, мінералізації

рідини, складу флюїдів при розробці нафт. родовищ, гідроге-

ологічних дослідженнях, контролі техн. стану свердловин, а

також для інтерпретації даних електричного каротажу. Див.

резистивіметрія свердловин. В.С.Бойко.

РЕЗИСТИВІМЕТРІЯ [СВЕРДЛОВИН], -ії, -…, ж. * р. ре-

зистивиметрия [скважин]; а. [well] resistivimetry; н. Sonden-

resistivimetrie f, Messung f des Spülungswiderstandes (der Son-

den) – вимірювання резистивіметром питомого електричного

опору (або провідності) рідин (бурового розчину, промиваль-

ної, видобувної), що заповнюють свердловину. Результати Р.

використовують при порівнянні для інтерпретації електрока-

ротажних кривих (бокового каротажу тощо), одержаних у

різних свердловинах або в одній і тій же свердловині в різний

час, при обчисленні істинних питомих опорів порід на осно-

ві уявних опорів, при визначенні місця припливу пластової

води у свердловину, дослідженні складу суміші у свердловині

– гідрофільної (нафта у воді) і гідрофобної (вода в нафті),

визначенні водонафтового розділу у свердловині, виділенні в

гідрофільному середовищі місць надходження в колону води

з різним ступенем мінералізації, рівня бурового розчину та

флюїдів, мінералізації рідини, складу флюїдів при розробці

нафтових родовищ, гідрогеологічних дослідженнях, контро-

лю технічного стану свердловин. В.С.Бойко.

РЕЗИСТОР, -а, ч. * р. резистор, а. resistor, н. Resistor m, Wi-

derstand m – 1) Нерегульований електричний активний опір,

призначений для обмеження струму в електричному колі. Р.

характеризують номінальним значенням опору (від дек. Ом

до 1000 ГОм), прийнятним відхиленням від нього (0,001-

20%) та макс. потужністю розсіювання (від сотих часток Вт

до декількох сотень Вт). 2) Найбільш розповсюджені пасивні

компоненти електронної апаратури, за допомогою яких здійс-

нюється регулювання та розподіл електричної енергії між ла-

нцюгами та елементами схем. В залежності від призначення

Р. діляться на дві групи: 1. загального призначення. 2. спеціа-

льного призначення, до яких належать: високоомні Р., високо-

вольтні Р., високочастотні Р. та прецезійні Р. Застосовуються в

різних схемах електроніки. М.Г.Винниченко.

РЕІНЖИНІРІНГ (РЕІНЖИНІРИНГ), РЕІНЖИНІРІНГ БІ-

ЗНЕС-ПРОЦЕСІВ (РБП), -у, ч. * р. реинжиниринг, реин-

жиниринг бизнес-процессов (РБП), а. reengineering, business

process reengineering (BPR); н. Business-Prozess-Rengeneering

n – фундаментальне переосмислення і радикальне перепрое-

ктування ділових процесів для досягнення різких, стрибко-

подібних покращень у вирішальних, головних показниках

діяльності компанії (фірми, підприємства), таких як вартість,

якість, швидкість виконання (М. Хаммер, 1993). На відміну

РЕЗ — РЕІ

460

від інших технологій поліпшення бізнесу (виробництва) го-

ловна риса РПБ – створення абсолютно нових і більш ефек-

тивних процесів (бізнесу, виробництва), без урахування того,

що було раніше (М.Робсон, Ф.Уллах, 1997). В.С.Білецький,

В.І.Ляшенко.

РЕЙКА ГЕОДЕЗИЧНА, -и, -ої, ж. * р. рейка геодезическая,

а. geodetic rod, н. geodätische Latte f – 1) Вимірювальний при-

стрій, який використовують для визначення перевищень при

геодезичних і маркшейдерських роботах. Рейка геодезична

– дерев’яний брусок завдовжки 1; 2; 3; 4 м; шириною 8 – 12

см; товщиною 2 – 3 см з нанесеною на його поверхню шка-

лою (з одного або двох боків.

2) Багатозначна міра довжини, яка входить в комплекти

багатьох маркшейдерсько-геодезичних приладів. Р.г. розрі-

знюють за призначенням та конструкцією у відповідності

з сучасною типізацією геодезичних і маркшейдерських ін-

струментів.

За призначенням Р.г. може бути:

– віддалемірною (для вимірювання віддалей);

– нівелірною (для виконання нівелювання; застосовують Р.г.

типів РН-3, РН-0,5, РН-10, в яких літери означають “рейка ні-

велірна”, а число – середню квадратичну похибку вимірюван-

ня перевищення у мм на 1 км подвійного ходу нівелювання);

– топографічною (для визначення віддалей і перевищень

під час топографічної зйомки).

За конструктивними особливостями розрізнюють рейки:

шашкову, штрихову, висувну, почіпну, складану та ін.

Рейка шашкова РН-3 – суцільна, довжиною 3 м з нанесени-

ми сантиметровими шкалами (шашками), виконаними на од-

ному боці чорною, а на іншому - червоною фарбою (рис. 1 а).

Рейка штрихова РН-05 – суцільна, довжиною 3 м з інва-

рною стрічкою,

один кінець якої

закріплений жо-

рстко в нижній

основі корпуса

рейки, а дру-

гий – у верхній;

стрічці надано

постійний на-

тяг 20 кг; на ній

нанесено дві су-

міжні штрихові

шкали, віддаль

між поділками

якої становить 5

мм (рис. 1б).

Рейка РН-

10 – суцільна,

довжиною 3 м,

призначена

для технічно-

го нівелювання

(рис. 1в).

Рейка висувна

– зі змінною дов-

жиною (рис. 1г).

Рейка розкла-

дна – довжиною

4 м, з шарнірним

з’єднанням (рис. 1д).

Рейка почіпна – суцільна, довжиною бл. 1 м з отвором на

нульовій поділці для спеціального штифта при встановленні

на марці у підвісному положенні (рис. 1е).

Рейка шахтна – суцільна, довжиною 1,8 м для нівелювання

в підземних гірничих виробках.

При виконанні робіт рейку встановлюють нульовою поді-

лкою на центр геодезичного (маркшейдерського) пункту, ре-

пер, пікет, підкладень, характерну точку та ін. Відлік беруть

за середньою ниткою поля зору нівеліра (рис. 1є).

Див. також нівелювання геометричне.

РЕЙКОВА КОЛІЯ, -ої, -ії, ж. * р. рельсовый путь, а. (rail)

track, н. Gleis n, Schienenstrang m, Schienenweg m – сукупність

пристроїв, які забезпечують переміщення по них вагонеток

і рухомого складу по горизонтальних і похилих виробках, а

також на поверхні шахт. Основний параметр Р.к. – ширина

колії (S

p). Для залізниць відстань між внутрішніми кантами

рейок на прямолінійних ділянках прийнята рівною 1520 мм.

У підземних умовах ширина колії 600, 750, 900 мм. Розміщен-

ня Р.к. визначається трасою, планом і профілем. Траса – вісь

Р.к., план колії – проекція траси на ґрунт виробок, профіль

– проекція траси на вертикальну площину. Р.к. складається з

нижньої і верхньої споруди (рис.). Нижня – це насип і мости,

а у підземних умовах шар ґрунту з водовідливною канавкою

7. Ґрунту виробки надають похил у поздовжньому (і = 0,003–

0,005) і поперечному (і = 0,01–0,02) напрямках. Поздовжній

профіль має нахил в бік приствольного двору. Нижня споруда

Р.к. сприймає навантаження від верхньої споруди і забезпечує

її стійкість у поздовжній, поперечній та вертикальній площи-

нах, а також відвід води від ґрунту виробки. Призначення вер-

хньої споруди Р.к. – сприймати та передавати навантаження

від коліс ходової частини рухомого складу на ґрунт виробки, а

також направляти рух коліс ходової частини. Верхня частина

Р.к. включає (рис.): рейки 4, шпали 6, баластний шар 9, рей-

кові кріплення (підкладка 1, костиль 2), рейкові стикові з’єд-

нання (накладка 8, болтове з’єднання), протиугони, стрілочні

переводи та з’їзди. Син. – залізнична колія. В.М.Маценко.

РЕЙКОВИЙ КЛАСИФІКАТОР, -ого, -а, ч. * р. реечный клас-

сификатор, а. rake classiﬁ er, rake-type classiﬁ er, Dorr classi-

ﬁ er; н. Rechenklassierer m, Dorrklassiﬁ kator m – апарат для

розділення за крупністю дрібних та тонких мінералів, у якому

осаджений (грубий) продукт вивантажується примусовим пе-

реміщенням його по похилій площині рейковим пристроєм

з граблинами. Р.к. здебільшого застосовується у замкненому

циклі з кульовими або стержневими млинами в схемах мокро-

го подрібнення руд. О.А.Золотко.

РЕЙКОВИЙ ТРАНСПОРТ, -ого, -у, ч. * р. рельсовый транс-

порт, а. rail transport, н. Gleisförderung f, Bahntransport m,

Eisenbahntransport m – засіб транспортування по підземних

та відкритих виробках, що здійснюється по рейковій колії. Це

локомотивний транспорт, самокатна відкатка по коліях, від-

катка по коліях кінцевим та нескінченним канатом. Транс-

портування вантажів відбувається у вагонетках, вагонах.

Ðèñ. Ð³çíîâèäè ðåéîê ãåîäåçè÷íèõ.

Ðèñ Åëåìåíòè ðåéêîâî¿ êîë³¿: 1 – ï³äêëàäêè; 2 – êîñòèëü; 3 – áîëò;

4 – ðåéêè; 5 – ô³êñàòîð; 6 – øïàëè; 7 – âîäîâ³äâ³äíà êàíàâà;

8 – íàêëàäêà; 9 – áàëàñò.

РЕЙ — РЕЙ