Розділ ІV
ПОЛІТИЧНІ ВЧЕННЯ В СТАРОДАВНЬОМУ РИМІ
51
і Африки, що були захоплені Римом. Народи, завойованих римляна-
ми країн, вели тривалу боротьбу за повалення римських поневолю-
вачів. Ці виключно гострі протиріччя в Стародавньому Римі одержа-
ли свій вираз в галузі ідеології римського правлячого класу, в полі-
тичних вченнях римських філософів, політичних діячів та юристів.
В них помітний вплив грецької філософії, починаючи з ІІ ст. до н. е.
Політичні вчення в систематичному викладі з’являються в Ста-
родавньому Римі не раніше І ст. до н. е. Ідеологія панівного класу
розкрита вираження у вченні про державу і право Цицерона і Лукре-
ція. Так, Цицерон (106–43 рр. до н. е.) жив в той час, коли Рим став
могутньою державою з величезною територією, населеною великою
кількістю народностей. Погляди Цицерона на державу і право вира-
жені в трьох творах: «Про державу», «Про закони», «Про обов’яз-
ки». Вони не є оригінальними, становлять еклектичне поєднання
ідей Платона, Полібія та стоїків. Проте його система поглядів стано-
вить інтерес в тому відношенні, що чітко виражає ідеали та настрої
аристократичного стану римської знаті. Цицерон є представником
школи стоїків, але відрізняється від них своїм ставленням до політи-
ки та суспільної діяльності.
Він вимагає від громадян активної участі в житті держави.
«Вітчизна, даючи нам життя і виховання, чекає від нас винагороди.
Якщо вона забезпечує нам добробут, то, безумовно, не для того, щоб
дати нашому гультяйству вірну охорону, нашим насолодам повний
спокій. Ні, вона закликає собі на службу наші найвищі, найкращі
якості душі, розуму і залишає за нами один тільки надлишок. Всі
симпатії Цицерона на боці оптиматів, нобілітету, великих землевла-
сників, найбільш почесної групи в суспільстві, бо вона присвячує
себе вигідному, приємному і гідному для світської людини заняттю.
Лихварі і збирачі податків відносяться до категорії людей, заняття
котрих викликає ненависть народу. Неприємні і низькі заняття най-
маних робітників, що одержують плату за фізичну працю, оскільки
вони продають себе в рабство за гроші. Негативно ставиться Цицерон