Кафедра енергетики та електротехніки Джерела енергії на Землі
К.т.н., доц. Є.О. Баганов
89
Максимальна теоретична ефективність перетворення роботи в будь-яку іншу
форму енергії (тобто найбільший ККД перетворювача роботи) дорівнює
одиниці. У реальних перетворювачах є процеси дисипації, які переводять
частину енергії, підведеної у формі роботи, в енергію хаотичного теплового
руху мікрочастинок тіл, що беруть участь у процесі перетворення, у зв'язку із
чим ефективність
перетворення знижується. Таке зниження ефективності
викликане наявністю необоротних процесів, тому для характеристики
ефективності перетворювачів роботи необхідно скористатися другим
законом термодинаміки й наслідками з нього.
Якщо вся первинна енергія або частина її підводить до перетворювача
у формі теплоти, те, відповідно до другого закону термодинаміки, повне
перетворення її в роботу в принципі
неможливо. Якщо перетворювач
(тепловий двигун) працює по замкнутому циклі, тобто не робить роботу за
рахунок власної внутрішньої енергії, то ефективність перетворення теплоти в
роботу в ідеальному, оборотному тепловому циклі характеризується
значенням термічного ККД циклу, що має максимальне значення для циклу
Карно. Однак поняття термічного ККД циклу недостатньо для повної
характеристики
ефективності процесів і пристроїв для перетворення енергії.
Дійсно,
η
t
циклу не відбиває втрат, викликаних необоротністю реальних
процесів, необхідних для перетворення енергії, і непридатно для
характеристики таких перетворювачів, у яких корисно використовувана
споживачами енергія віддається не тільки у вигляді роботи, але й у вигляді
теплоти (наприклад, у теплофікаційних установках).
Робота, що робиться системою, має максимальне значення за умови
повної оборотності
всіх процесів:
()( )
()
)
⎟
⎟
⎠
⎞
⎜
⎜
⎝
⎛
−+−−−=
∫
3
2
001001
max
0
/TdqTqssTiil
При відсутності джерел первинної теплоти dq = q = 0 і робота може
бути зроблена тільки за рахунок власної енергії робочого тіла, що проходить