Баганов Є.О. Конспект лекцій з дисципліни Джерела енергії на Землі

Подождите немного. Документ загружается.

Кафедра енергетики та електротехніки Джерела енергії на Землі

К.т.н., доц. Є.О. Баганов

Для Донбасу виділяють такі марки вугілля: Д, Г, ГЖ, Ж, К, ПС, П; для

Львівсько-Волинського басейну: Д, Г, ГЖ, Ж.

Класифікація вугілля весь час удосконалюється. Однією з

перспективних вважається геолого-промислова класифікація, концепція якої

запропонована в останні роки ХХ ст. українськими вченими (С. Д. Пожидаєв

та ін.). Останній варіант класифікації

вугілля унормовано За Стандартом

України «Вугілля буре, кам'яне та антрацит» (ДСТУ 3472-96) — див. викопне

вугілля.

Марки вугілля

Літерне

позначення

марок

Вихід

летких

речовин

, %

вміст

вуглецю

, %

теплота

згоряння

ккал/кг

Відбивна

здатність в

масляній

імерсіі, %

Буре Б

41 і

більше

76 і

менше

6900-7500 0,30-0,49

Довгополуменеве Д

39 і

більше

76 7500-8000 0,50-0,64

Газове Г 36 83 7900-8600 0,65-0,84

Жирне Ж 30 86 8300-8700 0,85-1,14

Коксівне К 20 88 8400-8700 1,15-1,74

Піснувато-

спікливе

(Отощенный-

спекающийся)

ПС 15 89 8450-8780 1,75-2,04

Пісне

(Тощий)

Т 12 90 7300-8750 2,05-2,49

Антрацити А менше 8

91 і

більше

8100-8750 2,50-6,00

Крім вказаних у таблиці, у деяких басейнах виділяють проміжні марки:

Кафедра енергетики та електротехніки Джерела енергії на Землі

К.т.н., доц. Є.О. Баганов

• газове жирне (ГЖ)

• коксове жирне (КЖ)

• коксове друге (K2)

• слабкоспікливе (СС)

Вугілля поділяється на технологічні групи по здатності спікатися; для

позначення технологічної групи до літерного позначення марки додається

цифра, що вказує найнижче значення товщини пластичного шару в цьому

вугіллі, наприклад Г6, Г17, КЖ14 і т.п.

Класифікація й основні властивості марочних вугіль

Марки вугілля Летючі, % Вуглець.

Теплота

згоряння,

ккал/кг

Бурий більше 41 менш 76 6900-7500

Довгополуменеве більше 39 76 8000

Газовий 36 83 8600

Жирний 30 86 8700

Коксовий 20 88 8700

Піснувато-

спікливе

15 89 8780

Пісне 12 90 8750

Антрацит менш 8 більше

8750

Кафедра енергетики та електротехніки Джерела енергії на Землі

К.т.н., доц. Є.О. Баганов

Запаси вугілля всіх типів

Країни

Запаси,

млрд. т

Частка у

світі, %

Запаси,

млрд.

дол.

США

США 250 23.47 7500

Росія 188 17.68 5649

Китай 115 10.75 3435

Індія 84 7.92 2532

Австралія 82 7.71 2463

Германія 66 6.20 1980

ПАР 50 4.65 1486

Україна 34 3.21 1025

Іран 34 3.19 1020

Чилі 32 3.00 960

Бразилія 24 2.24 716

Польща 22 2.08 665

Каналу 7 0.62 197

Усього 1065 100

Видобуток вугілля всіх марок

Країни

Видобуток,

млн. т

Частка у

світі,%

Видобуток,

млрд. дол.

США

США 1395 27.5 41.7

Китай 1393 27.5 41.6

Індія 367 7,3 11,0

Австралія 340 6.7 10.2

Росія 235 4.6 7.1

Кафедра енергетики та електротехніки Джерела енергії на Землі

К.т.н., доц. Є.О. Баганов

ПАР 223 4.4 6.7

Германія 208 4.1 6,3

Польща 162 3.2 4.9

Україна 83 1,6 2.5

Канада 78 1.5 2.3

Іран 74 1.5 2,2

Бразилія 4 0,1 0,1

Усього 5060 100

Уран

Запаси уранових руд

Країни

Запаси, млн.

Частка у

світі,%

Запаси, млрд.

дол. США

Австралія 661 24.8 198

Казахстан 432,8 16,3 130

Канада 314,6 11,8 94

ПАР 231 8.7 69

Бразилія 162 6,1 49

Китай 150 5.6 45

Намібія 144 5.4 43

Росія 138 5.2 41

США 104 3,9 31

Узбекистан 90 3,4 27

Монголія 62.6 2,4 19

Україна 42.6 1,6 13

Нігер 29,6 1,1 9

Індія 4 0,2 1

Кафедра енергетики та електротехніки Джерела енергії на Землі

К.т.н., доц. Є.О. Баганов

Видобуток уранових руд

Країни Видобуток, т

Частка у

світі,

Видобуток,

млрд. дол. США

Канада 10457 29,2 3,1371

Австралія 7569 21,1 2,2707

Казахстан 3300 9.2 0.99

Росія 3150 8,8 0.945

Нігер 3150 8,8 0,945

Намібія 2036 5,7 0,6108

Узбекистан 1770 4.9 0.531

США 857 2,4 0.2571

Україна 800 2,2 0.24

ПАР 758 2.1 0.2274

Китай 750 2,1 0,225

Бразилія 310 0.9 0.093

Індія 230 0,6 0,069

Монголія 0 0,0 0

Паливно-енергетичні ресурси України

У межах території України виділяються 4 нафтогазоносні провінції, які

складаються з 11 областей і 35 нафтогазоносних перспективних районів. У

подальшому розглядаються три нафтогазоносні регіони:

• Східний (Дніпровсько-Донецька западина і північно-західна частина

Донбасу),

• Західний (Волино-Подільська плита, Прикарпаття, Карпати і

Закарпаття)

• Південний (Причорномор'я, Крим та у межах виняткової (морської)

економічної зони Чорного та Азовського морів).

Кафедра енергетики та електротехніки Джерела енергії на Землі

К.т.н., доц. Є.О. Баганов

Державним балансом України враховано запаси нафти, газу і газового

конденсату за 323 родовищами. Основна їх кількість (191) зосереджена у

Східному регіоні, 96 — у Західному, 36 — у Південному.

Видобуток

Величина щорічного видобутку вуглеводнів за останні роки в

середньому становила 4 млн. тонн нафти з конденсатом і 18 млрд. м

газу, що

дорівнює відповідно 10 і 20% споживаних країною.

Характеристика запасів

На 1 січня 2001 p. підраховано початкових видобувних ресурсів

вуглеводнів у кількості 8417,8 млн. тонн умовного палива, з них нафти з

конденсатом — 1706,2 млн. тонн і 6711,6 млрд. куб. метрів газу.

Значну частину (27%) ресурсів вуглеводнів України зосереджено на

великих (5 — 7 км) глибинах. На початок 2001 року видобуто 25%і розвідано

15,9% початкових ресурсів. Таким чином, рівень реалізації ресурсів

становить 40,9%. Залишкові

нерозвідані ресурси, які є базою розвитку

геологорозвідувальних робіт і нафтогазовидобутку у наступні роки,

становлять 4 980 млн. тонн умовного палива (нафта з конденсатом —

1 133,5 млн. тонн і 3 846,4 млрд.м

газу).

Тенденції

Останні роки характеризувалися значним зниженням темпів

геологічного вивчення надр та підготовки необхідного резервного фонду

об'єктів (пасток, структур) для цілеспрямованого глибокого буріння з метою

відкриття середніх за розміром запасів родовищ вуглеводнів.

Згідно з оптимальним варіантом розвитку геологорозвідувальних робіт

на території України планується приростити до 2010 року майже 440 млн.

тонн умовного палива як

за рахунок наявного фонду об'єктів, так і за рахунок

освоєння нових об'єктів підвищеної якості. Для забезпечення цього приросту

Кафедра енергетики та електротехніки Джерела енергії на Землі

К.т.н., доц. Є.О. Баганов

та створення резерву для подальшого розвитку геологорозвідувальних робіт

згідно з розрахунками необхідно з 2002 по 2010 роки виявити 339та

підготовити 303 об'єкти загальною площею 4 840 кв. кілометрів з

перспективними ресурсами 910 млн. тонн вуглеводнів.

У Східному регіоні для забезпечення приросту розвіданих запасів у

повному обсязі та створення надійного резерву для подальших робіт з 2002

по 2010 роки належить підготувати 270 нових об'єктів загальною площею

4 340 км

з перспективними ресурсами 820 млн. тонн вуглеводнів та виявити

290 нових об'єктів.

У Західному регіоні для забезпечення приросту запасів у повному

обсязі та створення надійного резерву для подальших робіт належить до

2 010 року виявити пошуково-геофізичними роботами 30 об'єктів та

підготувати 25 об'єктів загальною площею 370 кв. кілометрів з

перспективними ресурсами 65 млн. тонн вуглеводнів. Ще близько 10 об'єктів

планується виявити та 5 підготувати за переглядом геолого-геофізичних

матеріалів

У Південному регіоні (суша) до 2010 року передбачається виявити 12 та

підготувати 10 нових об'єктів загальною площею 130 км

з перспективними

ресурсами 25 млн. тонн вуглеводнів.

П.-е. р. акваторії

У межах виняткової (морської) економічної зони Чорного і Азовського

морів у 2002 — 2010 роках за оптимальним варіантом передбачається

виявити 73 та підготувати 55 нових високоперспективних об'єктів загальною

площею 1 580 км

з ресурсами категорії С3 — 650 млн. тонн. Це дасть змогу

забезпечити раціональне розміщення запланованих обсягів пошуково-

розвідувального буріння, а також створить надійні передумови для

подальшого розвитку геологорозвідувальних робіт.

Кафедра енергетики та електротехніки Джерела енергії на Землі

К.т.н., доц. Є.О. Баганов

Лекція 9

Нормативна база видобування енергії

ЗАКОН УКРАЇНИ

ПРО ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ

Метою законодавства про енергозбереження є регулювання

відносин між господарськими суб'єктами, а також між державою і

юридичними та фізичними особами у сфері енергозбереження,

пов'язаної з видобуванням, переробкою, транспортуванням,

зберіганням, виробленням та використанням паливно-енергетичних

ресурсів, забезпечення заінтересованості підприємств, організацій та

громадян в енергозбереженні, впровадженні енергозберігаючих

технологій, розробці і виробництві менш

енергоємних машин та

технологічного обладнання, закріплення відповідальності юридичних і

фізичних осіб у сфері енергозбереження.

Стаття 3. Основні принципи державної політики енергозбереження

Основними принципами державної політики у сфері

енергозбереження є:

а) створення державою економічних і правових умов

заінтересованості в енергозбереженні юридичних та фізичних осіб;

б) здійснення державного регулювання діяльності у сфері

енергозбереження на основі застосування економічних, нормативно-

технічних заходів управління;

ж) поєднання методів економічного стимулювання та фінансової

відповідальності з метою раціонального

використання та економного

витрачання паливно-енергетичних ресурсів;

з) встановлення плати за прямі втрати і нераціональне

використання паливно-енергетичних ресурсів;

Кафедра енергетики та електротехніки Джерела енергії на Землі

К.т.н., доц. Є.О. Баганов

і) стимулювання раціонального використання паливно-енергетичних

ресурсів шляхом комбінованого виробництва електричної та теплової

енергії (когенерації);

Стаття 11. Економічні заходи для забезпечення енергозбереження

Економічні заходи для забезпечення енергозбереження

передбачають:

г) використання системи державних стандартів у сфері

енергозбереження при визначенні розмірів надання економічних пільг та

застосування економічних санкцій;

д) введення відрахувань від вартості фактично використаних

підприємствами паливно-енергетичних ресурсів;

е) введення плати за нераціональне використання паливно-

енергетичних ресурсів у вигляді надбавок до діючих

цін та тарифів залежно

від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених

стандартами;

є) застосування економічних санкцій за марнотратне витрачання

палива та енергії внаслідок безгосподарної або некомпетентної діяльності

працюючих;

ж) надання юридичним і фізичним особам субсидій, дотацій,

податкових, кредитних та інших пільг для стимулювання розробок,

впровадження патентних винаходів та

використання енергозберігаючих

технологій, обладнання і матеріалів;

з) матеріальне стимулювання колективів та окремих робітників за

ефективне використання та економію паливно-енергетичних ресурсів,

впровадження розробок, захищених патентом.

Стаття 12. Фінансування заходів щодо економії та раціонального

використання паливно-енергетичних ресурсів

Кафедра енергетики та електротехніки Джерела енергії на Землі

К.т.н., доц. Є.О. Баганов

Джерелами фінансування заходів щодо раціонального

використання і економії паливно-енергетичних ресурсів є фонд

енергозбереження, власні та позикові кошти підприємств, установ і

організацій, Державний бюджет України, місцеві бюджети, а також інші

джерела.

Стаття 16. Стимулювання енергозбереження

Стимулювання енергозбереження здійснюється шляхом:

а) надання податкових пільг підприємствам - виробникам

енергозберігаючого обладнання, техніки і матеріалів, засобів

вимірювання, контролю та управління витратами паливно-енергетичних

ресурсів;

б) надання податкових пільг підприємствам, які використовують

устаткування, що працює на нетрадиційних та поновлюваних джерелах

енергії;

в) пріоритетного кредитування заходів щодо забезпечення

раціонального використання

та економії паливно-енергетичних ресурсів.

г) встановлення підвищених норм амортизації енергозберігаючих

основних фондів.

д) цільових державних та інших субсидій і безповоротного

асигнування на виконання пошукових науково-дослідних робіт у сфері

енергозберігаючих технологій і нетрадиційних видів енергії, на

виробництво та освоєння нових видів енергозберігаючої техніки та

технології.

Стаття 17. Економічні санкції за марнотратне витрачання паливно-

енергетичних ресурсів

Економічні санкції накладаються на юридичних та фізичних осіб за:

а) марнотратне витрачання та прямі втрати паливно-енергетичних

ресурсів;