Артамонова С., Майстренко А., Одинока Л., Романовський Р. (упоряд.). Архівні установи України. Том 2. Наукові установи, музеї, бібліотеки

Подождите немного. Документ загружается.

483

Львівська область

У музеї-заповіднику “Золочівський замок” є книги з автографами, пе-

редані з Львівської галереї мистецтв.

бібліографія

Золота Підкова : подорож Львівщиною : путівник / текст і графічна

ідея Ю. Бірюльова. – Львів : Центр Європи, 2006. – 25 с.

А. Джус, М. Руда, Н. Філевич

Музей-заповідник “П’ятничанська вежа”

Підпорядкування: відділ Львівської галереї мистецтв

Адреса: с. П’ятничани, Жидачівський р-н, Львівська обл., 81300

Тел.: (239) 6-14-82

Транспорт: маршрутне таксі “Львів – Ходорів”, “Львів – Новий Розділ”

Час роботи: 12.00–18.00, вихідний день– понеділок

Історична довідка

1995 р. – вежу відреставровано і відкрито як музей.

обсяг фондів

35 од. зб. документів (1980–1986, 1990-ті)

Анотація складу фондів

У музеї наявні план вежі, фотографії, креслення-схема вежі та малю-

нок із її зображенням до початку реставрації (1980); 6 фотографій, зроб-

лених під час проведення реставраційних робіт (1982–1985); інженерні

креслення реконструкції підйомного мосту (1985–1986); 6 фотографій з

Луцького замку ХІІ–ХVІ ст.; 6 фотографій з надбрамними вежами з різ-

них територій України – Кілікійської (Білгород-Дністровський) (ХІІІ – ХV

ст.); Кам’янецькі східні ворота с. Окопи Тернопільської області (ХVІІ ст.);

міські ворота в Сатанові Хмельницької області і надбрамна вежа Троїць-

кого монастиря в Сатанівській слобідці (ХVІ–XVIII ст.); надбрамна вежа

Дерманського монастиря ХVІІ ст. Рівненської області; надбрамна вежа Хо-

тинського замку ХІІІ–ХVІІІ ст.; 6 фотографій з вежами Львівської області і

Львова ХІІ–XVI ст.; 6 фотографій з оборонними вежами Закарпаття, Біло-

русії, Любліна (Польща).

М. Руда

Музей-садиба Маркіяна Шашкевича

Підпорядкування: відділ Львівської галереї мистецтв

Адреса: с. Підлисся, Золочівський р-н, Львівська обл., 80700

Тел.: (03265) 5–87–27

Транспорт: маршрутне таксі “Львів – Золочів”, “Золочів – Олесько”

Час робот: 11.00–17.00, вихідні дні – понеділок, вівторок

Архівні установи України

484

Історична довідка

1982 р. – розпочалася робота з проведення реставраційних робіт з ме-

тою відтворення садиби М. Шашкевича.

1985 р. – отримано дозвіл на відновлення музею М. Шашкевича до

175-річчя від дня народження класика української літератури М. Шашкеви-

ча та 150-річчя альманаху “Русалка Дністрова”.

обсяг фондів

228 од. зб. документів (1800 – поч. ХХІ ст.)

Анотація складу фондів

Музей-садиба Маркіяна Шашкевича зберігає автографи рукописів

М. Шашкевича.

Серед офіційних документів державних органів: листи-дозволи, поста-

нови, рішення центральних і місцевих партійних і державних, громадських

органів щодо відтворення і реставрації музею-садиби. У фондах є історичні

документи: скарги селян про закриття школи і донесення про бунт селян

(1821), опис майна с. Підлисся, складений Р. Авдиковським, дідом М. Шаш-

кевича по материнській лінії (у якому селянами замість підписів ставилися

хрестики, 1800).

Серед документів особового походження: листування з дружиною

Юлією (1837) та літератором Козловським (1840), свідоцтво про народжен-

ня, копія свідоцтва про навчання у Львівській гімназії та атестат про закін-

чення Бережанської гімназії (1829), копія свідоцтва про смерть М. Шашке-

вича.

Із друкованих видань зберігається відозва сина письменника

В. М. Шашкевича “До галицького народу” про збирання та зберігання ма-

теріалів про життя і діяльність М. Шашкевича (з особистим підписом).

Зберігається копія рукопису “Читанки для діточок в народних школах

руських” М. Шашкевича (1850); ноти композитора А. Кос-Анатольського

на пісню за словами М. Шашкевича “Нісся місяць ясним небом” (1961, з ав-

тографом композитора); копія карти-схеми Австрійської монархії (1855);

фотографія сина Володимира з Я. Головацьким, фотографії членів “Руської

Трійці” М. Шашкевича, Я. Головацького, І. Вагилевича; фотографії виступу

письменника П. Козланюка з нагоди відкриття пам’ятника М. Шашкевичу

(1962) та інші ювілейні фотографії.

Фондоутворювачі: Львівська галерея мистецтв, музей “Русалки

Дністрової” у Львові, Львівський історичний музей, Наукова бібліотека

ім. В. Стефаника, наукова інтелігенція Львівщини.

обліково-довідковий апарат

Книги надходжень Львівської галереї мистецтв, музею “Русалки Дніс-

трової” у Львові

Інвентарна книга

бібліотечний фонд

У бібліотечному фонді є рідкісні видання: “Русалка Дністрова” (Буда,

нині Будапешт, 1837); Шашкевич М. “Зільник” (Львів, 1896); Головацький Я.

485

Львівська область

“Вінок русинам на обнову” (Львів, 1846); Шашкевич М. “Азбука і аbесаdlo”

(Перемишль, 1836); Котляревский И. “Виргилиева Энеида” (Харьков, 1842);

“Украинские сказки” (М., 1835).

М. Руда

Музей-меморіал гетьмана України Івана виговського

Підпорядкування: відділ Львівської галереї мистецтв

Адреса: вул. Центральна, с. Руда, Жидачівський р-н, Львівська обл.,

81770

Тел.: (239) 41-341, (067) 306-45-66

Транспорт: маршрутне таксі “Львів – Жидачів”,

“Жидачів – Лівчиці”, “Жидачів – Стрий”, автобус

Час роботи: 10.00–17.00 (вівторок–субота), 10.00–15.00 (неділя),

вихідний день – понеділок

Історична довідка

2004 р. – відкрито перший в Україні музей гетьмана І. Виговського

(1610–1664) в с. Руда з ініціативи Героя України директора Львівської га-

лереї мистецтв Б. Г. Возницького при підтримці Львівського обласного уп-

равління культури, Жидачівської районної ради, місцевих любителів краю,

ентузіастів.

Створенню музею гетьмана України сприяли історичні події XVII–

XVIIІ ст. на території сучасної Жидачівщини.

І. О. Виговський народився бл. 1610 р., походив із старовинного ук-

раїнського шляхетного роду. Здобув освіту у Києво-Могилянському ко-

легіумі. Наприкін. 30-х рр. XVII ст. став генеральним писарем у гетьма-

на Б. Хмельницького. У 1657–1659 рр. був гетьманом України. 9 березня

1664 р. за намовою П. Тетері його розстріляно польським полковником

С. Маховським у с. Ольхівка біля м. Корсуня.

обсяг фондів

бл. 300 од. зб. археологічних артефактів, виявлених археологом В. Ру-

дим у селах Руда та Йосиповичі на території родинного маєтку Виговських

(XVII–XVIII ст.)

195 од. зб. документів (1990–2006)

Анотація складу фондів

Зберігаються: почесна грамота голови Жидачівської райдержадмініст-

рації директора Львівської галереї мистецтв Б. Г. Возницького за активну

участь в облаштуванні музею (2004) та грамота начальника управління куль-

тури Львівської облдержадміністрації про нагородження завідувача музею

С. І. Ревуцького за роботу зі створення музею-меморіалу гетьмана Украї-

ни І. Виговського (оригінали), копії Гадяцького договору (1658), ксерокопії

указу російської цариці Катерини ІІ про скасування в Україні гетьманської

держави (1764), копії статей з наказом Комісаріату внутрішніх справ СРСР

про виселення всіх українців в окремі краї СРСР (статті з газет).

Архівні установи України

486

Наявні запрошення, програми, оголошення з нагоди відкриття музею,

виставок, проведення конференцій на честь гетьмана України І. Виговсько-

го (2003–2006).

Зберігаються два наукові звіти археолога В. Рудого про проведення

археологічних розкопок на території дворища роду Виговських (сучасне

шкільне подвір’я) у с. Руда за 2003, 2006 рр.; експонується схема битви під

Берестечком у 1651 р., копія карти України 1656 р. за Г.-Л. де Бопланом,

карта бою під Конотопом (1659).

Серед фотодокументів: фотографії, що відображають місце козацької

переправи біля с. Пляшева під Берестечком (1651); серія кольорових фото-

графій церков та соборів України фотографа В. Недяка (2000–2002); серія

фотокопій з архіву УПА, с. Яворів Косівського району Івано-Франківської

області; фотокопії провідників і членів ОУН-УПА на Жидачівщині; фото-

графії, присвячені 1990-м рр.; серія фотографій про вшанування пам’яті

І. Виговського у с. Руда.

В експозиції виставлено літературу про діяльність ОУН-УПА: “Літо-

пис нескореної України. Документи і матеріали, спогади”. Т. 1 (Львів, 1993, з

дарчим написом); “Армія безсмертних, повстанські світлини “(Львів, 2002);

Варнак Д. “Кардинал Мерсіє – слуга Бога і Нації” (Торонто, 1956); “Яким

шляхом іти Україні” (К., 1994); Михайлович В. “Месники” (Львів, 2003);

“Форма і тактика ОУН у боротьбі за УСС єдино правильні” (Стрий, 1993);

політичні брошури, статут КУНу (1993) тощо.

Фондоутворювачі: громадяни с. Руда та навколишніх сіл, пов’язаних

із життям і діяльністю гетьмана І. Виговського, ентузіасти музею, Львівська

галерея мистецтв.

бібліотечний фонд

Налічує 69 прим. друкованих видань та журнал “Дзвін” (1990–1991),

часопис “Визвольний шлях” (1991–2005). Наявні такі видання: “Літопис Ук-

раїнської повстанської армії” (Львів ; Торонто, 1992–1996); Костомаров М. І.

“Богдан Хмельницький” (Дніпропетровськ, 2004); Сушинський Б. “Гетьман

Мазепа: повернення до Батурина” (Коломия, 2001, з дарчим написом авто-

ра); Кониський Г. “Історія Русів” (К., 1991); Павленко С. “Міф про Мазепу”

(Чернігів, 1998, з дарчим написом автора); Павленко С. “Іван Мазепа” (К.,

2003); “Історія України в прозових творах та документах “З під булави – під

корону” (К., 2002); інші видання історичної та козацької тематики.

обліково-довідковий апарат

Книга надходжень (ведеться в Львівській галереї мистецтв)

Інвентарна книга

бібліографія

Рудий В. З історії маєтку Виговських на Галичині / В. Рудий // Іван

Виговський : зб. ст. наук. конф., присвяченої чотирьохсотим роковинам

від народження гетьмана війська Запорізького Івана Виговського. – Львів,

2006. – С. 51–55.

Рудий В. Археологічні дослідження на території садиби Виговських

у с. Руда / В. Рудий // Іван Виговський : зб. ст. наук. конф., присвяченої чо-

487

Львівська область

тирьохсотим роковинам від народження гетьмана війська Запорізького Іва-

на Виговського. – Львів, 2006. – С. 56–59.

Музей гетьмана України Івана Виговського : буклет / уклад. С. Реву-

цький. – Львів : Вид-во Львівської політехніки, 2006.

М. Руда

Наукова бібліотека

Львівського національного медичного університету

імені Данила Галицького

Підпорядкування: Міністерство охорони здоров’я України

Адреса: вул. Січових Стрільців, 6, м. Львів, 79000

Тел./факс (032) 272-70-15, 274-43-26, 275-49-97

Е-mail: Librarymed@Ukrpost.net

Транспорт: трамвай 1, 9 (зуп. “Центр”), тролейбус 9, 10, 12,

маршрутне таксі 31 (зуп. “Університет”)

Час роботи: 9.00–22.00

Історична довідка

1939 р. – засновано бібліотеку Львівського державного медичного ін-

ституту на базі медичного факультету Львівського університету.

1940 р. – бібліотеці надано статус Наукової бібліотеки.

2003 р. – Наукова бібліотека Львівського національного медичного

університету імені Данила Галицького.

обсяг фондів

550 тис. прим. видань (кін. XVIII – поч. ХХІ ст.)

Анотація складу фондів

Бібліотечний фонд багатогалузевий. Зберігаються наукові праці та

посібники з медицини українською, російською, англійською, німецькою,

польською, італійською та французькою мовами (кін. XVIII – поч. ХХІ ст.);

автореферати дисертацій та дисертації – з 1949 р.

Найцінніші видання бібліотечного зібрання: Пекен Матвей “О со-

стоянии здравия и жизни” (М., 1812); “Руководство к общей и частной

хирургии” (СПб., 1869); “Руководство физиологической терапевтики Д-ра

Германа Келлера” (СПб., 1877); “Курс венерическихъ болезней А. Ге, За-

служеннаго Ординарнаго Профессора Императорскаго Казанскаго Уни-

верситета” (1900); “Автобиографические записки Михаила Сеченова” (М.,

1907); Adelon N. P. “Physiologie de l’homme” (Bruxelles, 1837); “Les collection

artistiques de la faculté de médecine de Paris” (Paris, 1911); Kirmisson E. “Précis

de chrurgie infantile” (Paris, 1911); Korner O. “Die Hygiene der Stimme”

(Wiesbaden, 1880); Naunyn B. “Der Diabetes Melitus” (Wien, 1898); Pelczar

Z. “Historia rozwoyu Truskawca ulepszenia lat ostatnich” (Krakow, 1909);

Raciborski A. “Neus vollstandiges Handbuch der Auscultation und Percussion”

(Leipzig, 1836).

Наявні книги з автографами, дарчими написами.

Архівні установи України

488

Довідковий апарат

Каталоги:

алфавітний (службовий, читацький, іноземної літератури, навчальної

літератури)

систематичний (службовий, читацький, іноземної літератури, навчаль-

ної літератури)

Картотеки:

“Персоналії видатних вчених-медиків”

“Історія ЛНМУ імені Данила Галицького”

бази даних

З 1995 р. використовується БД фірми OVID (MEDLINE, CancerLit,

HealthStar, AidsLine), з 2005 р. БД Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я

Hinari, з 2009 р. – Stat!REF, DуnaMed.

бібліографія:

Бібліотеки вищих навчальних закладів : інформ. каталог-довідник. –

К., 1998. – 198 с.

Наукова бібліотека державного медичного інституту // Бібліотечна

Україна : довідник. – К. : Абрис, 1996. – С. 232.

Бібліотека державного медичного університету ім. Данила Галицько-

го // Енциклопедія сучасної України / голов. ред. кол.: І. М. Дзюба (співголо-

ва) та ін. ; Наук. т-во ім. Т. Шевченка. – К., 2003. – Т. 2. – С. 687.

Згурська О. Медичні бібліотеки України в дзеркалі статистики /

О. Згурська, З. Тиніна, О. Хміль. – К., 2008. – 25 с.

Львівський національний медичний університет імені Данила Галиць-

кого : довідник – 2009. – Львів : Наутілус, 2009. – 409 с.

Н. Курнат

Музей історії

Львівського державного аграрного університету

Підпорядкування: Міністерство освіти і науки України

Адреса: м. Дубляни, Жовківський р-н, Львівська обл., 80381

Тел.: (0323) 224-25-01

Транспорт: маршрутне таксі 111 “Дубляни – Ринок “Південний”,

180А

Час роботи: 9.00–17.00, вихідні дні – субота, неділя

Історична довідка

2001 р. – розпочав діяльність Музей історії Львівського державного

аграрного університету, відкритий до відзначення 100 річниці присвоєння

навчально-науковим установам в Дублянах статусу Рільничої академії.

обсяг фондів

21 од. зб. документів з паперовими носіями (1921–1956)

489

Львівська область

Анотація складу фондів

Базою для створення музею частково були використані фонди музею

Львівського сільськогосподарського інституту (1947–1995). Подано історію

розвитку аграрного шкільництва і науки краю за період від 1856 р.

Наявні документи: свідоцтва про завершення навчання у Вищій

школі лісівництва у Львові на ім’я Ю. Ґонета (1921, пол. мовою), загально-

го екзамену студента рільничо-лісового факультету Львівської політехніки

В. Мельничука (1937, пол. мовою), свідоцтво Г. С. Кияка, завідувача ка-

федри рослинництва Львівського сільськогосподарського інституту, проф.,

члена-кореспондента АН УРСР про те, що він є учасником Всесоюзної

сільськогосподарської виставки і нагороджений медаллю (Москва, 1954,

рос. мовою); студентські книжки студента рільничо-лісового факультету

Львівської політехніки В. Мельничука (1933, пол. мовою), студента сіль-

ськогосподарського інституту у Львові В. Іздрика (1942, нім. мовою), сту-

дентки сільськогосподарського інституту у Львові А. Волошин (1942, нім.

мовою), студентки сільськогосподарських фахових курсів у Львові А. Сіпко

(1943, нім. мовою); студентський квиток Об’єднання праці українських сту-

дентів у Львові Українського Центрального Комітету С. Дричак (1942, укр.

та нім. мовами); почесний диплом Г. С. Кияка, завідувача кафедри рослин-

ництва Львівського сільськогосподарського інституту УРСР, виданий Комі-

тетом ради виставки досягнень народного господарства СРСР (1967, рос.

мовою); атестат доц. В. І. Тракала, виданий рішенням ВАК СРСР (1947, рос.

мовою); диплом кандидата наук В. І. Тракала, виданий рішенням ВАК СРСР

(1956, рос. мовою) тощо.

Документи передано музеєві безпосередньо власниками або членами

їхніх родин.

обліково-довідковий апарат

Каталог документів

Ю. Токарський

Єпархіальний музей самбірсько-Дрогобицької єпархії

Підпорядкування: Самбірсько-Дрогобицька єпархія

Адреса: вул. Степана Бандери, 19, м. Трускавець,

Львівська обл., 82200

Тел.: (03247) 6-85-91

Транспорт: маршрутне таксі, електропоїзд “Львів – Трускавець”

Час роботи: 10.00–18.00, вихідні дні – субота, неділя

Історична довідка

1998 р. – відбулося урочисте відкриття та освячення Єпархіально-

го музею за участю богословів, духовенства, науковців, гостей та жителів

Трускавця після Архієрейської святочної Літургії у приміщенні Самбірсько-

Дрогобицької єпархії. Музей покликаний виконувати релігійно-освітню і

мистецько-культурну місії.

Архівні установи України

490

обсяг фондів

Загальну кількість одиниць установити важко, оскільки облік не заве-

дено (1930-ті рр. – поч. ХХІ ст.)

Анотація складу фондів

У залах музею експонуються: ікони ХVІІ–ХХ ст. (збірка музею Унів-

ської лаври); виставка І. Смик (м. Борислав), багаторічного в’язня, поетеси;

виставка І. Копчика “Рельєфна пластика на шкірі” тощо.

Зберігаються: оригінал послання патріарха Й. Сліпого (1968); копія

грамоти Берестейської унії (1596); грамота кардинала М. Любачівського до

парафіян про відновлення Самбірсько-Дрогобицької єпархії (1994); лист-

звернення литовського посла про передачу тюремної подушки Й. Сліпого

(1994), а також розпорядчі документи органів влади та керівництва Ук-

раїнської греко-католицької церкви.

Із документів особового походження зберігається копія свідоцтва

про перебування патріарха Й. Сліпого і його звільнення з тюрми у Самборі

(1963).

Наявні оригінали фотографій з історії церкви з автографами патріар-

хів О. Пристая, А. Шептицького, К. Левицького, Й. Сліпого (1930-ті – поч.

ХХІ ст.).

Зберігаються: послання, грамоти, лист-звернення, рішення органів

влади, вказівки вищих органів УГКЦ (1596, 1968–2002); книги, збірники,

твори, журнали (1913 – поч. ХХІ ст.).

Фондоутворювачі: Унівська лавра, Самбірсько-Дрогобицька єпархія,

громадяни м. Трускавця.

бібліотечний фонд

У фонді є видання: “Пам’ятка з отпуску в Грушові” (Коломия, 1913);

“Митрополит Андрей Шептицький його життя і заслуга” (Рим, 1965); При-

стай О. “Трускавцем у світ хмародерів” (Нью-Йорк, 1937); твори Й. Сліпого

(1960–1991); журнал “Благовісник” (1970–1996); Рудницька М. “Невидимі

стегмати” та інша релігійна література.

бібліографія

Музей Самбірсько-Дрогобицької єпархії : буклет. – Трускавець, 2000.

М. Руда

491

Миколаївська область

Миколаївський обласний краєзнавчий музей

Підпорядкування: Міністерство культури і туризму України

Адреса: вул. Декабристів, 32, м. Миколаїв, 54001

Тел.: (0512) 47-07-16

Е-mail: musums@inboxru

Транспорт: тролейбус 2, 5, трамвай 1, 3

Час роботи: 8.00–17.00, вихідний день – субота, неділя

Історична довідка

1913 р. – створено природничо-історичний музей в м. Миколаїв.

1920 р. – розділено на два музеї: природничий та історико-археоло-

гічний. Перебував у віданні Миколаївського губернського відділу народ-

ної освіти, з 1923 р. – Миколаївської окружної інспектури народної освіти,

з 1931 р. – Миколаївського міського відділу народної освіти.

1935 р. – історико-археологічний музей об’єднано з художнім в один

художньо-історичний.

1938 р. – музей перейменовано в історичний.

1949 р. – історико-краєзнавчий музей.

1950 р. – Миколаївський обласний краєзнавчий музей (відбулося злит-

тя природничого та історико-краєзнавчого музеїв).

У структурі музею: відділи – Музей “Підпільно-партизанський рух

на Миколаївщині в роки Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр.”, Крим-

ківський музей “Паризанська Іскра”, Очаківський військово-історичний му-

зей ім. О. В. Суворова, Миколаївський музей суднобудування і флоту, філіал

“Первомайський краєзнавчий музей”.

Обсяг фондів

38787 од. зб. музейних предметів (1616–2004), у т. ч.:

29568 од. зб. документів (з паперовими носіями, пергамент, дерево,

метал, тканина) (1616–2004)

8910 од. зб. фотодокументів (1861–2004)

309 од. зб. кіно-, фонодокументів (1944–2004)

Анотація складу фондів

Створено групи зберігання: “Документи”, “Фотографії”, “Пам’ятки

звукозапису”.

МикОлАївськА ОблАсть

Архівні установи України

492

Найдавнішими документами є рукописні книги та стародруки ки-

риличного шрифту: “Евангелие учительнеє” (1616), “Требник” київсько-

го митрополита Петра Могили (1646), рукописні церковні книги (XVIII–

XIX ст.)

З офіційних документів до 1917 р. зберігаються: маніфести російсь-

ких імператорів про оголошення війн з Туреччиною (1768–1774, 1787–1791),

Кримської війни (1853–1856); початок війни з Німеччиною (1914) та укла-

дення мирних договорів; Маніфест про скасування кріпосного права (1861);

Положення про устрій дворових людей, що вийшли із кріпосної залежності;

грамоти імператорів про присвоєння чинів; рапорти про розшук та повер-

нення селян-втікачів, проданих в казенне відомство гр. Розумовським; гер-

би родів Потьомкіних, Голенищевих-Кутузових, Суворових-Римнікських;

герб воєнно-портового м. Миколаєва (1883); “ревизские сказки”; рапорти

міських чиновників; грамоти на дворянство; генеалогічні таблиці; шлюбні

документи селян.

Є колекція документів Миколаївського адміралтейського собору

(1822–1863): офіційні листи, відношення, свідоцтва, ордери на здійснення

молебнів, запрошення настоятелів собору на освячення закладки будинків,

кораблів; витяги із метричних книг.

Значна кількість документів, відображає заснування та діяльність ве-

ликих промислових підприємств: відкриття у 1862 р. морського торгового

порту і таможні, дозвіл на вхід до порту іноземним суднам, діаграми про

збільшення експорту товарів через торговий порт, правила про старост у

портах, оголошення про набір учнів у торговельні класи. Зберігаються: сві-

доцтво, видане Миколаївською загальною ремісничою управою купцю 2-ої

гільдії Л. Ф. Донському; свідоцтва і дипломи на отримання медалей на сіль-

ськогосподарських виставках за плуги, борони, букери та інші землеробські

знаряддя; грамота (1898).

Суднобудування до 1917 р. представлено документами “Товариства

миколаївських заводів і верфів”, суднобудівних заводів “Наваль”, “Руссуд”,

“Чорноморський”: проспекти ескадрених міноносців, лінійних кораблів з

описанням їх головних елементів, креслення підводного човна (1908). Збері-

гаються документи про створення Російського товариства пароплавства і

торгівлі (1856): рукопис доповідної записки флігель-ад’ютанта М. А. Ар-

каса, статут Миколаївського відділення Російського товариства, угоди на

побудову металевих барж, звіти і пояснювальні записки до них Миколаївсь-

кого відділення Російського товариства (1856–1865); накази директорів суд-

нобудівних заводів.

Діяльність політичних організацій, зокрема, Миколаївського комітету

РСДРП, відображено в листівках, відозвах, прокламаціях. Є документи про

перший антивоєнний страйк 1916 р. у м. Миколаєві, підготовлений більшо-

виками: тексти вимог робітників, накази дирекцій суднобудівних заводів,

донесення жандармів, заяви старост, телеграма градоначальника, оголо-

шення про закриття заводів.

З документів періоду Української Народної Республіки є обіжники,

розпорядження, відозви Центральної ради та Директорії (1917–1919).

Діяльність місцевих органів державної влади та суспільно-політичне

життя Миколаївщини за радянських часів відображено в постановах і розпо-

рядженнях Миколаївського губвиконкому (1922), звітах Миколаївського окрви-