Артамонова С., Майстренко А., Одинока Л., Романовський Р. (упоряд.). Архівні установи України. Том 2. Наукові установи, музеї, бібліотеки

Подождите немного. Документ загружается.

493

Миколаївська область

конкому (1923–1928), звітах Миколаївського окружкому КП(б)У XIV парт-

конференції (1927), урядових телеграмах делегатам Всесоюзних і обласних

партійних конференцій, соціалістичних зобов’язаннях трудових колективів,

почесних грамотах переможців соцзмагання, трудових рапортах про вико-

нання планів п’ятирічок.

У документах висвітлюється діяльність підпільних організацій і пар-

тизанських загонів: відозви, листівки, довідки про діяльність “Миколаївсь-

кого центру”, списки членів підпільних груп, зведення Радінформбюро,

які розповсюджували члени комсомольської підпільної організації “Парти-

занська Іскра”, Указ Президії ВР СРСР про нагородження Первомайської

районної комсомольської організації орденом Вітчизняної війни I ступеня

за мужність і відвагу, проявлені у роки Великої Вітчизняної війни.

Окремі документи розповідають про нацистський окупаційний режим

на території області (1941–1944) та її звільнення у 1944 р.: карта Миколаївсь-

кої області періоду окупації німецькою мовою, тимчасове посвідчення, що

видавалось населенню нацистами, фотографії, газета “Запомни, отомсти...”

(документи про злочини нацистів), плани взаємодій, схеми бойових опера-

цій по визволенню Миколаївської області, бойовий листок політуправлін-

ня Чорноморського флоту “Безсмертний подвиг Миколаївського десанту”

(1944), Указ Президії ВР СРСР про присвоєння звання Героїв Радянського

Союзу 68 учасникам героїчного десанту К. Ф. Ольшанського.

Про суднобудування радянських часів розповідають такі документи:

соціалістичні зобов’язання трудових колективів суднобудівних заводів, ра-

порти про виконання їх виробничих планів, альбом “Суднобудівники-народ-

ному господарству” (про роботу Чорноморського суднобудівного заводу),

“Технічний прогрес на суднобудівному заводі ім. 61 комунара”, запрошення

на спуск кораблів та ін.

Про розвиток сільського господарства в області інформують плака-

ти, листівки, брошури, почесні грамоти, якими нагороджувалися колективи

колгоспів, радгоспів, доярки, механізатори; дипломи учасників Всесоюзної

виставки досягнень народного господарства та обласних сільськогоспо-

дарських виставок, свідоцтва про занесення до обласної книги трудової сла-

ви передових колективів, переможців соцзмагання; схема–карта Інгулецької

зрошувальної системи в Миколаївській і Херсонській областях.

Окремі документи характеризують розвиток транспорту: звіти Мико-

лаївського морського торгового порту, схеми трамвайних маршрутів м. Ми-

колаєва.

Численні документи розповідають про розвиток народної освіти і куль-

тури на Миколаївщині. Серед них – нариси з історії Миколаївського корабле-

будівного інституту та про наукову, педагогічну і громадську діяльність його

ректора М. М. Александрова, рукописний журнал з підбіркою навігаційних

карт для планетарного плавання на яхті “Ікар”, програми щорічних науково-

методичних конференцій “Могилянські читання”; почесні грамоти, дипло-

ми вищих навчальних закладів м. Миколаєва.

Зберігається колекція документів дитячої музичної школи ім.

М. А. Римського-Корсакова: вітальні телеграми випускників школи з нагоди

ювілейних дат школи (70-річчя та 75-річчя від дня заснування), оголошення

та програми звітних концертів учнів і концертів викладачів школи.

Архівні установи України

494

Колекція документів про святкування 100-річчя Миколаївського зоо-

парку (2001) включає матеріали конференції, присвяченої цій даті, буклети,

календарі, плакати, запрошення тощо.

Зібрано колекцію рекламних театральних афіш, листівок (1926–1928),

програм, плакатів, афіш спектаклів театрів м. Миколаєва.

Частина документів відноситься до історії старогрецької колонії Оль-

вії, залишки якої знаходяться на правому березі Бузького лиману, біля с. Па-

рутине Очаківського району: копія акта огляду розкопок на території Ольвії,

складеного археологічною комісією в зв’язку з прийняттям Ольвії під охо-

рону волвиконкому (1919); опис інвентаря археологічної комісії; проект інс-

трукції по проведенню археологічних робіт; конспект доповіді “Територія

Півдня України щодо її зв’язку зі стародавнім малоазійським культурним

комплексом Ольвія та Мілет”; стаття доц. М. Ф. Болтенка “Значення острова

Березань в спільній боротьбі народів проти турецьких загарбників” (1954).

Формується колекція документів з історії м. Миколаєва і області пе-

ріоду незалежності України: документи про вибори Президента України,

депутатів до ВР та обласної ради, міських голів; матеріали про проведення

референдуму, створення партій та об’єднань громадян, економічні перетво-

рення в області, розвиток культури тощо (плакати, афіші, листівки, програ-

ми, статути партій, фотокопії газет тощо).

Цінними є картографічні матеріали: палеографічні карти, карти ран-

ньослов’янських поселень і могильників на території сучасної Миколаїв-

щини, карти-плани Херсонської губернії та м. Миколаєва XIX – поч. XX ст.,

плани адміралтейських поселень, складені в першій пол. XIX ст., карта-план

м. Миколаєва 1927 р. з хронологією найважливіших подій в місті; гене-

ральний план морського комерційного порту, креслення казенних будівель,

казарм морського відомства, плани і креслення соборів і церков. Є план

фортеці і передмістя Очакова (оригінал, 1788), плани міст Вознесенська і

Ольвіополя, поселення Богоявленського з описанням земель, що належали

Г. О. Потьомкіну і графині Браницькій.

Із документів особового походження слід відзначити документи

М. М. Аркаса – автора опери “Катерина”, книги “Історії України – Русі”, зас-

новника товариства “Просвіта” в м. Миколаєві: генеалогічна таблиця дворян-

ського роду Аркасів, план дачі в с. Стара Богданівка – володіння Аркасів

(1893), щоденник М. М. Аркаса (1875), клавір опери “Катерина”, чернетки

рукописних листів М. М. Аркаса до М. Л. Кропивницького. Зберігається

календар “Просвіти” (1910) з некрологом “Микола Аркас”, дослідження

М. Д. Лагути, присвячене життю і творчості історика, в якому висвітлюєть-

ся його робота над “Історією України – Русі” та проблеми, пов’язані з не-

гативною рецензією М. Грушевського на неї, програма аркасівських читань

Миколаївського державного педагогічного інституту (1997).

Заслуговують на увагу документи ученого-археолога, дослідника Оль-

вії Б. В. Фармаковського: його листи директору Миколаївського історико-

археологічного музею Ф. Т. Камінському про організацію Ольвійської архе-

ологічної експедиції, про залучення до робіт українських археологів, склад

експедиції, фінансування її тощо (1925–1927).

Зберігаються чорнові рукописні вірші М. Лисянського – поета, уроджен-

ця м. Миколаєва, присвячені місту, афіші та програми його творчих вечорів,

записна книжка, блокноти, запрошення на зустрічі з миколаївськими поетами.

495

Миколаївська область

Наявні листи льотчика-космонавта, Героя Радянського Союзу, почес-

ного громадянина м. Миколаїв Г. С. Титова публіцисту, педагогу, вчителю

його батьків А. М. Топорову; книга Г. С. Титова “Голубая моя планета” з ав-

тографом автора.

Зібрано нагороджувальні листи, посвідчення до медалей, орденські

книжки, запрошення, вітальні адреси, почесні грамоти, записні книжки, ман-

дати та інші документи Героїв Радянського Союзу – учасників визволення

Миколаївської області від нацистських окупантів, учасників підпілля, Героїв

Соціалістичної Праці, передовиків виробництва, місцевих партійних і ра-

дянських діячів, письменників, заслужених і народних артистів УРСР та ін.

Серед фотографій наявні індивідуальні знімки, портрети видатних

флотоводців, діяльність яких пов’язана з м. Миколаєвом, головних команди-

рів Чорноморського флоту і портів, миколаївських військових губернаторів,

керівників і членів Миколаївського комітету РСДРП, учасників революцій-

них подій 1905–1907 рр. Серед них: фотознімки лейтенанта П. П. Шмідта

– керівника повстання на крейсері “Очаков” (1905); керівників і учасни-

ків повстання на броненосці “Потемкин”, побудованого Миколаївським

адміралтейством; Г. Вакуленчука, П. Матюшенка та ін., учасників грома-

дянської і Великої Вітчизняної воєн, підпільно-партизанського руху, Героїв

Радянського Союзу і Героїв Соціалістичної Праці, передовиків виробниц-

тва, заслужених і народних артистів УРСР, заслужених лікарів, вчителів

тощо. Заслуговують на увагу фотографії, портрети видатних діячів науки і

культури: Ф. О. Бредихіна (народився і жив в м. Миколаєві 11 років) – ос-

новоположника першої російської астрономічної школи; В. І. Даля – уче-

ного, етнографа, автора “Толкового словаря живого великорусского языка”;

композиторів М. П. Мусоргського, М. А. Римського-Корсакова; російсько-

го письменника В. М. Гаршина; російської актриси В. Ф. Комісаржевської;

радянського актора і режисера В. Е. Мейєрхольда, котрі побували в Мико-

лаєві; М. Л. Кропивницького, П. К. Саксаганського, М. К. Заньковецької, М.

К. Садовського, які приїздили на гастролі до міста.

До тематичних фотографій документів відносяться фотознімки видів

м. Миколаєва, його вулиць, площ, перших будівель міста, соборів, церков,

пам’ятників.

Суднобудування зафіксовано у фотознімках загальних видів судно-

будівних заводів, головних контор, елінгів, кораблів, побудованих на мико-

лаївських заводах, процесів побудови суден, групових знімках корабелів,

церемоній закладки, спуску, освячення суден.

Миколаїв – батьківщина видатного флотоводця С. О. Макарова. В му-

зеї зберігаються фотодокументи про нього: будинок, в якому у 1848 р. він

народився, фотокопії повного послужного списку адмірала, знімки кораб-

лів, що носять його ім’я.

Цінними є фотокопії креслень будівель ракетного заводу (1867), фо-

тознімки загального виду заводу, генерального плану місцевості, відведеної

під будівництво заводу, фотовіньєтка групи робітників заводу (1893).

У фотодокументах відображено проведення ювілеїв, річниць, подій,

пов’язаних з історичними датами.

Кінодокументи відноситься до воєнної тематики (кінофільми “Велика

Вітчизняна війна”) та краєзнавства. Відеодокументи присвячені релігійній

тематиці, заповіднику “Ольвія”.

Архівні установи України

496

Зібрано колекцію грамплатівок і магнітофонні записи старовинних та

сучасних українських пісень, спогадів героїв війни і праці, записи голосів

космонавтів.

Обліково-довідковий апарат

Книга надходжень

Інвентарна книга

Каталоги:

неопубліковані – книги рукописні і стародруки (“Книги рукописные

и старопечатные”) кириличних видань, XVII–XIX ст.

продукції миколаївських фотоательє (1858–1917)

німецькі карти XVIII ст.

Картотеки:

загальна

предметна

тематико-хронологічна

алфавітна (іменна)

бібліографія

Миколаївський обласний краєзнавчий музей : путівник. – Херсон,

1962. – 88 с.

Петраш А. Музеи Николаева : путеводитель / А. Петраш. – Одеса : Маяк,

1979. – 96 с.

Музейний часопис (до 90-річчя Миколаївського обласного краєзнав-

чого музею) / Упр. культури Миколаїв. облдержадміністрації, Миколаїв. обл.

краєзн. музей ; упоряд. І. М. Піскурьова. – Миколаїв : Атол, 2003. – 168 с.

Із змісту: Гаркуша Н. М. Письма Ф. Т. Каминского Б. В. Страдом-

скому как источник по истории [Николаевского областного краеведческого]

музея / Н. М. Гаркуша. – С. 62–66 ; Гаврилов И. В. Книжные коллекции из

фондов Николаевского областного краеведческого музея : проблемы ката-

логизации / И. В. Гаврилов. – С. 67–71 ; Губська Т. М. Документи Адмірал-

тейського собору з фондів [Миколаївського обласного краєзнавчого] музею

як свідоцтва церковного життя м. Миколаєва (ХІХ – перша чверть ХХ ст.) /

Т. М. Губська. – С. 76–77 ; Березовська Т. В. Щоденник молодого Миколи

Аркаса як джерело формування його духовного космосу / Т. В. Березов-

ська. – С. 77–81 ; Пономарева Е. В. К вопросу о судьбе памятника адмиралу

А. С. Грейгу в 20–30-е годы ХХ века по документам из фондов Николаевс-

кого краеведческого музея / Е. В. Пономарева. – С. 85–90 ; Піскурьова І. М.

Листи до просвітника А. М. Топорова у фондах Миколаївського обласного

краєзнавчого музею / І. М. Піскурьова. – С. 91–94 ; Гриневич Е. В. Еврей-

ские материалы в фондах Николаевского краеведческого музея / Е. В. Гри-

невич. – С. 124–130.

Гриценко В. З нових матеріалів про діяльність Миколи Аркаса у това-

ристві “Просвіта” / В. Гриценко // Шевченківська весна : матеріали міжнар.

наук.-практ. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених, присвяч. 15-й

річниці незалежності України / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, Іст.

ф-т, Наук. т-во студентів та аспірантів. – К. : Логос, 2006. – Вип. 4, ч. 3 : Істо-

рія. – С. 319–321.

Г. Пікуль

497

Миколаївська область

Музей “Підпільно-партизанський рух

на Миколаївщині в роки великої

вітчизняної війни 1941–1944 рр.”

Підпорядкування: відділ Миколаївського

обласного краєзнавчого музею

Адреса: вул. Лягіна, 5, м. Миколаїв, 54001

Тел.: (0512 ) 35-64-89, 35-90-76

Транспорт: трамвай 1 (зуп. “вул. Потьомкінська”), 3, тролейбус 6

(зуп. “вул. Радянська”)

Час роботи: 8.30–17.00, вихідний день – неділя

Історична довідка

1975 р. – відкрито на правах відділу Миколаївського обласного крає-

знавчого музею.

Обсяг фондів

Документи входять до складу фондів обласного краєзнавчого музею і

обліковуються в ньому.

Анотація складу фондів

Документи розповідають про мужність і героїзм жителів Миколаєва

і області в роки Великої Вітчизняної війни, про найбільш яскраві сторінки

підпільної та партизанської боротьби в краї в період окупації області на-

цистськими загарбниками.

Унікальна колекція документів початку війни включає: призовні повіс-

тки з військкомату, військові квитки, поштові картки з фронтів, довідки про

поранення, фотографії – “Жителі Миколаєва слухають урядове повідомлен-

ня про початок Вітчизняної війни”, “Колгоспники прифронтової смуги до-

помагають частинам Червоної Армії споруджувати оборонні рубежі”.

Жорстокий окупаційний режим відображають: колекція наказів, роз-

поряджень, оголошень німецьких окупаційних властей (1941–1944), тро-

фейні німецькі фотографії із зафіксованими на них злочинами нацистів на

території області, робочі картки, листи та фотографії з німецької неволі жи-

телів області – остарбайтерів, опитувальні листи репатріантів; документи та

документальні фотографії про знищення єврейського населення в області.

Антифашистський рух у краї розкривають документи учасників ми-

колаївського підпілля, партизанських загонів, що діяли на всій території

Миколаївщини. У серпні 1941 р. в Миколаєві створено підпільну організа-

цію “Миколаївський центр”, організатором і керівником якої був В. О. Лягін

(Корнєв), якому посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

У музеї експонуються: листівки (оригінали), що їх розповсюджували се-

ред населення члени “Миколаївського центру”; звернення до населення,

надруковані на переносному типографському обладнанні; фіктивні медич-

ні довідки, перепустки, паспорти; відбитки німецьких печаток, виготовлені

підпільниками для врятування молоді від вивезення до Німеччини та ор-

ганізації втеч військовополонених з концтабору “Шталаг-364”; трофейні ні-

Архівні установи України

498

мецькі фотографії, на яких зафіксовано диверсії підпільників на німецькому

військовому аеродромі та в морському порту; комсомольський та профспіл-

ковий квитки В. Лягіна, його листи дочці Тетяні та записка із гестапо Магді

Дукарт (помічниці В. Лягіна в підпільній роботі) з проханням передати кни-

ги німецькою мовою і словник, посвідчення до медалей “За бойові заслуги”,

біографічна довідка.

Про активну участь молоді у Великій Вітчизняній війні розповідають

документи підпільної комсомольської організації “Партизанська Іскра”, що

діяла в с. Кримка Первомайського району. В експозиції музею – карта-схема

основного району діяльності “Партизанської Іскри”, фотокопії листівок, на-

писаних “іскрівцями”, копія комсомольського квитка П. Попик, її орденська

книжка; Указ Президії ВР СРСР про присвоєння посмертно звання Героя Ра-

дянського Союзу В. С. Моргуненку, П. Гречаному і Д. Дяченко; грамота Ге-

роя Радянського Союзу П. Гречаного, поштові картки Д. Дяченко, надіслані

нею рідним і друзям із Тираспольської в’язниці.

Про діяльність підпільних груп, що діяли в інших населених пунк-

тах області, свідчать оригінали текстів клятви підпільників, їх передсмертні

листи.

Наявні численні фотодокументи: фотографії активних учасників під-

пільної організації “Миколаївський центр”, членів “Партизанської Іскри”,

організаторів і керівників підпільних груп на території області.

Документи, фотографії, кінохроніка висвітлюють наступальні бої Ра-

дянської Армії, в результаті яких було визволено від нацистських загарбни-

ків Миколаївську область.

Окрему частину музейної збірки складають документи про незаконні

політичні репресії в краї напередодні та під час війни, а також у повоєнний

період: фотографії репресованих командирів Сиваської дивізії, яка була дис-

локована на території області в передвоєнні роки, ордери на обшуки та аре-

шти, записки і листи до рідних із місць ув’язнення і поселення, довідки про

реабілітацію незаконно репресованих учасників підпільно-партизанського

руху, радянських військовополонених, в’язнів фашистських концтаборів,

репатрійованих остарбайтерів.

бібліографія

Петраш А. Музеи Николаева : путеводитель / А. Петраш. – Одесса :

Маяк, 1979. – 96 с.

Велика Вітчизняна війна на території Миколаївської області 1941–

1945 рр. : буклет. – Миколаїв : Артпарк, 2004. – 8 с.

Г. Пікуль

кримківський музей “Партизанська Іскра”

Підпорядкування: відділ Миколаївського обласного краєзнавчого музею

Адреса: вул. Гречаного, 23, с. Кримка, Первомайський р-н,

Миколаївська обл., 55261

Транспорт: маршрутне таксі “Первомайськ – Катеринка”

(зуп. “с. Кримка”)

Час роботи: 9.00–16.00, вихідні дні – субота, неділя

499

Миколаївська область

Історична довідка

1967 р. – відкрито музей.

1985 р. – на території музею споруджено меморіальний комплекс

відважним підпільникам.

Обсяг фондів

1056 од. зб. музейних предметів (1944–1952), у т. ч.:

657 од. зб. документів з паперовими носіями

657 од. зб. фотодокументів

Анотація складу фондів

Зберігаються документи особового походження та документи, що

свідчать про мужність і героїзм підпільників у боротьбі з загарбниками: лис-

ти з фашистської в’язниці, листівки, щоденники, військові квитки, трудові

та орденські книжки учасників підпілля, студентський квиток І. П. Гераси-

менка, шкільний табель успішності В. С. Моргуненка, схеми, карти, стра-

тегічні плани, посвідчення до орденів “Отечественной войны 1 степени”,

“Отечественной войны 2 степени”, “Красной Звезды”, “Трудового Красного

Знамени”, “Знак Почета” та медалей “За отвагу”, “За боевые заслуги”, “За

трудовое отличие”. Зберігаються дві Почесні Грамоти про присвоєння пос-

мертно звання Героя Радянського Союзу В. С. Моргуненку і П. Гречаному,

Почесні Грамоти ЦК ВЛКСМ, посвідчення про занесеня до Книги Пошани

ЦК ВЛКСМ.

Зберігаються фотографії учасників “Партизанської Іскри”, фотознім-

ки зустрічей підпільників та їх родичів зі школярами в післявоєнні роки,

копія фільму “Партизанська Іскра” (кіностудія ім. О. Довженка, за сценарієм

О. Гончара).

Фондоутворювачі: жителі с. Кримка, родичі героїв-підпільників.

Обліково-довідковий апарат

Книга надходжень

Інвентарні книги

Інвентарна картотека

М. Кліменкова

Очаківський військово-історичний музей ім. О. в. суворова

Підпорядкування: відділ Миколаївського обласного краєзнавчого музею

Адреса: вул. Леніна, 11, м. Очаків, Миколаївська обл., 57500

Тел.: (0254) 2-27-11.

Транспорт: маршрутне таксі 1, 2 (зуп. “Центральний ринок”)

Час роботи: 9.00–18.00, вихідний день – середа

Історична довідка

1960 р. – створено краєзнавчий музей на базі музейної кімнати, який

став філіалом Миколаївського обласного краєзнавчого музею.

Архівні установи України

500

1972 р. – Очаківський краєзнавчий музей перейменовано на Очаківсь-

кий військово-історичний музей ім. О. В. Суворова, який є відділом Мико-

лаївського обласного краєзнавчого музею.

Обсяг фондів

7375 од. зб. музейних предметів, документів з паперовими носіями та фо-

тодокументів (друга пол. XIX–ХХІ ст.)

Анотація складу фондів

Зберігаються: документи, які розповідають про події російсько-ту-

рецької війни (1787–1791) на території краю; витяг із реляції О. В. Суво-

рова головнокомандувачу Г. О. Потьомкіну, в якій він доповідає про хо-

робрість і героїзм російських воїнів “нижних званий”, завдяки яким було

здобуто перемогу під Кінбурном (1787); фотокопії власноручного наказу

О. В. Суворова про організацію оборони Кінбурну (1787), рапортів, доне-

сень О. В. Суворова М. Каховському від 9 жовт. 1787 р. та головнокоман-

дувачу Катеринославською армією Г. О. Потьомкіну від 11 верес. 1787 р.

про дії російського флоту під Очаковом; донесення М. І. Кутузова про стан

керованого ним Бузького єгерського полку (1787); фотокопія рескрипту

імператриці Катерини II про нагородження О. В. Суворова орденом Андрія

Первозванного.

Є фотокопії списків та відомостей про вбитих і поранених “нижних

чинов” та турецьких воєнних начальників, взятих у полон під час штурму

Очакова, про воїнів, що оволоділи ворожими прапорами під час Кінбурнсь-

кої битви, та тих, що отримали медалі за мужність, виявлену в битві під

Кінбурном (1788).

Становляють інтерес фотокопії грамот про нагородження О. В. Су-

ворова чином провіантмейстера, призначення його генерал-аудитором

(1756), нагородження чином підполковника (1766), призначення бригади-

ром (1768).

Із друкованих матеріалів зберігаються листівки Варшавського комітету

військово-революційної організації про страту П. П. Шмідта (1906), Одесь-

кого комітету РСДРП з закликом до боротьби з самодержавством (1905).

Серед офіційних документів радянської доби наявні: звернення деле-

гатів Другого Всеросійського з’їзду Рад робітничих і солдатських депутатів

до робітників, селян і солдатів про підтримку радянської влади на місцях

(1917), плакат “Всі на боротьбу з Врангелем”, заклики руху “Росіяни за

незалежну Україну” до росіян Миколаївщини та Народного Руху України;

заклики учасників зльотів, переможців соціалістичного змагання та удар-

ників комуністичної праці, трудові кодекси підприємств м. Очаків, дип-

ломи і грамоти про нагородження трудових колективів підприємств і ор-

ганізацій Очаківщини за дострокове виконання виробничих планів, тексти

соцзобов’язань працівників колгоспів і радгоспів Очаківського району.

Із документів особового походження зберігаються: атестати (випус-

кні, виробничі, службові), квитки (партизанські, партійні, комсомольські,

депутатські), грамоти про нагородження учасників Великої Вітчизняної

війни в зв’язку з присвоєнням звання Героя Радянського Союзу на честь річ-

ниць Перемоги, учасників громадянської війни на честь річниць жовтневої

революції, за військово-шефську роботу тощо; орденські книжки, нагородні

501

Миколаївська область

листи, червоноармійська книжка учасника Великої Вітчизняної війни, дип-

ломи про нагородження учасників районних сільськогосподарських виста-

вок, мандати.

Заслуговує на увагу колекція документів про керівника повстання

команди крейсера “Очаков” в листопаді 1905 р. лейтенанта П. П. Шмід-

та. Це копії листів П. П. Шмідта до З. І. Різберг (1905– 1906), п’ять листів

Шмідта до Є. М. Рахт, листи сина П. Шмідта і Є. М. Рахт П. Шмідту, за-

писка П. Шмідта рідним перед стратою та ін. Є в колекції документи, що

розповідають про соратників Шмідта по повстанню на крейсері “Очаков”:

листи моряків до рідних, спогади очевидців. Зібрано афіші театрів, які по-

ставили на своїх сценах спектаклі про лейтенанта Шмідта. Фотодокументи

з колекції розповідають про судовий процес над Шмідтом в Очакові: знімки

П. П. Шмідта, якого козаки і жандарми ведуть у будинок суду. На одній

з фотографій – будинок гауптвахти, де він утримувався з сином Євгеном,

оригінали фотографій Шмідта і його рідних, матросів, що очолили стихійне

повстання в Севастополі у листопаді 1905 р. на території Лазарєвих мат-

роських казарм, фотознімки о. Березань, де виконано вирок, пам’ятника,

встановленого там.

Цінними є картографічні матеріали. Це копії та фотокопії військових

карт і планів бойових дій російсько-турецької війни (1787–1791), облоги

і штурму фортеці Очаків (1788); карти Російської імперії, звільненої від

турецьких загарбників (кін. XVIII ст.), подорожі імператриці Катерини II

до Криму (1787), Кримського півострова та об’єднаних земель другої пол.

XVIII ст., військова карта бойових дій Червоної Армії (1941–1944), копія

плану Берліна періоду Великої Вітчизняної війни, схематична карта р. Одер,

водних шляхів Польщі, карти радянської зони окупації Німеччини, Цент-

ральної Європи (1949).

Зберігаються фотодокументи такого змісту: м. Очаків – дореволю-

ційний та радянського періоду (загальні види міста, вулиць, окремих буді-

вель, парків, пам’ятників та пам’ятних історичних місць); видатні історичні

особи, діячі науки і культури, життя і діяльність яких пов’язані з Очаковом

(фотокопії портретів князів Ольгерда, Вітовта, Свидригайла, полководців

О. В. Суворова і М. І. Кутузова, імператриці Катерини II, Г. О. Потьомкі-

на, лейтенанта П. П. Шмідта, худож. Р. Судковського, основоположни-

ка осетинської літератури поета Кости Хетагурова, який під час заслання

у м. Херсон влітку 1899 р. провів у м. Очакові; фотографії активних учас-

ників громадянської та Великої Вітчизняної воєн, земляків воїнів-інтерна-

ціоналістів.

Обліково-довідковий апарат

Інвентарні книги

Каталоги:

предметний

іменний

бібліографія

Билык А. Музей Очакова : путеводитель / А. Билык. – Одесса : Маяк,

1987. – 71с.

Архівні установи України

502

Пономар Л. В. Очаківський військово-історичний музей ім. О. В. Су-

ворова : путівник / Л. В. Пономар, Л. Ф. Даскал. – Миколаїв, 1992. – 17 с.

Г. Пікуль

Миколаївський музей суднобудування і флоту

Підпорядкування: відділ Миколаївського

обласного краєзнавчого музею

Адреса: вул. Адміральська, м. Миколаїв, 54001

Тел.: (0512) 35-85-35, 35-12-94

Факс: (0512) 35-85-35

Транспорт: трамвай 1 (зуп. “вул. Наваринська”), тролейбус 6, 7

(зуп. “вул. Адміральська”)

Час роботи: 8.30–17.00, вихідний день – понеділок

Історична довідка

1978 р. – відкрито Музей на правах відділу Миколаївського обласного

краєзнавчого музею.

Обсяг фондів

5013 од. зб. музейних предметів, у т. ч.:

2378 од. зб. документів з паперовими носіями (серед. ХІХ–ХХІ ст.)

2587 од. зб. фотодокументів (серед. ХІХ–ХХІ ст.)

48 од. зб. грамплатівок (ХХ ст.)

Анотація складу фондів

Для зберігання документів створено сектор фондів, до якого входять

групи зберігання: “Письмові пам’ятки”, “Допоміжні документи”, “Образо-

творчі пам’ятки”, “Допоміжні фотографії”, “Речові пам’ятки”.

Документи відображають історію вітчизняного суднобудування, зна-

йомлять сучасників із заснуванням Інгульської верфі, м. Миколаєва, з до-

сягненнями миколаївських суднобудівників, містять відомості про видатних

флотоводців, діяльність яких пов’язана з м. Миколаїву.

З давніх офіційних документів збереглися: “Регламент про управління

адміралтейством і верф’ю” (1786); донесення про заключення Кючук-Кай-

нарджійського мирного договору, підписаного з Туреччиною (1774); Мані-

фест про оголошення російсько-турецької війни (1787–1791); текст Яського

мирного договору (1791). Цінними є документ, датований червнем 1788 р.,

в якому повідомляється про закладку так необхідної для Росії корабельної

верфі, яка й поклала початок м. Миколаїв; рукописна копія ордера Г. О. По-

тьомкіна про найменування нової верфі на Інгулі м. Миколаїв.

Становлять інтерес документи М. С. Мордвинова, віце-президента

Адміралтейств-колегії, головного командира Чорноморського флоту і пор-

тів: звіти про кораблі, що будуються і ремонтуються Миколаївським ад-

міралтейством, прохання про виділення кредитів, численних листів в Ад-

міралтейств-колегію (кін. ХVIII – поч. ХІХ ст.).

Цінним є лист видатного полководця, учасника двох російсько-ту-

рецьких воєн другої пол. ХVІІІ ст. О. В. Суворова, з клопотанням перед