Артамонова С., Майстренко А., Одинока Л., Романовський Р. (упоряд.). Архівні установи України. Том 2. Наукові установи, музеї, бібліотеки

Подождите немного. Документ загружается.

453

Луганська область

1972 р. – у зв’язку з будівництвом нового корпусу інституту бібліо-

тека отримала додаткові приміщення і сформувалась як науковий, науково-

допоміжний і довідково-інформаційний центр вищого навчального закладу.

Основний розвиток бібліотеки почався у післявоєнні роки.

1997 р. – створено сектор рідкісної книги.

1998 р. – стала бібліотекою Луганського державного педагогічного

університету імені Тараса Шевченка.

У структурі бібліотеки – книгосховище, відділ історичної літератури,

сектор рідкісної книги тощо.

Обсяг фондів

639442 прим. видань, у т. ч.:

2519 прим. видань у секторі рідкісної книги

647 прим. електронних книг

Анотація складу фондів

У фонді є рідкісні видання, видання з автографами та маргіналіями.

Серед рідкісних видань: Магницкий Л. “Арифметика, сиречь наука числи-

тельная” (М., 1703); Григорович-Барский В. Г. “Пешеходца Василия Григо-

ровича-Барского путешествие к святым местам, в Европе, Азии и Африке

находящимся” (СПб., 1800); Дандре-Бардон М. Ф. “Образование древних

народов ... Ч. 4: Обычаи персов, скифов, амазонок, парфов, сармат и других

народов” (СПб., 1796); Шевченко Т. Г. “Кобзар” (СПб., 1840); Багалей Д. И.

“Заметки и материалы по истории Слободской Украины” (X., 1893); Велич-

ко С. “Летопись событий в Юго-Западной России в ХVІІ веке: Сказание

о войне казацкой с поляками через Зеновия Богдана Хмельницкого” (К.,

1848); Данилевский Г. П. “Украинская старина” (X., 1866); Гринченко Б. Д.

“Этнографические материалы, собранные в Черниговской и соседней с ней

губерниях” (Чернигов, 1895); Драгоманов М. П. “Малорусские народные

предания и рассказы” (К., 1876); Ляскоронский В. Г. “История Переяславль-

ской земли с древнейших времен до половины XIII столетия” (К., 1897);

“Были и небылицы казака Владимира Луганского. Кн. І: Нападение в расп-

лох. Цыганка” (СПб., 1833) тощо.

Довідковий апарат

Каталоги:

генеральний алфавітний

алфавітний

систематичний

систематичний дисертацій та авторефератів дисертацій

топографічний

Картотеки:

краєзнавча

систематична статей

систематична “Нові книги”

бази даних

Електронний каталог видань з 2000 р. (понад 25 тис. записів)

О. Безуглова

Архівні установи України

454

Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького

Підпорядкування: Міністерство культури і туризму України

Адреса: пр. Свободи, 20, м. Львів, 79008

Тел.: (0322) 74-22-82, 72-89-60, 72-89-25

Факс: (0322) 75-92-53

Е-mail: nml_shept@tsp.lviv.ua

Транспорт: трамвай 1 (зуп. “Центр, вул. Дорошенка”)

Час роботи: 10.00–15.00, вихідні дні – пятниця, неділя

Історична довідка

1905–1909 рр. – музей закладено у 1905 р. як приватну фундацію

митрополита Андрея Шептицького під назвою “Церковний музей”. 13 груд.

1913 р. урочистим актом передано в дар українському народові.

1911–1939 рр. – Національний музей у Львові.

1939–1990 рр. – Львівський музей українського мистецтва.

1991–2005 рр. – Науково-мистецька фундація митрополита А. Шеп-

тицького, Національний музей у Львові.

2005 р. – Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького.

У його структурі відділи:

Художньо-меморіальний музей Олекси Новаківського – адреса:

вул. Листопадового Чину, 11, м. Львів, 79000; тел.: (0322) 72-94-08, факс:

(0322) 75-92-53, Е-mail: nml_shept@tsp.lviv.ua; транспорт: трамвай 9 (зуп.

“Ст. Бандери”; час роботи: 10.00–15.00 (понеділок–четвер).

Художньо-меморіальний музей Івана Труша – адреса: вул. Івана

Труша, 28, м. Львів, 79000; тел.: (0322) 35-34–13, факс: (0322) 75-92-53;

Е-mail: nml_shept@tsp.lviv.ua; транспорт: трамвай 9, 2 (зуп. “Ст. Банде-

ри”); час роботи: 10.00–15.00 (понеділок–четвер).

Художньо-меморіальний музей Леопольда Левицького – адреса: вул.

Устияновича, 10/1, м. Львів, 79000; тел.: (0322) 72-48-78, факс: (0322) 75-

92-53, Е-mail: nml_shept@tsp.lviv.ua; транспорт: трамвай 9 (зуп. “Ст. Банде-

ри”; час роботи: 10.00–15.00 (понеділок–четвер).

Художньо-меморіальний музей Олени Кульчицької – адреса: вул.

Листопадового Чину, 9, м. Львів, 79000; тел.: (0322) 72-57-67, факс: (0322)

75-92-53, Е-mail: nml_shept@tsp.lviv.ua; транспорт: трамвай 9 (зуп.

“Ст. Бандери”); час роботи: 10.00–15.00 (понеділок–четвер).

Художній музей “Сокальщина” – адреса: вул. Б. Хмельницького, 16,

м. Червоноград, 80110; тел.: (03249) 2-04-69.

ЛьвІвськА обЛАсть

455

Львівська область

обсяг фондів

10527 од. зб. документів (XI–XIX ст.)

понад 150 тис. од. зб. рукописів і стародруків

Анотація складу фондів

Музей постійно збагачувався новими колекціями і зростав завдяки

збиральницькій, науковій та фінансовій допомозі відомих діячів української

культури, церкви, мистецтва, науки (митрополит А. Шептицький, І. Фран-

ко, М. Грушевський, Ф. Колесса, М. Павлик, С. Крушельницька, І. Труш та

ін.). Перший директор музею, який очолював його з 1905 до 1952 р., учений

зі світовим ім’ям, знаний дослідник культури слов’янських народів, проф.

І. Свєнціцький спрямовував процес формування збірок музею в напрямку

комплексного і ґрунтовного відображення усіх форм культури як духовної

цілісності народу. Комплектування збірок музею включало іконопис, ма-

лярство, скульптуру, декоративну різьбу, художній метал, гапти, рукописи і

стародруки, народне мистецтво тощо.

За період після Другої світової війни збірка музею зросла удвічі. Знач-

но поповнено фондові зібрання відділів мистецтва ХІХ – поч. ХХ ст. і су-

часного образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва.

У відділі рукописів і стародруків збірка складається з чотирьох груп

збереження: “Рукописи кириличні”, “Стародруки кириличні”, “Рукописи

латинські”, “Стародруки латинські”.

У збірці “Рукописи кириличні” – пам’ятки ХІ–ХХ ст., серед яких ру-

кописи на пергаменті ХІ–XV ст. від княжої і після княжої доби фрагмен-

тарно (унікальні, писані на пергаменті Бучацьке Євангеліє поч. XVIII ст.,

Пандекти Антіоха, 1307).

Серед рукописних книг — Апостоли, Мінеї, Прологи, Служби, Ір-

мологіони, Євангелії. У фонді зберігаються грамоти та документи відомих

історичних діячів, представників вищого духовенства, парохіальні метри-

ки, монастирські документи, архівні матеріали різних товариств та відомих

діячів української культури (переважно із Західної України: Г. Воробкевича,

І. Труша, О. Новаківського, О. Кульчицької, М. Сосенка, К. Устияновича,

Т. Копистинського та ін., де, крім особистих документів, – альбоми з рисун-

ками, записники).

Зберігаються архівні матеріали та документи, що стосуються історії

Національного музею: листування з діячами культури, відомими художни-

ками, ділові документи тощо.

Збірка “Стародруки кириличні” включає унікальні видання від кири-

личних інкунабул до рідкісних, багатоілюстрованих видань XVIII ст.

Основу фонду “Рукописи латинські” становить частина збірки митро-

поличої бібліотеки, що була сформована єпископськими візитаторами, які

під час експедицій вилучали з парохій для митрополії цінні пам’ятки.

На особливу увагу дослідників історії української культури XVII–

XVIII ст. заслуговують фонд М. Подолинського та візитації парохій М. Ша-

дурського, в яких детально зафіксовано важливі матеріали до історії церкви,

подано описи парохіальних ґрунтів, народної архітектури, церковного будів-

ництва, церковного інвентаря, стінописів, ікон, іконостасів, книг тощо.

Важливою групою у збірці “Рукописи латинські” є конспекти науко-

вих творів, лекцій XVIII–XIX ст. з історії, мистецтва, риторики, поетики, фі-

Архівні установи України

456

лософії, математики, астрономії тощо. Серед них підручник “Синтаксису”

(1735) проф. Києво-Могилянської Академії М. Довгалевського.

Збірка “Стародруки латинські” містить видання різними мовами,

друковані латинським шрифтом. У колекції – видання відомих західноєвро-

пейських видавництв XV–XVIII ст. міст Риму (Ватикану), Варшави, Кель-

на, Нюрнберга, Амстердаму, Вільна, Кракова, Парижа, Лондона тощо. Уні-

кальною є збірка пам’яток музичної культури XVI–XVIII ст. (фоліанти та

фрагменти західноєвропейських градуалів, писаних на пергаменті). Чималу

групу становлять писані на пергаменті грамоти та привілеї.

обліково-довідковий апарат

Науково-інвентарні книги (описи)

Топографічні списки й покажчики

Списки матеріально-відповідального збереження

Науково-інвентарні картотеки

Наукова бібліотека

Налічує понад 37 тис. прим. видань з питань мистецтвознавства, істо-

рії, філософії, гуманітарних питань, книгознавства, археології, палеографії,

краєзнавства, довідкової літератури, енциклопедичних видань, словників

тощо. Серед рідкісних видань твори Т. Шевченка, І. Франка, В. Стефаника,

Лесі Українки та інших видатних діячів української культури, у т. ч. при-

життєві видання.

бібліографія

Свєнціцький І. С. Прикраси рукописів Галицької України XVI в.

Вип. І–ІІІ. / І. С. Свєнціцький. – Жовква, 1922–1923.

Свєнціцький І. С. Опис рукописів. Кириличні пергаміни XII–XV в. /

І. С. Свєнціцький. – Львів, 1933.

Запаско Я. П. Каталог стародруків, виданих на Україні : у 3 т. /

Я. П. Запаско, Я. Д. Ісаєвич. – Львів : Вища школа, 1981–1984.

Ясіновський Ю. Нотолінійні рукописи XVI–XVIII ст. : каталог /

Ю. Ясіновський, О. Дзюбан. – Львів, 1979.

Сводний каталог славяно-русских рукописних книг, хранящихся

в СССР. ХІ–ХІІІ в. – М., 1984.

О. Корчинська

Львівський історичний музей

Підпорядкування: Міністерство культури і туризму України

Адреса: пл. Ринок, 6, м. Львів, 79008

Тел.: (0322) 72-06-71

Факс: (0322) 74-33-04, 74-33-87

Е-mail: lhm @ mail.lviv.ua

Транспорт: трамвай 1, 2, 9, маршрутне таксі 10, 34, 50, 83, 95

(зуп. “площа Ринок”, “вул. Руська”)

Час роботи: 10.00–17.30 (у літній період), 10.00–16.30

(у зимовий період), вихідний день – середа

457

Львівська область

Історична довідка

1893 р. – засновано Львівський історичний музей.

1940 р. – музей об’єднано з Національним музеєм ім. короля Яна ІІІ.

Новостворений музей одержав назву Львівського історичного музею.

У структурі музею: відділ фондів; експозиційні відділи та сектори

(давньої історії України, історії західноукраїнських земель другої пол. ХІХ–

ХХ ст., історії визвольних змагань України, історії діаспори, літературний

Львів першої пол. ХХ ст., Меморіальний музей полковника Є. Коновальця,

Музей історичних коштовностей, Музей “Арсенал”, Музей техніки, Музей

скла, Музей генерала-хорунжого Р. Шухевича); відділ археології, науково-

методичний відділ музейного будівництва, охорони пам’яток історії та куль-

тури.

обсяг фондів

понад 330 тис. од. зб. історико-культурних пам’яток регіонального,

національного та світового значення

понад 17 тис. од. зб. музейних пам’яток (1503–2006)

310 од. зб. рукописів

Анотація складу фондів

Основний фонд поділено на 34 групи збереження, серед яких: фото-

негативи, фотоматеріали, рідкісна книга, стародруки, рукописи, плакати,

Київська Русь, почесні громадяни, пам’ятки визвольних змагань.

Офіційні документи державних установ, організацій, підприємств,

приватних установ (укази, маніфести, декрети, постанови, накази, розпо-

рядження, відозви) знаходяться у групі фондів “Архів”. Є особові докумен-

ти громадян (автобіографії, свідоцтва про народження, освіту, одруження,

смерть, анкети, послужні списки, щоденники, матеріали службової і гро-

мадської діяльності, записні книжки, листування і вітальні адреси) різних

періодів, починаючи з ХVІ ст., які стосуються історії таких країн як Польща,

Україна, Росія, Німеччина, Австрія, Угорщина та ін. Найстаріші документи,

датовані поч. ХVІ ст., написані на пергаменті латинською мовою.

Комплекс предметів фондової групи “Архів” поділяється на докумен-

ти початку ХVІ – серед. ХVІІІ ст., періоду перебування Галичини у складі

Австрійської імперії 1772–1867 рр. (постанови, декрети, звернення релігій-

них діячів, листи, пам’ятки польських національно-визвольних повстань

тощо), періоду Австро-Угорської імперії 1867–1918 рр., серед яких є ма-

теріали революції 1905–1907 рр., Першої світової війни та жовтневої рево-

люції 1917 р.

Наявні матеріали: періоду польсько-української та громадянської воєн

(1918–1921): листівки, відозви ЦК КПУ, телеграми, звернення, заклики, га-

зети, які друкувалися у м. Львові (“Wiek Nowy”, 1918); документи поль-

ського періоду в історії Західної України (1921–1939). Серед них – геогра-

фічні карти, звернення до польської студентської молоді, цінники, рахунки,

квитанції про сплату податків, витяги з протоколів окружного суду, газети

(зокрема, “Кооперативні вісті”, Львів, 1932); контракти купівлі-продажу

землі та іншої нерухомості, шкільні свідоцтва, повідомлення, посвідчення,

театральні афіші, ноти, вірші.

Архівні установи України

458

Документи періоду Другої світової війни (1939–1945) включають:

топографічні та географічні карти Європи (1941–1945); особисті докумен-

ти учасників бойових дій та членів підпільних організацій і партизанських

з’єднань, які діяли на Львівщині, Рівненщині та інших територіях (спогади,

листівки, щоденники, характеристики, довідки, подяки, партизанські квитки,

червоноармійські, орденські книжки, посвідчення до медалей, листування,

листівки-блискавки “Слава героям”, “Герою дня” та ін.); листи німецьких воя-

ків з оточення під Сталінградом (1943).

Матеріали радянського періоду в історії Західної України (1939–1941;

1945–1991) включають документи промислових підприємств, запрошення

на урочисті засідання та ювілейні концерти до різних дат, афіші, віталь-

ні адреси, почесні грамоти, якими нагороджували міста, колективи пере-

дових фабрик, заводів, колгоспів за високі досягнення у соціалістичному

змаганні; листівки, свідоцтва Головного Комітету ВДНГ у Москві; заяви

комсомольців з проханням направлення на роботу на цілинні землі, ком-

сомольські путівки в різні регіони СРСР, газети “Правда”, “Известия”,

“Красное знамя”, “Труд” та ін., дипломи Комітету по справах фізичної

культури і спорту при РМ СРСР (1950–1970).

Архівні матеріали відображають життя суспільства і, зокрема, Гали-

чини, розвиток промисловості, сільського господарства, культури, науки та

спорту.

У період незалежності України (1991–2006) архівний фонд попов-

нюється передвиборчими листівками, брошурами, буклетами, які висвітлю-

ють певні етапи розвитку держави: вибори на посаду президентів України

Л. Кравчука, Л. Кучми, В. Ющенка; бланки запрошень на вибори, стату-

ти, рекламні листівки, проїздні квитки. Деякі документи подаровані музею

представниками української діаспори, в’язнями сталінських таборів. Ком-

плекс документів висвітлює культурне життя Галичини: театральні афіші,

буклети, програми концертів, вистав львівських театрів, квитки, запрошен-

ня на урочисті події та ювілейні концерти.

Комплекс предметів фондових груп “Рукописи” та “Стародруки” поді-

лено на такі підгрупи: рукописні книги, ноти, рукописи художніх творів.

До фонду “Рукописи” входять книги, написані кирилицею і латиною,

а також рукописний архівний матеріал (листи, грамоти, привілеї та ін.). У

збірці є понад 200 рукописних книг та фрагментів книг на пергаменті та па-

пері. Серед книг, написаних на пергаменті, “Кристинопільський Апостол”

XII ст.; рукописні книги на папері – Євангелія, Апостоли, Тріоді, Акафіст-

ники, Служебники, Мінеї та ін. (XVI–XVIII ст.). До підгрупи “Архівний ру-

кописний матеріал” входять грамоти, привілеї, листи, розписки та авторські

статті (понад 100 од. зб. XV–XIХ ст.). Серед них пам’ятки колекції “Шопе-

ніана”.

обліково-довідковий апарат

Списки театральних афіш, запрошень, привітань

Список орденоносців 1943–1976 рр., орденські книжки яких зберіга-

ються в “Архіві” ЛІМ

Інвентарні книги груп “Рукописи” та “Стародруки”

Картотеки:

459

Львівська область

рукописна документів Другої світової війни

іменна

інвентарних паспортів

художнього оздоблення книг

допоміжні: “Історія Львова“, “Біографія Львова“, “Видатні земляки“,

“Славні галичани”

бібліотека

Засновано у 1893 р. Книжковий фонд складає 14800 прим. Серед

них: словники та енциклопедії ХІХ–ХХ ст., видані в Австро-Угорщині,

Німеччині, Польщі, Росії, СРСР. Україністика поповнилася за роки неза-

лежності України багатьма вітчизняними й зарубіжними українськими ви-

даннями. У бібліотеці є: “Записки НТШ”, “Літературно-науковий вісник”,

“Сборник галицко-русской матицы”, “Українсько-руський архів”, журнал

“Україна” (1920-ті); періодичні видання минулих століть – “Kłosy” (1868–

1880), “Tygodnik ilustrowany” (1860–1904), “Былое”, “Исторические запис-

ки”, “Русская старина”, “Собрание русских летописей”; “Stulecie Gazety

Lwowskiej 1811–1911”. Т. І, cz. І–ІІ (Lwów, 1911); газета “Львовскій Вестни-

къ” (1915); “Наукові записки ЛІМ” (1993–2000).

бібліографія

110 раритетів Львівського історичного музею. – Львів : Афіша, 2003. –

240 с. : іл.

Ми – з Львівського історичного… (1893–2003) : до 100-річчя створення

ЛІМ : спецвипуск / Львів. іст. музей. – Львів : Новий час, 2004. – 202 с. : іл.

Бібліографічний покажчик публікацій співробітників Львівсько-

го історичного музею (1945–2004) / Львів. іст. музей. – Львів : Новий час,

2005. – 134 с.

Косів М. Музей упокореної зброї : розповідь про Львівський історич-

ний музей старовинної зброї / М. Косів ; Львів. іст. музей.— Львів : Каме-

няр, 2006. — 51 с. : іл., 4 арк. іл.

Т. Степанова, О. Кіндій, З. Столяр

Історико-етнографічний музей “бойківщина”

Підпорядкування: Міністерство культури і туризму України

Адреса: пл. А. Чайковського, 4, м. Самбір, Львівська обл., а/с 40,

81400

Тел.: (03236) 6-01-94

Факс: (03236) 3-44-35

Час роботи: 9.00–18.00 (понеділок–четвер), 9.00–17.00 (п’ятниця),

11.00–17.00 (неділя), вихідний день – субота

Історична довідка

1920-ті рр. – музей “Бойківщина” у Самборі організовано членами

однойменного Товариства.

1945 р. – музей “Бойківщина” прикріплено до Харківського історико-

краєзнавчого музею.

Архівні установи України

460

1950 р. – музейну збірку перенесено в приміщення колишнього мо-

настиря бернардинів.

1954 р. – Самбірський історико-краєзнавчий музей ліквідовано. Ек-

спонати передано Львівському державному музеєві українського мистец-

тва, Стрийському краєзнавчому та Дрогобицькому історико-краєзнавчому

музеям.

1990 р. – відродження музею співпало з відновленням незалежності

України. На прохання культурно-просвітницького Товариства ім. В. Кобіль-

ника виділено приміщення під відновлений історико-етнографічний музей

“Бойківщина” в колишньому будинку парафіяльної школи, збудованої жите-

лями міста у 1679 р. на фундаментах ХVІ ст.

1991 р. – Музей відновив свою діяльність як філіал Національного

музею у Львові.

2001 р. – став самостійним.

обсяг фондів

4482 од. зб. документів з паперовими носіями

4324 од. зб. фотодокументів

277 од. зб. фонодокументів

Анотація складу фондів

Функціонує експозиція “Родини Козакевичів”. Частину спадку роди-

ни Козакевичів та Ковшевичів (серед них колекція старих українських пош-

тівок, документи ХVІ–ХІХ ст. тощо) заповіла Л. Козакевич українському на-

роду. Науково опрацьовується експозиція національно-визвольних змагань

“Боротьба за українську державність на Самбірщині та Бойківщині”, де

представлено матеріали про активних діячів УПА, ОУН, УГВР, Закерзоння,

ЗУНР – Р. Шухевича, Я. Стецька, К. Осьмака, С. Стебельського, М. Лебідя,

В. Мізерного, М. Піцюри, карти бойових дій тощо.

Офіційні документи державних органів, установ, організацій пред-

ставлено такими документами: указ, грамоти, статути, постанова, накази,

подяки, довідки, договори, декларації, державні акти, дозволи.

Документи особового походження громадян включають: автобіогра-

фії, свідоцтва про одруження, смерть, народження, закінчення навчальних

закладів, записні книжки, вітальні адреси, студентські конспекти, книжки,

листи, конверти, марки, матеріали службової і громадської діяльності, тру-

дові книжки та паспорти, посвідчення, довіреності, спогади.

Серед друкованих матеріалів наявні листівки, афіші, програми і за-

прошення, документи.

Наявні церковні книги та молитовники, карти, нотні записи, банкноти

та цінні папери, візитівки.

Фото- та фонодокументи представляють світлини родини Козакеви-

чів, священицької родини Пилипців, актора Львівського драматичного теат-

ру ім. М. Заньковецької В. Глухого та платівки.

Музейна бібліотека

Налічує понад 5 тис. прим. книг, бл. 4 тис. журнальної та газетної періо-

дики та бл. 500 од. зб. каталогів, проспектів, листівок, запрошень (кін. ХІХ ст. –

поч. ХХ ст.).

461

Львівська область

бібліографія

Бойківщина : малий каталог. – Дрогобич : Добре серце, 2002. – 32 с.

Історико-етнографічний музей “Бойківщина” : буклет. – Івано-Фран-

ківськ : Регіон. тур.-інформ. центр. – 6 с.

Данчин Р. Історико-етнографічний музей “Бойківщина” у Самборі /

Р. Данчин // Музеї України. – 2005. – № 4 (10), липень-серпень. – С. 13–14.

Данчин Р. Науково-видавнича діяльність Товариства “Бойківщина”

у Самборі (1928–1939) : вступ. стаття до перевидання часопису “Літопис

Бойківщини”. Ч. 1, 2 за 1931–1933 рр. / Р. Данчин. – Львів : Каменяр, 2005. –

С. 4–23.

Літопис Бойківщини. Ч. 1, 2 за 1931–1933 рр. / упоряд. Р. Данчин. –

Львів : Каменяр, 2005. – 276 с.

Історія міста Самбора, історія Товариства та музею “Бойківщина”,

а також діючі експозиції відновленого музею : буклет. – Тернопіль : Наш

світ, 2006. –20 с.

Г. Козловська, Г. Мартинович

бродівський історико-краєзнавчий музей

Підпорядкування: Міністерство культури і туризму України

Адреса: майдан Свободи, 5, м. Броди, Львівська обл., 80600

Тел.: (03266) 4-27-90

Е-mail: Вikm@ukr.net, Brody-muzey@mail.Lviv.ua

Транспорт: маршрутне таксі “Львів – Броди”, “Рівне – Броди”,

“Тернопіль – Броди”

Час роботи: 9.00–18.00 (понеділок–п’ятниця), 10.00–16.00 (неділя),

вихідний день – субота

Історична довідка

1984 р. – відкриття Бродівського краєзнавчого музею відбулося в рам-

ках святкування 900-річчя першої писемної згадки про Броди. Заклад діяв

як народний.

1991 р. – став відділом Львівського історичного музею.

2001 р. – створено Бродівський історико-краєзнавчий музей на базі

Бродовського історико-краєзнавчого відділу Львівського історичного му-

зею.

обсяг фондів

бл. 5 тис. музейних предметів (друга пол. ХІХ – перша пол. ХХ ст.)

Анотація складу фондів

Музейна експозиція складається з 43 розділів за хронологічним прин-

ципом. Висвітлення історії краю здійснюється за темами: найдавніше мину-

ле (від кам’яного віку до Київської Русі); польська доба (кін. XIV– XVIII ст.);

край під владою Австрійської імперії (1772–1918); Перша світова війна

(1914–1918); національно-визвольні змагання (1918–1919); польсько-біль-

шовицька війна (1920); міжвоєнний період (1920–1939); Друга світова війна

Архівні установи України

462

(1939–1945); боротьба ОУН-УПА на Бродівщині (1940–1950-ті); Етногра-

фія краю (кін. ХІХ – поч. ХХ ст.) тощо.

Серед музейних предметів є оригінальні фотографії і документи.

З офіційних документів державних органів, установ, організацій і

підприємств зберігаються: копія універсалу Богдана Хмельницького (1651);

статут австрійської залізниці; попередження Львівського спільногоспо-

дарського банку (1932); дозвіл на проведення екзекуції (1929); судові вимо-

ги, паспорти польського періоду; звіт про хід виборів до ВР (1996).

Зберігаються особисті документи громадян м. Броди: шкільне свідоц-

тво (пол. мовою, 1867); лотерея ЛОС “Дім письменника” (Відень, 1892);

книжка члена районної молочарні на ім’я Добети Панька із с. Гаї Дітко-

вецькі; членська книжка товариства “Просвіта” (1933); уділові книжки для

членів районної молочарні; реабілітаційне свідоцтво на ім’я О. Висоцького,

сотника УПА, видане прокуратурою Львівської області (1992); перепуст-

ка для переходу між гауляйтерством “Україна” і генера-губернаторством

(1943); листи з фронту (трикутники, 1941–1945).

Із друкованих матеріалів наявні: листівка із зображенням пруського

та австрійського імператора (1901); колекція поштівок з видами м. Броди

поч. ХХ ст.; поштівка (Броди, вул. Краковецьких, кін. ХІХ – поч. ХХ ст.);

програми і емблеми урочистостей з нагоди 50-річчя від дня смерті Осада;

програма повітового свята товариства “Сільський господар” (Броди, 1935);

запрошення на вечір з нагоди 100-річчя від дня народження М. І. Федька

(1985), с. Голубиця та ін. документи.

Є колекція фотографій: видатних діячів Бродівщини (Й. Рота, М. Тар-

навського, П. Федіни-Полтави), часів Першої та Другої світових воєн, по-

ходів УПА, ОУН-УПА, видів замку тощо.

Фондоутворювачі: Львівський історичний музей, відомі громадяни

м. Бродів.

обліково-довідковий апарат

Інвентарна книга

Допоміжна картотека

Довідкова бібліотека

Налічує 2234 прим. книг, комплекти місцевих газет та журналів дру-

гої пол. ХХ ст. Серед них: Korzheniovskiy J. “Gramata” (Petersburg, 1853);

Sadok Baracz. “Wolne misto handlowe Brody” (Lwow, 1865); Щурат В. “Грю-

нвальдська пісня” (Жовква, 1906); підручник української літератури (поч.

ХХ ст.); каталог посмертної виставки (Львів, 1941); Франко І. “Панщина та

її скасування” (Львів, 1913); Клим Омелян. “Книги пророка Йови” (1927);

книга з єврейського гетто (1943, на івриті); Декалог повстанця (друк на ма-

шинці); журнали “Єпархіальний вісник” (1946), “Червона калина” (1991);

місячник “Просвіта” (1939); газети “Червоний промінь” (1945), “Земля і

воля”, “Неділя” (1929), “Новий час” (1933) тощо.

обліково-довідковий апарат

Інвентарна книга