Київ: Часопис «Критика», 2011, - 319 с.
Монографію «Ритуал і тіло» з пера етнолога, спеціалістки з культурної антропології, дослідниці історії культури і ґендерної та квір-проблематики Марії Маєрчик присвячено семіотиці тілесності в українській обрядовій традиції – символіці руху, частин тіла, статі та ритуальної андрогінії, одяговим і кулінарним кодам та ін. У розвідці показано, як через символічне обігрування у ритуалі тілесних «тем» (здатності рухатися, чути, говорити бачити, але також нерухомості, глухоти, німоти, сліпоти, безстатевості тощо) здійснювався перехід особи до іншого соціального статусу. Авторчину увагу зосереджено навколо засадничих переходових сюжетів традиційної культури (пологів і народження, заручин і весілля, смерті і похорону) та головних персонажів – об’єктів таких ритуалів, як-от народженець і його батьки, наречена/наречений, покійниця/покійник, а окремий напрямок аналізу становить генеза анімістичних уявлень в археологічних культурах і віруваннях селян, зокрема її малодосліджені та несподівані ґендерні аспекти.
Зміст
Переднє слово
Розділ перший
Історіографія, методологія, теорія
1. Дослідження українських обрядів родинного циклу
2. Теорія польової роботи: від аматорів до перших науковців-польовиків
3. Теоретичні засади ранніх праць із родинної обрядовости
4. Теорія обрядів переходу Арнольда ван Ґенепа
5. Розвиток теорії обрядів переходу в західній науці
6. Авторська інтерпретація схеми переходу (на матеріялі української обрядовости)
7. Вітчизняні студії над обрядовими паралелями
8. Етнографія тіла (український контекст)
9. Ґендерний розподіл функцій і ролей у ритуалі
Розділ другий
Конструювання тіла в обрядах родинного циклу
1. Символіка втрати і здобуття тілесних функцій в обрядах переходу
Нерухомість
Недієздатність
Сліпота, невидимість
Німота, глухота
Неспоживання їжі і «споживання» не-їжі
2. Тіло, яке готують
Сире/готове
Холодне/гаряче
Розділ третій
Одяг як знак (у звичаях і обрядах)
1. Одяг як тіло: народні уявлення, звичаї та фольклор
2. Одяг, вік і статус у традиційній культурі
Немовлята, діти, підлітки, молодь
Одружені, старі
Померлі, душі
3. Конструювання тіла через одяг у ритуалі
Розбирання
Кокономорфність
Перинатальність
Андрогінність
Висновки
Додаток
«Душа-пташка-жінка»: генеза, типологія, семантика (на матеріялі археологічних культур і етнографічних джерел)
1. Фольклорні птахи-душі й вісниці смерти
2. Палеолітичні жінко-пташки
3. Жінка як ємність
4. Жінка-пташка та жінка-ємність в анімістичних уявленнях традиційної культури
5. Жінки-пташки в мистецтві Київської Русі
6. Трипільські жінки-пташки
7. Бінарні опозиції, або Де живуть душі ще не народжених?
8. Деякі гіпотези й висновки
Довідковий апарат
Література
Список скорочень
Покажчик
Список ілюстрацій
Монографію «Ритуал і тіло» з пера етнолога, спеціалістки з культурної антропології, дослідниці історії культури і ґендерної та квір-проблематики Марії Маєрчик присвячено семіотиці тілесності в українській обрядовій традиції – символіці руху, частин тіла, статі та ритуальної андрогінії, одяговим і кулінарним кодам та ін. У розвідці показано, як через символічне обігрування у ритуалі тілесних «тем» (здатності рухатися, чути, говорити бачити, але також нерухомості, глухоти, німоти, сліпоти, безстатевості тощо) здійснювався перехід особи до іншого соціального статусу. Авторчину увагу зосереджено навколо засадничих переходових сюжетів традиційної культури (пологів і народження, заручин і весілля, смерті і похорону) та головних персонажів – об’єктів таких ритуалів, як-от народженець і його батьки, наречена/наречений, покійниця/покійник, а окремий напрямок аналізу становить генеза анімістичних уявлень в археологічних культурах і віруваннях селян, зокрема її малодосліджені та несподівані ґендерні аспекти.
Зміст
Переднє слово
Розділ перший
Історіографія, методологія, теорія
1. Дослідження українських обрядів родинного циклу
2. Теорія польової роботи: від аматорів до перших науковців-польовиків
3. Теоретичні засади ранніх праць із родинної обрядовости
4. Теорія обрядів переходу Арнольда ван Ґенепа
5. Розвиток теорії обрядів переходу в західній науці
6. Авторська інтерпретація схеми переходу (на матеріялі української обрядовости)
7. Вітчизняні студії над обрядовими паралелями
8. Етнографія тіла (український контекст)
9. Ґендерний розподіл функцій і ролей у ритуалі
Розділ другий
Конструювання тіла в обрядах родинного циклу
1. Символіка втрати і здобуття тілесних функцій в обрядах переходу
Нерухомість
Недієздатність
Сліпота, невидимість
Німота, глухота
Неспоживання їжі і «споживання» не-їжі
2. Тіло, яке готують
Сире/готове
Холодне/гаряче
Розділ третій
Одяг як знак (у звичаях і обрядах)
1. Одяг як тіло: народні уявлення, звичаї та фольклор
2. Одяг, вік і статус у традиційній культурі
Немовлята, діти, підлітки, молодь
Одружені, старі
Померлі, душі
3. Конструювання тіла через одяг у ритуалі
Розбирання
Кокономорфність
Перинатальність
Андрогінність
Висновки
Додаток
«Душа-пташка-жінка»: генеза, типологія, семантика (на матеріялі археологічних культур і етнографічних джерел)
1. Фольклорні птахи-душі й вісниці смерти
2. Палеолітичні жінко-пташки
3. Жінка як ємність
4. Жінка-пташка та жінка-ємність в анімістичних уявленнях традиційної культури
5. Жінки-пташки в мистецтві Київської Русі
6. Трипільські жінки-пташки
7. Бінарні опозиції, або Де живуть душі ще не народжених?
8. Деякі гіпотези й висновки
Довідковий апарат
Література
Список скорочень
Покажчик
Список ілюстрацій