Львів: НТШ, 1905-1907.- 257, 267, 456 с.
Перший із трьох томів коломийок зібраних і записаних на західних українських землях у кінці XIX — на початку XX ст., який був упорядкований Володимиром Гнатюком і виданий Науковим Товариством імені Тараса Шевченка у 1905 році.
Назва пісні «коломийка» стоїть очевидно в звязи з назвою міста Коломиї. Та яка та звязь, сього не можна порішити. Дехто вважає Коломию місцем повстаня коломийки. Воно можливе, але доказів на те не маємо так само, як і на те, чи вона як раз із Коломиї почала розширювати ся, в яких напрямах і якими шляхами. З назвою «коломийка» стоять також у звязи: назва річки — Коломийка) — що впадає в Коломиї до Прута; племінна назва — Коломий, Коломиєць, Коломийка, Коломийочка — якою означують мешканців коломийського округа; танець — коломийка — розширений також сильно по Галичині і перенятий уже інтелігенцією до круга її танців.
Походженє назви Коломиї — також не ясне; одні виводять її від латинського слова colonia, другі від імени угорського князя Коломана (по мадярськії: Калман), який княжив коротко в Галичині і мав заложити Коломию (сей вивід дуже неправдоподібний), иньші від руських слів коло (колесо) і мити, тому що давно мали бути в околиці Коломиї великі болота, а ще иньші звязують сю назву з сербським словом коло, від якого походить назва сербського танцю, подібного дечим до коломийки. Се все очевидно гіпотези, які ледви можна буде коли перевести на докази.
Другий із трьох томів коломийок зібраних і записаних на західних українських землях у кінці XIX — на початку XX ст., який був упорядкований Володимиром Гнатюком і виданий Науковим Товариством імені Тараса Шевченка у 1906 році.
Третій із трьох томів коломийок зібраних і записаних на західних українських землях у кінці XIX — на початку XX ст., який був упорядкований Володимиром Гнатюком і виданий Науковим Товариством імені Тараса Шевченка у 1907 році.
Перший із трьох томів коломийок зібраних і записаних на західних українських землях у кінці XIX — на початку XX ст., який був упорядкований Володимиром Гнатюком і виданий Науковим Товариством імені Тараса Шевченка у 1905 році.
Назва пісні «коломийка» стоїть очевидно в звязи з назвою міста Коломиї. Та яка та звязь, сього не можна порішити. Дехто вважає Коломию місцем повстаня коломийки. Воно можливе, але доказів на те не маємо так само, як і на те, чи вона як раз із Коломиї почала розширювати ся, в яких напрямах і якими шляхами. З назвою «коломийка» стоять також у звязи: назва річки — Коломийка) — що впадає в Коломиї до Прута; племінна назва — Коломий, Коломиєць, Коломийка, Коломийочка — якою означують мешканців коломийського округа; танець — коломийка — розширений також сильно по Галичині і перенятий уже інтелігенцією до круга її танців.
Походженє назви Коломиї — також не ясне; одні виводять її від латинського слова colonia, другі від імени угорського князя Коломана (по мадярськії: Калман), який княжив коротко в Галичині і мав заложити Коломию (сей вивід дуже неправдоподібний), иньші від руських слів коло (колесо) і мити, тому що давно мали бути в околиці Коломиї великі болота, а ще иньші звязують сю назву з сербським словом коло, від якого походить назва сербського танцю, подібного дечим до коломийки. Се все очевидно гіпотези, які ледви можна буде коли перевести на докази.
Другий із трьох томів коломийок зібраних і записаних на західних українських землях у кінці XIX — на початку XX ст., який був упорядкований Володимиром Гнатюком і виданий Науковим Товариством імені Тараса Шевченка у 1906 році.
Третій із трьох томів коломийок зібраних і записаних на західних українських землях у кінці XIX — на початку XX ст., який був упорядкований Володимиром Гнатюком і виданий Науковим Товариством імені Тараса Шевченка у 1907 році.