Зінько С.Ю. Країни Близького Сходу в сучасних міжнародних інформаційних відносинах

Подождите немного. Документ загружается.

иверсифікації газових поставок до України [1346]. Бахрейнська інфор-

аційна агенція ін

ормувала про відмову чільників НАТО підтримати

американську пропозицію щодо вступу України і Грузії [1045]. Арабський

нтернет-ресурс Мaktoob якнайширше висвітлив українсько-російський

азовий конфлікт

(

2009

)

[1131].

На жаль, українські ЗМІ не передруковують даної ін

ормації на-

віть у дайджестах, що створює враження про ін

ормаційний вакуум

щодо

країни, а натомість подають не надто зважені матеріали про

еструктивний ісламський вплив у Криму. Саудівська блогосфера, по-

зитивно ін

ормуючи про ставлення до мусульманських меншин у нашій

країн

, сл

шно за

важ

є, що зм

країнської громадської д

мки щодо

“

ндаменталістської терористичної загрози” спричинило загострення

антиісламської пропаганди у російських

МІ з початком другої чечен-

ської війни (1999).

цілому, ні позитивна, ні негативна ін

ормація про Україну не

справляють вирішального впливу на арабську громадську думку через

спорадичність її подачі.

рактично відсутні українські електронні ін-

ормаційні рес

рси арабською мовою. Як приклад можна навести тільки

сайт Alwadi Alkabir (www.wadikab.com), однак його інтерфейс походить з

1990-х рр. і не може викликати зацікавлення в арабської аудиторії, звичної

нтерактивних елемент

в.

В Україні мешкає чисельна арабська діаспора, активну частину

якої складають вихідці з Леванту. Діаспорні організації — “Арабський

ім” (Київ), Українсько-арабський інстит

т міжнародних відносин

ім. Авероеса (Київ), Арабський культурний центр (Одеса) та земляцтва

рактично не залучаються до заходів української публічної дипломатії,

зокрема, у наданні достовірної ін

ормації про Україну та її партнерські

ожливості

[

298

]

Незважаючи на підписані з арабськими країнами угоди у сфері

ту

ризм

, сп

впраця

цьом

напрямк

малопом

тна, оск

льки наша

країна пропон

є програм

без врах

вання ісламської ментальності. Слід

нагадати, що у 152

р. у складі Османської держави і відповідно мусуль-

анського світу виникла нова провінція

єдісан (Південна Україна) [350,

c. 158]. Україна тільки виграє від того, що не замовчуватиме цей факт, а

визнає частиною власної історії, як це демонструє

спанія.

ака політика

сприятиме не тільки розвитку “ностальгійного” туризму, як у випадку з

асидизмом в Умані, але й зрівноваж

ватиме відносини з Ізраїлем і араб-

ським світом. Перспективним напрямом роботи може стати організація

виставок ісламських експонатів з фондів українських музеїв і бібліотек,

опуляризація об’єктів мусульманської спадщини на території України

і розвиток

“

ностальгійного

”

туризму.

Країни Близького Сходу

в сучасних міжнародних інформаційних відносинах

р ур

ідсутність науково-освітніх обмінів України з країнами регіону

ормує російськоцентричну модель відносин, особливо у державах За-

оки.

о прикладу, у

ентрі досліджень

ерської затоки підготовлене

відповідне видання “Зв’язки Росії і СНД з Перською затокою: поточні

енденції політичної і економічної динаміки” під редакцією Марата

ертерова [1110]. Російський центр політичних досліджень підписав уго-

у про співпрацю з

ентром досліджень

ерської затоки,

аціональна

академія

ілорусі — з Кувейтським центром дипломатичних досліджень.

країні також украй важливо розвивати наукові контакти з провідними

ослідними інституціями на кшталт

увейтського центру дипломатич-

них досліджень,

міратського

ентр

стратегічних досліджень,

ентр

осліджень Перської затоки,

ахрейнського центр

стратегічних дослі-

жень, а також активн

ше реал

зовувати культурно-осв

тн

ативи

із залученням провідних недержавних

ондів країн Затоки — Фонду

ухамеда аль-Мактума і Катарського

онду науки, освіти і суспільного

озвитку.

ерспективність діалогу з катарськими інституціями підтвер-

жується актив

зац

єю стосунк

в на двосторонньому р

вн

в рамках

ОН [333].

исокий потенціал стосунків з близькосхідними фондами в еко-

номічній с

ері наочно демонструє міжнародна економічна програма

“

Україна пропонує співробітництво”, яка за підтримки Королівського

онду розвитку

орданського Хашимітського Королівства ім. короля

Абдалли ІІ провела міжнародний бізнес-саміт лідерів країн Близького

ход

, Середньої Азії і Східної Європи “Eastern Gate” (2008). У цьом

за-

оді, пов’язаному з презентацією українського промислового потенціалу,

брали участь представники з

орданії, Іраку, Сирії, Саудівської Аравії,

інших країн Перської затоки [137]

***

Провідні країни світ

здійснюють п

блічн

дипломатію

регіоні

ереважно за рах

нок зовн

шнього мовлення, прикладом даної тенденц

виступають США, Великобританія і Франція. Якщо американська пу-

блічна дипломатія зазнала фіаско з каналом “A l-Hu r r a”, то інші глобальні

равц

льки починають освоєння рег

онального ринку, при цьому

истанціюючись від американської політики. США і Великобританія

емонструють самостійну публічну дипломатію, Франція діє як у межах

інстит

ційних стр

кт

ЄС

, так і на двосторонньом

рівні. Франц

зький

ип публічної дипломатії, очевидно, розвиватиметься в інших європей-

ьких державах Середземномор’я.

Німеччина та Австрія демонструють відмінний тип публічної

ипломат

ї — дипломат

ю д

алогу, для якої притаманне використання

Публічна дипломатія

глобальних гравців та діаспорних спільнот: досвід для України

нтернет-ресурсів, програм обміну, виставок. З арабських держав елемен-

и дипломатії діалогу виразно демонструє давній партнер

імеччини —

ман, меншою мірою Катар і

АЕ.

Протягом 2005-2008 рр. вплив діаспорних спільнот на

ормування

близькосхідного інформаційного простор

зазнав якісних трансформа-

цій. Якщо на початку медіа- та Інтернет-буму у країнах Затоки можна

було стверджувати про переорієнтацію інформаційних потоків від

схеми “країна походження — країна перебування” до cхеми “країна пе-

ребування — країна походження”, то на даному етапі можна зауважити

ормування глокалізованого ін

ормаційного простору.

Арабська діаспора здійснює інформаційний вплив переважно за

рах

нок Інтернет-рес

рсів, сателітарне телебачення використов

є тіль-

ки фінансово забезпечена саудівська дисидентська громада у Лондоні і

частково іранська діаспора.

ранські діаспорні телеканали, у т. ч. мовами

національних меншин, активно використовуються Заходом у боротьбі

роти

рану.

ранська діаспора найактивніше серед інших діаспорних

спільнот використовує

нтернет-ресурси.

Незважаючи на низк

стереотипів щодо стат

арабської жінки,

важливим елементом формування публічної дипломатії у близькосхідно-

у регіоні є гендерний аспект. Незважаючи на те, що кар’єрна дипломатія

залишається винятково чоловічою компетенцією, публічна дипломатія

емонструє зростаюче залучення жінок, що слід враховувати

країні

формуванні публічної дипломатії на Близькому Сході. В імплемен-

ації концепцій п

блічної дипломатії активн

часть бер

ть королева

Йорданії Ранія, дружина еміра Катару шейха Моуза та дружина шейха

Дубаю шейха Хайя. У глобальному масштабі таку ж роль виконує пред-

ставниця Бахрейну Хайя Рашид аль-Халі

а — голова XLI Генеральної

сесії

ОО

Н. Аналогічний сценарій може виявитися життєздатним і для

Сирії, оскільки дружина президента Асма Асад уже озвучила власний

лан щодо розвитк

ІКТ

регіоні, з особливим наголосом на лібералізації

едіа та

нтернет

При формуванні засад публічної дипломатії повинна враховуватись

іяльність “малих медіа”. Централізоване мовлення у Каїрі чи штаб-

квартирі “A l- Hu r r a” у Спрінгфілді виглядає як масовий артобстріл, у той

час як активістські групи демонструють точність лазерного променя [818,

c. 139, 156]. Блогінг відіграватиме основну роль у налагодженні контактів

з західними ЗМІ і НУ

На даний момент цілком очевидна потреба у створенні мережі ін-

ормаційних представництв України у країнах близькосхідного регіону,

здійсненні стратегії інформаційного просування і забезпечення у цих

країнах українських

нтерес

в.

Країни Близького Сходу

в сучасних міжнародних інформаційних відносинах

р ур

раховуючи той

акт, що Іран отримав статус партнера Організації

орноморського економічного співробітництва по секторальному діалогу

[120], Україна отримала додаткові важелі для тіснішої співпраці з цією

ег

ональною державою.

Необхідно налагодити постійн

співпрацю з провідними інформа-

ційними близькосхідними агенціями, найвпливовішими ЗМІ. Крім того,

багатьох країнах регіону можна отримати вільні радіочастотні ресурси

ля використання у власних

нтересах, зокрема, для створення телека-

налу з умовною назвою “Україна і світ” арабською і англійською мовами

[297]. Необхідно також здійснювати постійний моніторинг арабських

едіа та використов

вати прихильні до

країни матеріали в

країнських

ЗМІ. Врахов

ючи практик

західних ЗМІ,

країнським медіа бажано

отримати акредитацію у

аудівській Аравії для висвітлення хаджу.

Публічна дипломатія

глобальних гравців та діаспорних спільнот: досвід для України

ИСНОВК

Формування сучасного ін

ормаційного середовища країн Близь-

кого Сходу зумовлене накладанням ін

ормаційних потоків, що ге-

неруються державами регіону, глобальними акторами, діаспорними

спільнотами та антисистемними р

хами.

кт

альні питання розвитк

іжнародних інформаційних відносин відзначаються комплексним

арактером, регіональним і міжрегіональним вимірами.

ослідження

инаміки розвитку процесів і наявних проблем у близькосхідному

інформаційному середовищі потребує проведення аналізу визначаль-

них тенденцій формування поліцентричності публічної дипломатії

і зростання впливу нових суб’єктів міжнародних відносин. Науковий

нтерес також становить вивчення досв

розвитк

дносин країн ре-

іону з глобальними гравцями, що може бути використано у розробці

еоретичних і практичних моделей розвитку близькосхідного вектору

ублічної дипломатії України.

Боротьба за лідерство в інформаційній сфері серед країн Близького

Сходу відмінна від зовнішньополітичного сегменту і детермінується не

ак

інансовими, як ідеологічними і релігійними чинниками. Попри

сталену думку щодо гомогенності арабського світу, у близькосхідному

ін

ормаційному полі

іксується накладання різноспрямованих ін

ор-

аційних потоків, тому медіа- та Інтернет-ландша

ти не гомогенізу-

ть

Розглядаючи політичні механізми

ормування ін

ормаційного

спільства на Близьком

Сході, що є с

пністю ін

ормаційних спільнот,

ожна за

важити, що глобальність інформаційного середовища є хроноло-

ічно детермінованою. Параметри ін

ормаційного середовища зазнають

ранс

ормації у процесі якісного і кількісного зростання соціуму.

Для оцінки перспективної зміни ролі країн Близького

ходу у

сучасних міжнародних ін

ормаційних відносинах повністю вери

іку-

ються теорії, детерміновані близькосхідною специфікою, а саме: теорія

арабських транснаціональних спільнот, концепція “вірт

альної

мми”

а елект

онного джихаду.

близькосхідному контексті повністю верифікується теорія “вірту-

альної умми”, яка враховує вплив глобалізаційних факторів на формуван-

ня колективної ідентичності і транс

ормацію міжнародних політичних

285

а економічних відносин.

ана теорія знаходить практичне вираження

діяльності віртуальної спільноти “Хизбалли”, “Аль-Каїди”, Мусульман-

ького парламенту Великобританії, віртуальної держави Вазарістан.

рамках теорії електронного джихаду проведено чітке розмежуван-

ня хакерства і хактивізм

близькосхідном

регіоні. Слід зазначити, що

“

хактивізм” вперше артикульований у рамках палестинсько-ізраїльського

конфлікту, у подальшому набув поширення за межами регіону. Зокрема,

ід час “карикатурного скандалу” хактивізм розширив поле інформа-

ційного протистояння, залучивши й Європу, а після заяви “Аль-Каїди”

ро всесвітній електронний джихад набув глобального звучання.

Прикладне значення мож

ть мати окремі положення теорії араб-

ької медіа-сфери, концепції “ісламських кіберспільнот” та моделі медіа-

омінування. Незважаючи на вірність тези М. Аїша про важливість гло-

калізаційних процесів у розвитку регіональної медіа-сфери, панарабські

едіа-проекти на кшталт сателітарного телебачення і друкованих ЗМІ

виявилися неспроможними подолати локальн

дм

нност

азовані на засадничих принципах

ункціонування постіндустрі-

альних спільнот, теорії розвитк

інформаційного с

спільства (Д. Белл,

. Тоффлер) та інформаційного забезпечення зовнішньої політики

(

В. Партрідж) не можуть ефективно імплементуватись з двох основних

ричин: притаманної їм заходоцентричност

та

гнорування етнол

нг-

стичного

рел

йного чинник

в, визначальних для рег

ону.

а противагу їм, теорія транснаціоналізму, яка ґрунтується на гло-

калізації ін

ормаційних потоків,

рагментарності і поліцентричності,

володіє найбільшим потенціалом для дослідження і прогнозування

озвитку близькосхідного інформаційного простору.

Практичне застосування знайшла теорія “інформаційної війни

четвертого покоління” Н. Говінга, апробована антисистемними актора-

и, наприклад, у ліванському кон

лікті і на сучасному етапі діяльності

“

Аль-Каїди”. Збройні конфлікти

Лівані й Ірак

засвідчили, що інфор-

аційні операції стали невід’ємною частиною б

дь-якого військового

ротистояння

Формування глобального інформаційного суспільства призвело

о перегляду усталених положень у близькосхідній геополітиці, зумов-

еного появою нових суб’єктів геополітичної конкуренції (віртуальні

оціальні спільноти, віртуальні коаліції), а також трансформацією ролі

радиційних (держави, їх коаліції і союзи, міжнародні організації

)

мовно традиційних суб’єктів (ЗМІ та антисистемні формування). На

відміну від Заходу, НУО близькосхідного регіону не генерують власних

ін

ормаційних потоків, що компенсується ін

ормаційною діяльністю

антисистемних акторів, вплив яких у країнах

аходу є незначним.

исно

ки

а підставі детального аналізу структури, динаміки та оптиміза-

ції с

ери ІКТ, а також ступеня мережевої готовності у розрізі окремих

ержав близькосхідного регіону відзначено високий рейтинг ОАЕ,

атару і Бахрейну у загальносвітовому масштабі. Слід зазначити, що

стосовно мережевої готовності Машрик випереджує не тільки Магріб,

але й Т

реччин

. У

2009

р.

АЕ вперше випередили

застос

ванні ІКТ

ехнологічного лідера ісламського світу —

алайзію.

Основні гравці інформаційно-телекомунікаційної сфери (Ка-

ар, ОАЕ, Кувейт) здійснюють широкомасштабну експансію у країни

Південно-Східної Азії та А

рики. Виражену залежність від закордонних

інвестицій демонструють здебільшого країни Магрібу та Єгипет

езаперечним можна вважати вплив лінгвістичного чинника на

стан розвитку ін

ормаційної с

ери і координації заходів, спрямова-

них на підвищення статусу регіональних мов в ін

ормаційній с

ері.

онстатується чітка регіональна спеціалізація окремих країн в окремих

сегментах ін

ормаційно-комунікаційних технологій: телекомунікаціях,

нтернеті, програмному забезпеченні. Згідно з проведеним аналізом, у

сфері ІКТ лідир

ють ОАЕ і К

вейт (телеком

нікації), Бахрейн (Інтернет),

атар (телебачення), Йорданія (розробка програмного забезпечення

)

Проекція впливу ІКТ на реалізацію інформаційного забезпечення

зовн

шньопол

тичних стратег

й окремих держав, м

ждержавних

нсти-

уцій (ОІК, ЛАД) та антисистемних рухів свідчить про пріоритетність

сателітарних мереж і друкованих

МІ у здійсненні зовнішньополітич-

ної діяльності на рівні держав.

той же час встановлено, що

нтернет-

ехнології є визначальними в ін

ормаційно-пропагандистській діяль-

ності антисистемних та ісламських рухів.

нструментарій міждержавних

інституцій (ЛАД, ОАЕ) наразі остаточно не сформований.

ожна стверджувати, що на виникнення віртуальних коаліцій і

соціальних спільнот (віртуальна спільнота “Хизбалла”, віртуальна дер-

жава Вазарістан, Мусульманський парламент Великобританії) передусім

вплин

ли сателітарні мережі та

нтернет.

підс

мк

можна констат

вати, що інформаційно-ком

нікаційні

ехнолог

ї зм

нюють вагу

роль традиц

йних та умовно традиц

йних

суб’єктів міжнародних відносин — держав, міжнародних організацій,

ерористичних і радикально-релігійних організацій та засобів масової

ін

ормації. Чітко

іксується тенденція зростання впливу недержавних,

насамперед, антисистемних, акторів завдяки більш ефективном

за-

стос

ванню

ІКТ.

сламський чинник найбільш істотно вплинув на роль мусульман-

ських держав Близького Сходу у сучасних міжнародних ін

ормаційних

відносинах та на ґенезу регіональних кон

ліктів Близького Сходу. Однак,

Країни Близького Сходу

в сучасних міжнародних інформаційних відносинах

р у

287

кщо арабсько-ізраїльський конфлікт спричинив активізацію держав-

них акторів (Індонезія, Малайзія), то війна в Іраку сприяла активному

залученню до подій на Близькому

ході радикальних ісламістських

групувань регіону. Активна політика Індонезії на Близькому Сході

актуал

зувала питання утвердження нових претендент

в на л

дерство

сламськом

св

Незважаючи на стратегію арабської публічної дипломатії, розробле-

ну у рамках Ліги арабських держав, її практична реалізація відзначається

рагментарним характером. Публічна дипломатія арабських країн

егламентується

сламським чинником, що знаходить вияв у широко-

асштабній харитативній діяльності у світі. Новим фактором арабської

пу

блічної дипломатії на с

часном

етапі став міжцивілізаційний і між-

ел

йний д

алог.

нформаційно-пропагандистське протиборство Саудівської Аравії та

рану відображає їх змагання за геополітичне домінування на Близькому

ході. Для досягнення цілей публічної дипломатії ці країни застосовують

ізний інструментарій.

ран надає перевагу державній медійній детермі-

нанті,

той час як Са

дівська Аравія покладається на

сталений імідж

“

колиски іслам

” і благодійн

діяльність не

рядових організацій.

На Близькому

ході на даний час чітко виражена спеціалізація країн

застосуванні інформаційних ресурсів у здійсненні публічної диплома-

ії. Єгипет, Ліван, ОАЕ і Катар зробили ставку на телебачення, Бахрейн

і Катар — на Інтернет, Кувейт і Єгипет — на друковані ЗМІ. У цьому

контексті слід зазначити, що

атар претендує на роль регіонального

центр

інформаційної політики, підтрим

ючи телеканал “Аль-Джазіра”,

кий став єдиним серед регіональних ЗМІ глобальним гравцем у світо-

вому мед

а-простор

Аналіз публічної дипломатії неурядових акторів, зокрема, “Аль-

аїди”, її “старої” і “нової” хвилі, а також “Братів-мусульман” свідчить

ро її артикульован

сть й ор

єнтац

ю на конкретн

льов

аудитор

ї, що

підс

мк

позиціон

є її як більш життєздатн

альтернатив

політиці

ержавних актор

в у рег

он

Детериторіалізація близькосхідного інформаційного простору

іксує відмінності між державними кордонами та реально існуючими

пільнотами, які виступають акторами міжнародних ін

ормаційних від-

носин.

аний термін враховує діаспорні громади, які проживають поза

ежами батьківщини, створюючи “квазібатьківщин

”, та недержавних

антисистемних акторів. Технологія, ідеї і капітал передаються ізоморфни-

и каналами, характерними для сателітарних мереж. У близькосхідному

едіа-секторі взаємозв’язки між людським фактором, капіталом та ідеями

відображають реальний розклад сил у регіоні.

исновки

288

регіоні формується феномен “гіпермедіа-простору”, який стирає

ежі між національно-культурними с

ерами та впливає на

ормування

нової архітектури міжнародних відносин на Близькому

ході. Зважаючи

на значну цензурованість інформаційного простору близькосхідного

регіон

, необхідно відзначити зростаюч

роль блогінг

генер

ванні

контенту, орієнтованого як на регіональну, так і глобальну аудиторію.

Цензура регіональних

МІ отримує неоднозначне трактування,

оскільки поряд з обмеженням прав громадян вона захищає морально-

тичні цінності мусульманського світу. Переважна частина

ільтрованої

ін

ормації стосується внутрішньополітичних питань і не екстраполю-

ться на м

ждержавн

дносини

лід відзначити вплив національного склад

регіональних медіа

на зд

йснення редакц

йної пол

тики щодо висв

тлення м

жнародної по-

ітики на Близькому

ході та домінуючу роль лівансько-єгипетського

тноелементу і саудівсько-ліванських медіа-холдингів у

ормуванні

сучасної регіональної медіа-с

ери. Розвиток електронних ЗМІ регіону

значною мірою визначається друкованими

МІ, що кардинально від-

різняється від сит

ації

західних країнах. Даний фактор необхідно

враховувати у стратегії публічної дипломатії на Близькому Сході.

сламські кіберспільноти володіють потенціалом для трансфор-

ування рел

йних та

деолог

чних аспект

сламського дискурсу,

виступають плат

ормою для інтеракції материнських і діаспорних

усульманських сп

льнот, користуючись нел

йою структурою нов

тн

ін

ормаційних технологій.

вичні рамки геополітичного простору розширюються за рахунок

віртуальної присутності, завдяки чому відбувається моделювання міжна-

родних ін

ормаційних відносин за участю як реальних, так і віртуальних

суб’єктів. Стихійні форми активності інформаційних спільнот стали

специфічним засобом політичного впливу, що активізується переважно

в період політичного вибор

певної країни.

Для напрацювання с

часної моделі

правління глобальним інфор-

аційним простором необхідне подолання протистояння двох тенден-

й: прагнення держав до запровадження монокультурного контролю

над ін

ормаційними потоками і протидія недержавним ін

ормаційним

сп

льнотам, створеним на основ

культуролог

чної пол

центричност

що у підсумку може призвести до

ормування якісно нової моделі між-

народних інформаційних відносин.

Країни Близького Сходу

в сучасних міжнародних інформаційних відносинах

р ур

289

ІТЕРАТУР

интересных фактов из жизни ОАЭ // I T To u r s //

ttp://www.

it-tours.com

articles

article.

tml?id=18

“

Аль-Каида” объявила войну Ирану // Вести. — 2008. — 18 нояб-

я.

“

Аль-Каида” объявляет электронный джихад // MIGnews.com. —

007. — 31 октября.

“

Аль-Каида” устроит Интернет-конференцию // Би-Би-Си. —

007. — 20 декабря.

“

Аль-Каида” хочет убить короля Саудовской Аравии // Новый

егион. — 2008. — 30 июля.

Абдулатипов Р. Судьбы ислама в России. — М.: Мысль, 2002.

Аб

лейман. Шииты и шиизм // ksunne.ru. — 2007. — 12 ок-

яб ря

Азербайджанское информационное агентство Trend и иранское

агентство Me

r подписали партнерское соглашение // Российское ин-

ормационное агентство Iran News. — 2009. — 25

евраля.

Акиил М. Мусульманские страны осваиваются в условиях элек-

ронной коммерции // Arab News. — 2008. — 5 июня.

Али Т.

толкновение цивилизаций: крестовые походы, джихад

и современность. — М: АСТ, Астрель, 200

Алиев А. Иран vs Ирак: история и современность. — М.: Изд-во

2002

Али-заде А. Хроника мусульманских государств (І–VІІ вв. Хид-

ры

)

. — М.: Умма, 2004.

ль-Газали шейх М

хаммад. Нравственность м

льманина. —

иев: Ансар Фаундейшн,

200

Аль-Маудуді А. Спосіб життя в ісламі. — Львів: Логос, 1995.

14.

Аль-Хасан Б. Культура капитуляции (на араб. яз.), Бейрут, 2005.

Амр Муса: права человека нарушают все! // Euronews. — 2008. —

12 июля.

нгликанский епископ с исламскими корнями призвал м

17.

ульман отказаться от двойных стандартов // Интерфакс-религия. —

006. — 7 ноября.

Антиисламский фильм вернулся на сайт LiveLeak // lenta.ru. —

2008

. —

1 марта.