Розділ
3.
Стратегія
і
тактика
збереження
та
стабільного
розвитку
життя
на
Землі
363
Впорядковуючи власний світ, світ людського буття, людина
виступає організуючим чинником природного світу. Довкілля
трансформується «за образом і подобою» людською.
Ціннісна орієнтація є й утворенням живої природи. Так
ластівка, скажімо, сприймається як охоронниця дому, а не як
птах таксономічної групи горобиних, так само, як калина є
символом рідного краю, а не лише одним з видів родини
Жимоластеві.
Сама екологічна культура є явищем історичним, плинним
і змінним у вирі життя, в ході людського поступу. Але вона
мусить бути, оскільки втрата її чи істотна деградація лімітує
цивілізаційний рух людських спільнот.
Механізм реалізації екологічної культури коріниться у спо-
собах та формах природокористування. У цьому процесі поєд-
нуються всі прояви діяльності людини стосовно освоєння при-
роди і створення своєї власної реальності. Користуючись
довкіллям, людина може бути як шанобливо-ощадливою,
бережливою, так і безжально-руйнівною, згубною.
Власне екологічна культура — окрема галузь людської
духовності, пізнання та практики, яка визначає характер
та способи відносин людини з біосферою. Набуття екологіч-
ної культури є неодмінною потребою забезпечення вижи-
вання та поступу людства.
Отже, екологічна грамотність населення повинна стати
основним критерієм оцінки результату діяльності держави в
цьому напрямі з боку Світового співтовариства, його компе-
тентних організацій.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
1. Основні принципи сталого розвитку суспільства відповідно
до програми «Порядок денний на XXI століття».
2. Які існують форми міжнародного співробітництва?
3. Охарактеризуйте найважливіші міжнародні документи.
4. Розкрийте значення і роль громадських екологічних орга-
нізацій у системі охорони навколишнього середовища.
5. Поясніть, у чому відмінності між; неформальною і формаль-
ною екологічною освітою.
6. Що таке екологічна культура та які шляхи її формування?