Запобігання інституціалізації дітей раннього віку: Методичний посібник

Подождите немного. Документ загружается.

ПРЕДСТАВНИЦТВО БЛАГОДІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ

«НАДІЯ І ЖИТЛО ДЛЯ ДІТЕЙ» В УКРАЇНІ

ДЕРЖАВНА СОЦІАЛЬНА СЛУЖБА ДЛЯ СІМ’Ї, ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ

МІНІСТЕРСТВА УКРАЇНИ У СПРАВАХ СІМ’Ї, МОЛОДІ ТА СПОРТУ

ЗАПОБІГАННЯ ІНСТИТУЦІАЛІЗАЦІЇ ДІТЕЙ

РАННЬОГО ВІКУ

ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З

ПРОФІЛАКТИКИ ВІДМОВ ВІД НОВОНАРОДЖЕНИХ ДІТЕЙ

МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК

ПІДГОТОВЛЕНО І НАДРУКОВАНО ЗА ПІДТРИМКИ ПРЕДСТАВНИЦТВА

ДИТЯЧОГО ФОНДУ ООН (ЮНІСЕФ) В УКРАЇНІ

КИЇВ

2008

ББК 65.272

З–33

УДК 364.642.4(07)

Рецензенти:

Карагодіна О.Г., доктор медичних наук, професор, Академія праці та соціальних відносин ФП

України

Денисюк О.М., кандидат педагогічних наук, доцент, Інститут психології та соціальної педагогіки

Київського міського педагогічного університету імені Б.Д.Грінченка

Розроблено і видано за сприяння Представництва Дитячого Фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні

Рекомендовано до видання Державною соціальною службою для сім’ї, дітей та молоді

Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту

Координатор проекту від Представництва Дитячого Фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні –

Гайдамашко А.А.

Координатор проекту від Представництва благодійної організації «Надія і житло для дітей» в Україні –

Бондаренко Т.В.

З–33

Запобігання інституціалізації дітей раннього віку. Інноваційні технології

соціальної роботи з профілактики відмов від новонароджених дітей:

Методичний посібник / Автори – упоряд.: Алєксєєнко Т.Ф., Безпалько О.В.,

Бервено Н.О., Бондаренко Т.В., Братусь І.В., Дубініна І.М., Звєрєва І.Д., Катаєва О.С.,

Лактіонова Г.М., Лютий В.П., Парахнич Л.О., Петрочко Ж.В., Пилипас Ю.В.,

Постолюк Г.І.; за заг. ред. Звєрєвої І.Д., Петрочко Ж.В. – К.: Століття, 2008, – 224 с.

ISBN 978-966-1648-04-2

Видання підготовлене у співпраці Представництвом Дитячого Фонду ООН

(ЮНІСЕФ) в Україні та ПБО «Надія і житло для дітей» в рамках проекту «Розробка

методик попередження інституціалізації дітей у ранньому віці».

Методичний посібник розкриває теоретико-методичні та організаційно-

педагогічні основи створення і функціонування соціальних центрів матері та дитини

і консультаційних пунктів центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді у пологових

стаціонарах, жіночих консультаціях, будинках дитини. Методичний посібник стане у

нагоді практикам соціальної сфери, викладачам та студентам вищих навчальних

закладів, де готуються фахівці за спеціальностями «соціальна робота» та «соціальна

педагогіка», спеціалістам державних установ та неурядових організацій.

ББК 65.272

Погляди, викладені у цьому виданні, висвітлюють думку його авторів і не обов’язково

збігаються з політикою і поглядами Дитячого Фонду ООН (ЮНІСЕФ)

Будь-яка частина цієї публікації може бути вільно відтворена за умови відповідного посилання

ISBN 978-966-1648-04-2 © ПБО «Надія і житло для дітей» в Україні, 2008

Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, 2008

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА 5

ВСТУПНЕ СЛОВО 7

ДЕНЬ ПЕРШИЙ 9

Додаток 1.2.1. Сучасні проблеми материнства і дитинства в Україні 15

Додаток 1.2.2. Причини соціального сирітства 17

Додаток 1.2.3. Основні засади соціально-правового захисту жінок та дітей

в Україні 19

Додаток 1.2.4. Конвенція ООН про права дитини 25

Додаток 1.2.5. Основні нормативні положення щодо призначення та

виплати різних видів допомоги матері та дитині 27

Додаток 1.3.1. Типове положення про консультаційний пункт центру

соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді у пологових

стаціонарах, жіночих консультаціях та будинках дитини 33

Додаток 1.3.2. Типове положення про соціальний центр матері та дитини 35

Додаток 1.3.3. Категорії жінок, які можуть бути клієнтами консультаційних

пунктів у пологових стаціонарах та жіночих консультаціях 38

Додаток 1.3.4. Роль соціальних центрів матері та дитини у забезпеченні

права дитини на сім’ю. Зміст та напрями їх діяльності.

Зміст роботи спеціалістів консультаційних пунктів у жіночих

консультаціях з різними категоріями вагітних жінок, які

можуть звернутися по допомогу 39

Додаток 1.4.1. Етичний кодекс спеціалістів із соціальної роботи України 45

ДЕНЬ ДРУГИЙ 48

Додаток 2.1.1. Ієрархія потреб людини 54

Додаток 2.1.2. Значення періоду раннього віку для розвитку особистості 55

Додаток 2.1.3. Формування прив’язаності у дітей раннього віку 56

Додаток 2.1.4. Розвиток малюка від зачаття до народження 59

Додаток 2.2.1. Перший досвід дитини 63

Додаток 2.2.2. Витяг з клінічного протоколу медичного догляду

за здоровою дитиною віком до 3 років 65

Додаток 2.2.3. Особливості розвитку дітей віком від 1 до 3 років 84

Додаток 2.2.4. Матеріали до вправи «Від 0 до 18» 87

Додаток 2.3.1. Соціально-психологічний портрет жінок, які направляються

до соціального центру матері та дитини 88

Додаток 2.4.1. Інноваційні технології соціальної роботи щодо

профілактики відмов від новонароджених дітей 91

Додаток 2.4.2. Форми та методи індивідуальної соціальної роботи

з різними групами клієнтів 95

ДЕНЬ ТРЕТІЙ 100

Додаток 3.1.1. Процес індивідуального інтерв’ю 113

Додаток 3.1.2. Опис життєвих ситуацій 114

Додаток 3.1.3. Техніки розпитування 115

Додаток 3.2.1. Логіка консультативної бесіди 116

Додаток 3.2.2. Техніки консультування 117

Додаток 3.2.3. Секрети ефективного консультування 127

Додаток 3.3.1. Оцінка потреб дитини та її сім’ї 128

Додаток 3.3.2. Генограма як метод оцінки потреб отримувача

послуг соціального центру матері та дитини 137

Додаток 3.3.3. Еко-карта як механізм дослідження родинних зв’язків 139

Додаток 3.4.1. Форма оцінки потреб дитини та її сім’ї 140

Додаток 3.4.2. Скажи «Я» 142

ДЕНЬ ЧЕТВЕРТИЙ 144

Додаток 4.1.1. Індивідуальний план роботи 149

Додаток 4.1.2. Форма індивідуального плану роботи з клієнтом 151

Додаток 4.1.3. Приклад індивідуального плану роботи з клієнтом 156

Додаток 4.2.1. Соціальні історії клієнток соціальних центрів матері та дитини 161

Додаток 4.3.1. Усвідомлене батьківство 164

Додаток 4.4.1. Стилі поведінки батьків 165

Додаток 4.4.2. Питання до вправи «Стоп-кадр» 167

Додаток 4.4.3. Картки для об’єднання у групи 168

ДЕНЬ П’ЯТИЙ 169

Додаток 5.1.1. «П’ять шляхів до серця дитини» 180

Додаток 5.1.2. Способи спілкування з дитиною 183

Додаток 5.2.1. Особливий час 184

Додаток 5.2.2. Робочі картки 185

Додаток 5.2.3. Картки з позитивними твердженнями 186

Додаток 5.3.1. Групова робота 187

Додаток 5.3.2. Матеріальні та процесуальні компоненти групової роботи 189

Додаток 5.3.3. Проведення тренінгу 190

Додаток 5.4.1. Соціальна мережа 192

Додаток 5.4.2. Мобілізація ресурсів найближчого оточення дитини:

сітка соціальних контактів 193

ДЕНЬ ШОСТИЙ 198

Додаток 6.1.1. Основні засади побудови міжвідомчої (міжсекторальної)

співпраці 204

Додаток 6.1.2. Міжвідомча співпраця суб’єктів соціального захисту 205

Додаток 6.1.3. Для чого і як створюється мультидисциплінарна

команда фахівців? 216

Додаток 6.2.1. Соціальний супровід клієнтів соціальних центрів

матері та дитини за місцем проживання 218

Додаток 6.3.1. Синдром вигорання /виснаження 227

Додаток 6.3.2. Причини та симптоми синдрому вигорання /виснаження 229

Додаток 6.3.3. Шляхи профілактики професійного вигорання 230

ПЕРЕДМОВА

Запропонований вашій увазі методичний посібник у вигляді тренінгового

модулю – результат послідовного аналізу та первинного узагальнення

діяльності Представництва благодійної організації «Надія і житло для дітей»

в Україні у сфері запобігання відмов від новонароджених, профілактики

безпритульності та бездоглядності дітей. Автори видання намагались

комплексно розкрити теоретико-методичні та організаційно-педагогічні

основи створення і функціонування соціальних центрів матері та дитини

(СЦМД) та консультаційних пунктів центрів соціальних служб для сім’ї, дітей

та молоді у пологових стаціонарах, жіночих консультаціях (КП). Розробка

методичного забезпечення діяльності цих закладів також є одним з

пріоритетних напрямків співпраці у сфері захисту дітей між Урядом України

і Представництвом Дитячого Фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні.

Програма тренінгу розроблена на основі наказів Державної соціальної

служби для сім’ї, дітей та молоді «Про затвердження Програми підготовки

спеціалістів консультаційних пунктів центрів соціальних служб для сім’ї, дітей

та молоді у пологових стаціонарах, жіночих консультаціях та будинках дитини»

від 21.05.07 № 25 та «Про затвердження Програми підготовки спеціалістів

соціальних центрів матері та дитини» від 24.05.07 № 28.

У представлених матеріалах здійснено спробу звернути увагу спеціалістів

соціальних центрів матері та дитини та консультативних пунктів ЦСССДМ

у пологових стаціонарах, жіночих консультаціях на необхідність створення

системи соціальної підтримки жінки, яка очікує чи народила дитину і

опинилася в складних життєвих обставинах, в тому числі жінки, яка висловила

намір відмовитися від новонародженої дитини. Саме тому у методичному

посібнику розкрито нормативно-правові основи діяльності СЦМД та КП,

інноваційні технології соціальної роботи щодо профілактики відмов від

новонароджених дітей. Зокрема обґрунтовано особливості розвитку дитини

на ранньому етапі її життя, представлено методики діагностики потреб та

проблем клієнтів, описано основні підходи до формування життєвих навичок

жінок, які опинилися в складних життєвих обставинах, та їх мотивації

до виконання батьківських функцій. Важливими складовими системи

соціальної підтримки клієнтів СЦМД та КП є цілеспрямована робота з їх

соціальним оточенням, що базується на міждисциплінарній взаємодії.

Новим акцентом видання автори вважають висвітлення питання

формування та розвитку прив’язаностей матері та дитини.

Методичний посібник має на меті підвищення професійної компетент-

ності фахівців соціальних центрів матері та дитини та консультаційних пунктів

центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді у пологових стаціонарах

і жіночих консультаціях відповідно до навчально-тематичних планів їх

підготовки. Його специфіка полягає у поданні теоретичних і практичних

матеріалів у форматі тренінгу, що передбачає використання різних форм,

методів, прийомів подачі та засвоєння інформації: міні-лекції, рольові ігри,

мозкові штурми, робота в групах тощо. Тренінг розраховано на шість днів,

кожен з яких об’єднує чотири-п’ять сесій. До усіх сесій подано додатки, що

нумеруються відповідним чином: перша цифра – порядок тренінгового дня,

друга – сесій, третя – номер додатку по порядку. Варто зауважити, що для

максимального врахування особливостей груп, які проходять навчання,

у матеріали методичного посібника не включено активізуючі вправи.

Опираючись на досвід тренерської роботи, кожен тренер зможе підібрати

вправи на активізацію, що відповідатимуть потребам та настрою групи, та

проводити їх залежно від ситуації.

Під час підготовки посібника було враховано кращий досвід роботи

громадських організацій (Українського фонду «Благополуччя дітей», Програми

«Родина для дитини» Holt Іnternational, Представництва МБО «Кожній дитині»

в Україні), що тривалий час плідно працюють у сфері забезпечення прав

дітей та сімей з дітьми.

Матеріали посібника апробовано на тренінгах, проведених з метою підготовки

регіональних тренерів з попередження відмов від дітей раннього віку і спеціалістів

соціальних центрів матері та дитини та консультаційних пунктів.

Структура тренінгового модулю і хід його викладення розроблені Звєрєвою

І.Д. та Петрочко Ж.В. У підготовці теоретичних та практичних мате-ріалів до модулю

взяв участь творчий колектив у складі: Алєксєєнко Т.Ф., Безпалько О.В., Бервено

Н.О., Бондаренко Т.В., Братусь І. В., Дубініної І.М., Звєрєвої І.Д., Катаєвої О.С,

Лактіонової Г.М., Лютого В.П., Парахнич Л.О., Петрочко Ж.В., Пилипас Ю.В.,

Постолюк Г.І. Автори висловлюють вдячність за співпрацю у підготовці посібника та

проведенні апробаційних тренінгів Наумич О.В., директорам і фахівцям соціальних

центрів матері та дитини, що розташовані у Херсоні, Фастові (Київська обл.),

Чернігові, Сумах, Дрогобичі (Львівська обл.), смт. Чорний Острів (Хмельницька обл.),

Харкові, Севастополі (АР Крим), та групі регіональних тренерів з попередження

відмов від дітей раннього віку.

Особлива подяка директору Державного департаменту з усиновлення та

захисту прав дитини Людмилі Волинець, яка, працюючи в ПБО «Надія і житло

для дітей» в Україні, зробила вагомий внесок у створення першого в країні

соціального центру матері та дитини, відкритого в м. Херсоні у 2003 р.

Творчий колектив не претендує на вичерпне висвітлення усіх окреслених

проблем у сфері профілактики відмов від новонароджених дітей і висловлює

сподівання на подальше творче опрацювання читачами викладеного

матеріалу з метою покращення соціальної підтримки жінок-матерів, які

опинилися в складних життєвих обставинах.

Колектив авторів-упорядників

ВСТУПНЕ СЛОВО

Збереження рідної сім’ї для дитини, попередження її поміщення в спеці-

алізовану установу має бути одним з найпріоритетніших завдань соціальної

політики держави.

Нині існує більш ніж достатньо досліджень, здійснених в багатьох країнах,

щодо недоліків виховання дітей в закладах інтернатного типу, особливо коли

мова йде про немовлят. Як результат депривації, госпіталізму, у цих дітей спо-

стерігається відставання у фізичному та емоційному розвитку. Дані амери-

канського психолога М.Райбла, який провів свої спостереження над 600-ма

немовлятами, позбавленими материнської турботи, свідчать про те, що від-

сутність індивідуальної уваги призводить до важких соматичних розладів у

дітей уже у двомісячному віці. Нехтування і шкода, спричинені відлучанням

немовляти від батьків, вважаються еквівалентами насилля над маленькою

дитиною.

Щоб попередити розлучення дитини з батьками, відмову матері від ново-

народженої дитини, необхідно якомога раніше діагностувати причини, через

які це може статись, і розпочати надання необхідної підтримки сім’ї з боку

соціальних служб, державних інституцій, лікарських установ, найближчого

оточення.

До недавнього часу і вагітна жінка, і породілля, зіткнувшись з низкою про-

блем, що спонукали їх до рішення відмовитись від дитини, знаходилися лише

під пильною увагою медичних працівників, основна мета роботи яких – за-

безпечення фізичного здоров’я дитини і збереження здоров’я матері.

Протягом 2002 року через відмови матерів у пологових будинках стали

сиротами 2500 немовлят. Такі діти, як правило, і надалі залишаються

в інтернатах й отримують там виховання, практично не маючи шансів

повернутися в сім’ї. Тому працівники організації «Надія і житло для дітей» в

Україні вирішили дослідити головні причини того, чому матері відмовляються

від новонароджених дітей. І хоч на перший погляд з’ясовані причини були

різними, та зрештою в більшості випадків вони зводилися до декількох

основних, а саме: особистої невлаштованості молодих жінок, матеріальної

скрути, конфліктів з близьким оточенням, осуду суспільства, відсутності

соціальної підтримки. На жаль, на той час в Україні ще не були напрацьовані

механізми надання вчасної і кваліфікованої допомоги таким жінкам.

У 2003–2004 роках ПБО «Надія і житло для дітей» в Україні за

підтримки ЮНІСЕФ реалізувало проект профілактики відмов матерів від

новонароджених дітей в м. Херсоні. Започаткувалася робота соціальних

працівників та психологів у пологових будинках, де вони надавали допомогу

породіллі, яка заявляла про бажання відмовитися від дитини.

Випробувавши нові технології роботи з матерями, які опинились у складних

обставинах, у жовтні 2003 року було створено перший в Україні заклад

соціального захисту матерів з дітьми нового типу – Центр Матері та

Дитини (м. Херсон). Найважливішим серед його функцій стало попередження

розлучення дітей із біологічними сім’ями, залишення немовлят у пологових

будинках. Соціальні працівники, медсестра, психолог та інші фахівці Центру

покликані надавати соціальну й психологічну підтримку молодим матерям, які

через певні складні обставини не можуть повернутися з немовлям у родину,

і тому потребують тривалої та комплексної допомоги. У Центрі спеціалісти

допомагають жінкам навчитися доглядати за собою та дитиною, готують їх

самостійно приймати рішення у різних життєвих ситуаціях. Це передбачає і

завершення освіти, і здобуття професії, і налагодження контактів із родичами

та батьком дитини, отримання знань щодо власних прав і прав своєї дитини,

вирішення житлових та інших питань.

У квітні 2006 року ПБО «Надія і житло для дітей» в Україні спільно з

Київською обласною державною адміністрацією відкрили обласний Центр

соціально-психологічної допомоги «Мати і Дитина разом».

В обох Центрах, створених представництвом, за період їхньої діяльності

96% жінок зробили вибір не розлучатися з дитиною.

Працюючи над розвитком моделі таких центрів в Україні, фахівці органі-

зації «Надія і житло для дітей» вивчають подібні технології роботи в інших кра-

їнах (Румунія, Болгарія, Росія), залучають українських експертів, які мають

значний теоретичний і практичний досвід з надання соціальних послуг різ-

ним групам клієнтів.

Ми повною мірою поділяємо успіхи і результати даної роботи з нашими

партнерами, у співпраці з якими ми реалізуємо наші проекти. Це насампе-

ред Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту, Державна соціаль-

на служба для сім’ї, дітей та молоді і їх підрозділи в регіонах, місцеві органи

державної влади, Представництво Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні.

Галина Постолюк,

Директор Представництва благодійної організації

«Надія і житло для дітей» в Україні

день перший

ДЕНЬ ПЕРШИЙ

Сесія 1. Знайомство, презентація програми, представлення

тренерів, визначення очікувань та правил роботи групи

1. Вступ. Вправа на знайомство

Мета: познайомити учасників між собою, сприяти згуртуванню групи; на-

дати учасникам заняття інформацію про тренерів.

Час: 20 хв.

Матеріали та обладнання: картки з іменами, маркери, блокноти, ручки.

Хід проведення:

Тренери представляють себе і пропонують учасникам представитись

також. У ході самопрезентації (ім’я, місце роботи, посада) тренер пропонує

згадати дотепний епізод або випадок з дитинства.

До уваги тренера!

До початку заняття тренер пропонує учасникам написати своє ім’я на бейджі.

2. Представлення мети та завдань програми тренінгу, його структури

Мета: ознайомити учасників з метою та завданнями програми.

Час: 10 хв.

Матеріали та обладнання: виписані на аркуші блокнота для фліпчарту

мета та завдання тренінгу, мультимейдійний проектор.

Хід проведення:

Тренер повідомляє учасникам мету та завдання тренінгу, демонструючи

їх на аркушах блокнота для фліпчарту (слайдах).

До уваги тренера!

Мета тренінгу: підвищити рівень професійної компетентності спеціа-

лістів центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, соціальних цен-

трів матері та дитини і консультаційних пунктів ЦСССДМ у пологових стаці-

онарах, жіночих консультаціях.

Завдання тренінгу:

•розкрити зміст, напрями, принципи, функції та етичні стандарти діяльності

спеціалістів СЦМД/КП;

•ознайомити учасників із соціальним портретом жінки, яка направляється

до СЦМД/КП, та особливостями розвитку дитини на ранньому етапі її

життя;

•представити учасникам тренінгу концепцію та процедуру оцінки потреб

дитини та діагностування проблем матері; сформувати вміння складати

індивідуальний план роботи з клієнтом, здійснювати документування

надання послуг;

•ознайомити учасників з інноваційними технологіями соціальної роботи,

особливістю організації та проведення індивідуальних та групових форм

роботи з отримувачами послуг СЦМД/КП; навчити формувати у клієнтів

СЦМД/КП необхідні життєві навички;

•обґрунтувати значення та специфіку роботи з соціальним оточенням

клієнта, взаємодії з іншими суб’єктами соціального захисту, здійснення

соціального супроводу жінки за місцем проживання;

•розвинути в учасників тренінгу – працівників СЦМД/КП – вміння

запобігати професійному та особистісному вигоранню.

3. Обговорення та прийняття правил роботи групи

Мета: встановити правила для ефективної роботи тренінгової групи.

Час: 10 хв.

Матеріали та обладнання: фліпчарт, ватман, маркери.

Хід проведення:

Тренер пропонує визначити правила роботи у групі методом мозкового

штурму. Учасники вносять свої пропозиції. Запропоноване правило обгово-

рюється в групі і, якщо приймається всією групою, записується на аркуші

блокнота для фліпчарту.

До уваги тренера!

Наводимо орієнтовний перелік правил, які можуть скласти основу для

правил роботи групи:

•Використовувати «правило руки»: бажаючий висловитись піднімає руку

вгору, що слугує сигналом для учасників і тренера;

•Використовувати «правило двох рук»: якщо в аудиторії панує галас,

важко сприймати інформацію, будь-хто з учасників чи тренер може підняти

вгору обидві руки, закликаючи до порядку та уваги;

•Говорити по черзі, тільки на тему й від свого імені;

•Дотримуватись конфіденційності;

•Бути позитивними;

•Бути активними;

•Не критикувати: кожний має право на власну думку.

Доцільно після прийняття правил ще раз звернути увагу учасників на

необхідність їх ретельного дотримування.

4. Визначення очікувань учасників

Мета: дати можливість учасникам визначитися з власними очікуваннями

від участі у тренінгу.

Час: 20 хв.

Матеріали та обладнання: фліпчарт, аркуш блокнота для фліпчарту з ма-

люнком, маркери, кольорові стікери у вигляді пір’їнок.

До уваги тренера!

На малюнку зображено лелеку, який несе немовля.

Хід проведення:

Учасникам пропонується на стікерах-пір’їнках написати власні очікуван-

ня щодо тренінгу. Кожен учасник презентує свої очікування і розміщує їх на

малюнку.

Сесія 2. Материнство і дитинство в Україні: стан, проблеми,

перспективи. Соціально-правовий захист жінок і дітей в Україні

1. Інформаційне повідомлення, міні-дискусія «Материнство і

дитинство в Україні: стан, проблеми, перспективи»

Мета: познайомити учасників зі станом та проблемами материнства і

дитинства в Україні.

Час: 40 хв.

Матеріали та обладнання: мультимедійне обладнання, слайди з презен-

таціями.