Зацепіна Д.Я., Хоботкова Л.М., Ліханов А.Ф. Методичні вказівки до лабораторних занять з ботаніки

Подождите немного. Документ загружается.

Хід роботи і завдання:

Розглянути і замалювати:

І. Зовнішній вигляд рослини. Позначити: кореневище; листя; однобоке

китицевидне суцвіття; приквітки; квітконіжки; квітки; безлисте квітконосне

стебло.

2. Зовнішній вигляд і поздовжній розріз квітки (або квітку в розгорнутому

вигляді). Позначити: кулясто-дзвоникувату зрослопелюсткову оцвітину;

тичинки, що прикріплені до основи трубки віночка (уважно роздивитись, яким

чином – супротивно зубцям відгину чи поміж ними); верхню зав’язь; довгий

стовпчик; головчасту приймочку.

3. Зовнішній вигляд і поперечний розріз плоду, визначити і підписати його

тип, зробити позначення.

4. Написати формулу і діаграму квітки.

Представники: види лілійних місцевої флори, які охороняються або

підлягають охороні.

Хід роботи і завдання:

Познайомитися з гербарними зразками та схематичними малюнками,

записати приклади в альбомі.

Порядок Amaryllidales ( в попередніх системах – Liliales, або Alliales) –

Амарилісоцвіті

Родина Цибулеві – Alliaceae

Виділена з родини лілійних, до якої раніше входила в якості підродини

Allioideae. Основна відзнака – зонтиковидні цимозні суцвіття в покривалі, яке

після цвітіння розривається на 2-3 листочки. Інколи в суцвітті, крім квіток, є ще

дрібненькі цибулинки. Рослини з цибулинами – поодинокими чи розміщеними

по декілька на більш-менш розвиненому косому або повзучому кореневищі.

Крім основної цибулини, часто є ще додаткові цибулинки (“дітки”), які

знаходяться на більш-менш довгих ніжках в пазухах лусок основної цибулини.

Представник: цибуля круглоголова – Allium sphaerocephalon L.

чи ц. Вальдштейна – A. waldsteinii G. Don fil.

Хід роботи і завдання:

Розглянути і замалювати:

І. Зовнішній вигляд рослини. Позначити: основну цибулину з додатковими

жовтими гладенькими цибулинками; лінійні циліндричні або напівциліндричні

порожнисті листки; листочки покривала; зонтиковидне суцвіття (без

цибулинок); квітки.

2. Зовнішній вигляд і складові частини квітки. Позначити: квітконіжку;

листочки зовнішнього та внутрішнього кіл пурпурової оцвітини (порівняти їх

між собою); тичинки зовнішнього кола із цілісними нитками; тичинки

внутрішнього кола – трироздільні, із середнім зубцем (який несе пиляк), рівним

або навіть трохи довшим за бічні зубці; верхню зав’язь; нитковидний стовпчик;

головчасту приймочку. Звернути увагу на співвідношення довжини оцвітини і

тичинок (таксономічна ознака).

3. Зовнішній вигляд плоду та насінини. Визначити тип і підписати назву

плоду.

4. Записати формулу і діаграму квітки.

Родина Холодкові – Asparagaceae

Як і родина цибулевих, виділена із родини лілійних, до якої раніше входила

в якості підродини Asparagoideae. Основна відзнака – редукція листків і

наявність так званих кладодіїв, або філокладіїв – голчастих, шиловидних чи

листковидних видозмінених фотосінтезуючих стебел, які виходять з пазух

редукованих дрібних справжніх листків. Інколи на таких листкоподібних

стеблах-філокладіях (наприклад, у рускусу, який тепер виділяють в родину

Ruscaceae) з’являються дрібні лусковидні листочки, в пазухах яких містяться

квітки і плоди – ягоди.

Представник: холодок перистий – Asparagus plumosus Bak. (або другий

вид, який часто розводять як кімнатну декоративну рослину: холодок (спаржа)

Шпренгера – Asparagus sprengeri Regl.; або будь-який дикорослий вид,

наприклад, досить звичайний для степів A. polyphyllus Stev. – х. багатолистий

чи поширений на луках серед чагарників A. officinalis L. – х. лікарський; форму

останього var. altitis вирощують як їстивну і лікарську рослину під назвою

спаржі).

Хід роботи і завдання:

Розглянути і замалювати:

І. Зовнішній вигляд рослини. Позначити: кореневище; повислий пагін

(рослина ампельна); зелене дуже галузисте стебло із рідкими, спрямованими

донизу шипами-емергенцями; редуковані дрібні білоплівчасті листки; мутовки

м’яких голковидних зелених кладодіїв в пазухах редукованих листочків;

пазушні квітки – поодинокі або по декілька.

2. При наявності матеріалу розгорнути і замалювати чоловічі і жіночі

квітки (мати на увазі, що рослини – дводомні), зробити позначення, написати

формули і діаграми квіток. Звернути увагу на зростання пелюсток при самій

основі, внаслідок чого оцвітина глибокошестироздільна.

Родина Амарилісових – Amaryllidaceae

Раніше включались до складу порядку Лілієцвітих. Відрізняється від

лілійних в першу чергу нижньою зав’яззю (також тригніздою). Інколи в зіві

оцвітини є так званий привіночок, або коронка, утворений виростами віночка, а

можливо – і (чи) основами зрослих між собою і з трубкою віночка тичинкових

ниток. Плід – суха чи м’ясиста коробочка, що розкривається стулками, або плід

соковитий, ягодоподібний, нерозкривний.

Хід роботи і завдання:

1. Познайомитись з гербарними зразками та схематичними малюнками

родів нарцис – Narcissus, білоквітка – Leucojum та підсніжник – Galanthus.

2. Визначити відмітні ознаки між цими родами та між ними і родом

проліска, або блакитний підсніжник – Scilla (із родини Hyacinthaceae в сучасній

класифікації або родини Liliaceae – в колишніх варіантах).

3. Записати в альбом приклади видів рослин вивчених родин, які

охороняються або підлягають охороні.

Контрольні запитання:

1. Варіанти місця родини Лілійні (s.l.) в системі синтаксонів та поділу

родини на підродини.

2. Порівняльна характеристика родин Лілійні (s. str.), Конвалієві,

Цибулеві та Амарилісові, їх місце в сучасних (новітніх) варіантах

таксономії. Представники родин.

3. Значення представників родини Лілійні (s.l.) – дикорослих та

культурних. Приклади рослин, що охороняються або підлягають

охороні.

Література. 2: 267-275; 262-263; 1: 520-524; 526-534; 1: 294-295;297; 300-

303; 3: 334; 337-343; 4: 200-202; 6: 213-225.

Заняття 16-17 . Надпорядок Juncanae

Порядок Осокоцвіті – Cyperales

Родина Осокові – Cyperaceae

Кореневищні багаторічні трави, рідше дерновинні багато- та однорічні

форми. Стебла тригранні, виповнені тканиною, без потовщених вузлів, рідше

стебла більш-менш циліндричні. Листя звичайно трирядні, лінійні, з

замкнутими піхвами, зосереджені переважно біля основи стебла; у нижніх

листків або всіх нерідко пластинки редуковані, а розвинені тільки піхви.

Суцвіття зонтиковидні, головчасті, колосовидні, волотевидні чи

китицевидні і складаються із колосків, рідко колоски поодинокі. В колосках

квітки розміщені на осі по одному в пазусі приквіткової луски. Квітки дрібні,

непоказні, анемофільні, двостатеві чи одностатеві (рослини частіше однодомні).

Оцвітина переважно із 6 щетинок, волосків чи лусочок або оцвітина зовсім

відсутня. У осок голі жіночі квітки замкнені в особливий специфічний орган –

мішечок, який утворився в процесі еволюції цих рослин із зрослої краями до

верхівки приквітки або двох приквіток – розвиненої жіночої і редукованої

чоловічої квіток. Тичинок 3, рідше 2, з довгими нитками та прикріпленими до

них своєю основою пиляками. Гінецей з 2-3 плодолистків, з верхньою

паракарпною зав’яззю і одним насінним зачатком; стовпчик один чи їх 2-3;

приймочки – по кількості плодолистків. Плід – однонасінний, нерозкривний,

горішковидний (тригранний, двоопуклий або майже кулястий), який міститься в

мішечку, що заповнений повітрям, завдяки чому плід може довго триматись на

воді і переноситись нею на значні відстані. Оскільки осокові ростуть переважно

на збитково зволожених грунтах і в прибережних смугах, наявність мішечка

може розглядатись не тільки як захисне пристосування голих жіночих квіток, а

також як пристосування до розповсюдження плодів (гідрохорії). Розміри, колір,

характер поверхні, форма самого мішечка та його носика є важливими

таксономічними ознаками для родини.

Представник: осока побережна – Carex riparia Curt.

Хід роботи і завдання:

Розглянути і замалювати:

1. Зовнішній вигляд рослини. Позначити: повзучe кореневище; тригранне

стебло; трирядні листки із жолобчастими пластинами; нижні піхви –

нерозщеплені, голі; нижній покривний листок – прямий, коротший чи трохи

довший за суцвіття; китицевидне суцвіття; жіночі колоски (нижні); чоловічі

колоски (верхні).

2. Зовнішній вигляд і складові частини чоловічої і жіночої квіток.

Позначити: приквітки; тичинки; мішечок; верхню зав’язь; стовпчик; приймочки

(після уважного вивчення вказати їх кількість).

3. Записати формули і діаграми розглянутих квіток.

4.Замалювати зовнішній вигляд і поперечний розріз мішечка. Позначити:

двозубчастий (рідко виїмчастий) носик; голу поверхню мішечка та його

забарвлення; форму поперечного розрізу; розмір мішечка і носика (в

міліметрах); консистенцію мішечка (шкірястий чи пробковидний).

5. Приквіткову луску жіночої квітки. Вказати: довжину (порівняно із

дозрілим мішечком); забарвлення; кількість жилок.

6. Зовнішній вигляд і поперечний розріз горішка. Вказати форму розрізу і

розмір (в довжину) горішка.

Представники: наявні в гербарній колекції.

Хід роботи і завдання:

Уважно розглянути, записати декілька (8-І0) прикладів представників

осокових в альбом.

Контрольні завдання:

1. Родина Осокові: місце в системі синтаксонів та в філогенетичних

системах, загальна характеристика та еволюційна оцінка.

2. Рід осока: загальна характеристика життєвих форм, вегетативних

органів, суцвіть. Приклади одно- та дводомних видів.

3. Будова колосків, квіток, тип плоду. Походження та функції мішечка.

4. Приклади родів в складі родини.

Література. 2: 283-285; 1: 536-539; 5: 236-238.

Надпорядок Commelinanae

Порядок Тонконогоцвіті, або Злакоцвіті – Poales, або Graminales

Родина Тонконогові, або Злаки – Poaceae, або Graminеae

Пануючі життєві форми складають трав’янисті багато- та однорічні

рослини, дерновинні та кореневищні. Трав’янисті стебла (здерев’янілі тільки у

бамбуків) почленовані на вузли та меживузля, мають інтеркалярний зріст, вузли

виповнені тканиною, а меживузля переважно порожнисті. Такі стебла

називають соломиною. Звичайно стебла циліндричні, рідко більш-менш

стиснуті (плоскуха, грястиця, тонконіг стиснутий). Листки чергові, сидячі,

лінійні, з паралельним жилкуванням, плоскими чи згорнутими пластинками.

Основи листкових пластинок, які обгортають стебло над вузлом, утворюють

піхви – закриті (зрослі) чи відкриті. На межі пластинки і піхви розвинені (рідко

відсутні) язички – плівчасті або з волосків, інколи є так звані вушки.

Суцвіття колосовидні, головчасті, китицевидні, волотевидні або пучки

гілочок, які складаються із колосків. Колоски бувають 1-3-багатоквітковими,

мають різну форму і розміри, складаються з однотипних чи різнорідних квіток.

При основі колосків знаходяться колоскові луски (одна, дві, три або дві пари),

які не мають тичинок та маточок в своїх пазухах. Колоскові луски можуть бути

бічними або ж серед них розрізняються верхня (розташованна ближче до осі

колоска або осі вищого порядку іншого складного суцвіття) і нижня,

протилежна верхній. Кількість, розмір і форма колоскових лусок, число жилок

на них і характер їх розміщення, деякі інші ознаки мають важливе таксономічне

значення.

Квітки звичайно двостатеві, рідко одностатеві (кукурудза), без типової

оцвітини, замість якої у злаків є квіткові луски і плівки, розміщені двома

колами. В зовнішньому колі розрізняють верхню (внутрішню) квіткову луску

(обернену до осі колоска) і нижню (зовнішню), в пазусі якої сидить квітка.

Таксономічне значення мають такі ознаки в будові нижньої квіткової луски, як

форма її основи і верхівки, кількість жилок, наявність, форма і місце

прикріплення остюка та ряд інших. У внутрішньому колі знаходяться квіткові

плівки, або лодікули, звичайно їх по 2-3 в квітках, рідше по одній, шість.

Андроцей тричленний (винятки – із однієї, двох, шести або багатьох тичинок),

пиляки прикріплюються до ниток не основою, а серединою, що сприяє більш

успішній анемофілії. Гінецей складається з двох (трьох) зрослих плодолистків,

зав’язь верхня, паракарпна, однонасінна, сидяча або на короткій ніжці.

Приймочка 2(І, 3)-лопатева, периста, частіше сидяча або ж на стовпчику різної

довжини (найдовшому в жіночих квітках кукурудзи, зібраних у пазушні

суцвіття – початки).

Плід – суха, однонасінна, паракарпна зернівка, у якої перикарп зростається

із насіниною, а зовні до нього можуть щільно прилягати квіткові луски.

Насінина з прямим зародком, що прилягає до багатого мучнистого ендосперму

збоку (на відміну від осокових, у яких зародок оточує ендосперм).

Представники: тонконіг – Poa ; мишій – Setaria; лисохвіст, або китник –

Alopecurus; тимофіївка – Phleum; пальчатка – Digitaria (або інший рід –

цинодон – Cynodon); овес, або вівсюг – Avena; грястиця – Dactylis; бромус –

Bromus; костриця – Festuca; житняк – Agropyron; ковила – Stipa; жито –

Secale; ячмінь – Hordeum; пшениця – Triticum.

Хід роботи і завдання:

І. Познайомитись з гербарною колекцією злаків.

2.Вибрати по одному виду названих вище родів і схематично замалювати

складні суцвіття цих представників. Записати назви суцвіть і родів (бажано їх

логічно згрупувати за типами суцвіть).

Представник: пирій повзучий – Elytrigia repens (L.) Nevski

Хід роботи і завдання:

Розглянути і замалювати:

І. Зовнішній вигляд рослини. Позначити: довге, повзуче кореневище; голі

циліндричні стебла; плоскі листки; голі піхви із плівчастими краями; суцвіття –

справжній колос; окремі колоски.

2. Окремий колосок. Визначити його розмір і кількість квіток (розглянути

декілька колосків).

3. Колоскові луски. Визначити їх розмір, форму, характер верхівки,

наявність або відсутність остюка, кількість жилок (звернути увагу, чи однаково

помітні), характер поверхні (голі чи опушені ). Зробити відповідні позначення.

4. Складові частини квітки. Визначити співвідношення (відносне) довжини

колоскових лусок, нижньої і верхньої квіткових лусок; показати: форму

квіткових лусок; форму основи і верхівки нижньої квіткової луски, наявність

або відсутність остюка на ній; квіткові плівки, або лодікули; тичинки; верхню

зав’язь; перисту двороздільну приймочку .

5. Зовнішній вигляд і поздовжній розріз зернівки – волосистої вгорі і

жолобчастої з внутрішнього боку.

6. Записати формулу квітки і діаграму триквіткового колоска, звернувши

увагу на взаємне розміщення колоскових і квіткових лусок та вісі колоса і вісі

колоска.

Контрольні завдання:

1. Родина Тонконогові (Злаки): місце в системі синтаксонів, життєві

форми, поширення, ценотична роль.

2. Характеристика вегетативних органів злаків; функції язичка та вушок.

3. Типи суцвіть, будова колосків, квіток. Значення лодікул.

4. Поняття про остисті та безості форми злаків. Походження та значення

остюка.

5. Тип плоду, його будова; складові частини зародку; природа епібласту,

його оцінка в еволюційному сенсі.

6. Таксономічні ознаки 5-6 родів злаків (за вибором студентів).

7. Значення злаків – дикорослих та культурних. Приклади видів, що

охороняються або підлягають охороні.

Література. І: 285 - 299; 2: 549-565; 6: 238-252.

Заняття 18. КОЛОКВІУМ на тему: НАСІННІ РОСЛИНИ –

Pinophyta та Magnoliophyta

Підготуйте відповіді на наступні питання:

1. Таксономічні ознаки відділів голо- та покритонасінних рослин.

Походження, філогенетичні зв’язки та еволюційна оцінка відділів. Порівняльна

характеристика і оцінка ендосперму.

2. Класи голонасінних, їх відмінності за сукупністю ознак, поділ на таксони

субпідрядних рангів, типові роди та види.

3. Цикл розвитку сосни. Відомі Вам представники роду, відмінності між

ними.

4. Порівняльна характеристика, філогенетичні зв’язки та еволюційна оцінка

класів відділу Magnoliophyta. Приклади виключень у характерних особливостях

класів.

5. Сучасна таксономія (на рівні порядків) Polycarpicae.

6. Типи плодів (з повною назвою у відповідності з їх генетичною

класифікацією) у представників порядків Жовтецевоцвіті та Розоцвіті (назву

родів записувати на латинській та українській мовах).

7. Метаморфози вегетативних органів (під- та надземних) у представників

родин Капустяні, Бобові та Пасльонові.

8. Типи квіток (з написанням назв, формул та діаграм) і варіанти їх

розміщення в кошиках Айстрових (з прикладами родів).

9. Еволюційна оцінка родини Айстрові, приклади прогресивних

(вторинних) та примітивних (первинних) ознак, їх співвідношення у

представників родини.

10. Варіанти таксономії родини Liliaceae (s.l.), відмітні особливості

підродин. Приклади родів і їх місце в системі синтаксонів попередніх та

сучасного варіантів класифікації.

11. Родина Осокові: загальна характеристика, представники. Будова суцвіть

та квіток на прикладі роду осока. Тип плоду, походження і значення мішечка.

12. Загальна характеристика та еволюційна оцінка порядку Poales

(Graminales).

13. Типи суцвіть, будова квіток (з написанням формул і діаграм) та плоду у

злаків, приклади рослин дикорослих та культурних.

Тестові завдання:

1. Указати тип плоду для роду перець:

1) верхня синкарпна 3- гніздна коробочка

2) верхня синкарпна багатогніздна шкіряста ягода

3) верхня синпаракарпна стручковидна коробочка з м’ясистим

перикарпієм

4) цинародій

5) нижня 3-гніздна коробочка

2. Указати тип плоду для роду троянда (шипшина)

1) яблуко, яблучко

2) верхня синкарпна ягода

3) несправжній ягідоподібний спіральний багатогорішок (цинародій)

4) суха кістянка

5) несправжній ягідоподібний спіральний багатогорішок на

опуклому соковитому гіпантії

3. Указати ознаки, характерні для родини Хрестоцвіті (Капустяні):

1) оцвітина 5-членна, чашечка редукована

2) оцвітина 4-членна, подвійна

3) андроцей з багатьох вільних тичинок

4) андроцей з 6-и тичинок, які розміщені двома колами

5) андроцей з 5-и тичинок, які зрослись пиляками

4. Указати ознаки, характерні для родини Айстрові (Складноцвіті):

1) оцвітина 5-членна, чашечка редукована

2) оцвітина 5-членна, подвійна, частіше актиноморфна

3) оцвітина 5-членна, подвійна, зигоморфна

4) андроцей з 5-и тичинок, які зрослись пиляками

5) зав’язь верхня

5. Указати ознаки, характерні для родини Пасльонові:

1) оцвітина 5-членна, чашечка редукована

2) оцвітина 5-членна, подвійна, частіше актиноморфна

3) андроцей з 5-и тичинок, які зрослись пиляками

4) андроцей з 5-и вільних тичинок

5) зав’язь верхня.

ЛІТЕРАТУРА

Основна:

1. Комарницкий Н.А., Кудряшов Л.В., Уранов А.А. Ботаника.

Систематика растений. М. – Просвещение, 1975. – 608 с.

2. Липа О.Л. Систематика вищих рослин. – Київ: Радянська школа,1964. –

323 с.

3. Липа О.Л., Добровольський І.А. Ботаніка. Систематика нижчих і

вищих рослин. – Киів: Вища школа, 1975. – 400 с.

4. Практический курс систематики растений /Гордеева Т.Н. и др. – М.:

Просвещение, 1986. – 224 с.

5. Кучерява Л.Ф., Войтюк О.Ю., Нечитайло В.А. Систематика вищих

рослин. І. Архегоніати. – Київ: Фітосоціоцентр, 1997. – 136 с.

6. Нечитайло В.А. Систематика вищих рослин. ІІ. Покритонасінні. – Київ:

Фітосоціоцентр, 1997. – 272 с.

7. Нечитайло В.А., Кучерява Л.Ф. Систематика вищих рослин. Список

основних програмних таксонів та об’єктів нормативного курсу “Загальна

ботаніка” та спецкурсу “Систематика, еволюція та філогенія вищих рослин”. –

К.: Фітосоціоцентр, 2000. – 47 с.

8. Нечитайло В.А., Кучерява Л.Ф. Ботаніка. Вищі рослини (Для студентів

біологічних та природничих ф-тів ун-тів). – Київ: Фітосоціоцентр, 2001. – 402 с.

9. Нечитайло В.А. та ін. Систематика вищих рослин. Лабораторний

практикум (Для біологічних ф-тів ун-тів). – Київ: Фітосоціоцентр, 2001. – 286 с.

Додаткова:

10. Визначник рослин України /Відп. ред. О.Д.Вісюліна. – Київ: Урожай,

1965. – 877 с.

11. Водоросли, лишайники и мохообразные СССР / отв. ред. М.В.Гор-

ленко.– М.: Мысль, 1978. – 365 с.

12. Жизнь растений. В 6-и т. Т. 4. Мхи. Плауны. Хвощи. Папоротники.

Голосеменные растения /Под ред. И.В.Грушвицкого и С.Г.Килина. – М.:

Просвещение, 1978. – 447 с.

13. Козубов Г.М., Муратова Е.Н. Современные голосеменные. – Л.: Наука,

1986. – 192 с.

14. Колесников А.И. Декоративная дендрология. – М.: Лесная

промышленность, 1974. – 704 с.

15. Кучерява Л.Ф. та ін. Методичні розробки до лабораторних занять з

нормативного курсу “Ботаніка. Систематика вищих рослин.” – Київ:

Фітосоціоцентр, 2001. – 44 с.

Зацепіна Д.Я., Хоботкова Л.М., Ліханов А.Ф. Методичні вказівки до лабораторних занять з ботаніки - систематики вищих рослин

Подождите немного. Документ загружается.