Зацепіна Д.Я., Хоботкова Л.М., Ліханов А.Ф. Методичні вказівки до лабораторних занять з ботаніки

Подождите немного. Документ загружается.

1) Marchantiidae

2) Bryidae

3) Sphagnidae

4) Andreaeidae

5) Jungermanniidae

4. До якого порядку належить рід папороті Asplenium:

1) Marsiliales

2) Cyatheales

3) Salviniales

4) Osmundales

5) Polypodiales

5. До якого порядку належить рід папороті Аthyrium:

1) Marsiliales

2) Cyatheales

3) Salviniales

4) Osmundales

5) Polypodiales

6. До якого порядку належить рід папороті Dryopteris:

1) Marsiliales

2) Cyatheales

3) Salviniales

4) Osmundales

5) Polypodiales

7. Указати роди рівноспорових папоротей:

1) Аthyrium

2) Marsilia

3) Polypodium

4) Asplenium

5) Salvinia

8. Указати роди різноспорових папоротей:

1) Аthyrium

2) Marsilia

3) Asplenium

4) Dryopteris

5) Azolla

9. Указати роди еуспорангіатних папоротей:

1) Asplenium

2) Ophioglossum

3) Marsilia

4) Marattia

5) Angiopteris

МОДУЛЬ II

НАСІННІ РОСЛИНИ – Spermatophyta, або Spermоphyta

Заняття 5. Відділ ПІНОФІТИ, або ГОЛОНАСІННІ – Pinophyta,

або Gymnospermae, або Gymnospermatophyta

Голонасінні являють собою найбільш високорозвинені рослини серед

архегоніатних і менш розвинені серед насінних, тобто займають проміжну

ланку між споровими архегоніатами і квітковими рослинами. Розмножуються

голонасінні на відміну від попередніх груп архегоніат не спорами, а насінням.

Насінні зачатки утворюються в процесі еволюційних видозмін макроспорангіїв

і розміщуються відкрито (голо) на макроспорофілах. Насінний зачаток має

покрив – інтегумент, який є гомологічним до стінки макроспорангія, під

інтегументом знаходиться шар тканини – нуцелус, він гомологічний до стінки

макроспори. Усередині насінного зачатка міститься ендосперм, або заросток,

гомологічний до проталію спорових архегоніат. На проталії-ендоспермі

розвиваються звичайно два архегонія без стінок, які називають корпускулами.

Кожна корпускула вміщує по одній яйцеклітині і по 3-4 шийкові канальцеві

клітини. На верхівці насінного зачатка є пилковхід, або мікропіле, а під ним –

пилкова камера з цукристою рідиною, до якої потрапляє пилок. Після

запліднення насінний зачаток перетворюється у насінину.

Мікроспорангії (пиляки) у голонасінних розвиваються на нижній поверхні

мікроспорофілів і мають просту будову: мішок з одношаровою стінкою, що

заповнений спорогенною тканиною – археспорієм. З клітин археспорія після

мейозу утворюються тетради (четвірки) клітин-спор, або пилок. У дозрілому

стані пилок складається із 3-4 клітин, з яких одна або дві є проталіальними,

гомологічними до рудиментарного проталію (заростка, чоловічого гаметофіта),

одна клітина – ризоїдальна гомологічна до ризоїда заростка, ще одна –

антеридіальна – до антерідія. Із антеридіальної клітини утворюються дві

чоловічі статеві клітини – спермії або сперматозоїди. Статеві клітини

формуються усередині пилкової трубки – сифона, який розвивається з

ризоїдальної та проталіальної клітин. Пилок покритий двошаровою оболонкою:

екзиною (зовнішньою) і інтиною (внутрішньою).

Для деревини голонасінних характерні наявність трахеїд з облямованими

порами і відсутність у флоемі клітин-супутників. В тканині деревини і мезофілу

листків (хвоїнок) є багато смоляних ходів. Смола відіграє роль ізоляційного

мастила і важливу захисну роль проти дії низьких температур. Мезофіл листків

складений з більш-менш однакових клітин складчастої паренхіми.

Клас Саговниковидні, або Цикадопсиди – Cycadopsida

Саговниковидні являють собою макрофільну лінію розвитку. Насінні

зачатки (макроспорангії) розміщені на листковидних або видозмінених

макроспорофілах – поодиноких або зібраних в шишки (стробіли).

Порядок Саговникові – Cycadales

Родина Саговникові – Cycadaceae

Підродина Саговникові – Cycadoideae

Представник: саговник поникаючий (с. звичайний) – Cycas revolutа Thunb.

Хід роботи і завдання:

Розглянути і замалювати:

І. Морфологічну будову листка (замалювати частину перистого листка) і

назвати його тип.

2. Зовнішній вигляд мікроспорофіла із сорусами мікроспорангіїв.

Клас Гінкговидні, або Гінкгопсиди – Ginkgopsida

Порядок Гінкгові – Ginkgoales

Родина Гінкгові – Ginkgoaceae

Представник: гінкго дволопатеве – Ginkgo biloba L.

Хід роботи і завдання:

Розглянути і замалювати:

І. Зовнішній вигляд листка. Позначити: форму листкової пластинки;

дихотомічне жилкування.

2. Зовнішній вигляд насінини. Позначити: м’ясистий покрив (являє собою

зовнішній шар 3-шарового інтегумента), багатий на олію і ароматичні

речовини.

3. Сxeмy цикла розвитку голонасінних (на прикладі гінкго).

Клас Гнетовидні, або Гнетопсиди – Gnetopsida

Порядок Ефедрові – Ephedrales

Родина Ефедрові – Ephedraceae

Представник: ефедра двоколоскова – Ephedra distachya L.

Хід роботи і завдання:

Розглянути і замалювати:

І. Пагін ефедри. Позначити: лусковидні супротивні листки; збільшені

неплідні луски жіночого “суцвіття” із 1-3 “квіток” – стробіла; збільшені

листочки “оцвітини” жіночих “квіток”; ягодоподібну насінину з яскраво-

червоним соковитим покривом, що утворений зовнішнім покривом насінного

зачатка і “приквітковими” лусками.

Клас Хвойні, або Пінопсиди (Шишконосні) – Pinopsida ( Coniferopsida )

Підклас Хвойні, або Пініди – Pinidae

Порядок Соснові – Pinales

Родина Соснові – Pinaceae

Підродина (триба) Соснові – Pineae

Представник: сосна звичайна – Pinus sylvestris L.

Хід роботи і завдання:

Розглянути і замалювати:

І. Видовжені і вкорочені пагони. Позначити: дрібні лусковидні листки на

видовжених пагонах; лусковидні листки в нижній частині вкорочених пагонів;

асимілюючі листки (хвоїнки) на верхівках вкорочених пагонів (по дві хвоїнки).

2. Зібрання мікростробілів. Позначити: загальну вісь (торішній пагін);

мікростробіли; вегетативну частину пагону (яка виросла в поточному році).

3. Поздовжній розріз чоловічої шишки. Позначити: вісь; мікроспорофіли із

мікроспорангіями (по два з нижнього боку).

4. Будову пилкового зерна (чоловічого гаметофіта). Позначити: тіло

пилкового зерна з рештками відмерлих проталіальних клітин; антеридіальну

клітину; клітину пилкової трубки (сифоногенну); повітряні мішки.

5. Поздовжній зріз насінного зачатку. Позначити: нуцелус; покрив

(інтегумент); мікропіле; пилкову камеру; жіночий заросток (ендосперм) з

архегоніями (в нуцелусі).

Контрольні запитання:

1. Характерні особливості відділу, його таксономія, еволюційна оцінка.

2. Роди Cycas, Ginkgo, Ephedra: їх місце в системі синтаксонів,

порівняльна характеристика, цикли розвитку, еволюційна оцінка.

3. Родина Pinaceae: місце в системі синтаксонів, відмітні особливості

основних родів, типи пагонів, будова стробілів.

4. Цикл розвитку сосни, будова пилку, насіння.

5. Поширення хвойних, їх значення в природі та господарчій діяльності

людини.

6. Роди та види голонасінних, що охороняються або потребують охорони

на різних рівнях.

7. Роди та види голонасінних, що використовуються в озелененні на

території Донбасу.

Література. 1: 286-291, 296, 333-330, 279-282, 296-309, 319-327; 2: 105-110,

113 -119, І2І-І25, 130-132; 3: 232-253; 4: 105-112; 5: 98-133 (вибірково).

Заняття 6. Відділ МАГНОЛІОФІТИ – Magnoliophyta,

або КВІТКОВІ – Anthophyta,

або ПОКРИТОНАСІННІ – Angiospermatophyta, Angiospermae,

або МАТОЧКОВІ – Gynaeciatae (Gynoeciatae)

Найбільш характерною ознакою відділу є наявність маточки, утвореної

одним або кількома плодолистками (макро-, або мегаспорофілами), зрослих

таким чином, що в нижній частині маточки утворилось замкнене порожнисте

вмістилище – зав’язь, в якій розвиваються насінні зачатки (видозмінені макро-,

або мегаспорангії). Тільки квітковим рослинам притаманні також деякі інші

особливості: восьмиядерний (восьмиклітинний) зародковий мішок; подвійне

запліднення; триплоїдний (вторинний) ендосперм, який утворюється після

запліднення; приймочка, що уловлює пилок; переважній більшості видів –

типова квітка з оцвітиною. Із анатомічних ознак для покритонасінних

характерна наявність справжніх судин (трахей).

Клас Магноліопсіди, або Дводольні – Magnoliopsida, або Dicotyledones

Підклас Магноліїди – Magnoliidae

Надпорядок Magnolianae

Порядок Магнолієцвіті – Magnoliales

Родина Магнолієві – Magnoliaceae

Представник: магнолія великоквіткова – Magnolia grandiflora L.

Хід роботи і завдання:

І. Розглянути і замалювати зовнішній вигляд плоду – збірної апокарпної

багатолистянки. Позначити: плодоніжку; рубець від приквітка; рубці від

листочків оцвітини, розміщених тричленими колами; рубці від тичинок,

розміщених спірально; листянки, розміщені спірально; видовжене конічне

квітколоже.

2. Записати формулу та діаграму квітки.

Підклас Ранункуліди – Ranunculidae

Надпорядок – Ranunculanae

Порядок Жовтецевоцвіті – Ranunculales

Родина Жовтецеві – Ranunculaceae

Трав’янисті рослини, здебільшого із черговими черешковими листками –

простими, суцільними, пальчасто- або перистолопатевими, роздільними або

розсіченими. Суцвіття – китиці, волоті, щитки дихазіального типу або квітки

поодинокі. Квітки дуже різноманітні, частіше двостатеві, актиноморфні або

зигоморфні; оцвітина проста або подвійна, звичайно п’ятичленна; тичинок

здебільшого багато; маточок багато, кілька, рідше одна; гінецей найчастіше

апокарпний; зав’язь верхня, на більш-менш опуклому квітколожі; квітки

геміциклічні, інколи ациклічні або циклічні. Плоди – апокарпні багатогорішки,

2-5-багатолистянки, рідко однолистянки, ягоди, коробочки.

Підродина Жовтецеві – Ranunculidеae

Представник: жовтець (будь-який вид) – Ranunculus

Хід роботи і завдання:

І. Розглянути і замалювати: загальний вигляд рослини; зовнішній вигляд

(знизу і зверху) і поздовжній зріз квітки; пелюстку з ямкою-нектарником,

прикритим лусочкою.

2. Зробити позначення до малюнків.

3. Записати формулу та діаграму квітки.

4. Замалювати зовнішній вигляд плоду, визначити його тип, записати

назву.

Підродина Рутвицеві – Thalictroideae

Представник: орлики звичайні – Aquilegia vulgaris L.

Хід роботи і завдання:

1. Розглянути і замалювати складові частини квітки. Позначити:

пелюстковидні чашолистки; косолійковидні пелюстки, видовжені при основі в

шпорки-нектарники; численні тичинки (внутрішні – недорозвинені); маточки,

зрослі між собою тільки при основі.

2. Записати формулу і діаграму квітки.

3. Замалювати плід, визначити його тип, записати назву.

Підродина Дельфінієві – Delphinioideae

Представник: сокирки польові – Сonsolida arvensis (L.) Opiz

Хід роботи і завдання:

І. Розглянути і замалювати зовнішній вигляд рослини і складові частини

квітки. Позначити: глибокорозсічені прості чергові листки; розгалужене стебло;

волотевидне суцвіття; окремі квітки; нижні пелюстковидні чашолистки; верхній

чашолистик, видовжений при основі в шпорку; пелюстку-нектарник із шпоркою

при основі (яка вкладена в шпорку верхнього чашолистка); численні тичинки з

розширеними тичинковими нитками; маточку; плоске квітколоже.

2. Замалювати плід – однолистянку.

3. Записати формулу і діаграму квітки.

Контрольні запитання:

1. Спільні і відмітні риси в будові і розвитку голонасінних та

покритонасінних; порівняльна характеристика ендосперму названих

відділів.

2. Загальна характеристика і еволюційна оцінка класу Магноліопсиди

(Дводольні).

3. Характеристика і еволюційна оцінка родини Магнолієві, її місце в

системі синтаксонів, представники.

4. Родина Жовтецеві: характеристика, місце в системі синтаксонів (в

різних варіантах філогенетичних систем), представники з різним рівнем

організації та рисами, що відображають різні напрямки еволюції.

Література. 2: 142 -145, 148-151; 1: 348-358; 3:257-259, 273-279; 4: 112-124.

6: 27-34.

Заняття 7. Підклас Діленіїди – Dilleniidae

Надпорядок Violanae

Порядок Каперцецвіті – Capparales

Родина Капустяні, або Хрестоцвіті – Brassicaceae, або Cruciferae

Трав’янисті рослини або півкущики, звичайно з простими черговими

листками, інколи листки зібрані в прикореневі розетки. Листки прості, суцільні

або розсічені, рідко пальчасто- або непарноперисто-складні (зубниця).

Зустрічаються рослини з більш-менш м’ясистими листками (морська гірчиця,

капуста, дворядник). Квітки правильні, двостатеві, зібрані в китиці. Оцвітина

4-членна, подвійна, рідко пелюстки дуже дрібні або зовсім відсутні (хрінниця).

Андроцей із 6 тичинок – двох коротких в зовнішньому колі і чотирьох довгих у

внутрішньому (рідко тичинок 4 або 2). Маточка із двох плодолистків, зав’язь

верхня, сидяча або на гінофорі, звичайно поділена на 2 гнізда неповною

вторинною перегородкою, до якої прикріплюється насіння, розташоване в

кожному гнізді одно- чи дворядно. Плід – стручок або стручечок, що

розкривається двома стулками, рідше розламується поперек на однонасінні

членики або стручечок однонасінний, нерозкривний, горішкоподібний.

Стебла, листки, квітконіжки, чашолистки та плоди частіше всього опушені

простими, дво-трироздільними або зірчастими волосками, нерідко різними на

різних частинах рослини, а також сполученням волосків різних типів (ця ознака

має важливе таксономічне значення). Порівняно рідко рослини бувають майже

чи зовсім голими.

Серед метаморфозів вегетативних органів слід назвати наступні: так звані

“коренеплоди” (редька, хрін); кореневища (зубниця) ; кулевидно потовщене

стебло (капуста кольрабі); потовщені суцвіття, верхні листки й квітконіжки

(“цвітна” капуста); качани (качанна капуста) та інші.

Представник: дворядник муровий – Diplotaxis muralis (L.) DС

Хід роботи і завдання:

Pозглянути і замалювати:

І. Зовнішній вигляд рослини. Позначити: стрижневу кореневу систему

(однорічну); прикореневу розетку довгастих виїмчасто-зубчастих (до

перистороздільиих) листків – голих, більш-менш м’ясистих; чергові стеблові

листки; висхідні (підведені) пагони; суцвіття китицю; окремі квітки.

2. Складові частини квітки. Позначити: квітконіжку; чашолистки

зовнішнього та внутрішнього кіл; пелюстки з довгими нігтиками; плоске

квітколоже; нектарники; короткі тичинки зовнішнього кола; довгі тичинки

внутрішнього кола; маточку (вкажіть, сидячу чи на гінофорі).

3. Зовнішній вигляд і складові частини стручка. Позначити: коротку

плодоніжку; лінійно-ланцетний стручок; короткий стовпчик; плоску стулку з

виразною серединною жилкою; перегородку з дворядно розміщеними в

кожному гнізді насінинами.

4. Записати формулу і діаграму квітки, звернувши увагу на взаємне

розміщення тичинок обох кіл і пелюсток.

Представники: гірчиця – Sinapis, редька – Raphanus, бурачок – Allyssum,

лунарія – Lunaria , талабан – Thlaspi, грицики – Capsella.

Хід роботи і завдання:

І. Розглянути і замалювати плоди – зовнішній вигляд та з розкритими

стулками. Позначити: стулки; перегородки; насіння; криловидні вирости (при

наявності, вказати, якої форми).

2. Підписати назви типів плодів.

Представники: редька – Raphanus, жовтушник – Erуsimum, кудрявець –

Descurainia.

Хід роботи і завдання:

І. Розглянути за допомогою мікроскопа характер опушення листків.

2. Замалювати волоски різних типів і підписати, у яких представників вони

виявлені.

Контрольні запитання:

1. Родина Капустяні (Хрестоцвіті): місце в системі синтаксонів

(варіанти), загальна характеристика, представники.

2. Метаморфози під- та надземних органів у представників родини.

3. Варіанти опушення вегетативних та генеративних органів. Приклади.

4. Таксономічні ознаки в будові плодів та насіння.

5. Значення представників родини – дикорослих та культурних.

Література. 2: 225 – 229; 1: 419-426; 3: 280-283; 4: 143-148; 6: 76-80.

Заняття 8 . Підклас Розиди – Rosidae

Надпорядок Rosanae

Порядок Розоцвіті – Rosales

Родина Розові – Rosaceae

Дерева, кущі, трави. Листки прості і складні, чергові, рідко супротивні, з

прилистками або без них, листкові пластинки різної форми, суцільні та

розчленовані. Квітки поодинокі або в суцвіттях – зонтиках, щитках, китицях,

волотях, головках та ін. Квітки двостатеві, рідше одностатеві, актиноморфні,

рідко зигоморфні, з подвійною (рідко простою чашечковидною)

5(3-8)- членною оцвітиною, інколи з підчашею (зовнішньою чашечкою, або

епікаліксом). Андроцей численний, циклічний (на відміну від жовтецевих),

рідко із 1-5 тичинок. Гінецей із багатьох, рідко 1-5 плодолистків, спіральний чи

циклічний. Зав’язь верхня, напівнижня або нижня. Плоди різноманітні –

апокарпні, з початковою ценокарпією і цілком ценокарпні: багатолистянки,

багатогорішки, коробочки, ягоди, кістянки, багатокістянки, несправжні

ягодоподібні плоди (“цинародій”, “суничина”, яблуко).

Підродина Спірейні, або Таволгові – Spiraeoideae

Квітки підматочкові; квітколоже плоскувате або трохи увігнуте; зав’язь

верхня; плід багатолистянка, рідше коробочка.

Представник: спірея (або таволга) середня – Spiraea media Schmidt.

Хід роботи і завдання:

1. Розглянути і замалювати квітучий пагін; вид квітки знизу та в

поздовжньому розрізі. Позначити: прості короткочерешкові чергові листки;

щитковидно-зонтиковидне суцвіття; зрослолисту (при основі) неопадну

чашечку; пелюстки вільного віночка; трохи увігнуте квітколоже; нектарний

диск; тичинки; маточки (апокарпні або з початковою ценокарпією).

2. Записати формулу і діаграму квітки.

3. Замалювати плід, визначити його тип, записати назву.

Підродина Розові – Rosoideae

Квітки під-, над- або навколоматочкові; квітколоже опукле, увігнуте або

плоске, часто зростається з основою чашечки, м’ясисте або соковите; зав’язь

верхня (зрідка напівнижня); плоди справжні або несправжні, здебільшого збірні

- багатогорішки, багатокістянки.

Представник: шипшина, троянда (будь-який вид) – Rosa sp.

Хід роботи і завдання:

І. Розглянути і замалювати пагін рослини, поздовжній розріз квітки,

зовнішній вигляд плоду і плодика. Позначити: стебло з шипами-емергенцями;

непарноперистоскладний листок з парними прилистками, що зростаються

основою між собою і з рахісом; увігнуте квітколоже-гіпантій; зубці

зрослолистої чашечки (уважно розглянути і порівняти їх між собою); пелюстки;

численні тичинки (циклічні, прикріплені до краю квітколожа); численні

маточки, розміщені спірально на увігнутому квітколожі: зав’язі, стовпчики,

приймочки; гіпантій та зубці чашечки несправжнього ягодоподібного плоду

цинародію – апокарпного спірального багатогорішка на увігнутому соковитому

квітколожі; плодик-горішок з опушеними зав’яззю та стовпчиком.

2. Записати формулу і діаграму квітки.

3. Прокоментувати з ботанічної точки зору вираз: “висів насіння

шипшини”.

Представник: перстач – Potentilla (будь-який вид)

Хід роботи і завдання:

І. Познайомитись з видами місцевої флори, наявними в гербарній колекції,

виявити відмітні особливості за будовою листків і кількістю членів оцвітини.

2. Розглянути і замалювати вид квітки знизу і в поздовжньому розрізі.

Позначити: підчашу (епікалікс); листочки чашечки (розглянути, зрослі чи

вільні); пелюстки; численні тичинки; численні вільні маточки, що спірально

розміщені на опуклому квітколожі.

3. Записати формулу і діаграму квітки.

4. Замалювати плід, визначити його тип, записати назву.

5. Замалювати окремий плодик, звернути увагу на характер його поверхні

(голий чи опушений) і форму стовпчика (бічний чи верхівковий, в якій частині

потовщений) – важливі таксономічні ознаки.

Підродина Яблуневі – Maloideae, або Pomoideae, або Pyroideae

Квітки надматочкові; зав’язь нижня, з 2-5 плодолистків, що зростаються із

стінками увігнутого квітколожа; плід несправжній ягодоподібний – яблуко.

Зацепіна Д.Я., Хоботкова Л.М., Ліханов А.Ф. Методичні вказівки до лабораторних занять з ботаніки - систематики вищих рослин

Подождите немного. Документ загружается.