Заблоцький Б.Ф. Національна економіка

Подождите немного. Документ загружается.

Тема 6. Функціонування інфраструктури національного ринку

ром рівноваги національного попиту і національної пропозиції,

обмеження монополії та посилення конкуренції. Економічними та

адміністративними методами він повинен забезпечити однакові

умови виробництва і реалізації продукції для усіх виробників і

продавців товарів та послуг.

ТЕМА 7

ДЕРЖАВНІСТЬ ТА ДЕРЖАВНЕ

УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІКОЮ

Історія країн засвідчує, що успіхи одних і невдачі інших про-

глядаються через призму свободи людини, нації, держави, еконо-

мічної системи. Світова практика стійких державних систем по-

казала, що природним державоутворювальним ядром є закон, який

створюють самі люди для свого співжиття. Отже, держава — це

не окрема людина з найвищою державною посадою (король, цар,

президент тощо), чи група людей (Кабінет Міністрів, парламент

тощо).

Вона ґрунтується на системі законів, які визначають відноси-

ни між людьми для їх блага, та владі, яка діє за законами. У кожній

країні діють основний закон (конституція) та підконституційні

закони, що регулюють державні, економічні, соціяльні, судові

відносини в суспільстві. Народові належить лише проявити

мудрість і обрати потрібну йому владу. Мудрість народу визна-

чається вибором мудрої і чесної влади, а мудрість і чесність вла-

ди — рівнем добробуту свого народу. Народ повинен оцінювати свою

владу за рівнем свого життя, платоспроможності і свободи. Якщо

уряд країни не може створити "рай" для своїх громадян, то Прези-

дент країни як ґарант Конституції мусить не допустити "пекла".

7.1. Українська держава та її засади

Різні етнічні групи людей не можуть спільно розвиватися і за-

довольняти свої потреби без об'єднання навколо єдиної суспіль-

ствоутворювальної основи — держави, причому це об'єднання не

залежить від їхньої волі. Вони самі обирають державу як основу

їхньої єдності. Ця єдність продиктовується об'єктивними закона-

ми суспільства — відтворення життя і виробництва. Правильне

пізнання дії об'єктивних суспільствоутворювальних законів дає

можливість пристосувати до їхніх вимог відносини між людьми

222

Тема

7. Державність та державне управління економікою

—

— 223

різних етнічних груп і поглядів та забезпечити розвиток і добро-

бут усіх людей. Від рівня пізнання цих законів залежать спосіб

мислення народу, нації, рівень оптимізації структури національ-

ної економіки та її прогресивних динамічних процесів.

7.1.1. Держава як єдність закону і влади

Держава як суспільний інститут постійно вдосконалюється

упродовж усієї історії розвитку суспільств на всіх континентах

світу. Здебільшого держава функціонувала як інструмент приму-

су і підпорядкованості її громадян законові та владі. Це призводи-

ло до суспільних конфліктів між народом і владою, революцій,

громадянських воєн тощо. Для суспільного миру люди шукали

форми і методи формування держави, які не допускали б суспіль-

них потрясінь і трагедій. На сьогодні вже є чимало країн, держави

яких функціонують на засадах єдності закону і влади, що забез-

печує суспільний спокій і порозуміння не лише між різними етніч-

ними групами людей, а й різними расами.

Закони держави створюються людиною для співжиття у су-

спільстві на основі вимог об'єктивних природних і суспільних за-

конів. Система цих законів досить складна і потребує постійних

досліджень вияву їх дії. Для пізнання цих законів необхідні три-

валі спостереження за суспільними та економічними процесами,

узагальнення наслідків їх впливу. І тут би варто з'ясувати спо-

чатку, що ж то за поняття "закон" узагалі. Наука вчить, що неми-

нуче повторення певного фізичного, суспільного явища, незалеж-

не від волі людини, можна визначити як закон. У фізичній природі,

наприклад, — кругообіг води, у живій природі — відтворення жит-

тя,

у суспільстві — відтворення суспільного (національного) ви-

робництва. При тому дія кожного закону виражається через якісні

і кількісні показники тих критеріїв, які властиві вияву цього зако-

ну: перетворення води в пару і навпаки; перевищення народжува-

ності над смертністю; зростання кількості національно свідомих

громадян; розширення виробництва та споживання і т. ін. Отже,

дію закону можна перевірити через певні якісні та кількісні показ-

ники. Якщо закон є насправді і він діє, то його дія неминуче вияв-

ляється через параметри явищ, котрі при тому виникають як наслідок.

Національна економіка

224

Усі закони наука поділяє на природні (об'єктивні, тобто неза-

лежні від волі і свідомості людей) і суспільні (об'єктивні та суб'єк-

тивні, тобто створені самими людьми). До об'єктивних суспіль-

них законів зараховують: закон господарської збалансованості

(рівноваги), закон товарообміну і закон товаровиробництва. До

суб'єктивних законів належать:

Конституція України, яка є Основним Законом державо-

творення і співжиття громадян у суспільстві, незалежно від їхньо-

го національного чи етнічного походження;

% закони країни, що регулюють виробництво, працю та її оп-

лату, фінанси, соціяльний розвиток, розподіл національного про-

дукту, оборону, безпеку і т. ін.

Усі суб'єктивні закони люди створюють так, щоб вони набува-

ли загальносуспільних рис і давали змогу кожній людині реалізу-

вати свої запити. Загальносуспільні риси закону дають кожній

людині однакові можливості як проявити себе, так і задовольнити

свої потреби. Звідси закон набуває державоцентричної сили, стає

спільною для усіх віхою, орієнтиром поведінки і дій, об'єднуваль-

ним у суспільство, народ, націю чинником, тобто державою, здат-

ною добровільно і свідомо держати всіх як єдине ціле.

+Закони держави — обґрунтована і затверджена самими

людьми як закони система принципів, правил і норм їхніх су-

спільних відносин з приводу виробництва, захисту і розвит-

ку співжиття людей і є найвищою об'еднувальною надсу-

спільою силою, перед якою рівні всі люди на території

краї-

ни,

обмеженої її кордонами.

Український народ — державоутворювальна основа. У бага-

тьох країнах світу держави сформовані на основі титульної нації

та її національних атрибутів. Держава отримує назву титульного

народу і його національні символи: мову, герб, гимн і т. ін. В Україні

титульним народом є українці, і відповідно держава набуває їхніх

національних ознак (табл. 7.1).

Загальна чисельність населення України за переписом 2001 р.

становила 48241,1 тис. осіб (37541,9 + 8334,1 + 2365,1), з яких 78 %

— українці, 17 % — росіяни, 5 % — інші національності. Така на-

Тема 7. Державність та державне управління економікою

Етнічні групи

1959

1970 1979

1989 2001

Українці

32158,5

35283,9 36488,9 37419,1

37541,9

Росіяни

7090,8 8126,3

10471,6 1 1355,6

8994,1

Інші національ-

ності

2619,8

2716,3

2645,8 2677,4

2365,1

*Джерело:

інтернет-сторінка

Держкомстату України.

ціональна структура населення України не може викликати сум-

нівів,

що українці є державоутворювальною основою на території

України, а національні символи українців — символами держави

Україна. Національні символи інших етнічних груп (мова, герб,

гимн тощо) не можуть бути символами Української держави, поза-

як їхні корінні нації мають свої держави з їхніми національними сим-

волами (за винятком кримських татар). В Україні вони є лише націо-

нальними меншинами, але рівноправними громадянами (табл. 7.2).

Практика конституційного визнання двох і більше державних

мов у світі існує. Тільки вона властива державам, які об'єднали

на федеративних чи конфедеративних основах корінні нації з їхніми

корінними територіями (Швейцарія — німецького, французького,

італійського походження) тощо. У більшості федерацій лише одна

державна мова (США, Німеччина та ін.). В Україні як унітарній

державі двомовність підігрівається російськими .і проросійськими

політиками як в Україні, так і в Росії, що є безпідставно і шкодить

єдності української нації. Ці політики зацікавленні в дестабілізації,

щоб руйнувати українське і нав'язувати російське.

Державна влада. Якщо закони держави є "дорожньою картою"

розвитку нації, то влада забезпечує цей розвиток. Якщо закон —

тло нормативних відносин і правил поведінки людей та влади, то

влада отримує повноваження своїми рішеннями забезпечувати

розвиток нації.

* Державна влада — вибрані народом його представники і

передані народом їм функції ухвалювати рішення згідно з

==____====_===_=_=_.=

225

8 Над. економіка

Таблиця 7.1

Національний склад населення України

за даними переписів населення*

тис. осіб

Національна економіка

Таблиця

7.2

Структура населення України

за

етнічною спільністю

Етнічні

групи

Чисель-

ність,

Становлять спіль-

ність

Україні

Громадя-

ни,

нація

України

Назва держави

і національне

походження

Етнічні

групи

Чисель-

ність,

націю

народ

націо-

нальні

меншини

народ-

ність

Громадя-

ни,

нація

України

Назва держави

і національне

походження

Українці

78,0

- +

Україна

Росіяни

17,0

- -

Російська

Федерація

Євреї

1,0

- -

Ізраїль

Білоруси

1,0

- +

Білорусь

Молдовани

0,4

Молдова

Болгари 0.4

Болгарія

Поляки

0,3

- -

Польща

Угорці 0,2

Угорщина

Румуни

0,1

Румунія

Греки

0,1

- -

Греція

Інші

(ка-

раїми, крим-

чаки,

гагау-

зи тощо)

1,5

- - -

Немає

них

крим-

ські татари

Немає

державними законами

усіх сферах суспільного життя

від

народу

і для

добробуту народу.

Отже, державна влада стає органічно єдиною

державними

законами

функціонує лише

за

їхніми положеннями.

цього при-

воду

ст. 5

Конституції України стверджує: "Носієм сувереніте-

ту

єдиним джерелом влади

Україні

народ. Народ здійснює

владу безпосередньо

через органи державної влади

та

органи

місцевого самоврядування". Якщо

цьому положенні Конституції

усе гаразд,

то з

поділом державної влади справа дуже складна.

Ст.

Конституції України говорить: "Державна влада

Україні

226 =====zz^zzzzz=r3i==iz=z=i=z=r=z==zz:

Тема 7. Державність та державне управління економікою

227

здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та

судову". І в цьому поділі захована плутанина, яка сьогодні прино-

сить нестабільність і навіть загрожує безпеці держави. Поняття

"виконавча влада" — неточне і є предметом політичних спекуляцій.

Річ у тому, що всі державні структури є виконавцями передбаче-

них їм функцій: законодавчі виконують функції законотворення,

суди виконують функції судочинства тощо. Державні органи є

виконавцями своїх функцій. Поділ державної влади за Конститу-

цією України, тобто виписаних функцій у подальших її статтях,

необхідно відредагувати за такими засадами: ^законодавча; ^за-

коноґарантійна; ^господарська; ^правоохоронна; ^>судова.

Законодавча влада.

її здійснює Верховна Рада України з її комі-

тетами, законодавчими ініціятивами інших державних органів.

Законоґарантійна влада.

Визначена в Конституції України і

належить лише Президентові України й підпорядкованим йому

державним органам. Ст. 102 визначає: "Президент України є гла-

вою держави і виступає від її імені. Президент України є гаран-

том державного суверенітету, територіяльної цілісності

Украї-

ни,

дотримання Конституції України, прав і свобод людини і гро-

мадянина". Отже, Конституція України повинна надавати всі по-

вноваження і засоби забезпечення

Гарантій

безпеки. Цими засоба-

ми є Служба безпеки України, Збройні сили України, Міністерство

внутрішніх справ України, Прокуратура України, Міністерство

закордонних справ України, Рада національної безпеки та оборо-

ни України. Тільки за таких умов Президент України може

Гаран-

тувати її суверенітет і безпеку.

Господарська влада.

За логікою, Конституція мала б визнача-

ти функції Кабінету Міністрів — управління усією економічною

системою України, а також його органи, які їх здійснюють. Проте

"конституційна реформа" внесла такі "поправки", що неозброє-

ним оком видно намагання узурпувати державну владу зацікав-

леними політичними силами. Ст. 113: "Кабінет Міністрів України

є вищим органом у системі органів виконавчої влади". Мало б бути

"господарської". Ст. 116: "Кабінет Міністрів України: 1) забез-

печує державний суверенітет..., здійснення зовнішньої політики

держави..." і т. д. Це ж конституційні функції Президента Украї-

Національна економіка

ни!

Взагалі в розділі Конституції України про Кабінет Міністрів

після внесення поправок "політичними реформаторами" дуже ба-

гато нелогічних положень. Політичні сили намагаються виписати

положення Конституції задля своїх корпоративних інтересів. Кон-

ституцію України треба впорядкувати, але за участю незаанґа-

жованих науковців і підтримки народу.

Правоохоронна влада. Це здійснення нагляду за дотриманням

законодавства України всіма структурами державної влади, зокре-

ма й господарської, населенням. Здійснює ці функції прокурату-

ра. Разом із Президентом вона повинна Гарантувати законність

функціонування відносин у державі.

Судова влада. Конституційний Суд здійснює тлумачення поло-

жень Конституції України і законів. Суди здійснюють судочин-

ство карного і цивільного характеру.

7.1.2.

Верховенство права над законом

і закону над владою

Загальновизнаною цінністю в усіх демократичних державах є

право людини на життя, свободу, гідність тощо. Таке право не дає

держава. Це право дано людині Богом. І ніхто не може позбавляти

людину цього права, крім Бога. Бог створив людину на "свою

подобу", тобто як розум, дух, любов, милосердя і дав людині сво-

боду вибору свого життєвого шляху. Який шлях обере людина —

це залежить від її розуму, пізнання Божих задумів, розуміння доб-

ра, щастя, сім'ї, нації. Людина ніколи не помилиться, якщо вона

набуватиме знань, нестиме добро, гідно представлятиме свій на-

род перед людьми і Богом.

Верховенство права над законом. Насамперед ще раз треба за-

значити, що поняття "право" має два значення, позаяк це стосуєть-

ся кожного:

-> по-перше, право як найвищі вартості людини, а саме право

на життя, свободу, освіту, переміщення, працю, оплату праці і т. ін.,

тобто всі життєві вартості, дані людині Богом;

по-друге, як система затверджених законодавчим органом

законів та інших нормативних актів для упорядкування відносин

між людьми, державою, виробниками тощо. Якщо ми говоримо

228 ^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^

Тема

7. Державність та державне управління економікою

про верховенство права, то повинні розуміти верховенство жит-

тєвих вартостей людини над законами та нормативними актами.

Лише реалізація такого верховенства права може бути ознакою

правової держави. Такі важливі методологічні основи створення

Конституції і підконституційних законів неодмінно мали б бути

враховані у відповідних законодавчих актах.

Українські законотворчі намагалися внести у відповідні зако-

ни статті, в яких визначено права людини.

Ст. 1 Конституції України зазначає: "Україна є суверенна і не-

залежна, демократична, соціяльна, правова держава". Цим засвід-

чує, що право людини знаходить місце в державному житті Украї-

ни.

Це підтверджує ст. 3: "Права і свободи людини та їх Гарантії

визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава

відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і за-

безпечення прав і свобод людини є головним обоє 'язком держави ".

Якщо держава — це єдність закону (Конституції) і влади, то в

законі має бути підкреслено "верховенство права над законом".

Того в Конституції України немає. А це дуже важливо. Річ у тому,

що закон у правовій державі "не регламентує поведінку людини",

а "захищає природні права людини". Зміст статей, виписаних у

Конституції, не стверджує верховенства права людини над-зако-

ном, лише декларує, що обов'язком держави є забезпечити ці пра-

ва, тобто ніби має їх надати. Але ж ці права дані людині Богом!

Держава повинна їх захищати. А механізму захисту прав прак-

тично немає.

Верховенство закону над владою. Закон і влада — це держава.

Закон — первинне, влада — вторинне. Закон визначає дії влади,

влада не може діяти інакше, як у межах закону. Ст. 5 Конституції

України зазначає: "Право визначати і змінювати конституцій-

ний лад в Україні належить лише народові і не може бути узурпо-

ване державою, її органами або посадовими особами. Ніхто не

може узурпувати державну владу".

Чи дотримується українська влада Конституції і законів? Якби

дотримувалася, то не було б стільки позовів у Конституційному

Суді щодо порушення положень Конституції України законодав-

чим й "виконавчими" органами. Ми не говорили б сьогодні про те,

___=__=_====———=——__ 229

Національна економіка

що вся владна вертикаль - глибоко корумпована, що влада зли-

лася із злочинним світом, що правоохоронні органи прикривають

дії організованої злочинності, що влада значною мірою — кримі-

нальна...

Указ Президента України В. Ющенка від 2 квітня 2007 року

про дочасне припинення повноважень Верховної Ради і проведен-

ня позачергових виборів до Верховної Ради 27 травня 2007 р. як-

раз був спровокований намаганням так званої " антикризової ко-

аліції',

яка себе охрестила ще й "коаліцією національної єдності",

узурпувати владу. Ця більшість діяла вже відверто і ставила за

мету створити конституційну більшість (300 голосів) та змінити

конституційний лад. Йшлося навіть про скасування інституту

Президента України як такого, або (у кращому випадку!) обира-

ти його у Верховній Раді України. Коаліціянти позбавляли народ

права вибирати, формувати владу і впливати на неї. Указ Прези-

дента В. Ющенка вчасно припинив ці дії "антикризової більшості"

і дав можливість розв'язати суто політичний конфлікт між

"більшістю" депутатів і Президентом дочасними перевиборами

Верховної Ради.

Практика демократичних та економічно розвинутих країн по-

казує, що жити за законом — це утверджувати демократію, сво-

боду, права людини, економічний розвиток і добробут нації. Але

досі збережені в Україні московсько-державні традиції (обман, без-

законня, підкуп, паплюження, корупція, нахабство і т. ін.) і надалі

лихоманитимуть Україну, поки народ того не усвідомить і не обе-

ре до влади українських патріотів.

7.1.3.

Недоторканність Конституції України

Недоторканність у системі державної влади є дуже важливою

нормою відповідного закону, наприклад, Конституції. Тільки в

Україні вона потрібна Конституції України і не потрібна депута-

там Верховної Ради України. Для прикладу скажу, що Конститу-

ція США за більш як двохсотлітню історію цієї держави не пере-

глядалася жодного разу. Вносилися лише поправки і доповнення.

Визначена їхньою Конституцією система влади функціонує до-