Ярошенко І.Ф. Безпека життєдіяльності в інженерних рішеннях
Подождите немного. Документ загружается.
191
Продовження додатка 1
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
Високої точності
Від 0,3
до 0,5
ІІІ
А
Б
В
Г
Малий
Малий
Середній
Малий
Середній
Великий
Середній
Великий
Темний
Середній
темний
Світлий
Середній
Темний
Великий
Світлий
Середній
2000
1000
750
400
500
300
300
200
5
1,6
2
3
1
1,2
Середньої точності
Від 0,5
до 1
ІV
А
Б
В
Г
Малий
Малий
Середній
Малий
Середній
Великий
Середній
Великий
Темний
Світлий
Темний
Світлий
Середній
Темний
Світлий
Середній
750
500
400
300
300
200
200
150
4
1,2
1,5
2,4
0,7
0,9
Малої точності
Від 1 до
5
V
А
Б
В
Г
Малий
Малий
Середній
Малий
Середній
Великий
Середній
Великий
Темний
Середній
Темний
Світлий
Середній
Темний
Світлий
Середній
300
200
200
150
150
100
3
0,8
1
1,8
0,5
0,6
Груба (дуже малої
точності)
Понад
5 мм
VІ
-
Не залежно від харак-
теристик фону та кон-
трасту об’єкту з фоном
150
2
0,4
0,5
1,2
0,3
0,3
Робота з матеріала-
ми, що світяться, та
виробами гар. в цехах.
Понад
0,5 мм
VІІ
-
Те ж
200
3
0,8
1
1,8
0,5
0,6
193
Додаток 2
Значення світлової характеристики
о
вікон при боковому
освітленні
Відношення
довжини
приміщення до
його глибини
Значення світлової характеристики
о
при відношенні
глибини приміщення В до його висоти від рівня кутової
робочої поверхні до верху вікна h
1
.
1
1,5
2
3
4
5
7,5
10
4 і більше
3
2
1,5
1
0,5
6,5
7,5
8,5
9,6
11
18
7
8
9
10,5
15
23
7,5
8,5
9,5
13
16
31
8
9,6
10,5
15
18
37
9
10
11,5
17
21
45
10
11
13
19
23
54
11
12,5
15
21
26,5
66
12,5
14
17
23
29
-
Додаток 3
Коефіцієнт відбиття світла від внутрішніх елементів
приміщення
Відношення глибини
приміщення В до висоти
від рівня умовної
робочої поверхні до
верха вікна
Відношення відстані
розрахункової точки від
зовнішньої стіни до
глибини приміщення
Значення r, при боковій освітленості
Середньовиважений коефіцієнт відображення Р
СР
стелі, стін, підлоги
0,5
0,4
Відношення довжини приміщення l
П
до його глибини
В
0,5
1
2 і
більше
0,5
1
2 і
більше
1
2
3
4
5
6
7
8
Від 1 до
1,5
Більше
1,5 до 2,5
Більше
2,5 до 3,5
0,1
0,5
1
0
0,3
0,5
0,7
1
0,1
0,2
0,3
0,4
0,5
0,6
0,7
0,8
0,9
1
1,05
1,4
2,1
1,05
1,3
1,85
2,25
3,8
1,1
1,15
1,2
1,35
1,6
2
2,6
3,6
5,3
7,2
1,05
1,3
1,9
1,05
1,2
1,6
2
3,3
1,05
1,1
1,15
1,25
1,45
1,75
2,2
3,1
4,2
5,4
1,05
1,2
1,5
1,05
1,1
1,3
1,7
2,4
1,05
1,05
1,1
1,2
1,3
1,45
1,7
2,4
3
4,3
1,05
1,2
1,8
1,05
1,2
1,5
1,7
2,8
1,05
1,1
1,15
1,2
1,35
1,6
1,9
2,4
2,9
3,6
1,05
1,15
1,6
1,05
1,15
1,35
1,6
2,4
1
1,1
1,1
1,15
1,25
1,45
1,7
2,2
2,45
3,1
1
1,1
1,3
1,05
1,1
1,2
1,3
1,8
1
1,05
1,1
1,1
1,2
1,3
1,4
1,55
1,9
2,4
Продовження додатку 3
1
2
3
4
5
6
7
8
194
Понад 3,5
0,1
0,2
0,3
0,4
0,5
0,6
0,7
0,8
0,9
1,0
1,2
1,4
1,75
2,4
3,4
4,6
6
7,4
9
10
1,15
1,3
1,5
2,1
2,9
3,8
4,7
5,8
7,1
7,3
1,1
1,2
1,3
1,8
2,5
3,1
3,7
4,7
5,6
5,7
1,1
1,2
1,4
1,6
2
2,4
2,9
3,4
4,3
5
1,1
1,15
1,3
1,4
1,8
2,1
2,6
2,9
3,6
4,1
1,05
1,1
1,2
1,3
1,5
1,8
2,1
2,4
3
3,5
Додаток 4
Значення коефіцієнта для світильників різних типів.
Тип
світильника
Коефіцієн
т відбиття,
%
Значення при величині і
стелі
стін
0,5
0,6
0,8
1,0
1,5
2
3
4
5
«Універсаль»
без затемнення
0,3
0,5
0,7
0,1
0,3
0,5
0,21
0,24
0,28
0,27
0,30
0,34
0,35
0,38
0,41
0,4
0,42
0,45
0,46
0,48
0,51
0,5
0,52
0,55
0,55
0,57
0,60
0,57
0,59
0,62
0,58
-
-
З матовим
затемненням
0,3
0,5
0,7
0,1
0,3
0,5
0,14
0,17
0,21
0,19
0,22
0,26
0,26
0,28
0,32
0,30
0,32
0,35
0,35
0,36
0,40
0,39
0,40
0,43
0,43
0,43
0,47
0,45
0,47
0,49
0,46
0,48
0,51
«Люцетта»
0,3
0,5
0,7
0,1
0,3
0,5
0,14
0,16
0,22
0,19
0,21
0,27
0,25
0,260
,33
0,29
0,31
0,37
0,34
0,37
0,44
0,38
0,41
0,48
0,44
0,47
0,54
0,46
0,50
0,59
0,48
0,32
0,61
Лампа без
відбивача
0,3
0,5
0,7
0,1
0,3
0,5
0,10
0,13
0,21
0,14
0,18
0,26
0,19
0,18
0,32
0,22
0,28
0,37
0,28
0,36
0,45
0,32
0,40
0,51
0,38
0,46
0,51
0,42
0,51
0,64
0,48
0,54
0,67
Додаток 5
Значення коефіцієнта для світильників з
люмінесцентними лампами.
Тип
світильни
ків
Коефіцієнт
відбиття
Значення при величині і
стелі
стін
резул
ьтат
0,5
0,6
0,8
1,0
1,5
2
3
4
5
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
СД
0,7
0,7
0,5
0,3
0
0,5
0,5
0,3
0,1
0
0,3
0,1
0,1
0,1
0
0,31
0,30
0,25
0,20
0,20
0,36
0,31
0,29
0,25
0,24
0,44
0,42
0,36
0,33
0,31
0,50
0,47
0,42
0,38
0,36
0,61
0,57
0,52
0,47
0,46
0,68
0,62
0,57
0,51
0,52
0,75
0,67
0,63
0,60
0,58
0,80
0,70
0,66
0,64
0,62
0,82
0,72
0,69
0,66
0,64
ОДР і
ПВЛ-6
0,7
0,7
0,5
0,3
0
0,5
0,5
0,3
0,1
0
0,3
0,1
0,1
0,1
0
0,29
0,28
0,24
0,21
0,19
0,33
0,32
0,27
0,24
0,23
0,40
0,38
0,33
0,29
0,29
0,46
0,44
0,38
0,34
0,34
0,55
0,52
0,47
0,43
0,42
0,62
0,56
0,52
0,49
0,47
0,69
0,62
0,58
0,55
0,53
0,72
0,64
0,61
0,58
0,56
0,75
0,65
0,62
0,60
0,58
Продовження додатку 5
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
ОДО
0,7
0,7
0,5
0,3
0
0,5
0,5
0,3
0,1
0
0,3
0,1
0,1
0,1
0
0,82
0,72
0,65
0,58
0,52
0,30
0,29
0,21
0,19
0,16
0,38
0,36
0,29
0,25
0,23
0,44
0,42
0,36
0,31
0,28
0,53
0,51
0,44
0,38
0,35
0,64
0,59
0,51
0,45
0,40
0,72
0,65
0,56
0,50
0,45
0,77
0,69
0,61
0,55
0,49
0,79
0,70
0,62
0,56
0,50
195
ОДОР
0,7
0,7
0,5
0,3
0
0,5
0,5
0,3
0,1
0
0,3
0,1
0,1
0,1
0
0,75
0,66
0,58
0,53
0,47
0,28
0,26
0,20
0,17
0,15
0,36
0,34
0,28
0,23
0,21
0,42
0,40
0,33
0,28
0,27
0,51
0,48
0,40
0,35
0,34
0,58
0,54
0,46
0,41
0,35
0,65
0,59
0,51
0,46
0,41
0,70
0,63
0,55
0,50
0,44
0,72
0,64
0,56
0,51
0,45
Додаток 6
Світлові і електричні параметри ламп розжарення (ГОСТ
2229—70) і люмінесцентних ламп (ГОСТ 6825—74)
Тип ламп
розжарення
Напруга 220В
Люмінесцентні лампи
світловий
потік, лм
світлова
віддача,
лм/Вт
тип лампи
світловий
потік, лм
світлова
віддача,
лм/Вт
В–15
В–25
Г–40
ГК–40
Г–60
БК–100
Г–150
Г–200
Г–300
Г–500
Г–750
Г–1000
105
220
400
460
715
1145
2000
2800
4600
8300
13100
18600
7,0
8,8
10,0
11,5
11,9
14,5
13,3
17,0
15,4
16,6
17,5
18,6
ЛДС–20
ЛД–20
ЛБ–20
ЛДС–30
ЛД–30
ЛБ–30
ЛДС–40
ЛД–40
ЛДС–80
ЛД–80
ЛБ–40
ЛД-80
820
920
1180
1450
1640
2100
2100
2340
3560
4070
3000
5220
41
46
59
48,2
54,5
70
52,5
58,5
44,5
50,8
75
65,3
Додаток 7
Значення світлового коефіцієнта
Приміщення
Значення світлового
коефіцієнта а
1
2
Будівлі для утримання ВРХ.
Приміщення для безприв'язного утримання корів,
нетелів, молодняку
1:10...1:15
Приміщення для прив'язного утримання корів при
доїнні в станках
1:10...1:15
Приміщення для утримання поголів'я на
відгодівельних пунктах
1:20...1:30
Телятники і родильні відділення
1:10...1:15
Доїльні зали, молочні, мийні, вигульні площадки
1:10...1:12
Продовження додатку 7
1
2
Всі допоміжні приміщення
1:10...1:20
Будівлі для утримання свиней
Приміщення для хряків-плідників, важкопоросних,
або підсосних маток і поросят відлучених
1:10
Приміщення для холостих легкопоросних маток та
ремонтного молодняку
1:12
Приміщення для відгодівельного свинопоголів'я
1:15
Будівлі для утримання овець
Вівчарня
1:20
Тепляки та родильні відділення
1:15
Приміщення пунктів стрижки та манежі
1:10
Будівлі для утримання птиці
Для молодняку
1:8...1:10
Для дорослої птиці
1:10...1:12
196
Пташники селекційні та комунальні
1:15...1:20
Інкубаційні зали, інкубаторії та яйцесклади
1:15...1:20
В ветеринарних лікарнях
Манеж, діагностичний кабінет, операційна
1:4...1:5
Аптека, кабінет завідуючого, бокси
1:4...1:5
Станки та денники, робочі приміщення,
газокамери
1:10...1:12
Обмивальна сушняку
1:12...1:15
Додаток 8
Норми питомої потужності електричного освітлення
Приміщення
Питома потужність W, Вт/м
2
1
2
Корівники для прив'язного і безприв'язного
утримання корів
4...4,5
Доїльні відділення
15,5
Родильні відділення
23,0
Телятники та приміщення для молодняку
3,25...3,75
Приміщення пунктів штучного запліднення
25,0
Приміщення для хряків-плідників, важкопоросних
і підсосних маток,
поросят-відлучених
4,5
Приміщення для холостих і легкопоросних маток і
ремонтного молодняку:
в проходах
3,3
в приміщеннях для відгодівлі поголів'я
2,6
в приміщеннях для годівлі свиней
5,5
Вівчарики
3,5
Телятники
8,0
Приміщення для стрижки
8,0
Пташники
3,0
Продовження додатку 8
1
2
Для переробки сільськогосподарських продуктів
15
Адміністративно-конторські
12
Жилі кімнати
8
Гардеробні, туалетні, душові, умивальники, сходи,
проходи, коридори
3
Для відділень: слюсарного, механічного, збиральн-
монтажного, ремонту електрообладнання, ремонту
паливної апаратури, розбірного, мийки і т.п.
20
Додаток 9
Норми штучного освітлення, лк (по НТП - сх)
Приміщення
Загальна освітленість робочої поверхні
при
люмінесцентних
лампах
при лампах
розжарення
Корівники:
- зона доїння
150
100
- зона годування
75
30
Доїльні зони
200
150
197
Приміщення для первинної обробки
молока
200
150
Телятники (поли)
75
ЗО
Свинарники-відгодівельники (поли)
75
50
Свинарники-маточники
100
50
Вівчарники
50
ЗО
Пташники (для курей, які несуться)
150
100
Інкубатори
100
75
Цех для приготування кормів:
- у змішувача
150
100
- у котла
100
50
Пульт управління та машинне відділення
150
100
Сховища та склади
50
20
Гардеробні
100
150
Коридори та проходи
50
75
Санвузли
75
100
198
3.5 Електробезпека. Розрахунок захисного заземлення
Розслідування електротравматизму на підприємствах
пов`язано з рішеннями багатьох задач по електробезпеці.
Найбільш розповсюдженим і надійним технічним засобом
захисту людей і тварин від уражень електричним струмом є
захисне заземлення.
Захисне заземлення – це навмисне з`єднання металевим
провідником з землею металевих конструкційних частин
електрообладнання – корпусів, станин, і т. п., в нормальних
умовах, котрі не знаходяться під напругою, але можуть
потрапити під неї.
Мета захисного заземлення – знизити до безпечних величин
напруги дотику і кроку, зумовлені замиканням на корпус, тобто,
знизити напругу між корпусом електроустановки та землею.
Електроустановки заземляються: при змінному та постійному
струмах напругою 500В і вище, при напрузі 42В змінного і 110В
постійного струмів в приміщеннях з підвищеною небезпекою, в
особливо небезпечних приміщеннях і в зовнішніх
електроустановках, при змінному і постійному струмах і
вибухонебезпечних приміщеннях. Принципова схема заземлення
показана на рис. 3.8.
Людина, з певною провідністю R
Л
, торкаючись до корпусу, на
який потрапила напруга, включається в коло провідності
заземлювача R
3
, паралельно провідності ізоляції проводів А
відносно землі, і послідовно з провідністю ізоляції проводів B і
C. Таким чином, ввімкнений між корпусом і землею малий опір
захисного заземлення (не більше 4Ом), шунтує опір людини, за
рахунок чого, струм, що проходить через тіло людини, значно
знижується. При попаданні людини під напругу кроку величина
потенціалу в двох точках визначається за формулою:
x
I
2
33
1
ax
I
2
33
2
де I
3
– струм замикання над землею, Ф;
ρ
3
– питомий опір землі, Ом • м;
x – відстань замикання над землею, м;
a – відстань рівна кроку людини (а ≈ 0,8 м).
Величина напруги кроку:
21k
U
Захисне заземлення складається (рис. 3.9) з заземлювальних
електродів 4, забитих, або затоптаних в ґрунт; штаби (магістралі
заземлення) 3, або з’єднувального проводу.
199
Рис. 3.8 Принципова схема захисного заземлення:
П3 – пробковий запобіжник;
R
0
– заземлення нульової точки трансформатора; R
3
– заземлення;
R
ІЗ
– опір ізоляції; U
дот.
– напруга дотику; І
3
– струм замикання на землю;
R
Л
– опір людини; І
Л
– струм, який проходить через людину;
1 – плавкі запобіжники; 2 – електродвигун;
3 – графік розподілу потенціалів на поверхні землі.
Рис. 3.9 Будова захисного контурного заземлення:
а) схема заземлюючого пристрою;
б) розташування поодинокого заземлювача; 1 — плавкі запобіжники;
2 — електродвигун;
3 — з’єднувальна магістраль;
4 — трубчасті, або кутові заземлювачі (електроди).
Заземлювачі бувають природні та штучні. Природне
заземлення – прокладені в землі лінії водогонів, металеві
(свинцеві) захисні оболонки кабелю, надійно заземлені металеві
контури.
3
200
В якості штучних заземлювачів використовують стальні труби
і кутову сталь довжиною не менше 2-3м, з товщиною стінок не
менше 3,5мм.
Вертикальні заземлювачі (електроди) з’єднують в контур
сталевою смугою (штабою), перерізом не менше 4×12мм, або
круглого перерізу, діаметром не менше 6мм, шляхом зварювання.
Методика розрахунку захисного заземлення.
Залежно від характеристики електроустановки, вибирають
нормативне значення опору захисного заземлення, враховують
початкові дані для захисного заземлюючого пристрою: тип
ґрунту, розміри і умови розміщення в ґрунті поодиноких
заземлювачів і штаби (з’єднувальної смуги), яка з’єднує
електроди, виготовляють ескіз заземлюючого пристрою.
Розрахунок проводиться в такій послідовності:
1. Визначають опір (Ом) розтіканню струму одинокого
вертикального електрода за формулою:
lt
lt
d
l
l
p
R
СТ
4
4
lg5,0
2
lg366,0
Опір поодинокого стержневого інвентарного заземлювача
(заземлюючий пристрій пересувних електроустановок), верхній
кінець якого залишається над поверхню землі, розраховується по
формулі:
d
l
l
pK
R
C
СТ
4
lg366,0
де: d – зовнішній діаметр електрода, м. При розрахунку d = 0,95b,
де b — ширина полки кутника, м;
l – довжина електрода, м;
t – відстань від поверхні землі до середини заземлювача, м;
lht 5,0
де h — відстань від поверхні землі до початку залягання штаби електродів, м.
p – питомий опір ґрунту, Ом·м (додаток 1)
Для вертикальних електродів з кутової сталі d = 0.95b, де b –
ширини полки кутника, м.
2. Визначають наближену кількість стержнів (електродів)
вертикального заземлювача:
eH
CCT
R
KR
n
де: К
С
– коефіцієнт сезонності для електродів (додаток 2), який залежить від
глибини закладення електроду в ґрунт та кліматичної зони;
R
Н
– нормативне значення опору заземлення, Ом. Згідно до ПУЭ опір
захисного заземлення в любу пору року не повинен перевищувати:
10Ом, при потужності трансформатора N < 100кВ А;
4Ом, при N
ТР
> 100кВ А;
0,5Ом – в установках напругою більше 1000В з великим струмом замикання
на землю (більше 500А).