Власова Г.В., Лутовинова В.І., Титова Л.І. Аналітико-синтетична переробка інформації

Подождите немного. Документ загружается.

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ КЕРІВНИХ КАДРІВ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ

Г.В. Власова

В.І. Лутовинова

Л.І. Титова

АНАЛІТИКО-СИНТЕТИЧНА

ПЕРЕРОБКА ІНФОРМАЦІЇ

Навчальний посібник

Київ ДАКККіМ 2006

УДК 94 (477)

ББК 32.973.26-018.2 я 73

В - 58

Власова Г.В., Лутовинова В.І., Титова Л.І. Аналітико-си-

нтетична переробка інформації: Навчальний посібник. – К.:

ДАКККіМ, 2006. – 290 с.

Рецензенти: М.С.Слободяник, доктор історичних наук,

професор;

І.В. Карпенко, голова Ради директорів ЗАТ

“Український фондовий дім”, кандидат фізико-

математичних наук;

О.Б.Виноградова, кандидат історичних наук,

доцент

ISBN 966-8683-39-0 © Власова Г.В., Лутовинова В.І.,

Титова Л.І., 2006

кадрів культури і мистецтв, 2006

ЗМІСТ

Передмова.......................................................................................4

Аналітико-синтетична переробка інформації:

сутність, призначення, види...................................................................5

Розділ І. Макроаналітичне згортання інформації.................8

1. Бібліографічний опис електронних ресурсів..........................8

2. Форматне представлення бібліографічних даних

в автоматизованих інформаційних системах (АІС)............................17

3. Методика використання програмних систем

для створення електронних каталогів та баз даних............................35

4. Анотування документів............................................................58

5. Методика анотування...............................................................63

Питання для самоконтролю..........................................................90

Розділ П. Мікроаналітичне згортання інформації.................93

1. Індексування як процес аналітико-синтетичної

переробки інформації.............................................................................93

2. Реферування документів..........................................................172

3. Підготовка оглядових документів..........................................210

Питання для самоконтролю........................................................270

Словник основних термінів.........................................................273

Література.....................................................................................283

ПЕРЕДМОВА

Навчальний посібник “Аналітико-синтетична переробка інформа-

ції” (АСПІ) включає матеріали розділів курсу відповідно до навчальної

програми. Це одна з фахових дисциплін, що вивчається студентами

спеціальності “Документознавство та інформаційна діяльність”.

Значення курсу визначається сутністю процесів АСПІ в

інформаційній діяльності. Кінцевим результатом і метою АСПІ є під-

готовка та доведення до користувача згорнутої інформації про доку-

менти, аналітичної інформації відповідно до інформаційних потреб

користувача. У зв’язку з цим в основу курсу покладено два основних

методи: аналіз і синтез. Це обумовлює необхідність вивчення макро-

та мікроаналітичного згортання інформації з метою представлення

нової інформаційної продукції як в традиційному, так і в електрон-

ному вигляді.

Тому змістом курсу передбачено вивчення теорії та методики

АСПІ з використанням інформаційних систем, враховуючи специфіку

спеціалізації “Міжнародні інформаційні системи”.

Мета та завдання курсу полягає у формуванні системи теорети-

чних, методичних знань про різні види, процеси, технології АСПІ;

набутті практичних умінь та навичок інформаційного аналізу та си-

нтезу документів; здійснення методів згортання інформації, пред-

ставлення її в стандартному вигляді в традиційних та автомати-

зованих системах, у видах інформаційної продукції (традиційному та

електронному вигляді) як результату АСПІ та доведенню її до кори-

стувачів шляхом здійснення пошуку в інформаційних системах та

комп’ютерних мережах.

Кожен вид АСПІ розглядається як процес (метод), за допомогою

якого можна створити пошукові образи документів (ПОД) для введе-

ння інформаційних масивів в інформаційно-пошукові системи (ІПС);

створення електронних каталогів (ЕК), баз даних (БД) різноманітних

видів інформаційної продукції як у традиційному, так і в електрон-

ному вигляді.

У навчальному посібнику більше уваги приділяється розкриттю

таких питань (аспектів), як: методика бібліографічного опису

електронних ресурсів; форматне представлення бібліографічних

записів в автоматизованих системах (АІС), структура та призначення

форматів UNIMARC, UNIMARC / Authorities, RUSMARC,

UKRMARC; методи використання програмних систем (ПС) для

створення електронних каталогів та баз даних ИРБИС (Росія); УФД /

Бібліотека (Украї- на), визначення – структури, призначення, видів

інформаційно-пошукових мов; класифікаційних та дескрипторних та

призначення інформаційно-пошукового тезауруса; види і методи

індексування для створення пошукового образу документів і пошу-

кового образу в інформаційно-пошукових системах.

Історичні витоки методики формування бібліографічного опису

документів, методологічні основи систематизації не розглядались в

даному посібнику, оскільки вони детально висвітлені (досліджені) в

спеціальній літературі (на яку посилаються в процесі викладання

матеріалу автори посібника), і орієнтовані на функціональну підго-

товку фахівців інших спеціальностей.

Суттєва увага приділена найбільш розповсюдженим видам

згортання і розгортання інформації – анотуванню, реферуванню та

створенню оглядових документів. Основний наголос при цьому було

зроблено на питаннях теорії та сучасних методах формалізованого

згортання інформації.

Аналітико-синтетична переробка інформації:

сутність, призначення, види

В епоху інформатизації суспільства інформаційні потоки переви-

щують можливості людства щодо їхнього ефективного використання.

Впровадження інформаційних систем, ефективних засобів і

методів переробки та пошуку інформації дають можливість кори-

стувачам з інформаційного масиву вибрати необхідну ревалентну

інформацію.

Слід зазначити, що в інформаційних масивах ІПС представлені

не самі документи, а їх ПОД, бібліографічні описи, анотації, рефе-

рати, тобто вторинна інформація, тому основним призначенням АСПІ

є створення вторинної інформації. АСПІ будується на використанні

методів інформаційного аналізу й синтезу, має назву аналітико-си-

нтетична переробка.

Інформаційний аналіз – це початковий етап перетворення доку-

ментної інформації, який включає вивчення документів і виявлення із

них найбільш суттєвих відомостей. Так, наприклад, при складанні БО

на документи, з’ясовують відомості про авторів, назви документа, ви-

хідні дані і т.п.

Інформаційний аналіз пов’язаний із синтезом, тобто, узагальнен-

ням інформації, отриманої в результаті інформаційного аналізу доку-

ментів, і підготовки (представлення) результатів узагальнення в тій

чи іншій формі. Так, наприклад, одержані в результаті інформаційно-

го аналізу відомості про авторів, назва документа, вихідні дані тощо

об’єднуються (синтезуються) у формі бібліографічного опису, тобто

створюється вторинний документ.

Таким чином, АСПІ – це процеси перетворення змісту доку-

ментів з метою їх аналізу, виявлення необхідних відомостей, а також

оцінки, співставлення та узагальнення, тобто створення вторинної

інформації.

Але слід зазначити, що АСПІ не обмежується тільки здійснен-

ням аналізу та синтезу. Їй притаманне також використання методу

абстрагування, який допомагає виділити з усіх ознак документної

інформації саме ті, що найбільш цікаві користувачам, і відкинути

другорядні.

Метод узагальнення забезпечує згортання інформації, яку

містить первинний документ, передбачає застосування способів пере-

творення великих обсягів інформації у більш компактну, але досить

містку форму [26].

У процесі АСПІ відбувається згортання інформації, завдання

якого полягає у змістовній оцінці значимості документа та зменшен-

ня фізичного обсягу або змін знакової форми документа за умовами

мінімальної втрати інформативності.

У залежності від глибини аналізу, розрізняють макроаналітичне

та мікроаналітичне згортання інформації.

Макроаналітичне згортання полягає у відображенні у вторин-

ному документі формальних ознак первинного та загальних ві-

домостей про його зміст.

До макроаналітичного згортання відносяться такі види (про-

цеси), як складання бібліографічного опису, анотування, результатом

яких є створення бібліографічних описів і анотацій. Складання

бібліографічного опису – це процес стандартизованого представлення

основних даних про документ.

Анотування – це процес складання коротких відомостей, що ха-

рактеризують документ з точки зору його змісту, форми, цінності, чи-

тацького призначення, оформлення тощо.

У процесі переробки первинної інформації згортанню може

підлягати будь-яка кількість джерел інформації. Результатом та-

кого згортання є огляди. Але слід зазначити, що тут також можли-

ва різна глибина інформаційного аналізу. Так, наприклад, ре-

зультатом макрозгортання кількості документів є біб-ліографічний

огляд – зведена узагальнена характеристика декількох документів. У

бібліографічному огляді наводиться узагальнений опис змісту

елементів і формальних ознак, які характеризують оглядові джерела

інформації, які подаються в співставленні один з одним. Призначення

таких оглядів – орієнтація користувачів у документальних потоках.

До мікроаналітичного згортання інформації відносяться: рефе-

рування; реферативні та аналітичні огляди; індексування.

Реферативний огляд є результатом аналізу документальних дже-

рел з метою відбору фактів, які глибоко розкривають тему огляду.

Аналітичний огляд – результат аналізу документальних джерел і

оцінки, визначеної інтерпретації виявлених із них фактів.

Індексування – це процес опису змісту та форми документа

засобами штучної інформаційно-пошукової мови (ІПМ). Результатом

індексування документа є його пошуковий образ (ПОД), який пред-

ставляє собою набір лексичних одиниць (індексів) ІПМ, прийнятої в

ІПС, що відповідають основним предметам і аспектам змісту доку-

мента. Індексуванню підлягають і інформаційні запити користувачів.

Результатом індексування запиту є його пошуковий образ (ПОЗ) –

сукупність понять про головні теми, аспекти запиту, які виражені

ІПМ.

Пошуковий припис (ПП), окрім індексів запиту містить

вказівки, що необхідні для проведення інформаційного пошуку.

Таким чином, в результаті аналітико-синтетичної переробки

первинних документів отримують вторинні документи, які в свою

чергу можуть бути синтезовані в різноманітні джерела вторинної

інформації: інформаційні видання, каталоги, картотеки, огляди, банки

даних тощо.

АСПІ здійснюють всі інформаційні заклади.

Розділ І. МАКРОАНАЛІТИЧНЕ ЗГОРТАННЯ ІНФОРМАЦІЇ

1. БІБЛІОГРАФІЧНИЙ ОПИС ЕЛЕКТРОННИХ РЕСУРСІВ

До макроаналітичного згортання інформації відносяться склада-

ння бібліографічного опису та анотування.

Бібліографічний опис (БО) – це записана за певними правилами

множина бібліографічних даних, що ідентифікують документ. Друга

задача – створення образу (в т.ч. пошукового) документа! Бібліографі-

чні дані є конкретними відомостями про назву, автора твору, місце, рік

видання тощо. БО дає уявлення про зміст, вид, призначення,

актуальність документа, а також дає змогу його ідентифікувати [26].

БО є складовою бібліографічного запису (БЗ), який може подавати,

окрім БО – заголовок, класифікаційні індекси, предметні рубрики.

Анотація БО складається з бібліографічних документів, які містять ві-

домості про певні ознаки документів.

Оскільки загальна та спеціальна методики традиційного бібліо-

графічного опису детально розглянуті в спеціальній літературі [26; 36],

зупинимось на методиці складання бібліографічних описів електронних

ресурсів, яка, на нашу думку, не знайшла достатнього висвітлення.

Становлення системи електронних інформаційних ресурсів в

Україні зумовлено стрімким розвитком інформаційних технологій і їх

широким впровадженням у різні сфери життя.

На розвиток системи електронних інформаційних ресурсів

впливає також прогрес суспільства та його перехід до якісно нового

стану – інформаційного [64].

У 90-х рр. ХХ ст. – поч. ХХІ ст. в Україні було прийнято низку

правових актів, які стали основою становлення і розвитку системи

інформаційних ресурсів [1; 2; 6; 5].

Наш час характеризується появою великої кількості правил

складання бібліографічних описів різних видів документів. На сьогодні-

шній день в Росії розроблений міждержавний стандарт ГОСТ 7.82-2001

“Библиографическая запись. Библиографическое описание электрон-

ных ресурсов”.

В Україні нормативно-методична база опису електронних ресур-

сів знаходиться в стадії розробки, тому більшість органів інформації і

бібліотек користуються методичними матеріалами, підготовленими

на базі даного стандарту [39].

Об’єктом для створення бібліографічного опису є електронні

інформаційні ресурси, керовані комп’ютером, в тому числі ті, що по-

требують використання периферійного пристрою (наприклад, CD-ROM

дисковода), підключеного до комп’ютера.

Електронні ресурси представляють собою електронні дані

(інформацію у вигляді чисел, літер, символів або їх комбінацію),

електронні програми (набори операторів або підпрограм, що забезпе-

чують виконання визначених задач, включаючи обробку даних) або

сполучення цих видів в одному ресурсі. В залежності від режиму до-

ступу, електронні ресурси підрозділяються на ресурси локального до-

ступу (з інформацією, що зафіксована на окремому фізичному носіє-

ві, котрий повинен бути розміщений користувачем у комп’ютері) і

віддаленого доступу (з інформацією на вінчестері, або розміщеною в

інформаційних мережах, наприклад, в Internet) [39], тобто термін

електронний ресурс є узагальненим для електронних документів та

інших видів електронної інформації, включаючи локальні і глобальні

інформаційні мережі та технічні засоби, що дозволяють забезпечити

для них доступ, а електронні документи (машинозчитувальні, маши-

ночитні документи) – це документи, призначені для використання за

допомогою електронно-обчислювальної машини [35].

Методика складання БО електронних ресурсів – це сукупність

прийомів і правил, які використовуються в процесі БО.

Специфіка складання БО електронних ресурсів проявляється в

наповненні, формі та способі представлення елементів, від яких зале-

жить їх ідентифікація. Перш за все, це загальне та специфічне по-

значення матеріалу; основні характеристики в зоні виду та обсягу

ресурсу; дані про фізичні носії електронного ресурсу, системні вимо-

ги та інші специфічні характеристики.

Бібліографічний опис (БО) електронного ресурсу (ЕР) є

основною частиною бібліографічного запису (БЗ) і містить бібліо-

графічні відомості за встановленими правилами, що дозволяють

ідентифікувати ЕР, а також ознайомитися з його змістом, призначен-

ням, фізичними характеристиками, системними вимогами, режимами

доступу, способами розповсюдження і т.п. [39].

БО ЕР складається з елементів, що об’єднані в зони і розташо-

вані у встановленій послідовності.

Елементи БО підрозділяються на обов’язкові та факультативні.

Крім того, БО може бути доповнений різними елементами БЗ: заголо-

вком, предметними рубриками і т.п., котрі є об’єктами інших

стандартів СИБИД. Специфічними для даного виду документів є і

зона виду та обсяг ресурсу, а також зона фізичної характеристики.

Позначення ЕР, як широкого класу документів, відображено в зоні

назви та відомостей про відповідальність, як загальне позначення

матеріалу.

Інформація для складання БО ЕР береться із визначених

елементів вихідних відомостей ресурсу та інших джерел у відповід-

ності до запропонованої черговості їх використання. Для кожної зони

ЕР встановлені джерела інформації (див. табл. 1) [39].

Таблиця 1

Зони бібліографічного опису

Зони Джерела інформації

Зона назви та відо-

мостей про відповід-

альність

Внутрішні джерела, етикетка, маркування

на фізичному носієві, технічна документація,

інший супроводжуючий матеріал або контей-

нер

Зона видання Внутрішні джерела, етикетка, маркування

на фізичному носієві, технічна документація,

інший супроводжуючий матеріал або

контейнер

Зона виду та обся-

гу ресурсу

Будь-яке джерело

Зона вихідних да-

них

Внутрішні джерела, етикетка, маркування

на фізичному носієві, технічна документація,

інший супроводжуючий матеріал або контей-

нер

Зона фізичної хара-

ктеристики

Будь-яке джерело

Зона серії Внутрішні джерела, етикетка, маркування

на фізичному носієві, технічна документація,

інший супроводжуючий матеріал або

контейнер

Зона приміток Будь-яке джерело

Зона стандартного

номера

Будь-яке джерело

Відомості, що приведені не з призначеного для даної зони дже-

рела, а також сформовані на основі аналізу ЕР, подаються в квадрат-

них дужках.