Власова Г.В., Лутовинова В.І., Титова Л.І. Аналітико-синтетична переробка інформації

Подождите немного. Документ загружается.

його формально-логічний контроль (ЛФК). При знаходженні помилок –

видається відповідне оповіщання. Для вводу полів система за-

пропонує додаткові засоби, що спрощують процес введення і розши-

рюють його можливості. Для цього є кнопка “Розширення засобів

вводу” в області введення поточного поля.

Є такі розширення засобів вводу:

− Ввід з використанням меню-довідника.

− Ввід з використанням словника.

− Ввід з використанням вкладеного РЛ.

− Ввід з використанням багаторядкового вікна.

− Спеціальне ввід з використанням Рубрикатора ДРНТІ.

Мал. 2

Заповнення полів на документ у формі РЛ

Як видно на мал. 2, в “таблиці РЛ вводу” за допомогою кла-

віатури заповнюються поля на БЗ документа. Якщо клацнути ми-

шкою в кінці поля, де є помітка ... (три крапки), то відкривається вік-

но для вводу даних в підполя. Після закінчення вводу даних на кожне

поле натискаємо кнопку Ввід і одночасно друкується каталожна

картка на введений документ (див. мал. 2).

Компоненти інтерфейсу, що реалізують функції пошуку, розмі-

щені на робочій площині Пошук. Для переключення на площину

Пошук (якщо встановлена інша) необхідно клацнути мишкою по

закладці Пошук в нижній частині інтерфейсу (див. мал. 3).

Компонента База даних призначена для вибору та установки БД

(розділу електронного каталога або тематичної БД), в котрій перед-

бачається вести пошук.

Компонента База даних призначена для вибору елемента БЗ

(ключові слова, автор, назва документа і т. п.) і відповідного словни-

ка, по якому передбачається провести пошук у визначеній БД.

Останні компоненти площини Пошук розташовані в трьох

робочих областях:

Область Словник – призначена для роботи зі словником, що від-

повідає обраному виду пошуку, з метою відбору пошукових термінів

для поточного запиту.

Область Поточний запит – призначена для формування запиту

на черговий запит.

Область Виконані запити – призначена для накопичування ві-

домостей про виконані запити і використання їх в поточному запиті з

метою уточнення або об’єднання (див. мал. 3).

Мал. 3

Форма пошуку інформації

Треба відмітити, що для ефективності пошуку система дає мож-

ливість використовувати логічні оператори пошуку: кон’юнкції (і),

диз’юнкції (або), заперечення – ні. Як пошукові ознаки можуть ви-

користовуватись введені поля на документи (див. мал. 3).

Компоненти інтерфейсу, що реалізують функції

Перегляду/Виводу, розміщені на робочій площині Перегляд/Вивід. Для

переключення на цю площину необхідно клацнути мишкою по закладці

Перегляд/Вивід в нижній частині інтерфейсу. Особливістю цієї

робочої площини є те, що вона складається із двох підплощин, котрі

організовують два незалежних контексти роботи. Основним

компонентом площини є перемикач із двох закладок у верхній частині

інтерфейсу, котрий слугує для переходу від однієї площини Ввід до

іншої:

- підплощина База даних/МFN,

- підплощина Результати пошуку (див. мал. 4).

Мал. 4

Форма результатів пошуку

Всі інші компоненти площини Перегляд/Вивід розміщені за ме-

жами закладок підплощин, але їх зміст визначається встановленим

контекстом роботи, тобто, яка площина в даний момент вибрана. Всі

ці компоненти розташовані по трьох робочих областях:

- область Список документів;

- область Повний опис;

- область кнопок Друк/Статистика/Копіювання/Експорт (див.

мал. 4).

Система дає можливість ввести результати пошуку на інформа-

ційні запити користувачів у вигляді списку документів зі скороченим

бібліографічним описом і переглянути бібліографічний опис на

обраний документ (див. мал. 4), а також представлення бібліографі-

чних записів на документи у форматах: UNIMARC, USMARC (див.

мал. 5).

Мал. 5

Форма представлення виданої інформації

Програмна система УФД/Бібліотека є національною про-

грамною системою, яка має такі властивості:

– Забезпечення багатокритеріального відбору документів за

реквізитами, рубриками, ключовими словами та іншим, перегляд

електронних документів, складання переліків літератури, замовлення

документів.

– Автоматизація всіх основних виробничих процесів бібліо-

теки: комплектування, обробка, бібліографія, видача, аналіз фонду,

адміністрування.

– Підтримка паперових технологій: друк каталожних карток,

формулярів, актів, книг інвентарного та сумарного обліку.

– Застосування технології клієнт-сервер (клієнтська частина

(оболонка) функціонує в оточенні MS Windows, серверна базується

на системі управління базами даних, що відповідає стандарту SQL

(MS SQL Server, Centura SQL Base, Oracle 8і ЕЕ Firebird та ін.)).

– Надання єдиного інтерфейсу користувача з усіх робочих

місць, забезпечення захисту інформації за рахунок процедури реє-

страції користувача на сервері з визначенням його повноважень в

залежності від групи, до якої він належить.

– Розподіл електронного каталога та тематичних каталогів за

власниками – групами користувачів з визначенням прав доступу

інших користувачів до цих каталогів.

– Підтримка технологій роботи зі штрих-кодами.

– Експорт-імпорт всієї інформації в ХМL.

– WEB-доступ та ін. [52].

ПС УФД/Бібліотека включає такі модулі:

Ведення електронного каталога

– Реєстрація видань (занесення до електронного каталога),

завантаження каталогів інших бібліотек, переданих у форматах

UNIMARC, USMARC, ХМL, а також спеціальному обмеженому

текстовому форматі.

– Створення нових та доповнення існуючих тематичних каталогів

(рубрикаторів, каталогів персоналій, систематичних каталогів,

словників ключових слів).

– Визначення зв’язків документів (набір-піднабір-частина,

серія-підсерія-випуск, документ-додаток і т. ін.).

– Друк різноманітних каталожних карток та встановлених

пакетів карток.

– Складання та друк бібліографічних довідок.

– Встановлення параметрів (умов) дублетності та контроль

дублетності.

– Визначення авторитетних записів.

Комплектування фондів

– Врахування потреб у літературі.

– Замовлення документів у постачальників літератури, роз-

поділ літератури за місцями збереження.

– Багатокритеріальний відбір, сортування та перегляд інформації

про потреби, замовлення, надходження, списання та наявність літе-

ратури у фондах.

– Обробка надходжень, підготовка та друк актів надходжен-

ня, реєстрація літератури, друк формулярів, бібліографічних карток,

аналіз фонду за наповненням за спеціальностями, типами літератури

і т. ін.

– Підготовка та друк актів списання, ведення та друк книг

інвентарного та сумарного обліку.

– Врахування номерних, безномерних, балансових, позабалан-

сових документів у різних книгах обліку.

– Облік періодики, ведення даних щодо постачальників літера-

тури.

– Експорт-імпорт бібліотечного фонду.

Обслуговування читачів

– Введення, коригування, багатокритеріальний відбір, сортува-

ння та перегляд інформації про читачів та організації (МБА, обмінних

партнерів).

– Оформлення та виконання замовлень читачів.

– Контроль за поверненням документів, аналіз відмовлень у

видачі документів читачам.

– Врахування штрих-кодових технологій.

– Експорт-імпорт інформації про читачів та організації.

Відбір документів

– Відбір документів за значеннями полів бібліографічного опи-

су (автор, назва, рік видання, мова, обсяг і т. д.).

– Відбір за службовими даними (дата реєстрації, кількість

примірників, місце збереження і т. ін.).

– Пошук теми (рубрики ключового слова) та відбір за темою

або кількома темами та значеннями полів.

– Відбір документів, пов’язаних з поточним (частин набору, ви-

пусків серії, додатків і т. ін.).

– Перегляд інформації про наявність документа в інших

установах.

– Перегляд електронних документів, складання та друк перелі-

ків літератури.

Розглянемо більш детально форми, котрі використовуються для

створення БЗ в електронних каталогах та БД.

Каталог документів

Каталогом документів є певним чином впорядкована сукупність

бібліографічних описів. Описи документів переглядають і відбирають

у формі Каталог документів (див. мал. 6).

Мал. 6

Форма Каталог документів

Для перегляду бібопису документа у вигляді каталожної картки

слід натиснути відповідну кнопку або (пункт меню Документ

/Показати /Каталожна картка). У формі Каталожна картка бу-

дуть відображатись описи документів, які виділені в даний конкрет-

ний момент у формі Каталог документів, а пункт меню

(Документ /Показати/Теми) дозволяє відобразити теми, за якими

класифіковано даний документ (див. Каталоги тем).

За ознаками документи поділяються на види. Типовими видами

документів є книги, брошури, журнали, газети, стандарти і т. ін.

За належністю документи поділяються за принципом власності:

кожний бібопис належить одній конкретній групі користувачів си-

стеми.

З кожним описом документа пов’язана інформація про примі-

рники документа. Примірники визначаються інвентарним (або, в разі

безномерних, обліковим) номером, ціною придбання, місцями роз-

поділу і збереження та іншими характеристиками.

З кожним описом документа пов’язана інформація про

наявність документа в інших організаціях та установах. Така

інформація дозволяє реалізувати ідею віртуального каталога.

З кожним описом документа можна також утримувати інформа-

цію про наявність його складових частин (томів багатотомного вида-

ння чи номерів газети). Така інформація відома як нумерація

(ведеться відділом комплектування).

Бібліографічний опис документа складається з полів, які ви-

значають його окремі характеристики. Такими полями є автори, на-

зва, відомості щодо назви, видавник і т. ін. За змістом поля бібопису

відповідають міжнародним комунікативним стандартам MARC. Це,

зокрема, дозволяє здійснювати експорт та імпорт бібописів з

форматів UNIMARC та USMARC.

Стандарти MARC не накладають обмежень на застосування тих

чи інших полів при складанні бібопису документа. В цьому розумінні

немає різниці, чи документ є книгою, чи журналом, чи статтею. Рі-

зниця випливає з того, якими значеннями заповнені поля бібопису.

Такий підхід пов’язаний з великою різноманітністю документів, які

описуються.

У той же час практика складання бібліографічних описів у ві-

тчизняних бібліотеках базується на ДСТУ (співпадає з ГОСТ 7.1-84),

який фактично розрізняє кілька видів документів. Це книга, багатото-

мне видання, журнал, стаття і т. ін. Для кожного виду передбачається

своя форма відображення бібліографічного опису (картка).

Намагаючись поєднати обидва підходи, в системі передбачена

можливість створювати види документів, де враховується специфіка

документів при відображенні описів. Вид документа, зокрема, ви-

значає поля, які мають бути задіяні при створенні бібліографічного

опису. З цією метою всі поля бібопису поділені на три категорії:

1. Загальні поля – однакові для всіх видів документів. Наявність

цих полів дозволяє одночасно відбирати документи різних видів. Так,

наприклад, за автором чи назвою можна знайти як книгу, так і стат-

тю. Так само, документи різних видів можна одночасно знаходити за

темами класифікаторів, наприклад, монографії і журнали за темою

“Право”.

2. Спеціальні поля – для кожного виду документів передбачає-

ться свій набір таких полів. Так, наприклад, для номера журналу слід

мати поля Рік видання, Номер тому, Номер частини і т. ін., нато-

мість, для статті вони не потрібні.

3. Додаткові поля – поля, що можуть бути визначені для

конкретного документа у відповідності до стандартів, якщо таке поле

потрібне, але серед загальних і спеціальних полів цього виду його

нема. Для таких полів при описі документа не тільки вводиться значе-

ння, але визначаються назви (коди) полів для форматів XML,

UNIMARC та USMARC. За такими полями не можна відбирати, але

їх можна передивлятись, друкувати та імпортувати/експортувати в

складі бібопису.

Отже, визначення видів документів дає можливість для групи

документів окреслити перелік спеціальних полів, які мають за-

стосовуватись при описі. Далі, в залежності від виду документа, си-

стема відображує документи в табличній формі Каталог документів,

що налагоджується в профілях, та при роздрукуванні, що підтримує-

ться шаблонами. Це, зокрема, дає можливість для книг, журналів,

статей та інших видів документів по-різному відображати і друкувати

каталожні картки та переліки.

При узгодженні форматів Система виходить з того, що бібліо-

графічний опис – це, перш за все, опис документа за підходом MARC.

На той випадок, коли для даного виду документів є поля, які

періодично застосовуються, хоча і не дуже часто, не слід забувати

про можливість описати в Системі додаткові поля. Для цього перед-

бачений механізм визначення додаткових полів: під заданою назвою

описується поле, якому ставляться у відповідність коди XML,

UNIMARC та USMARC. Далі можна вказувати лише назву, всі інші

атрибути підставляються автоматично.

Методика складання бібліографічного опису

Складання бібліографічного опису (реєстрація документа) поля-

гає у визначенні виду документа та заповненні відповідних полів.

Реєстрація документа

Для реєстрації документа призначена форма Бібопис документа.

Форма складається з двох частин: загальної, де відображаються зага-

льні поля і додаткова інформація про документ, і спеціалізованої, де

відображаються спеціальні поля відповідно до виду документа (див.

мал. 7). Тип літератури вибирається з переліку, що визначається в

параметрах. Найчастіше типами літератури є Навчальна, Наукова,

Довідкова, Суспільно-політична та Художня.

Кількість примірників і дату реєстрації Система визначає авто-

матично.

Автори вводяться безпосередньо в поле Автор один за одним

через кому. Першим вважається перший введений автор, інші – спів-

автори. Авторів можна вибирати з авторитетних записів або з перелі-

ку авторів, які були введені раніше при описі інших документів. Для

цього слід натиснути кнопку А. Відобразиться відповідна форма [52].