Венгер В.В. Фінанси

Подождите немного. Документ загружается.

371

10. Об’єктами фінансового ринку є:

а) фінансово-кредитні інститути;

б) інститути інфраструктури фінансового ринку;

в) держава, суб’єкти господарювання та домашні господар-

ства;

г) інструменти фінансового ринку.

11. Емітенти — це суб’єкти:

а) що залучають фінансові ресурси;

б) що вкладають грошові кошти у фінансові інструменти;

в) що перерозподіляють фінансові ресурси;

г) що реалізують різні види страхових послуг.

12. Суб’єкти фінансового ринку, що купують контрольний

пакет акцій для здійснення управління підприємством, — це:

а) фінансові посередники;

б) емітенти;

в) індивідуальні інвестори;

г) стратегічні інвестори.

13. До боргових фінансових інструментів належать:

а) акції, облігації, чеки, векселі, депозитні сертифікати;

б) акції, інвестиційні сертифікати, опціони, свопи, облігації;

в) державні та корпоративні облігації, казначейські та комер-

ційні векселі, чеки;

г) первинні фінансові інструменти та деривативи.

14. За характером фінансових зобов’язань фінансові інстру-

менти поділяють на такі види:

а) інструменти грошового ринку, інструменти валютного рин-

ку, інструменти страхового ринку, інструменти ринку цінних па-

перів, інструменти ринку золота та нерухомості;

б) короткострокові та довгострокові фінансові інструменти;

в) боргові та пайові;

г) первинні та вторинні.

15. Деривативи в основному використовують:

а) для отримання дивідендів;

б) для отримання процентів;

в) для засвідчення права власності на депозит у банку;

г) для хеджування цінового ризику.

372

16. Фінансові інститути на фінансовому ринку — це:

а) емітенти;

б) інвестори;

в) посередники;

г) споживачі.

17. Обліковий та міжбанківський ринок — це частини:

а) ринку грошей;

б) ринку капіталів;

в) валютного ринку;

г) фондового ринку.

18. До пайових фінансових інструментів належать:

а) акції, облігації, чеки, векселі, депозитні сертифікати;

б) акції, інвестиційні сертифікати, опціони, свопи, облігації;

в) акції, паї, інвестиційні сертифікати;

г) первинні фінансові інструменти та деривативи.

19. Ринок цінних паперів — це частина:

а) ринку грошей;

б) ринку капіталів;

в) валютного ринку;

г) ринку банківських кредитів.

20. Валютний ринок — це частина:

а) ринку грошей;

б) ринку капіталів;

в) ринку банківських кредитів;

г) фондового ринку.

21. До вторинних фінансових інструментів належать:

а) акції, облігації, чеки, векселі, депозитні сертифікати;

б) акції, інвестиційні сертифікати, опціони, свопи, облігації;

в) державні та корпоративні облігації, казначейські та комер-

ційні векселі, чеки, деривативи;

г) ф’ючерсні та форвардні угоди, опціони, свопи, варіанти.

22. Яка з організаційних структур є ключовою на фінансо-

вому ринку:

а) лізингові компанії;

б) пенсійні фонди;

в) страхові компанії;

г) фондові біржі?

373

23. Вторинний ринок цінних паперів включає:

а) продаж і купівлю цінних паперів, які щойно випущені;

б) купівлю і продаж раніше випущених цінних паперів;

в) мобілізацію цінних паперів;

г) немає правильної відповіді.

24. Емітентом називається юридична особа, яка:

а) купує цінні папери;

б) випускає цінні папери;

в) продає цінні папери;

г) немає правильної відповіді.

25. Який із зазначених цінних паперів не є борговим зо-

бов’язанням:

а) облігація;

б) казначейське зобов’язання держави;

в) акція;

г) вексель?

26. Які акції гарантують виплату дивідендів у заздалегідь за-

значеному розмірі, незалежно від суми отриманого прибутку:

а) іменні;

б) прості;

в) привілейовані;

г) на пред’явника?

27. Основною установою, що регулює функціонування ринку

цінних паперів, є:

а) Міністерство фінансів України;

б) Національний банк України;

в) Фонд державного майна;

г) Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку.

Розділ 14. Міжнародні фінанси

1. Короткостроковий ринок, на якому фінансові посередни-

ки (банки) зводять між собою кредиторів і позичальників, —

це ринок:

а) міжнародний;

б) фінансовий;

в) міжнародний грошовий;

г) грошовий.

374

2. Дії, спрямовані на вирішення певного завдання з організації

та управління грошовими відносинами, що виникають під час фо-

рмування та використання відповідних коштів, — це операції:

а) фінансові;

б) економічні;

в) грошові;

г) кредитні.

3. Різноманітні фінансові активи, до яких належать наці-

ональні гроші, іноземна валюта, цінні папери, дорогоцінні ме-

тали, нерухомість охоплюють:

а) суб’єкти економічних операцій;

б) суб’єкти фінансових операцій;

в) об’єкти фінансових операцій;

г) об’єкти господарських операцій.

4. Вирізняють такі види фінансових операцій:

а) операції з переказу грошей;

б) інвестиційні операції;

в) спекулятивні операції та операції з капіталом;

г) операції з переказу грошей, інвестиційні операції, спекуля-

тивні операції та операції з капіталом.

5. Яка функція міжнародних фінансів базується на тому, що

міжнародні фінанси відображають рух суспільного продукту в

грошовій, тобто універсальній (зіставлюваній), формі (це дає мо-

жливість здійснювати у будь-який час, на будь-якому етапі облік

та аналіз руху світового суспільного продукту в грошовій формі):

а) інформаційна;

б) організаційна;

в) контрольна;

г) аналітична?

6. Міжнародна фінансова політика держави має ґрунту-

ватися:

а) на аналітичних даних фахівців у цій галузі;

б) вимогах поточного і стратегічного соціально-економічного

розвитку країни;

в) наукових концепціях у галузі міжнародних фінансів;

г) наукових концепціях у цій галузі, аналізі попередньої прак-

тики та вимогах поточного і стратегічного соціально-економіч-

ного розвитку як окремої країни, так і всього світу.

375

7. Сукупність заходів і рекомендацій держави у галузі між-

народних фінансів — це:

а) фінансова функція держави;

б) державна політика;

в) міжнародна фінансова політика;

г) функція держави.

8. Що таке знецінення курсу національної валюти у фо-

рмі зниження її курсу (ціни) відносно іноземних валют,

міжнародних розрахункових грошових одиниць (раніше —

золота):

а) ревальвація;

б) валютна інтервенція;

в) девальвація;

г) політика валютних обмежень?

9. Що відображає можливість обміну (конверсії) валюти

однієї країни на валюти інших країн за діючим валютним кур-

сом:

а) конвертованість валют;

б) валютні обмеження;

в) оборотність валют;

г) правильні відповіді а і в?

10. Зворотне котирування — це:

а) вартість одиниці національної валюти, що виражається в

іноземній валюті;

б) курс, згідно з яким банк-резидент купує іноземну валюту за

національну;

в) обмінний курс продажу чи купівлі, що використовується у

валютних операціях;

г) усі відповіді правильні.

11. Повне котирування — це:

а) курс продавця та покупця, згідно з яким банк купує або

продає іноземну валюту за національну;

б) курс, згідно з яким банк-резидент купує іноземну валюту за

національну;

в) курс, згідно з яким банк продає валюту;

г) усі відповіді правильні.

376

12. Курс «спот» — це:

а) обмінний курс продажу чи купівлі, який використовується

для валютних операцій без будь-якої угоди про здійснення май-

бутньої купівлі чи продажу;

б) курс, згідно з яким банк-резидент купує іноземну валюту за

національну;

в) співвідношення між двома валютами, визначене через їхній

курс до третьої валюти;

г) усі відповіді правильні.

13. Крос-курс — це:

а) співвідношення між двома валютами, визначене через їхній

курс до третьої валюти;

б) різниця між курсами продавця та покупця;

в) курс, згідно з яким банк продає валюту.

г) усі відповіді правильні.

14. Різниця залишків коштів в іноземних валютах, які фор-

мують кількісно незбіжні зобов’язання (пасиви) і вимоги (ак-

тиви) для учасників валютного ринку, — це:

а) відкрита валютна позиція;

б) валютна позиція;

в) коротка відкрита валютна позиція;

г) довга валютна позиція.

15. Перевищення вимог (активів) в іноземній валюті над зо-

бов’язаннями (пасивами) — це:

а) відкрита валютна позиція;

б) довга валютна позиція;

в) коротка валютна позиція.

г) немає правильної відповіді.

16. Фіксинг — це:

а) процедура котирування;

б) різниця між курсами продавця та покупця;

в) залишки коштів в іноземних валютах;

г) надлишок надходжень.

17. Різниця між курсами продавця та покупця — це:

а) маржа;

б) фіксинг;

в) крос-курс;

г) курс «спот».

377

18. Пряме котирування — це:

а) вартість одиниці іноземної валюти, що виражається в наці-

ональній валюті;

б) вартість одиниці національної валюти, що виражається в

певній кількості іноземної валюти;

в) курс, згідно з яким банк продає валюту;

г) немає правильної відповіді.

19. Яка політика держави може бути пов’язана з наданням

кредитів національним імпортерам та експортерам; з надан-

ням кредитів іноземним позичальникам; з одержанням кре-

дитів від інших держав, міжнародних організацій та зарубі-

жних комерційних банків; з наданням гарантій за отрима-

ними кредитами:

а) фінансова;

б) міжнародна;

в) кредитна;

г) валютна?

378

СЛОВНИК ЕКОНОМІЧНИХ ТЕРМІНІВ

Аваль — вексельне гарантування, за яким аваліст (особа, що його

здійснює) бере на себе відповідальність перед кредитором за

виконання зобов’язань векселедавцем щодо оплати цього век-

селя.

Авізо — доручення на зарахування або списання коштів за рахунками в

банку. Розрізняють авізо кредитові (гроші зараховуються) і дебі-

тові (гроші списуються).

Автоматична, або пасивна, фіскальна політика — така, що здійсню-

ється за допомогою «вбудованих стабілізаторів» (податків та

державних витрат, трансфертів). Необхідні зміни в рівні держав-

них видатків і податків вводяться автоматично. Це автоматична,

або вбудована, стабільність.

Акредитив — доручення банку про виплату певної суми коштів фізич-

ній або юридичній особі при виконанні зазначених в акредитив-

ному листі умов.

Акциз — вид непрямого податку на товари й послуги, включеного в ці-

ну і сплачуваного за рахунок покупців. Розрізняють індивідуальні

акцизи (за окремими видами і групами товарів) і універсальні (на-

приклад, податок на додану вартість). Акції підприємства — ак-

ції, що розповсюджуються серед інших підприємств та організа-

цій, кооперативів, банків, добровільних товариств.

Акціонерне товариство — товариство, що є юридичною особою, капі-

тал якого складається із внесків пайовиків — акціонерів і заснов-

ників. Форма організації виробництва на основі залучення грошо-

вих засобів шляхом продажу акцій. Існують закриті й відкриті

акціонерні товариства.

Акціонерне товариство відкритого типу — капітал товариства фор-

мується за рахунок відкритого продажу акцій.

Акціонерне товариство закритого типу — акції розповсюджуються

лише серед його засновників і не можуть бути продані стороннім

особам без згоди інших акціонерів.

379

Акціонерний капітал — основний капітал акціонерного товариства,

розмір якого визначається його статутом. Формується за рахунок

запозичених коштів та емісії (випуску) акцій.

Акція — цінний папір, що випускається акціонерним товариством і дає

право його власникові, члену акціонерного товариства, брати

участь у його управлінні й одержувати частку прибутку у вигляді

дивіденду. Грошова сума, зазначена на акції, — номінальна вар-

тість акції; ціна, за якою акція продається, — курс акцій. Розріз-

няють акції прості, привілейовані, іменні, на пред’явника, трудо-

вого колективу підприємств та ін.

Акція іменна — акція, на якій вказується її власник. Розповсюджується

за допомогою відкритої підписки. Може бути простою та приві-

лейованою.

Акція на пред’явника — акція, що засвідчує ім’я свого власника. Може

бути простою або привілейованою.

Акція привілейована — акція, дивіденди якої фіксуються у вигляді

твердого відсотка. Виплата дивідендів здійснюється в розмірі, за-

значеному в акції, незалежно від обсягу одержаного товариством

прибутку. Якщо прибуток відповідного року недостатній, виплата

дивідендів здійснюється з резервного фонду. Ця акція не дає пра-

ва голосу, її власник не має права брати участь в управлінні акці-

онерним товариством.

Акція проста — акція з нефіксованим дивідендом, розмір якого визна-

чається на загальних зборах акціонерів після сплати фіксованого

відсотка власникам привілейованих акцій.

Акція трудового колективу підприємства — акція, власником якої

можуть бути робітники певного підприємства.

Амортизаційний фонд — грошові ресурси, що формуються за рахунок

амортизаційних відрахувань і призначені для відтворення основ-

них фондів. Величину амортизаційного фонду обчислюють мно-

женням балансової вартості основних фондів на норму амортиза-

ції.

Амортизація — поступове перенесення вартості основних фондів на

продукцію або послуги, що виробляються з їхньою допомогою;

цільове накопичення коштів та їхнє подальше використання для

відновлення зношених основних фондів.

Анулювання (скасування) державного боргу — повна відмова держави

від зобов’язань за випущеними позиками (внутрішніми, зовніш-

німи або за всім державним боргом).

Аудит — незалежний фінансовий контроль, що здійснюється на коме-

рційній основі аудиторами та аудиторськими фірмами. Це переві-

рка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних доку-

ментів та іншої інформації про фінансово-господарську діяльність

суб’єктів господарювання з метою визначення достовірності їх-

ньої звітності, обліку, повноти і відповідності їхньому чинному

законодавству.

380

Баланс — основний комплексний документ бухгалтерського обліку, що

характеризує в грошовій формі склад і вартість основного й обо-

ротного капіталу підприємства (актив) та джерело їх покриття

(пасив).

Банк — кредитно-фінансова установа, яка здійснює фінансове посере-

дництво, залучаючи і нагромаджуючи вільні грошові кошти під-

приємств, організацій, установ.

Банківський кредит — основна форма кредиту, за якої банк надає клі-

єнтові у тимчасове користування частину власного або залучено-

го капіталу на умовах повернення зі сплатою банківського відсот-

ка.

Банкрутство — поняття, що означає розорення, відмову підприємства

платити за своїми борговими зобов’язаннями через відсутність

коштів. Як правило, призводить до закриття або примусової лікві-

дації підприємства, розпродажу майна для погашення усіх боргів.

Бартер — обмін товарами на безгрошовій основі. Бартерна угода —

безгрошовий, але оцінений і збалансований обмін товарами, офо-

рмлений угодою.

Безготівковий обіг — рух вартості без участі грошей готівкою. Здійс-

нюється за допомогою перерахунків у кредитних установах або

зарахуванням взаємних вимог.

Безробіття — соціальне явище, за якого певна кількість працездатних

людей не може знайти собі роботу.

Бізнес-план — програма діяльності підприємства, план конкретних за-

ходів для досягнення конкретної мети його діяльності, спрямова-

ної на отримання максимального прибутку шляхом виконання

підприємницького проекту. Розробляється на основі маркетинго-

вих досліджень.

Біржа — організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому

здійснюють торгівлю цінними паперами, нерухомістю і гуртову

торгівлю товарами. Відповідно до Цього розрізняють фондову і

товарну біржу.

Біржовий ринок — частина ринку цінних паперів, де здійснюються

угоди, які укладаються на фондовій біржі. Охоплює насамперед

вторинний ринок, хоча в окремих випадках і первинне розміщен-

ня цінних паперів може здійснюватись через фондову біржу.

Боргові фінансові інструменти — інструменти, що характеризують

кредитні відносини між їх покупцем і продавцем, зобов’язують

боржника погасити в передбачені терміни їхню номінальну вар-

тість і сплатити додаткову винагороду у формі процента (якщо він

не входить до складу номінальної вартості боргового фінансового

інструменту, що погашається). Прикладом боргових фінансових

інструментів є облігації, векселі, чеки тощо.