190 191
вдання, невеликого за обсягом і складністю.
Робота в малих групах проводиться з метою активізації роботи студен-
тів при проведенні семінарських і практичних завдань. Це так звані групи
психологічного комфорту, де кожен учасник відіграє свою особливу роль і
певними своїми якостями доповнює інших. Використання цієї технології
дає змогу структурувати семінарські заняття за формою і змістом, створює
можливості для участі кожного студента в роботі за темою заняття, забезпе-
чує формування особистих якостей та досвіду соціального спілкування. Така
форма навчання використовується також з метою більш ґрунтовного засво-
єння навчального матеріалу, загострення уваги студентів на особливо важ-
ливих аспектах, що містять в собі винесені на розгляд проблемні питання.
Семінари-дискусії (колоквіуми) проводяться для того, щоб сприяти
обміну думками і поглядами учасників з приводу даної теми, а також розви-
нути мислення, допомагати формуванню поглядів і переконань, виробити
вміння формулювати думки й висловлювати їх, вміння прислухатися до точ-
ки зору опонентів і «чути їх», навчитись оцінювати пропозиції інших людей,
критично підходити до власних поглядів.
Мозкові атаки, як метод розв’язання невідкладних завдань за дуже
обмежений час використовуються для того, щоб студенти за порівняно не-
великий проміжок часу, відштовхуючись від поставленої задачі або постав-
леного завдання, могли висловити якнайбільшу кількість ідей і пропозицій
по вирішенню озвученої і поставленої проблеми. Обговорити ці ідеї і пропо-
зиції, здійснити їх селекцію. Суть мозкової атаки полягає також в тому, щоб
студент, який висловив найбільшу кількість ідей або пропозицій, не тільки
дав їх коротку анотацію, а й за невеликий проміжок часу зміг здійснити се-
лекцію ідей і пропозицій, висловлених іншими учасниками даної форми на-
вчання.
Кейс-метод (тобто метод аналізу конкретних ситуацій) може і повинен
використовуватись викладачем під час проведення будь-якого виду занять,
що дає змогу наблизити процес навчання до реальної практичної діяльності
спеціалістів і передбачає розгляд різних ситуацій, складних конфліктних ви-
падків, інцидентів у процесі вивчення навчального матеріалу.
Запровадження у навчальний процес дидактичних ігор надає можли-
вість активізувати відшліфовування професійних знань та умінь завдяки ме-
тоду імітації виконання функцій посадових осіб, наділених певними повно-
важеннями, для прийняття управлінських рішень в різноманітних ситуаці-
ях шляхом гри за правилами, що вже вироблені або виробляються самими
учасниками.
4. СИСТЕМА ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ
Відповідно до вимог регламенту навчального процесу з метою успіш-
ного засвоєння знань студентами, зокрема, з навчальної дисципліни з пи-
тань партисипативної демократії, об’єктивного їх оцінювання запроваджу-
ється здійснення систематичного поточного контролю знань і належна ор-
Загальні збори за місцем проживання.
Тема 5. Історична еволюція форм та стандартів партисипативної демо-
кратії на місцевому рівні в Україні та інших європейських країнах
Причини виникнення партисипативної демократії на місцевому рівні.
Етапи історичної еволюції партисипативної демократії на місцевому рівні.
Форми партисипативної демократії, які застосовуються в різних євро-
пейських країнах.
Розвиток партисипативної демократії в Україні та інших європейських
країнах: порівняльний аналіз.
Тема 6. Роль різних суб’єктів у розвитку партисипативної демократії на
місцевому рівні
Характеристика різних суб’єктів та їх роль у розвитку партисипатив-
ної демократії на місцевому рівні.
Роль органів державної влади у розвитку партисипативної демократії
на місцевому рівні.
Роль органів місцевого самоврядування та їх асоціацій у розвитку пар-
тисипативної демократії на місцевому рівні.
Міжнародні організації як важливі суб’єкти у розвитку партисипатив-
ної демократії на місцевому рівні.
Роль громадських організацій у розвитку партисипативної демократії
на місцевому рівні.
3. МЕТОДИКА АКТИВІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ
Для активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів при ви-
вченні дисципліни можуть використовуватись: проблемні лекції, міні-
лекції, робота в малих групах, семінари-дискусії, мозкові атаки, кейси, пре-
зентації, рольові ігри, дидактичні ігри тощо.
Кожен з видів методик застосовується викладачем на власний розсуд.
При цьому, слід враховувати рівень групи, кількість студентів, бажання при-
ймати участь в тому чи іншому виді методик активізації процесу навчання, а
також особливості тієї чи іншої дисципліни.
Проблемні лекції покликані сприяти розвитку логічного мислення
і характеризуються тим, що коло питань теми обмежується двома-трьома
ключовими моментами, увага студентів концентрується на матеріалі, що не
знайшов відображення в підручниках, використовується досвід закордон-
них навчальних закладів з роздачею під час лекції друкованого матеріалу та
виділенням головних висновків з питань, що розглядаються. При читанні
лекцій студентам даються питання для самостійного розмірковування, про-
те лектор сам відповідає на них, не чекаючи відповідей студентів.
Міні-лекції повинні бути побудовані так, щоб передбачити можли-
вість викладення навчального матеріалу за короткий проміжок часу та харак-
теризується значним обсягом, складністю логічних побудов, образів, доказів
та узагальнень. Міні-лекції, як правило, проводяться як частина заняття-
дослідження з кінцевою постановкою конкретного науково-дослідного за-