Швецова-Водка Г.М. Вступ до бібліографознавства

Подождите немного. Документ загружается.

Г.Л/. Швецова-Водка Всіли до бібліографознавства

наука від іншої; це ті сторони (боки), з яких кожна наука вивчає свій

об'єкт. Різні науки про один і той самий об'єкт мають різні предме-

ти пізнання (наприклад, анатомія вивчає будову організму люди-

ни, фізіологія — функції його органів, медицина — хвороби тощо).

Основна відміна предмета від об'єкта — втому, то в предмет

входять лише головні, найбільш суттєві з погляду даної науки

властивості та ознаки об'єкта.

У бібліографознавстві складність питання про його предмет

пов'язана ше з тим, що дуже часто об'єкті предмет бібліографо-

знавства не відмежовують від об'єкта і предмета бібліографії (точ-

ніше — практичної бібліографічної діяльності).

Коли практичну бібліографічну діяльність називали словом

"бібліографія", а "об'єктом бібліографії" визнавали книгу (тво-

ри друку), то предметом бібліографії вважали вивчення творів

друку з метою сприяння їх розповсюдженню та використанню

(наприклад, Михайло Аркадійович Бріскман)

Ірина Василівна Гудовшикова об'єктом бібліографії називала

"джерела інформації", серед яких головне місце відводилося тво-

рам друку. Предмет бібліографії, за її словами, "збирання та роз-

повсюдження відомостей про джерела інформації (головне, про

твори друку) з метою пропаганди фактів, знань та ідей, що в них

містяться, або для того, щоб перешкодити такій пропаганді

Абрам Ілліч Барсук розумів об'єктбібліографіїяксистему "книга

— читач" або "твори писемності та друку в їх взаємодії з читачем", а

предметбув вказаний у визначенні бібліографіїякїї мета; "вплив на

розповсюдження та використання літератури в суспільстві" або

"вплив на процеси читання в суспільстві через огранізацію пошуко-

во-орієнтовнихетапівчитацькоїдіяльності"

Олег Павлович Коршунов визначає об'єкт бібліографії як

систему "фіксовані джерела інформації (документи) — спожи-

Брнскман М.А. Спорньїе вопросьі теории библиографии и построение

учебника "Обшая библиография"// Сов. библиогр. —1960. —№ 3. -С.82.

;

Гудовшикова И.В. Библиография и ее обшественная роль// Библиография.

Обший курс: Учеб. для библ. фак. ин-тов культури / Под ред. М.А.

Брискмана и А.Д. Зйхенгольна. ^М.: Книга. 1969. -С. 10. ■' Барсук А.И.

Библиографовеление в систсме книговелческих дисципліні: Методолог,

очсрк. —М.: Книга, 1975.- С. 12: Барсук А.И. Теоретико-мето-дологические

проблеми обшего бпблиографоведения: Автореф. лис. л-ра пед наук. -М..

1978. -С. 28.

170

Гема 8. Об'єкт, предмет і структура бібліографознавства

вачі інформації", а її предмет — як "інформаційний зв'язок між

документом та споживачем", або як "реалізацію інформаційного

зв'язку"

Емілія Костянтинівна Беспалова погоджується з О.П. Кор-

шуновим у визначенні об'єкта бібліографії, а предметом бібліо-

графії називає "реалізацію зв'язку між елементами об'єкта на

вторинно-документальному рівні"

Близько до цього визначає предмет практичної бібліографічної

діяльності Маргарита Георгіївна Вохришева: як реалізацію зв'язків

усистемі "документ — споживач"бібліографічними засобами

Аркадій Васильович Соколов зазначає, що предмет науки тре-

ба виводити через відношення об'єкта до принципу відмежуван-

ня даної науки. Об'єктом бібліографознавства він вважає систе-

му документальних комунікацій (тобто, об'єкт науки —

бібліографознавства — збігається у даній концепції з об'єктом

практичної бібліографічної діяльності), а принципом відмежу-

вання — наявність бібліографічної інформації. Предмет бібліо-

графознавства тоді визначається як "закономірності розвитку

системи документальної комунікації суспільства в заіежності від

бібліографічної інформації"

Олександр Андрійович Гречихин розуміє бібліографію як су-

купність суто практичних процесів та їх осмислення. Об'єктом

бібліографії він вважає "книжкову справу як процес інформа-

ційного спілкування", а предметом бібліографії — бібліографіч-

ну інформацію як зміст бібліографічної діяльності. Об'єктом

бібліографознавства, на його думку, є "сама бібліографічна

діяльність" в її широкому розумінні, а предметом — "наукова

бібліографічна інформація, або бібліографічне знання"

Коршунов О.П. Проблеми обшеїї теорші библиографии: (Моногр.). —М.,

1975. -С. 20.

Беспалова 9.К. Структура советской библиографии как области деятель-

пости: Лекшія для студентом библ. фак. ин-тов культури / МГИК. -М..

1982. -С. 47.

■

Вохрьішева М.Г. Библпографпческая леятельность: структура и еффек-

тивность -М.: Кн. палата. 1989. -С. 40.

Соколов А.В. Обьектьі и предмети библиотсковедення. библиографове-

дения и информатики (метатеоретический анализ) // Соколов А. В. Ретрос-

пектива-60. -СПб., 1994. -С. І05.

Гречихин А.А. Обшая библиография: Теорет.-методолог, основи: Учеб.

пособие / Моск. полпгр. ин-т. -М, 1990. -С. 43, 46. 50.

171

Г.М. Швецова-Водка Вступ до бібліографознавства

О.П. Коршуновоб'єктом бібліографознавства вважає бібліо-

графічну практику, а "основний предмет бібліографознавства"

називає у визначенні останнього: "наукова дисципліна, що вив-

чає структуру та властивості бібліографічної інформації, законо-

мірності процесів її створення та доведення до споживачів"'.

На наш погляд, всі перелічені думки щодо характеристики

предмета бібліографознавства не суперечать одна одній, але

найбільш чітко сформульованою є позиція О.П. Коршунова, яку

і можна взяти за основу.

Поняття предмета бібліографознавства доповнює характерис-

тику його об'єкта, показує мету вивчення бібліографічної практи-

ки: встановлення закономірностей створення Б1 та її доведення до

споживачів. Бібліографознавство має такі цілі, як вдосконалення

методів і процесів підготовки та поширення БІ в суспільстві; вста-

новлення відповідностей між суспільними потребами в інформації,

змістом документів та їх відображенням у БІ; встановлення відповід-

ностей між потребами споживачів і засобами їх задоволення в прак-

тичній бібліографічній діяльності.

8.3. Структура бібліографознавства

Бібліографознавство — це складне суспільне явище, що має

деталізовану внутрішню структуру. Розрізняють два напрями

диференціації бібліографознавства: аспектний та об'єктний.

Аспектний напрям показує, в якому аспекті вивчається те чи

іншсявище бібліографії. Частіше за все розрізняють такі аспек-

ти: теорія, історія, організація і методика. Кожний з аспектних

розділів бібліографознавства має свій особливий підхід до вив-

чення об'єкта, тобто має свій предмет.

Теорія бібліографії встановлює закономірності бібліографії;

виявляє функції, об'єкт, методи, види; розробляє термінологію

та наукові визначення найважливіших понять.

Історія бібліографії вивчає походження та розвиток окремих

явищ бібліографії, їх обумовленість соціальними та економічни-

ми чинниками, їх зв'язок з позабібліографічними явищами; до-

помагає виявленню та збереженню цінного досвіду минулого.

Коршунов О.П. Библиографоведение. Обший курс. Ч. І. Основи теории

библиографии. Раздел 2,3. -М., 2001. -С. 111.

172

Тема 8. Об'єкт, предмет і структура бібліографознавства

Організація бібліографії покликана дати наукове обгрунту-

вання функціонування бібліографічних служб, забезпечити ко-

ординацію та кооперування їх діяльності, планомірний розви-

ток бібліографії; наукову організацію бібліографічної праці.

Методика бібліографії вивчає та розробляє прийоми, правила

та способи практичної бібліографічної діяльності; сприяє впро-

вадженню в бібліографію методів, які розроблені в суміжних га-

лузях знань; має на меті раціоналізацію та підвищення ефектив-

ності бібліографічної справи.

Поняття "технологія бібліографії" поки шо розроблено недо-

статньо. Є стандартизований термін "інформаційна технологія",

що означає "сукупність методів, виробничих процесів і програм-

но-технічних засобів, що об'єднуються у технологічний комп-

лекс, який забезпечує збирання, створення, збереження, нако-

пичення, обробку, пошук, виведення, копіювання, передачу та

поширення інформації"'. Відповідно, технологія бібліографії як

інформаційної діяльності повинна створювати такий самий

комплекс, але щодо одного виду інформації — бібліографічної.

Із визначення слідує також, що технологія не є розділом науко-

вої дисципліни, а, швидше, одним із об'єктів її вивчення.

Об'єктний напрям диференціації бібліографознавства пов'я-

заний із відокремленням особливих ділянок бібліографічної прак-

тики, які можуть досліджуватися. Бібліографічну практику мож-

на поділити за різними ознаками, і в кожному випадку виділити

особливі об'єкти бібліографознавства. Причому в деяких випад-

ках за різними ознаками розрізняють одні й ті ж самі явища.

Зразок визначення об'єктів бібліографознавства подано

О.П. Коршуновим у формі таблиці "Структура бібліографознав-

ства", де по вертикалі перелічені об'єкти дослідження, а по гори-

зонталі — аспекти їх вивчення. На пересіченні об'єкта і аспекту

вивчення визначається конкретна ділянка бібліографознавства.

Використовуючи цей досвід, пропонуємо дещо іншу струк-

туру об'єкта бібліографознавства, яка відповідає викладеним ра-

ніше поглядам на види бібліографії (див. табл. 8.1). Об'єкти вив-

чення, які показані в цій схемі, можуть виділятися ще й іншим

чином. Головне — те, що будь-який об'єкт може вивчатися у

' ГОСТ 7.0—99. Информационно-библиотечная деятельность, библиогра-

фия. Терминьї и определения. Изд. офиц. -Минск, 1999. -С. 4.

173

Г.М. Швецова-Водка Вступ до бібліографознавства

Таблиця 8.1.

Структура бібліографознавства

-—_____^ Аспекти вивчення

Об'єкти вивчення —-—____

Теорія Історія

Орга-

нізація

Мето-

дика

І. Види бібліографії за суспільним

призначенням

Державна бібліографія

Науково-допоміжна бібліографія

5 6 7 8

Рекомендаційна бібліографія

9 10 11 12

Видавничо-книготорговельна біб-

ліографія

13 14 15 16

Бібліотечно-каталожна

бібліографія

17 18 19 20

II. Види бібліографії за змістом до-

кументів

Універсальна бібліографія

Галузева бібліографія

а) суспільно-політична

ЗО

б) природничо-наукова, сільського-

сподарська та технічна

33 34 35 36

в) художньої літератури та мистецтва

37 38 39 40

III. Процеси практичної бібліографічної

діяльності

Бібліографування

Бібліографічне обслуговування

IV. Інші напрями диференціації

бібліографії

Краєзнавча бібліографія

Біобібліографія

Бібліографія бібліографії

Бібліографічне навчання

Бібліографічне управління

Бібліографічна наука (бібліографо-

знавство)

69 70 71

72 ■

Бібліографічна діяльність бібліотек

73 74 75 76

Бібліографічна діяльність

видавництв

77 78 79 80

Бібліографічна діяльність книгарень

81 82 83 84

174

Тема 8. Об'єкт, предмет і структура бібліографознавства

будь-якому аспекті. Конкретна ділянка бібліографознавства по-

значається цифрами. Наприклад: історія державної бібліографії—2;

теорія науково-допоміжної бібліографії — 5; методика бібліогра-

фування — 44 тощо.

Якщо деякі ділянки бібліографознавства, що виділені за різни-

ми ознаками, збігаються за об'єктом вивчення, їх можна показа-

ти як пересічення. Так, методика науково-допоміжної суспіль-

но-політичної бібліографії: 8/32; історія рекомендаційного

бібліографування художньоїлітератури: 10/38/40/44 тощо.

Взаємозв'язок між аспектним та об'єктним напрямами дифе-

ренціації бібліографознавства виявляється в тому, що аспекти є

знаряддям диференціації вивчення будь-якого об'єкта, та навпа-

ки.

Отже, складна структура бібліографії відбивається у внутрішній

структурі бібліографознавства. Водночас усі ділянки бібліографо-

знавства взаємодіють між собою.

Бібліографознавство як наукова та навчальна дисципліна поді-

ляється на загальне та часткове (або спеціальне). Загальне бібліо-

графознавство вивчає бібліографію загалом, без диференціації її

за тою чи іншою ознакою. Часткове (чи спеціальне) бібліогра-

фознавство — це вивчення будь-якого окремого об'єкта із змісту

бібліографії, виділеного за тією чи іншою ознакою. Як загальне,

так і часткове бібліографознавство мають однакові аспектні роз-

діли: теоретичний, історичний, організаційно-управлінський та

методико-технологічний.

Об'єкт бібліографознавства може диференціюватися ще за

іншими ознаками, ніж це показано в таблиці. Окремі наукові та

навчальні бібліографознавчі дисципліни присвячуються пробле-

мам складання бібліографічного опису, предметизації, реферу-

вання, бібліотечно-бібліографічної класифікації документів

тощо. Актуальною наразі є проблема функціонування бібліо-

графії у глобальних інформаційних системах, які в цілому не є

бібліографічними.

8.4. Завдання бібліографознавства

Кінцева мета бібліографознавства — не тільки осмислення

бібліографії, але й її наукове регулювання та прогнозування. Зав-

дання кожного розділу бібліографознавства узгоджуються з цією

175

Г.М. Швецова-Водка Вступ до бібліографознавства

метою, але відрізняються одне від одного.

Теорія бібліографії має стати основою розвитку бібліографіч-

ної практики. Для цього необхідна наукова розробка всіх основ-

них питань теорії.

Історія бібліографії повинна бути базою будь-якого науково-

го дослідження в галузі бібліографії. Крім того, необхідно ство-

рити узагальнюючі праці з історії бібліографії певних періодів;

певних видів бібліографії тощо.

Організаційний розділ бібліографознавства повинен забезпе-

чити дійсно наукове управління бібліографічною діяльністю.

Методика бібліографії має сприяти підвищенню якості та

ефективності практичної бібліографічної діяльності, вдоскона-

ленню її методів.

Розвиток бібліографознавства має проходити в тісній

співдружності із суміжними науковими дисциплінами: книго-

знавством, інформатикою, бібліотекознавством. Необхідно вив-

чати та освоювати досягнення цих наук, переймати методику

досліджень, застосовувати їх висновки для вирішення бібліогра-

фічних проблем.

Як підсумок, бібліографознавство має встановити взаємо-

зв'язок між суспільними потребами в бібліографічній інформації

та її наявністю, змістом, засобами та методами подачі. Врешті-

решт бібліографознавство має завдання забезпечити безперерв-

ний прогрес практичної бібліографічної діяльності.

Питання для самоконтролю

1.Що таке бібліографознавство?

2.Що є об'єктом бібліографознавства?

3.У чому полягають єдність і відміни бібліографічної науки

та практики?

4. У чому полягає науковий характер практичної бібліографіч-

ної діяльності?

5.Яка роль бібліографознавства в системі різних видів діяль-

ності, що забезпечують функціонування бібліографічної інфор-

мації?

6.Порівняйте об'єктпрактичноїбібліографічноїдіяльності з

об'єктом бібліографознавства.

176

Тема 8. Об'єкт, предмет і структура бібліографознавства

7.Що таке предмет наукової дисципліни? Який зв'язок існує

між об'єктом і предметом науки?

8.Як визначався предмет практичної бібліографічної діяль-

ності різними вченими?

7.Як визначається предмет бібліографознавства?

10. Які існують напрями диференціації

бібліографознавства?

11. Охарактеризуйте аспектні розділи бібліографознавства.

12. Як поділяється об'єктний напрям диференціації бібліо-

графознавства?

13. Як співвідносяться між собою аспектний та об'єктний

напрями диференціації бібліографознавства?

14. У чому полягає кінцева мета бібліографознавства та

завдання його окремих розділів?

177

ТЕМА 9. МЕТОДОЛОГІЯ БІБЛІОГРАФІЇ І

БІБЛІОГРАФОЗНАВСТВА

9Л. Поняття "методологія бібліографознавства" і

"методологія бібліографії"

Методологія загалом має такі значення: 1) вчення про методи

пізнання і перетворення дійсності; 2) сукупність методів, що їх

застосовують у будь-якій науці

Це поняття відрізняється від методики, яка має такі значення:

1) сукупність методів, прийомів доцільного здійснення будь-якої

роботи; 2) розділ науки, спрямований на узагальнення способів,

прийомів доцільного здійснення будь-якого завдання; 3) галузь

педагогічної науки, яка досліджує закономірності викладання

певного навчального предмета.

Поняття "методологія" застосовують здебільшого щодо нау-

кової діяльності. У бібліографознавстві поняття "методологія"

використовують переважно до бібліографознавства, тобто як ме-

тодологію науки, яка вивчає бібліографічну практику. У такому

значенні поняття "методологія бібліографознавства" виникло у

70-ті роки XXст., коли бібліографознавці почали розділяти прак-

тичну бібліографічну діяльність і науку про неї.

Методологія бібліографознавства вивчає методи пізнання

об'єкта бібліографознавства та принципи, способи і форми бу-

дування бібліографознавства.

Але бібліографічна практична діяльність також має риси

пізнавальної діяльності. Тому вчення про методи і принципи

практичної бібліографічної діяльності також у свій час одержало

назву "методологія", а саме — "методологія бібліографії".

Методологія бібліографії — це чгістина науки про бібліографію,

тобто частина бібліографознавства. Питання методології бібліографії

розглядалися в основному як частина теорії бібліографії. До цих

питань належать поняття про методи бібліографії, про її принципи

та завдання. Ці питання тісно пов'язані з розумінням сутності

бібліографії, її об'єкта та предмета, з її визначенням.

'Словник іншомовних слів / За ред. О.С. Мельничука. — 2-е вид., випр. і

доп. -К. Гол. ред. УРЕ, 1985. -С. 536.

178

Тема 9. Методологія бібліогорафії і бібліографознавства

Отже, методологія бібліографії — це вчення про науковий

метод пізнання об'єкта бібліографії. У сферу методології бібліо-

графії входить визначення предмета бібліографії, а також метод>

бібліографії та її принципів.

Метод— це спосіб пізнання, шлях дослідження, прийом або

система прийомів для досягнення певної мети.

Принцип — це основне, вихідне положення, керівна ідея пев-

ної науки або діяльності.

Ці поняття мають також інші значення, які уточнюються в

тих чи інших випадках застосовування. Уданій темі використо-

вуємо вказані значення.

9.2. Поняття "бібліографічного методу"

Необхідність визначення "бібліографічного методу" виникає

втому разі, коли практичну бібліографічну діяльність розгляда-

ють як різновид науково-пізнавальної діяльності. Будь-яка

пізнавальна діяльність застосовує певний метод пізнання об'єк-

тивної (незалежної від даної діяльності) реальності.

Наприклад, існує таке поняття, як "художній метод" — істо-

рично зумовлена цілісна система основних принципів узагаль-

нення і відтворення дійсності в мистецтві; спосіб художньої

діяльності як пізнання, оцінки і перетворення життєвого мате-

ріалу на мистецький твір.

Аналогічно "бібліографічний метод" можна визначити як си-

стему принципів бібліографії та спосіб практичної бібліографіч-

ної діяльності як пізнання, оцінки і перетворення документаль-

ного матеріалу на бібліографічний твір (або бібліографічну

інформацію).

Питання про принципи бібліографії заслуговує на особливий

розгляд, що буде зроблено в окремому (наступному) пункті теми.

Бібліографічний метод як спосіб перетворення документально-

го матеріалу на бібліографічну інформацію (БІ) охоплює операції,

відомі в сучасному бібліографознавстві як методи бібліографуван-

ня. Вони розглядалися вданому курсі в темі 4 "Бібліографування як

процес виробництва БІ: його методи".

Узагальнююче поняття "бібліографічний метод" об'єднує в

собі конкретні прийоми (способи, операції) вивчення системи

179