Швецова-Водка Г.М. Вступ до бібліографознавства

Подождите немного. Документ загружается.

Г.М. Швецова-Водка Вступ до бібліографознавства

цінного працівника), який виступає з ініціативою надання

бібліографічної інформацій споживачеві.

Узагальнену структуру процесу БІС можна уявити за допомо-

гою рис. 7.3.

БІБЛІОГРАФ БІ

СПОЖИВАЧ

ІНФОРМАЦІЇ

ЗВОРОТНІЙ

Рис. 7.3. Узагальнена структура процесу БІС

Зворотний зв'язок від споживача інформації до бібліографа має

інформувати про релевантністьабопертинентністьБІ. Це допомо-

же бібліографу врахувати особливості інформційного запиту чи

потреби споживача у наступних заходах БІС. На схемі 7.3 зворот-

ний зв'язок показаний пунктиром, тому шо не завжди споживач

інформує бібліографа про свою оцінку наданої інформації.

БІС має виконуватися з певною періодичністю (один раз на

тиждень, на два тижні, на місяць чи на квартал) та оперативністю

(щоб знайомити споживачів з новою інформацією).

Розрізняють такі види БІС:

1)індивідуальне — бібліографічне інформування певногоспо-

живача інформації, яке здійснюється з врахуванням його інди-

відуальних інформаційних потреб;

2)групове — бібліографічне інформування групи споживачів

інформації, що об'єднуються завдяки подібності їхніх інформа-

ційних потреб;

3)масове — бібліографічне інформування широкого кола спо-

живачів інформації з тем, шо мають суспільну значущість.

Перший та другій види бібліографічного інформування спо-

живачів інколи з'єднують та називають диференційованим БІС.

Тоді третій вид називаютьнедиференційованим БІС.

Існують різні методи виконання БІС. Найбільш характерним

методом диференційованого БІС є так звана "система вибірково-

го розповсюдження інформації" (система ВРІ). Вона може

здійснюватися ручним, механізованим або автоматизованим

160

Тема 7. Бібліографічне обслуговування: його види

способом. На сучасному етапі розвитку електронних засобів

інформування найефективнішою є автоматизована система ВРІ,

яка здійснюється за допомогою комп'ютерів.

Система ВРІ передбачає попереднє вивчення та введення в сис-

тему відомостей про довгочасні запити споживачів. Відомості про

документи вводяться по надходженні останніх. Після порівняння

пошукових образів запитів споживачів із пошуковими образами

документів система видає бібліографічну інформацію про докумен-

ти, що відповідають запиту. Споживачі зобов'язуються повідомля-

ти бібліографа про свою оцінку наданої інформації.

Систему ВРІ використовують, головним чином, як метод

індивідуального БІС, але вона може бути також методом інфор-

мування групи споживачів інформації.

Методами групового БІС можуть бути й різні форми та жанри

бібліографічних посібників, якщо вони створюються з урахуван-

ням постійнодіючих запитів або потреб певних груп споживачів

інформації: бібліографічні бюлетені (покажчики або списки),

бібліографічні картотеки, усні бібліографічні огляди.

Методи БІС тісно пов'язані з методами бібліотечного обслу-

говування користувачів бібліотеки шляхом експонування самих

документів: виставками, відкритими переглядами.

Комплексною формою диференційованого БІС є "День спе-

ціаліста", у якому використовують різні названі методи.

Формами організації групового БІС можуть бути також: ви-

ділення інформаторів, які знайомляться з БІ та передають її своїй

групі; виділення референтів, які більш глибоко вивчають не

тільки БІ, але й сам і документи, та визначають, яку саме інфор-

мацію можна використати у виробничій діяльності.

Масове, або недиференційоване БІС виконується також різни-

ми способами. Деякі з них збігаються зі способами диференцій-

ованого БІС, але відрізняються більш широким читацьким при-

значенням, тобто певною невизначеністю кола споживачів. Так,

методами масового БІС можуть бути бібліографічні бюлетені, спис-

ки, покажчики, якщо вони розраховані на всіх читачів, безяких-

небудь обмежувань. Наприклад, універсальні бюлетені нових

надходжень у бібліотеку.

Як методи масового БІС використовують також бібліо-

графічні картотеки; виставки-перегляди; усні бібліографічні ог-

ляди; плакати, які містять БІ; бібліографічні повідомлення в засо-

161

Г.М. Швецова-Водка Вступ до бібліографознавства

бах масової інформації (газетах,журналах, на телебаченні, радіо).

Комплексною формою масового БІС є "День інформації", на

який запрошують будь-яких відвідувачів бібліотеки. На ньому

використовують різні методи БІС: виставки-перегляди, бібліо-

графічні огляди тощо.

Різновидом "Дня інформації", розрахованим на широке кодо

спеціалістів якого-небудь виробництва, є відносно нова форма

БІС: "Ярмарок ідей". Бібліотека або науково-інформаційний

центр готує інформацію про нові публікації з певної проблеми, а

також про неопубліковані документи, які є в різних фірмах та

установах, і виступає посередником у налагодженні стосунків

споживачів інформації з цими установами.

Більш докладно методи БІС вивчатимуться у навчальних дис-

циплінах, які знайомлять а організацією та методикою практич-

ної бібліографічної діяльності в бібліотеках.

7.3. Рекомендаційно-бібліографічне обслуговування

Рекомендаційно-бібліографічне обслуговування (РБО) — це

процес використання засобів і методів рекомендаційної бібліо-

графії у роботі з читачами в бібліотеці, спрямований на задово-

лення їхніх інформаційних інтересів.

РБО як вид бібліографічного обслуговування виділяється за

іншими ознаками, ніж два попередні види. Головне для РБО —

те, що цей вид бібліографічного обслуговування являє собою

підсистему рекомендаційної бібліографії, пов'язану з викорис-

танням рекомендаційної бібліографічної інформації (РБІ) у ви-

гляді рекомендаційних бібліографічних посібників. По-друге,

РБО здійснюється з урахуванням існуючих інформаційних інте-

ресів читачів, а не тільки їх запитів. По-третє, виявити та задо-

вольнити інформаційні інтереси читачів спроможний тільки

бібліотекар, який постійно їх обслуговує, вміє спілкуватися з

ними, виявляє зацікавленість особистими поглядами та справа-

ми читачів, допомагає їм у підборі потрібних документів.

Отже, головною активною діїочою стороною в процесі РБО є

бібліотекар відділу обслуговування читачів. Роль бібліографа тут

полягає у попередньому створенні рекомендаційних бібліографіч-

них посібників, які можуть бути використані бібліотекарем і самим

читачем.

162

Тема 7. Бібліографічне обслуговування: його види

Узагальнену структуру процесу РБО можна уявити за допо-

могою рис.7.4. Бібліотекар надає читачеві РБІ у вигляді реко-

мендаційних бібліографічних посібників або в недокументальній

формі підчас усного спілкуванні з читачем. Велике значення при

цьому має вміння бібліотекаря володіти бібліографічним спілку-

ванням.

БІБЛІОТЕКАР РБІ ЧИТАЧ

ІНФОРМАЦІЯ

ПРО

ІНТЕРЕСИ

Рис. 7.4. Узагальнена структура процесу РБО

Метою будь-якого спілкування є обмін інформацією, тобто

не тільки передавання, але й одержання певної інформації. В

бібліографічному спілкуванні бібліотекар одержує інформацію

про інтереси читачів, про їх ставлення до запропонованої БІ. Він

повинен швидко і правильно відреагувати на неї. Треба пам'ята-

ти

що головна мета бібліотекаря у цьому випадку — допомога

ч итачеві зорієнтуватися у невідомих йому джерелах інформації^

а не нав'язування чиєї-небудь думки. Особистість бібліотекаря

при цьому, безумовно, впливає на читача, але цей вплив має бути

ненав'язливим, поважливим до особистості читача.

Діалог бібліотекаря і читача потребує творчого підходу. Він

не може бути повністю спланований та підготовлений заздалегідь.

Діалоги з різними читачами не дублюють один одного. Але бібліо-

текар повинен готуватися до того, щоб мати змогу у процесі

спілкування відповісти читачу на будь-яке запитання, що сто-

сується РБІ.

Бібліотекар має також володіти певними знаннями у галузі

психології, вміти вести бесіду. Але головне — це ставлення бібліо-

текаря до читача, бажання надати йому допомогу та повага до

нього.

РБО передбачає підготовку бібліотекарів до використання

РБП та методів рекомендаційної бібліографії, яка полягає, го-

163

Г.М. Швецова-Воііка Вступ до бібліографознавства

ловним чином, у вивченні бібліотекарями наявних РБП. Існу-

ють спеціаиьні методи вивчення (аналізу) РБП, які грунтуються на

з'ясуванні всіх аспектів методики бібліографування, що були зас-

тосовані при створенні РБП бібліографом. У результаті аналізу РБП

бібліотекар створює план використання РБП у своїй роботі.

Одним із допоміжних засобів РБО є картотека рекомендацій-

них бібліографічних посібників, спрямована наїх подальше ви-

користання у роботі з читачами.

Існують різні форми та методи використання РБП в роботі

бібліотеки, а також форми пропаганди РБП серед читачів (на-

приклад, "День бібліографії"), методи вивчення ефективності

РБП. Більш докладно вони вивчаються в курсі "Організація та

методика бібліографічної роботи в бібліотеці".

Найближча мета РБО: допомогти вихованню у читачів куль

тури читання, тобто вміння орієнтуватися в літературі за допо-

могою РБП та самостійно вибирати літературу, яка відповідає

інтересам читачів. Кінцева мета РБО — забезпечення можливос-

тей постійного духовного самовдосконалення особистості чита-

ча через вплив на структуру та активність його читання.

***

Знайомство з видами та основними поняттями бібліографіч-

ного обслуговування доповнює загальне уявлення про структу-

ру практичної бібліографічної діяльності. На цьому завдання

вступного теоретичного розділу бібліографознавства можна вва-

жати вирішен йми.

Питання для самоконтролю

1.Назвіть види бібліографічного обслуговування. Чим вони

відрізняються один від одного?

2.Поясніть особливості та узагальнену структуру довідково-

бібліографічного обслуговування.

3.Як розрізняють відповіді в процесі довідково-бібліографі-

чного обслуговування?

4.Назвіть види бібліографічних довідок.

5.Що таке "бібліографічна евристика"?

6.Поясніть особливості та узагальнену структуру процесу

бібліографічного інформування споживачів.

164

Тема 7. Бібліографічне обслуговування: його види

7. Назвіть види бібліографічного інформування споживачів.

8. Що таке "система вибіркового розповсюдження інфор-

мації"? Чим вона відрізняється від традиційних форм БІС?

9. Назвіть методи групового бібліографічного інформування

споживачів.

10. Назвіть методи масового бібліографічного

інформування споживачів.

11. Охарактеризуйте особливості та узагальнену структуру

рекомендаційно-бібліографічного обслуговування читачів.

12. Яку мету виконує рекомендаційно-бібліографічне

обслуговування читачів?

165

ПІСЛЯМОВА

У першому розділі навчального посібника "Вступ до бібліог-

рафознавства" викладена не вся теорія бібліографії, а лише та її

частина, що стосується головних питань вивчення практичної

бібліографічної діяльності: її сутності, структури, методів і видів.

Знайомство з практичною бібліографічною діяльністю обме-

жується тут системою її понять і термінів. Поки що не ставиться

завдання навчити студентів використовувати методи бібліогра-

фування чи організовувати бібліографічне обслуговування спо-

живачів інформації. Для цього потрібні дисципліни, спрямовані

саме на таку мету. Курс загального бібліографознавства має зав-

дання лише підготувати підґрунтя для подальшого глибшого вив-

чення методів практичної бібліографічної діяльності.

Так само в межах даного курсу не ставиться завдання розгля-

нути всю історію бібліографії, тому що це — завдання окремої

дисципліни. До неї можна віднести також історію розвитку

бібліографознавства. Для вивчення історії бібліографії дуже важ-

ливо знати сучасний стан розробки тих чи інших понять, воло-

діти спеціальною бібліографічною термінологією.

Подальше вивчення бібліографознавства передбачає озна-

йомлення студентів із сучасним станом бібліографії в Україні та

характеристикою бібліографознавства як наукової дисципліни.

166

ЧАСТИНА II.

БІБЛІОГРАФОЗНАВСТВО ЯК НАУКА

ТЕМА 8. ОБ'ЄКТ, ПРЕДМЕТ І

СТРУКТУРА БІБЛІОГРАФОЗНАВСТВА

8.1. Об'єкт бібліографознавства. Співвідношення

бібліографічної науки та практики

Бібліографознавство — це наукова дисципліна, яка вивчає тео-

рію, історію, методологію, технологію, методику та організацію

бібліографії.

Отже, бібліографічна наука (тобто бібліографознавство) вив-

чає бібліографічну практику з погляду її теорії, історії, методо-

логії, технології, методики та організації. Або, інакше кажучи,

об'єктом бібліографічної науки (бібліографознавства) є бібліогра-

фічна практика. Об'єкт — це річ або явище, на які спрямовано

певну діяльність, зокрема, діяльність пізнання, тобто наукову

діяльність, або наукову дисципліну, науку.

Об'єктом пізнання в бібліографознавстві, перш за все, є прак-

тична бібліографічна діяльність, тобто створення і поширення

бібліографічної інформації. Практична бібліографічна діяльність,

як відомо, має складну структуру. Об'єктом наукового пізнання

можуть бути будь-які її компоненти: суб'єкти та об'єкти прак-

тичної діяльності, її засоби (методи), процеси, результати, цілі,

умови здійснення тощо.

Опосередковано — через практичну бібліографічну діяльність

— об'єктом вивчення бібліографознавства є також система

доку

ментальних комунікацій в усіх її елементах; головним чином, це

—документи та споживачі інформації.

Якщо розглядати бібліографію загалом як систему різних

видів діяльності, які забезпечують функціонування БІ в

суспільстві, то її можна поділити на дві підсистеми. Перша —це

суто практична діяльність, але не тільки створення та поширення

БІ, а й практична діяльність навчання бібліографів та споживачів

інформації, і практична діяльність управління бібліографічними

закладами та установами. Друга підсистема — бібліографознавство

— забезпечує рефлексію всієї системи, тобто її самоаналіз,

роз-

ДУми над власним станом, відображення практичних явищу науці.

167

Г.М. Швецова-Водка Вступ до бібліографознавства

Мета цієї підсистеми — сприяти вдосконаленню всієї бібліогра-

фічної практики і розвитку бібліографії як системи загалом. Це

співвідношення бібліографічної науки та практики можна пока-

зати нарис. 8.1. "Бібліографічна наука та практика".

Друга під-

система

Бібліографознавство

Перша

підсистема

Бібліографічна практика

1 .Бібліографування

та

бібліографічне

обслуговуван ня

2.Бібліографічне

навчання

споживачів і

підготовка

кадрів

бібліографів

3.Управління

бібліографією

Рис. 8.1. Бібліографічна наука та практика

Незважаючи на системний зв'язок бібліографознавства з бібліог-

рафічною практикою, у кожній з цих підсистем існують власні за-

кономірності розвитку. Бібліографічна наука набуває відносної са-

мостійності, незалежності від практики. Тому іноді можна

спостерігати таке явище: бібліографічна практика дуже розвинута,

має багаторічний досвід, певні традиції, а її наукове осмислення

відсутнє чи запізнюється; або навпаки: бібліографічна теорія дуже

глибока, яскрава, переконлива, а її вплив на практику незначний

або дуже обмежений. Тобто немає прямої відповідності між станом

бібліографічної науки та практики. Бібліографознавство в цілому

покликане узагальнювати досвід і вирішувати проблеми бібліогра-

фічної практики, випереджати та прогнозувати її розвиток.

Питання про об'єкт бібліографознавства вирішується вчени-

ми приблизно однаково. Різні погляди виникають у тому разі,

коли об'єкт бібліографознавства розглядають разом із "об'єктом

бібліографії", точніше — об'єктом практичної бібліографічної

діяльності, спрямованої на створення та поширення БІ (де існу-

ють, наприклад, книгознавча, документографічна, інформо-

графічна і когнітографічна концепції бібліографії).

Бібліографічна наука ніби протистоїть бібліографічній прак-

тиці; наука має бути відокремлена від практики. Але різкої про-

тилежності між ними немає. Перші наукові уявлення про бібліо-

168

Тема 8. Об'єкт, предмет і структура бібліографознавства

графік» виникли як результат практичної бібліографічної діяль-

ності, у ході її розвитку. У відповідь на потребу практики наро-

дилася наукова дисципліна, яка покликана вирішувати питання,

які висуває практика.

У сучасній бібліографічній практиці також є елементи науково-

дослідницької діяльності. Створення бібліографічної інформації

(БІ) взагалі має риси наукової праці, її різновиду — науково-інфор-

маційної діяльності. У процесі бібліографування виникає нова

інформація — бібліографічна, яка виконує свої завдання в системі

документальних комунікацій'. Але науковий характер бібліогра-

фічної діяльності виявляється не тільки в цьому. Творче ставлення

бібліографа до праці здатне сприяти виникненню нових методич-

них прийомів бібліографування, нових жанрів бібліографічних по-

сібників (БП), загалом — виникненню нових явищу бібліографічній

практиці. Безумовно, це супроводжується осмисленням таких

явищ, тобто суто бібліографознавчою, науково-дослідницькою

діяльністю, в результаті якої можуть з'явитися наукові статті, до-

повіді на наукових конференціях тощо.

Отже, бібліографічна наука, тобто бібліографознавство, не

може існувати у відриві від свого об'єкта — бібліографічної прак-

тики, і не тільки тому, що вона його вивчає і впливає на нього,

але й тому, що практика впливає на науку. Проміж ними існує

тісний двосторонній взаємозв'язок.

8.2. Предмет бібліографознавства в порівнянні з

предметом бібліографії

Дуже складним теоретичним питанням є поняття предмета

бібліографознавства. Іноді поняття "об'єкт" і "предмет" науки

ототожнюють, вживають як синонімічні. Але більш поширений

погляд, згідно з яким "предмет" і "об'єкт" науки — це різні по-

няття.

У наукознавстві вважають, що об'єкт пізнання в різних науках

може бути один ітой самий (наприклад, одні йтіжявища суспіль-

ного життя або мислення). Апредмет — це те, чим відрізняється одна

Науковий характер практичної бібліографічної діяльності доводить моно-

графія: АстаховаЛ.В. Библиография как научньїй феномен: Моногр. / Моск.

гос. ун-т культури. -М., 1997. -338 с.

169