Швецова-Водка Г.М. Вступ до бібліографознавства

Подождите немного. Документ загружается.

Г.М. Швецова-Водка Вступ до бібліографознавства

Для краєзнавчої бібліографії важливими поняттями є "край",

"краєзнавство". Краєм зветься будь-яка місцевість, що знахо-

диться на території країни (регіон, область, район, місце, село

тощо). Ця територія визначається за природними, історичними

або адміністративними межами і має спеціфічні особливості роз-

витку. Краєзнавство — це сукупність знань про край: його гео-

графію, історію, економіку, культуру та інші сфери життєдіяль-

ності. Краєзнавча бібліографія подає інформацію з усіх цих

напрямів.

Аналогічні завдання має країнознавство, але щодо цілої краї-

ни (держави). Країнознавча бібліографія забезпечує пізнання

будь-якої країни світу. Але найбільш важливе значення має роз-

виток бібліографії, яка присвячена власній країні, тобто в нас —

українознавчої бібліографії.

6.4.4. Особливі види бібліографії, виділені за особливостями

відображених документів

Є такі види бібліографії, які виділяються без порівняння з

іншими видами, тобто, на перший погляд, порушується одна з

вимог наукового класифікування. Але це положення пояснюєть-

ся тим, що в бібліографознавстві існує потреба виділення саме

цих видів, незалежно від того, будемо ми відрізняти деякі проти-

лежні види чи ні.

Серед таких видів — бібліографія бібліографії. Це бібліо-

графія, призначенням якої є орієнтація суспільства в бібліо-

графічних ресурсах. У цьому виді бібліографії обліковуються

бібліографічні посібникі всіх видів і створюються покажчики

бібліографічних посібників. Вони потрібні для організації ви-

користання бібліографічних посібників, для узагальнення всієї

діяльності, спрямованої на створення бібліографічних по-

сібників, виявлення її досягнень та недоліків.

Бібліографія бібліографії іноді одержує назву "бібліографія дру-

гого ступеня'', тому що вона подає відомості саме про бібліографічні

посібники як результат діяльності бібліографування. При цьому

створення бібліографічних посібників, що відображають тільки

первинні документи, можна назвати "бібліографією першого сту-

пеня", а створення посібників, які відображають покажчики бібліо-

графічних посібників — "бібліографією третього ступеня".

Особливе місце в класифікації бібліографії займає також біо-

150

Тема 6. Класифікація бібліографії

бібліографія. Це— бібліографія, яка обліковує твори певних ав-

торів, а також літературу про них. Тобто вона враховує як "фор-

мальну" ознаку документів — прізвище автора, так і змістову —

відомості про цього автора та й'ого твори, шо є в будь-яких доку-

ментах. Біобібліографія —один з найдавніших видів бібліографії.

Суспільство завжди цікавилося тим, які надбання мають його

письменники, науковці, суспільні діячі.

6.4.5. Види бібліографії за часом видання документів, що

обліковуються

Цей поділ бібліографії використовують дуже часто. Сама ознака

поділу зветься іноді "хронологічною (часовою)" ознакою або "функ-

ціонально-цільовою" ознакою. В основі їїлохитьстворення бібліо-

графічних посібників із певними обмеженнями у бібліографічному

відборі документів за часом видання документів.

Поточна бібліографія — бібліографія, яка виконує функцію

регулярного інформування про нові документи, що вийшли у

світ (із періодичністю до одного року включно).

Ретроспективна бібліографія — бібліографія, яка виконує

функцію підбиття підсумків видання документів за певний пе-

ріод часу (більше одного року) та ретроспективного пошуку до-

кументів.

Перспективна бібліографія — бібліографія, у межах якої ство-

рюються та доводяться до споживачів джерела БІ про докумен-

ти, що готуються до видання.

6.4.6. Види бібліографії за характером бібліографічної інфор

мації (Ті місцем у процесі створення та функціонування видання)

Види практичної бібліографічної діяльності можна відрізня-

ти ще й за іншими ознаками, ніж ті, що охарактеризовані раніше.

Багато в чому не залежить від концепції, в якій розглядається

бібліографія.

Зокрема, відеодокументографічній концепції НаталіїАндрі-

ановни Сляднєвої розрізняються такі види бібліографічної

інформаї іії, як прогностична, латентна, аффінна та постедицій-

на

. Вважається, шо прогностична БІ створюється авторами май-

Сляднева Н.А. Библиография в системе Универсума человеческой дея-

тельности: Опьгг системно-деятельностного анализа: (Моногр.) -М.: Изд-во

МГИК. 1993. -С 44-50.

151

Г.М. Швецова-Водка Вступ до бібліографознавства

бутніх документів на стадії формування їх замислу, тобто до ство-

рення самих документів. Латентна БІ — це посилання на доку-

менти, тексти, ідеї інших авторів, що подаються автором нового

створюваного документа у вигляді приміток чи списків літера-

тури. Аффінна БІ створюється автором та видавцем документа і

є невідривною відданого документа. Постедиційна БІ інформує

про будь-які документи вже після того, як вони прой шли процес

опублікування, тобто видання.

Відповідно до визначених видів БІ виділяють і види бібліо-

графічної діяльності, в яких створюється та чи інша БІ: прогно-

стична, латентна, аффінна та постедиційна бібліографії.

Однак називати бібліографічною інформацію про неіснуючі

документи можна тільки в концепції Н.А. Сляднєвої, яка вва-

жає, що об'єктом бібліографії може бути не тільки документ, але

й будь-який "інфоквант". З поглядудокументографічної кон-

цепції ця діяльність не є бібліографічною, і тому не є видом

бібліографії.

Латентна бібліографія дійсно існує і є доволі розповсюдже-

ною. Але її не можна відрізнити від постедиційної бібліографії,

тому що в процесах латентного бібліографування теж інформу-

ють про вже опубліковані документи. Отже, латентна бібліогра-

фія є різновидом постедиційної. Протилежний різновид може

бути названий явною чи неприхованою бібліографією.

Більш широкого визнання вже отримала назва "аффінна

бібліографія". Це — діяльність авторів та працівників видавництв

щодо формування БІ про документ у його виданні, яка є важли-

вою складовою процесу підготовки творів до виходу у світ.

6.4.7. Поняття "комп'ютерноїбібліографії"

Нові реалії бібліографічної діяльності наприкінці XX—початку

XXI століття примушують говорити про формування особливого

виду бібліографії — комп'ютерної. Трактуючи бібліографію як

діяльність, що забезпечує виробництво та функціонування бібліо-

графічної інформації (БІ) у суспільстві, традиційно виділяють види

бібліографії за ознаками суспільного призначення, змісту об'єктів

бібліографування, часом створення об'єктів бібліографування тощо.

Ознака способу (характеру засобів) діяльності раніше не враховува-

лася в класифікації бібліографії. Вочевидь, у цьому не було по-

треби до тих пір, поки використання тих чи інших знарядь праці

152

Тема 6. Класифікація бібліографії

. в бібліографічній діяльності не призводило до суттєвих відмінно-

стей в умовах та результатах праці.

, За способом (характеру засобів) діяльності можна виділити

такі види бібліографії: усна, ручна (рукописна), механізована

(машинописна), друкована (друкарська), комп'ютерна (елек-

тронна). Остання відрізняється тим, що для створення БІДІ по-

ширення та використання застосовують комп'ютерну техніку і

пов'язані з нею електронні канали соціальних комунікацій.

Поняття "комп'ютерна бібліографія" деякою мірою є сино-

німом до використовуваного раніше поняття "автоматизація

бібліографічної діяльності". Останнє має вужче значення, тому

що характеризує безпосередньо засоби та напрями автоматизації

бібліографії.

Комп'ютерна бібліографія має специфіку вусіх процесах бібліо-

графічноїдіяльності: створення, поширення та використання БІ. У

процесі створення БІ комп'ютер повинен використовуватися не як

друкарська машинка, а з урахуванням можливостей програмних за-

собів, що забезпечують створення баз та банків даних. У процесі

поширення БІ специфіка комп'ютерної бібліографії полягає втому,

що видача БІ здійснюється тільки за вимогою споживача інфор-

мації. Процес використання БІ в комп'ютерній бібліографії опосе-

редковується можливостями комп'ютерної техніки та програмних

засобів, що використовувалися підчас запису БІ.

Співвідношення комп' ютерної бібліографії з видами бібліо-

графії, що виділяються за іншими ознаками, можна визначити

як перетин. У будь-якому виді бібліографії повинен бути

підрозділ комп'ютерної бібліографії. Відповідно, комп'ютерна

бібліографія містить у собі всі види бібліографії, що виділяють за

різними ознаками. Наприклад, за ознакою суспільного призна-

чення комп'ютерна бібліографія може бути державною, науко-

во-допоміжною, рекомендаційною, видавничо-книготорговель-

ною, бібліотечно-каталожною. Через різні причини перелічені

підрозділи комп'ютерної бібліографії (або, навпаки, розділи

комп' ютерної бібліографії у відповідних видах бібліографії за сус-

пільним призначенням) розвинуті у різному ступені.

Найбільш розвинута на початковому етапі комп'ютерізації

бібліотечно-каталожна комп'ютерна бібліографія, тобто відоб-

раження бібліотечних фондів у автоматизованих інформаційно-

пошукових системах, або створення електронних каталогів.

153

Г.М. Швецова-Водка Вступ до бібліографознавства

На закінчення теми про види бібліографії треба підкреслити,

що їх визначають за різними ознаками, тому одні й ті ж самі

явища бібліографічної діяльності можуть, з одного боку, нале-

жати до одного виду бібліографії, з іншого — до другого або тре-

тього. Наприклад,Т5ібліографічнадіяльність, спрямована на облік

нових документів, що видані в країні, є державною за суспіль-

ним призначенням, універсальною за змістом документів, по-

точною за часом видання документів. Або бібліографічна

діяльність, спрямована на облік документів, виданих протягом

тривалого періоду часу в минулому на певній території чи пев-

ною мовою, є загальною за переважаючими функціями бібліо-

графічної інформації, ретроспективною за часом видання доку-

ментів, універсальною за змістом документів.

Отже, коли треба визначити якийсь конкретний вид бібліогра-

фічної діяльності, його, як правило, треба називати не одним тер-

міном, який позначає вид бібліографії, а певною їх сукупністю.

Питання для самоконтролю

1. Поясніть поняття "вид бібліографії". Якими спільними

рисами повинна володіти бібліографічна діяльність, щоб можна

було говорити про формування певного виду бібліографії?

2. Чим відрізняються поняття "вид бібліографічних по-

сібників" і "вид бібліографій"?

3. Як розуміється ознака "суспільне призначення бібліо-

графії"?

4. Назвіть основні види бібліографії, що виділяють за сус-

пільним призначенням як сукупністю цільового та читацького

приз-начення.

5. Назвіть основні види бібліографії, що виділяють за сус-

пільним призначенням як виконанням тієї чи іншої функції

бібліографічної інформації, що переважає.

1. Дайте характеристику основних видів бібліографії.

6. Поясніть, що означає "організаційно-відомча структура

бібліографії". Які суспільні інститути виконують функцію ко-

мунікаційних посередників, що створюють і передають бібліо-

графічну інформацію?

154

Тема 6. Класифікація бібліографії

8. Охарактеризуйте види бібліографії за ознакою змісту до-

кументів, що обліковуються.

9. Назвіть види бібліографії за територіально-змістовою оз-

накою.

10.Які завдання виконує бібліографія бібліографії?

11.Що таке "біобібліографія"?

12.Охарактеризуйте види бібліографії за часом видання до-

кументів, шо обліковуються.

13.Поясніть зміст понять: "поточна державна бібліографія",

"загальна ретроспективна бібліографія", "науково-допоміжна

технічна бібліографія", "рекомендаційна бібліографія художньої

літератури", "перспективна видавничо-книготорговельна

бібліографія".

155

ТЕМА 7. БІБЛІОГРАФІЧНЕ

ОБСЛУГОВУВАННЯ: ЙОГО ВИДИ

Розглядаючи структуру практичної бібліографічної діяль-

ності, ми встановили, що її невід'ємною частиною, поряд із

бібліографуванням, є бібліографічне обслуговування. Можна

сказати, що бібліографічне обслуговування, тобто доведення

бібліографічної інформації (БІ) до споживачів — це якби дру-

гий бік бібліографування, тому що без споживання бібліогра-

фічної інформації це можна говорити про її існування як інфор-

мації.

Водночас, є такі процеси практичної бібліографічної діяль-

ності, котрі спрямовують, передусім, на бібліографічне обслуго-

вування конкретних інформаційних потреб, запитів або інтересів

споживачів із використанням вже існуючої БІ чи завдяки їїпере-

робці та створенню БІ у нових формах.

Розрізняють такі види бібліографічного обслуговування: до-

відково-бібліографічне обслуговування (ДБО), бібліографічне

інформування споживачів (БІС) і рекомендаційно-бібліографіч-

не обслуговування (РБО).

Розглянемо окремо особливості, структуру та форми кожно-

го з цих видів бібліографічного обслуговування.

7Л. Довідково-бібліографічне обслуговування

Довідково-бібліографічне обслуговування (ДБО) — це бібліо-

графічне обслуговування відповідно до разових інформаційних

запитів споживачів інформації, пов'язане з наданням довідок та

інших бібліографічних послуг.

Як наголошувалося (див. п. 3.4) інформаційний запит — це

опосередкований прояв інформаційної потреби, суб'єктивне

формулювання інформаційного інтересу. Разовий інформацій-

ний запит — це такий запит, з яким споживач звертається до

інформаційної установи, розраховуючи на негайну відповідь і не

пов'язуючи своє звертання з бібліографічним обслуговуванням

у майбутньому.

На разовий інформаційний запит інформаційний працівник

(бібліотекар, бібліограф, книгопродавець тощо.) дає негайну

відповідь у тій формі, яка можлива: підбирає відповідні доку-

156

Тема 7. Бібліографічне обслуговування: його види

менти чи шукає інформацію про такі документи і видає її у виг-

ляді бібліографічної інформації.

Інформаційний запит може бути перетворений споживачем у

бібліографічний запит, тобто в інформаційний запит на бібліо-

графічну ініформацію, чи у фактографічний запит — вимогу на

фактографічну інформацію.

СПОЖИВАЧ

ІНФОРМАЦІЇ

ЗАПИТ БІБЛІОГРАФ

тттгїшнгп

Рис 7.1. Узагальнена структура процесу ДБО

Узагальнену структуру Д БО можна показати схематично (див.

рис.7.1). Активною стороною в процесі Д БО є споживач інфор-

мації, який звертається до бібліографа із запитом. Відповідь

бібліографа може бути надана споживачеві у вигляді довідки,

консультації або відмови. Довідки та консультації можуть бути

бібліографічні чи фактографічні.

Бібліографічні довідки містять БІ у відповідь на разовий за-

пит споживача. Бібліографічні консультації містять поради щодо

самостійного пошуку БІ споживачем.

Фактографічні довідки містять відомості про конкретні фак-

ти, події, явища реальної дійсності, дані з різних галузей знань,

трактування термінів тощо. Фактографічна довідка може місти-

ти також посилання на джерело фактографічної інформації, але

тільки після відповідних фактографічних даних. Фактографічні

консультації містять поради щодо самостійного пошуку факто-

графічної інформації споживачем.

Відмова бібліографа у відповідь на інформаційний запит по-

винна містити мотивування неможливості видати інформацію,

яка була б релевантна запиту.

Найбільшу частину відповідей у процесі ДБО складають

бібліографічні довідки, які поділяються на адресні, тематичні та

уточнювальні.

Адресна бібліографічна довідка встановлює наявність та (або)

місцезнаходження документа у певному фонді. Видається вона

157

Г.М. Швецова-Вадка Вступ до бібліографознавства

споживачу у вигляді бібліографічного опису документа, що суп-

роводжується шифром зберігання документа у фонді.

Тематична бібліографічна довідка містить бібліографічну

інформацію з визначеної теми (як правило, у вигляді бібліогра-

фічного списку). Тематична довідка відповідає на питання: "Яка

існує література з певної теми?".

Уточнювальна бібліографічна довідка — це та, в якій встанов-

люються та (або) уточнюються елементи бібліографічного опису

документа, що були відсутні або перекручені у запиті споживача.

Частіше за все читач не знає прізвища автора і тому не може знай-

ти документ (шукає його під назвою, у той час, яку каталозі він

відображений під прізвіщем автора), або не знає, був документ

виданий у вигляді окремого видання чи частини видання (шукає

статтю як окреме.неперіодичне видання). Тому бібліографу по-

158

Рис.7.2. Класифікація відповідей у процесі ДБО

Тема 7. Бібліографічне обслуговування: його види

трібно встановити прізвіще автора (у першому випадку) або вста-

новити відомості про документ, в якому опублікована стаття.

Уточнювальна бібліографічна довідка часто виконується в

тому випадку, коли відповідь на адресний бібліографічний за-

пит була негативною, і тому виникає потреба встановити точні

бібліографічні відомості про документ. І навпаки, у разі пози-

тивної відповіді уточнювальна довідка перетворюється на адрес-

ну, тому шо треба вказати читачу, чи є потрібний документ у

фонді бібліотеки.

Класифікацію відповідей у процесі ДБО можна подати на

рис. 7.2.

Довідки у процесі ДБО можуть бути усними чи письмовими.

Методика виконання бібліографічного пошуку докладніше вивча-

тиметься в інших бібліографічних курсах, присвячених безпосе-

редньо організації та методиці практичної бібліографічної роботи.

Той напрям бібліографознавства, шо вивчає методику бібліографі-

чного пошуку, одержав назву "бібліографічна евристика" — від

грецького вислову "еврика!", шо означає "я знайшов!".

7.2. Бібліографічне інформування споживачів

Бібліографічне інформування споживачів (БІС) — це система-

тичне забезпечення споживачів бібліографічною інформацією

відповідно до їхніх довготривалих або постійнодіючих запитів та

(або) без запитів, згідно із інформаційними потребами спожи-

вачів.

Як бачимо, перша відміна БІС від ДБО полягає у тому, шо

воно розраховане не на разові, а на довготривалі або постійнодіючі

інформаційні запити споживачів. Для того щоб виявити такі запи-

ти бібліограф проводить спеціальну роботу: визначає категорії спо-

живачів, яким потрібне бібліографічне інформування, проводитьз

ними співбесіди чи анкетування щоб визначити довготривалі чи

постійнодіючі запити. Але в деяких випадках бібліотекар-бібліо-

граф організовує бібліографічне інформування споживачів без по-

переднього вивчення їхніх інформаційних запитів, орієнтуючись

на існування відомих інформаційних потреб у всіх абонентів бібліо-

теки чи в певних груп споживачів інформації.

Друга відмінна риса цього виду бібліографічного обслугову-

вання — це активна роль бібліографа (чи бібліотекаря, інформа-

159