Шутенко Л.М. Основи комерційної діяльності

Подождите немного. Документ загружается.

281

ордерним (із зазначенням такої особи).

Розглянемо докладніше окремі види цінних паперів, які відповідно до

Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок " можуть випускатися

й обертатися на ринку цінних паперів.

1. Акції - іменний цінний папір, що посвідчує майнові права його

власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи

право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді

дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у

разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також

немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та

законодатством, що регулює питання створення, діяльності та припинення

акціонерних товариств. Емітентом акцій може бути тільки акціонерне

товариство, яке розміщує тільки іменні акції.

Акціонерне товариство розміщує акції двох типів - прості й

привілейовані.

Прості акції надають їх власникам право на отримання частини

прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів, на участь в

управлінні акціонерним товариством, на отримання частини майна

акціонерного товариства в разі його ліквідації та інші права, передбачені

законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення

акціонерних товариств. Прості акції надають їх власникам однакові права.

Привілейовані акції надають їх власникам переважні, стосовно власників

простих акцій, права на отримання частини прибутку акціонерного

товариства у вигляді дивідендів та на отримання частини майна акціонерного

товариства у разі його ліквідації, а також надають права на участь в

управлінні акціонерним товариством у випадках, передбачених статутом і

законодатством, що регулює питання створення, діяльності та припинення

акціонерних товариств. Частка привілейованих акцій у статутному капіталі

акціонерного товариства не може перевищувати 25 відсотків.

Акція має номінальну вартість, установлену в національній валюті.

282

Мінімальна номінальна вартість акції не може бути меншою, ніж одна

копійка.

Акції реалізуються за курсом, який залежить від багатьох факторів, і

найголовніший – це співвідношення попиту і пропозиції на цю акцію.

Попередньо курс акції певного акціонерного товариства можна оцінити

за формулою:

деп

%100Д

⋅

⋅⋅

⋅

, де

– величина дивідентів, які виплачуються на одну акцію, грн.;

деп

- ставка за депозитними договорами, яку дає банк при прийнятті

грошей на депозит, %.

2. Облігація – це цінний папір, що посвідчує внесення його власником

грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом,

підтверджує зобов'язання емітента повернути власникові облігації її

номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігацій строк та

виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено умовами

розміщення. Облігації можуть розміщуватися у документарній або

бездокументарній формі, іменні облігації та облігації на пред'явника.

Рішення про розміщення облігацій приймає емітент і згідно з законодавством

він має право розміщувати відсоткові, цільові та дисконтні облігації.

Відсоткові облігації - облігації, за якими передбачається виплата

відсоткових доходів. Цільові облігації - облігації, виконання зобов'язань за

якими дозволяється товарами або послугами відповідно до вимог,

встановлених умовами розміщення таких облігацій. Дисконтні облігації -

облігації, що розміщуються за ціною, нижчою ніж їх номінальна вартість.

Різниця між ціною придбання та номінальною вартістю облігації

виплачується власнику облігації під час її погашення і становить доход

(дисконт) за облігацією.

Облігації підприємств розміщуються юридичними особами тільки після

283

повної сплати свого статутного капіталу. Вони підтверджують зобов'язання

емітента за ними та не дають право на участь в управлінні емітентом. Не

допускається розміщення облігацій підприємств для формування і

поповнення статутного капіталу емітента, а також покриття збитків від

господарської діяльності шляхом зарахування доходу від продажу облігацій

як результату поточної господарської діяльності. Юридична особа має право

розміщувати облігації на суму, яка не перевищує трикратного розміру

власного капіталу або розміру забезпечення, що надається їй з цією метою

третіми особами.

Є різні способи виплати за облігаціями:

- у вигляді сплати процентів щорічно або при погашенні облігації. Для

цього на облігації робляться відривні купони, на яких написано суму та дату

сплати процентів. Такі облігації називаються процентними;

- у вигляді виграшу. В цьому випадку регулярно проводяться лотереї,

на яких визначаються номери облігацій, на які випали певні виграші. Такі

облігації називають лотерейними (виграшними);

- у вигляді права придбання певних товарів. Такі облігації називаються

цільовими;

- з виплатою на дисконтній основі, коли облігації продаються дешевше,

ніж це зазначено на облігації. А погашаються такі облігації за ціною

номіналу.

Облігації реалізуються за курсом облігації. Приблизно курс облігації

розраховується за формулою:

(

((

(

)

))

)

деп

n100

%100ДnН

⋅

⋅⋅

⋅+

⋅

⋅⋅

⋅

⋅⋅

⋅

, де

- номінал облігації, грн.;

- кількість років (або періодів), що залишилась до погашення

облігації;

- дохід на облігацію (за рік або інший період), грн.

Облігації можуть випускати: держава, місцеві органи влади,

284

підприємства.

Рішення про розміщення облігацій місцевих позик приймає Верховна

Рада Автономної Республіки Крим або міська рада відповідно до вимог,

установлених бюджетним законодавством. До облігацій місцевих позик

належать облігації внутрішніх та зовнішніх місцевих позик.

Державні облігації України поділяються на облігації внутрішніх

державних позик України, облігації зовнішніх державних позик України та

цільові облігації внутрішніх державних позик України.

Облігації внутрішніх державних позик України – це державні цінні

папери, що розміщуються виключно на внутрішньому фондовому ринку і

підтверджують зобов'язання України щодо відшкодування пред'явникам цих

облігацій їх номінальної вартості з виплатою доходу відповідно до умов

розміщення облігацій.

Цільові облігації внутрішніх державних позик України – це облігації

внутрішніх державних позик, емісія яких є джерелом фінансування дефіциту

державного бюджету в обсягах, передбачених на цю мету законом про

Державний бюджет України на відповідний рік і в межах граничного

розміру державного боргу. Кошти, залучені до Державного бюджету України

від розміщення цільових облігацій внутрішніх державних позик України,

використовуються виключно для фінансування державних або регіональних

програм і проектів на умовах їх повернення в обсягах, передбачених на цю

мету законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Облігації зовнішніх державних позик України - державні боргові цінні

папери, що розміщуються на міжнародних фондових ринках і підтверджують

зобов'язання України відшкодувати пред'явникам цих облігацій їх

номінальну вартість з виплатою доходу відповідно до умов випуску

облігацій.

Державні облігації України можуть бути:

- довгострокові - понад п'ять років;

- середньострокові - від одного до п'яти років;

285

- короткострокові - до одного року.

Рішення про розміщення облігацій зовнішніх та внутрішніх державних

позик України та умови їх випуску приймається згідно з Бюджетним

кодексом України.

3. Казначейські зобов'язання України – це державний цінний

папір, що розміщується виключно на добровільних засадах

серед фізичних осіб, посвідчує факт заборгованості Державного

бюджету України перед власником казначейського зобов'язання

України, дає власнику право на отримання грошового доходу

та погашається відповідно до умов розміщення казначейських

зобов'язань України.

Емітентом казначейських зобов'язань України виступає держава

в особі Міністерства фінансів України за дорученням

Кабінету Міністрів України. Вони можуть бути іменними або на

пред'явника, та розміщуються у документарній або бездокументарній

формі.

4. Інвестиційні сертифікати – це цінні папери, які

розміщується інвестиційним фондом, інвестиційною компанією,

компанією з управління активами пайового інвестиційного фонду

та посвідчує право власності інвестора на частку в

інвестиційному фонді, взаємному фонді інвестиційної компанії та

пайовому інвестиційному фонді. Емітентом інвестиційних

сертифікатів виступає інвестиційний фонд, інвестиційна компанія

або компанія з управління активами пайового інвестиційного

фонду. Інвестиційні сертифікати можуть надавати його власнику

право на отримання доходу у вигляді дивідендів.

5. Ощадні (депозитні) сертифікати – це цінні папери, що

підтверджують суму вкладу, внесеного у банк, і права

вкладника (власника сертифіката) на одержання зі спливом

286

встановленого строку суми вкладу та процентів, встановлених

сертифікатом, у банку, який його видав. Ощадні (депозитні)

сертифікати розміщуються на певний строк (під відсотки,

передбачені умовами їх розміщення). Вони можуть бути іменними

або на пред'явника. Іменні ощадні сертифікати розміщуються у

бездокументарній формі, а на пред'явника – у документарній.

Доход за ощадними (депозитними) сертифікатами виплачується

під час пред'явлення їх для оплати в банк, що розмістив

ці сертифікати. У разі дострокового пред'явлення ощадного

(депозитного) сертифіката до оплати банк виплачує суму вкладу

та відсотки (за вкладами на вимогу), якщо умовами випуску

сертифіката не передбачено інший розмір відсотків.

6 . Вексель – це цінний папір, що посвідчує безумовне грошове

зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити

після настання строку платежу визначену суму власнику векселя

(векселедержателю). Векселі можуть бути прості або переказні

та існують виключно у документарній формі.

ГЛАВА 2. ОСНОВНІ УЧАСНИКИ РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ

Основними суб'єктами ринку цінних паперів є його безпосередні

учасники й інститути, що забезпечують проведення операцій на цьому ринку

(див. схему 13.3).

287

Схема 13.3 – Суб’єкти фондового ринку

Учасниками фондового ринку є:

1. Емітенти – юридичні особи, держава, в особі уповноважених нею

Державні установи,

що регулюють ринок

цінних паперів:

- ДКЦП та ФР;

- Мін.фін.;

- АМКУ;

- Нац.банк;

- ФДМУ.

Емітенти

Інвестори

Професійні

учасники

фондового ринку

Саморегілівні

організації

професійних

учасників

Юридичні особи

Держава в особі Національного банку або

Міністерства фінансів

Місцеві органи влади

Інституційні інвестори:

- інститути спільного інвестування;

- інвестиційні фонди;

- недержавні пенсійні фонди;

- страхові компанії.

Фізичні та юридичні особи

Торговці цінними паперами

Компанії з управління активами

Депозитарні установи:

- реєстратори;

- зберегачі;

- депозитарії

Фондові біржі

288

органів державної влади або міські ради, які від свого імені розміщують цінні

папери та беруть на себе зобов’язання щодо них перед їх власниками.

2. Інвестори – фізичні і юридичні особи, які набули права власності

на цінні папери з метою отримання доходу від вкладених коштів.

3. Професійні учасники фондового ринку це юридичні особи, які на

підставі ліцензії провадять на фондовому ринку діяльність з надання

фінансових та інших послуг у сфері розміщення, обігу та обліку прав за

цінними паперами, а також управління активами інституційних інвесторів.

4. Саморегульовані організації професійних учасників фондового

ринку – це неприбуткові об'єднання учасників фондового ринку, що

провадять професійну діяльність на фондовому ринку з торгівлі цінними

паперами, управління активами інституційних інвесторів, депозитарну

діяльність (діяльність реєстраторів та зберігачів).

Для забезпечення й остаточного завершення угоди необхідно

користуватися існуючими торговельними й реєстраційними системами. Вся

існуюча система інститутів фондового ринку, що реалізують операції, і являє

собою інфраструктуру ринку цінних паперів. Вона являє собою систему

організацій, підприємств і окремих служб, які створюють необхідні умови

для випуску, реалізації, подальшого обігу, обліку й зберігання цінних

паперів.

Згідно з Законом України „Про цінні папери та фондовий ринок”, на

фондовому ринку здійснюються наступні види професійної діяльності:

- діяльність з торгівлі цінними паперами;

- діяльність з управління активами інституційних інвесторів;

- депозитарна діяльність;

- діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку.

Професійна діяльність на фондовому ринку здійснюється виключно на

підставі ліцензії, що видається Державною комісією з цінних паперів та

фондового ринку.

Професійна діяльність з торгівлі цінними паперами на фондовому

289

ринку проводиться торговцями цінними паперами - господарськими

товариствами, для яких операції з цінними паперами є виключним видом

діяльності, а також банками.

Професійна діяльність з торгівлі цінними паперами включає:

1. Брокерську діяльність, згідно з якою торговець цінними паперами має

право укладати цивільно-правові договори (зокрема договори комісії,

доручення) щодо цінних паперів від свого імені (від імені іншої особи), за

дорученням і за рахунок іншої особи.

2. Дилерську діяльність - укладення торговцем цінними паперами

цивільно-правових договорів щодо цінних паперів від свого імені та за свій

рахунок з метою перепродажу.

3. Андеррайтинг - розміщення (підписка, продаж) цінних паперів

торговцем цінними паперами за дорученням, від імені та за рахунок емітента.

У разі публічного розміщення цінних паперів андеррайтер може брати на

себе зобов'язання за домовленістю з емітентом щодо гарантування продажу

всіх цінних паперів емітента, що підлягають розміщенню, або їх частини.

Якщо випуск цінних паперів публічно розміщується не в повному обсязі,

андеррайтер може здійснити повний або частковий викуп нереалізованих

цінних паперів за визначеною в договорі фіксованою ціною на засадах

комерційного представництва відповідно до взятих на себе зобов'язань.

4. Діяльність з управління цінними паперами - діяльність, що

проводиться торговцем цінними паперами від свого імені за винагороду

протягом визначеного строку на підставі договору про управління

переданими йому цінними паперами та грошовими коштами, призначеними

для інвестування в цінні папери, а також отриманими в процесі цього

управління цінними паперами та грошовими коштами, які належать на праві

власності установнику управління, в його інтересах або в інтересах

визначених ним третіх осіб. Торговець цінними паперами має право укладати

договори про управління цінними паперами з фізичними та юридичними

особами.

290

Діяльність з управління активами інституційних інвесторів -

діяльність учасника фондового ринку - компанії з управління активами, що

провадиться нею за винагороду від свого імені або на підставі відповідного

договору про управління активами інституційних інвесторів.

Юридичні особи, які є учасниками Національної депозитарної системи,

здійснюють такі види депозитарної діяльності:

1. Зберігання і обслуговування обігу цінних паперів на рахунках у

цінних паперах та операцій емітента щодо випущених ним цінних паперів.

2. Кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів.

3. Ведення реєстрів власників іменних цінних паперів.

Діяльність, пов'язана із зберіганням цінних паперів та обліком прав

власності на них, здійснюється на підставі договору про відкриття рахунку у

цінних паперах, який укладається власником цінних паперів з обраним ним

зберігачем, депозитарного договору, який укладається між зберігачем і

депозитарієм, або договору про обслуговування емісії цінних паперів, який

укладається між емітентом та обраним ним депозитарієм. У договорі про

відкриття рахунку у цінних паперах, випущених у документарній формі,

визначається спосіб зберігання цінних паперів (колективний чи

відокремлений). Іменні цінні папери, що знаходяться в колективному

зберіганні на рахунках власників у зберігача і не обліковані на рахунках

зберігача в депозитарії, підлягають обов'язковому занесенню до реєстру

власників іменних цінних паперів на ім'я зберігача як номінального

утримувача.

Кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів здійснюються

виключно депозитаріями, які забезпечують поставку цінних паперів на

рахунки зберігачів у депозитарії з одночасною оплатою грошових коштів на

рахунках зберігачів. Взаєморозрахунки за угодами щодо цінних паперів

здійснюються на підставі розрахункових документів, наданих сторонами

відповідно до договорів, що передбачають перехід права власності на цінні