Шутенко Л.М. Основи комерційної діяльності
Подождите немного. Документ загружается.
161
участю фізичних осіб.
Виходячи з того, що багато з прийнятих Національним банком України
нормативних актів мають міжвідомчий характер і є обов'язковими не тільки
для всіх фізичних, а й для всіх юридичних осіб (ст. 16 Закону "Про банки і
банківську діяльність"), було б доцільно поширити режим державної
реєстрації, встановлений Указом Президента України від З жовтня 1992 р. і
постановою Кабінету Міністрів України, на всі акти Національного банку,
що мають міжвідомчий характер. Це дало б змогу, крім усього іншого,
привести деякі акти НБУ у відповідність до вимог, встановлених Єдиною
державною системою діловодства, оскільки такі види документів, як листи,
телеграми, що їх практикує Національний банк України, є узагальненою
назвою різних за змістом документів, що виділяються у зв'язку з особливим
способом передачі тексту, але не є нормативними актами відомчого
характеру, які можуть видаватися, зокрема, у вигляді постанови, наказу,
інструкції, вказівок тощо.
Незважаючи на встановлений п. 15 Положення про державну реєстрацію
нормативних актів: ".обов'язок робити посилання на номер і дату державної
реєстрації нормативних актів, що публікуються", деякі засоби масової
інформації цього не роблять, чим дезінформують читачів щодо чинності
таких документів.
Ці та інші упущення в українському законотворенні мають бути
враховані урядом України та іншими суб'єктами нормотворчого процесу,
якщо ми як держава хочемо мати стабільне і добротне законодавство, яке б
не тільки виконувало роль регулятора суспільних відносин, а й сприяло
недопущенню правопорушень суб'єктами комерційної діяльності.
162
Питання для самоконтролю
1. Які основні недоліки комерційної діяльності обумовили необхідність
її державного регулювання?
2. Чим відрізняється правове регулювання комерційної діяльності від
адміністративного?
3. У чому сутність державного економічного регулювання комерційної
діяльності?
4. Назвіть основні недоліки і достоїнства сучасної системи заходів
державного регулювання комерційної діяльності в Україні?
5. Наведіть приклади державного регулювання комерційної діяльності
в інших країнах?
6. Які органи в Україні здійснюють державний контроль за
комерційною діяльністю?
7. Які контролюючі органи, на Ваш погляд, більш значущі для
держави?
8. Які закони й кодекси України регулюють комерційну діяльність в
Україні?
9. Що таке нормативний акт комерційного законодавства та норма
комерційного права?
10. Назвіть перелік нормативних актів, які відносяться до комерційного
законодавства та до компетенції яких органів належить їх прийняття?
11. Яке законодавство регулює ринок капіталу в Україні?
163
РОЗДІЛ VIІ. ІНШІ ФОРМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ
КОМЕРЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ГЛАВА 1. ШТРИХОВЕ КОДУВАННЯ
Якість продукції як економічна категорія – це сукупність технічних,
експлуатаційних, соціальних та інших властивостей речей, що
характеризують їхню необхідність і корисність для людини.
У господарських договорах на постачання товарів якість може
визначатися як "гарне середнє" чи "високе", чи "відповідне вищим
досягненням світової техніки і найвищих норм". У тих же договорах може
бути зазначено, що покупець здобуває товар, незважаючи на його якість,
тобто за принципом "такий – який" чи "з усіма недоліками". У всякому разі,
судити про якість товару і про те, купувати його наступного разу чи ні,
доводиться споживачеві. Рано чи пізно, але закони ринку витісняють товари
низької якості: люди із середнім статком готові затратити час у пошуках
кращого товару, люди з високими доходами все частіше згадують японську
приказку: "Я не так багатий, щоб купувати дешеві (тобто неякісні) речі".
Відповідно до статті 1 декрету Кабінету Міністрів України "Про
державний нагляд за дотриманням стандартів, норм і правил і
відповідальності за їхнє дотримання" якість товарів характеризується такими
властивостями, як безпека, новизна, довговічність, надійність, економічність,
ергономічність, естетичність, екологічність і т.п., що в своїй сукупності
додають товарам здатність задовольняти споживача відповідно до їх
призначення.
Вищим критерієм якості товару є його відповідність світовим
стандартам.
Більшість продукції українських виробників, а також імпортної
продукції, реалізованої в нашій країні, цьому критерію не відповідає. Більше
того, значна частина товарів не відповідає ніяким показникам якості, а багато
164
товарів шкідливі, небезпечні для людей і навколишнього природного
середовища. Про яку якість можна говорити, якщо покупцям України
пропонуються іспанські сардельки і бельгійський м'ясний фарш, терміни
збереження яких у цих країнах складають, відповідно не більше 24 і 12
годин.
У 70-80-ті роки представниками розвинутих капіталістичних країн була
проведена велика робота зі створення Гармонізованої системи опису і
кодування товарів (ГС). До початку 1981 р. Комітет з Гармонізованої системи
практично завершив роботу, і в червні 1983 р. Рада митного співробітництва,
членами якого є більше 100 країн, прийняв проект Міжнародної Конвенції з
ГС і відкрив її для підписання. За станом на кінець 1987 р. Конвенцію
ратифікували або підписали більше 50 країн і ЄЕС, і з 1 січня 1988 р. вона
набрала сили.
У ГС включені:
а) номенклатура товарів, розділи якої сформовані за такими критеріями
якості товарів, як їхнє походження, призначення, вид матеріалу, з якого вони
виготовлені, і хімічний склад;
б) основні правила класифікації товарів.
На ГС заснована товарна класифікаційна схема Єдиного митного тарифу
України.
Передбачається, що ГС буде застосовуватися країнами, на які
приходиться понад 90% обсягу світової торгівлі.
Асоціацією європейської системи кодування розроблені штрихові коди
на етикетках товарів. Перші дві (чи три) цифри означають код певної країни
(див.табл. 7.1.).
Наступні цифри означають код виробника, код товару, а остання цифра є
контрольною. Схематично це зображено на прикладі штрихового коду на
упаковці з 100-процентним виноградним соком угорського виробництва
(див.сх.7.1.).
Кодове позначення може виражатися не тринадцятьма, а вісьма (ЕАН-8)
165
цифрами, але таке позначення зустрічається рідко.
Код країни позначає країну походження (виготовлення чи продавця)
товару, код виробника – фірму, яка зробила товар, код товару –
найменування товару і деякі його споживчі властивості (розмір, масу, фасон,
сорт, колір і т.д.). Контрольна цифра використовується для перевірки
правильності зчитування попередніх цифр коду сканованою системою.
Таблиця.7.1 – Система європейського кодування країн.
00-09 — США і Канада
20-29 — резерв EAN
30-37 — Франція
38(0) — Болгарія
38(3) — Словенія
38(5) — Хорватія
40(0)-44(0) — Німеччина
46(0)-46(9) — Росія
47(1)—Тайвань
47(4) — Естонія
47(5) — Латвія
47(7) — Литва
48(0) — Філіппіни
48(2) — Україна
48(9) — Гонконг
45-49 — Японія
50 — Великобританія
52(0) — Греція
52(9) — Кіпр
53(1) — Македонія
53(5) — Мальта
53(9) — Ірландія
54 — Бельгія і Люксембург
56(0) — Португалія
56(9) — Ісландія
57 — Данія
59(0) — Польща
59(4) — Румунія
59(9) — Угорщина
60(0)-60(1) —ЮАР
61(1) — Марокко
61(9) —Туніс
64 — Фінляндія
69(0)-69(1) — Китай
70 — Норвегія
72(9) — Ізраїль
73 — Швеція
74(0)-74(5) – Гватемала,
Сальвадор, Коста-Ріка,
Гондурас, Нікарагуа, Панама
75(0) — Мексика
75(9) — Венесуела
76 — Швейцарія
77(0) — Колумбія
77(3) — Уругвай
77(5) — Перу
77(7) — Болівія
77(9) — Аргентина
78(0) — Чилі
78(4) — Парагвай
78(6) — Еквадор
78(9) — Бразилія
80-83 — Італія
84 — Іспанія
85(0) — Куба
85(8) — Словаччина
85(9) — Чехія
86(0) — Югославія
86(9) — Туреччина
87 — Голландія
88(0) — Південна Корея
88(5) — Таїланд
88(8) — Сінгапур
89(9) — Індонезія
90-91 — Австрія
93 – Австралія
94 – Нова Зеландія
95(5) - Малайзія
166
Код виробника привласнюється відповідною національною асоціацією, а
код товару – самим виробником.
Україна стала членом Міжнародної асоціації товарної нумерації ЕАМ
International і одержала код 48(2). В Асоціацію сьогодні входить більше 70
країн, якість вироблених товарів для яких має не останнє значення.
Рис. 7.1 – Приклад штрихового коду
Багато українських товарів одержали штрихові коди. Першими такими
товарами стали розчинна кава Одеського комбінату харчових концентратів,
коньяк "Десна" Одеського заводу коньячних виробів. Відповідною реакцією
держави стало видання 29 травня 1996 р. Кабінетом Міністрів України
постанови "Про впровадження штрихового кодування товарів", а також наказ
МЗЕЗторгуУкраїни, який затвердив Положення про штрихове кодування
товарів.
У західних країнах виробники товарів чесно попереджають споживачів
про приналежність продуктів харчування до того чи іншого сорту. Вищий
сорт – це так звані "зелені продукти", які вирощують на землях, де не
використовуються ні хімічні добрива, ні пестициди. Другий клас продуктів
містить помірна їхня кількість, третій – значна кількість шкідливих речовин.
У зв'язку з насиченням українського ринку імпортними товарами, якість
яких не завжди можна визначити при покупці, слід дотримуватися наступних
правил:
1) не купувати товари, на етикетках яких чітко й однозначно не вказаний
Код країни
Код виробника
Код
товару
Контрольна
цифра
167
виробник або країна, з відкиля імпортований товар, чи і те, й інше разом;
2) віддавати перевагу товарам зі штриховим кодом ЕАХ Асоціації
європейської системи кодування, маючи на увазі, втім, що і він може бути
підроблений;
3) звертати увагу на термін придатності товару та на інші оцінки, що
стосуються його споживчих властивостей.
В економічно розвинутих країнах прийнято піддавати продукцію
екологічному маркіруванню. Наприклад, широко відомими є знаки
екологічно чистої продукції "Блакитний ангел" (ФРН), "Білий лебідь"
(Скандинавські країни), "Екознак" (Японія). Рішення про присвоєння
екологічного маркірування визначеним видам продукції приймаються
компетентними органами країн – членів ЄС на підставі попередньої оцінки
екологічності виробів.
Є знаки, які підкреслюють той факт, що виробник виконує вимоги,
спрямовані на збереження озонового шару Землі, чи що він постійно
докладає зусилля для збереження навколишньої природного середовища.
ГЛАВА 2. СТАНДАРТИЗАЦІЯ
Основним нормативним документом, що регулює питання
стандартизації, є декрет Кабінету Міністрів України "Про стандартизацію і
сертифікацію". Відповідно до цього документа основними завданнями
стандартизації є, зокрема, забезпечення якості продукції і захист інтересів
споживачів.
Нормативні документи по стандартизації поділяються на:
– державні стандарти України (ДСТУ), до яких прирівнюються
міждержавні стандарти, передбачені угодою про проведення погодженої
політики в області стандартизації, метрології і сертифікації, підписаного в
Москві 13 березня 1992 року (ДСТ), а також республіканські стандарти (РСТ)
168
колишньої УРСР;
– галузеві (ГСТУ);
– стандарти науково-технічних і інженерних товариств і союзів (СТТУ);
– технічні умови (ТУУ);
– стандарти підприємств (СТП).
Міжнародні, регіональні й національні стандарти інших країн
застосовуються в Україні відповідно до її міжнародних договорів. Указом
Президента України було затверджено «Положення про Державну
міжвідомчу комісію з питань впровадження в законодавство України норм і
стандартів Ради Європи».
Декретом регулюються також вимоги до державних та інших стандартів,
питання керування діяльністю в області стандартизації, питання створення
технічних комітетів зі стандартизації, інформаційного забезпечення
споживачів та інші.
Ряд питань, що стосуються стандартів і норм, регулюється декретом
Кабінету Міністрів України "Про державний нагляд за дотриманням
стандартів, норм і правил і відповідальності за їхнє порушення".
Згідно з цим декретом стандарт – це нормативний документ,
затверджений відповідним органом, в якому встановлюються загальні
принципи або характеристики щодо визначених об'єктів стандартизації або
технічні вимоги, яким повинна відповідати конкретна продукція.
Норми – це обов'язкові вимоги, затверджені відповідним органом, що
встановлюють гранично припустимі величини показників продукції і
концентрації речовин, що гарантують якість продукції.
Нарешті, правила – це затверджені відповідним органом метрологічні,
санітарні, протипожежні, екологічні, організаційні, технологічні та інші
вимоги до виробництва продукції.
Під продукцією в Декреті розуміються також товари народного
споживання.
Декретом установлені також функції, права й обов'язки посадових осіб
169
Держкомітету України із стандартизації, метрології і сертифікації
(Держстандарт) і його територіальних органів, питання їхнього соціального
захисту, об'єкти й форми здійснюваного ними нагляду, відповідальність
суб'єктів підприємницької діяльності за порушення стандартів, норм і
правил.
Указом Президента України затверджене Положення про Державний
комітет України із стандартизації, метрології та сертифікації.
Державні стандарти України затверджуються без обмеження терміну дії.
Також зняті ці обмеження на міждержавні стандарти, термін дії яких
закінчувався в 1992-1996 рр.
Необхідна інформація про дію стандартів (ДСТУ, ДСТ), зміни до них і
їхнє скасування публікуються в щорічному і щомісячному офіційному
виданні "Стандарти" Держстандарту України, які можна замовити в
спеціалізованих магазинах за адресою:
м. Київ-73, вул. Фрунзе, 152;
м. Харків, пр. Леніна, 66.
Ці та інші питання, що стосуються стандартизації, викладені в розділі
"Застосування стандартів і технічних умов на продовольчі товари" Правил
продажу продовольчих товарів.
Стандарти застосовують, зокрема, і з маркірування розмірів одягу і
взуття. У сучасному житті при виборі покупок споживачі найчастіше
знаходяться у скрутному положенні, не знаючи, яким чином відповідають
вітчизняні стандарти закордонним.
Крім стандартів, у торговій практиці велике значення мають технічні
умови – документи, що містять вимоги, які регулюють відносини між
постачальником (розробником, виробником) і споживачем (замовником)
продукції. Технічні умови, що не пройшли державну реєстрацію в органах
Держстандарту України, вважаються недійсними.
Найменування технічних умов складається з індексу (ТУ), першої букви
назви держави (У), коду підприємства – власника оригіналу ТУ з ОКПО
170
(вісім знаків), двох останніх цифр року затвердження. Наприклад: ТУ В
12345813.001-93.
Нарешті, стандарти підприємств – це нормативні документи, що
розробляються на продукцію, використовувану тільки на конкретному
підприємстві. Вони не повинні суперечити ДСТУ й ТСТУ.
Піклуючись про стандартизацію сільськогосподарської продукції,
Кабінет Міністрів України затвердив Типове положення про інспекцію
заготівель і якості сільськогосподарської продукції обласних державних
адміністрацій.
Виконуючи покладені на неї завдання, інспекція має численні права,
серед яких можна назвати право:
– перевіряти дотримання заготівельними та іншими підприємствами
стандартів, технічних умов та інших нормативних актів при торгівлі
продукцією;
– відбирати безкоштовно в заготівельних і збутових підприємств зразки
сільськогосподарської продукції для перевірки на відповідність стандартам,
технічним умовам та іншим нормативним документам;
– забороняти відвантаження сільгосппродукції, що не відповідає
вимогам стандартів, технічних умов та інших нормативних документів.
Система стандартизації в Україні знаходиться в стадії розвитку. За весь
час існування СРСР в Україні було розроблено не більше 600 стандартів (в
основному на такі предмети, як скріпки, урни для сміття, штучні квіти, труни
і т.п.). За останні ж п'ять років розроблено більше 1500 стандартів, причому
60 відсотків з них гармонізовано з вимогами міжнародних. В основу
національної системи стандартизації, сертифікації, акредитації і метрології
покладені принципи Міжнародної організації стандартизації (ISO),
Міжнародної електротехнічної комісії (IEC), Європейського комітету із
стандартизації (CEN). У даний час у зв'язку з приєднанням України до
міжнародної торгової системи (МТС) і одержанням повноправного членства
України у Світовій організації торгівлі (СОТ), розглядається питання про