Шутенко Л.М. Основи комерційної діяльності

Подождите немного. Документ загружается.

111

ліцензування, яким є місцевий орган виконавчої влади або спеціально

уповноважений виконавчий орган Рад, здійснюється на території відповідної

адміністративно-територіальної одиниці.

Для кожної філії, кожного відокремленого підрозділу ліцензіата, які

здійснюватимуть господарську діяльність на підставі отриманої ліцензії,

орган ліцензування видає ліцензіатові засвідчені ним копії ліцензії, які

реєструються в журналі обліку заяв та виданих ліцензій. Засвідчена органом

ліцензування копія ліцензії є документом, що підтверджує право філії або

іншого структурного підрозділу ліцензіата на провадження певного виду

господарської діяльності на підставі отриманої ліцензії.

Ліцензіат не може передавати ліцензію або її копію іншій юридичній або

фізичній особі для провадження господарської діяльності.

До ліцензій на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів

автомобільним транспортом загального користування і з перевезення

пасажирів та їхнього багажу на таксі додаються ліцензійні картки на кожен

автомобільний транспортний засіб. Ліцензійна картка є бланком суворої

звітності, до якої заносяться реєстраційні дані ліцензії та автомобільного

транспортного засобу.

Ліцензії за результатами конкурсів

З метою забезпечення ефективного та раціонального використання

обмежених ресурсів, застосування новітніх технологій і обладнання,

створення вигідних для держави умов експлуатації таких ресурсів

ліцензування видів господарської діяльності, провадження яких пов'язане з

використанням обмежених ресурсів, у разі надходження кількох заяв про

видачу ліцензій здійснюється тільки за результатами відкритих конкурсів.

До видів господарської діяльності, провадження яких пов'язане з

використанням обмежених ресурсів, відносять:

• видобування уранових руд;

• видобування дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння;

112

• постачання природного газу за регульованим і за нерегульованим

тарифом;

• зберігання природного газу в обсягах, що перевищують рівень,

установлений ліцензійними умовами;

• надання послуг радіозв'язку (з використанням радіочастот).

Розмір плати і термін дії ліцензії

Розмір плати і термін дії ліцензії встановлені постановою Кабінету

Міністрів України від 29 листопада 2000 р. № 1755 "Про термін дії ліцензії на

провадження певних видів господарської діяльності, розміри і порядок

зарахування плати за її видачу".

Плата за видачу ліцензії (крім видів господарської діяльності,

зазначених нижче) стягується у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів

доходів громадян, якщо органом ліцензування є центральний орган

виконавчої влади, або 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,

якщо органом ліцензування є місцевий орган виконавчої влади.

Термін дії такої ліцензії становить три роки.

Приклад

. Термін дії ліцензії на провадження діяльності з надання послуг

радіозв'язку (з використанням радіочастот) становить 10 років, з надання послуг

телефонного зв'язку (крім відомчих об'єктів) — 15 років, з технічного обслуговування

мереж теле-, радіо- і проводового мовлення в межах промислової експлуатації— 5 років.

Термін дії ліцензії на виготовлення парфумерно-косметичної продукції з

використанням спирту етилового становить три роки, а плата за її видачу стягується у

розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Анулювання ліцензії

Підставами для анулювання ліцензії є:

• заява ліцензіата про анулювання ліцензії;

• акт про повторне порушення ліцензіатом ліцензійних умов;

• рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання;

• нотаріально засвідчена копія свідоцтва про смерть фізичної особи —

суб'єкта підприємницької діяльності;

113

• акт про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих

суб'єктом господарювання для одержання ліцензії;

• акт про встановлення факту передачі ліцензії або її копії іншій

юридичній або фізичній особі для провадження господарської діяльності;

• акт про встановлення факту неподання в установлений строк

повідомлення про зміну даних, зазначених у документах, що додавалися до

заяви про видачу ліцензії;

• акт про невиконання розпорядження про усунення порушень

ліцензійних умов;

• неспроможність ліцензіата забезпечити виконання ліцензійних умов,

встановлених для певного виду господарської діяльності;

• акт про відмову ліцензіата у проведенні перевірки органом

ліцензування або спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування.

Орган ліцензування приймає рішення про анулювання ліцензії впродовж

десяти робочих днів з дати встановлення підстав для анулювання ліцензії, яке

вручається (надсилається) ліцензіату із зазначенням підстав анулювання не

пізніше трьох робочих днів з дати його прийняття.

Розгляд питань про анулювання ліцензії на підставі акта про

встановлення факту неподання в установлений строк повідомлення про зміну

даних, зазначених у документах, що додавалися до заяви про видачу ліцензії;

акта про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих

суб'єктом господарювання для одержання ліцензії; акта про встановлення

факту передання ліцензії іншій юридичній або фізичній особі для

провадження господарської діяльності; акта про невиконання розпорядження

про усунення порушень ліцензійних умов здійснюється органом

ліцензування з обов'язковим запрошенням ліценціата або його представників.

Рішення про анулювання ліцензії набирає чинності через десять днів від

дня його прийняття. Якщо ліцензіат упродовж цього терміну подає скаргу до

експертно-апеляційної ради, дія даного рішення органу ліцензування

припиняється до прийняття відповідного рішення спеціально

114

уповноваженого органу з питань ліцензування.

Запис про дату та номер рішення про анулювання ліцензії вноситься до

ліцензійного реєстру не пізніше наступного робочого дня після набрання

чинності рішенням про анулювання ліцензії.

У разі анулювання ліцензії на підставі акта про повторне порушення

ліцензіатом ліцензійних умов, акта про встановлення факту неподання в

установлений термін повідомлення про зміну даних, зазначених у

документах, що додавалися до заяви про видачу ліцензії, акта про виявлення

недостовірних відомостей у документах, поданих суб'єктом господарювання

для одержання ліцензії, акта про встановлення факту передачі ліцензії іншій

юридичній або фізичній особі для провадження господарської діяльності,

акта про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних

умов суб'єкт господарювання може одержати нову ліцензію на право

провадження цього виду господарської діяльності не раніше, ніж через рік з

дати прийняття рішення органу ліцензування про анулювання попередньої

ліцензії.

Рішення про анулювання ліцензії може бути оскаржене в судовому

порядку.

У разі порушення суб'єктом підприємницької діяльності умов і правил

ведення відповідного виду підприємницької діяльності Ліцензійна палата або

орган, який видав ліцензію, може призупинити її дію на певний строк або до

усунення порушень. При повторному або грубому порушенні умов і правил

ведення діяльності, згідно з якими видана ліцензія, остання може бути

скасована.

Порядок застосування фінансових санкцій при порушенні норм Закону

України від 19.12.95 р. № 481/95-ВР "Про державне регулювання

виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим,

алкогольними напоями та тютюновими виробами" (зі змінами й

доповненнями) і постанови Кабінету Міністрів України від 13.05.96 р. № 493

"Про тимчасовий порядок видачі ліцензій на право імпорту, експорту

115

спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та

тютюновими виробами і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та

тютюновими виробами" із змінами й доповненнями регулюється ст. 17

вказаного Закону.

ГЛАВА 2. ПАТЕНТУВАННЯ КОМЕРЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Законом України від 23.03.96 р. № 98/96-ВР “Про патентування деяких

видів підприємницької діяльності” із змінами й доповненнями визначено

порядок патентування торговельної діяльності за готівкові кошти, а також з

використання інших форм розрахунків і кредитних карток, діяльності у сфері

торгівлі іноземною валютою, діяльності з надання послуг у сфері грального

бізнесу та побутових послуг, що проводиться суб'єктами підприємницької

діяльності.

Суб'єктами правовідносин, що регулюються зазначеними вище

законами, є юридичні особи й суб'єкти підприємницької діяльності, що не

мають статусу юридичної особи, — резиденти й нерезиденти, а також їхні

відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо), які

здійснюють вказану підприємницьку діяльність.

Закон не поширюється

Дія Закону не поширюється на торговельну діяльність і діяльність,

пов'язану з наданням побутових послуг:

• підприємств і організацій Укоопспілки, військової торгівлі, аптек, що

перебувають у державній власності, й торговельно-виробничих державних

підприємств робітничого постачання у селах, селищах і містах районного

підпорядкування;

• суб'єктів підприємницької діяльності — фізичних осіб, які:

- здійснюють торговельну діяльність з лотків, прилавків і сплачують

116

ринковий збір (плату) за місце для торгівлі продукцією в межах ринків усіх

форм власності;

- сплачують податок на промисел у порядку, передбаченому чинним

законодавством;

- здійснюють продаж вирощеної в особистому підсобному господарстві,

на присадибній, дачній, садовій і городній ділянці продукції рослинництва,

худоби, кролів, нутрій, птиці (як у живому вигляді, так і у вигляді продуктів

первинної переробки), продукції власного бджільництва;

- сплачують державне мито за нотаріальне посвідчення договорів

відчуження власного майна у разі, якщо товари кожної окремої категорії

відчужуються не частіше одного разу на календарний рік;

- сплачують фіксований податок відповідно до законодавства про

оподатковування прибутків фізичних осіб;

• суб'єктів підприємницької діяльності, утворених громадськими

організаціями інвалідів, які мають податкові пільги відповідно до чинного

законодавства і здійснюють торгівлю виключно продовольчими товарами

вітчизняного виробництва і продукцією, виготовленою на підприємствах

Українського товариства сліпих і Українського товариства глухих.

Не дозволяється визначення видів підприємницької діяльності, що

підлягають патентуванню, порядку і суб'єктів патентування в інших

нормативно-правових актах, а також рішеннями органів державної влади й

органів місцевого самоврядування.

Торговий патент

Торговий патент — це державне свідоцтво, яке засвідчує право

суб'єкта підприємницької діяльності або його структурного (відособленого)

підрозділу займатися вказаними в даному Законі видами підприємницької

діяльності. Торговий патент не засвідчує право суб'єкта підприємницької

діяльності на інтелектуальну власність.

Торговий патент видається за плату суб'єктам підприємницької

117

діяльності державними податковими адміністраціями за місцем проживання

цих суб'єктів або місцезнаходженням їхніх структурних (відособлених)

підрозділів; суб'єктам підприємницької діяльності, які здійснюють

торговельну діяльність або надають побутові послуги (крім пересувної

торговельної мережі), — за місцезнаходженням пункту продажу товарів або

пункту надання побутових послуг, а суб'єктам підприємницької діяльності,

які здійснюють торгівлю через пересувну торговельну мережу, — за місцем

реєстрації цих суб'єктів.

Торговий патент містить такі реквізити:

1) номер торгового патенту;

2) найменування власника торгового патенту;

3) вид підприємницької діяльності;

4) назву виду побутових послуг або послуг у сфері грального бізнесу;

5) місце реєстрації громадянина як суб'єкта підприємницької діяльності;

6) для транспортних засобів — зазначається "виїзна торгівля";

7) термін дії торгового патенту;

8) місцезнаходження державного податкового органу, що видав

торговий патент;

9) відмітка державного податкового органу про надходження плати за

виданий нею торговий патент.

Форма торгового патенту і порядок його заповнення встановлюються

Державною податковою адміністрацією України.

Заявка на придбання торгового патенту має містити такі реквізити:

1) найменування суб'єкта підприємницької діяльності;

2) вид підприємницької діяльності, здійснення якої потребує придбання

торгового патенту;

3) найменування документа про повну або часткову сплату вартості

торгового патенту.

Патентуванню підлягає торговельна діяльність, здійснювана суб'єктами

підприємницької діяльності або їхніми структурними (відокремленими)

118

підрозділами за готівкові кошти, а також з використанням інших форм

розрахунків, включно з кредитними картками, в пунктах продажу товарів.

Торговельна діяльність і пункти продажу товарів

Під торговельною діяльністю розуміють роздрібну й оптову торгівлю,

діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за

готівкові кошти, а також за інші готівкові платіжні засоби, включно з

кредитними картками.

Пунктами продажу товарів є:

• магазини та інші торговельні точки, розташовані в окремих

приміщеннях, будівлях або в їхніх частинах і мають торговельний зал для

покупців або використовують для торгівлі його частину;

• кіоски, палатки та інші малі архітектурні форми, що займають окремі

помешкання, але не мають вбудованого торговельного залу для покупців;

• автомагазини, розвозки та інші види пересувної торговельної мережі;

• лотки, прилавки та інші види торговельних точок у відведених для

торговельної діяльності місцях, крім лотків прилавків, що надаються в

оренду суб'єктам підприємницької діяльності — фізичним особам і

розташовані в межах спеціалізованих підприємств сфери торгівлі — ринків

усіх форм власності;

• стаціонарні, малогабаритні й пересувні автозаправні станції, заправні

пункти, які здійснюють торгівлю нафтопродуктами і скрапленим газом;

• фабрики-кухні, фабрики-заготівельні, їдальні, ресторани, кафе,

закусочні, бари, буфети, відкриті літні майданчики, кіоски та інші пункти

громадського харчування;

• оптові бази, склади-магазини або інші приміщення, що

використовуються для здійснення оптової торгівлі за готівкові кошти, інші

готівкові платіжні засоби, включно з кредитними картками.

У разі, коли суб'єкт підприємницької діяльності має структурні

(відокремлені) підрозділи, торговий патент видають окремо для кожного

119

структурного (відособленого) підрозділу (торговельної точки).

Вартість торгових патентів

Вартість торгового патенту на здійснення торговельної діяльності

встановлюється органами місцевого самоврядування залежно від

місцезнаходження пункту продажу товарів і асортиментного переліку

товарів.

Вартість торгового патенту за календарний місяць установлюється в

таких межах:

• на території Києва, обласних центрів — від 60 до 320 грн.;

• на території Севастополя, міст обласного підпорядкування (крім

обласних центрів) і районних центрів — від 30 до 160 грн.;

• на території інших населених пунктів — до 80 грн.

У разі, коли пункти продажу товарів розташовані в курортних

місцевостях або на територіях, що прилягають до митниць, інших пунктів

переміщень через митний кордон, органи місцевого самоврядування, до

бюджетів яких спрямовується плата за торговий патент, можуть приймати

рішення щодо збільшення плати за торговий патент, але не більше 320 грн. за

календарний місяць.

Вартість торгового патенту на здійснення операцій з торгівлі валютними

цінностями встановлена у фіксованому розмірі 960 грн. за календарний

місяць.

Термін дії торгового патенту на здійснення торговельної діяльності

становить 12 календарних місяців.

Термін дії короткострокового торгового патенту на здійснення

торговельної діяльності дорівнює від 1 до 15 днів.

Вартість короткострокового торгового патенту на здійснення

торговельної діяльності за один день установлюється в розмірі 10 грн.

Оплата вартості торгового патенту на здійснення торговельної

діяльності проводиться щомісяця до 15 числа місяця, який передує звітному.

Під час придбання торгового патенту на здійснення торговельної

120

діяльності суб'єкт підприємницької діяльності вносить одноразову плату в

розмірі вартості торгового патенту за один місяць. На суму, сплачену під час

придбання торгового патенту, зменшується розмір плати за торговий патент,

що підлягає внесенню в останній місяць його дії.

Суб'єкт підприємницької діяльності може здійснити попередню оплату

вартості торгового патенту на ведення торговельної діяльності за весь термін

його дії.

Суб'єкт підприємницької діяльності має право придбати торгові патенти

на здійснення торговельної діяльності на наступні за поточним роки, але не

більш ніж на три роки, сплативши повну вартість цих патентів під час їх

одержання. При цьому суб'єкт підприємницької діяльності звільняється від

обов'язку довнесення вартості торгового патенту в разі, якщо прийнятими

після сплати повної вартості торгових патентів на наступні роки нормативно-

правовими актами буде збільшена вартість патенту.

Торгівля без торгового патенту

Без придбання торгового патенту суб'єкти підприємницької діяльності

або їхні структурні (відокремлені) підрозділи здійснюють торговельну

діяльність виключно з використанням таких видів товарів вітчизняного

виробництва:

• хліб і хлібобулочні вироби;

• борошно пшеничне і житнє;

• сіль, цукор, олія соняшникова і кукурудзяна;

• молоко і молочна продукція, крім молока і вершків згущених з

добавками і без них;

• продукти дитячого харчування;

• безалкогольні напої;

• морозиво;

• яловичина і свинина;

• домашня птиця;