Шевченко Л.С. Основи економічної теорії

Подождите немного. Документ загружается.

101

Глава 7. Ринок як економічна форма організації функціонування економіки

ціни на товар попит на нього також зменшиться, і навпаки. Така по-

ведінка характерна для споживача-сноба, який ніколи не купить той

товар, який споживає решта покупців (ефект сноба).

Інколи ціна товару може бути для споживача показником його пре-

стижу. Тобто товар з низькою ціною є непрестижним, і тому попит на

нього зменшується, і навпаки (ефект Веблена).

Не підпадають під дію закону попиту й так звані блага нижчого по-

рядку, або товари Гіффена. Останні дістали свою назву за прізвищем

британського статистика, який ще в ХІХ ст. виявив відповідну законо-

мірність стосовно ринку картоплі. Нині до благ нижчого порядку від-

носять хліб, макаронні вироби, маргарини та інші товари, доступні не-

заможним верствам населення. Тенденція їхнього споживання така:

обсяги споживання (попиту) зростають незалежно від ціни (і навіть при

підвищенні ціни) в міру зниження рівня життя населення. І навпаки, із

зростанням рівня добробуту обсяги споживання (попит) на такі товари

скорочуються, навіть при зменшенні цін на них (ефект Гіффена).

Пропозиція — це така кількість продукції, яку виробник хоче і

може виробити й запропонувати для продажу за певною ціною про-

тягом певного часу на певному ринку.

Гранична мінімальна ціна, за якою виробники ще готові продавати

свої вироби покупцям, називається ціною пропозиції.

Закон пропозиції діє так: за незмінності всіх інших факторів зни-

ження ціни веде до скорочення пропозиції товару для продажу, і на-

впаки, зростання ціни стимулює зростання пропозиції товару для

продажу на ринку.

На рис. 7.3 показана крива пропозиції S, яка демонструє дію за-

кону пропозиції. За кривою пропозиції ми рухаємося вгору праворуч

в міру подорожчання товару і, навпаки, униз ліворуч — в міру здешев-

лення товару. Тобто при ціні 0P

пропозиція товару становить 0Q

одиниць, а при зменшенні ціни до 0P

вона впаде до 0Q

Рис. 7.3. Крива пропозиції

145

0 Q

102

Розділ ІІ. Основи функціонування ринкової економіки

На пропозицію товару, крім ціни, також впливають багато неціно-

вих факторів, такі як:

ціни на ресурси (P

): за їхнього зростання зменшується обсяг вироб-

ництва і відповідно ринкової пропозиції товару, що зсуває криву S угору

ліворуч на позицію S

. І навпаки, здешевлення виробничих ресурсів дає

змогу розширити виробництво і запропонувати ринку більше продукції;

крива S тоді зміститься вниз праворуч до позиції S

(рис. 7.4);

Рис. 7.4. Зрушення кривої пропозиції під впливом

нецінових факторів

стан засобів виробництва (C). Нові технології, скажімо, підвищу-

ють продуктивність праці, знижують собівартість товарів, що супро-

воджується зростанням обсягу пропозиції та переміщенням кривої S

праворуч униз на позицію S

;

природні умови (l);

якість праці (L);

чисельність продавців (n);

оподаткування (t). Зростання податків на виробників збільшує роз-

мір витрат, собівартість виробництва товарів, тому обсяг пропозиції

зменшується, а крива пропозиції переміщується вгору ліворуч до S

;

субсидування виробництва продукції (s) державою або місцевими

органами влади;

ціни на товари-конкуренти. Їх зниження приваблює покупців, переклю-

чаючи споживчий попит на продукцію конкурентів. Пропозиція ж до-

рожчого товару в цьому разі тимчасово скорочується — на час оновлення

асортименту та вживання необхідних заходів виробником щодо ціни;

очікування виробників. Прогнозування вигідніших умов виробни-

цтва даних товарів у майбутньому (зростання цін, зниження рівня

оподаткування, зростання попиту, зменшення конкуренції тощо) по-

зитивно впливає на зростання пропозиції, і навпаки;

кількість виробників (фірм) у галузі: зростання кількості фірм, що

працюють на даний ринок, збільшує ринкову пропозицію, і навпаки.

147

S S

0 Q

103

Глава 7. Ринок як економічна форма організації функціонування економіки

Отже, нецінові чинники активно впливають на динаміку обсягу

пропозиції і потребують постійного контролю та використання з метою

зростання обсягу ринку, забезпечення споживачів товарами і послуга-

ми відповідно до їх потреб та попиту.

Вплив нецінових факторів на ринкову пропозицію відбиває функ-

ція пропозиції:

= f (P

, C, l, L, n, t, s, …).

Зміни у пропозиції зсувають криву пропозиції під впливом різних

факторів.

На рис. 7.5 показана взаємодія ринкового попиту на продукцію і

ринкової пропозиції. Точка перетину кривих попиту і пропозиції є

точкою ринкової рівноваги. Їй відповідає ціна рівноваги 0P

і рівно-

важний обсяг продукції 0Q

Рис. 7.5. Встановлення ринкової рівноваги

Ринкова рівновага постійно змінюється. При цьому можуть вини-

кати як надлишковий попит, так і надлишкова пропозиція.

Надлишковий попит, або дефіцит, як наслідок зниження цін до

рівня, меншого за ціну рівноваги, свідчить, що покупцям необхідно

платити вищу ціну, щоб не залишитися без продукту. Перевищення

ціною рівноважного рівня стимулює перерозподіл ресурсів виробни-

ками на користь виробництва цих товарів.

Надлишкова пропозиція продукції виникає, коли ціна перевищує

ціну рівноваги, що спонукає конкуруючих один із одним продавців

знижувати ціни, щоб позбутися від зайвих запасів. Ціни, що знижу-

ються, сигналізуватимуть фірмам про необхідність скорочення ресур-

сів, затрачуваних на виробництво даної продукції, та залучення на

ринок додаткових покупців. Досягнення ринкової рівноваги неможли-

ве без розвитку підприємництва та конкуренції.

150

ɧɚɞɥɢɲɨɤ S

ɞɟɮɿɰɢɬ D

0 Q

104

Розділ ІІ. Основи функціонування ринкової економіки

§ 3. Поняття еластичності попиту

і пропозиції

Зміна попиту на певний товар під впливом цінових чинників свід-

чить про його еластичність (E — elasticity), яка показує ступінь

впливу ціни на рівень попиту. Відношення динаміки попиту до дина-

міки ціни вперше ввів А. Маршалл з метою кращого аналізу поведінки

споживачів на ринку товарів і послуг відповідно до зміни цін.

Ступінь цінової еластичності або нееластичності визначають за

допомогою коефіцієнта цінової еластичності попиту (E

), що ви-

значається як співвідношення відсоткової зміни обсягу попиту до від-

соткової зміни ціни:

або

: :,

−−∆∆

1010

DDPPDP

E =

DPDP

де E

—

еластичність попиту за ціною;

— початковий обсяг попиту;

— наступний обсяг попиту;

—

початкова ціна;

—

наступна ціна.

Розглянемо приклад. Книжковий кіоск продає 50 журналів щодня

за ціною 10 грн. Якщо ціна знизиться до 8 грн, то обсяги продажів

зростуть до 70 штук. Еластичність попиту за ціною буде такою:

70 50

: 2.

50 10

− 8 − 10

=−

DpE =

Якщо ж рух цін і попиту буде відбуватися у протилежному напря-

мі, то та ж сама зміна ціни (на 2 грн) і попиту на журнали (20 штук)

дасть інший результат:

50 70

: 1,14.

70 8

− 10 − 8

=−

DpE =

Отже, залежно від обраної комбінації цін та обсягів попиту в ме жах

одного й того ж інтервалу змін одержуємо різні значення коефіцієнта

еластичності.

відсоткова зміна обсягу попиту

E = ,

відсоткова зміна ціни

105

Глава 7. Ринок як економічна форма організації функціонування економіки

Щоб позбутися цього, застосовують спосіб розрахунку коефіцієн-

та еластичності за допомогою середніх значень ціни і попиту:

: :.

( ):2 ( ):2

− −∆∆

+ + ++

10 10

01 01 0101

DD PP D P

E =

DD PP DDPP

У нашому прикладі це означатиме:

70 50 8 10

: 1 , 5 .

70 50 8 10

−−

=−

DpE =

Таким чином, в інтервалі цін між 10 і 8 грн кожна зміна ціни на 1%

приводить до зворотної зміни попиту на 1,5 %. Знак «–», як правило,

до уваги не береться, він лише засвідчує обернений характер залеж-

ності між ціною та попитом.

Розрізняють такі види попиту залежно від його еластичності:

1) еластичний попит; у цьому разі E

> 1, тобто збільшення (змен-

шення) ціни на 1 % приводить до зниження (зростання) попиту більш

ніж на 1 % (рис. 7.6);

Рис. 7.6. Еластичний попит Рис. 7.7. Нееластичний попит

2) нееластичний, або жорсткий, попит, коли E

< 1, тобто підви-

щення (зниження) ціни на 1 % веде до зменшення (зростання) попиту

менше ніж на 1 % (рис. 7.7). Така ситуація можлива, коли йдеться про

основні продукти харчування, лікарські препарати, продукцію фірм-

монополістів на ринку, продукцію високої якості;

3) попит з одиничною еластичністю, коли E

= 1, тобто підви-

щення (зниження) ціни на 1 %, обумовлює зменшення (зростання)

попиту теж на 1 % (рис. 7.8);

4) абсолютно еластичний попит з E

→ ∞, тобто за певного рівня

цін попит існує постійно. Йдеться найчастіше про економіку, що ви-

154

P P

D P

0 D

Q 0 D

106

Розділ ІІ. Основи функціонування ринкової економіки

ходить із кризи, або про появу на ринку товарів молодої галузі, що

лише заро джується, попит на продукцію якої поки що не задоволений

(рис. 7.9);

5) абсолютно нееластичний попит, за якого E

= 0, тобто підви-

щення (зниження) ціни не впливає на обсяг попиту (рис. 7.10).

Рис. 7.10. Абсолютно нееластичний попит

На цінову еластичність попиту впливають такі фактори:

здатність товарів до заміни. Що більше гарних замінників дано-

го продукту пропонується споживачеві, то вищою є еластичність по-

питу на нього;

питома вага витрат на продукти в доході споживача. Що вона

більша, то вища еластичність попиту на такі товари. При цьому попит

на предмети першої необхідності є нееластичний, а попит на предме-

ти розкоші — еластичний;

фактор часу. Якщо продукт призначений для довгострокового

користування (телевізор, холодильник, автомобіль), то споживачу по-

149

P P

0 D

151

0 D

Рис. 7.8. Попит з одиничною Рис. 7.9. Абсолютно еластичний

еластичністю попит

107

Глава 7. Ринок як економічна форма організації функціонування економіки

трібен певний час для прийняття рішення про його покупку, еластич-

ність попиту тоді перебуває в прямій залежності від тривалості часу.

Еластичність попиту за доходом пов’язана зі зміною потреб у

товарах і послугах при зростанні або зниженні доходів. У розвинених

країнах зростання доходів приводить до зростання потреб у знаннях,

інформації, вільному часі, а в країнах, що розвиваються, — у товарах

тривалого користування.

Еластичність попиту за доходом дає змогу виміряти відсоткову змі-

ну кількості запитуваної продукції, яка обумовлена певними змінами

розміру доходу споживача. Для нього також розраховується коефіцієнт

еластичності попиту за доходом (E

) як співвідношення відсоткової

зміни кількості товарів, на які є попит, до відсоткової зміни доходу:

або

∆∆

0101

E =

DDYY

де Y

— початковий рівень доходу споживача;

— наступний рівень доходу.

Еластичність попиту за доходом на різні товари різна. Наприклад,

для таких продовольчих товарів, як картопля, хліб або сало, попит із

зростанням доходів падає. Узагалі, що більше товар потрібний родині,

то менша його еластичність.

Еластичність пропозиції за ціною виражає зв’язок між зміною

ціни на товар і обсягом його пропозиції на ринку. Коефіцієнт цінової

еластичності пропозиції (E

) визначається як відношення відсотко-

вої зміни обсягу пропозиції до відсоткової зміни ціни на товар:

або

∆∆

0101

E =

SSPP

де S

—

початкова пропозиція товару;

— наступна пропозиція товару.

Тип еластичності пропозиції пов’язаний з тривалістю періоду (по-

точний, короткий, довгостроковий), протягом якого виробник може або

не може змінити умови виробництва або виробничі потужності.

,Dy

відсоткова зміна обсягу попиту

E =

відсоткова зміна доходу

відсоткова зміна обсягу пропозиції

відсоткова зміна ціни

108

Розділ ІІ. Основи функціонування ринкової економіки

За умови еластичної пропозиції (рис. 7.11, крива S

) виробник ак-

тивно реагує на зміну ціни, зокрема збільшує пропозицію вищими

темпами, ніж зростає ціна, і навпаки (E

> 1).

Нееластична пропозиція (рис. 7.11, крива S

) означає, що виробник

мляво реагує на зміну ринкової ціни (E

< 1).

Одинична еластичність пропозиції (рис. 7.12, крива S

) виникає в

умовах, коли збільшення ціни товарів на 1 % приводить до збільшення

пропозиції також на 1 % (E

= 1), що спостерігається в короткостро-

ковому періоді, коли виробник має час лише для перерозподілу ресур-

сів з метою зростання виробництва товару.

Рис. 7.11. Еластична (крива S

) Рис. 7.12. Одинична еластичність

і нееластична (крива S

) пропозиція пропозиції

Абсолютно нееластична пропозиція (рис. 7.13, крива S

) свідчить

про незмінний обсяг виробництва товару, що характерно для коротко-

го періоду часу функціонування виробника на ринку, коли він не має

можливості змінити умови виробництва і підвищити обсяг пропозиції

товару (E

= 0). Крива пропозиції тоді перпендикулярна осі 0Q.

Абсолютна еластичність пропозиції (рис. 7.14, крива S

) спостері-

гається в довгостроковий період і характеризується можливістю

155

0 Q 0 Q

Рис. 7.13. Абсолютно нееластична Рис. 7.14. Абсолютно еластична

пропозиція пропозиція

156

0 Q 0 Q

109

Глава 7. Ринок як економічна форма організації функціонування економіки

виробника збільшити виробничі потужності й покращити умови для

зростання пропозиції товару та його ціни (E

→ ∞). При цьому крива

пропозиції буде паралельна горизонтальній лінії 0Q.

Знання теорії еластичності попиту і пропозиції залежно від ціни та

доходу необхідні виробникам, споживачам та бізнесменам для форму-

вання адекватної поведінки, прогнозування динаміки обсягів продажів

товарів і послуг, своєчасного виявлення тенденції впливу попиту і про-

позиції на доходи суб’єктів ринкової економіки, рівень їхньої плато-

спроможності, конкурентоспроможності та комерційних ризиків.

Запитання для самоконтролю

1. Що таке ринок? Які функції він виконує?

2. Які види ринку вам відомі? За якими ознаками вони розріз-

няються?

3. Охарактеризуйте ринкову інфраструктуру.

4. Що таке попит і чим він відрізняється від потреб?

5. Сформулюйте закон попиту. Нарисуйте графік, який пояснює

дію закону попиту.

6. Що означає функція попиту?

7. Що таке пропозиція?

8. Сформулюйте закон пропозиції. Побудуйте графік, що ха-

рактеризує дію закону пропозиції.

9. Запишіть і поясніть функцію пропозиції.

10. Як встановлюється і змінюється ринкова рівновага? Покажіть

на графіку точку рівноваги.

11. За яких умов на ринку виникають дефіцит і залишок товарів?

12. Як розрахувати коефіцієнт цінової еластичності попиту? Що

він показує?

13. Яким буває попит залежно від його цінової еластичності?

14. Що означає еластичність попиту за доходом?

15. Як розрахувати коефіцієнт цінової еластичності пропозиції?

Що він показує?

16. Якою буває пропозиція залежно від її цінової еластичності?

110

Глава 8

Конкуренція в ринковій

економіці

§ 1. Конкуренція, її сутність та основні

функції в ринковій економіці

Характеристика ринкового економічного середовища буде непов-

ною, якщо не розглянути таку суттєву економічну закономірність, як

конкуренція. Ринок — це організаційна структура, в якій існує певний

порядок. Силою, якою упорядковуються взаємовідносини між вироб-

никами та споживачами, є конкуренція.

Конкуренція в перекладі з латинської мови означає «зіштовхува-

тися» чи «стикатися». У ринковій економіці конкуренція — це супер-

ництво, боротьба між виробниками товарів та послуг за кращі, еконо-

мічно вигідні умови виробництва та реалізації продукту. Таке визна-

чення конкуренції панувало в класичній та неокласичній теорії. Ці

теорії розглядали конкуренцію як незалежну поведінку економічних

агентів, які прагнули установити контроль на ринку. Спочатку тлума-

чення конкуренції як поведінки було пов’язане із суперництвом серед

продавців та покупців за вигідні умови купівлі чи продажу товарів, що

відбувалося без змови. Тобто велика кількість економічних суб’єктів

не давала змоги вступати їм у змову. Ці умови збігалися з ринком до-

сконалої, тобто необмеженої (чистої), конкуренції. Але вже неокласи-

ки почали розглядати конкуренцію як раціональну поведінку, яка ви-

никає в умовах суперництва та боротьби економічних агентів за об-

межені блага (ресурси, товари чи гроші). Обмеженість ресурсів

спричиняє раціональну поведінку виробників, які повинні робити ви-

бір між конкуруючими цілями їх використання. Водночас споживачі

мають вибір між конкуруючими напрямами використання грошей, що

змушує продавців вступати в конкурентну боротьбу за гроші спожи-

вачів.

Визначення конкуренції як поведінки в ХХ ст. доповнюється струк-

турною концепцією, основний зміст якої пов’язаний не з боротьбою,

а з аналізом структури ринку, тобто тих умов, які на ньому панують.

У цьому разі конкуренція безпосередньо вже не визначається як бо-

ротьба. Найважливішого значення набувають визначення моделі чи

будови ринку, в межах якої проявляється особлива конкурентна пове-

дінка економічних агентів. Законом України «Про захист економічної

конкуренції» (2001) остання визначається як змагання між суб’єктами

господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням пере-