Сейко Н.А. Соціальна педагогіка

Подождите немного. Документ загружается.

211

розподілилися робота у кількох місцях та на присадибній ділянці (по

54%); учні ж (оскільки вони є вже студентами економічного вузу) –

роботу на фірмі (90%), свою справу (92%), виїзд за кордон на роботу

(50%). Зовсім проігнорували студенти та учні такі можливості соціа-

льно себе підтримати, як гуманітарна допомога, віра у Бога, милосер-

дне ставлення до незахищених верств населення.

Стосовно своєї професійної реалізації результати були наступ-

ними: більшість респондентів обрали вищий навчальний заклад з ме-

тою отримання вищої освіти (89%) і бажання зайняти достойне місце

у суспільстві (63%); при цьому причиною обрання педагогічної осві-

ти стали головним чином традиції сім`ї (88%), бажання реалізувати

свої життєві цілі (50%); для майбутніх менеджерів та економістів

найбільш привабливими стали хороші шанси знайти місце роботи

після закінчення вузу (68%).

Студенти вважають, що до протиправних дій молодь підштовху-

ють такі чинники: неможливість законно заробити гроші (80%), низь-

кий рівень заробітків (77%), безкарність злочинців (72%). При цьому

абсолютна більшість респондентів ніколи не вживали наркотичних

речовин (91%) чи вживали одноразово.

Результати проведеного опитування, окрім наведених висновків,

свідчать ще й про те, що молодь є досить соціально зацікавленою

категорією населення. Жоден з респондентів не обрав для відповіді

більш як 2-3 рази варіант “мені важко відповісти” – молоді люди пра-

гнули знайти найбільш адекватну своєму ставленню відповідь.

У питаннях анкети, на жаль, було передбачене лише одне запи-

тання стосовно кількості та якості девіантних виявів у молодіжному

середовищі

. Криміногенна ситуація ж у місті та області залишаєть-

ся досить складною

. Зареєстровано 15,4 тис. злочинів. Не зменшу-

ється частка тяжких злочинів – їх близько 40%. Зростає розповсю-

дженість злочинності на 100 000 населення.

ІІІ. У системі охорони здоров‘я однією з головних проблем за-

лишається чорнобильська. В Україні зареєстровано 1млн 960тис. ді-

тей, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС. При цьому державне

фінансування сфери охорони здоров‘я щороку скорочується, не див-

лячись на те, що темпи захворюваності на СНІД, наркоманію, алко-

голізм постійно зростають. Так, у Житомирській області зареєстрова-

но 10 хворих на СНІД, 240 інфікованих. Однак спеціалісти відзнача-

Девіант – людина, що має відхилення у соціальному та фізичному розвит-

ку.

Вісник Житомирського обласного управління статистики. – 1999. – С.82-

83.

PDF створений версією pdfFactory Pro для ознайомлення www.pdffactory.com

212

ють, що за відсутності компетентної діагностики захворюваності реа-

льне число хворих та інфікованих уп‘ятеро (!) більше. 90% інфікова-

них – ін‘єкційні наркомани. Усього за даними обласного наркологіч-

ного диспансеру

у області зареєстровано 857 хворих на наркотичну

залежність. Знову ж таки, реальне число, за свідченням фахівців, має

бути збільшене у 10 разів. Серед тих, хто пройшов лікування у обла-

сному наркологічному диспансері (спеціалізованих кризових стаціо-

нарів на території області немає), - лише 7% не повертаються більше

до вживання наркотиків, переважно через те, що стають членами

протестантських церков, які активно працюють з цією категорією

молоді.

Навіть короткий огляд трьох із загального числа соціальних про-

блем свідчить про їх всеохоплюючий характер та глибоке проник-

нення у середовище т.зв. пасивної частини соціальної структури –

молоді, підлітків, перестарілих, груп ризику тощо. Головним змісто-

вим компонентом діяльності соціальних служб має стати створення

рівних шансів для створення та реалізацію соціальних можливостей

для себе та свого мікро оточення.

Соціальні служби нашого регіону знаходяться у початку свого

шляху: випробовують нові форми роботи, використовують позитив-

ний міжнародний досвід, адаптуючи його до місцевих умов і праг-

нуть працювати з найбільш незахищеними верствами населення.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Актуальні проблеми теорії і практики соціальної роботи на межі ти-

сячоліть: Монографія. – К.: УДЦССМ, 2001. – С.35-49.

2. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. - К, 1977. -

374с.

3. Державна національна програма «Освіта» (Україна ХХІ століття). -

К, 1994. - 61с.

4. Дитинство в Україні: права, гарантії, захист: Збірник документів:

У2ч. – Ч.1,2. – К.: АТ Вид-во “Столиця”, 1998.

5. Іванченко А.В., Сбруєва А.А. Соціально-педагогічна підготовка

вчителя. - Житомир: ЖДПУ, 2000. - 112с.

6. Концепція національного виховання //Освіта. - 26 жовтня 1994р.

7. Лавриченко Н.М. Педагогіка соціалізації: європейські обриси:

Українська педагогічна культура та європейський світ. – К.: Віра

ІНСАЙТ, 2000. – 444с.

8. Мертон Р. Социальная теория и социальная структура. Фрагменты.

- К, 1996. - 112с.

Інформаційно-методичний бюлетень Житомирського обласного центру

соціальних служб для молоді. – 1999. - №6. – с.20.

PDF створений версією pdfFactory Pro для ознайомлення www.pdffactory.com

213

9. Муравйов-Апостол Е. Соціальна освіта в Україні (1997-2001): Дум-

ки партнерів // Практична психологія та соціальна робота. – 2001. -

№4. – С. 9-12.

10. Національна програма «Діти України»: Виховна робота в закладах

освіти України. Випуск ІІ: Збірник нормативних документів та ме-

тодичних рекомендацій. - К., 1998 . - С.116-144.

11. Новікова О. Концепція соціальної політики України: проблеми і

шляхи розв‘язання //Соціальна політика і соціальна робота. - №1-2, 1998.

- С.5-15.

12. Соціальна політика в Україні та сучасні стратегії адаптації населен-

ня: Збірник наукових статей. - Київ, 1998.

13. Притулки для неповнолітніх: статус та особливості роботи: Матері-

али на допомогу працівникам притулків для неповнолітніх. - К, 1998. -

152с.

14. Сім‘я і діти. Програма родинно-національного виховання та навча-

льно-тематичний план педагогічної освіти батьків /За ред. Постово-

го В.Г. - К, 1997. - 56с.

15. Сейко Н.А., Коляденко С.М. Методичні рекомендації до курсу

«Методика роботи соціального педагога». – Житомир: Жито-

мир.держ.пед.ун-тет, 2000. – 104с.

16. Сейко Н.А., Коляденко С.М. Робочий зошит з курсу соціальної пе-

дагогіки. – Житомир: Житомир.держ.пед.ун-тет, 2000. – 54с.

17. Соціальна педагогіка у категоріях і поняттях /Авт.-укл. Сейко Н.А.,

Коляденко С.М. – Житомир: Житомир.держ.пед.ун-тет, 2000. – 55с.

В.М.Сорока-Росинський. ДИТЯЧИЙ БУДИНОК

Дитячий будинок розглядається нами, прибічниками соціально-трудового

виховання, як дитяча трудова комуна, де діти й виховательський персонал

складають тісну групу співдружньої творчості.

Звичайно, наш дитячий будинок у тому вигляді, в якому він існує зараз,

нас зовсім не задовольняє. І тепер у ньому ще багато пережитків старого. На

дитячому будинку більше, аніж на будь-якому іншому навчально-виховному

закладі, відчувається, що це утворення перехідного часу. Багато, багато що у

дитячому будинку слід змінити для того, щоб він міг з повним правом носити

назву установи соціально-трудової.

Як же ми мислимо майбутній дитячий будинок? Що для нас абсолютно

беззаперечно – це перше: майбутній дитячий будинок не буде мати спалень-

казарм, і друге: майбутній дитячий будинок представлятиме крім загальних

залів і приміщень окремі куточки і кутки, де кожна дитина згідно зі своїми сма-

ками і нахилами створить для себе куточок творчості і відпочинку...

Для повного злиття роботи школи і дитячого будинку і єдиного педагогіч-

ного впливу необхідно встановити тісний організаційний зв`язок дитячого буди-

нку і школи. При встановленні розпорядку дня у дитячих будинках план цей має

Скорочено друкується за: Сорока-Росинский В.Н. Педагогические сочине-

ния. – М., 1991. – С.136-139.

PDF створений версією pdfFactory Pro для ознайомлення www.pdffactory.com

214

обговорюватися на спільному засіданні педагогічної ради школи і дитячого бу-

динку.

11 січня цього року на екстреному засіданні колегії сектора соціального

виховання за участю спеціалістів було піддане обговоренню питання про вилу-

чення важковиховуваних дітей з дитячих будинків і шкіл нормального типу і про

створення в губернському масштабі мережі спеціальних установ для таких ді-

тей...

Це діти, які за особливостями свого душевного складу не можуть вжитися

спокійно у межах школи звичайного типу. Бурхливий час, який ми переживаємо,

відбився на їхній психіці, зробивши її підвищено-збудженою і підвищивши її

активність до рівня, зовсім іноді неприйнятного за тих умов, у яких нині дово-

диться вести викладання і виховання у більшості шкіл.

Такі діти, будучи часто дуже талановитими і здатними імпонувати своїм

товаришам, можуть зірвати заняття з цілим класом, - буйні, нестримані, іноді

страшно занедбані в педагогічному смислі, нервові, що дуже легко заражають

своїми настроями товаришів, вони легко перетворюються у вожаків, ведуть за

собою клас і створюють у ньому такий стадний настрій, за якого не може бути й

мови про скільки-небудь планове навчання і виховання.

Таких дітей – бунтівників по натурі, буянів і істериків, стара школа просто

викидала за борт, не піклуючись далі про їхню участь і зовсім не переймаючись

тією обставиною, що з цих відкинутих дітей виходили потім дуже талановиті

люди і вироблялися яскраві індивідуальності.

Але в нашій новій школі ці діти мають стати предметом особливо скурпу-

льозної опіки, адже, може бути, це саме діти того майбутнього, до якого ми

прагнемо, яке лиш неясно відчуваємо; адже, може бути, той факт, що ці діти

ніяк не можуть вміститися у межах нашої школи, свідчить лише про те, що вони

це майбутнє відображають вже на своїй психіці, вже сприймають його своїми

нервами, відчувають його багато краще нас своєю тонкою дитячою інтуїцією –

адже почасти вустами немовлят говорить сама істина.

Для таких має бути окрема школа, мають бути особливі методи вихован-

ня, здатні дати належний вихід тій бурхливій неспокійній енергії, якою сповнені

ці діти.

PDF створений версією pdfFactory Pro для ознайомлення www.pdffactory.com

215

Соціально-педагогічна діагности-

ка - виявлення рівня сформованості

знань, умінь, навичок, духовних

цінностей і норм поведінки вихова-

нця, а також рівня соціальної адап-

тованості особистості і комфортно-

сті умов її розвитку

ТЕМА 12. СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА ДІА-

ГНОСТИКА

ПЛАН:

1. Cутність та особливості соціально-педагогічної діагностики.

2. Дослідження соціальної ситуації розвитку дітей та підлітків.

3. Діагностика соціально-педагогічної занедбаності дітей

Cутність та особливості соціально-педагогічної

діагностики

Необхідна професійна інформація соціальним педагогом може

бути отримана, окрім іншого, за допомогою системи

дослідницьких методів,

пристосованих до мети

діяльності. Соціальний педагог

є міждисциплінарним

спеціалістом і використовує

міждисциплінарні методи

дослідницької діяльності. При

цьому це може бути частково

медична, психологічна чи

соціальна діагностика, поєднана для різнобічного вивчення особисто-

сті вихованця.

Результати медичної діагностики соціального педагога цікав-

лять з огляду на те, що вони впливатимуть на психосоціальні та педа-

гогічні аспекти реабілітаційної чи корекційної діяльності. При цьому

соціальний педагог не може поставити суто медичного діагнозу (ши-

зофренія, наркоманія, алкоголізм тощо), однак має можливість пе-

редбачити соціально-педагогічні наслідки, що супроводжують заро-

дження та протікання такого роду хвороб.

Психологічна діагностика є процесом вивчення індивідуально-

психологічних властивостей особистості чи соціальних груп. Знову ж

Поет – це така людина, яка дуже радіє і дуже печалиться, легко сер-

диться і міцно любить, яка глибоко відчуває, хвилюється і співчуває. І

діти такі. А філософ – це така людина, яка глибоко замислюється і

обов`язково бажає знати, як все насправді. І знову ж діти такі.

Дітям складно самим сказати, що вони відчувають і про що думають,

адже доводиться говорити словами. А ще важче написати. Але діти –

філософи і поети.

Януш Корчак

PDF створений версією pdfFactory Pro для ознайомлення www.pdffactory.com

216

таки – соціальний педагог не ставить власне психологічного діагнозу,

однак може виявляти і використовувати наступні психодіагностичні

ознаки кризових чи ризиковних чинників:

а) для молодшого шкільного віку: поєднання низької пізнавальної

активності та особистісної незрілості; розгальмованість рухів та ей-

форія настрою, які знижують самоконтроль і самоорганізацію; під-

вищений потяг до вражень, гострих відчуттів як схильність до девіа-

нтної поведінки; підвищений інтерес до ситуацій з агресивними ха-

рактеристиками як підґрунтя формування дитячої агресивності та

жорстокості; невмотивованість та афективність поведінки як показ-

ник рівня психічного здоров`я; негативізм щодо школи й навчання як

ознака шкільної дезадаптації;

б) у підлітковому та юнацькому віці: інфантильність, залежність

від ситуації, відсутність самоконтролю як сповільнення темпу особи-

стісного розвитку; поєднання інфантильності з підвищеною збудли-

вістю як ознака непідконтрольності поведінки; завчасний статевий

розвиток, що призводить до істеричних виявів, алкологізації, токси-

команії, наркоманії, бродяжництва, агресії; переорієнтація інтересів

на позашкільне середовище, тенденція на засвоєння зовнішніх форм

підліткової поведінки, імітації асоціальних форм поведінки як показ-

ники асоціальності та дезадаптованості.

Соціальна діагностика – це комплексний процес виявлення та

вивчення причинно-наслідкових зв`язків і взаємин у суспільстві, які

характеризують рівень його розвитку. При цьому слід зазначити, що

результатом соціального дослідження має стати соціальний діагноз.

Соціальний діагноз – це диференційоване, індивідуалізоване то-

чне визначення сутності соціальної проблеми на основі зібрання мак-

симальної кількості даних про вихованців, спосіб їхнього життя, а

також аналіз інформації для розробки плану соціальної допомоги.

Як правило, під час постановки соціального діагнозу слід дати

відповіді на такі питання:

1. Якими є головні характеристики та стадії життєвого циклу

вихованця?

2. Які проблеми турбують дитину, а також її оточення?

3. Яким чином, хто і коли окреслив проблему і що їй переду-

вало?

4. Якими є головні міжособистісні, внутріособистісні, групові

та місцеві стресові чинники, які заважають повноцінній со-

ціалізації дитини?

5. Які досяжні цілі, що визнаються вихованцем, могли б стати

початком для надання соціальної допомоги?

PDF створений версією pdfFactory Pro для ознайомлення www.pdffactory.com

217

Мета соціально-педагогічного

дослідження – конкретний резуль-

тат, якого має досягти соціальний

педагог після закінчення роботи.

Завдання дослідження – коло про-

блем, які необхідно проаналізувати,

щоб відповісти на питання дослі-

дження.

Об‘єкт соціально-

педагогічного дослідження –

область соціально-педагогічної

реальності, на яку спрямову-

ється пізнавальний інтерес

соціального педаго-

га(працівника).

Предмет соціально-

педагогічного дослідження –

суттєві властивості та стосунки

суб‘єкта, пізнання яких є необхід-

ним для розв‘язання поставлених

соціально-педагогічних проблем.

6. Наскільки сильною є мотивація дитини до прийняття допо-

моги від соціального педагога та інших людей?

7. Наскільки адекватно дитина тлумачить свої соціальні ролі у

групі?

8. Якими можливостями диспонує сім`я, референтна група та

система соціальної підтримки дитини?

9. Які дії будуть найбільш доцільними у ситуації, що склалася?

Педагогічна діагностика – це вивчення особистості учня чи уч-

нівського колективу з метою

забезпечення

індивідуального і дифере-

нційованого підходу у

процесі навчання і

виховання для більш ефек-

тивної реалізації їх головних

функцій. Перш за все,

науковців цікавить при

цьому рівень навчуваності учнів, сутність їх як суб`єктів навчальної

діяльності. Педагогічна діагностика оцінює учня з точки зору відпо-

відності певним соціальним нормам та еталонам, що часто зумовлює

оцінне ставлення до особистості

учня і відсутність його

безумовного сприйняття.

Тому почати соціальний

педагог не лише не може вико-

ристовувати готові педагогічні

оцінки, але й вимушений

реабілітувати дитину в її

середовищі спілкування шляхом демонстрації найкращих її сторін.

Соціально-педагогічна діагностика – це спеціально організований

процес пізнання, під час якого

відбувається збір інформації

про вплив на особистість і

соціум соціально-

психологічних, педагогічних,

екологічних і соціологічних

чинників з метою підвищення

ефективності педагогічних

чинників. Соціально-педагогічна діагностика за своїм змістом і

очікуваним результатом є педагогічною, а за методикою проведення

– психологічною.

PDF створений версією pdfFactory Pro для ознайомлення www.pdffactory.com

218

Техніка соціально-

педагогічного дослідження –

сукупність спеціальних прийомів,

конкретних пізнавальних опера-

цій, що являють собою той чи

інший метод збору соціально-

педагогічної інформації. Техніка

вміщує в собі обробку, аналіз

інформації (наприклад, вивчення

громадської думки за допомогою

анкетного опитування).

Щодо змісту, то соціально-педагогічна діагностика може бути

етимологічною (визначення соціально-психологічних характеристик

виховного мікросоціуму, особливостей педагогічного процесу) та симп-

томатичною (окреслення індивідуально-психологічних показників осо-

бистості, пов`язаних із соціальними відносинами дитини).

У зв`язку із завданнями соціально-педагогічної діагностики соціа-

льному педагогові важливо усвідомлювати предмет діагностики та

його характерні ознаки. Наприклад, для діагностики рівня соціальної

дезадаптованості такими характерними ознаками є дисгармонії осо-

бистісного розвитку, рівень розвитку суб`єктних властивостей, рівень

порушень образу "Я", соціальна дезадаптованість.

Після виділення ознак слід окреслити комплекс методів дослі-

дження. Методи соціально-педагогічного дослідження – це способи

отримання і уточнення інформації про педагогічні чи соціальні про-

цеси, особливості соціально-педагогічної ситуації дитини, досвіду її

поведінки, способах взаємодії і взаємин із соціумом та самим со-

бою

Соціальна педагогіка як молода галузь наукового знання вико-

ристовує дослідницькі методи із суміжних галузей знань. Тому соціа-

льний педагог може використовувати як соціологічні, педагогічні,

медичні, загальногносеологічні, так і психологічні методи дослі-

дження (рис.36).

Дослідження соціальної ситуації розвитку дітей

та підлітків

Адекватне розуміння

соціальної ситуації, у якій

опинився підліток,

справляє безумовний

вплив на всю подальшу

з ним роботу: підтримку,

корекцію, реабілітацію,

захист тощо. Взаємини

підлітка та оточуючого

соціуму не завжди

вкладаються у

загальноприйнятні межі.

Дитина робить свій

Овчарова Р.В. Справочная книга соціального педагога. – М.: Творческий

центр, 2001. – 480с.

PDF створений версією pdfFactory Pro для ознайомлення www.pdffactory.com

219

мікросоціум об`єктом мрій, фантазій, планування, оцінювання тощо.

Індивідуальність цих операцій визначає специфіку соціальної ситуа-

ції кожної дитини, її неповторність, формує власну "Я-концепцію".

Рис.36. Система соціально-педагогічних досліджень із застосу-

ванням наукового потенціалу суміжних галузей знань.

З іншого боку, якщо вчасно вдасться вивчити, проаналізувати

соціальну ситуацію окремої дитини, це може бути надійним підґрун-

методи соціально-педагогічного до-

слідження

загально

гносеологічні

соціологічні

психоло-

гічні

педагогі-

чні

власне

соціально-

педагогічні

метод діалектики, аналізу та синтезу,

теоретичного моделювання, якісних

оцінок

опитування, анкетування, соціальна статистика, соціальне

проектування, експертна оцінка

самоспостереження, особистісні опитувальники, тести досяг-

нень, тести інтелектуального розвитку, тест розвитку здібностей,

лабораторний експеримент, соціометрія

спостереження, контактна бесіда, психолого

педагогічна характери

с-

тика, узагальнення досвіду, педагогічний консиліум, формуючий

експеримент

соціально-педагогічний паспорт мікрорайону, соціально-

педагогічний експеримент, аналіз документів, аналіз якості жит-

тя, соціально-педагогічний моніторинг

PDF створений версією pdfFactory Pro для ознайомлення www.pdffactory.com

220

тям адекватної превентизації певних асоціальних чи навіть девіант-

них станів.

Категорія "соціальний розвиток" введена в науковий обіг

Л.С.Виготським. У його науковій концепції стверджується, що на

кожному віковому зрізі у дитини складається неповторна ситуація

взаємин із соціумом. Вона нагадує мозаїчну картину, яку практично

неможливо зібрати у тому самому вигляді вдруге. Вказана ситуація

має при цьому подвійну природу: з одного боку, вона визначає пове-

дінку та рівень соціальної компетентності дитини, з іншого боку, ди-

тина впливає на соціальну ситуацію її постійним переживанням,

"проходженням через життя". Два аспекти цього процесу, поєдную-

чись, створюють індивідуальний життєвий почерк, власний стиль

соціалізації.

Процес соціальної адаптації та формування певного рівня соціа-

льної компетентності у цьому процесі мислиться як суб`єктивізація

об`єктивного (досвіду, взаємин, комунікацій, впливів тощо).

Індивідуальна соціальна ситуація розвитку – це відображення

у внутрішньому світі особистості соціального світу загалом, у взає-

модії всіх його аспектів

Модель соціальної ситуації розвитку є кількаскладовою (рис.37).

Діагностика соціально-педагогічної занедбаності

дітей

Соціально-педагогічна занедбаність є станом особистості дити-

ни, який виявляється у несформованості у неї властивостей суб`єкта

діяльності, спілкування і самосвідомості і концентровано виражаєть-

ся у порушеному образі "Я". Цей стан зумовлений соціально-

педагогічною ситуацією розвитку, яка характеризується неадекват-

ною соціальною активністю дитини, з одного боку, та дезінтегрую-

чим впливом мікросоціуму на процеси соціалізації та індивідуалізації

особистості – з іншого.

Головні вияви соціальної занедбаності у дитячому віці: слабка

розвиненість соціально-комунікативних якостей; низька здатність до

соціальної рефлексії; труднощі в оволодінні соціальними ролями;

важка навчуваність, важковиховуваність; у дошкільників – низька

ігрова здатність.

Соціальний і педагогічний аспекти занедбаності взаємопов`язані

і взаємозумовлені. Зовнішніми причинами соціальної занедбаності є,

Овчарова Р.В. Справочная книга соціального педагога. – М.: Сфера, 2001.

– С.380-381.

PDF створений версією pdfFactory Pro для ознайомлення www.pdffactory.com