Семигіна Т.В., Грига І.М. та ін. Введення у соціальну роботу

Подождите немного. Документ загружается.

ВВЕДЕННЯ

У СОЦІАЛЬНУ РОБОТУ

НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

Рекомендовано Міністерством праці та соціальної політики України

Хмельницький національний університет

КИЇВ

«ФЕНІКС»

2001

ББК 65.272я7

В24

УДК 364 (075)

Редакційна колегія:

Бурлака В.В., Вельбовець Н.М., Жмир В.Ф., Овчаренко П.П.,

Семигіна Т.В., Федько В.Т., Яценко В.Г.

Рецензенти:

Лукашевич М.П., доктор філософських наук, професор

Мигович І.І., доктор філософських наук, професор

Введення у соціальну роботу. Навчальний посібник. — К.: Фенікс, 2001. —

288

с.

ISBN 966-651-026-х

Колектив авторів:

Семигіна Т.В. {глави 1, 4, 5, 6, 12); Грига І.М. {глави 1, 3); Шевчук О.С., Шевчук СП.

{глави 2, 3); Андріїв В.М., Кубрак В.М. {глава 5); Смерецька В.В. {глави 5, 6);

Божнк СМ., Піковий МЛ., Кривоконь Н.І., Яценко В.Г. {глава 6); Стецьков О.В.,

Кравченко Р.І. {глава7); Полтавець Д.В. {глави 7, 11); Бурлака В.В., Волинець Л.С.

{глава 8); Кабаченко Н.В., Дубасенюк О.А., Бойко A.M., Беца О.В. {глава 9);

Петрова Т.П. {глава 10); Семенець P.M. {глава 12).

Навчальний посібник має на меті допомогти соціальним працівникам з

надомного обслуговування, працівникам установ і закладів соціальної сфери, а

також студентам розширити знання про новий в Україні напрям практичної і

наукової діяльності — соціальну роботу. Розглянуте коло теоретичних питань,

наведені практичні приклади. Практики соціальної сфери одержать корисні

знання щодо особливостей роботи з різними групами клієнтів, які потребують

соціальної підтримки.

Розрахований на слухачів курсів підвищення кваліфікації, працівників системи

соціального захисту, студентів освітнього рівня "молодший спеціаліст" і тих, хто

цікавиться соціальною роботою.

Підготовку і видання посібника здійснено за

підтримки Агентства міжнародного розвитку і

співробітництва Швеції (Sida). Точка зору авторів

може не співпадати з офіційною позицією

Міністерства праці та соціальної політики України, а

також Агентства міжнародного розвитку і

співробітництва Швеції.

ISBN 966-651-026-х ©РА«ЧАС-ШК»

Шановні колеги!

Перед Вами — посібник, підготовлений до друку в 2001 році. Цей рік для Ук-

раїни особливий. Це не тільки рік початку нового тисячоліття. Для українців

перш за все він знаменний тим, що 24 серпня виповнюється 10 років існування

на карті світу незалежної української держави. Процес економічного оздоров-

лення, що розпочався, дозволив зробити суттєві кроки в розв'язанні гострих

соціальних проблем. В основу соціального захисту громадян покладено "Ос-

новні напрями соціальної політики на період до 2004 року". У зв'язку з цим

особливо важливо об'єктивно проаналізувати, що в нашій найгуманнішій сфері

за цей час вдалося зробити, яких цілей не було досягнуто, ознайомитися зі стра-

тегією та тактикою наших дій у майбутньому, досвідом соціальних служб розви-

нених країн світу.

Презентований посібник призначений для соціальних працівників, його зав-

данням є допомога їм в набутті нових знань та вмінь, що в кінцевому рахунку

сприятиме більш кваліфікованому догляду за людьми похилого віку, самотніми,

непрацездатними та іншими, хто цього потребує.

Соціальна робота в Україні має глибоке коріння, але її зміст у наш час зазнає

суттєвих змін та доповнень. Впродовж десятиліть існували у нас стаціонарні

інтернатні установи, в останні роки створено сотні територіальних центрів

соціального обслуговування непрацездатних громадян та інвалідів. Працівники

цих закладів сумлінно трудилися й трудяться, щоденно творячи добро для лю-

дей. Внутрішня потреба сприймати чиїсь проблеми і біди як свої власні, пропу-

скати їх через своє серце, приходити на допомогу, використовуючи весь фахо-

вий потенціал, досвід, навички, допомагає соціальним працівникам знаходити

вихід із будь-якої ситуації, долати труднощі сьогодення.

Проте люди, котрі надають соціальні послуги, як правило, мали й у пере-

важній своїй більшості мають освіту у споріднених галузях, але не спеціальну

освіту із соціальної роботи. Отож, питання впровадження соціальної роботи як

професії і як навчальної дисципліни є справді новим для нас. Новим і надзвичай-

но важливим.

Наша щоденна праця проходить у складних і далеко не для всіх звичних умо-

вах. Величезний попит з боку суспільства ми по-справжньому відчули в останні

роки, коли почав матеріалізовуватися курс ринкових реформ. Значна частина

суспільства, передусім пенсіонери, інваліди, малозабезпечені сім'ї, опинилась у

скрутному матеріальному становищі і не може обійтися без допомоги

працівників соціальної сфери. Інфляційні процеси боляче б'ють по тих, хто зму-

шений жити на невисокі пенсії, відмовляючи собі у найнеобхіднішому. І

подібних прикладів можна навести чимало.

Соціальна політика держави — далеко не абстрактне поняття, а жива,

постійно реагуюча на суспільні вимоги матерія. Президент України Леонід

Данилович Кучма, Верховна Рада, Уряд держави найсерйознішим чином нала-

штовані на досягнення кардинальних змін на краще.

Природно, що від установ і закладів нашого Міністерства люди чекають зру-

шень в усіх напрямах соціальної політики.

В умовах соціально-економічних змін потрібні висококваліфіковані фахівці,

які зуміють реалізувати гуманістичний потенціал соціальної роботи, допомо-

жуть іншим не втрачати почуття власної гідності та поваги оточуючих. Вчасне

й належне надання соціальних послуг далеко не завжди визначається фінансови-

ми можливостями, але й тим, наскільки послуги відповідають запитам конкрет-

ної людини, наскільки професійно соціальний працівник поставиться до неї, як

він зможе зрозуміти, чого саме вона потребує найбільше — моральної підтрим-

ки, допомоги в налагодженні стосунків із оточуючими, фізичної або ж трудової

реабілітації, теплого слова, а, може, інколи — чогось такого, що дозволить по-

іншому поглянути на себе, на власне становище й знайти вихід зі здавалося б за-

чарованого кола особистісних проблем. Саме тому соціальним працівникам

потрібні знання щодо особливостей людської психіки, різних форм соціальної

роботи, специфіки роботи з тою чи іншою групою населення (особами похило-

го віку, тими хто має функціональні обмеження тощо), розуміння можливостей

та обмежень соціального захисту, практики застосування соціального законо-

давства, а також розвиток навичок професійного спілкування. Особливого зна-

чення в роботі соціального працівника набувають морально-етичні засади сто-

сунків "соціальний працівник — клієнт". Таким чином ми можемо говорити про

важливість знання теорії та практики соціальної роботи.

Це видання розраховане на соціальних працівників, яких — десятки тисяч

працює в соціальній сфері. Його підготував авторський колектив спеціалістів

Міністерства, викладачів вищих навчальних закладів, науковців. Можливо, в

деяких випадках офіційна позиція Міністерства не завжди співпадає з тверджен-

ням авторів. Але нині кожен має право на власні погляди. Ми вдячні нашим

міжнародним партнерам, зокрема Шведському агентству міжнародного розвит-

ку (SIDA) за підтримку у здійсненні спільного проекту "Навчання соціальних

працівників", за сприяння Міністерству праці та соціальної політики України в

організації підвищення кваліфікації кадрів працівників підвідомчих органів та

фінансове забезпечення цього видання.

Сподіваємося, що цей посібник допоможе соціальним працівникам у їхній

щоденній благородній роботі, надасть можливість впроваджувати передові

підходи в роботі, в тому числі й досвід європейських країн.

Петро ОВЧАРЕНКО,

перший заступник Міністра праці та соціальної політики України

Вступ

Цим навчальним посібником ми завершуємо чотирирічну роботу проек-

ту українсько-шведського співробітництва, спрямованого на допомогу ре-

гіонам у проведенні навчання соціальних працівників. З українського боку

проект здійснювало Міністерство праці та соціальної політики України, зі

шведського — консорціум компаній "Lunconsult AB" (м. Стокгольм) та

"Zenit International" (м. Естерсунд).

Проект розпочався 1997 року в Житомирській області, яку визначили

пілотною для напрацювання моделі підготовки соціальних працівників ба-

зового рівня. Це був перший етап роботи. На другому і третьому етапах до

проекту приєдналися ще п'ять областей України — Харківська, Мико-

лаївська, Чернігівська, Чернівецька, Хмельницька. Міністерство праці та

соціальної політики України координувало реалізацію проектних завдань.

Працівники міністерства спільно з колегами з областей брали участь у на-

вчальних візитах до Швеції, а також писали глави цього навчального

посібника.

Створення посібника ініціювали представники областей — викладачі

навчальних закладів, працівники установ та закладів соціального захисту,

згадуючи про нагальну потребу у навчальних матеріалах цього напряму. То-

му видання є кроком на підтримку навчального процесу, насамперед спря-

мованого на працюючих працівників з надомного обслуговування, а також

їхніх керівників, тобто базової ланки працівників соціального захисту.

Розробка навчально-методичних матеріалів була одним із головних

пріоритетів проекту від самого його початку. Перший набір навчальних ма-

теріалів і перший варіант навчального плану підготовки соціальних

працівників побачили світ наприкінці шлотного етапу проекту в Житомирі

у 1997 році. На другому етапі центральний офіс проекту видав "Посібник

для слухачів 10-тижневих курсів підготовки соціальних працівників базово-

го рівня", що крім теоретичної бази містив модульний навчальний план.

Видання, яке Ви тримаєте в руках, є продовженням тієї копіткої роботи.

Воно відображає те, що напрацьовано в українському суспільстві, зміни у

підходах, які використовують практики, та зміни у законодавчому полі

соціальної політики України.

Навчання соціальної роботи в Україні розвивається. Особливо це сто-

сується вищої освіти. Російськомовні видання та перші україномовні книги з

соціальної роботи відкрили нові горизонти освіти в цій галузі. Цей посібник

розрахований на те, щоб закрити прогалину, яка існує на базовому рівні. Він

може допомогти у підвищенні кваліфікації практичних працівників соціаль-

ної сфери, їхніх керівників. Крім того, посібник у комплексі з іншими на-

вчальними матеріалами можна використовувати для навчання студентів

освітнього рівня "молодший спеціаліст". Матеріали також будуть корисні

для всіх, хто цікавиться соціальною роботою.

Над створенням посібника впродовж року працював великий колектив

авторів з двадцяти двох осіб. Це люди, які мають різне відношення до

соціальної роботи як фаху. Майже всі вони прийшли до неї з різних сфер, ма-

ють різний освітньо-професійний рівень, працюють у різних установах. Ма-

буть, це певною мірою підкреслює специфіку соціальної роботи.

Ми хотіли б подякувати керівництву Міністерства праці та соціальної

політики України, його працівникам за зацікавленість і постійну підтримку,

без якої створення посібника було б неможливим. Сподіваємося, що

посібник зробить вагомий внесок у розвиток професійних навичок з соціаль-

ної роботи.

Віктор БУРЛАКА,

консультант проекту "Навчання соціальних працівників"

Глава 1

ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ

СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ

Навчальні цілі:

• дати визначення соціальної роботи;

• охарактеризувати головні риси соціальної роботи;

• ознайомити з поняттям "клієнт" соціальної роботи;

• дати уявлення про основні ролі соціального працівника;

• розкрити поняття імпауерменту (активізації клієнта) у

соціальній роботі.

"Допомогти людям допомогти собі" — гасло соціальних працівників. Соціальна

робота — визнана в усьому світі назва спеціальності, основою якої є прояв гуман-

ного ставлення людини до людини. Вона відрізняється від філантропії, бла-

годійництва та подібних різновидів діяльності своєю орієнтацією не тільки на допо-

могу у розв 'язанні проблем особистості чи соціальної групи, але й на розвиток у них

техніки подолання труднощів і вироблення навичок самодопомоги.

суспільному

житті

більшості

країн

світу

соціальні працівники

відіграють

значну

роль у плануванні, реалізації, оцінці та науковому вивченні соціальних програм, роз-

рахованих на підтримку найрізноманітніших груп населення: від дітей із розумовою

відсталістю і підлітків із порушенням поведінки до ветеранів війн і безробітних.

У цій главі йдеться про те, чим є соціальна робота, її предмет та зміст, про знан-

ня та навички, які необхідні соціальному працівникові, про те, які функції (ролі) мо-

же виконувати

соціальний працівник

і хто

може

стати

клієнтом

соціальної

роботи.

На завершення — мова йде про те, яке місце має посідати новий фах у суспільно-

му

житті

України.

Предмет і завдання соціальної роботи 11

Предмет соціальної роботи;

чинники, які впливають на соціальну роботу

Спробуємо спочатку зрозуміти сутність соціальної роботи. Погодьтеся,

визначати, що таке соціальна робота, справа невдячна. Частково тому, що

професія ця прикладна, а практичну діяльність важко суворо та чітко визна-

чити. Частково через те, що в центрі соціальної роботи — особистість, її про-

яви та взаємодії з іншими людьми та суспільством у цілому. Ці прояви та

стосунки є численними та багатовимірними.

Проблема визначення соціальної роботи є актуальною як у країнах, де

відбувається становлення соціальної роботи, так і в країнах, де цей фах існує

понад 100 років, про що свідчить досвід спілкування з іноземними колегами

та численна література [1, 2, 3]. Часто-густо соціальні працівники мають різні

освітні "набори" (наприклад, одна людина може бути бакалавром психології

і магістром соціальної роботи), займаються відмінними прикладними аспек-

тами професії, оскільки соціальна робота є багатосистемною галуззю.

Існує неоднозначність у визначенні соціальної роботи в різних країнах.

На міжнародному рівні немає згоди щодо певних професійних стандартів [4].

Цей термін вміщує різні концепції та орієнтований на різні реалії. Напри-

клад, у Великобританії соціальна робота не включає роботу з молоддю та

роботу в громаді. В Німеччині ж — це основні складові соціальної роботи та

соціальної педагогіки.

У Франції в термін "соціальна робота" вкладають набагато більше, ніж

у Німеччині та Великобританії [5]. До юрисдикції Міністерства соціальних

справ та національної солідарності Франції належать установи, де задіяні

працівники, які мають переважно освітні завдання: працівники служби про-

бації', експерти зі спеціальної освіти, дошкільні вчителі, персонал дитячих

садків, працівники медико-психологічного напрямку, а також працівники,

які безпосередньо допомагають людям у розв'язанні проблем: асистенти со-

ціальних служб, сімейні консультанти, соціальні аніматори, надомні/сімейні

помічники [6].

Соціальна педагогіка в Німеччині не особливо відрізняється від соціаль-

ної роботи, але перша є ближчою до галузі освіти та дозвілля. Вважається та-

кож, що соціальна робота більше зосереджена на дефіцитах суспільства, а

соціальна педагогіка більшою мірою має справу з нормальним розвитком

та освітою людей [7].

Пробація — від англ. probation — альтернативна ув'язненню санкція, яка полягає у встанов-

ленні нагляду за злочинцем, котрий залишається в суспільстві, але судом на нього покладені

певні зобов'язання та обмеження.

12 Введения у соціальну роботу. Глава 1

Основними галузями соціальної роботи та соціальної педагогіки в Німеч-

чині є такі:

- робота з сім'ями та молоддю (фінансова допомога, консультування,

денні та резидентні установи, центри для молоді, організація дозвілля);

- робота в закладах охорони здоров'я (лікарні, психіатричні клініки, за-

клади охорони здоров'я для немовлят, дітей шкільного віку, робота з хро-

нічно хворими та людьми з вадами, попередження алкоголізму та наркоманії;

- соціальний захист, включаючи різні види допомоги, робота з бездом-

ними, людьми похилого віку, іммігрантами та політичними біженцями;

- робота з правопорушниками, включаючи кооперацію з судами, робо-

та у в'язницях, службі пробації;

- робота в школах та інших освітніх закладах [8].

У США розвиток соціальної роботи як професії відбувається у напрямку

"лікування", а не попередження соціальних "хвороб" та сприяння "здо-

ров'ю" [9].

Кількість соціальних працівників різних рівнів у розвинутих країнах За-

ходу майже дорівнює кількості педагогів і перевищує кількість лікарів. Важ-

ливо, що сучасна соціальна робота орієнтується не на допомогу цілим кла-

сам суспільства, а на персональну конкретну допомогу людині, яка потребує

її з боку суспільства.

В межах кожної країни питання про зміст професії "соціальна робота" за-

звичай узгоджено, в Україні ж цей процес ще триває.

Отже, незважаючи на те, що професія "соціальна робота" досить давно

існує, у багатьох західних країнах, а також у Північній Америці досі не існує

єдиного визначення фаху. Нема єдиного розуміння й того, що може бути

включено у соціальну роботу, що є її об'єктом, хто є клієнтами, які її мето-

ди, хто такі соціальні працівники.

Предметом соціальної роботи російська авторка Л. Гуслякова вважає ме-

ханізми реалізації життєвих сил і соціальної суб'єктності індивіда і соціаль-

ної групи, а також характер сполученості (рос. — сопряженности) життєвих

сил індивіда, групи і засобів забезпечення їх реалізації в різних соціальних

ситуаціях [10]. Це твердження можна сформулювати простіше, бо йдеться,

фактично, про те, що в центрі уваги соціальної роботи є способи та засоби

реалізації потреб та соціальних ролей людей.

Щодо змісту соціальної роботи, то він є різним в залежності від часу,

соціальних та культурних умов. Соціальна робота є суспільним творінням.

Кілька груп чинників визначають зміст цього фаху, створюють та контро-

люють соціальну роботу як професію, сприяють її академічному та практич-

ному розвитку, визначають групи клієнтів серед людей, котрі шукають допо-

моги або прийшли отримати допомогу, зумовлюють зміни потреб клієнтів,

створюють соціальний контекст, у якому здійснюють соціальну роботу. Се-

ред чинників, що визначають зміст та особливості професії, — теоретичні

розробки та дані наукових досліджень, політичні та законодавчі зміни в

Предмет і завдання соціальної роботи 13

країні, організаційні перетворення, впливи суміжних з соціальною роботою

професій, засоби масової інформації [11].

Чинники, які визначають соціальну роботу:

• теоретичні розробки, дані наукових досліджень;

• політичні та законодавчі зміни;

• організаційні перетворення;

• впливи суміжних професій;

• засоби масової інформації.

Ці чинники:

• створюють та забезпечують контроль соціальної роботи як професії,

сприяють її академічному та практичному розвитку;

• формують групу клієнтів та зумовлюють зміни їхніх потреб;

• визначають соціальний контекст, у якому здійснюють соціальну роботу.

Вважають, що практика соціальної роботи живиться історичними та

культурними традиціями конкретної країни. І без урахування таких тра-

дицій небезпечно було б переносити практику соціальної роботи однієї дер-

жави до іншої.

Визначення, мета та завдання

соціальної роботи

Визначальною рисою соціальної роботи є те, що вона захищає/представ-

ляє інтереси людей, які мають нерівні потенційні можливості порівняно з

іншими через хвороби, вади, бідність, кризові ситуації, в яких вони опинили-

ся. Розглянемо кілька визначень, що розкривають сутність соціальної роботи.

У. Лоренц зазначає, що "...соціальні працівники працюють з людьми, які

є потенційно відторгнутими: бездомними, тими, хто є виключеним з основ-

ного потоку життя внаслідок бідності, фізичних або психічних проблем, що

ускладнює пристосування до соціальних вимог, а також з тими, хто став

жертвою нерівності у родині" [12].

О. Стівенсон підкреслює, що "...ті, хто присвятив себе соціальній роботі,

підвищують чутливість суспільства... Вони мають справу з відтінками сіро-

го, в той час як громадськість шукає чорне та біле. їх надзвичайно обурює

це"[13]. І справді, однією з особливостей соціальної роботи є те, що вона

привертає увагу широкого загалу до суспільних негараздів, зокрема до та-

ких, які не є помітними і очевидними. При цьому досвід інших країн демон-

струє, що досить часто громадськість звинувачує соціальну роботу в недіє-

вості, а соціальних працівників у неможливості впливати на розв'язання

соціальних проблем.