Ісаєв Д. Історія України. Ілюстрований атлас

Подождите немного. Документ загружается.

І СУМ * КОРЕЛА. %

Юнезьке

03.\

ІЖОРА

Ладога

ЛІВИ

Інші народи

і племена

АЛАНИ

г/ШК

ШХ>)))Ав

Слов'янське

поселення

Збруцький

ідол

ШЄ0<3_С0ЛЄННЯІ

ЩШсловіянШЛ

\&Л0В>ЯНС£КИЙІ

щштншш

СХІДНІ СЛОВ'ЯНИ

•ЛВДіСТЦ ЯМР

краінськии народ є слов янсь-

іким народом. Крім українців,

!до слов'ян належать чехи,

словаки, поляки, болгари, македон-

ці, хорвати, словенці, чорногорці,

серби, білоруси, росіяни. їх умовно

поділяють на три гілки: західну,

східну та південну. Українці разом з

білорусами та росіянами належать до

східної гілки. Предків сучасних сло-

в'янських народів називають давніми

слов'янами. Вони жили племенами,

які час від часу об'єднувалися в сою-

зи. Назви східнослов'янських пле-

мінних союзів, що дожили до утво-

рення держави в 9 ст. з центром у

Києві, зберіг літопис. Так, на тери-

торії України мешкали сім племін-

них об'єднань, яких і вважають без-

посередніми предками українців.

Масштаб

: 13 000 000 (в

см 130 км

Територія розселення

східних слов'ян у 9 ст.

Східнослов'янські

союзи племен:

ПОЛЯНИ предки українців

КРИВИЧІ предки росіян

і білорусів

Біле

Ільмень

' ВЕСЬ

.Ладога

Білоозеро

ІЖОРА

юдь

Чудське

^ Новгород

1оз.

Ільмень

Ісков

Ростов

БУЛГАР.

ЛИТВА

Любеч ^

Переяслав

0 Саркел

(Біла Вежа)

Переяславеці

Корсунь

ДоростолА

Ь<К"Е) Мотк

1РЕСЛАВ)

КОНСТАНТИНОПОЛЬ

А. (ЦАРГ0Р0Д)

Н&яшіяянісниііі

'ЧН6І4-

>0, мпАНОЛОКП Я

•Зустрмі(Улешірі№антійє£ким,імперат.одомі

СТАНОВЛЕННЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ.

ПЕРШІ КНЯЗІ

Масштаб

: 16 000 000 (в

см 160 км)

В о тя к и

ЛІВИ

:РСЬ\ ) |

З6ОРСЬІ<

ЖМУДЬ СД-В- К

5 ЛІ ХОРВАТИ

—

І ершу державу на наших те-

ренах чужинці знали під на-

звою Русь. Так називав її і

літописець. Від літописної назви

держави з центром у Києві вчені-

історики утворили назву Київська

Русь.

Вже за перших князів Русь стала

однією з найбільших держав Схід-

ної Європи. Великого розголосу на-

були походи Аскольда та Олега про-

ти Візантії. Укладені цими князями

угоди засвідчили міжнародне виз-

нання Русі. Ось чому історики

твердять, що ті договори завершили

період становлення Київської дер-

жави. У наступні роки її авторитет

невпинно зростав. Русь значно

зміцніла за князювання Ігоря,

Ольги та Святослава. Це, однак, не

означало, що кордони держави були

сталими. Кожному київському

володарю доводилося докладати

великих зусиль, аби поновити свою

владу над непокірними племінними

князями.

Східнослов'янські

поляни племена - предки

українців

Київська держава

наприкінці

князювання Олега

Території, приєднані

Ігорем і Святославом

Кордони Русі

наприкінці правління

Святослава (972 р.)

___ Шлях "із варягів

~ у греки"

Походи київських князів

> Аскольда, Олега, Ігоря

• і Святослава

Князь

Святослав

затока

\Ч\-дське і

\оз.

Новгород

\оз.Ільмень

Псков

'КОРСЬ'

Ростов £

БУЛГАР

ЖМУДЬ

ЛИТВА

^одимир

Смоленськ

Переяслав

л(

^Г'_лГмутаракань

Корсунь

КОНСТАНТИНОПОЛЬ

(ЦАРГОРОД)

Хрещення

киян

•Хрещенняір&лр'диШраї

та

МИРА ВЕЛИКОГО

МУДРОГО

Масштаб 1 : 16 000 000 (в 1 см 160 км

|~Т осівши київський стіл, син

Святослава Володимир

здіиснив кілька походів про-

ти східнослов'янських племен, які

ще не були підкорені Києву. Князь

позбавив влади племінних князів і

замість них посадив у великих міс-

тах своїх синів. За Володимира Русь

стала найбільшою державою того-

часної Європи. А запровадження

християнства як державної релігії

сприяло налагодженню тісних від-

носин із багатьма державами.

Син Володимира Ярослав, якого

називають Мудрим, докладав неаби-

яких зусиль для збереження єдності

та могутності Руської держави.

Ярослав не полишав будівництва,

розпочатого батьком, й остаточно

здолав печенігів. За Ярослава вирос-

тали нові міста, розквітли старі, |

розбудовувався й міцнів стольний

Київ.

Київська Русь на початку

правління Володимира

Походи київських князів

Місце хрещення

князя Володимира

ПРУССИ

БІЛІ ХОРВАТИ

ЛАНИг

(ЯСИ)

Хрещення Русі

Території, приєднані

Володимиром і

Ярославом

Перемога над

печенігами (1036 р.)

Кордони Русі

наприкінці правління

Ярослава

уліное псЦілинне нлуослдб

Торговище

ЗАМКОВА

Церква

Богородиці

Пирогощої

Княжии

ГОРА

V ГЛШІ

•7

Щ |І"і",|

Десятинна

церква

Місце

хрещення

киян

Західні

ворота

Софійські

ворота ^

ілівський

оверхий

піІіііііІа •

Софійський

собор ,

'037 *

'Лядські

-ворота

КАОВ

УГОРСЬКЕ

Кловський

монастир

1Ю8І*

х Спаський

Угорські і її монастир

ворота ^^^ЛГфЖ

- д(

Б Е ^СТОВЕ !~їі4!|іі4

0б0р

ІиІ Г ні ПІ. ж^і ;

* Троїцька і,і].... і [. М*

надбрамнатг

церква -"г АЖИ^^^Ш

І £ до 1125 лГп

ПЕЧЕРСЬКИЙ

^ХТм

МОНАСТИР _

Печера

св.Феодосія

Золоті

~ ворота

'ЛІТОПИСЄЦІЇ

ПМІ'ІЛІІШТ

цг.іи. (IIні

;

|П»>ПЛІГ

іНічічіиЦ

"іч—и* ,

[урірнаїцривняі

СТАРОДАВНІЙ КИЇВ

""•"•І""' '"І •

ЧИ І ПІП

Масштаб 1 : 27 000 (в 1 см 270 м)

Русі за часів свого розквіту була

з найбільших міст Європи. Насе-

лення Києва у 12 - на початку 13 ст. ся-

гало 50 тисяч жителів. Місто складалося з трьох

великих частин - Гори, Подолу та Печерську.

Гору захи-щали дві лінії валів. Першу з них

спорудили за Володимира Святославича ("город

Володимира"), другу - за Ярбслава Мудрого

("город Ярослава"). На Горі були розташовані

головні храми, монастирі, княжі та боярські

двори. Поділ був заселений ремісниками та

купцями. Він лежав у долині Дніпра, на березі

його старого річища Почайни. Його головну

ринкову площу - Торговище - прикрашала

церква Богородиці Пирогощої.

З містом були тісно пов'язані його околиці -

приміські села, укріплені княжі та боярські дво-

ри, монастирі. Серед монастирів найбільшим був

Печерський. У перші роки існування його ченці

жили в печерах. Згодом храми та келії спору-

дили на земній поверхні. Серед знаменитих

мешканців монастиря - літописець Нестор,

іконописець Аліпій, цілитель Агапіт.

ЕКАВИЦЯ

Золоті

ворота

Оборонні вали, >

ворота

Стіни

Забудова,

вулиці

1037

Час

спорудження

храмів

Цифрами позначено:

1 город Володимира

город Ярослава

І а дога

Чудське оз.

НОВГОРОД

\ Ільмень

Ростов

Псков

_Суздаль

ВЛАДИМИР

Муром

, СМОЛЕНСЬК

РЯЗАНЬ

Берестя

Новгород-

Сіверський

?Г?ЧЕРНІГІІ

Перемишль

Ужгороді!

•іїгязояськь

•у (СУТОЗЬХ'^ п

•МО'Р-Е У

мутараканьл

Корсунь Сурож

('РУСЬ'К.Ю

Половецьі

Русь за ЧАСІВ РОЗДРОБЛЕНОСТІ

о смерті Ярослава Мудрого

™в Київській Русі між його

синами та онуками спа-

лахнула боротьба за владу та землі.

Пригальмувати князівські чвари,

дати відсіч половцям - новим кочо-

викам, які з'явилися в причорно-

морських степах, спромігся онук

Ярослава Мудрого - Володимир

Мономах. Його князювання було

часом зміцнення великокнязівської

влади та відновлення єдності Русі.

Єдність держави зберігав і син Мо-

номаха Мстислав. Однак після його

смерті почалася доба роздробле-

ності - так називають період, коли

Русь розпалася на окремі кня-

зівства, які не хотіли коритися

Києву, а прагнули жити самостій-

ним життям.

На середину 12 ст. Київ уже не

був єдиною столицею. Місцеві кня-

зі, які з кожним роком почувалися

дедалі незалежнішими, прагнули

мати свої стольні міста такими, що

не поступалися б Києву.

І Любецький з'їзд князів

І (1097 р.)

—Напади половців на Русь

Кочовища половецьких

» орд

Походи руських князів

проти половців:

—*• Володимира Мономаха

Ігоря Святославича

Масштаб

: 13 000 000 (в

см 130 км

\Онезьке ^

Території, втрачені

Руссю в 12 ст.

Спільний кордон

руських земель

на початку 13 ст.

СМОЛЕНСЬК

РЯЗАНЬ

Мінськ

Новогрудок

Новгород-

Сіверський

Сандомир

ВОЛОДИМІ

\ючаток

УІ

[ЧЕРНІГІВ

у жовтень. 12.Ж-'

\І. Я С.ІЛ Ь

І А/С

. V 'Ь КИІІ

ГОУДЕН^ІМ

ЛЬВІВ

реяслав* и

юрезень

1231

' ГАЛИН

о.Хортиця

Корсунь Сурож

ід о.б уіїтяїмонгїрлам и|#иева

МОНГОЛЬСЬКА НАВАаА

.••.,пм.,і....шп.і,і,—

ШІі

г опри князівські усобиці Київська Русь зустріла 13 ст. багатою та квітучою державою. Проте зі

1 Сходу загрожував новий ворог - монголи, які в азійських степах утворили свою могутню державу й

розпочали

зав

°йовувати сусідні народи.

Я Перший похід монгольських орд на руські землі відбувся в 1222-1223 рр. Того разу обійшлося

без значних руйнувань. Утім, наступні походи, які очолював хан Батий, мали для руських земель важкі

наслідки. Найбільшого спустошення зазнали Київська, Переяславська та Чернігівська землі. На

підкорених територіях від Уралу та Західного Сибіру до Чорного моря було створено монгольську державу

- Золоту Орду. Під її владою опинилась і Русь - Україна.

Масштаб 1 : 9 850 000 (в 1 см 985 км)

г— , / „ЛКЕ КНЯЗІВСТВО

Марієнбурґ^

луЛЇ

0»С

ЬКЬ

гродн

°/*ч ш К Ш

КРАКІВ

Перемиш

^ Перший похід монголів

до Східної Європи

х Битва на Калці (1223 р.)

Навала Батия

Міста, здобуті монголами

-ень 1240

Дати

захоплення

ень

'^ міст монголами

А Я

СМОЛЕНСЬК -

Гродно

Мінськ

Новогрудок

Берестя

Сандомир,

ВОЛОДИМИР

І Псрсясл:

ПЕРЕЯСЛАВ

Перемишль

ЛЬВІВ

Теребовля

Бакота • ^

•16- ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА

"НІ)

сторію Галицько-Волинської

.держави починають роком і

коли волинський князь

Роман Мстиславич об'єднав Галиць- ]

ке й Волинське князівства. Він

докладав зусиль для захисту захід-

них кордонів своєї молодої держави,

успішно воював з половцями. Влада ]

Романа поширювалася майже на по-

ловину сучасної України. У 1203 р.

відчинив перед ним браму й Київ.

Проте столицею Роман обрав Галич.

Добу найвищого піднесення Га-

лицько-Волинського князівства по-

в'язують з ім'ям Романового сина -

князя Данила. Данило заклав кілька

міст, у тому числі й Львів, роз-

будував нову столицю - Холм.

По смерті Данила землі князів-

ства розподілили між собою його

нащадки. Зумів знову об'єднати ^.

Ужгоро

галицько-волинські землі онук

Данила Галицького - Юрій Львович.

За столицю цей князь обрав

Володимир. Після смерті останнього

з Даниловичів Галицько-Волинське |

князівство занепало та увійшло до

складу Литви і Польщі.

Масштаб 1 : 7 500 000 (в 1 см 75 км

Галицько-Волинська держава за

Романа Мстиславича (1199 р.)

Території, які тимчасово належали

Галицько-Волинській державі

Інші руські землі

Найбільші міста, засновані

Данилом Галицьким

Кордони Галицько-Волинської

держави за Юрія Львовича (1301 р.)

ЛИТОВС^^.

¥ ) )

І КН^ЗіВстк

> II

УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ в 14-15 століттях .17?

МОСКВА

Полоцьк

КЕНІГСБЕРГ

Смоленськ

Мінськ

ЧОРНА РУ

СЬ

Плоцьк

Пінськ

Варшава^

Ч Е Р Н І Г

•

[Чернігів,.

Люблін

Черкаси

СХІДНЕ

Мукачеве

ї??Кам'янець

Брацлаї

II Я З

в с т в о

^ М О Л Д А В

!> •

(залежне від

Р** Османської імперії)

о.ХортицяІ

Перекоп

Акерман

КИРК-

Ч О <Р М £

Польський король

Казимир III

рніШШІШШШЛ

ТЛИЮВСІЇКИХ4КНЯЗІВ}

Ш«<Г\

•ДербЩ

Масштаб 1 : 8 500 000 (в 1 см 85 км)

МОСКОВСЬ

ТЕВТОНСЬКИЙ/

' \ ОР^Н /

/(залежний

від Польщі)

; /

КРАКІВ

ПЕРЕЯСЛАВЛЬ

РЯЗАНСЬКИЙ

ВЕЛИКЕ

КНЯЗІВСТВО

ь КЕ(

ВОЛИНЬ

Ук

аінські

землі

Битва на Синіх

Водах (1362 р.)

ід 1340 р. українські землі одна за одною

і) потрапляли під владу литовських князів,

їх приєднання перетворило Литву на

велику державу, яку називають Великим

князівством Литовським, а через значну

кількість української та білоруської людності -

ще й Литовсько-Руським. Деякими україн-

ськими землями володіли також Польща,

Молдавія, Угорщина.

У добу польського панування на Галичині*-

Волині та Поділлі було споруджено чимало

мурованих фортець і замків.

Наймогутніша з цих твердинь збереглася

у Кам'янці-Подільському уЛ

Дмитро Вишневецький (7-1563)

Роксолана (бл.1505-1561)

Створення

Пересопницького

Євангелія

Спорудження фортеці на Хортиці

16 СТ.

Василь-Костянтин Острозький (1526-1608)

Іван Федорович (?—1583)

Люблінська унія

О 1569

Северин Наливайко (7-1597)

Берестейська унія

80 90

Петро Сагайдачний (7-1622)

Хотинська битва

Петро Могила (1596-"

Гетьмануз

Битви на Жог

Заснування

Києво-Могилянської

.е„« О академії

1632

"Пани мають необмежену владу не тільки

над їхнім (селян) майном, але й над їхнім

життям; ось яка велика свобода польської,

шляхти, яка живе неначе в раю,

а селяни - ніби перебувають

у чистилищі"

Від кінця 15 до кінця 18 ст. тривав на нашій землі період,

який називають козацьким. Як багато важив він в історії

України свідчить той факт, що нас, українців, і сьогодні звуть

у світі козацьким народом.

Початок козацької доби припадає на часи, коли українцям,

позбавленим власної держави, загрожувало цілковите

знищення. Особливо жорстокими були грабіжницькі походи

турецьких військ та татарсько-ногайських орд: нападники

руйнували міста й села, винищували населення, а тих, хто

лишався живим, забирали в неволю. Держави, що володіли

українськими землями, не могли протидіяти набігам

степовиків. Силою, здатною чинити опір загарбникам, стало

козацтво.

Захищаючи прабатьківську землю від зазіхань чужинців,

козаки виробили особливу військову організацію, самобутню

систему управління й командування. Козацькі прийоми

ведення морських і сухопутних боїв, велика винахідливість

під час військових операцій, наступальний характер дій

збагатили скарбницю світового військового мистецтва.

Водночас українські лицарі відроджували сплюндровані

землі, зводили храми й міста, плекали хліб і творили пісню.

Поступово просуваючись на південь, вони мирним шляхом

розширювали життєвий простір нашого народу. За Дніпро-

вими порогами козаки відродили українську державу, утвер-

дивши християнську козацьку республіку - Запорозьку Січ.

Саме там сформувалися свої органи законодавчої та

виконавчої влади, судочинства, виробилися особливі закони,

за якими жили запорожці і які поступово поширилися на

.українських землях.

Як і в княжу добу, головними,

осередками культури,

мистецтва та освіти

залишалися монастирі

• "а*ЄнуВаННЯ

мглського

і£"-і559)

• а

•=ЛИЦЬКОГО

•648-1657)

Гетьманування

Івана

Брюховецького

^166^1668)

" ™Іван Сірко (7-1680)

Гетьманування

Івана Самойловича

(1672-1687)

Гетьманування

Петра Дорошенка

(1665-1676)

' І51

5 5*тва під

Берестечком

_ Переяславська

•

^ рада Андрусівське

- льна війна 1667 ° перемир'я

• , Походи турків на Чигирин

Конотопська битва о^

1659 1677, 1678

Гетьманування Івана Мазепи

(1687-1708)

Гетьманування

Івана Скорогвдського

Гетьманування

Павла Полуботка

(1722-1723)

• а

Гетьманування

Данила Апостола

(1727-1734)

Самійло Величк<М1670^іісл^728^

Пилип Орлик(1672-1742)

1710

Конституція

П.Орлика

1709

О полтавська битва

Кирила Ро:

Гетьманування

ізумов

(1750

іОВСЬКОГО

1764)

Василь Григорович-Барський

(1701-1747)

^^ван^игщв^

Максим Березовський ^74^777)

Григорій Сковорода (1722-1794)

Поділи Речі Посполитої

1772° 1793

Ліквідація

Коліївщина Запорозької Ліквідація

л Січі

о Кримського

1768 " 1775 1783 ханства

Державотворчий досвід козацтва знайшов продовження в

державі Війську Запорозькому, що постала внаслідок

Національно-визвольної війни українського народу під

проводом гетьмана Богдана Хмельницького проти Речі

Посполитої.

Проте історичні умови склалися не на користь української

держави. Щоб довести війну за національне визволення до

переможного кінця, українцям потрібна була допомога когось

:з сусідів. Гетьман Богдан Хмельницький уклав військови"

союз з московським царем.

Вже за наступних гетьманів царський уряд почав вживати'

іходів, аби обмежити права козаків та посилити свою владу в

Гетьманщині, засвідчуючи прагнення до цілковитого^

підкорення України й перетворення її на провінцію Російської

імперії.

Зрештою російський царат завдав остаточного удару

українській державності: було скасовано гетьманство (1764),

остаточно зруйновано Запорозьку Січ (1775), ліквідовано

козацький устрій на землях Лівобережної (1781) та

Слобідської (1765) України. Тож кінець 18 ст. став для*-

України кінцем волі.

Дев'ятнадцяте століття Україна зустрічала розділеною

між Російською та Австрійською імперіями, де її землі стали

звичайними провінціями, а самі українці, позбавлені волі

національної, політичної та соціальної, потрапили в тяжке

кріпацьке ярмо.

За

гетьманування Івана Мазепи на території козацької

України було збудовано багато мурованих храмів,

їхній своєрідний стиль називають козацьким

або мазепинським бароко.

До найкращих взірців цього стилю

належав Богоявленський собор

Братського монастиря у Києві

Г '

•

:долі козаки, озброєні мушкетами,

шоювали переважно в пішому строю.

5 .; - : жої кінноти вони захищалися

- ":: ; - укріпленням з возів

Після кожного нападу на українські

землі ординці гнали в Крим ясир -

бранців, яких продавали на

невільницьких ринках Кафи

та інших портових міст

При Братському монастирі митрополит

Петро Могила заснував вищий навчальний

заклад, що згодом став називатися

Києво-Могилянською академією.

Освіту в її стінах здобули багато видатних

діячів України та інших православних країн