Савлук М.І. та ін. Гроші та кредит

Подождите немного. Документ загружается.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ і НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УКРАЇНСЬКА ФІНАНСОВО-БАНКІВСЬКА ШКОЛА при КНЕУ

Підручник

За загальною редакцією

доктора економічних наук, професора,

заслуженого діяча науки і техніки України

М. І. Савлука

Затверджено Міністерством освіти і науки України

Київ 2001

Κ 65.262 Розповсюджувати та тиражувати

Γ 89 без офіційного дозволу КНЕУ забороняється

Автори:

Μ. І. Савлук, А, М. Мороз, М. Ф. Пуховкына,

І. М. Лазепко, І. В. Шамова, І. В. Токмакова

Рецензенти

А. І, Даниленко, д-р екон. наук, проф.

(Ін-т економіки НАН України)

Н. І. КостІна, д-р екон. наук, проф.

(Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка)

Гриф надано Міністерством освіти і науки

Лист №1/11-2498 від 29.09.2000

Гроші та кредит: Підручник / М. І. Савлук, А. М. Мороз,

М. Ф. Пуховкіна та ін.; За заг. ред. Μ. І. Савлука. — К.: КНЕУ,

2001. — 602 с.

ISBN 966-574-199-3

У підручнику висвітлені теоретичні аспекти функціонування в ринковій

економіці таких економічних категорій, як гроші, кредит, грошовий та ва-

лютний ринки, визначені на цій основі методологічні засади формування,

розвитку та діяльності банків, банківської, грошової та валютної систем.

Проаналізовані процеси розвитку кількісної теорії грошей, сутність кейнсі-

акських та монетаристських грошових концепцій.

Для студентів економічних спеціальностей вищих закладів освіти тре-

тього та четвертого рівнів акредитації, аспірантів, викладачів, наукових і

практичних працівників.

ББК 65.262

Μ Φ Пуховкіна та ін, 2001

ПЕРЕДМОВА

Шановні читачі!

озбудова в Україні ринкової економіки вису-

нула на передній край економічної науки та

практики дослідження І вивчення сутності та

механізмів функціонування категорій «гро-

ші» та «кредит». На їх використанні грунтується біль-

шість інструментів ринкового господарювання; ціноут-

ворення, розрахунково-платіжні відносини, банківська

діяльність, системи економічного стимулювання, ко-

мерційний розрахунок, інвестиційна діяльність, фон-

довий і валютний ринки, страхування тощо. З ураху-

ванням закономірностей функціонування грошей і

грошового ринку, банків, банківської системи формує-

ться економічна політика держави взагалі і грошово-

кредитна політика центрального банку зокрема, здійс-

нюється державне регулювання всіх сфер економічного

життя суспільства.

У зв'язку з цим вивчення дисципліни «Гроші та кре-

дит» є необхідною умовою підготовки економістів ви-

щої кваліфікації. Особливо важливу роль ця дисципліна

відіграє в підготовці фахівців з банківської справи, фі-

нансів, страхування, бухгалтерського обліку та аудиту,

на яких переважно і розрахований цей підручник. Він

забезпечує науково-теоретичну і методологічну основу

для формування системи знань з конкретно-прикладних

дисциплін за кожною з названих спеціальностей.

Підручник, що пропонується Вашій увазі, докорін-

но відрізняється від підручника під такою ж назвою,

виданого за участі наших авторів у 1992 р. видавницт-

вом «Либідь».

По-перше, Україна вже майже 10 років розбудовує

економіку ринкового типу, набула значного досвіду

використання грошей і кредиту в надто складних умовах перехід-

ної економіки, пережила небачену за мирних умов гіперінфля-

цію, розбудувала в основному інфраструктуру власних банківсь-

кої, грошової І валютної систем, сформувала в загальних рисах

грошовий, фондовий та валютний ринки тощо. У авторів з'яви-

лися широкі можливості для перевірки теоретичних положень на

практичному досвіді та фактичних матеріалах своєї країни, чого

не було при написанні підручника 1992 р.

По-друге, докорінно змінилася типова програма дисципліни

«Гроші та кредит», значно посилилася її теоретико-методоло-

гічна спрямованість, у зв'язку з чим у цьому підручнику з'яви-

лися нові розділи, деякі — вилучені, а ті, що залишилися, суттєво

перероблені.

По-третє, за цей час Істотно активізувалася українська нау-

кова думка у сфері грошей, кредиту, банківської справи, з'явили-

ся численні публікації з цих питань вітчизняних учених (статей у

журналах і наукових збірниках, монографій, навчальних посібни-

ків та підручників), а також опубліковано чимало перекладних

фундаментальних праць зарубіжних авторів. Це дало можливість

нам значно уточнити та поглибити свої позиції з багатьох спір-

них питань, істотно підвищити дискусійність викладу найбільш

складних тем курсу.

По-четверте, за ці роки помітно поліпшилася підготовка сту-

дентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів

третього та четвертого рівнів акредитації, зокрема з макроеконо-

мІки та економічної теорії, зі спеціальних дисциплін, що дало

підстави авторам значно поглибити та ускладнити виклад усіх

розділів курсу, зосередити основну увагу на його теоретичних та

методологічних аспектах і менше уваги приділяти практично-

прикладним питанням, щоб уникнути дублювання.

Авторами окремих розділів підручника є: М. І. Савлук— кері-

вник авторського колективу (передмова, розділи 1, 2, 3, 4.1, 4.2,

4.4, 4.5, 4.6, 5, 6.1, 6.2, 6.4, 6.5, 7, 8.2, 8.3, 9.1, 9.3, 10); А. М. Мороз

(розділ 12); М. Ф. Пуховкіна (розділ 11); І М. Лазепко (розділи

8.1, 9.2, 9.4, 9.5, 9.6); І. В. Шамова (розділи 4.2, 6.3, 6.6, 6.7, 13.1,

13.2, 13.5);/. 3. Токмакова (розділи 13.3, 13.4).

Автори будуть вдячні всім читачам підручника за зауваження

та пропозиції з приводу його змісту, структури та оформлення. Свої

відгуки та зауваження просимо надсилати на адресу: м. Київ-03113,

вул. Дегтярівська, 49 «Г», Українська фінансово-банківська школа,

проф. Савлуку М. І.

Частина 1

ГРОШІ

І ГРОШОВІ СИСТЕМИ

РОЗДІЛ 1

СУТНІСТЬ ТА ФУНКЦІЇ ГРОШЕЙ

Після вивчення цього розділу Ви зможете:

• засвоїти механізм походження грошей, упевнитися

в неминучості появи грошей у процесі розвитку суспі-

льного виробництва та обміну;

• зрозуміти логіку еволюції форм грошей, об'єктивну

зумовленість переходу від повноцінних грошей до не-

повноцінних, причини та значення демонетизації зо-

лота;

• розібратися в багатогранній сутності грошей та

в їхніх функціях;

• засвоїти основні властивості грошей, які консти-

туюють їх як самостійну економічну категорію,

• визначити основні прояви ролі грошей у розвитку

ринкової економіки.

І.І. ПОХОДЖЕННЯ ГРОШЕЙ.

РОЛЬ ДЕРЖАВИ У ТВОРЕННІ ГРОШЕЙ

Гроші — одне з найдавніших явищ у житті суспіль-

ства — відіграють важливу роль у його економічному і

соціальному розвитку. Вони завжди привертали до се-

бе пильну увагу науковців. Уже в працях Платона й

Аристотеля є цікаві висловлювання про гроші. Часто

згадується про них і в літописах періоду Київської Ру-

сі. Проте систематичні дослідження грошей і форму-

вання їх наукових теорій почалися з розвитком капіта-

лізму. Вивчення грошей значною мірою визначило

формування економічної теорії як науки.

Класична політекономія Заходу, по суті, виросла з до-

слідження фундаментальних проблем грошей, що були

поставлені у працях А. Сміта і Д. Рікардо. Наукові роз-

робки цих учених стали також джерелом теорії грошей

К. Маркса, яка займає важливе місце в марксистській

економічній науці. Багато уваги проблемам грошей приділялося у

працях відомих економістів Заходу XIX—XX ст. — Дж. С. Міля,

У. Джевонса, Л.Вальраса, М.Туган-Барановського, А. Маршалла,

Дж. Кейнса, П. Самуельсона, Д. ПатІнкіна, М. Фрідмана та ін.

Незважаючи на багатовікові дослідження І велику кількість

теоретичних концепцій грошей, людство сьогодні не має одно-

значної й остаточної відповіді на питання, що ж таке гроші. Уяв-

лення, які не викликали сумнівів в одних суспільних умовах, зі

зміною останніх вступали в суперечність з реальною дійсністю і

відкидалися. Очевидно, все це можна пояснити тим, що сутність

грошей змінюється адекватно змінам характеру суспільних від-

носин, в яких вони функціонують. Тому для пізнання природи

грошей необхідно з'ясувати питання про їх походження, про

причини, що зумовлюють виникнення та існування грошей в

економічному житті суспільства.

Поява грошей як результат еволюційного розвитку товарного

обміну. Щоб дати науково достовірне тлумачення сутності грошей,

потрібно насамперед дослідити їх походження. На жаль, світова еко-

номічна думка не дала однозначного пояснення цього процесу.

Починаючи з Аристотеля і до XVIII ст. у теорії грошей досить

поширеною була думка, що гроші виникли внаслідок угоди між

людьми або запроваджені законодавчими актами держави задля

полегшення обміну товарів. Таке трактування походження гро-

шей дістало назву раціоналістичної концепції.

Проте науковий аналіз походження та природи грошей, зроб-

лений класиками політичної економії А. Смітом, Д. Рікардо,

К. Марксом, довів безпідставність раціоналістичної концепції.

Адже гроші в їх найпростіших проявах виникли на ранніх ступе-

нях розвитку суспільства, коли ні фактор взаємної домовленості,

ні державна влада просто не могли відігравати істотної ролі у

формуванні економічних відносин, тим більше конституювати

таку складну їх форму, як гроші.

Засновники класичної політичної економії дійшли висновку,

що виникнення грошей зумовлене труднощами безпосереднього

обміну продуктами праці. На найнижчих щаблях економічного

Потреба в обміні виникла в епоху розкладу первіснообщинного ладу. До

того люди жили замкнутими общинами, в межах яких спільно працювали і

безпосередньо задовольняли потреби своїх членів. Усередині такої общини не

було обміну і не було потреби в грошах. Коли община стала виробляти продук-

тів більше, ніж їх потрібно було для прожитку, виникла потреба в міжобщин-

ному обміні, що відкрило шлях до появи грошей. Разом з тим це започаткувало

процес руйнування самої общини.

розвитку, коли виробники тільки почали* одержувати надлишки

продуктів своєї праці і хотіли їх обміняти, зробити це було до-

сить складно: бажання двох суб'єктів ринку щодо обміну спожи-

вними вартостями не збігалися, Наприклад, власник шкур овець

хотів виміняти на них зерно, але власнику зерна потрібна була

сокира. Добре, якщо власник останньої мав потребу в шкурах

овець, тоді обмін міг відбутися. Інакше всі троє нічого не могли

придбати І поверталися з ринку зі своїми товарами.

Поступово учасники обміну впевнювалися в тому, що серед

продуктів, котрі обмінюються на ринку, є такий, попит на який

найбільший, тобто він має найвищу споживну вартість. Цей про-

дукт завжди можна легко обміняти на необхідне в даний момент

благо. Припустимо, що таким продуктом у даній місцевості є

сіль. Якщо вона виявиться в місці обміну, то власник овечих

шкур відразу обміняє їх на сіль, за яку потім виміняє необхідне

йому зерно прямо чи опосередковано: спочатку — сокиру, а за

неї — зерно.

У цьому випадку сіль для власника шкур є не просто спожив-

ною вартістю, а засобом обміну, тобто виконує найпростішу фун-

кцію грошей. З розвитком і ускладненням обміну такі продукти

стають дедалі бажанішими для учасників обміну. їх починають

приймати всі в обмін на звичайні продукти, а відтак вони поступо-

во набувають нової споживної вартості — властивості бути за-

гальним товарним еквівалентом. В окремих місцевостях, де з гли-

бокої давнини відбувався обміні поступово виділялися свої товари

на роль загального еквівалента. У такій ролі в різних народів ви-

ступали худоба, хутра, сіль, зерно, черепашки, метали та ін.

Стихійне закріплення за одним із товарів ролі загального екві-

валента означало, власне, появу грошей в їх найпростішому ви-

гляді. Вони вже могли виконувати висхідні, базові грошові фун-

кції — засобу вимірювання вартості та засобу обігу. Проте на цій

примітивній формі розвиток грошей не зупинився.

У міру розвитку товарного виробництва, зростання продукти-

вності суспільної праці, ускладнення та розширення територіаль-

них меж обміну ринок неухильно посилював вимоги до грошово-

На перший погляд може видаватися, що товарний метаморфоз з участю

грошей як звичайних товарів, наприклад «овеча шкура — сіль, сіль — сокира», с

звичайним бартером, подібним до операції «овеча шкура — сокира». Проте це не

так. Поява в цій операції грошового посередника — солі — надає їй істотних

відмінностей і переваг перед звичайним бартером: вона значно спростилася,

прискорилася і здешевилася, підвищилась її надійність, суспільна підконтроль-

ність, оскільки в ній з'являється третій суб'єкт.

го товару. Зокрема посилювалися вимоги щодо портативності,

здатності легко ділитися і відновлювати потрібну форму, трива-

лого зберігання фізичних якостей, високої питомої вартості та

здатності тривалий час утримувати її на незмінному рівні та ін.

Формування перелічених вимог привело спочатку до заміни в

ролі загального еквівалента звичайних товарів першої необхід-

ності (худоба, сіль, зерно) товарами-прикрасами (перли, чере-

пашки, хутра тощо), а потім цих останніх — кусочками металів,

спочатку звичайних (залізо, мідь), а потім — благородних (сріб-

ло, золото).

Потреби ринку в забезпеченні ефективного обміну та його

вимоги до грошей набули поступово настільки важливого зна-

чення, що відбулося розмежування природної споживної вартості

грошового товару — його здатності задовольняти певну потребу

людини і його специфічної споживної вартості як грошей — здат-

ності задовольняти потреби ринку в засобах обігу, зберігання

вартості тощо. У цій ролі грошовий товар набув здатності задо-

вольняти будь-яку потребу людини, знеособлену абстрактну людсь-

ку потребу як таку. Причому в міру актуалізації другої споживної

вартості грошового товару послаблювався зв'язок останнього з

першочерговими життєвими потребами. Врешті-решт роль гро-

шей взагалі перейшла до нематеріального носія, що зовсім не має

ніяких споживних якостей. Це сталося в середині XX ст. через

демонетизацію золота.

Як видно з викладеного, виникнення та розвиток грошей —

тривалий еволюційний процес, зумовлений стихійним розвитком

товарного виробництва та обміну. Таке трактування походження

грошей дістало назву еволюційної концепції. Воно є більш нау-

ково достовірним і створює сприятливу базу для вияснення сут-

ності грошей. З нього випливає ряд важливих висновків:

• по-перше, гроші за походженням — це товар, але не просто

товар, а носій певних суспільних відносин, формування яких зу-

мовило виділення з широкого ряду звичайних товарів одного —

грошового;

• по-друге, як результат тривалого еволюційного розвитку то-

варного виробництва І ринку гроші самі не можуть бути застиг-

лим, раз І назавжди даним явищем, а повинні постійно розвива-

тися як по суті, так і за формами існування;

• по-третє, гроші не можуть бути скасовані чи змінені угодою

людей або рішенням держави доти, доки існують адекватні гро-

шам суспільні відносини, так само як і не можуть бути «введені»

там, де таких відносин не існує.

Роль держави у творенні грошей. Визнання еволюційної

концепції походження грошей не знімає зовсім питання про роль

раціонального чинника в творенні грошей, насамперед держави.

Завдяки своїй суспільній природі і надзвичайно важливій еконо-

мічній та соціальній ролі гроші і держава Існують у тісному взає-

мозв'язку і взаємовпливі. Тому немає підстав взагалі заперечува-

ти роль держави в еволюції грошей. Але ця роль не консти-

туююча, а трансформуюча. Іншими словами, не держава створює

гроші як економічне явище, хоча вона може визначати та зміню-

вати зовнішні атрибути грошей, тобто впливати на форму грошей

з метою кращого пристосування їх до ефективного виконання су-

спільної ролі.

Наприклад, держава надала металевим грошам форму монети,

завдяки державі стала можливою заміна золотих грошей непов-

ноцінними кредитними грошима, держава визначає номінал,

форму, порядок емісії грошових знаків тощо. Але всі ці дії дер-

жави щодо грошей не зачіпають їх сутності, не визначають і не

заперечують її, тобто мають чітко визначені межі. Якщо ж дер-

жава у своїх трансформуючих діях виходить за ці межі, наприк-

лад емітує такі гроші, які втрачають довіру до себе з боку суспі-

льства, а отже — перестають бути грошима по суті, то сама

економічна дійсність починає «шукати» чи створювати більш на-

дійні гроші, зокрема вдається до послуг Іноземної валюти чи кре-

дитних зобов'язань (векселів) надійних комерційних структур. За

таких умов держава змушена буде обмежити свій вплив на гроші

вказаними межами, замінити «неякісні» гроші якісними, провів-

ши грошову реформу, і надалі рахуватиметься з об'єктивною

природою грошей у своїх трансформуючих діях.

Характерно, що роль держави у формуванні грошей поступово

посилювалася в міру розвитку самих грошей, підвищення їх ролі і

посилення вимог до них з боку ринку. На перших порах, коли сам

ринок стихійно висував на роль грошей один з найбільш ходових

товарів, зовнішнє втручання в цей процес було мінімальним.

Із закріпленням ролі грошей за дорогоцінними металами

втручання держави у створення грошей помітно посилилось. Во-

на взяла на себе зобов'язання надавати грошам точно визначену

форму (монета), установила контроль за виробництвом грошей

(чеканка монет, фіксація проби металу, контроль вмісту дорого-

цінного металу в монетах), організувала боротьбу із фальшуван-

ням монет тощо.

Ще більшою стала роль держави у функціонуванні грошей пі-

сля демонетизації золота. Вона визначає не тільки форму грошей,

а й їх вартість, регулюючи насамперед масу грошей в обороті.

Завдяки зусиллям держави, передусім її центрального банку, зви-

чайні клаптики паперу чи прості записи в бухгалтерських книгах

банків набули здатності виконувати функції і роль грошей.

Проте це не означає, що держава стала творцем неповноцін-

них грошей, що її роль у цьому процесі визначальна, а самі суча-

сні гроші — виключно продукт, створений державою. Гроші і

сьогодні є продуктом ринку. По-перше, якраз ринок спричиняє

об'єктивну потребу в грошах, з чим держава не може не рахува-

тися. По-друге, ринок висуває жорсткі вимоги до носія грошових

функцій, І держава повинна створити такого носія, який здатний

найповніше задовольняти ці вимоги. По-третє, кількість грошей в

обороті визначається певними об'єктивними закономірностями,

які держава мусить враховувати у своїх регулятивних діях щодо

грошей. Тому І сьогодні гроші не декретуються державою, а по-

роджуються самою ринковою економікою.

1.2. СУТНІСТЬ ГРОШЕЙ.

ГРОШІ ЯК ГРОШІ І ГРОШІ ЯК КАПІТАЛ

Сутність грошей. За своїм місцем у товарному виробництві

й обміні гроші — це специфічний товар, що має властивість об-

мінюватися на будь-який інший товар, тобто є загальним екві-

валентом.

Природа грошей як загального еквівалента визначається пере-

дусім їх походженням. Як було показано вище, гроші виникли

внаслідок стихійного виділення з безлічі товарів одного, най-

більш придатного за своїми фізичними властивостями виконува-

ти роль загального еквівалента. Але й після завершення форму-

вання грошей як самостійного економічного явища носієм їх

протягом тисячоліть були товари в їх натурально-речовому ви-

гляді, зокрема срібло і золото. Будучи звичайними товарами, во-

ни визначали також товарну природу самих грошей, суспільну

роль яких виконували нібито за сумісництвом.

Проте не можна пояснювати товарну природу грошей тільки

їх походженням чи закріпленням їх суспільної ролі за певним

конкретним товаром. Гроші є товаром самі по собі, по своїй сут-

ності, що визначається їх місцем у товарних відносинах. Це помі-

тно було вже за тих умов, коли в ролі грошей виступали конкрет-

ні товари. Так, золото, ставши монопольним носієм грошової

суті, набуло подвійного існування — як звичайний товар і як