381
Більш виразне збільшення в [3H]-ГАМК зв’язуванні з
мембранами гідри спостерігали за наявності загальних анестетиків.
Пропофол (100 пМ) та синтетичний стероїд, похідний
альфаксалону (10 пМ), збільшили зв’язування на 38 та 30 %
відповідно. Ці препарати також збільшували [3H]-ГАМК зв’язу-
вання з мембранами кори головного мозку щура (A. Concas et al.,
1991; N. Harrison et al., 1987).
Отже, кишковопорожнинні, особливо представники роду
Hydra, мають найпростішу та, ймовірно, еволюційно найстарішу
нервову систему серед тварин. У гідри нервова система
організована як нервова мережа, що пронизує тіло тварини, із
підвищеною концентрацією нейронів біля гіпостома та підошви
(J.A. Westfall, 1996). Нейропептиди, катехоламіни та ацетилхолін
були виявлені в цих тварин (M. Calberg, 1992; P. Castano, S. Rossi,
1978; G. Kass-Simon, L. Passano, 1978; A. Spenser, 1989), але їхні
біологічні функції вивчені набагато менше в гідри, ніж у гідроїдних
поліпів та медуз (A.N. Spenser, 1989). Завдяки роботам деяких
авторів (S. Bellis et al., 1991; G. Venturini, A. Carolei, 1992) з’явилася
нова інформація про фізіологічну роль цих нейротрансмітерів.
Доведено, що ГАМК збільшує тривалість харчової реакції у Hydra
vulgaris, а вплив ГАМК опосередкований популяцією ГАМК-
рецепторів при впливах бензодіазепінів (P. Pierobon et al., 1995).
Більше того, біохімічні дослідження засвідчили участь ГАМК у
пейсмекерних координаційних системах гідри (A. Pannacione et al.,
1996). Висновки, зроблені цими авторами, про те, що ГАМК-
рецептори Hydra vulgaris потенційно модулюються нейросте-
роїдами, дають можливість переконатися, що ця фармакологічна