Санагурський Д.І. Об’єкти біофізики: монографія
Подождите немного. Документ загружается.
411
ембріогенезі в’юна та шпорцевої жаби, що свідчить про
універсальність наявних змін у холоднокровних. Отримано
нові дані про принципи часового організування зародків
холоднокровних.
3. Запропоновано новий підхід до моделювання змін МП на
ранніх стадіях ембріогенезу в’юна, коли за допомогою
диференціальних рівнянь можна описувати згасаючі власні
коливання. Вперше запропоновано математичну модель
процесів раннього ембріогенезу тварин, яка основана на
нововму класі динамічних моделей. За допомогою цієї
моделі подано опис найбільш суттєвих процесів розвитку
зародків в’юна на основі виявлених причинно-наслідкових
залежностей між динамікою біоелектричних та метабо-
лічних параметрів ембріональних об’єктів. А також уза-
гальнено функціональні взаємодії між досліджуваними
процесами на молекулярному та вищих рівнях організу-
вання біосистем з використанням тріадних структур.
4. Проаналізовано можливості комп’ютерного моделювання
та числової оптимізації метаболічних процесів на прикладі
біосинтезу флавінових коферментів у дріжджів.
ÑÏÈÑÎÊ Ë²ÒÅÐÀÒÓÐÈ
1. Агаджанян Н.А., Шабатура Н.Н. Биоритмы, спорт, здоровье.
– М.: Физкультура и спорт, 1989. – 209 с.
2. Адрианов В.К., Курелла Г.А., Литвин Ф.Ф. О взаимосвязи
потенциалов покоя и фотосинтеза. – В кн.: Физико-химические
основы авторегуляции в клетках. – М.: Наука, 1968. – С. 200–206.
3. Айзенштанд В.С., Баранов А.Ю. Современные проблемы
оогенеза. АН СССР, науч.совет. – М.: Наука, 1977. – 319 с.
4. Антомонов Ю.Т. Моделирование биологических систем. –
Киев: Наук. думка, 1977. – 260 с.
5. Аптер М. Кибернетика и развитие. – М.: Мир, 1970. – 215 с.
6. Аршавский И.А. Физиологические механизмы и законо-
мерности индивидуального развития. – М.: Наука, 1979. – 186 с.
7. Ахалкаци Р.Г., Тимофеева М.Я., Помойницкий В.Д., Кафиани
К.А. // Клеточное ядро и ультраструктура. – М.: Наука, 1970. –
376 с.
8. Ашмарин И.П., Ключарев А.А. Ингибиторы синтеза Белка. –
Л.: Наука, 1975. – 280 с.
413
9. Ашофф Ю. Обзор биоритмов // Биологические ритмы: В 2 т. /
Под ред. Ю. Ашоффа. – М.: Мир, 1984. – Т.1. – С. 12–21.
10. Баденкова С.В., Добродеев О.П., Сухова Т.Е. Распределение
свинца в разрезе верховых торфяников как показатель
нарастающего загрязнения атмосферы // Вестн. Москов. ун-та.
География, 1982. – № 3. – С. 53–58.
11. Балабан Р.Б., Курант В.В., Столяр О.Б., Бродін С.В., Грубінко
В.В. Вплив іонів важких металів на активність трансаміназ в
організмі коропа // Біологія тварин, 2000. – Т. 2. – № 1. – С. 87–92.
12. Барабой В.А. Антиокислительная и биологическая
активность мелатонина // Укр. биохим. ж-л, 2000. – Т. 72. – № 3. –
С. 5–11.
13. Барский Е.Л., Саванина Я.В, Лебедева А.Ф. Действие
различных тяжелых металлов на рост клеток Pseudomonas
diminuta и образование металлсвязывающих белков // Вестн.
Москов. ун-та. – Сер. 16. – Биология, 2000. – № 4. – С. 40–43.
14. Бекенблит М.Б., Глаголева Е.Г. Электричество в живых
организмах. – М.: Наука, 1988. – 285 с.
15. Белоусов Л.В. Цитомеханический контроль морфогенеза //
Цитология, 2000. – Т. 42. – № 1. – С. 84–91.
16. Беляева В.Н., Черфас Н.Б. О процесах созревания и
оплодотворения в яйцеклетках вьюна // Вопр. ихтиологии, 1965. –
№ 5. – Вып. 1 (34). – C. 82–90.
414
17. Бересткина М.Д., Данильченко О.П., Тушмалова Н.А. Hydra
attenuata в качестве тест-обьекта при оценке загрязненности
сточных и природных вод // Биоиндикация и биотестирование
природных вод. – Л.: Гидрометеоиздат, 1987. – Вып. 8. – С. 71–76.
18. Бериташвили Д.Р. Исследование динамики калия и натрия,
аденозинтрифосфатаз и аденилатциклазы в раннем эмбриогенезе
вьюна: Автореф. дис. ... канд. биол. наук. – М., 1974. – 24 с.
19. Бериташвили Д.Р., Кафиани К.А., Ротт Н.Н., Квавилашвили
И.Ш. Измерение содержания калия и натрия в зародышах
костистых рыб и амфибий на ранних стадиях развития //
Механизмы контроля раннего ембрионального развития. – М.:
Наука, 1974. – С. 15–17.
20. Бериташвили Д.Р., Квавилашвили И.Ш., Кафиани К.А.
Изменение отношения K
+
/Na
+
в зародышах вьюна на ранних
стадиях развития // Цитология, 1969. – Т. 9. – № 5. – С. 574–581.
21. Бериташвили Д.Р., Квавилашвили И.Ш., Ротт Н.Н.,
Игнатьева Г.М. Накопление калия в развивающейся бластодерме
форели // Онтогенез, 1970. – Т. 1. – № 6. – С. 628–630.
22. Бериташвили Д.Р., Кутателадзе Т.В., Маршани Д.О.,
Кафиани К.В. Аденозинтрифосфаты в эмбриональном развитии
вьюна // Онтогенез, 1974. – Т. 5. – № 4. – С. 363–371.
23. Бериташвили Д.Р., Ротт Н.Н. Накопление калия в
развивающейся бластодерме карпа // Онтогенез, 1973. – Т. 4. – № 4.
– С. 424–426.
415
24. Берталанфи Л. Общая теория систем (краткий обзор). – В
кн.: Исследования по общей теории систем. – М.: Прогресс, 1969. –
С.23.
25. Бессмертный А.Н., Гринь Н.В., Говорунова Н.Н. Об
обосновании предельно допустимой концентрации сульфата олова
в атмосферном воздухе населенных мест // Гигиена и санитария,
1991. – № 9. – С. 62–64.
26. Биологические ритмы: В 2 т. / Под ред. Ю. Ашоффа. – М.:
Мир, 1984. – Т. 2. – 262 с.
27. Биомониторинг исторического прошлого тяжёлых металлов
в природных экосистемах / А.В. Жулидов, А.Д. Покаржевский, А.А.
Гусев / Радиоэкология почвенных животных. – М., 1985. – С. 186–
198.
28. Біофізика / П.Г. Костюк, В.Л. Зима, І.С. Магура, М.С.
Мірошниченко, М.Ф. Шуба. – К.: Обереги, 2001. – 542 с.
29. Богач П.Г., Клевець М.Ю., Рибальченко В.К. Основи
електрофізіології. – К.: Вища шк., 1984. – 231 с.
30. Божкова В.П. pH в раннем эмбриогенезе морских ежей //
Цитология, 1991. – Т. 33. – № 11. – C. 153–159.
31. Божкова В.П. Динамика изменений мембранных
характеристик в процессе дробления зародышей вьюна и
аксолотля: Автореф. дисс. … канд. биол. наук. – М., 1971. – 27 с.
32. Божкова В.П. Роль клеточной поверхности в стимуляции
размножения клеток // Онтогенез, 1986. – Т. 17. – № 5. – С. 453–469.
416
33. Божкова В.П., Квавилашвили И.Ш., Ротт Н.Н., Чайлахян
Л.М. Исследование электрохимических свойств мембран
развивающихся зародышей аксолотля и вьюна в период деления
дроблений // Биофизика мембран: Материалы симпоз. – Каунас: Б.
и., 1971. – С. 165–174.
34. Божкова В.П., Квавилашвили И.Ш., Чайлахян Л.М.
Некоторые электрофизиологические характеристики дробящегося
яйца аксолотля // Цитология, 1974. – Т. 16. – С. 590–596.
35. Божкова В.П., Ковалев С.А., Чайлахян Л.М., Шилянская Э.Н.
Исследование электрической связи между клетками зародышей
вьюна на ранних стадиях развития // Онтогенез, 1971. – Т. 2. – № 5.
– C. 512–516.
36. Божкова В.П., Литинская Л.Я., Сидорова В.Ю. и др.
Изменение внутриклеточного pH в клеточном цикле зародышей
морских ежей в период делений дробления // Онтогенез, 1987. – Т.
18. – № 2. – C. 134–139.
37. Божкова В.П., Розанова Н.В. Современное состояние
проблемы щелевых контактов и представление об их роли в
развитии // Онтогенез, 1998. – Т. 29. – № 1. – С. 5–20.
38. Божкова В.П., Ротт Н.Н., Квавилашвили И.Ш., Чайлахян
Л.М. Измерение электрической связи между клетками зародышей
аксолотля в период делений дробления // Онтогенез, 1973. – Т. 4. –
№ 5. – С. 523–526.
417
39. Божкова В.П., Чайлахян Л.М. Специфическая роль ионов в
предзародышевом и зародышевом развитии // Внешняя среда и
развивающийся организм. – М.: Наука, 1977. – С. 210–256.
40. Бойко Н., Целевич М., Санагурський Д. Вплив йонів важких
металів на активність Na
+
, K
+
-АТФ-ази та динаміку
трансмембранного потенціалу зародків в’юна // Вісник Львів. ун-
ту. – Сер. біол., 2002. – Вип. 29. – С. 25–31.
41. Бойко Н.М., Гойда О.А. Морфогенез та електричні параметри
мембран зародків в’юна за умов наявності в середовищі важких
металів // Актуальні проблеми мед., біол., ветер. і сільськ. госп.,
1996. – С. 85–86.
42. Бойко Н.М., Гойда О.А., Дика М.В. Вплив іонів важких
металів на електрогенез мембран зародків в’юна // Тези доповідей
VII Українського біохімічного з’їзду. – Ч. І. – Київ, 1997. – С. 36–37.
43. Бойко Н.М., Кулачковський О.Р., Ковалишин І.В., Целевич
М.В., Санагурський Д.І. Вплив катіонів нікелю та марганцю на
ультраструктуру бластомерів зародків в’юна // Вісн. Харків. ун-ту. –
Сер. “Біофізичний вісник”. 2002. – Вип. 1(10). – С. 62–67.
44. Бойко Н.М., Санагурський Д.І. Вплив антибіотиків класу
фторхінолонів на динаміку трансмембранного потенціалу зародків
в’юна // Біологія тварин, 2000. – Т. 2. – № 2. – С. 135–137.
45. Бойко Н.М., Санагурський Д.І. Вплив іонів важких металів на
динаміку трансмембранного потенціалу зародків риб // Вісн.
Харків. ун-ту. – Сер. Біофіз. вісник, 2000. – Вип. 2(7). – С. 42–46.
418
46. Бойко Н.М., Санагурський Д.І. Вплив катіонів важких металів
на електрофізіологічні параметри мембран зародків в’юна // Тези
доп. ІІІ з’їзду Укр. біофіз. т-ва. – Львів, 2002. – С. 248.
47. Бойко Н.М., Санагурський Д.І. Динаміка трансмембранного
потенціалу зародків в’юна в умовах впливу іонів важких металів //
Вісн. Львів. ун-ту. – Сер. біол., 2000. – Т. 25. – С. 3–7.
48. Бойко Н.М., Целевич М.В., Кулачковський О.Р., Ковалишин
І.В., Санагурський Д.І. Ультраструктура бластомерів зародків в’юна
за умов впливу катіонів важких металів // Матер. міжнар. конфер.
пам’яті І.В. Шостаковської – Львів, 2002. – С.13.
49. Бойко Н.М., Целевич М.В., Санагурський Д.І. Зміна активності
Na
+
, K
+
-АТФ-ази мембран зародків в’юна під впливом катіонів
важких металів // Зб. наук. праць: Проблеми екологічної та
медичної генетики і клітинної імунології. – Київ; Луганськ; Харків,
2002. – Вип. 2(41). – С. 17–23.
50. Бойко Т.Ф. Металлоносность поверхносных вод и рассолов. –
М.: Недра, 1969. – 120 с.
51. Болдырев А.А. Строение и функции биологических мембран.
– М.: Знание, 1987. – 63 с.
52. Брагинский А.П. Теоретические аспекты проблемы “нормы и
патологии” в водной экотоксикологии // Теор. аспекты водной
токсикологии. – Л.: изд-во – 1981. – С. 29–40.
53. Брагинский А.П., Щербань Э.П. Острая токсичность тяжелых
419
металлов для водных беспозвоночных при различных
температурных условиях // Гидробиол. ж-л, 1978. – Т. 14. – № 6. –
С. 86–92.
54. Брежестовский П.Д., Гойда Е.А., Медына И.Р., Чабан В.В.
Роль цитоскелета в регуляции циклических изменений
электрических параметров мембран зародышей вьюна Misgurnus
fossilis // Онтогенез, 1993. – № 3. – С. 81–91.
55. Брежестовский П.Д., Медына И.Р. Механоактивируемые
калиевые каналы в плазматической мембране дробящихся заро-
дышей вьюна // Докл. АН СССР, 1988. – T. 302. – № 4. – C. 969–972.
56. Бродский В.Я. О природе околочасовых (ультрадианных)
внутриклеточных ритмов. Сходство с фракталами // Изв. АН. –
Сер. Биол., 1998. – № 3. – С. 316–329.
57. Бродский В.Я. Околочасовые (ультрадианные) клеточные
ритмы: начало исследований. Некоторые итоги // Онтогенез, 2000.
– Т. 31. – № 6. – С. 316–329.
58. Бродский В.Я., Нечаева А.В. Ритм синтеза белка. – М.: Наука,
1988. – 239 с.
59. Бродский В.Я., Нечаева Н.В., Звездина Н.Д. и др. Изменение
концентрации ионов кальция и ритм синтеза белка в культуре
гепатоцитов // Изв. АН. – Сер. биол., 2002. – № 1. – С. 10–16.
60. Бузников Г.А. Нейротрансмиттеры в эмбриогенезе. – М.:
Наука, 1987. – 232 с.
420
61. Бузников Г.А. Низкомолекулярные регуляторы зародыше-
вого развития. – М.: Наука, 1967. – 265 с.
62. Бузников Г.А. Низкомолекулярные физиологически активне
вещества в регуляции первых делений дробления. – В кн.:
Межклеточные взаимодействия в дифференцировке и росте. – М.:
Наука, 1970. – С. 150–159.
63. Бузников Г.А. Роль медиаторов нервной системы в инди-
видуальном развитии // Онтогенез, 1971. – Т. 2. – № 1. – С. 5–13.
64. Бузников Г.А. Моноамины и ацетилходин как регуляторы
процесов эмбриогенеза. – В кн.: Проблемы экспериментальной
биологии. – М.: Наука, 1977. – С. 304–310.
65. Бузников Г. А., Турпаев Т.М. Особенности внутри- и меж-
клеточной сигнализации на биологических моделях ооцит –
ранний зародыш – нейрон. – В кн.: Внутриклеточная сигнализация
/ Под ред. П.Г. Костюка, М.А. Островского. – М.: Наука, 1988. –
236 с.
66. Бюннинг Э. Ритмы физиологических процессов. – М.: Мир. –
1961. – 184 с.
67. Веренинов А.А. ст., Веренинов А.А. мл. Ионный
электрический и водный баланс в животной клетке. Система с
активным транспортом катионов, гольдмановскими каналами и
симпортом типа Na
+
, K
+
, 2 Cl
-
68. Веренинов А.А., Марахова И.И. Транспорт ионов у клеток в
культуре. – Л.: Наука, 1986. – 292 с.