Ромащенко М.І. та iн. Системи краплинного зрошення: навчальний посібник

Подождите немного. Документ загружается.

Таким чином встановлюють всі інші поливи. Результати визначень зведені в

табл. 4.16.

4.16. Строки і норми поливу помідор в рік

85 %-ї забезпеченості (МС Дніпропетровськ)

№

поливу

Дата поливу

Поливна норма,

/га

1 20.05 129

2 26.05 129

3 2.06 129

4 8.06 129

5 15.06 129

6 22.06 129

7 27.06 129

8 6.07 129

9 18.07 129

10 26.07 129

11 2.08 129

12 8.08 129

13 14.08 129

14 20.08 129

15 28.08 129

Зрошувальна норма 1935 м

/га

При необхідності проведення вологозарядкового поливу величину його

визначають за формулою (4.15), (4.16) при λ=0,6.

Мінімальний міжполивний період встановлюють як мінімальну різницю

між суміжними датами. Для даного випадку мінімальний період між шостим

і сьомим поливами (22.06 і 27.06) і складає 5 днів.

4.6. Побудова графіка поливів

Графік поливів будують для встановлення послідовності проведення по-

ливів на декількох зрошуваних ділянках. Він ефективний тоді коли на цих ді-

лянках проводять поливи декількох сільськогосподарських культур.

Тривалість поливу розраховують за формулою

⋅⋅

⋅

1000

, (4.18)

де

– коефіцієнт використання води; – витрата крапельниці, л/годину;

– кількість крапельниць на 1 га.

При використанні окремих крапельниць (наприклад, полив саду) кіль-

кість крапельниць на 1 га

визначають за формулами (4.3), (4.4). При

застосуванні поливних стрічок, коли створюється суцільна смуга зволоження

кількість крапельниць розраховують за формулою.

⋅

10000

, (4.19)

де – відстань між поливними трубками, м; – відстань між мікроводо-

випусками (емітерами) в поливній стрічці, м.

a b

Тривалість поливу однієї зрошуваної ділянки, як правило, складає декі-

лька годин. Отже в один день можна полити декілька ділянок послідовно. В

зв’язку з цим графік поливів будують не по днях, як при інших способах по-

ливу, а погодинно. Як приклад, на рис. 4.8. показаний такий графік поливу

овочевої сівозміни за червень.

Приклад 4.8.

Побудувати графік поливів овочевої сівозміни, якщо задані строки і но-

рми поливу окремих культур (табл. 4.17). Структура сівозміни така: томати

займають 4 ділянки; перець – 1; капуста рання – 1 і цибуля – 2. Для поливу

застосовують поливну стрічку Aqua TraXX ERA5XX1234 з витратою одного

емітера 0,86 л/годину (відстань між емітерами 30 см). Відстань між поливни-

ми трубками для томатів 1,2 м; перцю і капусти – 0,9; цибулі – 0,7.

Розв’язок

Для побудови графіка поливів складають відомість поливів (табл. 4.17).

Кількість крапельниць на 1 га розраховують за формулою (4.19) і для

томатів вона складає

27777

3,02,1

10000

⋅

N шт.

Тривалість поливу визначають за формулою (4.18) і для томатів вона

складає

2777786,09,0

1291000

⋅⋅

⋅

=t год.

Дату поливу призначають із інтегральних кривих дефіцитів водоспожи-

вання. Для томатів вони визначені за рис. 4.7.

Поливну витрату визначають виходячи із витрати одного емітера і їх кі-

лькості. Тоді для томатів

16,9

3600

38,0277786,0

3600

⋅

FNq

Q /с.

За даними відомості (табл. 4.17) будують графік поливів і уточнюють

час поливу так, щоб поливи не співпадали і максимальна витрата була б най-

меншою (рис. 4.8).

Графік поливу побудований таким чином, щоб одночасно проводився

полив тільки на одній зрошувальній ділянці. Цього можна досягти зміщен-

ням дат і часу поливу на невеликий період (до 1 доби). Так як тривалість по-

ливу на зрошуваних ділянках досить велика, то за один день можна полити

максимум 3 ділянки. Так як томати займають 4 ділянки, то при плануванні

поливів три поливають в призначений день, а ще одну – на день пізніше, або

раніше.

З графіка важко визначити конкретний час поливу, тому для зручності

складають додаткову відомість, де чітко проставляють дату і час поливу

(табл. 4.18).

4.17. Відомість графіка поливів овочевої сівозміни

№ ділянки

Сільськогосподарська

культура

Зрошувана площа, га

Кількість крапельниць

на 1 га

Частка площі

живлення

Зрошувальна

норма, м

/га

№ поливу

Поливна норма, м

/га

Тривалість поливу,

годин

Дата

поли-

ву

Поливна витрата, л/с

1-4 Томати 1,38 27777 0,25 1935 1

129

6,0

20.05

26.05

2.06

8.06

15.06

22.06

27.06

6.07

18.07.

26.07

2.08

8.08

14.08

20.08

28.08

9,16

5 Перець 1,35 37037 0,33 1143 1

127

4,3

20.05

2.06

9.06

12.06

23.06

18.07

28.07

5.08

14.08

11,9

6 Капуста рання 1,44 37037 0,33 762 1

127

4,3

30.04

3.05

25.05

5.06

15.06

25.06

12,7

7, 8 Цибуля 1,35 47619 0,46 1190 1

170

4,6

18.05

8.06

12.06

22.06

1.07

7.08

11.08

15,4

Разом

11,01

Рис. 4.8. Графік поливів овочевої сівозміни в червні

(р=85 %, МС Дніпропетровськ)

4.18.Строки поливів (червень)

Час Сільськогосподарська

культура

№

ділянки

№

поливу

Дата

поливу

початок кінець

Тривалість,

години

Томати 1

2.06

3.06

8.06

9.06

14.06

15.06

22.06

23.06

27.06

28.06

7:00

13:00

19:00

7:00

13:00

19:00

7:00

13:00

19:00

7:00

13:00

19:00

7:00

13:00

19:00

7:00

13:00

19:00

01:00

13:00

19:00

01:00

13:00

19:00

01:00

13:00

19:00

01:00

13:00

19:00

01:00

13:00

Перець 5

3.06

9.09

12.06

23.06

13:00

17:20

13:00

17:20

21:40

17:20

4,3

Капуста рання 6

5.06

14.06

25.06

8:00

13:00

8:00

12:20

17:20

12:20

4,3

Цибуля 7

7.06

12.06

21.06

8:00

12:40

8:00

12:40

8:00

12:00

12:40

17:20

12:40

17:20

12:40

17:20

4,6

Якщо полив планують тільки на одній ділянці, то максимальна витрата

на систему дорівнює ділянковій витраті з найбільшим значенням. Так для

розглянутого прикладу максимальна витрата складає 15,4 л/с. При цьому ма-

ксимальний гідромодуль складе

40,1

01,11

4,15

max

===

q л/(с⋅га).

Отриманий гідромодуль значно більше нормативного, тому для його

зменшення необхідно збільшити кількість зрошуваних ділянок зменшивши їх

площу.

Середньовиважена зрошувальна норма за поливний сезон дорівнює се-

редньовиваженій нормі за вегетаційний період, плюс норму вологозарядко-

вих поливів. Так як, вологозарядкові поливи в даному прикладі не планува-

лись, то середньовиважена норма складає

1502

01,11

235,1119044,176235,11143438,11935

⋅

+⋅

⋅

звсер

/га.

Контрольні запитання:

1. Яка особливість розрахунків режимів зрошення є в системах краплинного

зрошення?

2. Що значить термін „частка площі живлення рослин”?

3. Від чого залежить частка площі живлення рослин і як її розрахувати?

4. Як визначити кількість крапельниць на 1 га?

5. Що таке дефіцит водоспоживання і як його визначити?

6. Що таке біокліматичний коефіцієнт і від чого він залежить?

7. Яка особливість встановлення біокліматичного коефіцієнту для систем

краплинного зрошення?

8. Для чого вводять поправочний коефіцієнт при приведенні температури

повітря до 12-годинної тривалості дня?

9. Для чого вводять коефіцієнт вологообміну?

10. Що таке мікрокліматична поправка?

11. Для чого підбирають рік заданої забезпеченості?

12. На яку забезпеченість розраховують режим зрошення систем краплинно-

го зрошення?

13. Що таке поливна норма і як її розраховують?

14. Що таке інтегральна крива дефіциту водоспоживання і для чого її засто-

совують?

15. Для чого будують графік поливів при проектуванні зрошувальних систем?

16. Як розраховують тривалість поливу?

17. Як визначають середньовиважену зрошувальну норму?

РОЗДІЛ 5. ОСОБЛИВОСТІ ЕКСПЛУАТАЦІЇ СИСТЕМ

КРАПЛИННОГО ЗРОШЕННЯ

Досягнення високої ефективності застосування краплинного зрошення

для поливу сільськогосподарських культур можливе лише за правильної їх-

ньої експлуатації. Якщо не планувати профілактичних заходів, то це призве-

де до неправильної експлуатації системи, затрати не окупляться, так як при-

буток буде низьким. Вирощування овочів при краплинному зрошенні перед-

бачає застосування передових технологій, тому отримання високих врожаїв

можливе тільки при обов’язковому виконанні всіх агротехнічних заходів за-

хисту рослин, внесення добрив, догляду за рослинами. Система краплинного

зрошення не захищена від неправильного обробітку ґрунту і догляду за рос-

линами, тому всі роботи необхідно виконувати своєчасно і якісно.

Важливо максимально продовжити термін роботи краплинного облад-

нання. Правильна експлуатація протягом сезону, своєчасне проведення про-

філактичних і ремонтних робіт дозволяють суттєво продовжити термін робо-

ти системи.

5.1. Підготовка зрошувальної мережі

до зимового зберігання

При експлуатації системи краплинного зрошення необхідно правильно

готувати їх до зберігання в зимовий період.

При використанні однорічної краплинної трубки, її демонтують і приби-

рають з поля з подальшою утилізацією. Попередньо необхідно видалити ре-

монтну фурнітуру, що застосовувалась протягом сезону для поточного ремо-

нту, з метою подальшого використання. Важливим екологічним фактором є

зачистка поля від залишків краплинної трубки та інших полімерних відходів.

Пластик в ґрунті не розкладається, тому у багатьох випадках поля, де засто-

совувалось краплинне зрошення, засмічені залишками цієї системи. Для нор-

мальної експлуатації таких ґрунтів в майбутньому, дуже важливо очищати

поля від будь-якого пластика.

Якщо використовують багаторічну трубку, то її необхідно промити щоб

видалити всі мікро- і макрочастинки, що накопичилися за період експлуата-

ції. Після промивки, краплинну трубку змотують в бухти і відправляють на

збереження. При змотуванні необхідно злити із трубки воду. Зберігати труб-

ку необхідно в приміщенні, або в герметичних ємностях, для запобігання

проникнення гризунів, що пошкоджують систему. При збереженні в примі-

щеннях можна застосовувати препарати „Фостоксин” або „Магтоксин” для

газації. Застосовують 1-3 таблетки на 1 м

приміщення. При цьому важливо,

щоб приміщення при газації було повністю герметичним, і в ньому не знахо-

дились люди. Для боротьби з гризунами застосовують також препарат

„Шторм”, розкладаючи в приміщенні брикети, на відстані 1-2 м один від од-

ного. Найбільш ефективним є збереження полімерних деталей в герметичних

металевих ємностях. Для повного знищення всіх шкідників можна застосову-

вати газацію таких ємностей вихлопними газами.

Наступним етапом з підготовки до збереження є демонтаж пластмасових

ділянкових трубопроводів. З’єднання на цих трубопроводах з поливною тру-

бкою (штуцери) краще не знімати, так як при цьому можна пошкодити

з’єднувальні гнізда. Перед демонтажем необхідно провести промивку чистою

водою, для видалення всіх механічних частинок. Після цього гнучкий шланг

акуратно змотують, при цьому не допускають перегинів і деформацій. Здійс-

нюють вимірювання довжини кожного рукава, навішування метражу і схеми

посадки, на якій він застосовувався. Зберігати гнучкий шланг краще з крап-

линною трубкою.

Засувки і крани необхідно очистити від бруду промивши водою. Всі час-

тини, що зазнають корозії змащують технічними мастилами. При збереженні

необхідно не допускати попадання на них вологи.

Гравійно-піщані фільтри звільняють від гравію вимивши чистою водою.

Перед установкою на збереження їх необхідно висушити. Всі засувки на фі-

льтростанції змащують технічними мастилами і герметизують. Фільтруючий

гравій необхідно промити в проточній воді на решетах і здійснити знезара-

ження розчином технічних кислот для знищення синьо-зелених водоростей і

бактерій. Концентрація робочого розчину складає 0,6 % діючої речовини.

Дискові і сітчасті фільтри необхідно ретельно промити в чистій воді.

Якщо на них є сольові відкладення, здійснюють промивку в такому ж розчині

технічних кислот. Після цього всі частини знову промивають в чистій воді, і

висушують. Зберігати їх краще в зібраному вигляді.

Дуже важливим моментом є видалення води із всіх елементів краплин-

ного зрошення. При попаданні води можливе розморожування і пошкоджен-

ня частин зрошення при низьких температурах.

Здійснюють спорожнення мережі від води через колодязі. Ці колодязі

очищають від сміття і води, щільно закривають чавунними кришками.

Вологоміри виймають із ґрунту на зимове збереження.

Контрольно-вимірювальні прилади на зимовий період знімають очища-

ючи від бруду і здають на збереження в закрите приміщення. Складають при

цьому дефектну відомість.

Від ретельності підготовки всієї системи краплинного зрошення до пра-

вильного збереження в зимовий період залежить довговічність роботи систе-

ми в цілому.

5.2. Перевірка справності і підготовка зрошувальної

мережі до поливного сезону

До початку поливів зрошувальна мережа повинна бути відремонтована,

перевірена герметичність її частин, справність водомірних пристроїв і запір-

ної арматури у відповідності з дефектною відомістю, складеною при здачі

мережі на консервацію.

Шляхом візуального огляду перевіряють роботу зрошувальної мережі.

Гідротехнік веде журнал огляду внутрішньогосподарської мережі, де вказує

час проведення огляду, промивки та ремонту мережі. Перед пуском системи

в роботу обслуговуючий персонал, виправляє всі несправності, готує систему

до початку поливів.

При застосуванні поливних стрічок (однорічних чи багаторічних) необ-

хідно перед кожним поливним періодом здійснювати їх монтаж. Монтаж не-

обхідно здійснювати з дотриманням таких правил:

1. Бобіни з поливними стрічками ретельно захищають від зовнішньої дії

різних чинників до використання. Захисна упаковка не повинна зніма-

тись до тих пір, поки все не буде підготовлено для установки. Гофро-

картонні диски фіксують з кожного боку металевим або дерев’яним ди-

ском. Рекомендується, щоб бобіна фіксувалась на осі за допомогою

втулки, що вставляється в кінцеву заглушку бобіни.

2. Поливну стрічку установлюють водовипусками вверх. Це призводить

до мінімуму осідання завислих частинок на вхідні отвори, що потен-

ційно може викликати блокування стрічки.

3. Поливні стрічки краще прикопувати на глибину 2,5-25,0 см (від 1 до

10 дюймів), що дає такі переваги: знижує вірогідність механічних по-

шкоджень тваринами і робітниками в полі; поливна стрічка утримуєть-

ся в правильному положенні і не зміщується під дією вітру і коливань

температури; зменшує поверхневе випаровування води, втрати хіміч-

них добрив; покращує однорідність розподілу води і добрив в ґрунті

вздовж поливної стрічки, і безпосередню забезпечує подачу їх в коре-

неву зону; виключає небезпеку пропалювання поливної стрічки при

використанні під прозорою пластиковою плівкою. Це відбувається в

результаті фокусування сонячних променів краплями води, що конден-

суюся на нижньому боці пластика. При використанні прозорої пласти-

кової плівки поливна стрічка повинна бути прикопана.

4. Необхідно перевірити і впевнитись, що сошник для установки не має

загусениць та інших дефектів. Сошник для установки поливної стрічки

повинен мати циліндричну форму і достатній внутрішній діаметр (не

менше діаметра поливної стрічки).

5. При установці бобина з поливною стрічкою і бокові диски повинні по-

вертатись вільно. Не допускається тягти стрічку вздовж, або під землею.

Необхідно не допускати різких ривків, що можуть пошкодити стрічку.

6. В тих випадках, коли ґрунтові комахи представляють потенціальну за-

грозу, інсектициди необхідно застосовувати заздалегідь, або одночасно з

установкою поливної стрічки.

На рис. 5.1.- 5.3. наведені схеми приєднання і з’єднання поливних стрі-

чок. Поливні стрічки до ділянкового водогону приєднують через спеціальні

штуцери (конектори), що мають гумові ущільнення (додаток Ж). Для змен-

шення капітальних затрат на обладнання стандартні штуцери замінюють на

звичайні пластмасові трубки, які щільно запресовують у розвідну трубу. На

кінець поливної трубки встановлюють спеціальні заглушки (додаток Ж), або

закручують кінець і фіксують його як показано на рис. 5.1.

Рис. 5.1. Схеми приєднання поливних стрічок до ділянкового водогону:

а –

приєднання за допомогою конектора; б – приєднання без фурнітури.

Рис. 5.2. Схема з’єднання поливних трубок: а – за допомогою дротяних хомутів;

б – за допомогою конектора.

Рис. 5.3. Схема закриття кінців поливних трубок.

Запуск в роботу системи краплинного зрошення не складає проблем,

якщо дотримуватись таких правил: якщо використовують піщані фільтри, їх

необхідно промити. Новий пісок, завантажений в фільтри, містить тонкі час-

тинки, що не вимиваються при його виробництві. Ці частинки перешкоджа-

ють потоку води і, тому, повинні бути видалені зворотною промивкою як

можна швидше; нову систему необхідно заповнювати водою повільно, для

попередження проблем, пов’язаних з затисненням повітря. Первинні і вто-

ринні магістралі повинні бути відкриті, і їх необхідно промити перед тим як

закрити кінцевими; після того, як первинні і вторинні магістралі промиті, не-

обхідно продовжувати промивку бокових ліній. Це дозволить видалити бруд

і сміття, що накопичились при монтажних роботах; необхідно перевірити

тиск в насосі, фільтрі, первинних і вторинних магістралях і на кінцях бокових

ліній. Ці показання повинні співпадати з розрахунковими значеннями. Все це

повинно підтвердити „однорідність” по всій системі; необхідно пройтись по

полю і перевірити, чи є втрати води. Показання тиску, зняті попередньо, вка-

жуть на наявність великих втрат. Якщо із бокових ліній витікає мало води,

або вона взагалі не витікає, – це свідчить про затиснення системи вверх по

течії. Прощупуванням крапельної стрічки можна виявити місця затиснення:

вище нього стрічка буде жорсткою, нижче – м’якою.

5.3. Експлуатація водозабірних і очисних споруд

Попереднє очищення води від механічних домішок і водоростей здійс-

нюють у відстійниках чи фільтрах, розташованих на водоприймачі.

В басейні - відстійнику де осідають крупні домішки, необхідно постійно

підтримувати максимальний рівень води, періодично здійснювати очистку

басейна, перевіряти фільтруючі пристрої на водозаборі, вести постійний на-

гляд за збереженістю і справністю основного та допоміжного обладнання. У

відкритих водозаборах в основному застосовують фільтри касетного типу,

при їх пусконалагоджувальних роботах необхідно ретельно перевірити ущі-

льнення по периметру касет, що попереджує вільне проникнення вихідної

води в ємність фільтра. Промивку касет у водозабірно-очисних спорудах

здійснюють в період найменшого перепаду рівнів.

Перед пуском очисної станції (вузла) необхідно здійснювати промивку і

дезинфекцію водоочисних споруд і установок розчином хлору з концентраці-

єю до 100 мг/л протягом 10 хвилин.

При пуску фільтрів і гідроциклонів в експлуатацію до моменту досяг-

нення розрахункового тиску в мережі засувка на трубопроводі, що відводить

фільтрат, повинна бути відкритою на 50-60 %.

Два рази в місяць рекомендується будувати за експлуатаційними даними

криві кінематики виносу забруднень при промивці засобів очистки води з ме-

тою перевірки її ефективності. Відбір проб промивної води здійснюють через

0,5 - 1,0 хв. У випадку накопичення в фільтруючих елементах забруднень не-

обхідно збільшити інтенсивність, або тривалість промивки.

При фільтруванні вод, що містять планктон, і з метою профілактики раз

в місяць рекомендують здійснювати додаткову обробку фільтруючих елеме-

нтів розчином хлору з дозою 5-10 мг/л. Два рази за зміну необхідно здійсню-

100