- можливість використання мінералізованих вод, що непридатні для по-
ливу іншими способами;
- відсутність поверхневого стоку, що виключає ерозію ґрунтів і підняття
ґрунтових вод; тобто зведення до мінімуму, або цілковите виключення шкід-
ливого впливу на довкілля;
- можливість освоєння схилових земель (з похилом до 30°) зі складним
рельєфом, а також малопродуктивних (малопотужних, піщаних, супіщаних,
рекультивованих) земель;
- зменшення трудовитрат на будівництво, експлуатацію і технічне обслу-
говування систем мікрозрошення завдяки високій заводській готовності вуз-
лів і повній автоматизації керування процесом поливу;
- не потрібне планування поверхні ґрунту.
Проте позитивний результат від впровадження краплинного зрошення
може бути досягнуто тільки за суворого дотримання як технології самого
краплинного зрошення, так і інших технологічних прийомів вирощування
сільськогосподарських культур. При цьому можна уникнути недоліків крап-
линного зрошення, до яких відносять: засмічування і заростання отворів мік-
роводовипусків, нерівномірності розподілу води крапельницями; пошко-
дження пластмасових трубопроводів гризунами та іншими шкідниками, де-
формацій поливних стрічок, тощо.
Зазначені переваги сприяли швидкому поширенню краплинного зро-
шення в багатьох країнах світу. Вже до 1982 р., за даними Міжнародної комі-
сії з іригації та дренажу (МКІД), площа земель, що поливали краплинним
способом, досягла більше 400 тис. га й зросла за 10 років у 6 разів.
Україна також належить до країн, де краплинне зрошення почали засто-
совувати ще із самого початку 70-х років минулого сторіччя. Першими у
створенні вітчизняних технічних засобів для систем краплинного зрошення
були Інститут гідротехніки і меліорації Української академії аграрних наук
(м. Київ), Інститут зрошуваного садівництва УААН (м. Мелітополь), ВАТ
„Укрводпроект” (м. Київ).
За перші 10 років свого розвитку в Україні краплинне зрошення пройш-
ло шлях від декількох ділянок площею 1 – 5 га для проведення наукових до-
сліджень, до 8 – 10 тис. га промислових систем краплинного зрошення садів,
виноградників і ягідників до початку 80- х років. В першій половині 90- х ро-
ків минулого сторіччя для розвитку краплинного зрошення в Україні харак-
терні ті ж процеси, що й для держави в цілому – це роки глибокої системної
кризи, коли практично повністю були припинені роботи з будівництва систем
краплинного зрошення. У другій половині 90- х років ситуація повільно, але
впевнено змінювалась на краще. Причому, на відміну від інших видів зро-
шення, в цей період краплинний спосіб поливу, завдяки вже відзначеним ви-
ще перевагам починає використовуватися багатьма господарствами різних
форм власності як єдиний можливий спосіб перетворити виробництво сільсь-
когосподарської продукції в прибутковий бізнес.
Краплинне зрошення є економічно обґрунтованим і екологічно безпеч-
ним способом поливу садів, виноградників, ягідників, овочів та баштанних
8