- розрахунок кількості поливних трубопроводів по ділянках, згідно схе-
ми посадки рослин;
- розподіл ділянок на поливні блоки (враховуючи довжину рядків, поту-
жність насосно – силового обладнання, дебіт свердловин, конфігурацію полів
тощо);
- вибір вузла підготовки води (фільтростанції), враховуючи необхідні
витрати води по блоках і тривалість поливу кожної ділянки;
- гідравлічний розрахунок магістральних і розподільних трубопроводів.
Необхідно також визначити щоденну максимальну потребу води з метою
перевірки зрошувальної здатності вододжерела, вибору фільтростанції, фа-
сонних частин і арматури. Наприклад, для півдня України максимальну що-
денну зрошувальну норму можна прийняти 60 – 70 м³/га. Виходячи з цього
проводять попередній розрахунок пропускної здатності фільтростанції за фо-
рмулою: Q≥ 60 м³/га · S / T,
де Q – пропускна здатність фільтростанції, м³/годину; S – запланована
площа зрошення, га; T – запланований час роботи системи за добу (прийма-
ють близько 16 – 20 годин).
Якщо джерело водопостачання задовольняє потреби у воді, то наступ-
ним етапом є визначення кількості зрошувальних трубопроводів з урахуван-
ням технології вирощування прийнятих сільськогосподарських культур. Для
кожної культури з урахуванням схеми посадки і зайнятої площі потребу в
поливних трубопроводах встановлюють:
Lt = Sk · 10000 / L, м,
де Lt – потреба в поливних трубопроводах; Sk – площа зайнята сільсько-
господарською культурою; L – відстань між поливними трубопроводами
(приймають згідно схеми посадки рослин).
Особливістю проектування і будівництва цих систем є використання ти-
пових (модульних) блоків площею 10-12 га для виноградників та саду, і 16-20
га для овочевих культур. Система придатна для застосування у всіх зонах
промислового садівництва і овочівництва при похилі місцевості
і=0-0,3.
Для прикладу схема модульних ділянок наведена на рис. 3.18.
Схема трубопроводів повинна бути ув’язана зі схемою посадки садів,
виноградників, або овочевих культур. В плані її проектують, як правило, ту-
пиковою. Магістральні і розподільні трубопроводи проектують із залізобе-
тонних і азбестоцементних труб; ділянкові і поливні трубопроводи – із полі-
етиленових труб.
Тип труб визначають робочим тиском води в мережі з врахуванням кате-
горії і висоти засипки ґрунту. Вибір матеріалу і типу труб із поліетилену
здійснюють за робочим тиском в трубопроводі з урахуванням нормального
терміну служби, температури води і способу з’єднання.
За робочий тиск в трубопроводі приймають найбільший можливий в
умовах експлуатації внутрішній тиск в мережі при сталому русі води. Робо-
чий тиск в трубопроводі встановлюють на підставі гідравлічних розрахунків.
37