Реферат - Вегето-судинна дистонія. Сутність захворювання та його лікування

Подождите немного. Документ загружается.

«Міністерство освіти і науки України»

Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка

Реферат з курсу «Фізична культура»

Тема: «Вегето-судинна дистонія. Сутність

захворювання та його лікування»

Мельника Юрія Васильовича

студента І курсу, 11 групи,

природничо-географічного

факультету

Оцінка: _________

Підпис: _________

Кіровоград 2011

Анотація

29 с. машинописного тесту, зображень – 2.

Бібліографія містить 8 найменувань та 3 посилання.

Ключові слова: ВСД, вегето-судинна дистонія, клінічні синдроми, нервова

система, фізіологія, симптоматика ВСД, панічна атака, панічний розлад,

дереалізація, лікувальна фізкультура.

У рефераті висвітлено сутність вегето-судинної дистонії як хвороби та її вплив

на діяльність людини. Приділено увагу взаємозв’язку причин виникнення та

наслідку ВСД для фізіологічного стану організму. Досліджено основні

симптоми та шляхи подолання хвороби.

План

1. Сутність захворювання та основні характеристики.

2. Фактори що сприяють становленню та розвитку захворювання.

2.1. Роль внутрішніх факторів.

2.2. Основні значення зовнішніх факторів.

3. Клінічний прояв хвороби та діагностика.

4. Головні клінічні синдроми.

5. Симптоматика ВСД та вікові фізіологічні прояви.

5.1. Основна група симптомів.

5.2. Панічний розлад.

5.2.1. Панічна атака.

5.3. Розлади сприйняття. Дереалізація та змінений стан свідомості.

6. Лікування ВСД.

6.1. Лікувальна фізкультура та фізіологічні методи при ВСД.

6.2. Методика застосування точкового масажу при ВСД.

6.3. Лікувальна терапія.

6.4. Прогноз.

Вступ

Вегето-судинна дистонія (ВСД) це специфічне неврологічне

захворювання яке виникає внаслідок вегетативного порушення роботи

внутрішніх нервової та інших систем організму людини. При вегето-

судинній дистонії переважна більшість терапевтів скептично знизують

плечима. Лікувати вегето-судинну дистонію в їх уявленні те ж саме, що

боротися з нежиттю. Але без своєчасного і грамотного лікування будні

людини, що страждає вегето-судинною дистонією, рано чи пізно

перетворюються на справжнє пекло.

З кожними роком зростає кількість студентів віднесених за станом

здоров’я до спеціального медичного відділення, в тому числі і з

захворюваннями серцево-судинної системи. Одним з найрозповсюдженіших

захворювань серед молоді є вегето-судинна дистонія, в основі якої лежать

порушення механізмів регуляції головних ланок адаптаційного синдрому.

Одним з неспецифічних проявів вегето-судинної дистонії є зниження

фізіологічних резервів переносимості різних навантажень, зниження

фізичної та розумової працездатності. У молодому віці хвороба часто

супроводжується або підвищенням артеріального тиску, або достовірними

зниженнями як систолічного, так і діастолічного тиску особливо, за думкою

медиків, у разі фізичного та емоційного навантаження.

Сутність захворювання та основні характеристики

Вегетосудинна дистонія (ВСД) — це стан, що виникає внаслідок

порушення вегетативної регуляції серця, судин, внутрішніх органів,

ендокринних залоз, зв'язане з первинними або вторинними відхиленнями в

структурі і функції центральної і периферичної нервової системи.

ВСД – одна з найпоширеніших патологій у дитячому віці, як синдром

виникає за наявності багатьох захворювань. У процес захворювання одночасно

втягуються не лише серцево-судинна, а й травна, дихальна. Несприятливий

перебіг вагітності і пологів – одна з основних причин ВСД. Внутрішньоутробна

гіпоксія впливає на найчутливіший відділ мозку – гіпоталамус. Недостатність

пристосувальних регуляторних систем призводить до появи ВСД. Велику роль у

виникненні ВСД відіграють спадковоконституціальні особливості організму, а

також ушкодження центральної нервової системи: відкриті травми черепа,

інфекції, пухлини. Психоемоційне напруження у дітей вдома, у школі, перевтома

розумова, хронічні захворювання. Клінічні симптоми ВСД різноманітні. За

наявності ваготомії діти легко червоніють і бліднуть, кисті рук у них холодні,

вологі, спостерігається мармуровість шкіри, різко виражена пітливість долонь,

підошв, пахових ямок. Шкіра жирна, на ній можуть утворюватися вугри, є

алергічні висипи, інколи набряки. Температура тіла знижена, діти мерзнуть.

Характерними є запаморочення, непероносність їзди у транспорті, глибокі вдихи,

нудота, збільшення лімфатичних вузлів. Фізична активність дітей знижена, діти

апатичні, скаржаться на головний біль, біль у серці, ногах, АТ знижений, інколи

діли непритомніють. Діти неуважні, занадто працездатні, особливо вечорами, худі,

незважаючи на підвищений апетит. Шкіра суха, пульс прискорений. Вегетативний

пароксизм проявляється почуттям страху, підвищенням температури.

Судинна дистонія визначається змінами показників артеріального тиску за

гіпер або гіпотамічним типом. ВСД за гіпертонічним типом часто буває у підлітків

з прискореним фізичним розвитком за рахунок росту. Особливо несприятливі

щодо розвитку гіпертонічної хвороби випадки, коли систолічний тиск значно

підвищений.

ВСД за гіпотонічним типом часто буває у підлітків. Основні скарги на

головний біль, швидку втомлюваність, дратівливість. Під час зміни положення

тіла бувають запаморочення, інколи непритомність. Вдень діти сонливі, вночі

сплять погано. Шкіра бліда, волога, кисті й стопи холодні, пітливість

спостерігається часто. У разі швидкого переходу із горизонтального у вертикальне

положення може виникнути ортостатичний колапс. Бувають гіпотонічні кризи зі

значним зниженням АТ. Всіх дітей із підозрою на ВСД має оглянути педіатр,

окуліст, невропатолог, кардіолог. Після комплексного обстеження встановлюють

діагноз і проводять лікування.

Фактори що сприяють становленню та розвитку захворювання

Причини виникнення ВСД можуть сильно відрізнятись, однак основними

вважають спадкові порушення і особливості в функціях і структурі відділів

вегетативної нервової системи. Частіше всього вони передаються по материнській

лінії. Інші фактори, зазвичай, проявляються у ролі механізмів, які запускають

процес виникнення уже обумовленого захворювання ВСД. В даній роботі причини

виникнення класифікують як зовнішні, внутрішні та особливі – вікові.

На прояв ВСД великий вплив мають різноманітні психомотивуючі чинники

(стресові ситуації, труднощі в соціальній адаптації тощо), а також перинатальні

враження центральної нервової системи. Спровокувати виникнення симптомів

ВСД здатні і різноманітні ендокринні розлади, соматичні та неврологічні

захворювання, а також алергічний стан, надмірні фізичні навантаження, або ж

гіподинамія, погані кліматичні, метеорологічні або екологічні умови та інше.

В основі патогенезу захворювання покладена низька здатність адаптуватися

до стресових ситуацій з розладами гомеостазу та функціональними порушеннями.

Є причини які вказують на те що психоемоційні порушення при ВСД можна

розглядати як побічні соматогенно обумовлені нервові стани. Трохи інша

послідовність неврологічних та соматичних змін при ВСД описана в роботах А. М.

Вейна зі співавторами та А. П. Мєшкова. Вони вважають що виникнення

вісцеральних функціональних розладів частіше обумовлено дефектом нервово-

вегетативного шляху регулювання і графічно асоціюється з дисфункцією над

сегментарних (підкірково-коркових) утворень.

Взаємодія внутрішніх та зовнішніх факторів веде до порушення на будь-

якому рівні складної нейрогуморальної і метаболічної регуляції серцево-

судинної системи, причому провідним чинником патогенезу ВСД є враження

гипоталамічних структур мозку, які відіграють координаційну та інтегральну

роль в організмі. Провідни роль в розвитку ВСД належить спадково-

конституційним факторам, які проявляються у вигляді:

 функціональної недостачі регулюючих структур мозку або надмірної їх

реактивності;

 особливих проявів проходження основної кількості метаболічних

процесів;

 зміненої чутливості периферичного рецепторного апарата.

Порушення регуляції проявляються у вигляді дисфункції

симпатоадреналової і холинергічних систем, гістамін-серотонинової та

каликреїн-кининової систем, розладів водно-солевого і кислотно-основного

станів, кисневого забезпечення фізичних навантажень, зниження рівня кисню в

тканинах. Все це призводить до активації тканинних гормонів (катехоламінів,

гістаміну, серотоніну и др.) с послідуючими розладами метаболізму,

мікроциркуляції з розвитком дистрофічних процесів в міокарді.

Роль внутрішніх факторів

Спадкова схильність до ВСД: конституційні особливості діяльності ВНС,

спадкова дизавтономія, підвищена чутливість судин до гуморальних впливів.

Вплив спадковості тут позначається тим що організм дюдини по спадковості

отримує набір необхідних чинників виникнення ВСД які можуть впливати на

діяльність ВНС як подразнюючий фактор. Окреме місце тут належить

підвищеній чутливості судин, в результаті якої виникають кардіологічні

розлади, симптоми захворювань серцево-судинної системи, а в подальшому –

розвиток вегетативної дисфункції та виникнення на його фоні ВСД.

Розглядаючи значення внутрішніх факторів що сприяють появі ВСД можна

сказати що спадково-конституціональні особливості організму це природжені

вади розвитку і набуті пошкодження центральної нервової системи (ЦНС):

відкриті і закриті травми черепа, інфекції, пухлини, інтоксикації; вади у

розвитку ендокринних залоз.

Несприятливий перебіг вагітності; внутрішньочеревна гіпоксія при

токсикозах вагітних, нефропатіях, загроза переривання вагітності призводять до

підвищення тиску спинномозкової рідини у ділянці третього шлуночка, де

локалізовані основні центри надсегментарного рівня регуляції та судинні

сплетення. Цей чинник позначається тим що необхідний набір факторів

розвитку ВСД та інших захворювань нервової системи розвивається в процесі

росту дитини.

Вади розвитку центральної нервової системи також є чинником ВСД, та

головною причиною виникнення вегетативних розладів на всіх вікових етапах.

Дослідження центральної нервової системи обов’язково проводяться до та після

лікування ВСД, а також головним чином досліджуючи ЦНС можна

діагностувати різні вегетативні дисфункції. Інколи при враженнях ЦНС

виникають і психічні розлади що сприяють виникненню вегетативної дистонії

Загалом нормальну діяльність нервової системи, особливо у період

активного росту та розвитку підтримує гормональна система людини,

важливим тут є гормональний баланс, наявність якого дозволяє всім системам

людського організму працювати в сприятливих умовах. Однак вади розвитку

залоз внутрішньої секреції котрі можуть бути як спадковим так і набутим

чинником майже завжди проявляються у порушенні цього балансу. Як наслідок

виникає активне виділення певних гормонів, або навпаки їх недостача. В

результаті цього страждають всі системи організму, а в першу чергу нервова –

що в подальшому призводить як до появи нової або загострення уже існуючої

вегето-судинної дистонії. Цей чинник майже завжди виникає на фоні інших,

масштабніших чинників що сприяють розвитку цього захворювання.

Характерологічні особливості, пов’язані з типом реагування на стрес

фактор що має помітне значення на формування психофізичних особливостей

людини. Як правило прояв явищ пов’язаних з реагуванням на стрес залежить і

від типу нервової системи організму. Особливі прояви реагування на стресові

ситуації часто є симптомами вегетативних дисфункцій, до них можна віднести

панічні атаки або дереалізацію.

Також до внутрішніх факторів появи ВСД відносять:

 Асфіксія або пологову травму, за яких ушкоджуються вегетативні центри

кори головного мозку, гіпоталамуса, судинні сплетення; пологові

ушкодження шийного відділу хребта;

 травми черепа, інфекції, інтоксикації;

 гормональний дисбаланс в організмі під час пре- та пубертатного

періодів;

 порушення режиму дня (гіподинамія, невисипання), тривалий перегляд

телепередач, неповноцінне харчування тощо;

 часті інфекційні захворювання, осередки хронічної інфекції (тонзиліт,

гайморит, карієс);

 метеорологічні впливи.

Етіологічні фактори можуть призводити до ушкоджень ВНС на органному,

тканинному, клітинному та внутрішньоклітинному рівнях, що є морфологічним

субстратом вегетативної дисфункції. Внаслідок вегетативної дисфункції

порушується іннервація внутрішніх органів, що обумовлює дискінезії

шлунково-кишкового тракту, функціональні кардіопатії, судинні дистонії. При

ушкодженні структур ВНС виникають морфологічні зміни (спазм судин), які

пов’язані з виділенням медіаторів (норадреналін, ацетилхолін, серотонін),

гормонів кори надниркових залоз.

Основні значення зовнішніх факторів

Психоемоційне напруження у дітей удома (алкоголізм у сім'ї, жорстокість

рідних) або в школі (конфлікти з учителями, товаришами), розумова перевтома,

хронічні захворювання і вогнища інфекції, гормональна дисфункція в пре-і

пубертатний періоди, хронічний емоційний стрес — все це провокує

виникнення вегето-судинної дистонії. Такі фактори можуть зумовити

пошкодження вегетативної нервової системи на різних рівнях і спричинити

вегетативні дисфункції і психологічні відхилення.

Психоемоційне перевантаження (емоційний дискомфорт у сім’ ї та школі

тощо) є головним емоційним фактором.

Інші зовнішні фактори:

 гострі та хронічні психоемоційні стреси;

 інфекційні захворювання (тонзилогенні або вірусні);

 фізичні та хімічні впливи (електромагнітні хвилі з довжиною хвилі від 1

метра до 1 міліметра тобто мікрохвильове випромінювання, вібрація,

іонізуюче випромінювання, травма головного мозку, гіперінсоляція,

хронічні інтоксикації);

 зловживання алкоголем;

 вживання тютюну (є однією з причин що підсилюють дію інших факторів,

однак не є безпосередньою причиною захворювання);

 перевтома;

 екологічний фактор.

Клінічний прояв хвороби та діагностика

Розрізняють вегетосудинні порушення за симпатотонічним, ваготонічним

та змішаним типами. За характером перебігу: латентний, перманентний і

пароксизмальний типи. За видом пароксизму: симпатико-адреналові,

вагоінсулярні та змішані кризи.

До критеріїв діагностики ВСД за ваготонічним типом належать численні

іпохондричні та неврологічні скарги; зміни шкіри: ціанотичні вологі кисті рук,

мармуровість, підвищена пітливість, жирність, вугри, набрякання, виникнення

алергічних реакцій; порушення терморегуляції: знижена температура тіла,

мерзлякуватість, субфебрильна температура тіла при інфекцій них

захворюваннях, загострена реакція на задушливі примщення; маса тіла:

схильність до надлишкового зростання маси тіла, ожиріння; зміни з боку