У психології є численні класифікації потреб. За А. Маслоу – це потреби фізіологічні,
безпеки, належності і любові, поваги, самоактуалізації (використання своїх здібностей і
талантів). Класифікація потреб за Е. Фроммом: у встановленні зв’язків з іншими через
підкорення, владу, любов; у подоланні себе через творення або руйнування; в
самоідентичності – задоволення шляхом належності до певної групи або рухом до
індивідуальності; в системі цінностей та ін
3)можливості, або потенціали (потенціал, гнів, любов).
Виділяють такі потенціали:
Афективний. Включає відносно короткочасні емоційні стани, які пов’язані з
різкою зміною важливих для особистості життєвих обставин, а також переживань нею
свого ставлення до себе (інтерес, образа, радість, презирство, подив, страх, сором, гнів,
вина). Це і є емоційна реакція на успіх і невдачу.
Аксіологічний. Характеризується успадкованою здатністю особистості до вільного
вибору цінностей. Цінність – це інтуїтивний пошук істини, ідей.
За Е.Фромом, ми маємо одну продуктивну орієнтацію і чотири непродуктивні.
Продуктивна формується на основі любові, праці і думки. Непродуктивні - співвідношення
трьох іпостасей:
рецептивний тип, де джерело благ перебуває поза особистістю (звідси прагнення
заволодіти людьми і речами);
експлуататорський тип – наявність агресії стосовно людей і речей;
нагромаджувальний тип – прагнення зберегти те, що є в наявності;
ринковий тип – сприймання самого себе як товару.
Когнітивний. Е. Фром писав: «Будучи відірваними від природи, ми вимушені
самостійно формувати концепцію свого «Я», виховувати в собі здатність відповідально
заявити: «Я – це я». Як результат цього процесу - розвиток самосвідомості, здатності
особистості самовідображувати себе, сприймати себе зі сторони, рефлектувати з приводу
своїх можливостей, що є важливим фактором його становлення, розвитку та
самовдосконалення. Психічні образи – Я-фізичне, Я-психічне, Я-соціальне, Я-духовне –
змінюються в процесі розвитку відповідно до зміни успадкованих когнітивних можливостей
і форм соціальної взаємодії.
Праксеологічний. Це – стійкість в умовах стерсових ситуацій, працездатність,
психічний тонус, експресивність, вразливість, відмова від загрозливих та авторитарних
методів впливу на іншу людину тощо.
22. Сутність ієрархічної теорії мотивації Маслоу.
Американський психолог, один з основоположників гуманістичної теорії А.Маслоу
(1907-1970) головною характеристикою особливості вважав потяг до самоактулізації,
самовираження, розкриття потенцій до творчості та любові, в основі яких лежить
гуманістична потреба приносити людям добро. Він стверджував, що людині, як і тварині, не
властиві природжені інстинкти жорстокості і агресії, як вважав З.Фрейд. Навпаки, в них
закладений інстинкт збереження своєї популяції, що змушує їх допомагати одне одному.
Потреба в самоактулізації своїх можливостей і здібностей властива здоровій людині, а
найбільшою мірою –видатним людям. Суспільство може процвітати, якщо воно знаходить
шляхи розвитку здорових, сильних, розумово повноцінних особистостей. Поступ суспільства
відбувається не революційним шляхом, не соціальними перетвореннями, а задоволенням
гуманістичних потреб.
За А.Маслоу, ядро особистості утворюють гуманістичні потреби в добрі, моральності,
доброзичливості, з якими народжується людина і які вона може реалізувати в певних умовах.
Однак ці потреби в самоактулізаціі задовольняються лише за умов задоволення інших потреб
і передусім фізіологічних. Більшості ж людей не вдається досягти задоволення навіть
нижчих потреб. Ієрархію потреб, згідно з Маслоу, складають:
1) фізіологічні потреби (усе, що необхідно для підтримки життя, — їжа, одяг, житло);
2) потреби в безпеці;