Психолог 2008 №27-28

Подождите немного. Документ загружается.

липень 27-28 (315-316) 2008

/7СИХОЛОГ

СТАТУС У КЛАСІ

Учень як особистість формується в групі і

є безпосереднім виразником внутрішньогру-

пових стосунків. Такою групою під час на-

вчання у школі є класний колектив, де між-

особистісні стосунки опосередковуються

суспільно корисним і особистісно значущим

змістом спільної діяльності.

Одним із найпопулярніших методів ви-

явлення міжособистісних стосунків є соціо-

метрія, побудована на тому, що досліджувані

вибирають (або не вибирають) партнерів для

спільного дозвілля, роботи, навчання тощо.

Соціометричні дослідження визначають

статус члена колективу — його становище

в класі.

Виявлення соціометричного статусу

(методом Дж. Морено)

Інструкція. Уявіть собі, що ваш клас

розформовується і ви отримали доручення

набрати його новий склад. Дайте відповіді

на запитання:

— Яких трьох учнів класу ти взяв би з

собою?

— Яких трьох учнів класу ти не взяв би

з собою?

— Хто, на твою думку, тебе взяв би з со-

бою?

— Хто, на твою думку, тебе не взяв би з

собою?

Соціометричні дані про стосунки в групі

можуть бути виражені графічно у вигляді

соціограми, де будуть наочно показані пе-

реплетіння взаємних симпатій і антипатій,

наявність і відносини між угрупованнями,

наявність соціометричних «зірок» (вибраних

більшістю опитуваних), «популярних» (виб-

раних кількома опитуваними), «ізольованих»

(не вибраних ніким взагалі) й «відторгнених»

дна кого припадали лише негативні вибори).

Офіційних лідерів класу виявляють шля-

хом постановки запитань: «З ким ти хотів би

навчатися в класі?», «Кого ти обрав би ста-

ростою?» тощо. Неофіційних — через запи-

тання: «З ким ти поїхав би на відпочинок?».

Обробка соціометричних даних вимагає спе-

ціальної психологічної підготовки. Педа-

гог-куратор може доповнити соціометрію

анкетами «Нашклас», «Рівеньзадоволеності

класним колективом», взаємохарактерис-

тиками самих учнів, психологічною грою

«Гарячий стілець» і діагностично-розвиваль-

ними тренінгами спілкування.

РЕФЕРЕНТНІ ОСОБИ

Підставою для вибору в соціометрії слу-

гують симпатії і антипатії. Учень вибирає

когось тому, що хоче бути з ним: спілкувати-

ся, відпочивати і т. ін. У результаті такої ак-

тивної взаємодії між членами групи підліток

визначає свої ціннісні орієнтації. Орієнтація

на цінності групи змушує учня виділяти коло

осіб, чия позиція й оцінка для нього особливо

значущі. Ці особи називаються

референт-

ними. Референтною є та група, яка чимось

приваблює людину, норм і цінностей якої

вона намагається дотримуватися і прагне

до неї. «Значущий інший» — це своєрідне

дзеркало, в якому відображається сам учень

і все, що його оточує. У кожної людини є

своя референтна група, з вимогами якої вона

рахується. Добре, якщо вимоги, ідеали, по-

гляди всіх референтних для цієї особистості

груп більш-менш збігаються, виявляються

близькими і пов'язані із суспільно значущи-

ми цінностями та ідеалами.

Референтометрія

Розмовляючи наодинці з кожним учнем,

вчитель дає зрозуміти, що, можливо, він ма-

тиме можливість дізнатися деякі з оцінок,

які дали йому товариші. Після того як учень

відзначив у списку когось одного з групи, ек-

спериментатор говорить про можливість ще

одного вибору. І, нарешті, дозволяється зро-

бити ще один, останній вибір. Так виявляють

коло осіб, оцінки яких цікавлять учня.

За допомогою цієї методики легко встано-

вити людей, думка яких для дитини є значу-

щою і через яких учитель за потреби може

проводити виховну роботу з учнем.

ІДЕАЛИ

Учні найчастіше намагаються будувати

своє життя без втручання дорослих. Це по-

роджує додаткові труднощі у прийнятті ними

відповідних рішень. З одного боку, вони ще

не знають, як адаптуватися до умов сучасного

життя, з іншого — прагнуть самостійності та

незалежності. І тут зазвичай створюють собі

ідеал. У своїх самооцінках, оцінках інших

людей прагнуть дотримуватися цього ідеа-

лу, хоча часто такої людини не знаходять.

Більшість молодших підлітків ідеалізують

кіногероїв, співаків, спортсменів; старший

.підлітковий вік обирає за взірець доступні-

ших осів (батьків, членів родини, відомих

діячів різних галузей людської діяльності).

У ранній юності у міру дорослішання від-

буваються звільнення від наслідування іде-

алів, усвідомлення власної самоцінності та

унікальності.

На жаль, учитель не завжди задумується

над цим питанням. А між тим для правильної

оцінки себе і людей, вміння точно диферен-

psiholog@1 veresnya.com.ua

Психолог

липень 27-28 (315-316) 2008

ціювати свої оцінки людина повинна мати

певний зразок, точку відліку, відносно якої

даються відповідні оцінки.

Наявність ідеалу слід розглядати як ос-

нову розвитку оціночних здібностей у шко-

лярів, а його відсутність або нестійкість у

підлітковому віці — як свідчення того, що

необхідні умови для формування оціночних

здібностей уявлень про себе та оточуючих ще

не склалися. Ідеал «Я», якщо він високий і

практично доступний, створює сприятливі

умови для самовдосконалення особистості.

Спираючись на відповідні ідеальні уявлення,

школярі оцінюють себе, своїх ровесників і

дорослих, порівнюють себе з ними, таким

чином готуючи ґрунт для змін в особистості

та поведінці.

Ідеали — важливий атрибут самовихован-

ня. Для того щоб цілеспрямоване виховання

сім'єю та школою досягло своєї мети, воно

має доповнюватися самовихованням. Дуже

важливо, щоб ідеали, включені в систему

шкільного і сімейного виховання, не супере-

чили один одному.

КОМУНІКАБЕЛЬНІСТЬ

Без спілкування неможливе існуван-

ня людського суспільства, адже саме воно

визначає умови спільної діяльності людей,

водночас тонко і точно задаючи характер,

стиль і сенс їхньої взаємодії. Особливою

формою спілкування людей є юнацька

дружба як стійка індивідуально-вибір-

кова система взаємин і взаємодії, що ха-

рактеризується взаємною прив'язаністю,

високим ступенем задоволеності спілку-

ванням. Важливу роль в оцінці підлітка ро-

весниками відіграє така риса, як комуніка-

бельність. Це бажання і вміння знаходити

широке коло контактів з різновіковими

групами та окремими особами. Слабке

вираження такої риси спостерігається у

замкненої, неконтактної людини і часто

спричиняє несприйняття її в колективі

через комунікативні труднощі. Комуніка-

бельність є показником розвинених нави-

чок спілкування.

Виявлення рівня комунікабельності

Інструкція. На запитання відповідайте

«так» або «ні».

1. Ви налаштувалися на ділову зустріч.

Чи вибиває вас чекання із колії?

2. Ви відкладаєте візит до лікаря, аж поки

не стане зовсім нестерпно?

3. Чи викликає у вас незадоволення до-

ручення виступити з повідомленням перед

аудиторією?

4. Ви можете поїхати на екскурсію в міс-

то, де раніше не бували?

5. Чи любите ви ділитися своїми пережи-

ваннями?

6. Чи дратує вас прохання іншої людини

сказати час, показати дорогу тощо?

7. Чи вірите ви в існування проблеми

батьків і дітей, у те, що різним поколінням

важко порозумітися?

8. Ви посоромитеся нагадати знайомому,

що він вам винен гроші?

9. У кафе вам подали недоброякісну стра-

ву. Ви промовчите?

10. Опинившись наодинці з незнайомою

людиною, ви не вступите першим у розмо-

ву? 1

11. Вас лякає довга черга, ви волієте в ній

не стояти?

12. Ви боїтеся бути членом комісії з роз- 2

гляду конфліктних ситуацій?

13. У вас є власні критерії для оцінки і

чужих думок ви не сприймаєте?

14. Коли чуєте явно хибну думку під час

чужої бесіди, ви промовчите?

15. У вас викликає роздратування про-

хання про допомогу?

16. Ви охочіше викладаєте думки у пись-

мовій формі?

Ключ

Відповіді «так» — 2 бали, «ні» — 0 балів.

Інтерпретація

ЗО—32

бали.

Ви явно некомунікабельні, і

це ваша біда, бо ви від цього страждаєте. На

вас важко покластися у справі, що вимагає

групових зусиль. Намагайтеся більше спіл-

куватися.

25—29

балів.

Ви замкнені,

любите

самот-

ність, тому маєте мало друзів. Нова робота і

нові контакти виводять вас із рівноваги. Ви

цим незадоволені, але можете змінити себе.

19—24

бали.

Загалом ви комунікабельні ^

і в знайомій обстановці почуваєтеся досить

впевнено. Нові проблеми вас не лякають,

але з новими людьми сходитеся обережно,

в дискусії прагнете не вступати. У ваших

висловах часом багато зайвого сарказму. Це

можна виправити.

14—18

балів.

вас нормальна комуніка-

бельність. Ви допитливі, охоче слухаєте спів-

бесідника, досить терпеливі у спілкуванні,

водночас галасливі компанії вас дратують.

9—13

балів.

Ви досить комунікабельні,

балакучі, любите висловлювати різні мірку-

вання. Ніколи не відмовляєте у проханні, хоч

і не завжди його виконуєте. Іноді гарячкуєте,

але швидко відходите. Вам не вистачає поси-

дючості й терпіння.

psiholog@ 1 veresnya .com. ua

липень 27-28 (315-316) 2008

Психолог

4—8

балів.

Ви завжди

курсі усіх справ.

Любите дискутувати, хоча серйозні теми

викликають у вас нудьгу. Ви завжди почу-

ваєтеся у своїй тарілці, беретеся за будь-яку

справу, але не завжди доводите її до кінця,

тому оточуючі ставляться до вас з деяким

сумнівом.

бали

менше.

Ваша комунікабельність

має хворобливий характер. Ви балакучі, ба-

гатослівні, втручаєтеся у справи, які вас не

стосуються. Часто буваєте причиною різних

конфліктів. Вам необхідно зайнятися само-

вихованням.

КОНФЛІКТНІСТЬ

Проблема конфлікту цікавить багатьох

людей. Конфлікт (від лат. «зіткнення»)

виникає внаслідок зіткнення інтересів,

/ поглядів, бажань. Більшість конфліктів

пов'язані з:

• користуванням чим-небудь (ком-

п'ютером, книжкою, одягом, автомобілем);

• отриманням чого-небудь (грошей, одя-

гу, комп'ютерних ігор, влади);

• домовленостями щодо чогось (який пе-

реглянути фільм, що їсти, чим займатися).

Спостереження свідчать про те, що в

умовах конфлікту його учасники не зважа-

ють один на одного, не хочуть вислухати

опонента, не ведуть конструктивного діа-

логу. Все це є причиною подальшого заго-

стрення ситуації, коли сторони виявляють

роздратованість, неповагу одна до одної,

агресивність. Почуття гніву підсилюється

думкою про те, що помиляється тільки інша

сторона.

Багатьом людям бракує життєвої компе-

тентності у різних ситуаціях. Діти доволі

часто конфліктують з учителями, старшим

аоколінням, ровесниками, братами чи сест-

^рами. Знання суті конфліктів, закономірнос-

тей їх перебігу та вирішення, різних стилів

виходу з них допоможуть краще зорієнту-

ватися у соціальній ситуації, розібратися в

собі.

Китайський ієрогліф, що означає кризу, є

поєднанням символів «небезпека» та «спри-

ятлива можливість». Невід'ємна складова

будь-якого конфлікту — потенціал для конс-

труктивних або деструктивних змін. Конф-

лікти можуть породжувати гнів, ворожість,

смуток, тривалу злобу і навіть насильство;

можуть закінч '/ватися в залах суду, розлу-

щ еннямті та війнами. Проте вони завжди не-

суть у собі потенціал і можливість певних

позитивних результатів.

Методика «Як би я поводився

у конфлікті?»

(за К. Томасом, Д. Джонсоном)

У наведених нижче конфліктних ситу-

аціях вкажіть, як ви, найімовірніше, вчи-

нили б (позначте судження, яке найточніше

відображає ваші дії). У деяких випадках ви,

можливо, не обрали б жодного варіанта, але

все-таки віддайте якомусь із них перевагу.

1. Ви з однокласником одночасно хо-

чете працювати на одному й тому самому

комп'ютері:

а) у мене зникло б бажання працювати, я

зневірився б в однокласникові як у другові;

б) я намагався б примусити його посту-

питися і дозволити мені працювати на ком-

п'ютері першому.

2. Ви з однокласником хочете читати одну

й ту саму книжку з бібліотеки одночасно:

а) я

перестав би претендувати на неї і зневі-

рився б в однокласникові як у другові;

б) я вислухав би уважно, навіщо йому

потрібна ця книжка. Якби його аргументи

були переконливішими за мої, дозволив

би йому читати її, бо хороший друг — це

важливо;

3. Ви з однокласником одночасно хочете

скористатися стругачкою для олівців:

а) я дозволив би однокласникові гострити

олівець першому, аби лише не сваритися;

б) я запропонував би вирішити цю пробле-

му так: один загострює два олівці відразу,

тож кожному доведеться чекати однаковий

проміжок часу.

4. Ви й однокласник хочете стати одночас-

но першими в черзі у їдальні:

а)

я дозволив би однокласникові стати пер-

шому і зневірився б у ньому як у другові;

б) намагався б досягти компромісу і за-

пропонував би ставати в черзі у їдальні в певні

дні.

5. Ви й однокласниця хочете в один і той

самий час сісти на одне місце за улюбленим

столом у бібліотеці:

а) я намагався б примусити однокласницю

поступитися мені місцем і не зважав би на

невдоволення;

б) я уважно вислухав би, чому моя одно-

класниця хоче там сидіти, і якби її аргументи

були переконливішими за мої, поступився б,

бо хороші стосунки — це важливо.

6. Ви й однокласник працюєте над клас-

ним проектом і обоє хочете малювати ілюст-

рації до нього, але ніхто не хоче писати сце-

нарій:

а) я намагався б примусити однокласника

дозволити мені малювати ілюстрації й не

зважав би на його невдоволення;

psihplog@1veresnya.com.ua

Психолог

липень 27-28 (315-316) 2008

б) я шукав би компроміс і погодився б на

те, щоб кожен із нас малював половину ма-

люнків і писав половину сценарію.

7. Ви й однокласник граєте м'ячем. Ніхто

після гри не хоче наводити порядок на спор-

тивному майданчику:

а) я намагався б примусити однокласника

це зробити і не зважав би на його невдово-

лення;

б) я запропонував би працювати разом.

8. Ви й однокласник знімаєте відеофільм.

Обидва хочете знімати відеокамерою, але

ніхто не хоче писати сценарій:

• а) я уважно вислухав би, чому мій одно-

класник хоче знімати фільм, і якби він мене

переконав, дозволив би, бо хороший друг —

це важливо;

б) я шукав би компроміс — кожен з нас

пише половину сценарію і знімає половину

відеофільму.

9. Ви розповіли однокласниці секрет, а

вона розкрила його кільком стороннім лю-

дям:

а) я уважно вислухав би її, чому вона так

вчинила, і постарався б зрозуміти, бо хоро-

ший друг — це важливо;

б) я запитав би мою однокласницю, що

трапилося, і ми домовилися б про зберігання

секретів у майбутньому.

10. Ви й однокласниця вважаєте, що ви-

конали більшу частину роботи у спільному

звіті:

а) я дійшов би компромісу і погодився б

з тим, що кожен із нас виконав половину

роботи;

б) я переглядав би усі сторінки написа-

ного і вирішив би, який внесок кожного у

цей звіт.

Нарахування балів

Обведіть кружечком літери, які ви обрали

в кожному пункті. Потім порахуйте їхню

кількість у кожній колонці. Що більша сума

балів з певної стратегії розв'язання конфлік-

тів, то частіше ви схильні її застосовувати.

Що менша сума, то рідше ви цією стратегією

користуєтеся.

№

Ухи-

лян-

ня

Примус

Згла-

джу-

вання

Ком-

проміс

Перего-

вори

2 а

10 а

Важливість мети й стосунків впливає на

дії людини під час конфлікту. З огляду на це

виокремлюють п'ять способів розв'язання

конфліктів:

«Черепаха»

(ухиляння).

«Черепахи»

втікають і ховаються у свій панцир, щоб

уникнути конфлікту. Вони відмовляються

від своїх цілей і тримаються осторонь як

від людей, причетних до суперечки, так і

від суперечливих питань, через які виникає

конфлікт. Вони вважають, що вирішувати

конфлікт — річ безнадійна. їм легше втекти,

психологічно чи фізично, від конфлікту, ніж

зустрітися з ним.

*Акула»

(примус).

«Акули»

намага-

ються переконати опонентів, силоміць при-

мушуючи їх розв'язувати конфлікт. Для

«акул» головне — власні цілі, стосунки з

людьми для них не мають значення. Вони

будь-якою ціною готові домагатися свого. їх

мало хвилює, чи подобаються вони комусь.

Намагаються приголомшити суперників,

нападаючи, залякуючи.

«Плюшевий

ведмедик»

(згладжуван-

ня). Для «ведмедиків» головне— хороші

стосунки, а власні цілі для них не мають ве-

ликого значення. Вони прагнуть усім подоба-

тися, щоб усі їх любили і цінували, бояться

завдати болю, образити, зіпсувати стосун-

ки, їхнє правило: «Я готовий пожертвувати

власними цілями, роби що хочеш, аби тільки

я тобі подобався».

«Лисиця»

(компроміс).

«Лисиці»

неви-

багливі як у своїх цілях, так і у стосунках з

людьми. Вони шукають компромісу, жертву-

ють частиною власних бажань під час конф-

лікту і переконують іншого теж поступитися

частиною своїх цілей, прагнуть «золотої се-

редини».

«Сова»

(переговори).

«Сови»

дуже

ви-

соко цінують власні цілі й стосунки. Вони

розглядають конфлікт як проблему, яку тре-

ба розв'язувати, й шукають таке рішення,

яке задовольнить і їхні цілі, і цілі іншої сто-

рони. «Сови» сприймають конфлікти як засіб

поліпшення стосунків шляхом послаблення

напруження між двома людьми. «Сови» не

заспокояться, доки не буде знайдено рішен-

ня, яке задовольнило б обидві сторони.

СІМЕЙНЕ ОТОЧЕННЯ

Сім'я виховує дитину всім укладом жит-

тя, своєю духовно-моральною атмосферою.

Сім'я як явище є найвищою організацій-

psiholog@1veresnya.com.ua

липень 27-28 (315-316) 2008

.Психолог

ною, суспільною, моральною і духовною

цінністю для всіх людей. Сукупність цінніс-

них орієнтацій сім'ї визначають її інтереси,

потреби і мотиви, матеріальні й духовні

запити, на основі яких вона вибудовує пев-

ну модель життя. Виховання дітей у сім'ї

відбувається за багатьма чинниками. За-

вдяки природним формам життя в сім'ї, її

ідеалам, вимогам дитина і сама засвоює цін-

нісні ідеали, намагається діяти відповідно

до них. У решті випадків вона коригує їх,

беручи за взірець, або протидіє їм, піддав-

шись іншим. За дослідженнями вчених, на

70 % особистість формує сім'я (генетичні

особливості, спадкові хвороби, протікан-

ня вагітності та пологів, специфіка сімей-

ного виховання тощо), відповідно близько

ЗО % — оточення (школа, ЗМІ, друзі тощо).

Таким чином, виховання дитини в сім'ї

відображає систему (хоч і не завжди) ціле-

спрямованого і планомірного формування

світогляду, переконань та почуттів, волі

й характеру, потреб і здібностей, стосун-

ків у сім'ї та поза нею. Виховання дитини

значною мірою залежить від батьків, їхньої

поведінки, діяльності, прикладу для наслі-

дування, створення умов, що забезпечують

повноцінне виховання. Педагог-куратор

обов'язково має ознайомитися зі складом

сім'ї учня та специфікою виховання в ній,

рівнем взаємодії батьків та дітей.

Анкета «Вивчення взаємодії

батьків та дітей»

Проводиться паралельним опитуванням

батьків і дітей.

Анкета для батьків

Інструкція. Якщо судження відповідає

вашому характеру взаємодії з дітьми, по-

ставте «+», якщо ні, то « — ».

^ 1. Я вмію точно передбачити успіхи своєї

дитини.

2. Мені важко порозумітися зі своєю ди-

тиною.

3. Мої методи виховання справедливі.

4. Я вміло допомагаю своїй дитині (пояс-

нюю, вимагаю, надихаю).

5. Мені іноді бракує чуйності у стосунках

з дитиною.

6. Моє слово є законом для моєї дитини.

7. Я завжди ретельно планую роботу з

дитиною, намагаюсь виконувати обіцянки,

реалізувати плани.

8. Думаю, дитина цілком задоволена сто-

сунками зі мною.

9. Інколи я буваю недостатньо вимогли-

вим до своєї дитини.

10. Я завжди можу дати розумну пора-

ДУ-

11. Моя дитина цілковито мені довіряє.

12. Моя думка про дитину є дуже важли-

вою для неї.

13. Моя дитина не любить проводити

вільний час зі мною, їй нудно.

14.

Спільне виконання якоїсь роботи при-

носить задоволення моїй дитині.

15. Я приділяю мало уваги своїй ди-

тині.

16. Я мало враховую індивідуальні особ-

ливості своєї дитини.

17. Я не завжди відчуваю настрій своєї

дитини.

18. Я завжди вислуховую думку своєї

дитини»

19. Я гадаю, у моєї дитини немає сумнівів

щодо правильності й необхідності впливу на

неї.

20. Моя дитина не ділиться своїми по-

таємними бажаннями і мріями.

21. Я караю свою дитину за найменші

провини.

22. Я добре знаю сильні й слабкі сторони

своєї дитини.

23. Я гадаю, що моя дитина хотіла б бути

схожою на мене.

24. У мене з дитиною суто ділові стосун-

ки.

Анкета для учнів

Інструкція. Якщо судження відповідає

вашому характеру відносин з батьками, по-

ставте «+», якщо ні, то «—».

1. Мої батьки вміють точно передбачити

успіхи своєї дитини.

2. Мені важко порозумітися зі своїми

батьками.

3. Мої батьки є справедливими.

4. Мої батьки вміло допомагають мені

(пояснюють, вимагають, надихають).

5. Моїм батькам бракує чуйності у стосун-

ках зі мною.

6. Слово моїх батьків для мене — закон.

7. Мої батьки ретельно планують роботу зі

мною, намагаються виконувати свої обіцян-

ки, реалізувати плани.

8. Я цілком задоволений-своїми батька-

ми.

9. Мої батьки недостатньо вимогливі до

мене.

10. Мої батьки завжди можуть дати ро-

зумну пораду.

11. Я цілковито довіряю своїм батькам.

12. Оцінка батьків дуже важлива для

мене.

psiholog@1veresnya.com.ua

Психолог

липень 27-28 (315-316) 2008

13. Я не люблю проводити вільний час зі

своїми батьками, мені нудно.

14. Виконання якоїсь роботи разом із

батьками приносить неабияке задоволення.

15. Мої батьки приділяють мені мало ува-

ги.

16. Мої батьки не враховують моїх індиві-

дуальних особливостей.

17. Мої батьки погано відчувають мій на-

стрій.

18. Мої батьки завжди вислуховують мою

думку.

19. У мене немає сумнівів щодо правиль-

ності й необхідності методів та засобів бать-

ківського впливу на мене.

20. Я не ділитимуся з батьками своїми

потаємними бажаннями та мріями.

21. Батьки мене карають за найменші

провини.

22. Мої батьки добре знають мої слабкі й

сильні сторони.

23. Я хотів би бути схожим на своїх бать-

ків.

24. У мене з батьками суто ділові стосун-

ки.

Ключ

Гностичний

рівень

(взаємодія у пізнанні

нового між батьками та дітьми): 1+, 4+, 7+,

Ю+,13—, 16-, 19+, 22+.

Емоційний (емоційний контакт у сто-

сунках): 2—, 5—, 8+, 11+, 14+, 17—, 20—,

23+.

Поведінковий

(реальна взаємодія

спіль-

ній діяльності): 3+, 6+, 9—, 12+, 15—, 18+,

21—,24—.

Кількість збігів:

7—8 — дуже сприятлива взаємодія;

5—6 — сприятлива;

4 — середня;

З—2 — нижча за середню;

0—1 — низька.

Підрахунок здійснюється шляхом порів-

няння кількості збігів у відповідях.

ПРОФЕСІЙНА ОРІЄНТАЦІЯ

Учні 9-х та 11-х класів особливо гостро

відчувають потребу у професійному визна-

ченні та орієнтації. Багаторічна практика пе-

реконливо свідчить, що починаючи з пізньо-

го підліткового віку (приблизно з 15 років)

у системі освіти мають бути створені умови

для реалізації інтересів дітей, які ставлять за

мету навчатися, розвивати свої здібності та

реалізувати подальші життєві плани. Психо-

діагностичні методики надають можливість

краще зрозуміти й пізнати індивідуально-

психологічні та вікові особливості, внутріш-

ній світ, нахили, здібності, широкий спектр

рис характеру особистості.

Введення профільного навчання у стар-

ших класах відповідає структурі загально-

освітніх і життєвих установок більшості

старшокласників. У наш час поширенню

корисних відомостей про перспективні про-

фесійні напрями багато уваги приділяють у

різних соціальних інституціях.

Е. Клімов, автор широко використову-

ваної методики «Диференційний діагнос-

тичне опитувальник»,радить школярам

під час вибору професії дотримуватися та-

кого принципу: уявити собі правильний

восьмикутник, що слугуватиме основою

схеми вирішального впливу на професій-

ний вибір.

1-й кут — позиція старших членів сім'ї;

2-й — позиція друзів, ровесників;

3-й — позиція вчителів, класного керів-

ника;

4-й — особисті професійні плани;

5-й — здібності;

6-й — рівень досягнень та визнання;

7-й — інформованість;

8-й — схильності.

Восьмикутна схема-модель ситуації вибо-

ру професії може слугувати опорним наочним

засобом, до якого учень не раз повертатиметь-

ся під час обдумування цих питань.

Обираючи професію, учень має знати,

що:

• робити цей відповідальний крок треба

свідомо, враховуючи свої нахили та здібності,

особисті та громадські інтереси;

• є погляд на професію як на вибір справи

на все життя. Така позиція є хибною, бо не

враховує, що людина має різнобічні здіб-

ності, і це дає їй можливість накопичува-

ти спеціальні знання та навички у різних

сферах діяльності (найкращим інженером,

наприклад, буде той, хто пройшов школу

майстерності робітника);

• розподіл професій на хороші та погані,

цікаві й нецікаві, легкі та важкі є помил-

ковим. Значення професії у житті людини

залежить не так від характеру роботи, як від

ставлення до неї самої людини, відповідності

професії її запитам та можливостям;

• професію не слід вибирати «за ком-

панію» — такий вибір рідко буває вдалим;

• не слід переносити своє ставлення до

конкретної людини на її професію, бо особис-

та симпатія чи антипатія до людини однієї

професії не може свідчити про здібність чи

нездібність іншої людини до цієї професії;

• інколи за зовнішньою привабливістю

професії приховані її негативні риси; -

psi holog® 1 veresny а. com. ua

липень 27-28 (315-316) 2008

Психолог

• світ професій значно ширший (40 000),

ніж коло шкільних предметів (12—15), тому

ототожнення улюбленого навчального пред-

мета з професією не є надійним орієнтиром у

світі професій.

Уникнути помилок і розчарувань у виборі

професії можна, якщо:

• зібрати якнайбільше інформації про

світ професій і про сферу діяльності, яка вас

цікавить;

•

вивчити самого себе, скласти уявлення

про свої інтереси та здібності;

• з'ясувати, чи немає у вас медичних про-

типоказань щодо обраної професії;

• знайти можливість порозмовляти з

представниками цієї професії і дізнатися, у

. якому навчальному закладі можна здобути

необхідну кваліфікацію;

• з'ясувати, чи є на обрану професію по-

пит на ринку праці;

• проаналізувати отримані відомості,

і якщо у формулі «хочу — можу — треба»

повторюватиметься одна й та сама професія,

вибір зроблено правильно.

Орієнтовно-діагностична анкета

інтересів-2

(за Б. Федоришиним та С. Карпіловською)

Чи подобається вам:

1. Читати популярну літературу з фізики?

2. Читати популярні дописи, статті з ма-

тематики?

3. Читати науково-популярні журнали,

статті з радіотехніки?

4. Читати науково-популярні технічні

журнали і статті?

5. Читати науково-популярну літературу

з хімії?

6. Читати літературу про рослини або тва-

рин?

1 7. Читати популярні нариси, статті з ме-

г> дичних питань?

8. Читати літературу з географії?

9. Читати літературу про історичні події,

відомих історичних діячів?

10. Читати твори класиків світової ху-

дожньої літератури?

11. Читати літературу з питань мистец-

тва?

12. Читати літературу з питань педагогі-

ки? -

13. Читати літературу з питань психоло-

гії, філософії?

14. Читати літературу з питань економіки

або фінансів?

15. Читати літературу з питань кулінарії,

моделювання одягу, ведення домашнього

господарства?

16. Читати літературу з військової тема-

тики?

17. Читати нариси, статті про спорт?

18. Ознайомлюватися з відкриттями в

галузі фізики?

19. Ознайомлюватися з науковими

розробками в математиці?

20. Ознайомлюватися зі схемами радіоа-

паратури?

21. Ознайомлюватися з новинами техні-

ки?

22. Ознайомлюватися з питаннями хіміч-

ного виробництва?

23. Ознайомлюватися з питаннями щодо

рослинного чи тваринного світу?

24. Ознайомлюватися з питаннями ана-

томії та фізіології людини?

25. Ознайомлюватися з географічними,

геологічними або археологічними досліджен-

нями?

26. Ознайомлюватися з питаннями історії

різних народів і держав?

27. Ознайомлюватися з роботами літера-

турних критиків?

28. Відвідувати театральні вистави, ху-

дожні виставки?

29. Ознайомлюватися з досягненнями,

методами педагогічної діяльності?

30. Ознайомлюватися з новими оригі-

нальними філософськими, Психологічними

теоріями, концепціями?

31. Ознайомлюватися з рекламно-довід-

ковими матеріалами нової техніки або побу-

тових товарів?

32. Ознайомлюватися з довідниками та

різними порадами щодо ремонту домашньої

техніки, меблів, одягу тощо?

33. Ознайомлюватися з військовою тех-

нікою?

34. Спостерігати за спортивними змаган-

нями?

35. Проводити досліди з фізики?

36. Розв'язувати математичні задачі?

37. Розбиратися у будові радіотехнічної,

електричної апаратури?

38. Розбиратися у технічних схемах або

кресленнях?

39. Проводити досліди з хімії?

40. Працювати в саду, на городі, на фер-

мі?

41.

З'ясовувати причини виникнення різ-

них захворювань?

42. Збирати географічні нотатки, схеми,

карти?

43. Обговорювати політичні події в країні

або за кордоном?

44. Вивчати мову (іноземну або рідну)?

psiholog@1veresnya.com.ua

Психолог

липень 27-28 (315-316)2008

45. Співати, грати на музичному інстру-

менті або займатися іншим видом мистецької

діяльності?

46. Піклуватися про малих дітей?

47. Ознайомлюватися з новими теоріями

загальної або практичної психології?

48. Стежити за змінами валютних кур-

сів?

49. Піклуватися про порядок і комфорт у

своєму домі?

50. Брати участь у військовій підготов-

ці?

51. Брати участь у спортивних іграх?

52. Працювати у фізичному гуртку або

займатися самоосвітою з фізики?

53. Працювати у математичному гуртку

або займатися самоосвітою з математики?

54. Ремонтувати або налагоджувати радіо-

технічну, електронну апаратуру, електро-

прилади?

55. Складати або ремонтувати різні тех-

нічні механізми або пристрої?

56. Працювати у хімічному гуртку або

займатися самоосвітою з хімії?

57. Працювати у біологічному гуртку або

займатися самоосвітою з біології?

58. Доглядати за хворими?

59. Працювати з географічними карта-

ми?

60. Ознайомлюватися з історичними

пам'ятками культури різних народів?

61.

Вести особистий щоденник, записува-

ти свої думки?

62. Брати участь у роботі гуртка або студії

художньої самодіяльності?

63. Обговорювати питання педагогічної

роботи?

64. Шукати можливості застосування ре-

комендацій психології, філософії в житті

людей?

65. Давати поради людям щодо вигідного

вкладання грошей? ,

66. Надавати людям різні побутові по-

слуги?

67. Брати участь у військових іграх або

походах?

68. Брати участь у спортивних змаган-

нях?

69. Брати участь у конкурсах з фізики?

70. Брати участь у конкурсах з математи-

ки?

71. Складати або ремонтувати радіотех-

нічні прилади?

72. Складати технічні моделі (літаки, ав-

томобілі)?

73. Брати участь у конкурсах з хімії?

74. Ознайомлюватися з роботою медично-

го працівника?

75. Брати участь у конкурсах з біології?

76. Користуватися туристичними схема-

ми, географічними картами?

77. Брати участь у роботі історичного гур-

тка, самому займатися питаннями історії?

78. Брати участь у роботі літературного,

лінгвістичного (мовного) гуртка або самому

займатися питаннями мови?

79. Грати на музичних інструментах, ма-

лювати чи займатися іншою творчою діяль-

ністю?

80. Заміняти в молодших класах вчителя,

якщо в цьому виникає потреба?

81. Формулювати (визначати) власні по-

гляди на життєві проблеми або на поведінку

людей з позицій філософської або психоло-

гічної науки?

82. Розраховувати, прогнозувати можли-

вості вигідного вкладання грошей з метою

вигоди?

83. Піклуватися про сімейний бюджет

(можливе його підвищення або раціональне

використання)?

84. Брати участь в організації військових

ігор, походів?

85. Брати участь у роботі спортивної сек-

ції чи самому займатися спортом?

86. Виступати з інформаційними повідом-

леннями про цікаві фізичні явища?

87. Брати участь у проведенні матема-

тичних турнірів або ознайомлювати своїх

товаришів з питаннями математики?

88. Брати участь у роботі радіотехнічного

гуртка або самому займатися радіотехнічни-

ми розробками?

89. Брати участь у роботі з технічної твор-

чості?

90. Брати участь в експериментальній

роботі з хімії?

91. Брати участь в експериментальній

роботі з біології?

92. Надавати медичну допомогу людям

або тваринам?

93. Брати участь в експедиціях, краєзнав-

чих походах?

94. Брати участь в історичних походах?

95. Брати участь у літературних зустрі-

чах, обговоренні літературних тем або літе-

ратурному диспуті?

96. Брати участь у конкурсах художньої

самодіяльності або у виставці своїх творчих

виробів?

97. Брати участь в організації цікавого

дозвілля для дітей?

98.

Використовувати свої знання з психо-

логії для поліпшення спілкування з людьми

або для впливу на інших людей?

psiholog@iveresnya.com.ua

липень 27-28 (315-316) 2008

Психолог

99. Самостійно або разом з тим, кому ви

довіряєте, проводити ділові операції задля

одержання матеріальної вигоди?

100. Піклуватися про забезпечення оточу-

ючих побутовими зручностями, послугами?

101. Вивчати

військову справу?

102. Займатися

тренерською діяльністю з

якогось виду спбрту?

Учні отримують ці запитання і бланк для

відповідей, після чого ознайомлюються з інс-

трукцією. .

Інструкція. Уважно прочитайте запи-

тання, свої відповіді проставте у клітинках

бланка. Якщо вам дуже подобається занят^

тя, про яке йдеться в запитанні, поставте у

відповідній клітинці два плюси (++), якщо

просто подобається — один плюс (+). Якщо

ви не можете визначитися, подобається вам

це чи ні, впишіть у відповідну клітинку нуль

(0). У разі якщо вам не подобається робити

те, про що йдеться у запитанні, поставте у

клітинці один мінус (—), якщо дуже не подо-

бається, два мінуси (

). Коли відповісте на

всі запитання, підрахуйте кількість плюсів і

мінусів у кожній вертикальній колонці, на

нулі не звертайте уваги.

Бланк

1 2

3 4

5 6 7

8 9

10 11 12

15 16

18 19 20 21 22 23 24 25 26

28 29

зо

31 32 33 34

35 36

38 39 40 41 42 43 44 45 46

48 49 50 51

52 53 54 55 56

58 59 60 61 62 63 64 65 66

69 70 71 72 73 74 75 76

78 79 80 81 82 83 84 85

88 89 90 91 92 93 94 95 96

98 99 100 101 102

—

Фізика

Математика

Радіотехніка

Техніка

Хімія

Біологія

Медицина

Географія

Історія

Філологія

Мистецтво

Психологія,

філософія

Педагогіка

Бізнес

Сфера

обслуговування

Військова справа

Спорт

Опрацьовувати дані ОДАНІ-2 дуже прос-

то. Окремо за кожною колонкою підрахо-

вують кількість плюсів і мінусів, результа-

ти записують під відповідними колонками.

Таку роботу може виконати й сам учень. Далі

виділяємо ті колонки, що мають найбільшу

кількість плюсів за найменшої кількості мі-

нусів. Назва колонки відображає професійні

уподобання.

ЖИТТЄВІ ПЕРСПЕКТИВИ

Життєві перспективи учнів є важливою

частиною їхніх уявлень про майбутнє. Особ-

ливо гостро питання пошуку сенсу життя,

свого місця в ньому, професійних, особистих

перспектив постає перед старшокласниками.

Найбільш значущою якістю старшокласни-

ків у структурі їхньої особистості є спрямо-

ваність, у якій концентрується ставлення

людини до навколишньої дійсності, до інших

людей і самої себе. У ранній юності спря-

мованість особистості, її головна установка

полягають насамперед у самовизначенні, ви-

борі свого життєвого шляху. З цим пов'язані

думки, прагнення, роздуми про сенс життя і

щастя. Основна складність юнацької рефлек-

сії полягає в тому, щоб правильно сумістити

psiholog@1veresnya.com.ua

далеку і близьку життєві перспективи (за

А. Макаренком). Близька перспектива — це

сьогоднішня і завтрашня діяльність та її цілі.

Далека перспектива — довготривалі життєві

особисті та громадські плани. Поєднання їх

є досить важким. З одного боку, юнаки люб-

лять помріяти про віддалене майбутнє, а з

іншого (і це зближує їх з дітьми та підлітка-

ми) — хочуть швидкого і негайного задово-

лення своїх бажань.

Усвідомлення старшокласниками своєї до-

рослості та ролі, яку вони покликані відігра-

вати у суспільному житті, приховує великі

можливості для самовиховання і самоосвіти.

Важливо зміцнити їхню потребу працювати

над собою цілеспрямовано, наближаючись до

поставленої мети. Більшість юнаків і дівчат

прагнуть зайняти позицію дорослої людини,

тому їм потрібно створити умови для вияву

ініціативи, творчості, корисних починань як

у шкільному житті, так і поза ним.

Зручною в користуванні є методика « Жит-

тєві цілі», що передбачає як групову, так і

індивідуальну форму роботи з учнями. Дослі-

джуваним пропонується вказати життєві

цілі, завдання, способи їх досягнення. Мето-

дика «Лист мети» є модифікованим варіантом

і Психолог

липень 27-28 (315-316) 2008

«Тренінгу розробки цілей» С. Канюка. Вона

є водночас діагностичною і розливальною

(учням пропонується замислитися над свої-

ми цілями у житті та їх реалізацією). У ре-

зультаті ефективної постановки і з'ясування

своїх цілей учні можуть:

• краще оцінити доцільність своїх дій;

• краще організувати свою роботу (ор-

ганізувати себе);

• збільшити можливість досягнення ба-

жаних результатів;

• отримати значний мотиваційний за-

ряд.

Діагностична цінність цієї методики поля-

гає у виявленні загальних тенденцій та спе-

цифіки уявлень старшокласників про свою

мету в житті.

Список літератури

1. Вех І. Д. Виховання особистості. — К.:

Либідь, 2003.

2. Божович Л. И. Личность и ее формирование

в детском возрасте.'— М.: Просвещение, 1968.

3. В лабиринтах психологии личности / Сост.

А. В. Тымченко, В. Б. Шапарь. — X.: Прапор,

1997.

4. Выготский Л. С. Эмоции и их развитие в

детском возрасте. — М.: Педагогика, 1982.

5. Гільбух Ю. 3. Учитель і психологічна служ-

ба школи. — К.і-1993.

6. Гнатко М. М. Психологічна діагностика

обдарованості. — Луцьк, 1997.

7. Дитина в сім'ї / Упоряд. Т. Науменко. — К.,

2005.

8. Жариков Е., Крушельницкий Е. Для тебя

и о тебе. — М.: Просвещение, 1991.

9. Ковалев С. В. Подготовка старшеклас-

сников к семейной жизни. — М.: Просвещение,

1991.

10. Кон

И. С. Открытие «Я». — М.: Политиз-

дат,

1978.

11. Мнацаканян

Л. И. Личность и оценочные

способности старшеклассников. — М.: Просвеще-

ние,

1991.

12. Рабочая книга школьного психолога /

Сост. И. В. Дубровина, М. К. Акимова и др. — М.:

Просвещение, 1991.

13. Рогов Е. И. Общая психология. — М.: Вла-

дос,

1997.

Передплатний індекс газети «Психолог» — 23316

Віддруковано в ОП «Житомирська облдрукарня- з готових діапозитивів замовника

Наклад 6070