Психолог 2008 №27-28

Подождите немного. Документ загружается.

липень 27-28 (315-316) 2008

Психолог

інструкцію з використання від початку до

кінця. Слуховик обов'язково опитає всіх при-

сутніх про досвід використання таких ре-

чей. А кінестетик розірве упаковку, увімкне

прилад у розетку і подивиться, що вийде. У

школі переважає зоровий спосіб сприйнят-

тя (книжка, комп'ютер, таблиця тощо). До

розряду найкращих учнів потрапляють діти

із зоровим сприйняттям. Учителями най-

частіше стають найуспішніші школярі, вони

пишуть на дошках, демонструють картинки,

тобто роблять те, що в них виходить найкра-

ще. Учнів часто навіть звинувачують у тому,

що ті не дивляться в очі. Але, напевне, тут

ідеться про слуховиків, які спрямовують на

вчителя найкращий свій аналізатор — вухо.

А кінестетику взагалі не позаздриш — йому

треба розібрати молекулу, щоб відчути її

структуру.

Марія Монтесорі у бідняцьких квар-

талах Рима пропонувала дітям не тільки

чути і бачити, а й відчути пальцями літе-

ри, вирізані з паперу. Справді, вони краще

їх запам'ятовували. Зразки комбінування

різних способів сприйняття ми бачимо тоді,

коли пісні легше вчити під удари скакалки,

під час читання ворушити губами, лічби —

рахувати на пальцях. Тому кожному учневі

важливо знати і вміти використовувати свій

спосіб сприйняття (провідну модальність).

Визначення провідної

модальності сприйняття

Тест

Інструкція. Відповідайте на запитання

«так» або «ні».

1. Люблю спостерігати за хмарами та зір-

ками.

2. Часто наспівую собі.

3. Не визнаю моду, яка є незручною.

4. Дуже люблю лежати у ванні.

5. В автомобілі для мене важливий

колір.

6. Я впізнаю за кроками того, хто входить

до кімнати.

7Г Мене розважають діалекти нашої

мови.

8. Багато часу приділяю своїй зовніш-

ності.

9. Люблю масаж.

10. Коли є вільний час, люблю роздивля-

тися людей.

11. Погано почуваюся зранку, доки не

розімнуся.

12. Коли бачу одяг у вітрині, знаю, в чому

мені буде добре.

13. Коли чую стару мелодію, згадую ми-

нуле.

14. Часто читаю, коли їм.

15. Дуже часто розмовляю по телефону.

16. Я схильний до повноти.

17. Я краще послухаю, як хтось читає,

ніж читатиму сам.

18. Після поганого дня мій організм на-

пружений.

19. Охоче і багато фотографую.

20. Довго пам'ятаю те, що сказали при-

ятелі та знайомі.

21. Мені не шкода грошей на квіти, тому

що вони прикрашають життя.

22. Увечері люблю ходити в душ.

23. Намагаюся записувати свої особисті

справи.

24. Часто розмовляю сам із собою.

25. Після тривалої поїздки на машині

довго приходжу до тями.

26. Тембр голосу дуже багато говорить

мені про людину.

27. Дуже часто оцінюю людей за манерою

вдягатися.

28. Люблю потягуватися, розправляти

кінцівки, розминатися.

29. Дуже тверда або дуже м'яка постіль —

мука для мене.

30. Мені нелегко знайти зручні череви-

ки.

31. Дуже люблю переглядати фільми.

32. Впізнаю колись побачені обличчя че-

рез роки.

33. Люблю ходити під дощем, коли краплі

стукають по парасольці.

34. Вмію слухати те, що мені говорять.

35. Люблю танцювати, займатися спор-

том, гімнастикою.

36. Коли близько тікає будильник, не

можу заснути.

37. У мене непоганий магнітофон.

38. Коли я чую музику, відбиваю такт

ногою.

39. Люблю роздивлятися пам'ятки архі-

тектури.

40. Не терплю безладу.

41. Не люблю синтетичних тканин.

42. Вважаю, що атмосфера в кімнаті за-

лежить від освітлення.

43. Часто ходжу на концерти.

44. Потиск руки багато що говорить про

людину.

45. Охоче відвідую галереї і виставки.

46. Серйозна дискусія — захоплива спра-

ва.

47. Дотиком можна сказати не менше,

ніж словами.

48. Коли шумно, я не можу зосередити-

ся.

psiholog@1veresnya.com.ua

Психолог

липень 27-28 (315-316) 2008

Обробка результатів. Нарахуйте собі 1 бал

за відповідь «так».

Тип А (бачити): 1; 5; 8; 10; 12; 14; 19; 21;

23; 27; 31; 32; 39; 40; 42; 45.

Тип Б (відчувати): 3; 4; 9; 11; 16; 18; 22;

25; 28; 29; ЗО; 35; 38; 41; 44; 47.

Тип В (слухати): 2; 6; 7; 13; 15; 17; 20; 24;

26; 33; 34; 36; 37; 43; 46; 48.

Тип А. Часто, вживає слова і фрази,

пов'язані із зором, образами та уявою, на-

приклад: «Не бачив цього», «Це, звичайно,

все прояснює», «Помітив одну особливість»

тощо.- Малюнки, образні описи, фотографії

говорять типу А більше, ніж слова. Такі люди

миттєво схоплюють те, що можна побачити:

кольори, форми, лінії, гармонію і безлад.

Тип Б. Тут частіше можна почути інші

слова і фрази, наприклад: «Не можу цього

зрозуміти», «Атмосфера в класі нестерпна»,

«її слова глибоко мене вразили». Почуття і

враження людей цього типу стосуються доти-

ків, інтуїції, емоцій. У розмові їх цікавлять

внутрішні переживання.

Тип В. «Не знаю, що й сказати», «Ця по-

чута новина...», «Не терплю голоснцх ме-

лодій» — ось характерні вислови для людей

цього типу. Величезне значення для них має

все акустичне: звуки, слова, музика, шумові

ефекти.

Розбіжність типів у спілкуванні може по-

роджувати конфлікти й непорозуміння.

УВАГА

Саме увага робить можливим виокрем-

лення з великого обсягу зовнішньої та внут-

рішньої інформації найважливішого. Вона

має певні властивості. Традиційно виділя-

ють концентрацію, позитивним боком якої

є стійкість, негативним — розсіяність, пе-

реключення, розподіл та обсяг засвоєної ін-

формації.

Стійкість уваги, як і інші властивості,

має здатність розвиватися. Якщо діти у

3 роки відволікаються за 10 хв у середньому

4 рази, то діти 5—6 років — лише 1 раз.

В учнів 1-го класу максимальна стійкість

уваги має місце протягом перших 45 хв

шкільного дня, у друго- і третьокласників

її пік припадає на другий і третій уроки, у

5-му і старших класах — на другий—чет-

вертий (за О. Єрмолаєвим). Стійкість уваги

у підлітковому віці залежить від багатьох

чинників, передусім від майстерності вчи-

теля, який не лише викликає, а й довгий

час зберігає пізнавальний інтерес. Тривале

збереження інтересу і стійкість уваги пере-

бувають у безпосередній залежності одне

від одного.

Є люди, у яких пік зосередження уваги,

її найвищої продуктивності незалежно від

віку припадає на ранковий («жайворонки»)

або вечірній («сови») час. Оскільки, на думку

гігієністів, ці стадії мають фізіологічну при-

роду, вони погано коригуються за допомогою

виховних заходів. Слід ураховувати ці особ-

ливості в індивідуальній роботі з учнями.

Розсіяність як зворотний бік концентра-

ції уваги часто є головною причиною поганої

успішності. Вона проявляється у нездатності

учнів до зосередженості, у легкому і частому

відволіканні. Причин, які сприяють розсія-

ності, багато: з одного боку, це наслідок не-

правильного виховання (розпещеність дити-

ни, відсутність переваги мотиву «потрібно»

над мотивом «хочу», слабка сформованість

вольових процесів тощо), а з іншого — со-

матогенні та психогенні причини (часті за-

хворювання простудними та інфекційними

хворобами, розлад нервової системи, від-

хилення у психічному розвитку), які в кін-

цевому підсумку призводять до зниження

працездатності.

Таким чином, концентрація уваги — це

стан заглиблення у предметне пізнання, що

характеризується ясністю і чіткістю свідо-

мості. .За слабкої концентрації увага ніби

ковзає по предметах, унаслідок чого їх зоб-

раження і враження від них виявляються

нечіткими, розпливчастими і неповними.

За цілеспрямованого переходу від однієї

діяльності до іншої проявляється така влас-

тивість уваги, як переключення, що фор-

мується вже з перших днів життя дитини.

Переключення уваги у молодших школярів

та підлітків сприяє зниженню втомлюва-

ності, підвищенню працездатності. Успіш-

ність залежить від ступеня інтересу до нової

діяльності, на відміну від попередньої, від її

значущості для особистості та складності, від

установки на цю діяльність. ^

Розподіл,

як і переключення, виховується

з перших днів життя дитини, але часто ця

характеристика уваги слабо розвинена навіть

у молодших школярів. У підлітковому віці

розподіл уваги поступово формується, проте

це характерно не для всіх видів діяльності.

Розподіл уваги, який часто називають по-

двійною увагою, формується шляхом трива-

лого і трудомісткого навчання.

Важлива властивість уваги — її

обсяг,

який вимірюється кількістю об'єктів,

які людина сприймає під час їх разового

пред'явлення за певну одиницю часу. Під-

літок може миттєво запам'ятати до 10 пред-

метів різного розміру і забарвлення, причому

близько 70 % детально описати.

psiholog@1veresnya.com.ua

липень 27-28 (315-316) 2008

Психолог

Експериментальні дослідження свідчать

про те, що рівень розвитку названих харак-

теристик уваги значною мірою залежить

від особливостей вищої нервової діяльності.

Так, стійка увага з легким переключенням

і розподілом властива людям із сильною і

рухливою нервовою системою. Протилежні

якості спостерігаються у людей зі слабкою

нервовою системою.

У діагностиці особливостей уваги важливе

місце відводиться спостереженню за діяль-

ністю дитини. Судження про стан і розвиток

характеристик уваги можуть ґрунтуватися на

спостереженні педагогрм-куратором за діяль-

ністю учня і є повнішими у разі використання

спеціалізованих відносно простих за процеду-

рою проведення та швидкістю методик.

При корекції уваги передусім самому вчи-

телю потрібно знати її негативні боки. Це, по-

перше, мимовільне переключення з одного

об'єкта на інший, що виникає внаслідок дії

сторонніх подразників на людину, зайня-

ту якоюсь діяльністю (відволікання). Зов-

нішнє відволікання виникає у результаті дії

зовнішніх подразників; при цьому довільна

увага стає мимовільною. Під час навчальних

занять як у класі, так і вдома мають бути

усунуті предмети і впливи, що відволікають

учнів від основної справи.

Внутрішнє відволікання виникає під впли-

вом сильних переживань, через відсутність

інтересу і почуття відповідальності за справу,

якою зайнята людина. Щоб дитина рівно й

успішно навчалася, треба усувати з її занять

негативні переживання: гнів, страх, почуття

ображеної гідності. Виховання глибокого та

стійкого інтересу до знань також є важливим

чинником боротьби з відволіканням уваги.

Діагностика розподілу уваги.

Пошук цифр за таблицями Шульте

Проба дозволяє діагностувати швидкість

орієнтовно-пошукової діяльності, працездат-

ність, розподіл уваги. Для роботи необхідні

п'ять таблиць, указка, секундомір. Можлива

робота у парах.

Інструкція. Поділіться за варіантами.

1-й варіант шукає цифри від 1 до 25, 2-й за-

сікає час. Потім поміняйтеся ролями; блан-

ками поміняйтеся між партами.

Обробка результатів. Враховується час,

витрачений на пошук чисел у кожній таблиці

(сукупність часу, необхідна для знаходження

чисел від 1 до 25 у п'яти таблицях, поділена

на п'ять). С. Рубінштейн зазначає, що психіч-

но здорові діти витрачають на це завдання

від 35 до 52 с.

Помітне збільшення часу на пошук цифр

по останніх двох таблицях свідчить про втом-

люваність, прискорення — про повільність

впрацьовування. У нормі на всі таблиці йде

приблизно однакова кількість часу.

Зразок таблиці

14 '

12 23 2

16 25

7 24 13

11 3 20 4 18

8 10 19 22

15 9 17

Показник розподілу уваги

Підлітковий вік: 68,57 ± 0,75 — час упо-

рядкування ряду з 25 цифр.

Старший підлітковий вік: 5,31 + 0,48 —

час упорядкування ряду з 25 цифр.

Дослідження вибірковості уваги

Досліджуваним видається бланк з надрукованими вряд літерами та словами.

Інструкція. Знайдіть і підкресліть там слова. Намагайтеся не пропустити жодного слова

і працювати швидко, оскільки час фіксується. Ця методика застосовується з 12 років.

Тестовий бланк

Бсонцевтргшоурайонзгуцновинахеьгчафактуекекзаментроч

ягшгупрокуроргурсеабестеоріяенстджзбьамхокейтронциуршро

фщуйлзхтелевізорболджшзхюелгшьбпамятьшогхеюжипдрашл

птслхемздсприйманняйцупендшізхьвафиапролдблюбовабфирб

лослдкнесладспектакльячсимтьбаюжюерадістьвуфупеждлорп

тнародшмвтьлджьхегнеекуифйжрепортажжздорлафивюефбь

дьконкурсзжшнаптйфячицувскапирособистістьехжеьеюбшгг

лождепрплаванняделживанезбьтрлшшжнпркивкомедіяшлдкцу

йфвідчаййфряатлджетьбюнхтьфтасенлабораторіялшдшнруугр

гшщтлроснованіезшеремітдтмтаопрукгвмстрпсихіатріябплнст

чьйфяонтзацеьантзацеьантзахтлкнноп

Психолог

липень 27-28 (315-316) 2008

Показниками вибірковості уваги в цьому

досліді є час виконання завдання і кількість

пропусків під час відшукування та підкрес-

лювання слів. Усього в цьому тексті 25 слів:

сонце, район, новина, факт, екзамен, проку-

рор, теорія, хокей, трон, телевізор, пам'ять,

сприймання, любов, спектакль, радість, на-

род, репортаж, конкурс, особистість, пла-

вання, комедія, відчай, лабораторія, основа,

психіатрія.

Результати оцінюють за допомогою шкали

оцінок, у якій бали нараховують залежно від

часу, витраченого на пошук слів. За кожен

пропуск слова нараховують по одному балу.

Час, с

Бали

Рівень вибірковості

уваги

190 і

більше

0—6

Низький

189—

130

7—12

Середній

129—60

13—19

Високий

Менш

ніж 60

Дуже високий

Вибірковість уваги піддається тренуван-

ню. Можна виконувати вправи, подібні до

наведеної методики, для її поліпшення. Не-

гативними чинниками, що впливають на ви-

бірковість, можуть бути стан сильного емо-

ційного збудження, зовнішні перешкоди,

приховане небажання тестуватися тощо.

ПАМ'ЯТЬ

Пам'ять, за словами І. Сеченова, —

«наріжний камінь розвитку дитини».

Для дитячого періоду розвитку дитини ха-

рактерна наявність мимовільної пам'яті, тоб-

то діти не ставлять перед собою свідомо мету

щось запам'ятати. У дошкільному віці почи-

нають складатися довільні форми пам'яті, і

в шість років дитина вже досить чітко може

бачити перед собою уявну мету, що й відріз-

няє довільну пам'ять від мимовільної.

У передшкільному віці наочні обра-

зи запам'ятовуються легше, ніж словесні

міркування. Наприкінці дошкільного віку

з'являються смислова пам'ять та елемен-

ти логічної. Словесна пам'ять, формуючись

слідом за образною, за даними деяких уче-

них, найвищого вияву набуває у віці близько

10—13 років.

Усі люди хотіли б поліпшити свою пам'ять.

Однак мало хто докладає до цього зусиль. Одна

з причин — брак інформації про способи досяг-

нення цієї мети. Дехто вважає, що пам'ять — це

вроджена риса, яка не піддається вдосконален-

ню. Ця думка, безумовно, є хибною. Пам'ять

має органічну основу, але вирішальну роль у

діяльності відіграють опосередковані мислен-

ням процеси смислового запам'ятовування.

Усе це піддається тренуванню.

Щоб допомогти учням розвинути свою

пам'ять, потрібно її діагностувати. А це вима-

гає від педагога певних психологічних знань.

Дослідження переважаючого типу

запам'ятовування

Така діагностика має на меті виявлення

переважаючого типу пам'яті за допомогою

різних способів подання словесного і несло-

весного матеріалу. У першій серії зачиту-

ють слова для запам'ятовування (слухове

сприйняття), у другій показують по черзі

зображення (зорове сприйняття), у третій

використовують пари слів, пов'язані логіч-

ним зв'язком (логічна пам'ять), у четвер-

тій — пари слів, не пов'язані безпосереднім

зв'язком (механічна пам'ять).

Щоб не було перевантаження під час ви-

значення типу пам'яті, для кожної серії

достатньо підготувати набір із 10 слів

(за Т. Пашуковою).

Слухова ^

Експериментатор читає вголос рядок із

10 слів. По закінченні учні беруть ручки і на-

магаються відтворити на папері всі слова, які

запам'ятали (можна в довільному порядку).

Наприкінці рахують кількість правильно

названих слів.

Слова для прикладу: машина, яблуко,

олівець, весна, лампа, ліс, дощ, квітка, кас-

труля, горобець.

Зорова

Дослідник показує дітям по черзі 10 кар-

тинок. Учні стараються запам'ятати зобра-

жені на них предмети. По закінченні запису-

ють назви усіх зображень, які запам'ятали.

Наприкінці перевіряють кількість правиль-

них відповідей.

Логічна

Зачитуються пари логічно поєднаних слів.

Потім дослідник читає слова з лівої частини

рядка, а школярі у цей час записують слова

з правої. Після цього перевіряють: учитель

знову читає пари слів, а учні позначають пра-

вильно записані слова і підраховують їхню

кількість.

Пари слів для прикладу:

Баян — грати

Лампа — світло

Олівець — папір

Літак — крило

Соловейко — співати

липень 27-28 (315-316) 2008

Психолог

Газета — новини

Музика — настрій

Земля — врожай

Школа — знання

Космос — ракета

Механічна

Аналогічну роботу проводять із парами

слів, не пов'язаних логічно:

Стілець — гіклянка

Скрипка — вогнище

, Цвях — відро

Дах — чайник

Вогонь — ґанок

Лінійка — туфлі

Сокира — килим

Поїзд — осінь

Книжка — м'яч

Графин — годинник.

Переважаючий тип пам'яті при різних ти-

пах подання матеріалу визначають шляхом

порівняння кількості правильно відтворених

слів у кожній із чотирьох серій. Нормальним

обсягом безпосередньої пам'яті вважається

запам'ятовування 5—9 слів. Провідний тип

пам'яті пов'язаний із відповідною репрезен-

тативною системою уявлень особистості. її

виявлення допоможе зробити багатопланові

рекомендації досліджуваному, особливо

щодо запам'ятовування ним найбільш цін-

ної інформації, підготовки до уроків, іспитів

тощо.

Пам'ять піддається корекції і тренуван-

ию. Відомі випадки, коли видатні люди, пра-

цюючи над собою, вважали обов'язковим

вивчення одного вірша на день. Для такого

тренування учням підійде запам'ятовування

логічно пов'язаних і не пов'язаних текстів,

віршів, зображень, фотографій з іменами та

прізвищами, номерів телефонів, дат народ-

ження тощо. Можна рекомендувати батькам

заняття з дітьми з розвитку пам'яті і перевір-

ку їхньої результативності.

Для чого вчителю знати типологію видів

пам'яті та її особливості в кожного учня?

Чи сприяють такі знання підвищенню ефек-

тивності навчальнбго процесу? Адже важко

уявити, щоб учитель диференціював свої ди-

дактичні впливи з урахуванням типу пам'яті

того чи іншого учня.

Однак це можливо. Візьмімо такий при-

клад. Ви закінчили пояснювати новий ма-

теріал і приступаєте.до закріплення шля-

хом фронтального опитування, причому його

об'єктом може стати будь-який учень. Чи

можна вимагати бажаної відповіді від того,

у кого зоровий тип пам'яті? Хоч як він на-

пружуватиме свою волю, належним чином

повторити почуте навряд чи зможе. Такому

учневі потрібно під час викладу матеріалу

дозволити користуватися книжкою. Готуючи

домашнє завдання, йому доцільно самостійно

складати графіки, схеми, малюнки. Школя-

рам зі слуховим типом пам'яті можна пора-

дити читати підручник уголос, переказувати

один одному.

Докладні поради щодо профілактики за-

бування та умов успішної репродукції мож-

на знайти в посібнику Ю. Гільбуха «Темпе-

рамент і пізнавальні здібності школяра»,

М. та О. Еренберг «Розвиток можливостей

інтелекту».

УЯВА

Уява — це здатність до створення нових

образів. Вона ґрунтується на вмінні помі-

чати властивості предметів і переносити їх

з одного на інший, по-новому комбінуючи.

Навіть найфантастичніші образи створені з

незвичайних поєднань реальних предметів. У

казковому Конику-горбоконику, наприклад,

втілені якості і людини, і тварин, і птахів.

Репродуктивна уява — відтворювальна,

учень тільки уявляє щось раніше бачене і ві-

доме. А в результаті дії творчої уяви людина

створює те, чого ніколи не було до неї.

Вдосконалюючи репродуктивну уяву, ми

створюємо передумови для розвитку продук-

тивної (творчої) уяви, відпрацьовуємо ме-

ханізм актуалізації уявлень і синтезування

їх у нові образи. Є кілька класифікацій уяви

за різними ознаками. Для вчителя важливе

виділення її творчого боку.

Педагог має задуматися: у кого з моїх

учнів який тип уяви? У кого з них спостері-

гаються вади у розвитку уяви? Отримати

відповіді на ці запитання, щоб потім за-

стосовувати певні корекційні дії, допомо-

жуть діагностично-розвивальні заняття на

активізацію різних типів уяви. Приклади

таких вправ наведено нижче. Самі тести на

діагностику уяви теж можна назвати розви-

вальними.

Тест на креативність (творчість)

Дж. Гілфорда

Тест «Інтерпретація зображень»

Інструкція. Вам пропонуються три зобра-

ження, які можна витлумачити (відповісти

на запитання: що це таке?) найрізноманітні-

шим чином, зокрема і в гумористичній фор-

мі. На кожне зображення відводиться 3 хв

часу. Ваше завдання полягає в тому, щоб

поряд із кожним запропонованим зображен-

ням написати якомога більше тлумачень,

інтерпретацій (мал. 1—3, с. 16).

Психолог

липень 27-28 (315-316) 2008

Найпоширеніші варіанти:

• малюнок 1 — кола на воді; мішень;

кришка люка стічної системи; сомбреро зго-

ри; рулетка; сонячна система; орбіти елект-

ронів; вигляд всередині труби; піраміда зго-

ри; земляний черв'як;

• малюнок 2 — два отвори у каналізацій-

ному люку; яблука на тарілці; окуляри;

• малюнок 3 — скакалка; гори; хвилі на

воді; графік; спина Змія Горинича.

Під час підрахунку набраних балів за цим

тестом враховуються загальна кількість назв

за відведений час, їхня нестандартність. Так,

щодо першого зображення, то за варіанти,

аналогічні першим чотирьом з наведених

вище, зараховується по 1 балу; за аналогічні

наступним чотирьом — по 2 бали; за анало-

гічні останнім двом — по 3 бали за кожен.

Щодо другого запропонованого зображен-

ня, то за кожен вибір, аналогічний наведеним

до цього завдання, тестований отримує по

2 бали.

Щодо третього зображення, то за кожен

варіант, аналогічний наведеним першим чо-

тирьом, зараховується по 1 балу; за кожен

вибір іншого значення — по 2 бали.

Норми оцінювання творчої обдарованості

за тестом

• 12—15 років:

високий рівень — понад 26 балів;

помірний — 18—26;

відсутність — менш ніж 18.

• 15—18 років:

високий — понад 32 бали;

помірний — 22—32;

відсутній — менш ніж 22.

Тест «Використання предметів»

Інструкція. Вам пропонується у письмо-

вому вигляді викласти найрізноманітніші

способи використання таких предметів: 1) по-

рожніх скляних пляшок; 2) довгих металевих

цвяхів; 3) тирси (необмеженої кількості).

На кожну з наведених груп предметів

відводиться 2 хв. Після закінчення цього

часу слід негайно перейти до наступної групи

предметів. Тестовий показник визначати-

меться загальною кількістю запропонованих

способів використання цих предметів за всі-

ма трьома групами.

Продукуючи способи використання на-

ведених предметів, слід орієнтуватися на

визначальні властивості останніх. Зокрема,

пляшка — ємність, посуд, прозора, крихка;

тирса — аморфна, гігроскопічна маса;

цвях — тонкий, довгий, міцний, гострий.

За кожен осмислений варіант використан-

ня запропонованих предметів тестованому

нараховується 1 бал. Кількісним показни-

ком роботи з тестом є підсумкова кількість

набраних балів.

• 12—15 років:

високий рівень — понад 24 бали; _

помірний — 16—24;

відсутність — менш ніж 16.

• 15—18 років:

високий рівень — понад ЗО балів;

помірний — 22—ЗО;

відсутність — менш ніж 22.

Тест «Конкретизація»

Інструкція. Візьміть чистий аркуш папе-

ру і запишіть якомога більше принципово від-

мінних явищ чи предметів, Які можуть бути:

1) червоними; 2) круглими; 3) нескінченними.

На кожну з категорій предметів відводиться

2 хв. Загалом у вашому розпорядженні 6 хв.

Зауважте, що до кожної категорії ви добирає- ,

те предмети незалежно від інших. ^

За кожен осмислений варіант відповіді

нараховується 1 бал.

• 12—15 років:

високий рівень — понад 26 балів;

помірний — 19—26;

відсутність — менш ніж 19.

• 15—18 років:

високий рівень — понад 32 бали;

помірний — 24—32;

відсутність — менш ніж 24.

Зазначені кількісні показники є певною

мірою умовними. Відповідна достовірність

досягається лише в результаті виведення

сукупного балу. Він є простою арифметичною

сумою балів, отриманих за кожним окремим

тест}М.

psiholog@1veresnya.com.ua

липень 27-28 (315-316) 2008

Психолог

Час на виконання тесту Дж. Гілфорда —

21 хв.

Сукупні кількісні нормативні показники

за тестом Дж. Гілфорда «Креативність»

• 12—15 років:

високий рівень — понад 75 балів;

помірний — 58—75;

низький — 48—58;

відсутність — менш ніж 48.

• 15—18 років:

високий рівень — понад 92 бали;

' помірний — 76—92;

низький — 64—76;

відсутність — менш ніж 64.

Тренування уяви на перцептивній (на-

очній) основі

Для підлітків і старшокласників можна

^_ застосовувати вправу « Смужечки ». На дошці

вивішують плакат зі смужками різних візе-

рунків, на яких бракує певних деталей. Ті

частини, яких не вистачає, зображені внизу.

Завдання полягає в тому, щоб напружити

свою уяву і визначити, яких саме деталей

бракує у вирізах.

Тренування уяви на вербальній (словес-

ній) основі

Вправа «Поверхи».

Завдання.

У будинку

чотири поверхи. На кожному мешкає одна

сім'я. Борисенки живуть над Карпенками,

Шевчуки — над Черняками, Карпенки — над

Черняками. Розташуйте сім'ї за поверхами.

Усі дії виконуйте виключно в уяві, без за-

писів і малюнків.

Тренування творчої уяви

Найпростіша вправа — трактування чор-

нильних плям, що ґрунтується на тесті Рор-

шаха. Досліджуваному послідовно демонс-

трується набір з 10 карток із зображеннями

чорнильних плям різної конфігурації. Які

^ предмети реального світу вони нагадують?

9 Тестом Роршаха користуються психологи-

діагности, а для вчительської практики до-

статньо проаналізувати продукти дитячої

фантазії для визначення творчої уяви та її

тренування. На дошку вивішують плакат із

чорнильною плямою (на лінію згину плакату

налити трохи чорнила, згорнути і розгорну-

ти). Учні розповідають, на що схожа пляма.

Інша вправа для прикладу. Учням дається

завдання поєднати у якомога більшій кіль-

кості речень три-чотири слова, наприклад:

вогонь — стрічка — вікно — пальма.

МИСЛЕННЯ

Мисленням називають процес пізна-

вальної діяльності людини, що характе-

ризується узагальненим та опосередкова-

ним відображенням дійсності. Мислення

пов'язане з діяльністю. Всі мисленнєві опе-

рації виникли в діяльності як практичні

операції і лише потім стали операціями

теоретичного мислення. До діяльності усіх

органів чуттів у людини додається мислен-

нєва. У ній завжди є теоретичні елементи,

тому ми звертаємо увагу на розвиненість

певних операцій мислення, тобто загальну

обізнаність, аналогії, класифікацію, уза-

гальнення, логічність.

Мислення є найважливішим психічним

процесом, що впливає на навчання школяра.

Саме вади у розвитку мислення, а не пам'яті

чи уваги є найпоширенішою причиною неус-

пішності. Наприклад, низька концентрація

уваги на уроці часто зумовлена тим, що з ог-

ляду на особливості свого мислення такі учні

не залучені до активної навчальної роботи, їм

важко брати в ній участь. Тому на уроці вони

часто відволікаються на сторонні розмови,

запитання вчителя застає їх зненацька.

Дитина, яка прийшла до школи, має кон-

кретне, наочне мислення. Шкільне навчання

вимагає вміння узагальнювати, абстрагува-

ти, розрізняти суттєві та несуттєві ознаки.

Діти часто не вміють розглядати проблему з

різних боків, оперувати всіма необхідними

для виконання завдання даними, одночасно

виконувати всі правила дії. Тому специфіка

мисленнєвої діяльності є джерелом трудно-

щів для багатьох учнів.

Життєві поняття (крісло, стіл, собака) ди-

тина набуває у повсякденному практичному

досвіді. Тому учні добре знають зміст цих

понять, хоча не завжди можуть їх сформу-

лювати і правильно визначити. Поняття, які

з'являються у процесі шкільного навчання,

діти засвоюють зовсім інакше (приміром, дер-

жава, дієслово, ссавець): спочатку їх фор-

мулює вчитель, і тільки потім вони наповню-

ються конкретним змістом. Тому структура

обох видів "понять і мисленнєві процеси, які

беруть участь у їх формуванні, неоднакові.

У життєвих поняттях переважають конк-

ретні, ситуативні, у наукових — абстрактні

логічні зв'язки. Загалом у процесі будь-якої

мисленнєвої діяльності людина пізнає світ за

допомогою особливих розумових операцій,

які переходять одна в одну, таких як аналіз,

синтез, порівняння, абстракція, конкретиза-

ція та узагальнення.

Аналіз

— це мисленнєвий

розбір

цілого на

частини. Наприклад, під час ознайомлення

дітей з якоюсь рослиною їм пропонують пока-

зати її складові (стебло, листя, корінь).

Синтез — це мисленнєве об'єднання час-

тин, властивостей, дій в одне ціле. Так, у про-

psiholog@1veresnya.com.ua

Психолог

липень 27-28 (315-316) 2008

цесі читання букви складаються у склади,

склади — у слова, слова — у речення.

Порівняння — це встановлення подібності

чи відмінності між предметами та явищами

або їхніми окремими ознаками. Так, на уро-

ці історії чи географії можна порівняти дві

країни за багатьма ознаками. А на геомет-

рії — два відрізки за однією ознакою — дов-

жиною.

Абстракція

полягає в

тому,

що ми вичле-

новуємо якісь властивості явища чи пред-

мета, відволікаючись від інших. Так, ми

можемо говорити про зелений колір як про

такий, що позитивно впливає на зір, не на-

зиваючи конкретних предметів, які мають

цей колір.

Конкретизація

передбачає повернення

думки від загального й абстрактного до кон-

кретного з метою розкриття змісту. Коли

нас просять навести.приклад чого-небудь,

це означає конкретизувати зміст попередніх

висловлювань.

Узагальнення — мисленнєве об'єднання

предметів і явищ за їхніми загальними і сут-

тєвими ознаками. Приміром, подібні озна-

ки, які мають яблука, груші, сливи тощо,

узагальнюються в одному понятті, що вира-

жається словом «фрукти».

Мислення кожного учня має свої особли-

вості, включені до відносно стійкої структу-

ри розумових здібностей. Поняття «розум»

ширше за поняття «мислення», тому що «ро-

зум», як і сучасніше поняття «інтелект», ха-

рактеризує не тільки особливості мислення, а

й специфіку інших пізнавальних процесів. В

індивідуальних особливостях мислення учнів

може відображатися як специфіка мисленнє-

вого процесу, так і відмінності в окремих

фазах мисленнєвого акту. Для одних учнів

характерне оперування наочними образами,

іншим властиво використовувати абстрактні

теоретичні моделі.

Знання особливостей мислення учнів дає

ґрунт учителю для розвитку їхніх розумо-

вих здібностей, проведення інтелектуальних

тренінгів на уроках і в позаурочний час.

Методика «Виявлення суттєвих ознак»

(дослідження операції класифікації)

Інструкція.

Вам пропонуються

ряди

слів,

у кожному з яких перед дужками стоїть одне

слово, а в дужках — п'ять на вибір. З них

слів потрібно вибрати лише два, які перебу-

вають у найбільш тісному зв'язку з першим

словом. Наприклад, перед дужками стоїть

слово «сад», а в дужках «рослини, садівник,

собака, паркан, земля». Сад може існувати

без собаки, паркану і навіть садівника, але

без землі й рослин його бути не може. Отже,

необхідно вибрати саме ці два слова: «земля»

і «рослини».

Бланк

1. Сад (рослини, садівник, собака, пар-

кан, земля).

2. Річка (берег, риба, риболов, багнюка,

вода).

3. Місто (автомобіль, будівлі, натовп, ву-

лиця, велосипед).

4. Сарай (сіно, кінь, дах, худоба, стіни).

5. Куб (кути, креслення, сторона, камінь,

дерево).

Ділення (клас, чисельник, олівець, зна-

менник, папір).

7. Перстень (діаметр, алмаз, проба, ок-

ружність, золото).

8. Читання (очі, книжка, текст, окуляри,

слово).

9. Газета (правда, подія, кросворд, папір,

редактор).

10. Гра (карти, гравці, фішки, покаран-

ня, правила).

11. Війна (літак, гармати, битва, рушни-

ці, солдати).

12. Книжка (малюнки, розповідь, папір,

заголовок, текст).

13. Спів (дзвін, мистецтво, голос, апло-

дисменти, мелодія).

14. Землетрус (пожежа, смерть, хитання

ґрунту, шум, повінь).

15. Бібліотека (столи, книжки, читаль-

ний зал, гардероб, читачі).

16. Ліс (ґрунт, гриби, мисливець, дерева,

вовк).

17. Спорт (медаль, оркестр, змагання,

перемога, стадіон).

18. Лікарня (приміщення, уколи, лікар,

термометр, пацієнти).

19. Кохання (троянди, почуття, людина,

побачення, весілля).

20. Патріотизм (місто, друзі, батьківщи-

на, сім'я, людина).

Відповіді

1. Рослини, земля.

2. Берег, вода.

3. Будівлі, вулиця.

4. Дах, стіни.

5. Кути, сторона.

6. Чисельник, знаменник.

7. Діаметр, окружність.

8. Очі, текст.

9. Папір, редактор.

10. Гравці, правила.

11. Битва, солдати.

12. Папір, текст.

липень 27-28 (315-316) 2008

. Психолог

13. Голос, мелодія.

14. Хитання ґрунту, шум.

15. Книжки, читачі.

16. Ґрунт, дерева.

17. Змагання, перемога.

18. Лікар, пацієнти.

19. Почуття, людина.

20. Батьківщина, людина.

Що більша кількість правильних відпові-

дей, то краще розвинена відповідна операція

мислення.

Для діагностики особливостей мислення

можна запропонувати різні методики, що

відображають певні "його кількісні або якіс-

ні характеристики, приміром, дослідження

аналітичності мислення.

Методика дослідження аналітичності

мислення

Методика містить бланк з 15 рядами чи-

сел, складеними за певною закономірністю

(варіант VI субтесту Амтхауера).

Інструкція. На бланках надруковані

ряди чисел. Спробуйте встановити, за якою

закономірністю складено кожен з 15 чис-

лових рядів. Згідно з цією закономірністю

продовжте кожен ряд, дописавши в ньому ще

2 числа. На виконання завдання відводить-

ся 7 хв. Не затримуйтеся довго на одному з

рядів. Якщо не можете правильно встанови-

ти закономірність, переходьте до наступно-

го, а якщо залишиться час, поверніться до

залишеного.

№

Числові ряди

1 2 4 6 8 10 12 14

6 9 12 15 18 21 24

3 6 12 24 48 96 192

4 5 8 9 12 13 16

22 19 17 14 12 9 7

39 38 36 33 29 24 18

16 8 4 2 1

1 4 9 16 25 36 49

21.48 16 15 12 10 9

3 6 8 16 18 36 38

12 7 10 5 8 3 6

2 6 9 27 ЗО 90 93

8 16 9 18 11 22 15

7 21 18 6 18 15 5

10 6 9 18 14 17 34

Це дослідження експериментатор може

проводити як з одним учнем, так і з неве-

ликою групою за умови, що кожен із дослі-

джуваних отримає індивідуальний бланк з

надрукованою таблицею рядів чисел. Слід

також забезпечити цілковиту самостійність

роботи.

ЕМОЦІЙНО-ВОЛЬОВА СФЕРА

Емоційно-вольова сфера учня перебуває

у стадії формування і тому не може характе-

ризуватися стабільністю. Велике значення

тут мають функціональні стани: самопочут-

тя, активність, настрій тощо, в основі яких

лежить фон або рівень активації нервової

системи, за якого реалізуються ті чи інші по-

ведінкові акти, що визначають ефективність

будь-якої діяльності. Попри свою, наперший

погляд, незначущість, знання і цілеспрямо-

ване використання такого фону дозволяють

впливати на настрій людини, поліпшувати

інтенсивність праці, успішність у навчанні

тощо.

Емоційні стани школярів позначаються

на їхній поведінці, стимулюють або при-

гнічують діяльність. Поведінка дитини в

емоційно насичених ситуаціях залежить

від багатьох умов, але передусім від пси-

хологічної готовності, що включає засто-

сування вольових зусиль, швидку оцін-

ку обстановки, вольову зібраність та рі-

шучість. В основі виховання такої волі ле-

жать систематичне переборення труднощів

повсякденного життя, подолання поганих

емоцій. Одна з необхідних умов такого ви-

ховання — створення чітко визначеного,

правильного режиму. Кажуть, воля — це

організована праця, нерозривно пов'язана

і з самодисципліною, і з участю у житті

шкільного колективу.

Методика «Самооцінка емоційних станів»

(за Уесманом-Ріксом)

Методика передбачає 10-бальну систему

оцінювання.

Інструкція. Виберіть у кожному із запро-

понованих наборів суджень те, що найбільше

відповідає вашому стану в цей момент. Номер

судження запишіть.

Вимірюються чотири показники, які в

нормі мають відповідати 4-му і 5-му номерам

відповідей.

Спокій — тривожність

1. Абсолютний і цілковитий спокій, не-

похитно впевнений у собі.

2. Винятково холоднокровний, надзви-

чайно впевнений, не хвилююся.

3. Відчуття цілковитого благополуччя,

впевнений, почуваюся невимушено.

4. Загалом упевнений у собі й вільний від

хвилювання.

5. Нічого особливо не хвилює мене, почу-

ваюся відносно невимушено.

6. Трохи стурбований, почуваюся скуто,

дещо стривожений.

psiholog@1veresnya.com.ua

ШШШШШШЩШ

Психолог

7. Є певна стурбованість, страх, хвилю-

вання, невизначеність. Нервовий, хвилюю-

ся, роздратований.

8. Значна невпевненість, травмований

невизначеністю, страшно.

9. Величезна тривожність. Змучений

страхом.

10. Зовсім втратив самовладання від стра-

ху, загубив розум, наляканий проблемами.

Енергійність — втомлюваність

1. Порив, що не знає перешкод, життєва

сила вихлюпується через край.

2. Величезна енергія, життєздатність

б'є через край, велике прагнення до діяль-

ності.

3. Багато енергії, велика потреба в діяль-

ності.

4. Почуваюся бадьоро, в запасі значна

енергія.

5. Почуваюся свіжим, у міру бадьорим.

6. Трохи втомився, лінь, бракує енергії.

7. Досить втомлений, апатичний, сонний,

у запасі незначна енергія.

8. Велика втома, малі запаси енергії.

9. Страшенно втомлений, майже висна-

жений і практично нездатний до дії.

10. Зовсім видихався, нездатний навіть

на незначне зусилля.

Піднесеність — пригніченість

1. Значний підйом, захоплива веселість.

2. Надзвичайно збуджений, у дуже підне-

сеному настрої.

3. Веселий, збуджений, у доброму на-

строї.

4. Почуваюся досить добре, життєрадіс-

ний.

5. Почуваюся досить добре, у порядку.

6. Почуваюся трохи пригнічено, так

собі.

7. Настрій пригнічений, невеселий.

8. Пригнічений, почуваюся скуто, пога-

но.

9. Дуже пригнічений, почуваюся дуже

погано.

10. Депресія і пригніченість, усе здається

чорним, безрадісним.

Впевненість — невпевненість

1. Для мене немає нічого неможливого,

можу зробити все, що захочу.

2. Відчуваю велику впевненість у собі,

жодних перешкод не боюся.

3. Дуже впевнений у своїх можливостях

та здібностях.

4. Відчуваю, що моїх здібностей достат-

ньо і мої перспективи хороші.

липень 27-28 (315-316) 2008

5. Відчуваю, що я в усьому досить компе-

тентний.

6. Відчуваю, що мої вміння і здібності

дещо обмежені.

7. Відчуваю, що я досить нездібний.

8. Пригнічений своєю слабкістю і браком

здібностей.

9. Відчуваю, що я жалюгідний і нещас-

ний, втомився від своєї некомпетентності.

10. Відчуття слабкості й марності зусиль,

у мене нічого не виходить.

ДВОР

(діагностика вад особистісного розвитку)

Тривожність

1. Мені важко зосередитися на чомусь

одному.

2. Я не можу довго працювати, не втом-

люючись.

3. Я хвилююся з будь-якого приводу.

4. Під час виконання завдання я дуже

напружений, скутий.

5. Я часто думаю про можливі неприєм-

ності.

6. Я лякливий, багато що викликав в

мене страх.

7. Я не люблю чекати.

8. • Я не люблю починати нову справу.

9. Я сплю неспокійно, погано засинаю.

10. Я не впевнений у своїх силах, боюся

труднощів.

Імпульсивність

11. Я завжди швидко знаходжу відповідь

на запитання (можливо, і неправильну, але

дуже швидко).

12. У мене часто змінюється настрій.

13. Мені часто все набридає.

14. Я швидко, не вагаючись приймаю рі-

шення.

15. Я часто відволікаюся на уроці.

16. Коли хтось на мене кричить, я теж

кричу у відповідь.

17. Я впевнений, що впораюся з будь-

яким завданням.

18. Я люблю діяти, а не розмірковува-

ти.

19. В іграх я не підкоряюся загальним

правилам.

20. Я гарячкую під час розмови, часто

підвищую голос.

Агресивність

21. Коли хтось мене образить, прагну по-

квитатися з ним.

22. Іноді мені приносить задоволення,

коли я щось поламаю, поб'ю, розірву.

psiholog@1veresnya.com.ua