Плиса В.Й. Страхування

Подождите немного. Документ загружается.

8. Майнове страхування

165

згодою сторін на заставну ціну цього виду продукції, визначену в

установленому порядку), та на фактичну площу, з якої збирати-

меться врожай.

Страхова сума обов'язкового страхування врожаю багаторіч-

них насаджень визначається з урахуванням площі, зайнятої під

насадження у тому ж році, що й збирання врожаю. За умови чіт-

кої періодичності плодоношення багаторічних насаджень середня

врожайність визначається за показниками п'яти років, у яких

плодоношення насаджень відповідає рокові страхування.

У разі, коли страхувальник вирощує культуру менше, ніж три

роки, у розрахунок вартості врожаю береться планова врожай-

ність на поточний рік, але не вище, ніж середня врожайність у

районі за останній рік.

Розмір страхового платежу, який підлягає внесенню за догово-

ром обов'язкового страхування, визначається шляхом множення

страхової суми на страховий тариф та відсоток страхового

покриття. У разі безперервного страхування врожаю сільськогос-

подарських культур і багаторічних насаджень та неотримання

страхового відшкодування протягом двох років страхувальник

має право на зменшення розміру страхового тарифу до 10%.

Договір обов'язкового страхування врожаю сільськогосподар-

ських культур і багаторічних насаджень укладається:

а) зі страхування посівів однорічних сільськогосподарських

культур, багаторічних культур, що дають урожай у рік посіву

(садіння), а також культур у розсадниках — не пізніше тер-

міну закінчення посіву (садіння) цих культур у регіоні;

б) зі страхування врожаю багаторічних культур, крім тих, що

дають урожай у рік посіву (садіння), а також зі страхування

розсадників — не пізніше, ніж термін початку відповідаль-

ності страховика (щодо садів і ягідників — до оформлення

бутонів, виноградників — до моменту викидання суцвіття,

багаторічних сіяних трав — до входу їх у зиму, інших бага-

торічних культур і розсадників — до появи весняних гонів);

в) зі страхування сіяних культур, посіяних у парниках і тепли-

цях, — до появи сходів, а посадкових культур — до садіння.

Договір обов'язкового страхування не укладають у разі, коли

посівам (насадженням) загрожує безпосередня небезпека загибелі

або пошкодження від стихійного лиха (повені, заморозків тощо),

навіть якщо терміни, встановлені для проведення страхування, не

минули.

166 Страхування

Договір обов'язкового страхування набирає чинності з моменту

внесення страхувальником суми страхових платежів у повному

обсязі або першої частини страхового платежу та діє пропорційно

сплаченим страховим платежам до кінця терміну збирання вро-

жаю сільськогосподарських культур, багаторічних насаджень,

встановленого агротехнічними вимогами для регіону. Він діє

виключно в межах ділянки землекористування, виділеної страху-

вальнику місцевими органами, яка має бути чітко визначена у

договорі як місце страхування.

Загальним збитком є втрата застрахованого врожаю сільсько-

господарських культур і багаторічних насаджень, що виникла внас-

лідок настання страхового випадку. Загальний збиток обчислюється

шляхом множення різниці між врожайністю з гектара, визначеною

в договорі страхування з урахуванням розміру страхового покриття,

та фактичною врожайністю з гектара в поточному році на площу

посіву (насаджень) та ціну, визначену в договорі страхування, але не

вищу, ніж на момент виплати страхового відшкодування.

У разі загибелі сільськогосподарських культур і багаторічних

насаджень з наступним їх пересівом (пересадженням) для визна-

чення загального збитку враховується вартість фактично одер-

жаного врожаю, яка обчислюється за цінами підприємства (реалі-

зація, фактична собівартість за минулий рік, планова на поточний

рік, але не вище, ніж фактична у районі за минулий рік), визна-

ченими у договорі обов'язкового страхування, і фактична вартість

врожаю зазначених культур і насаджень, якими проводився пере-

сів (пересаджування), обчислена за цінами поточного року.

Розмір загального збитку в разі загибелі або пошкодження

врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень

унаслідок настання страхового випадку визначається після опри-

буткування врожаю, виходячи з вартості неотриманого чи недо-

отриманого врожаю.

Прямий збиток, що відшкодовується страховиком, визнача-

ється у відсотках від розміру загального збитку, який зафіксова-

ний у відповідних актах обстеження після настання кожного

страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищу-

вати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

У разі сплати страхувальником чергового страхового платежу

за договором обов'язкового страхування не в повному обсязі, пря-

мий збиток відшкодовується пропорційно сумі сплачених страхо-

вих платежів.

8. Майнове страхування

167

Страховик має право відмовити у виплаті страхового відшко-

дування у разі:

— навмисних дій страхувальника, спрямованих на настання

страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на

дії, пов'язані з виконанням ним громадянського чи службо-

вого обов'язку, в стані необхідної оборони (без перевищення

її меж) або для захисту майна, життя, здоров'я, честі, гід-

ності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника,

на користь якого укладено договір обов'язкового страху-

вання, встановлюється відповідно до законодавства;

— подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей

про об'єкт страхування або про факт настання страхового

випадку;

— отримання страхувальником повного відшкодування збитків

за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні;

— порушення страхувальником агротехнічних вимог до виро-

щування сільськогосподарської культури та правил проти-

пожежної безпеки;

— інших випадків, передбачених законодавством.

Відмова страховика у виплаті страхового відшкодування може

бути оскаржена страхувальником у судовому порядку.

Максимальні розміри страхових тарифів за договорами обов'яз-

кового страхування врожаю сільськогосподарських культур

і багаторічних насаджень державними сільськогосподарськими

підприємствами, врожаю зернових культур і цукрових буряків

сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності

(у відсотках від страхової суми)

Автономна

Республіка Крим

м. Севастополь

Озимі культури

8,5

Ярі зернові,

зерно-бобові

7,5

Цукрові буряки

9,5

Картопля

Технічні культури

Сади, виноградний,

інші насадження

Овочі у відкритому

ґрунті

8,5

Культури у

закритому ґрунті

6,5

Розсадники

6,5

168 Страхування

Продовження

Області:

Вінницька

Волинська

Дніпропетровська

Донецька

Житомирська

Закарпатська

Запорізька

Івано-Франківська

Київська

Кіровоградська

Луганська

Львівська

Миколаївська

Одеська

Полтавська

Рівненська

Сумська

Тернопільська

Харківська

Херсонська

Хмельницька

Черкаська

Чернівецька

Чернігівська

8,5

7,5

8,5

7,5

8,5

7,5

9,5

—

9,5

8,5

9,5

7,5

8,5

9,5

8,5

9,5

8,5

9,5

8,5

9,5

8,5

9,5

8,5

6,5

8.2. Обов'язкове страхування тварин на випадок загибелі,

знищення, вимушеного забою, від хвороб, стихійних лих

та нещасних випадків

Обов'язкове страхування тварин на випадок загибелі, зни-

щення, вимушеного забою, від хвороб, стихійних лих та нещасних

випадків проводиться з метою забезпечення економічної та про-

довольчої безпеки держави, створення сприятливих умов для роз-

витку племінної справи в аграрному секторі економіки, захисту

економічних інтересів сільськогосподарських товаровиробників.

8. Майнове страхування

169

Обов'язковому страхуванню підлягають такі тварини:

1. Племінні тварини: велика рогата худоба, свині, вівці, кози,

коні (чистопорідні або одержані за затвердженою програ-

мою породного вдосконалення тварин, що мають племінну

(генетичну) цінність і можуть використовуватися в селек-

ційному процесі) віком від 1 року.

2. Зоопаркові тварини віком від 1 року.

3. Циркові тварини віком від 1 року.

Суб'єктами обов'язкового страхування є страхувальники

(власники тварин, що підлягають обов'язковому страхуванню) і

страховики (фінансові установи, які отримали в установленому

порядку ліцензію на проведення обов'язкового страхування).

Об'єктом обов'язкового страхування є майнові інтереси, що

не суперечать законодавству, пов'язані із загибеллю, знищенням,

вимушеним забоєм тварин, які належать на правах державної,

комунальної або приватної власності страхувальнику, внаслідок

хвороб, стихійного лиха та нещасних випадків. Страхування здій-

снюється згідно з Порядком і правилами проведення обов'язко-

вого страхування тварин на випадок загибелі, знищення, вимуше-

ного забою, від хвороб, стихійних лих та нещасних випадків,

затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від

23 квітня 2003 р. №590.

До страхових ризиків, на випадок яких проводиться обов'яз-

кове страхування, належать загибель, знищення, вимушений забій

тварин унаслідок інфекційних хвороб, пожежі, вибуху, урагану,

блискавки, дії електричного струму, сонячного або теплового

удару, землетрусу, повені, обвалу, бурі, бурану, граду, замерзання,

задушення, отруєння травами або речовинами, укусу змії або

отруйних комах, утоплення, падіння в ущелину, потрапляння під

транспортні засоби та інших травматичних ушкоджень.

Страховим випадком є подія, передбачена договором обов'язко-

вого страхування, з настанням якої виникає обов'язок страховика

здійснити виплату страхового відшкодування страхувальнику.

Страхова сума обов'язкового страхування визначається за

балансовою вартістю, але не повинна перевищувати ринкової вар-

тості тварини.

Розмір страхових платежів і термін їх внесення визначаються

у договорі обов'язкового страхування. Максимальні розміри стра-

хових тарифів за договорами обов'язкового страхування станов-

лять 5% від страхової суми.

170 Страхування

Обов'язковому страхуванню не підлягають тварини:

— що перебувають у місцевості, в якій введено карантинні

обмеження, за винятком видів тварин, несхильних до хво-

роби, щодо якої введено зазначені обмеження;

— хворі, виснажені та ті, що перебувають у стані дородового чи

післяродового залежування;

— у яких за результатами останніх досліджень установлено

позитивну реакцію на бруцельоз, лейкоз або туберкульоз.

Розмір прямих збитків у разі вимушеного забою тварин визна-

чається у страховому акті, який складається страховиком або

уповноваженою ним особою у формі, встановленій страховиком,

як різниця між страховою сумою, встановленою договором

обов'язкового страхування на кожну тварину, і вартістю придат-

них до вживання/переробки м'яса, шкіри тощо. При цьому обов'яз-

ково враховується норматив виходу м'яса від живої ваги тварини,

зданої на вимушений забій.

Якщо кількість придатного до вживання/переробки м'яса

менша, ніж норматив виходу, розмір збитків обчислюється як різ-

ниця між страховою сумою, встановленою договором обов'язко-

вого страхування на кожну тварину, і вартістю придатного до

вживання/переробки м'яса, вихід якого визначається за нормати-

вом виходу м'яса живої ваги тварини, зданої на вимушений забій.

Вартість придатних до вживання/переробки м'яса, шкіри тощо

встановлюється на підставі документа спеціалізованого підпри-

ємства, до якого тварину здано на вимушений забій або якому

продано м'ясо, шкіру тощо.

У разі, коли внаслідок страхової події м'ясо, шкіра тощо виму-

шено забитої тварини спеціалістом ветеринарної медицини

визнано непридатними до вживання/переробки, і страхувальник

здав його до спеціалізованого підприємства, страхове відшкоду-

вання виплачується у розмірі, що становить різницю між страхо-

вою сумою, встановленою договором обов'язкового страхування

на кожну тварину, і сумою, отриманою страхувальником за здане

м'ясо, шкіру тощо.

Якщо страхувальником подано документ про вартість зданої

на вимушений забій тварини у живій вазі, страхове відшкоду-

вання виплачується у розмірі, що становить різницю між страхо-

вою сумою, визначеною у договорі обов'язкового страхування на

кожну тварину, і сумою, отриманою страхувальником за здану

тварину.

Майнове страхування

171

У разі продажу страхувальником частини м'яса вимушено

забитої тварини, вартість усього м'яса визначається за ціною реа-

лізації (на підставі поданого страхувальником документа).

Якщо м'ясо, шкіра тощо вимушено забитої тварини визнано

повністю непридатними до вживання/переробки, розмір збитків

визначається у страховому акті.

У разі сплати страхувальником чергового платежу за догово-

ром обов'язкового страхування не в повному обсязі страхове від-

шкодування виплачується пропорційно сумі внесених страхових

платежів.

Для отримання страхового відшкодування страхувальник

подає страховику документи, визначені у договорі обов'язкового

страхування.

Страховик має право відмовити у виплаті страхового відшко-

дування у разі:

— вчинення страхувальником навмисних дій, спрямованих на

настання страхового випадку. Зазначена норма не поширю-

ється на дії, пов'язані з виконанням ними громадянського

чи службового обов'язку, в стані необхідної оборони (без

перевищення її меж) або для захисту майна, життя, здоров'я,

честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страху-

вальника встановлюється відповідно до законодавства;

— вчинення страхувальником-громадянином або іншою осо-

бою, на користь якої укладено договір обов'язкового страху-

вання, умисного злочину, що призвів до настання страхового

випадку;

— подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей

про об'єкт страхування або про факт настання страхового

випадку;

— отримання страхувальником повного відшкодування збитків

за майновим страхуванням від особи, винної у їх завданні;

— несвоєчасного повідомлення страхувальником про настання

страхового випадку без поважних на це причин або ство-

рення страховикові перешкод у визначенні обставин, харак-

теру та розміру збитків.

8.3. Страхування повітряних суден

Об'єктом страхування повітряних суден є майнові інтереси

страхувальника, що не суперечать законодавству, пов'язані з воло-

дінням, користуванням і розпорядженням повітряним судном.

172 Страхування

Страхувальником є юридична чи фізична особа — власник

повітряного судна або його експлуатант, який експлуатує це пові-

тряне судно на законних підставах.

Страхова сума, встановлена договором обов'язкового страху-

вання, не повинна бути меншою, ніж балансова вартість повітря-

ного судна.

На повітряне судно, що підлягає обов'язковому страхуванню,

повинні бути в наявності:

— посвідчення про державну реєстрацію цивільного повітря-

ного судна;

— документи, що підтверджують право власності на повітряне

судно або його оренду.

Страховим випадком є повна загибель повітряного судна, а

також пошкодження окремих його частин, систем та елементів

конструкції.

Повною загибеллю повітряного судна вважається:

— повна втрата повітряним судном здатності виконувати політ

у зв'язку з руйнуванням основних елементів несучих кон-

струкцій (планера) або в разі, коли компетентною комісією

встановлено, що ремонт цього повітряного судна технічно

неможливий чи економічно недоцільний;

— втрата повітряного судна у зв'язку з вимушеною посадкою

на місцевість, яка непридатна для зльоту повітряного судна,

або економічною недоцільністю його евакуації.

Зникнення повітряного судна безвісти, коли повітряне судно,

яке виконувало плановий політ у період дії договору обов'язко-

вого страхування, не прибуло до пункту призначення і заходи

щодо його розшуку протягом 60 діб не дали наслідків, або коли

його розшук офіційно припинено до закінчення зазначеного тер-

міну, також вважається повною загибеллю повітряного судна.

Страхувальники мають право під час укладання договорів

обов'язкового страхування призначати громадян або юридичних

осіб (вигодонабувачів) для отримання страхового відшкодування.

Якщо повітряне судно є власністю кількох осіб, кожна особа

отримує страхове відшкодування пропорційно її частці у праві

власності на повітряне судно.

Для отримання страхового відшкодування страхувальник

зобов'язаний надати страховику оригінали або нотаріально засвід-

чені копії документів, передбачених договором обов'язкового

страхування, а саме:

8. Майнове страхування

173

— заяву про страхове відшкодування;

— страховий поліс (сертифікат);

— розрахунковий документ, що підтверджує внесення страхо-

вих платежів;

— сертифікат льотної придатності;

— технічний акт огляду повітряного судна після його пошко-

дження та документи, які обґрунтовують суми витрат на

ремонт повітряного судна, а у разі загибелі — акт списання

повітряного судна;

— документи, які засвідчують право власності страхувальника

на повітряне судно або встановлюють межі його відпові-

дальності перед власником у разі загибелі або пошкодження

повітряного судна;

— документи реєстрації події з повітряним судном.

Якщо заподіяну шкоду компенсовано іншими особами, стра-

ховик сплачує тільки різницю між сумою, що підлягає відшкоду-

ванню за договором обов'язкового страхування, і сумою, компен-

сованою іншими особами. Про таку компенсацію страхувальник

зобов'язаний повідомити страховика.

Розміри максимальних страхових тарифів на один рік для

повітряних суден з максимальною злітною масою до 15 000 кг не

повинні перевищувати 8%, від 15 001 кг і більше — 6%, для верто-

льотів — 10% страхової суми, визначеної договором обов'язкового

страхування.

У разі, коли договором обов'язкового страхування передба-

чено страхування двох чи більше повітряних суден, вимоги цього

розділу застосовуються окремо для кожного повітряного судна.

8.4. Страхування електронних баз даних

та програм комп'ютерних систем

Страхувальники — юридичні особи, які експлуатують елек-

тронні бази даних та програми комп'ютерних систем для здій-

снення своєї статутної діяльності.

Об'єктом страхування є майнові інтереси страхувальника,

що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням,

розпорядженням або користуванням страхувальником електрон-

ними базами даних та/або програмами комп'ютерних систем.

Страхування розповсюджується на електронні бази даних та про-

грами комп'ютерних систем, які належать страхувальнику на

правах власності, а також на електронні бази даних та програми

174 Страхування

комп'ютерних систем, якими страхувальник розпоряджається або

користується за договором оренди, лізингу, якщо вони вже попе-

редньо не застраховані їх власником.

На страхування приймають такі види електронних баз даних

та програм комп'ютерних систем:

— електронні бази даних та програми для комп'ютерних сис-

тем (в тому числі загального, спеціального і мережевого при-

значення), які придбав страхувальник;

— електронні бази даних та програми для комп'ютерних сис-

тем, які виготовлені страхувальником;

— електронні бази даних та програми для комп'ютерних сис-

тем, отримані страхувальником унаслідок законних дого-

вірних відносин;

— електронні дані на магнітних, оптичних, магнітооптичних та

інших видах електронних носіїв та самі носії на термін, коли

вони зберігаються у страхувальника, записуються або пере-

возяться;

— цінні папери на електронних носіях, що використовуються

страхувальником у своїй роботі і знаходяться на збереженні

в депозитарії або в самого страхувальника;

— електронні дані, програми, що зберігаються в комп'ютерній

мережі та/або в автоматизованій системі страхувальника,

електронних системах переведення коштів або зв'язку з клі-

єнтами страхувальника.

Додатково об'єктом страхування можуть бути майнові інте-

реси страхувальника, що не суперечать законодавству України

в розмірі таких непрямих матеріальних збитків, що виника-

ють унаслідок наступних дій страхувальника, котрі він пови-

нен здійснити з метою врятування (збереження) застрахова-

них баз даних та/або з метою зменшення збитків, що завдані

або можуть бути завдані застрахованим базам даних при

настанні передбачених договором страхування страхових

випадків:

— витрат на заходи по запису та/або копіюванню електронних

даних та програм для комп'ютерних систем на нові носії

комп'ютерної системи страхувальника;

— витрат на тестування визначених у договорі страхування

комп'ютерних систем для вилучення дефектних елект-

ронних баз даних, що були знищені (пошкоджені) внаслідок

страхового випадку;