9
ВСТУП
На початку третього тисячоліття туризм перетворився на поширене соці-
ально-економічне й політичне явище, що впливає на світовий устрій і політику
не тільки за кордоном, а і в Україні. Туризм став одним з найприбутковіших
видів бізнесу, зрівнявшись за ефективністю інвестицій з нафтогазовидобувною
промисловістю і автомобілебудуванням.
Туризм розвивається як система, яка надає всі можливості для ознайом-
лення з історією, культурою, звичаями, духовними і релігійними цінностями
різних країн і народів світу, дає прибуток в скарбницю держави. Туристська ін-
дустрія безпосередньо взаємодіє з більшістю інших галузей економіки, в тому
числі з промисловістю, сільським господарством, будівництвом, транспортом,
страхуванням, зв'язком, торгівлею, харчуванням, культурою, мистецтвом, сти-
мулює їх розвиток.
Стратегічною метою розвитку туристської індустрії України є вихід на
світовий рівень туристських послуг. Основними передумовами для цього ви-
ступають: географічне положення, наявність природного, історико-
археологічного туристського потенціалу, конкурентоспроможність туристських
послуг. В Україні на сьогоднішній день вже відбулося усвідомлення важливості
розвитку туризму як одного з ефективних засобів лікування національної еко-
номіки завдяки здатності цього сектора забезпечувати значні валютні надхо-
дження, створювати значну кількість нових робочих місць та іншим перевагам.
Для досягнення поставленої мети туристська галузь України потребує ве-
ликої кількості висококваліфікованих спеціалістів у галузі створення і надання
туристських послуг. У сфері туризму працює багато підприємств, що надають
різноманітні послуги. Туроператорські й турагентські підприємства інтегрують
інформацію про послуги, що надаються такими підприємствами, роблять їх до-
ступними для споживачів. Тому майбутнім фахівцям, які навчаються за спеціа-
льностями у сфері туризму (“Менеджмент готельного, курортного і туристсько-
го сервісу”, “Туризм”, “Готельно-ресторанна справа” та ін.) необхідно доскона-
ло розбиратися у питаннях організації роботи туроператорів, турагентів, під-
приємств, що надають послуги розміщення, підприємств харчування, транспор-
тних підприємств, санаторно-курортних підприємств, підприємств, що надають
екскурсійні послуги, страхових компаній, установ і організацій державної вла-
ди та ін., а також володіти знаннями про процеси взаємодії цих підприємств.
В останній роки в Україні з’явилися навчальні посібники, які на достат-
ньо високому рівні розкривають окремі питання організації роботи і взаємодії
підприємств, що утворюють туристську індустрію. Незважаючи на велику кіль-
кість навчальної літератури для спеціальностей туристської сфери, практично
немає навчальних посібників, в яких би питання організації туризму розгляда-
лися системно, комплексно з урахуванням особливостей діючого в Україні за-
конодавства і розвитку національної економіки.
Підручник “Організація туризму” розроблено згідно з вимогами освітньо-
кваліфікаційних характеристик та освітньо-професійних програм підготовки
бакалаврів за спеціальностями «Туризм» та «Менеджмент організацій» (спеціа-