Пильов В.О., Шеховцов А.Ф. Двигуни внутрішнього згоряння: Серія підручників. Том 4. Основи САПР ДВЗ

Подождите немного. Документ загружается.

исунок 3.18 – Приклад таблиці символів ASCI знакогенератора ЕОМ:

в кожному стовпчику перший символ є таким, що утворюється знакогенераторм,

два наступних – номер символу в шістнадцятковій системі числення

исунок 3.19 – Текстовий процесор системи Norton Commander

120

В багатоалфавитних системах робота одночасно може вестись на рі-

зних мовах незалежно від кодування символів знакогенератором. У даному

випадку символи формуються в графічному режимі роботи монітора. При-

кладами багатоалфавитних систем є текстові процесори Лексикон, Блок-

нот, Word Pad, Microsoft Word (рис.3.21, 3.22). З останніх двох рисунків

видно, що в поданих текстах, окрім літер українського та латинського

ал-

фавітів, використано букви грецького алфавіту та інші символи, які не під-

тримуються знакогенератором.

За формою тексту розрізняють лінійні та нелінійні текстові проце-

сори. В лінійних системах індекси у літер, показники ступеню, структури з

багаторівневими формулами неприпустимі (див. рис.3.19, 3.20). Нелінійні

процесори навпаки – допускають створення текстів складної структури,

залучають до тексту

рисунки та іншу неоднорідну інформацію. Розробку

нелінійної текстової документації підтримують, наприклад, системи Word

Pad, Microsoft Word (див. рис.3.21, 3.22) та ін.

Рисунок 3.20 – Текстовий процесор системи

програмування Borland Pascal

121

Рисунок 3.21 – Текстовий процесор WordPad

Рисунок 3.22 – Текстовий процесор Microsoft Word

122

Передамо до лінійного багатоалфавітного редактора Блокнот цей

абзац

. Результат вказаної передачі зображено на рис.3.23. Видно, що в да-

ному випадку нелінійність інформації втрачено.

За способом використання розрізняють автономні та мережні си-

стеми. Автономні використовує кожен користувач для розв’язання своїх

особистих завдань. Текстова інформація в таких системах обробляється

монопольно.

Мережні системи функціонують таким чином, що текстова інформа-

ція передається між ЕОМ комп’ютерною мережею. Право внесення змін в

той чи інший документ при такій

організації робіт визначається за пароля-

ми користувачів. При цьому значно зменшується термін документообігу,

кількість відмінних між собою копій документів та помилок у проектах.

Сучасні системи підготовки текстових документів є мережними.

За призначенням текстові процесори поділяють на системи загаль-

ного та спеціального призначення. Системи загального призначення роз-

робляються як універсальні процесори

з наданням функцій, яких потребує

широке коло користувачів. З наведених вище прикладів текстовими проце-

сорами загального призначення є WordPad, Microsoft Word, Блокнот (див.

рис.3.21 – 3.23). Усі вони створюються як самостійні системи.

Рисунок 3.23 – Початок (а) та кінець (б) абзацу нелінійного

тексту, що передано до лінійного редактора Блокнот

123

Текстові процесори спеціального призначення передбачають опера-

тивне виконання робіт по перегляду, редагуванню або створенню текстів,

що є підзадачею іншої задачі. Такі процесори вбудовують в системи БПЗ

ЗОТ, обслуговування та проектування САПР. Так, поданий на рис.3.19 тек-

стовий процесор є вбудова-

ним в сервісну програму

Norton Commander, на

рис.3.14, 3.20 – в системи

програмування.

На

рис.3.24 зображено

вікно спеціального редакто-

ра по заповненню штампа

креслення. Видно, що в да-

ному випадку задача корис-

тувача полягає лише в запо-

вненні інформацією відпові-

дних граф штампу. Надалі ця

інформація автоматично

розміщується на кресленні та

відповідатиме змісту

рис.3.25.

Аналогічно розміщують на кресленні технічні вимоги. При цьому

спеціальний редактор тут може бути лінійним одноалфавітним (рис.3.26), а

передана на креслення інформація автоматично утворюватиме нелінійні

багатоалфавитні написи (рис. 3.27). Виконання останньої операції може

бути здійснено шляхом використання спеціальних символів (&, $, $d) та

исунок 3.24 – Спеціальний редактор для

аповнення штампу креслення в системі

ОМПАС

Рисунок 3.25 – Результат імпорту змісту штампа

креслення із спеціального редактора

124

цифрових кодів, які належним чином обробляє спеціальний редактор.

За стилем використання текстові процесори допускають можли-

вість багатодокументного (MDI) і однодокументного (SDI) інтерфейсів.

Сучасні системи загального призначення найчастіше використовують ба-

гатодокументний інтерфейс. У такому випадку в різних вікнах редактора

можуть знаходитись різні текстові документи. Це збільшує можливості

процесора по редагуванню інформації шляхом перенесення блоків тексту

з одного вікна в інше. З розглянутих

систем до MDI-редакторів відносить-

ся Microsoft Word.

SDI-інтерфейсом оснащені лише найпростіші системи загального

призначення, які передбачають оперативне створення і читання невеликих

за розміром текстів найпростішої структури (редактор Блокнот).

Щодо систем спеціального призначення, то тут для кожного випадку

Рисунок 3.26 – Спеціальний редактор по створенню технічн

вимог до креслення в системі КОМПАС

их

Рисунок 3.27 – Результат імпорту тексту технічних вимог

до креслення зі спеціального редактора

125

використовують той вид інтерфейсу, який є достатнім для ефективного

виконання обумовленого кола робіт. Так, зрозуміло, що при використанні

систем програмування більш ефективним є застосування редакторів з MDI-

інтерфейсом (див. рис.3.14), а, наприклад, для заповнення штампу крес-

лення (див. рис.3.24) доцільним є використання засобів SDI.

За функціональними можливостями текстові процесори поділяють

на редактори текстів

(програм), редактори документів та видавничі си-

стеми.

Редактори текстів (програм) в основному розраховані на роботу з

текстами найпростішої структури та на редагування змісту програм, які

пишуть тією чи іншою мовою програмування. Часто ці редактори є вбудо-

ваними в систему програмування (див. рис.3.14, 3.20). В останньому випа-

дку безпосередньо з редакторів

можна запускати програми на компіляцію і

виконання. За приклади редакторів текстів загального призначення можна

навести текстові процесори Norton Editor та Блокнот.

Редактори текстів (програм) найчастіше мають наступні функції:

9 редагування рядків тексту;

9 копіювання і перенесення блоків рядків тексту в межах одного ві-

кна або між вікнами;

9 пошук і заміна частини рядків

тексту;

9 виведення тексту або його частини у файл та на друк;

9 отримання відомостей (підказки) щодо можливостей редактора.

Основною ознакою редакторів текстів (програм) є те, що вони опе-

рують рядками символів.

Вказане добре видно з перегляду рис.3.19, де рядки тексту не є об-

меженими визначеним полем документу. Повернемось також до розгляду

рис. 3.23. Нагадаємо, що тут абзац нелінійного тексту перенесено в редак-

тор Блокнот. Тепер можна підкреслити, що в наданому редакторі, окрім

нелінійності, втрачено також структуру абзацу. Ясно, що розглянутий тек-

стовий процесор

є редактором текстів.

Редактори документів орієнтовано на роботу з текстами, що мають

структуру документів. Такі редактори забезпечують усі функції редакто-

рів текстів та додатково функції, що орієнтовані на створення документа, а

саме:

126

• завдання розмірів сторінки та поля тексту на сторінці;

• вибір способу розміщення тексту на сторінці (альбомний, книж-

ний);

• створення абзаців;

• автоматичне перенесення слів на наступний рядок по закінченні

місця в полі тексту наданого рядка;

• використання різних шрифтів, розмірів символів, міжрядкових ін-

тервалів;

• автоматична нумерація сторінок;

•

вставка таблиць, графіків, ілюстрацій у текст;

• інші функції залежно від призначення.

Прикладами редакторів документів є WordPad, Microsoft Word, Word

Pro, Word Prefect, Лексикон та ін.

Редактори документів орієнтовані на роботу з текстами, що склада-

ються з абзаців, сторінок, розділів, тобто мають

структуру документа.

Зрозуміло, що при створенні текстових описів конструкції двигуна в

САПР слід користуватись редакторами документів.

Видавничі системи використовують для підготовки рекламних бук-

летів, журналів, книг, іншої складної текстової і ілюстративної інформації.

Відповідну інформацію видавничі системи готують для подальшого висо-

коякісного її виведення на фотонабірні автомати. Прикладами видавничих

систем є Page Maker, QuarKXPress, Ventura Publisher. При підготовці

пояс-

нювальної, ілюстративної та рекламної інформації вихідні дані щодо

об’єкта проектування тут передаються безпосередньо з підсистем САПР.

Таким чином, до БПЗ САПР ДВЗ слід залучати в основному редакто-

ри текстів (програм) і документів.

Як правило, збільшення кількості можливих операцій робить тексто-

вий процесор більш універсальним, а з іншого боку –

ускладнює його за-

своєння і використання. Частина ефективних функціональних можливос-

тей редакторів в останньому випадку на практиці може зовсім не викорис-

товуватись. Тому в САПР для підтримки роботи підсистем проектування і

обслуговування доцільним є використання спеціально розроблених редак-

торів текстів (див. рис.3.24, 3.26). Для виконання звітів, оформлення техні-

127

чної документації та інших відомостей, що супроводжують проект, необ-

хідно застосовувати більш складні редактори документів загального при-

значення.

Підкреслимо, що в процесі вибору того чи іншого текстового проце-

сора слід виконувати аналіз ефективності його використання за усіма кла-

сифікаційними ознаками. Так, наприклад, редактор документів Word Pro

поступається редактору Microsoft Word при автономному застосуванні і

перевершує

останній у випадках колективного мережного використання.

Окрім поданого додамо, що на основі типових відомостей про нову

конструкцію СТС, що зберігаються в базі даних проекту, можливе автома-

тичне формування звітів. Типові генератори звітів (Data Report Designer)

дозволяють утворювати звіти у вигляді таблиць. Не викликає особливих

труднощів також автоматичне формування звітів у вигляді текстів з

насту-

пною передачею цієї інформації до редакторів текстів і документів спеціа-

льного або загального призначення. Останнє також є ефективним засобом

підвищення продуктивності праці проектувальника в САПР.

3.3.2. Системи машинної графіки

Однією з важливіших рис сучасних ЕОМ, що неодмінно використо-

вуються в САПР, є наявність систем побудови, редагування та виведення

графічних зображень.

За своїми ознаками ці системи розподіляють за спо-

собом використання, стилем використання та функціональними можли-

востями. За першими двома ознаками розподіл графічних систем відпові-

дає аналогічному розподілу для текстових процесорів. За способом вико-

ристання – це автономні та мережні, за стилем використання – одно- та

багатодокументні системи. При цьому практично всі сучасні

графічні про-

цесори підтримують роботу в мережі, а більшість систем передбачає вико-

ристання багатодокументного інтерфейсу.

Найбільш відомою однодокументною графічною системою є про-

грама Microsoft Paint. Прикладом аналогічної багатодокументної системи

може бути графічний редактор MGI PhotoSuite SE. Зовнішній вигляд

останнього подано на рис.3.28, з якого бачимо, що в різних вікнах редакто-

ра розміщено різноманітну графічну інформацію розглянутих

раніше ри-

сунків.

128

За функціональними можливостями графічні процесори розподіля-

ють між класами, серед яких основними є ділова, ілюстративна, наукова

та інженерна графіка.

Розглянемо основні риси систем, що відповідають вказаним класам.

1. Ділова графіка. Такі системи призначені для графічного відобра-

ження даних, що зберігаються в електронних таблицях або в базах даних.

Вони дозволяють

наочно відображати співвідношення різноманітних чисе-

льних показників (наприклад, складових множини критеріїв якості конс-

трукції

) у зручному для сприйняття проектувальником вигляді.

Першим промисловим програмним продуктом для обробки даних в

таблиці була система VisiCalc (фірма Computer Associates). Її поява надала

значного поштовху в цьому напрямку інформаційних технологій, зробила

електронну таблицю вагомим програмним засобом, що використовується в

інженерній діяльності.

Рисунок 3.28 – Приклад використання багатодокументного

інтерфейсу в графічній системі MGI PhotoSuite SE

129