Павлик Н.П. Виховна діяльність у притулку для неповнолітніх

Подождите немного. Документ загружается.

191

1) Улюблені шкільні предмети?

2) Улюблені галузі науки?

3) Привабливі галузі техніки?

4) Найцікавіші винахідники?

5) Найцікавіші вчені?

6) Видатні наукові твори?

7) Видатні винаходи?

8) Якою галуззю науки чи техніки займаєшся ти сам?

Проаналізуй свої естетичні інтереси.

Естетичні інтереси:

1) Улюблений письменник. Його твори.

2) Улюблений художник. Його твори.

3) Улюблений композитор. Його твори.

4) Улюблений скульптор. Його твори.

5) Улюблений архітектор. Його твори.

6) Улюблений куточок твого міста?

7) Улюблений куточок в твоїй області?

8) В якій галузі мистецтва працюєш ти?

Участь в гуртках:

1) В предметних;

2) Технічних;

3) Літературних;

4) Художніх;

5) Музичних;

6) Спортивних;

7) В яких олімпіадах брав участь?

8) Які призи і нагороди маєш і за що?

Співстав свої відповіді і виріши, в якій мірі робота в гуртках задовольняє

твої основні інтереси.

Інтерес до професій:

1) Які професії здаються тобі привабливими?

2) Яку професію ти збираєшся обрати в майбутньому?

3) Хто сформулював у тебе цікавість до цієї професії?

4) В якій мірі ти впевнений, що здійсниш свою мрію?

Подумай, в якій мірі професія, яку вибрав ти, пов’язана з твоїми головними

інтересами? Як вона пов’язана з твоїм реальним досвідом і здібностями.

Дитячий опитувальник особистісних якостей (Холл і Халберштат)

166

Інструкція для опитуваного: оцініть за п’ятибальною шкалою, наскільки даний

пункт описує Вас самого.

1. Мої замисли та їх виконання завжди оригінальні й самобутні.

2. Я не дуже багато допомагаю іншим людям.

166

Методики психодиагностики в учебно-воспитательном процессе / Сост. Гришин В.В.,

Лушин П.В. – М.: ИКА «Москва», 1990. – 64 с.

192

3. Я дуже співпереживаю іншим людям.

4. Я майже завжди добрий по відношенню до інших людей.

5. Я намагаюсь робити все, що можу, для людей, які мені небайдужі.

6. Я м’яка людина.

7. Я дуже люблю мистецтво й музику.

8. Я дуже люблю маленьких дітей.

1. Мені буває важко прийняти рішення.

2. В багатьох відношеннях я кращий, ніж більшість моїх ровесників.

3. Я віддаю перевагу робити все самому, а не звертатись за допомогою до

дорослих чи інших дітей.

4. В складних ситуаціях я майже завжди намагаюсь діяти.

5. Я легко здаюсь.

6. Серед моїх друзів я часто буваю лідером.

7. Я майже завжди відстоюю те, в що я вірю.

8. Я легко змінюю свою думку під впливом інших людей.

Перші вісім запитань являють собою жіночу шкалу. За всіма крім пункту 2

високі оцінки корелюють з жіночністю. Пункт 2 низька оцінка вважається

показником жіночності.

Друга група з 8 запитань – чоловіча шкала. Показником мужності

вважається низька оцінка за пунктами 1, 5, 8 і висока оцінка за іншими

пунктами цієї частини опитувальника.

Оцінки за шкалами чоловічих та жіночих якостей не корелюють між

собою. Це означає, що якщо оцінки високі за жіночою шкалою, то за чоловічою

шкалою вони зовсім не обов’язково будуть низькими. У дітей показники

можуть бути високими чи низькими за обома шкалами або високими по одній і

низькими по другій. Андрогінною називається дитина, яка має високі

показники як за шкалою чоловічих, так і за шкалою жіночих якостей. Внесок

якостей особистості в психологічне здоров’я вирішується їх адаптивною

цінністю в культурній групі й конкретними соціальними умовами.

Дослідження об’єму уваги

Інструкція. Досліджуваному тимчасово, зазвичай протягом 1 секунди,

показують послідовно вісім карток з зображенням 2-9 точок. Кожна картка

експонується двічі, після цього досліджуваний протягом 10-15 секунд на

бланку відмічає розташування точок.

193

Аналіз результатів. Враховується кількість правильно помічених точок..

I. 3 точки на двох карточках

II. 4 точки на двох карточках

III. 6 точок на двох карточках

IV. 9 точок на двох карточках

V. 10 точок на двох карточках

VI. 10 точок на двох карточках

VII. 13 точок на двох карточках

VIII. 15 точок на двох карточках

IX. 16 точок на двох карточках

Місця І і ІІ свідчать про малий об’єм уваги, VІІІ, ІХ – про великий об’єм,

ті, що знаходяться між ними, – про середній.

Примітка. Об’єм уваги – кількість елементів, які одночасно сприймають за

один акт сприйняття. При зоровій експозиції об’єктів протягом 1 секунди

людина може сприйняти 5-9 окремих елементів.

194

Додаток К

Експериментальний матеріал для молодшої вікової групи

(діти від 4 до 6 років)

Методика „Вивчення мотивів взаємодії з дорослими”

167

Обладнання: необхідно сконструювати „телевізор” у вигляді ширми із

завісами, що рухаються та „панель управління”.

Інструкція: дослідження проводиться індивідуально з дітьми дошкільного

та молодшого шкільного віку. Дитина запрошується до окремої кімнати

пограти в „телевізор”. На „панелі” розміщено 5 кнопок, які позначають різні

варіанти взаємодії з дорослим. Дитина може сама „включати” найбільш цікаву

для неї „програму”. Їй пропонується декілька варіантів гри.

1). Подивитися на заводну іграшку (вона з’явиться на „екрані”).

2). Подивитися на дорослого (той посміхнеться і, протягнувши руку з

„екрану”, погладить дитину).

3). Пограти разом з дорослим в іграшку (дорослий викотить її з „екрану”).

4). Прослухати казку, яку розкаже дорослий, що з’явиться на „екрані”.

5). Порозмовляти з дорослим на одну із запропонованих тем, що

стосуються дитини і її життя.

Опрацювання результатів. Відповідно до виказаного дитиною бажання

експериментатор робить висновки про провідні мотиви взаємодії з дорослими, а

саме: отримання нових вражень, ласка дорослого, спільна гра, слухання казки,

бесіда на особисті теми.

Методика реєстрації соціальної активності дитини

Мета: визначення рівня розвитку якостей суб’єкта спілкування, діяльності

та самосвідомості та їх прояви в реальній соціальній активності дітей.

Інструкція: реєстрація соціальній активності кожної дитини проводиться

індивідуально в одному й тому ж встановленому спостерігачем часовому

діапазоні і може проводитися в декілька етапів, на кожному з яких

реєструються одиниці лише одного виду активності, наприклад, активність в

діяльності. Для виділення та підрахунку одиниць активності використовуйте

нижче приведену картку. Умови обслідування дітей повинні бути однаковими.

Активність дітей не стимулюється та досліджується в групі.

167

Никишина В.Б., Василенко Т.Д. Психодиагностика в системе социальной работы: Учеб.

пособие для студ. высш. учеб. заведений. – М.: Изд-во ВЛАДОС-ПРЕСС, 2004. – 208 с.

195

Одиниці соціальної активності дитини

Особистісна

активність

Комунікативна активність

Ігрова активність

(для

дошкільників)

Навчально-

пізнавальна

активність (для

молодших

школярів)

◦ Загальне

самооціночне

судження,

висловлювання;

◦ Загальне оціночне

судження,

висловлювання;

◦ Порівняння себе з

оточуючими,

виражене вербально;

◦ Оцінка результату

своєї діяльності;

◦ Оцінка продуктів

своєї діяльності;

◦ Оцінка своїх

стосунків з

оточуючими;

◦ Оцінка ставлень

оточуючих до

дитини;

◦ Оцінка подій та

предметів

оточуючого світу.

◦ Звертання до дорослого,

висловлене вербально;

◦ Звертання до однолітка,

висловлене вербально;

◦ Прояв невербальних

форм активності (жести,

міміка, пози, пантоміми);

◦ Емоційне

співпереживання, співчуття;

◦ Співробітництво з дітьми;

◦ Співробітництво з

дорослими;

◦ Ініціатива в контакті з

дітьми або дорослими;

◦ Демонстрація соціально-

етичних знань;

◦ Активне виконання

соціальних норм та вимог.

◦ Самостійний

вибір сюжету гри;

◦ Прийняття та

виконання ролі;

◦ Прийняття ролі

учителя,

вихователя,

дорослого;

◦ Розподіл ролей в

грі;

◦ Планування гри;

◦ Вербальне

позначення своєї

ролі;

◦ Елементи

творчості у грі;

◦ Підбір іграшок

або їх замісників.

◦ Пізнавальні

запитання;

◦ Елементи

творчості;

◦ Число правильно

виконаних

письмових

самостійних

завдань;

◦ Елементи

перенесення

кодування та

прогнозування;

◦ Елементи

порівняння,

моделювання,

зміни;

◦ Елементи

цілепокладання;

◦ Число правильних

усних відповідей.

Узагальнення результатів: загальний індекс соціальної активності

підраховується за формулою:

КА=(Оа1+Оа2+Оа3+Оа4):t·100%,

де КА – коефіцієнт соціальної активності;

Оа1, Оа2, Оа3, Оа4 - сума зареєстрованих одиниць кожного виду

активності. При цьому можна окремо визначати коефіцієнт для кожного виду

соціальної активності дитини: як суб’єкта самосвідомості, суб’єкта діяльності

(гра, навчання) та суб’єкта спілкування.

Виділено декілька рівнів соціальної активності дитини:

І РІВЕНЬ „неадекватна активність”: 20-5% (соціальна занедбаність);

ІІ РІВЕНЬ „адаптивна активність”: 30-20% (соціальна готовність);

ІІІ РІВЕНЬ „адекватна активність”: 45-30% (соціальна суб’єктивність).

196

Додаток Л

Експериментальний матеріал для середньої вікової групи

(діти від 7 до 10 років)

Діагностика ригідності

168

Теоретичне обґрунтування. Методика розроблена Г.Айзенком. Ригідність

суттєво впливає на процес мотивації, особливо коли необхідно зробити корекцію

цього процесу в зв’язку зі зміною ситуації, при виникненні нових обставин.

Ригідній людині важко відмовитися від стратегії поведінки, до якої вона

звикла, тому рішення, які вона сприймає та формуючий мотив не завжди

адекватні ситуації.

Мета. Виявлення ригідності у досліджуваних.

Інструкція. Якщо досліджуваний згодний з твердженням по тій чи іншій

особливості поведінки, які знаходяться в опитувальнику, то поруч з номером

ствердження ставить 2 бали, якщо згодний в принципі – 1 бал, якщо не згодний

– 0 балів.

Тестовий матеріал.

1. Мені важко змінити звички.

2. Мені тяжко переключати свою увагу.

3. Я з великою насторогою ставлюсь до всього нового.

4. Мене важко переконати.

5. Нерідко з моєї голови не виходять думки, від яких необхідно звільнитись.

6. Мені важко сходитись з людьми.

7. Навіть незначні зміни планів мене засмучують.

8. Я нерідко проявляю впертість.

9. Я неохоче йду на ризик.

10. Я дуже переживаю відхилення від звичного для мене режиму.

Опрацювання результатів. Підраховується сума балів, які були

проставлені згідно інструкції.

Інтерпретація результатів.

При сумі 0 – 7 балів ригідність відсутня, людині притаманна здатність

легко переключатись з однієї установки на іншу;

сума 8 – 14 балів означає середній рівень ригідності;

при сумі 15 – 20 балів є в наявності сильно виражена ригідність: прийняті

людиною плани дій змінюються нею під впливом нових обставин, але це важко

зробити.

168

Никишина В.Б., Василенко Т.Д. Психодиагностика в системе социальной работы: Учеб.

пособие для студ. высш. учеб. заведений. – М.: Изд-во ВЛАДОС-ПРЕСС, 2004. – 208 с.

197