Оснач О.Ф. Товарознавство. Промислове обладнання, прилади, інструменти

Подождите немного. Документ загружается.

121

Розділ 3. Енергетичне обладнання

Залізовугільні лужні елементи ВЖД застосовують для жив

лення радіопристроїв у важкодоступних для обслуговування

місцевостях. Питома енергія на одиницю об’єму і маси еле

ментів ВЖД вище, а ЕРС нижче, чим в елементів ВМЦ. Еле

менти ВЖД допускають тривале зберігання і нормально пра

цюють при температурі вище 0°С.

Ємність гальванічних елементів і акумуляторів визначаєть

ся як добуток струму навантаження на термін, А·г, протягом

якого елемент віддає електричну енергію.

Умовні позначення гальванічних елементів і батарей: перші

цифри вказують напругу; літери – призначення (А – анодна, Н –

накальна, С – сіткова, Ф – ліхтарна, Р – радіозондова, С – слухо

ва, Т – телефонна), електрохімічну пару (наприклад, МЦ – мар

ганець і цинк і т.ін.), тип конструкції (Г – галетна, В – повітря

ної деполяризації), умови роботи (У – універсальна, X –

холодостійка, без позначення – літня), останні цифри вказують

ємність, А•г, або число годин роботи, год. Наприклад, позначен

ня 70АМЦГУ1,3 розшифровується так: напруга 70 В, анод

на, марганцевоцинкова, галетної конструкції, універсального

застосування, ємність 1,3 А•г.

Багато батарей мають фірмове маркірування.

Акумулятор – прилад багатократної дії, що має здатність нако

пичувати і зберігати протягом певного часу електричну енергію.

Акумулятори залежно від складу електроліту бувають кис@

лотними і лужними. Електродами в кислотному акумуляторі є

пластини з чистого свинцю (Рb) і діоксида свинцю (РbО

). У

якості електроліту застосовується сірчана кислота.

Найбільше застосування в стаціонарних електроживлячих

установках, електрозв’язку знаходять кислотні акумулятори

типів С і СК, що відносять до акумуляторів відкритого типу,

акумулятори СЗ – закритого типу.

В умовному позначенні стаціонарних акумуляторів відкри

того типу літера С позначає «стаціонарний», дві літери СК вка

зують, що акумулятори придатні для коротких режимів розря

ду великими струмами. Число, що стоїть після літер, вказує

номер акумулятора, наприклад: С148 або СК148.

«Товарознавство»

122

Умовне позначення автомобільних акумуляторів: перші

цифри – число акумуляторів у батареї; Т – тракторний, СТ –

стартерний, число після перших літер – ємність, А•г, Е – ебоні

товий моноблок, МС – сепаратор із армованої мінеральним во

локном пластмаси, комбінований зі скловойлоком. Наприклад,

шестибаночний стартерний кислотний акумулятор з електрода

ми у вигляді пластин ємністю 55 А•г позначається як 6 СТ55.

У лужних акумуляторах у якості електроліту застосовуєть

ся луг – розчин їдкого калію (КОН) або їдкого натру (NaOH).

Залежно від матеріалу електродів розрізняють кадмієвонікелеві

(КН), (КН), срібноцинкові (СЦ) і нікельцинкові (НЦ) акуму

лятори.

Назва лужних акумуляторів розшифровується наступним

способом: перші цифри – число акумуляторів у батареї, літери –

матеріали електрохімічної системи і конструкція, останні циф

ри – ємність, А•г. Наприклад, двохбаночний кадмієвонікеле

вий акумулятор безламельної конструкції ємністю 20 А•г по

значається як 2КНБ20.

Срібноцинкові акумулятори мають невеликі габарити, малу

вагу, добре працюють у стартерному режимі і при зниженій

температурі, використовуються в переносній і бортовій радіоа

паратурі, геофізичній, геологічній і іншій портативній апаратурі.

3.10.1. Упакування і зберігання автономних

хімічних джерел струму

Акумулятори, батареї й елементи необхідно зберігати в су

хих опалюваних приміщеннях із температурою 8...15°С при

відносній вологості 60%, елементи і гальванічні сухі батареї –

при температурі 10°...+25°С при відносній вологості не більше

70%. Батареї й акумулятори необхідно захищати від прямого

попадання сонячних променів.

Акумулятори, батареї й елементи зберігають, як правило, на

стелажах, у спеціальній тарі. Акумулятори тримають у чистоті

й очищають систематично від пилу і виступаючих солей.

123

Розділ 3. Енергетичне обладнання

Складання акумуляторів або батарей один на одного не

допускається. Не допускається також спільне зберігання луж

них і кислотних акумуляторів.

Максимальний термін зберігання акумуляторів залежить від

матеріалів, із яких вони виготовлені.

На кожну батарею або акумулятор необхідно нанести товар

ний знак заводувиробника, найменування і тип акумулятора

або батареї, рік і місяць випуску, позначення полярності (зна

ки плюс і мінус), номер стандарту. На батареї і сухі гальванічні

елементи додатково наносять інформацію про напругу, В, три

валість роботи, термін зберігання, опір зовнішнього ланцюга,

струм короткого замикання, ємність батареї.

Акумулятори і батареї транспортуються в критих вагонах,

контейнерах або автотранспортом. У вагонах акумулятори і

батареї при перевезенні без ящиків загортають в обгортковий

папір або в гумові чохли i встановлюють щільно один до одно

го, а в контейнерах перекладають дерев’яною стружкою, соло

мою або іншими ущільнювачами.

3.11. Кабельна продукція

3.11.1. Загальна характеристика

кабельної продукції

Кабельну продукцію залежно від конструкції підрозділяють

на проводи, шнури і кабелі.

Провід – одна неізольована або одна і більше ізольованих

жил, що мають залежно від умов прокладання і експлуатації не

металеву оболонку, металевий або неметалевий захисний покрив.

Шнур – дві і більше ізольованих гнучких або особо гнуч

ких, скручених або покладених паралельно жил (перетином не

більш 1,5 мм

) у неметалевій оболонці і захисному покриві.

Кабель – одна або більше ізольованих жил великого пере

тину, укладених у металеву або неметалеву оболонку, поверх

якої може бути захисний покрив і броня. Кабелі використову

ються для передачі електроенергії в силових лініях або в лініях

«Товарознавство»

124

телефонного і телеграфного зв’язку при прокладанні під зем

лею, в повітрі і під водою.

Товарні характеристики і

терміни кабельної продукції

Струмоведуча жила – центральна частина кабелю, проводу

і шнура, виконана з міді, алюмінію, оцинкованої сталі та інших

металів у вигляді одного або декількох дротів, сегментів і сек

торів. Служить для проходження електричного струму при пе

редачі електричної енергії. Струмоведучі жили виготовляють із

міді або алюмінію нормованого перетину; мідь та алюміній мо

жуть бути як твердими, так і м’якими. М’який дріт має високу

провідність, тому втрати електроенергії менші при використанні

твердого дроту. Твердий дріт також більш стійкий до механіч

них ушкоджень.

Струмоведучі жили виготовляють чотирьох типів:

I – нормальні – для проводів, призначених для нерухомої

прокладки;

II – гнучкі – для проводів, призначених для нерухомої про

кладки, де потрібна особлива гнучкість при монтажі;

III – підвищеної гнучкості – для проводів, що працюють

при малих радіусах вигину;

IV – особливо гнучкі – для проводів, які використовують

ся в умовах підвищеної гнучкості жил.

Перетин жили – площа поперечного перетину струмоведу

чої жили у мм

, характеризує припустиму для даного виду про

дукції силу струму.

Ізоляція кабельної продукції – покриття струмоведучої

жили, що не проводить електричний струм. В якості основних

ізоляційних матеріалів можуть використовуватися полімерні

матеріали (поліетилен, полівінілхлорид, фторопласт та інші), що

наносяться на жилу методом екструзії, гума, електроізоляційний

лак, шовк, бавовняна пряжа, лавсан, капрон, скловолокна, емаль,

лаки та ін. Товщина ізоляції залежно від призначення продукції

складає 0,053 мм.

125

Розділ 3. Енергетичне обладнання

Оболонка кабелю – покриття з полімерного матеріалу, гуми

і навитої зверху металевої стрічки з алюмінію, сталі, призначе

не для захисту струмоведучих жил від впливу вологи, хімічних

речовин, світла і механічних навантажень.

Захисний покрив кабелю – покриття з бітуму, кабельного

паперу або стрічки з фторопласта, призначене для охорони

кабелю від механічних ушкоджень.

Броня кабелю – покриття поверх кабелю зі сталевої оцин

кованої стрічки або дроту, що охороняють кабель від механіч

них ушкоджень.

Обмотка проводу – ізоляція з пряжі або ниток, накладена

на провід по гвинтовій лінії. Оплітка проводу, шнура – ізоля

ція з пряжі або ниток, виконана переплетенням.

Емальований провід – мідна або алюмінієва жила невели

кого перетину, покрита тонким шаром електроізоляційної емалі,

лаку. Призначений для виготовлення обмоток електричних

машин і приладів.

Будівельна довжина кабелю, проводу – мінімальна довжи

на в метрах відрізків кабелю, проводу, що поставляються на

барабанах і котушках.

Номер кабельного барабана – діаметр щоки барабана в де

циметрах.

3.11.2. Характеристика окремих

видів кабельної продукції

За умовами застосування проводи і кабелі підрозділяються

на установочні, монтажні, обмотувальні.

Установочні проводи

Установочні проводи призначені для розподілу електрич

ної енергії в силових і освітлювальних установках при неру

хомій прокладці на відкритому повітрі й усередині приміщен

ня, а також при відкритій прокладці.

Проводи виготовляють на напругу 380, 660, 1100 В змінно

го струму. Струмоведучі жили проводів виготовляють із мідного

«Товарознавство»

126

або алюмінієвого дроту, різних типів (I, II). Проводи можуть

мати гумову або поліетиленову ізоляцію.

Для проводки в житлових приміщеннях зазвичай застосову

ють установочні проводи з мідними жилами перетином 0,75; 1;

1,5; 2,5 і 4 мм

, з алюмінієвими жилами – 2,5; 4; 6 мм

. Для елек

тричних приладів необхідні проводи зі збільшеним перетином.

Основні способи маркірування установочних проводів, які

випускаються в даний час, співпадаються з існуючими раніше.

Маркірування проводів представляє собою сполучення

літер, наприклад: АПР, ПРТО, ПГВ, ПРДШ. Перша літера в

позначенні марки проводу – А або П. Буква А вказує на те, що

жили проводу алюмінієві; якщо цієї літери на початку запису

марки немає, то жили мідні. Літера П, що стоїть на першому

місці (або на другому при наявності літери А) позначає, що

даний виріб – провід. Інші літери показують наступне:

Р – ізоляція гумова,

В – ізоляція полівінілхлоридна,

П (якщо стоїть наприкінці марки) – ізоляція поліетиленова,

О – провід укладений у загальну просочену бавовняну оп

літку,

Ш – провід укладений в оплітку з лавсанового шовку,

Л – провід покритий лаком,

Т – провід призначений для прокладки в трубах,

Г – гнучкий провід (багатодротовий),

Д – провід подвійний, гнучкий,

ПП (попереду може не бути літер чи стояти літера А; після

них є літера, що вказує на вид ізоляції, Р, В або П) – провід із

двома або трьома однодротовими жилами; цей провід назива

ють також плоским або стрічковим.

Частіше усього установочні проводи мають від 1 до 4 жил,

ізольованих одна від одної, а стандартні площі перетину жил

від 0,5 до 500 мм

: 0,5; 0,75; 1,0; 2,5; 4,0; 6.0; 10; 16; 25; 35;50; 70;

95; 120; 150; 185; 240; 400; 500. Щоб одночасно зазначити мар

ку проводу, кількість жил у ньому і площу їх перетину, запис

роблять у наступному виді: ПРТО2u1,5, АППВ3u2,5 і т.ін. Пер

127

Розділ 3. Енергетичне обладнання

ша після літер цифра вказує на кількість жил, а за знаком мно

ження зазначена площа перетину жили (у мм

Розрахунками і випробуваннями встановлені припустимі

тривалі струмові навантаження (сила струму) на проводи.

Знаючи або розрахувавши, якої сили струм довгостроково по

винний проходити по проводу, вибирають жилу необхідної

площі перетину (табл. 3.2).

Таблиця 3.2

Припустимі тривалі струмові навантаження на

установочні проводи, що прокладаються відкрито

+

'&, O

+

'&,

J



', 



'

OKH

'

J



', 

 '

OKH

'

0,5 11 6 50 39

0,75 15 – 10 80 55

1 17 – 16 100 80

1,5 23 – 25 140 105

2,5 30 24 35 170 130

4 41 32 50 215 165

Таблиця 3.3.

Характеристика окремих марок проводів

 .&  A! &

:

'

   

O>

  KHK

'K 

K

&HK

& ' 

K$,   !,

 

K !

. 

& '

 K

K$

>-1

  K 'K,

K

&HK

% '

«Товарознавство»

128

 .&  A! &

:

'

>-2

  K 'K,

K

&HK

& $;$ ' 

.  . ,

& ' 

K$

>-3

  K 'K,

K

&HK, $;.

& $;$ ' 

.  . ,

& ' 

K$

>-4

  K 'K,

K

&HK, !

$;.

& ! $;$

'  K$

 .  .



O>

  KH

',

K

&HK. ., 

KK K.

& '  

K K$ 

"  ,  

   ! 

 

K !

.

2  3

>

% ',  '

% '

2  3

   

j

/  ',

$;.,   



&    

 J&

>

/  ', 

! 

,

;n.

% '

O

/ KH ',

 "KH $&

&   '&



O

/ K 'K 

. $.

!

&   

 K

! ., 

 

L

/ K 'K 

. $.

!

&     

J&

OL % ',  KHK

'K  .

$. !

&     

J&

Продовження таблиці 3.3

129

Розділ 3. Енергетичне обладнання

Монтажні проводи

Монтажні проводи застосовують для монтажу електричних

апаратів, приладів, причому кріплення цих проводів роблять

нерухомим.

Струмоведучі жили монтажних проводів ізолюють капро

новими, лавсановими або скляними нитками, полівінілхлори

дом, поліетиленом. У проводах деяких марок пластмасова ізо

ляція захищена оболонкою з капрону або жили спочатку

обмотані нитками з триацетатного шовку, а потім на обмотку

нанесена ізоляція з полівінілхлориду або поліетилену. Ізоляцію

з полівінілхлоридних і поліетиленових матеріалів частіше роб

лять суцільною – із пластикату, але застосовують також плівки

з цих матеріалів (плівкова ізоляція). Монтажні проводи залеж

но від призначення бувають лакованими й екранованими.

Площа перетину жил монтажних проводів невелика – від

0,05 до 6 мм

, тому що вони не призначені для великих стру

мових навантажень. Кількість ізольованих одна від одної жил

не більше трьох.

Важливою характеристикою монтажних проводів є їх

зовнішній діаметр. Промисловість випускає монтажні проводи

з зовнішнім діаметром від 0,8 до 5,8 мм.

Марки монтажних проводів записують таким чином: на

першому місці зазвичай ставлять літеру М – провід монтажний

(виключення складають деякі проводи з пластмасовою ізоля

цією, у позначенні марки яких літера М відсутня). Інші літери

вказують на матеріал, із якого зроблена ізоляція, і деякі інші

особливості побудови проводу, а саме:

Ш – ізоляція з поліамідного шовку;

С – ізоляція зі скловолокна;

Ц – плівкова ізоляція;

В – полівінілхлоридна ізоляція;

П – поліетиленова ізоляція;

Л – провід лакований;

Е (якщо вона стоїть за літерою М) – провід емальований;

Е (якщо вона стоїть на останньому місці) – провід екранований;

Г – провід гнучкий із багатодротовими жилами;

«Товарознавство»

130

Д – провід має подвійну обмотку.

Розглянемо приклади: МШДЛ – провід монтажний, з од

нодротовою жилою, із подвійною обмоткою із поліамідного

шовку, лакований; МГШДЛ – провід монтажний, багатодрото

вий, гнучкий, із подвійною обмоткою із поліамідного шовку,

лакований; МГЦСЛЕ – провід монтажний, багатодротовий,

гнучкий, із плівковою ізоляцією, в оплітці зі скловолокна, ла

кований, екранований; МШВ – провід монтажний, однодрото

вий, з обмоткою із триацетатного шовку, у суцільній ізоляції з

полівінілхлоридного пластикату; МГСП – провід монтажний,

багатодротовий, гнучкий, з обмоткою із скляних ниток, з ізо

ляцією із поліетилену.

Монтажні проводи з волокнистою і плівковою ізоляцією

призначені для електроустановок напругою 127 або 220 В

(провід марки МГШ – 24 В). Проводи деяких марок, що мають

площу перетину жил до 0,14 мм

, придатні для роботи при на

прузі до 380 В змінного струму і до 500 В постійного струму.

Монтажні проводи із суцільною полівінілхлоридною, поліети

леновою, а також комбінованою (волокнистопластмасовою)

ізоляцією розраховані на роботу при напрузі до 1000 В змінно

го струму і до 1500 В постійного струму.

Обмотувальні проводи

Призначення обмотувальних проводів – виготовлення об

моток електричних машин, апаратів, приладів, трансформаторів.

У цих обмотках зазвичай нараховується велика кількість витків.

Обмотувальні проводи багатьох марок мають жили малого діа

метру (на відміну від установочних і монтажних проводів об

моточні проводи характеризують не площею перетину, а діамет

ром жил) і малу товщину ізоляційного шару.

Жили обмотувальних проводів виконуються з міді, алюмі

нію і сплавів із великим питомим електричним опором.

Класифікація обмотувальних проводів:

 обмоточні проводи з мідними або алюмінієвими жилами і

з емалевою, волокнистою або скловолокнистою ізоляцією;