Оснач О.Ф. Товарознавство. Промислове обладнання, прилади, інструменти
Подождите немного. Документ загружается.
101
Розділ 3. Енергетичне обладнання
нням тиску (НПД). Для будівельних машин в основному зас
тосовують насоси НПД.
В даний час все більше поширення одержують насоси, ос
нащені пристроями, що дозволяють регулювати подачу автома
тично, залежно від зміни тиску в гідросистемі преса. Насоси з
автоматичним управлінням тиску мають марку НПД.
Аксиальні роторно$поршневі насоси. На відміну від роторно
поршневих насосів, в насосах даної групи гідроциліндри розмі
щені по діаметру робочої камери. Кут нахилу гідроциліндрів
впливає на обсяг подачі рідини та напрям руху рідини.
Ці насоси призначені для роботи у важких режимах при
значних перевантаженнях і при необхідності частого вмикан
ня, відносно інших насосів вони стійкіші до пульсуючих наван
тажень, практично нечутливі до забруднення рідини.
Аксиальні роторнопоршневі насоси розраховані на тиск до
32 МПа, а ККД їх досягає 97%.
Поршневі ексцентрикові насоси. Головною особливістю
ексцентрикових насосів є можливість створення високого тис
ку перекачуваної рідини, тобто великого напору. Тому, такі
насоси широко поширені в будівельних машинах. Ексцентри
кові насоси з клапанним розподілом потоків рідини виготов
ляють на тиск 30... 50 МПа і вище.
Найбільше поширення у вітчизняному машинобудуванні
одержали ексцентрикові насоси серії Н4.
Об’ємний ККД поршневих ексцентрикових насосів дорів
нює 75... 80%, а повний – 60... 75%.
Перевагами поршневих насосів є можливість застосування
порівняно великих тисків при невеликих подачах, а також,
можливість запуску насоса без попереднього заливання робо
чих камер. До основних недоліків можна віднести: великі розм
іри, масу і вартість, наявність у системі гідроклапанів, що швид
ко зношуються, засувок, ущільнювачів і іншої арматури,
нерівномірність подачі рідини, малий ступінь автоматизації і
складність в обслуговуванні.
«Товарознавство»
102
3.2.4. Вакуумні насоси
Вакуумні насоси – це пристрої, що відкачують газ із закри
тих об’ємів для створення в них безповітряного простору –
вакууму або різного ступеня розрідження газового середовища.
Ці насоси знаходять широке застосування в електронній, елек
тротехнічній промисловості, медицині. Розглянемо класифіка
цію вакуумних насосів за допомогою рис. 3.9.
>
$
(#)
$
>. ; +!.
%!&
.
;-
;-
/-
Рис. 3.9. Класифікація вакуумних насосів
Будьяка вакуумна установка складається з двох насосів:
форвакуумного, що відкачує ємність з атмосферним тиском, і
насоса високого вакууму.
На підприємствах електронної і електротехнічної промисло
вості, де експлуатується значна кількість вакуумного обладнан
ня, для створення попереднього вакууму в діапазоні 6,5...10 Па
створюють централізовані форвакуумні системи (ЦФС).
На практиці із насосів попереднього вакууму найбільше
застосування знайшли механічні ротаційні (обертальні) із мас
ляним ущільненням (рис.3.9). Основу конструкції насосів дано
го типу складає нерухома камера (статор) i рухомий барабан
(ротор). Всмоктуюча зона відділяється від виштовхуючої за
допомогою пластин, які можуть бути розташовані або на обер
103
Розділ 3. Енергетичне обладнання
товому роторі (пластинчатороторні насоси) або на нерухомо
му статорі (пластинчатостаторні насоси). У золотникових на
сосах пластини замінені на поршень, який знаходиться у всмок
туючій трубі. Коливання поршня забезпечують всмоктування
газу. Характерною особливістю насосів вказаної групи є те, що
вісь статора не збігається з віссю обертання ротора, в резуль
таті періодично змінюється об’єм всмоктуючої і виштовхуючої
камер, що створює перепад тиску для перекачування газу. Стис
нуте у виштовхуючій камері повітря висмоктується в атмосфе
ру через патрубок.
Насоси такої конструкції відрізняються швидкодією. На
приклад, продуктивність насоса ВН6 досягає 155 л/хв при
тиску 10
6
Па.
Усі механічні насоси заливають спеціальним вакуумним
маслом типу ВМ4, що призначається для створення ущільнен
ня між статором або ротором і пластинами, а також для змащу
вання обертових частин.
Групу високовакуумних насосів механічної дії представля
ють турбомолекулярні насоси. У цих насосах відкачка газу зас
нована на приданні молекулам газу спрямованого переміщен
ня за рахунок ротора, що швидко обертається. Конструкція
надвакуумного насоса представлена на рис. 3.10.
У корпусі насоса 1 встановлений блок нерухомих статор
них дисків 2 і обертається ротор із жорстко встановленими
Рис. 3.10. Конструкція турбомолекулярного насоса
«Товарознавство»
104
дисками 4. Зазор між нерухомими і рухомими дисками не
більше 1 мм. У статорних і роторних дисках зроблені прорізи,
причому прорізи статорних дисків точно відповідають прорізам
у роторних дисках. Обертові диски захоплюють газ із вхідного
отвору 3 та виштовхують його у вихідний канал 5.
Промисловість випускає турбомолекулярні насоси двох
типів – ТВН і ТМН, що використовують в основному для
відкачки електровакуумних приладів.
Пароструйні (дифузійні) насоси застосовують разом із ме
ханічними для одержання високого вакууму – до 10 Па. Робо
та цих насосів заснована на дії відкачуючого струменя пари. На
рис. 3.11. представлена схема дії двоступінчатого пароструйно
го насоса.
3
2
6
5
4
Рис.3.11. Схема дії двоступінчатого пароструйного насоса
В кип’ятильнику 5 нагрівається робоча рідина, в даному
випадку масло. В результаті утворюється пара, яка піднімаєть
ся по трубопроводу 4 і поступає до охолоджуваних стінок на
соса. При цьому струмені пари захоплюють за собою молекули
відкачуваного газу, що поступає через патрубок 1. Доторкаю
чись до охолоджуваних стінок, масло охолоджується, конден
сується і знову поступає до кип’ятильника. Молекули газу ви
кидаються через отвір 6.
105
Розділ 3. Енергетичне обладнання
Основним недоліком насосів є можливість проникнення
парів масла до відкачуваного об’єму, тому зазвичай встановлю
ються пастки для уловлювання парів масла.
3.2.5. Позначення насосів
В маркіруванні більшості насосів об’ємної дії використову
ють показники напору подачі. Після буквеного позначення, що
показує конструкцію насоса або його призначення, ставлять
цифри: перша — номінальна подача, друганомінальний напір.
Наприклад, консольний насос із подачею 125 м
3
/год і напором
30 м – К 125/30. Фекальнийгоризонтальний насос із тими ж
параметрами – ФГ 125/30. Поршневий насос – ЕНП 63/2,5
(електроприводний поршневий насос). Плунжерний насос –
НП 5030.
Приклади літерного позначення насосів: КМ – консольні
моноблочні, відцентрові; В – вертикальні нерегульовані; ВР –
вертикальні регульовані; ОРГ – осьові, регульовані горизон
тальні; БМ – для паперової маси; X – для перекачування
хімічної рідини, відцентрові; ВН – вакуумні насоси і т. ін.
3.3. Компресори
Компресорами називають машини, призначені для стискан
ня повітря або різних газів. Класифікація компресорів за основ
ними ознаками представлена в табл. 3.1.
Таблиця 3.1.
Класифікація компресорів
A # >
( -
$ & ! $)
– 3
3
/;
– 10...
100
3
/;
–
100
3
/;
.
$ ;
$ ;
$ ;
«Товарознавство»
106
Продовження таблиці 3.1
A # >
+! $ , $ H&
H (!;) "&
(!.#)
. , ! -
"& H !; K $
(.#).
J& .
!;
;
$;
.
: & -
&;
&.
@ H-
& "-
$
"
.#
!.#
J& -
J&;
J&.
@ ";
$ "$ $&&;
$.
-
!-
+! ;
;
.
+J, J H& &;
;
$;
;
;
;.
+! & ; ( ,
KK; , K
. $ !);
; (& !-
H& H&
);
!$; (; -
K; $ !"
).
107
Розділ 3. Енергетичне обладнання
Конструктивно компресор представляє собою робочу каме
ру з системою циліндрів, в яких знаходяться поршні, за допо
могою яких здійснюється стискання газу. Число рядів та розм
іщення циліндрів визначається типом компресора. Циліндри
залежно від ступеня стискання і конструкції мають примусове
водяне або повітряне охолодження. Компресор приводиться в
дію електродвигуном.
При стисканні повітря в компресорах низького і середньо
го тисків, а також аміаку і фреону в холодильних установках
застосовується одно або двохступінчата схема стискання.
Для перекачування газу в системі газопроводів викорис
товують газомотокомпресори, що представляють собою спо
лучення двигуна внутрішнього згоряння, паливом для якого
служить перекачуваний газ, із вертикальним кутовим комп
ресором простої дії.
Марка компресора представляє собою дробове число, у чи
сельнику якого вказується продуктивність, у знаменнику –
надлишковий тиск, наприклад 305ВП20/8.
Залежно від середовища (повітря або газ) у марку комп
ресора уводять літери В – повітря, Г – газ, цифри перед
літерним позначенням показують порядок модернізації 10,
20, 30 і т. ін., наприклад 202ВП, 305ГП. Якщо замість нуля
стоїть літера «С», то це означає, що циліндр і сальники пра
цюють без подачі мастила.
Компресори з прямокутним розташуванням осей: 2П, 5П, 3П
і 7П випускають на декількох базах. Цифри позначають найб
ільше зусилля, що діє на шток, літера «П» – тип компресора –
прямокутний. До компресорів з кутовим Yподібним розташу
ванням осей циліндрів відносять, наприклад, повітряні – типів
К і КС, холодильні одноступінчаті на аміаку (АУ) або холодо
гентфреоні (ФУ) і холодильні двохступінчаті на аміаку (ДАУ).
Прикладом машин з YYподібним розташуванням циліндрів
можуть служити аміачні компресори типів АУУ і ДУУ.
«Товарознавство»
108
3.4. Умови зберігання і транспортування
насосно$компресорного обладнання
На корпусі кожного компресора або насоса повинна бути
укріплена табличка, що містить такі дані як: товарний знак
підприємствавиробника, типмодель машини, рік випуску, про
дуктивність насоса, кінцевий тиск повітря, частоту обертання
ротора і стандарт, за яким випускається компресор або насос.
Для захисту обладнання від ушкоджень і впливу атмосфер
них умов оброблені поверхні, а також запчастини піддають
консервації. Упаковуються компресори і насоси в решітчасті
дерев’яні ящики, які необхідно викласти усередині водонепро
никним папером. Великі компресори і насосні станції допус
кається транспортувати і зберігати без упаковки, але обов’яз
ковим є нанесення консервантів, тобто водопоглинаючих
сумішей. Окремі деталі, зокрема патрубки, маслопроводи, по
вітряпроводи завертають у парафінований папір або газонапов
нений чарункуватий поліетилен й укладають в окремі ящики.
Компресори і насоси різних типів повинні зберігатись в су
хому, опалювальному, вентильованому приміщенні на підлозі або
на піддонах в один ряд. Допускається транспортування будь
яким видом транспорту, але необхідно оберігати вироби від пря
мого впливу атмосферних опадів і механічних ушкоджень.
3.5. Вентилятори
3.5.1. Загальна характеристика та класифікація
Вентилятором називається пристрій, який дозволяє пере
міщати повітря або інший газ в обмеженому просторі.
Система вентиляції – це комплекс пристроїв, призначених
для подачі або зміни повітря в приміщеннях. Найбільше поши
рення одержали приточні і витяжні системи вентиляції.
Вентилятори можна класифікувати за наступними ознаками:
призначенням – на побутові (потужністю до 1 Вт) і про
мислові (потужністю в тис. кВт);
109
Розділ 3. Енергетичне обладнання
умовами експлуатації – загального призначення, призна
чені для переміщення повітря з температурою не більше
80° С, термостійкі – для переміщення повітря з темпера
турою більше 80° С, антикорозійні – для переміщення
газів, що містять активні речовини, і вибухобезпечні – для
переміщення повітря і газів, що містять вибухонебезпечні
компоненти або частки, що легко загоряються;
створюваним тиском – низького (до 1 МПа), середнього
(до 3 МПа) і високого (до 12 мПа);
конструктивними особливостями вентилятори підрозділя
ють на радіальні (відцентрові), осьові, стельові, а також
вентилятори правого і лівого обертання.
Кожний вентилятор має номер або марку, що відповідає
діаметру робочого колеса, вираженому в дециметрах.
3.5.2. Характеристика окремих видів вентиляторів
Радіальні вентилятори
Робоча схема радіального вентилятора приведена на рис. 3.12, а.
Радіальний вентилятор складається із спірального кожуха 1
який зазвичай виконується з оцинкованої жерсті, i робочого
колеса 3, яке розташовується на підшипниках. При обертанні
цього колеса, на якому закріплені лопатки, повітря через
вхідний отвір потрапляє в канали між лопатками, переміщаєть
ся по цих каналах і витискається у вихідний отвір кожуха 2.
Колесо приводиться в рух електродвигуном. У вентиляторів
великих розмірів, тобто з великим робочим колесом, кожух
встановлюється окремо на самостійних опорах. У дуже потуж
них і великих вентиляторах обертання на робоче колесо пере
дається через клиноремінні передачі.
Вентилятори можуть бути низького тиску, що створюють
тиск до 1000 Па (0,01 атм), середнього – до 3000 Па і високо
го – до 12000 Па.
«Товарознавство»
110
Осьові вентилятори
В основі конструкції вентилятора знаходиться робоче ко
лесо 1, яке при обертанні переміщає повітря уздовж осі обер
тання. Робоче колесо обертається за допомогою електродвигу
на 2. Для нормальної роботи вентилятора необхідно, щоб зазор
між лопатками і кожухом був мінімальний (рис. 3.12. б, в).
Осьові вентилятори широко використовують у народному
господарстві в опалювальних агрегатах, у радіоелектронних та
обчислювальних пристроях. До осьових вентиляторів відно
сяться і побутові (настільні вентилятори). Відсутність кожуха,
в середині якого створюється тиск, приводить до того, що
настільні вентилятори тільки переміщають повітря, створюючи
умови для охолодження.
Стельові вентилятори
Призначені для збільшення рухливості повітря в приміщеннях.
Вони складаються із двигуна, укріпленого на штангах до стелі, на
вісь якого насаджені лопаті. Вентилятори випускають звичайно
трилопатеві, із розмахом лопаті 900, 1200, 1500, 1800 мм.
Потужність, яка споживається вентилятором будьякого
типу, залежить від обсягу переміщуваного повітря, тиску, ство
рюваного ним, і ККД вентилятора.
Рис. 16.12. Робоча схема радіального (а) та осьового (б, в) вентиляторів