Окландер М.А. Логістика

Подождите немного. Документ загружается.

Портфель замовлень Прогнози замовлень

Файл розрахунків:

• нормування витрат

матеріалів;

• планування потреби

в матеріалах;

• корекція запасів;

• корекція термінів

поставок

Графік дій:

• які матеріали заку-

повувати?

• кількість матеріалів,

що закуповуються?

• які замовлення ану-

лювати?

• які матеріали слід

продавати?

• реальність графіку

закупок?

Контроль

і регулювання руху

та використання

матеріальних

ресурсів

у виробничих

підрозділах

Складання

і корекція

графіків

завантаження

обладнання

Файл запасів:

• на балансі;

• тих, що форму-

ються;

• терміни поставок

Файл матеріалів:

• асортимент мате-

іалів;

• специфікація го-

тової продукції

Розробка графіку

виробництва:

• що виробляти?

• коли виробляти?

Удосконалення тех-

нології виробництва

і конструкційних

особливостей

готової п

од

кції

Інформація

про рух

і регулювання

запасів

Рис. 2.3. Схема функціонування операційної систем «MRP-1»

На підставі файлу фізичного розподілу відповідно формують-

ся файли виробництва і постачання. Рух матеріальних ресурсів

розраховано в просторі і часі точно на потреби наступної стадії.

Відповідно до плану необхідні матеріали «виштовхуються» робі-

тниками, що знаходяться на попередніх етапах виробничого про-

цесу і надходять на наступні, в необхідній кількості, в потрібний

час, в потрібне місце незалежно від того, чи потрібні вони там

фактично в такій кількості на даний час. Використання системи

«MRP-1» дає можливість зменшити рівень запасів, прискорити їх

обіг, скоротити кількість випадків невиконання договірних зо-

бов’язань по поставках готової продукції.

Планування

ресурсів

Планування

виробництва

Управління

фізичним

розподілом

Графік

виробництва

Попередній графік

завантаження

виробничих

потужностей

Планування

потреби в

матеріалах

(система «MRP-1»)

Кінцевий план

завантаження

виробничих

потужностей

і потреби

в матеріалах

Розміщення

замовлень

Деталізований

план завантаження

потужностей

Закупки

Контроль

виробничих

процесів

Інформація

про потреби

в матеріалах

з розподілом

за часовими

інтервалами

Система контролю

за виконанням

постачальниками

договірних

зобов’язань

Файл

технологічної

інформації

Файл

матеріалів

Дані

про стан

запасу

Рис. 2.4. Схема функціонування операційної системи «MRP-2»

Операційна система «MRP-2» (англ. manufacturing resources

planning — планування виробничих ресурсів) за гамою функцій,

що виконуються, розглядається як друге покоління системи

«MRP-1». Крім функцій останньої, як це показано на рис. 2.4, во-

на виконує функції управління технологічним процесом, автома-

тичного проектування та багато інших. Вихідна інформація про

параметри матеріального потоку видається в розрізі постачаль-

ників, споживачів, асортиментних позицій матеріалів і товарів.

Наприклад, у корпорації Diamond International видається 26 вихі-

дних форм, у тому числі «Аналіз виконання постачальниками до-

говірних зобов’язань», «Обсяг реалізованої продукції», «Прогноз

продаж», «Аналіз відвантаження». Використання системи «MRP-

2» дає можливість в зменшити матеріальні запаси середньому на

17 %, матеріальні витрати — на 7 %, збільшити рентабельність

виробництва на 10 %, обсяг послуг — на 16 %.

Комбінована операційна система «Kanban—MRP-2» повинна

синтезувати переваги та нівелювати недоліки обох систем. Пере-

вагою є відсутність запасів, а недоліком — наявність страхових

запасів. При цьому «MRP-2», як це видно з рис. 2.5, використову-

ється для планування матеріального потоку, а «Kanban» — для

його оперативного контролю і регулювання.

Операційна система «OPT» (англ. optimized production

technologies — оптимізовані виробничі технології) розвиває ідеї

систем «Kanban» і «MRP». Її найважливіша особливість — вияв-

лення у виробництві «вузьких місць», так званих критичних ре-

сурсів (запаси, обладнання, персонал та ін.). Від ефективності ви-

користання критичних ресурсів залежать темпи розвитку

виробництва, їх втрата вкрай негативно впливає на результати

виробничо-господарської діяльності. В той же час підвищення

ефективності використання некритичних ресурсів практично не

відчувається. У програмно-математичному забезпеченні системи,

як це показано на рис. 2.6, є модулі, за рахунок яких здійснюється

аналіз виробничих ресурсів: виконується пошук, ранжування і

оптимізація критичних, виявляються і ранжуються некритичні.

Система «OPT» використовується на підприємствах Ford, General

Electric, Westinghouse.

Операційна система «ДДБ» (автоматизована дубль двухбункерна

умовно добово-комплектна) підтримує безперервність матеріально-

го потоку з мінімальними витратами, пов’язаними з рухом та збері-

ганням, при потрібній якості сервісу. Це здійснюється за рахунок

оптимізації комплектності і величини запасів, обсягів партії постав-

ки та виробництва, точок замовлення, часу упередження (§ 3.4).

Планування

виробництва

Планування

потреби

в ресурсах

Планування

фізичного

розподілу

Попередній графік

завантаження

виробничих

потужностей

Графік

виробництва

Розробка графіка

поставок

Розробка графіка

виробництва

Файл

матеріалів

Планування

потреби в

мате

іалах

Картки

«Kanban»

Управління

зак

пками

Графік

збирання готової

ду

ії

Прогнозування

Управління

замовленнями

жив

чів

Управління

запасами

Рис. 2.5. Схема функціонування комбінованої

операційної системи «Kanban-MRP-2»

Використання агрегованого показника ефективності функці-

онування логістичної системи підприємства, який, крім витрат,

пов’язаних з матеріальним потоком, враховує втрати прибутку

внаслідок невикористаних (втрачених) можливостей, зумовлених

існуванням матеріальних запасів. Критерій ефективності функ-

ціонування логістичної системи підприємства полягає в максимі-

зації прибутку на одиницю логістичних витрат за умови забезпе-

чення потрібної якості сервісу, тобто 100 % виконання договір-

них зобов’язань. Такий критерій обрано, виходячи з того, що ло-

гістична система є однією з підсистем мікроекономічної системи.

Ефективність діяльності підсистеми потрібно визначати залежно

від її вкладу в діяльність системи. Чим результативніша робота

системи за умови зменшення відповідних витрат підсистеми, тим

ефективніша її робота. На основі цього критерію доцільно вико-

ристовувати агрегований показник ефективності функціонування

логістичної системи підприємства, який по суті є рентабельністю

логістичних витрат.

Модуль

БІЛДНЕТ

Модуль

СЕРВ

Модуль

СПЛІТ

Модуль

ОПТ

Модуль

СЕРВ

Початок

Введення

даних

Файл

технологічних

маршрутів

Файл потреби

в матеріальних

ресурсах

Файл

технологічних

маршрутів

Друк розрахунк

Завантаження

і використання

ресурсів

Включити ресурс

у категорію

критичних

ресурсів

має графік

виробництва

помилки?

(наступна

ітерація)

Графік

виробництва

може бути

використаний?

(кінець

ітерації)

Кінець

Ні

ТакНі

Так

Рис. 2.6. Схема алгоритму формування оптимального графіка

матеріального потоку в операційній системі «OPT»

Методика розрахунку агрегованого показника ефективності

функціонування логістичної системи підприємства (

лог

А ) має та-

кий вигляд:

лог

А =

max→ ,

при

∑∑

де П — прибуток від реалізації готової продукції;

лог

В — логістичні витрати;

— обсяг поставок готової продукції l виду z споживачеві

(l =

k,1 ), (z = p,1 );

— попит на готову продукцію l виду z споживача,

(l =

k,1 ), (z = p,1 ).

,ВВВВ

прибзберрухлог

++=

де

рух

В — витрати руху матеріалів;

збер

— витрати на зберігання матеріалів;

приб

— втрати прибутку внаслідок невикористаних (втраче-

них) можливостей, зумовлених існуванням матеріальних запасів.

рух

В =

∑

j 1

де З

— транспортно-заготівельні витрати на одну поставку i

предмету постачання (i =

m,1 );

— обсяг закупки i предмету постачання;

— розмір однієї партії поставки i предмету постачання;

— витрати на одну переналадку обладнання при виробниц-

тві j деталі, включаючи витрати на внутрішньозаводські перемі-

щення (j =

n,1 )

;

— обсяг виробництва j деталі;

— розмір однієї партії виробництва j деталі.

При управлінні запасами незавершеного виробництва витрати, що припадають на

одну переналадку обладнання при виробництві j деталі, за економічним змістом прирів-

нюються до транспортно-заготівельних витрат на одну поставку i предмету постачання.

збер

В =

∑

M Х

∑

XM ,

де

— середній розмір виробничих запасів i предмету поста-

чання;

— витрати на зберігання, що припадають на гривню запасу

i предмету постачання;

— середній розмір запасів незавершеного виробництва j

деталі;

— витрати на зберігання, що припадають на гривню запасу

j деталі.

приб

∑

MР Ц ,

де Р — рентабельність виробництва;

— ціна одиниці i предмету постачання;

∑∑

де

— агрегований показник ефективності функціонування ло-

гістичної системи по відношенню до (ij) елементарного матеріа-

льного потоку підприємства.

Агрегований показник ефективності функціонування логісти-

чної системи підприємства приймає мінімальне значення при оп-

тимізації обсягів партій закупки i предмету постачання

(

)

onm

та

партій виробництва j деталі

(

)

onm

. Згідно з формулою Harris,

вони дорівнюють:

onm

СPX ⋅⋅

⋅⋅ ДЗ2

onm

СPX ⋅⋅

⋅⋅ ДЗ2

де

— собівартість j деталі.

Дані економіко-математичні вирази дозволяють отримати оп-

тимальну кількість поставок i предмета постачання за певний пе-

ріод (n

), оптимальний інтервал між черговими поставками, на-

приклад, на протязі року (t

), оптимальна кількість переналадок j

деталі за відповідний період

)(

n , оптимальний інтервал між по-

слідовними партіями виробництва, наприклад, на протязі року

(

t ), оптимальні значення виробничих запасів та запасів незавер-

шеного виробництва

та ін.:

onm

; t

360

;

n =

onm

;

t =

360

Оптимізація ціни предметів постачання та собівартості дета-

лей повністю залежать від кваліфікації працівників закупівельних

і виробничих підрозділів підприємств.

Цей показник може бути використаний при визначенні дина-

міки ефективності логістики не тільки на одному підприємстві.

Він підходить і для порівняння різних підприємств незалежно від

форм власності, галузевої та відомчої належності, характеру про-

дукції, що реалізується.

Приклад. АТ «Мікрон» спеціалізується на випуску прецизій-

них верстатів. Для їх виробництва закуповується 250 наймену-

вань предметів постачання (m), із яких виробляється 127 позицій

деталей (n). Як видно з табл. 2.2, підприємство закуповує сталь

(i), з якої виробляють кільця (j), тому матеріальний потік цього

підприємства формується з великої кількості елементарних (ij)

матеріальних потоків.

Таблиця 2.2

ДИНАМІКА ПОКАЗНИКІВ ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ АТ «Мікрон»

Назва показників Базовий рік Звітний рік

Транспортно-заготівельні витрати на одну поста-

вку сталі (З

), грн

480 430

Обсяг закупки сталі (Д

), т

40 36

Розмір однієї партії поставки сталі (О

), т

10 9

Вит

ати на одн

пе

еналадк

обладнання п

виробництві кілець, включаючи витрати на внут-

рішньозаводські переміщення (З

), грн

160 130

Обсяг виробництва кілець (Д

), шт.

800 720

Розмір однієї партії виробництва кілець (О

), шт.

400 360

Якщо на підприємстві розраховані їх мінімальні значення.

Закінчення табл. 2.2

Назва показників Базовий рік Звітний рік

Середній розмір виробничих запасів сталі (

), т

10 10

Витрати по зберіганню, що припадають на грив-

ню запасу сталі (Х

), грн

560 560

Середній розмір запасів незавершеного виробни-

цтва кілець (

), шт

300 270

Витрати по зберіганню, що припадають на грив-

ню запасу кілець (Х

), грн

4,7 4,7

Рентабельність виробництва (Р) 0,14 0,13

Ціна 1 т сталі (Ц

), грн

600 650

Собівартість 1 кільця (Ц

), грн

17 21

Виконання договірних зобов’язань, % 100 100

Прибуток від реалізації верстатів (П), грн 160 000 132 000

Розрахунки показують, що по відношенню до елементарного

матеріального потоку (ij) логістична система АТ «Мікрон» функ-

ціонувала ефективніше в базовому, ніж у звітному році. При

100 % виконанні договірних зобов’язань за обидва періоди у ба-

зовому році прибуток від реалізованої продукції на одну гривню

логістичних витрат був вищим, що зумовило краще значення аг-

регованого показника за цей період. Аналогічно можна визначи-

ти значення агрегованого показника для інших елементарних ма-

теріальних потоків, а потім, підсумовуючи їх, знайти його для

матеріального потоку підприємства в цілому.

Методологія логістики ґрунтується на трьох положеннях, які

є проявом комплексності та синхронності в логістиці:

— виділення матеріального потоку як цілісного об’єкта

управління;

— побудова логістичної системи, яка реалізує ефект за раху-

нок координації заходів з раціоналізації тари, уніфікації вантаж-

них одиниць, оптимізації розміру замовлення та рівня запасів,

вибору оптимальних маршрутів переміщення, удосконалення

складування та ін.;

— врахування інтегральних, а не локальних витрат, що супро-

воджують матеріальний потік.

Отже, комплексність і синхронність проявляються в оптиміза-

ції матеріального потоку в цілому, при якісному виконанні його

окремих функцій на потрібному рівні. Потоку приділяється бі-

льше уваги, ніж окремим функціям, що до нього входять.

Теорія логістики актуальна для всіх підприємств, оскільки по-

треба в координації взаємопов’язаних дій, зумовлених рухом і

зберіганням, є всюди і завжди. Логістика відповідно до галузевої

та відомчої належності підприємств класифікується на промис-

лову, сільськогосподарську, будівельну, комерційну, банківську,

туристичну та ін. Більше того, вона є соціально значущим елеме-

нтом, адже невиконання договірних зобов’язань, низька якість

сервісу наносять шкоду споживачеві, економіці країни в цілому.

2.2. Л

ОГІСТИЧНИЙ ПІДХІД

ЯК ЗАГАЛЬНОНАУКОВА МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

В економічній науці пануючими є дві методології дослі-

джень — функціональний та системний підходи. Між тим, сис-

темний підхід не є методологією логістики, оскільки в теорії сис-

тем відсутня така категорія, як «втрати прибутку, зумовлені

нераціональним використанням ресурсів». Проте це поняття за-

стосовується в логістиці.

Поняття «логістичний підхід» більшість учених ототожнює з

системним підходом і вважає, що системний підхід є тією мето-

дологією логістики, яка дозволяє приймати оптимальні рішення у

сфері підприємництва. Отже, логістичний та системний підходи

вважаються синонімічними поняттями. Така позиція звужує

спектр загальнонаукових підходів рішення економічних проблем.

У логістиці використовується інший, похідний від системного,

схожий, проте не тотожний йому, підхід. Цей підхід збагачує си-

стемний підхід, розвиває його. Він оптимізує вирішення різнома-

нітних проблем. Саме його можна назвати логістичним підходом,

якому властиві певні особливості, специфічність та універсаль-

ність.

Логістичний підхід є загальнонауковою методологією дослі-

джень, сутність якої складають три принципові положення:

— взаємопов’язані функції розглядаються як єдиний потік;

— для управління потоком створюється відповідна система,

тобто організаційно-управлінський механізм. В рамках таких