Окландер М.А. Логістика

Подождите немного. Документ загружается.

ми, тобто не задовольняють попиту (не продаються) і, відповід-

но, виробляються марно. Конкретна праця, затрачена на їхнє ви-

робництво, не проявляється як абстрактна. Витрати живої та уре-

чевленої праці не визнаються суспільством як необхідні і саме

ринок здатний забезпечити задоволення найрізноманітніших по-

треб споживачів.

Вказаний недолік долається шляхом поширення планомірної

форми зв’язку виробництва та споживання (укладання договорів

на поставку продуктів праці). У цьому випадку виробництво

здійснюється на відомий ринок і вже сам факт виготовлення про-

дукту свідчить про безпосередньо суспільний характер праці.

Формується нова суб’єктно-об’єктна структура відносин між ви-

робником і споживачем: «виробник ↔ |продукт—цінність| ↔

споживач». Витрати визнаються суспільно необхідними не на

стадії обігу (на ринку), а вже на стадії виробництва. Визначення

споживацьких переваг здійснюється до початку етапу виробниц-

тва, тобто також не на ринку. Виробляється лише те, на що є за-

мовлення, а отже те, що задовольняє попит. Поширення практики

укладання господарських договорів закладає основу формування

нових виробничих відносин посттоварного типу. Вихідним від-

ношенням виробничих відносин в Україні є синтез безпосередньо

суспільної (планомірної) і ринкової форм зв’язку виробництва та

споживання.

Отже, виробничі відносини в Україні можуть бути класифіко-

вані як такі, в рамках яких співіснують різні економічні начала —

товарна і посттоварна форми виробництва. Відома точка зору, що

світова економіка знаходиться у фазі переходу від товарної сис-

теми виробництва до системи планомірних зв’язків. При цьому

перехідність визначається як єдність та боротьба протилежних

начал — ринкової і безпосередньо суспільної форм зв’язків. Дій-

сність починає переростати економічні межі товарного виробни-

цтва, і частка безпосередньо суспільних відносин збільшується.

Тому вектор еволюції суспільних форм виробництва спрямовано

від товарної форми як загальної форми виробництва до планомі-

рної, а тому безпосередньо суспільної форми зв’язку.

На відміну, наприклад, від маркетингу, який одночасно функ-

ціонує в рамках ринкових і планомірних зв’язків, логістика при-

значена для реалізації тільки планомірних зв’язків, це ін-

струмент їх оптимізації. Операційні логістичні системи, що

незалежно від виду ґрунтуються на плані поставок, є формами

існування раціонального процесу управління матеріальним пото-

ком підприємства.

Таким чином логістика як ефективний інструмент господарсь-

кої практики повністю відповідає характеру виробничих відно-

син в Україні, для яких властиве співіснування ринкових і пла-

номірних форм зв’язку виробництва та споживання. Логістика є

іманентно властивим атрибутом сучасних виробничих відносин.

Запитання для самоконтролю

1. Що являє собою логістика?

2. Як трактувався термін «логістика» до кінця Другої світо-

вої війни?

3. Прокоментуйте етимологію і семантику поняття логіс-

тика.

4. Дайте загальну характеристику етапам еволюції логіс-

тики.

5. Назвіть причини появи третього етапу еволюції логістики.

6. У чому полягає замість п’ятого етапу еволюції логістики?

7. З яких субконцепцій сформувалася концепція логістики?

8. Які класичні організаційні рішення існують у логістиці?

9. У чому полягають причини актуальності логістики в

Україні?

10. Для якої форми зв’язку «виробництво—споживання» вла-

стива логістика?

ЛОГІСТИЧНА

СИСТЕМА ПІДПРИЄМСТВА

2.1. КОНЦЕПЦІЯ ТА МЕТОДОЛОГІЯ ЛОГІСТИКИ

Концепція логістики — це образ мислення, філософія діяльно-

сті, згідно з якою слід уникати часткової оптимізації зведених ра-

зом логістичних функцій через виявлення реальних можливостей

для їх балансу і забезпечення поставки товарів «точно вчасно».

Зусилля повинні бути спрямовані на оптимізацію логістики як ін-

тегрованої функції управління матеріальним потоком підприємс-

тва. Концепція потребує координації всіх систем руху та збері-

гання матеріалів і товарів. У результаті створюється логістична

система підприємства — єдино можлива форма існування логіс-

тики як інтегрованої функції управління матеріальним потоком.

Комбінація людино-машинних факторів породжує ефективні ло-

гістичні системи підприємств, що забезпечують перемогу в кон-

курентній боротьбі. Сутність концепції полягає в розробленні та

впровадженні логістичної системи підприємства.

Метою логістики є сервіс — поставка товарів «точно вчасно»

(just in time), тобто «…ensuring the availability of the right product,

in the right quantity and the right condition, at the right place, at the

right time, for the right customer, at the right cost». Це переклада-

ється як забезпечення необхідними товарами в необхідній кіль-

кості в потрібний час у потрібне місце з мінімальними витратами,

що зумовлені рухом та зберіганням матеріалів і товарів (матеріа-

льним потоком), при потрібній якості обслуговування певних

споживачів.

Доцільно виділити «сім правил логістики», або «комплекс логі-

стики» (комплекс «7R»): Right product — вантаж; Right quantity —

кількість; Right time — час; Right place — місце; Right cost — ви-

трати; Right condition — якість; Right customer — споживач.

Для досягнення вказаної мети слід вирішити п’ять завдань.

Забезпечити мінімум протиріч. Протиріччям слід вважати

кожний факт, результатом якого є дисбаланс між елементами

комплексу логістики. Потенційні джерела таких протиріч пови-

нні постійно знаходитися під контролем.

Забезпечити мінімум запасів. Він досягається при асортиме-

нтній відповідності між обсягом наявних ресурсів і обсягом їх

споживання. Запаси доцільно зменшувати до того мінімально

можливого рівня, при якому виконання договірних зобов’язань

не підлягає сумніву. Той рівень запасів, при якому логістичні ви-

трати зводяться до мінімуму, за умови забезпечення потрібної

якості сервісу, є мінімальним. Для досягнення мінімуму запасів

необхідно в комплексі вирішувати питання місцезнаходження і

розпланування, комунікації, транспорту, складування і упаковки.

Зростаючою популярністю користується концепція «0 запасу»

(нульового запасу). При мінімумі запасів потенційні джерела

протиріч виявляються досить швидко. У решті випадків це відбу-

вається повільніше. Проте, приймаючи рішення про скорочення

кількості товарно-матеріальних цінностей, що знаходяться на

збереженні, слід мати на увазі, що запаси можуть бути раціона-

льним вкладенням капіталу і приносити відчутну фінансову від-

дачу.

Забезпечити максимум транспортної консолідації. Транс-

портні витрати належать до найбільш значних статей логістичних

витрат. Вони прямо пов’язані з обсягами переміщуваних ванта-

жів, дальністю перевезень, видом транспорту. Реалізація концеп-

ції логістики забезпечує поставку «точно вчасно» для всіх ванта-

жів незалежно від габаритів. При цьому досягнення її мети

неможливе без інкорпорування кожної транспортно-переміщу-

ючої дії в єдиний синхронізований у просторі і часі «логістичний

конвеєр продуктопостачання» від постачальника до споживача,

що функціонує «точно вчасно».

Забезпечити контроль якості поступаючих ресурсів. Кон-

цепція «0 дефекта» (нульового дефекта) передбачає, що товарно-

матеріальні цінності, які не відповідають прийнятим стандартам,

негайно видаляються з матеріального потоку. Як наслідок логіс-

тичний процес нерідко переривається, і це завдає збитків. Проте

ретельний контроль якості матеріалів і товарів є попередньою

умовою досягнення мети логістики.

Забезпечити підтримку життєвого циклу товару. Вона

здійснюється за рахунок сервісу, який виник і розвивався як реа-

кція конкурентів на необхідність задоволення попиту. Концепція

обслуговування є проявом феномену глобалізації, сутність якого

передає вислів: «Ви кажете нам про свою проблему, а ми робимо

все інше». Сервіс, з одного боку, можна вважати стимулом для

споживача, а з другого — підтримкою життєвого циклу товару.

Levitt T. писав: «Пропонуючи клієнтові послугу, фірма майже

завжди діє у своїх власних інтересах. Її надання є умовою укла-

дання та успішного виконання угоди, так як і виробництво това-

ру». Надання сервісу, з великою ймовірністю, означає продов-

ження із споживачем зв’язку до наступної покупки.

Концепція логістики ґрунтується на принципі комплексності

і синхронності, який проявляється в трьох теоретичних поло-

женнях:

— розгляд руху і зберігання матеріалів, товарів, інформації

від первинного джерела до кінцевого споживача як єдиного ма-

теріального і інформаційного потоків підприємства;

— впровадження логістичної системи підприємства — органі-

заційно-управлінського механізму координації дій фахівців різ-

них служб, що управляють матеріальним потоком;

— використання агрегованого показника ефективності функ-

ціонування логістичної системи підприємства, який, крім витрат,

пов’язаних з матеріальним потоком, враховує втрати прибутку

внаслідок невикористаних (втрачених) можливостей, зумовлених

існуванням матеріальних запасів.

Розгляд руху і зберігання матеріалів, товарів, інформації від

первинного джерела до кінцевого споживача як єдиного матері-

ального і інформаційного потоків підприємства.

У самому загальному вигляді логістичний процес можна

уявити як ланцюг з трьома ланками «постачальники — підпри-

ємство — споживачі», по яких рухаються два взаємопов’язаних

потоки: матеріальний, що збільшує вартість, та інформаційний

(рис. 2.1).

Матеріальний потік являє собою рух та зберігання матеріалів і

товарів, які починаються з транспортування від постачальників

сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів і

закінчується післяпродажним сервісом для споживачів. Він є ін-

теграцією трьох логістичних функцій (функціональних сфер):

— постачання,

— підтримки виробництва,

— фізичного розподілу.

Постачання пов’язане з рухом сировини, матеріалів, напівфа-

брикатів, комплектуючих виробів між ланками «постачальни-

ки — підприємство». Підтримка виробництва — з рухом та збе-

ріганням матеріалів між стадіями виробництва в межах ланки

«підприємство». Фізичний розподіл — з рухом та зберіганням

готової продукції між ланками «підприємство — споживачі». По-

стачання та фізичний розподіл є зовнішніми частинами матеріа-

льного потоку, а підтримка виробництва — внутрішньою.

Інформаційний

потік

Функції

і операції

Матеріальний

потік

Прогнозування

Аналіз поточного стану

Оперативно-календарне плануван-

ня

Планування потреби в матеріалах

Сервіс

Транспортування готової продукції

Збе

ігання запасів готової п

од

кції

в торгових представництвах

анспо

вання готової п

од

кції з

підприємства в торгові представниц-

тва

Фізичний розподіл

Упаковка

Збе

ігання запасів готової п

од

кції

на підприємстві

Внутрішньозаводські переміщення

Підтримка виробництва

Зберігання виробничих запасів

Транспортування сировини, матеріа-

лів, напівфабрикатів, комплектуючих

виробів

Постачання

Рис. 2.1. Схема матеріального

та інформаційного потоків підприємства

Інформаційний потік являє собою рух та зберігання інформа-

ції. Він передує матеріальному потоку і є необхідним для коор-

динації логістичних функцій за рахунок виконання чотирьох фу-

нкцій: продуктово-ринкового прогнозування; аналізу поточного

стану; оперативно-календарного планування матеріального пото-

ку; планування потреби в матеріалах. Як правило, в існуючих

дефініціях логістики йдеться про управління матеріальним і від-

повідним інформаційним потоком. Але, оскільки управляти ма-

теріальним і будь-яким іншим потоком без управління інформа-

ційним потоком неможливо, то згадування інформаційного

потоку не обов’язкове. Інформація — це той первинний матеріал,

який при кваліфікованому зборі, передачі, вивченні тільки й до-

зволяє отримати потрібний результат. Тому поняття «інформа-

ційний потік» у визначенні логістики можна використовувати за

умовчанням, тобто мати на увазі, але не використовувати.

Логістичні функції складаються з логістичних операцій, і ко-

жна збільшує вартість матеріального потоку до того часу, поки

Курсивом виділено логістичні функції.

матеріали повністю не трансформуються в товари, що поставля-

ються споживачам «точно вчасно» (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ ЛОГІСТИЧНИХ ОПЕРАЦІЙ ПІДПРИЄМСТВА

Функції логістики Основні логістичні операції

Фізичний розподіл Координація з планом маркетингу, прогнозування по-

пит

, се

віс, опе-

ативно-календа

не план

вання

транспортування готової продукції, управління запа-

сами готової продукції, оброблення замовлень, скла-

дування готової продукції, навантажувально-розван-

таж

вальні і т

анспо

тно-складські

оботи з готовою

продукцією, постачання готової продукції, облік запа-

сів готової продукції

Підтримка вироб-

ництва

Координація з планом фізичного розподілу, оператив-

но-календарне планування руху незавершеного виро-

бництва, внутрішньозаводські переміщення матеріа-

лів, навантажувально-розвантажувальні і тран-спорт-

но-складські

оботи з незаве

шеним ви

обництвом,

доведення си

овини, мате

іалів, напів

аб

икатів,

комплект

ючих ви

обів до ви-

обничих під

озділів,

складування незавершеного виробництва, облік запа-

сів незавершеного виробництва

Постачання Координація з оперативно-календарним планом виро-

бництва, вибір і проведення переговорів з постачаль-

никами, план

вання пот

еби в ма-те

іалах, складання

оперативно-календарного плану постачання, тран-

спо

вання си

овини, мате

іалів, напів

аб

икатів,

комплектуючих виробів, складування виробничих за-

пасів, навантажувально-роз-вантажувальні і транспор-

тно-складські роботи з предметами постачання

Впровадження логістичної системи підприємства — органі-

заційно-управлінського механізму координації дій фахівців різних

служб, що управляють матеріальним потоком.

Поняття «логістична система» вживається щодо суб’єкта

управління, що впливає на об’єкт — матеріальний потік. Це ор-

ганізаційно-управлінський механізм, пов’язаний з досягненням

потрібного рівня інтеграції логістичних функцій за рахунок орга-

нізаційних перетворень в структурі управління та впровадження

спеціально розроблених управлінських процедур (операційних

систем), основою яких є планування постачання, підтримка ви-

робництва і фізичного розподілу як єдиного матеріального пото-

ку. Таким чином, наявність організаційного механізму координа-

ції, який інтегрує зусилля функціональних відділів, що раніше

виконували свої завдання ізольовано, доповнюється паралельним

удосконаленням управлінських координуючих процедур.

Організаційний механізм, перетинаючи функціональні межі, за

рахунок більш гнучкої координації спрямовує їхні дії на досяг-

нення мети логістики. Організаційне об’єднання в одному інтег-

рованому відділі вирішує завдання координації дій традиційних

функціональних підрозділів. Відділ є не моно-, а міжфункціона-

льним і відповідає за виконання набору логістичних дій. На чолі

знаходиться керуючий матеріальним потоком, який підзвітний

першому керівникові, встановлює оперативні цілі, відповідає за

удосконалення системи та кінцеві результати її діяльності. Така

структура доцільна в тій мірі, в якій слугує координації логістич-

них функцій. Різноманітність особливостей підприємств і про-

блем, що стоять перед ними, детермінують поліваріантність ор-

ганізаційних рішень управління матеріальним потоком. Побудова

може бути різною і залежить від характеру продукції, матеріало-

місткості, кількості споживачів, рівня каналу фізичного розподі-

лу та ін. Тому нарівні з поняттям «логістика» («управління мате-

ріальним потоком»), виділяють ще два терміни: «управління

матеріалами» і «управління фізичним розподілом». Перший на-

лежить до руху матеріалів від постачальників і далі в межах під-

приємства, другий — до фізичного розподілу товарів. Викорис-

тання трьох понять знаходить відображення у створенні відповід-

них інтегрованих структур трьох модифікацій — відділів управ-

ління рухом товарно-матеріальних цінностей, що мають, як пока-

зано на рис. 2.2, специфічні сфери відповідальності.

Таким чином, концепція логістики передбачає передачу від-

повідальності за управління матеріальним потоком підприємства

одному інтегрованому підрозділу. Вважається, що це поліпшує

координацію. Проте є підприємства, які, формально не маючи

відділу логістики, все-таки працюють досить ефективно. Інші та-

кий відділ мають і також досягають високих результатів. Голо-

вне в концепції логістики — стимулювати філософію, що

спонукає усі рівні і структури управління підприємства мис-

лити і діяти системно у межах інтеграції логістичних можли-

востей і раціональної економії.

Управлінський механізм також внаслідок більш гнучкої коор-

динації спрямовує дії підрозділів підприємства на досягнення

концептуальної мети логістики. Розрізняють два види операцій-

них систем: «тягнучі» (англ. pull) і «штовхаючі» (англ. push).

Споживачі

Рух і

зберігання

незавер-

шеного

виробництва

Рух і

зберігання

готової

продукції на

підприємстві

Рух і збері-

гання готової

продукції за

межами

підприємства

Постачальники

Управління матеріалами

(Materials management)

Управління фізичним розподілом

(Physical Distribution management)

Управління матеріальним потоком

(Logistics management)

Рух

і зберігання

виробничих

запасів

Рис. 2.2. Схема розподілу сфер відповідальності

між різними видами організаційних рішень у логістиці

Операційна система «Kanban» належить до розряду «тягну-

чих». Її сутність у тому, що на кожну дільницю виробництва

поставляється тільки та кількість деталей та вузлів, яка необ-

хідна для своєчасного випуску готової продукції. Засобом пе-

редачі замовлення на поставку є картки, що циркулюють як на

самому підприємстві, так і між ним та контрагентами. Поку-

пець готової продукції і потім кожна наступна в технологічно-

му ланцюгу дільниця диктують асортиментну програму попе-

редній, яка дізнається про своє завдання, коли з подальшої

надходить оформлене в картці замовлення. Обумовлений пла-

ном постачання, графік виробництва має тільки збиральний

конвейєр, який за допомогою карток «розкручує клубок інфо-

рмації» у зворотний бік. Таким чином, оперативно-кален-

дарний план матеріального потоку формується рухом карток,

забезпечуючи поставку «точно вчасно». Необхідні матеріали і

товари в необхідній кількості в потрібний час «витягуються» в

необхідне місце робітниками, що знаходяться на подальших

ділянках виробничого процесу. В результаті готові вироби

надходять до моменту продажу, комплектуючі вузли — до мо-

менту збирання готових виробів, деталі — до моменту збиран-

ня комплектуючих вузлів, сировина і матеріали — до моменту

виготовлення деталей. У цьому зв’язку як синоніми цієї систе-

ми використовують такі терміни: «система контролю виробни-

чих запасів», «виробництво без запасів», а Shonberger R.J. на-

звав її методом організації виробництва за принципом «із

ложки прямо в рот».

Система «Kanban» реалізована на таких підприємствах як

General Motors, Massey-Ferguson, Renault. Аналіз діяльності бі-

льше ніж 80 німецьких фірм показав, що завдяки її впроваджен-

ню виробничі запаси знижуються в середньому на 50 %, запаси

готової продукції — на 80 %, продуктивність праці зростає на

20—50 %. Разом з тим фахівці зазначають, що відсутність стра-

хових запасів при умові порушень постачальниками договірних

зобов’язань часто призводить до зупинок виробничого процесу.

Тому більшість неяпонських фірм працюють, не керуючись кон-

цепцією «0 запасу» (нульового запасу).

Операційна система «MRP-1» (англ. materials requirements

planning — планування потреби в матеріалах) належить до роз-

ряду «штовхаючих». Це комп’ютеризований метод визначення

потреби в матеріалах на різних стадіях виробничого процесу. Си-

стема, як видно з рис. 2.3, має широкий набір машинних програм,

який забезпечує узгодження логістичних функцій.