Окландер М.А. Логістика

Подождите немного. Документ загружается.

221

потім ризикує бути поставленою без сервісного забезпечення «не

точно вчасно». Завдяки плануванню логістики в ідеалі цього не

відбувається. Здатність логістики стимулювати продажі є ключо-

вим фактором комерційного успіху підприємства.

Цикл фізичного розподілу впливає і по суті приводить у дію

цикли підтримки виробництва і постачання. Тому внаслідок орі-

єнтації на споживача, його складові частини повинні бути при-

вабливішими, ніж у них. Увага до запитів клієнтів надає фізич-

ному розподілу адаптивності, динамізму, спрощує укладання

угод, поліпшує точність прогнозування, створює умови для ма-

неврування при виконанні договірних зобов’язань (пропозиція

товарів-субститутів, гнучка цінова політики та ін.).

Багатоваріантність форм організації циклу фізичного роз-

поділу визначає складність проектування відповідних опера-

ційних систем. Їм повинні бути властиві адаптивність та гнуч-

кість, тобто механізми, що забезпечать синхронізацію попиту і

пропозиції. А також висока технологічна оснащеність і проду-

ктивність.

Процес планування і функціонування логістичного циклу, як

це видно з рис. 5.5, реалізується з урахуванням наслідків моніто-

рингу навколишнього середовища і аналізу господарської діяль-

ності підприємства. Каналами прямого і зворотного зв’язку він

органічно об’єднує в єдиний замкнутий контур планування і ви-

конання логістичних функцій з їх оперативними результатами.

Потенціал механізму логістичного планування грунтується на

можливостях комп’ютерної технології інтегрувати бази даних

про попит, запаси, витрати, ціни, тарифи, інші параметри фунці-

ональних циклів і, аналізуючи їх, видавати оптимальні рішення.

Структура планування логістичного циклу складається з чоти-

рьох процедур:

— планування поставок готової продукції;

— оперативно-календарне планування виробництва;

— планування потреби в матеріалах;

— техніко-економічне обґрунтування проектів.

Планування поставок готової продукції. Планування поста-

вок готової продукції полягає у визначенні часу, обсягу і адреса-

та. Розрізняють чотири його елементи:

— прогнозування попиту (збуту);

— визначення поточного попиту (формування портфеля замо-

влень);

— планування запасів готової продукції;

— планування зверхнормативних запасів готової продукції.

222

Аналіз

господарської

діяльності

Бізнес-

план

Моніторинг

навколишнього

середовища

ПЛАН ЛОГІСТИКИ

Постачання Пі

имка ви

обни

тва Фізичний

озпо

іл

ПЛАНУВАННЯ ПОСТАВОК

ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ (ГП)

Оперативно-календарне планування

виробництва

Планування потреби в матеріалах

Виконання оперативно-календарного

плану виробництва

Виконання оперативно-календарного

плану поставок ГП

Оперативні результати

Виконання оперативно-календарного

плану постачання

Техніко-економічне обґрунтування

проектів

Прогнозування

попиту (збуту)

Визначення поточного

попиту (формування

портфеля замовлень)

Планування

запасів ГП

Планування

зверхнорматив-

них запасів ГП

Реалістично

Ні

Так

Рис. 5.5. Алгоритм планування

і функціонування логістичного циклу підприємства

223

Прогнозування попиту (збуту) являє собою оцінювання

можливого збуту в майбутньому. Це дуже складне питання,

оскільки покупці вільні у виборі того, що, де і коли вони ку-

пують. У зв’язку з тим, що попит є залежним, для його прогно-

зування, використовуються різні логічні і математико-стати-

стичні методики, що ґрунтуються на здоровому глузді, точно-

му розрахунку, інтуїції, досвіді. Прогнозування збуту викорис-

товується при розробці перспективних планів поставок готової

продукції.

Визначення поточного попиту (формування портфеля замов-

лень) являє собою своєрідний «гальмівний механізм» логістичної

системи. Коли замовлення на поставку готової продукції є, вона

працює, коли їх немає — зупиняється. Причому чим більше за-

мовлень, тим інтенсивніша робота. І навпаки. Замовлення спожи-

вачів як форма прояву попиту тиснуть на підприємство. Вико-

нання договірних зобов’язань є відповідною реакцією на прий-

няті до виконання замовлення.

Планування запасів готової продукції здійснюється після ана-

лізу сформованого портфеля замовлень і включає розробку від-

повідної стратегії їх утворення і контролю. Оцінка фактичної на-

явності запасів тотожна визначенню можливості здійснення

поставок готової продукції, а значить, реальності виконання кон-

трактів і задоволення попиту. Надійні системи контролю своєча-

сно сигналізують про вихід за рамки максимального і мінімаль-

ного рівнів.

Планування наднормативних запасів готової продукції є за-

ключним аспектом складання плану поставок. За деякими асор-

тиментними позиціями необхідно створювати сезонні запаси, які

повинні нормалізувати роботу підприємства під час сезонної пе-

рерви у виробництві, споживанні чи транспортуванні. За інши-

ми — у випадку надмірного попиту нарощуються резервні запаси

для забезпечення потрібної якості сервісу.

Отже, план поставок готової продукції — це документ, який

відображає оцінку місткості ринку і ґрунтується на прогнозуван-

ні попиту, формуванні портфеля замовлень, плануванні запасів і,

якщо потрібно, плануванні наднормативних запасів. Він є спосо-

бом «витягування» готової продукції із сфери виробництва, іні-

ціюючи тим самим її позиціонування на ринку.

Оперативно-календарне планування виробництва полягає

у визначенні часу і обсягу випуску готової продукції відповідно

до плану поставок. Тим самим узгоджуються попит і пропозиція,

вирішуються конфлікти між виробництвом і ринком. При розро-

224

бленні плану виробництва забезпечуються умови для створення

такої ситуації, коли постачання закуповує матеріальні компонен-

ти, необхідні для виготовлення того, що випускає виробництво і

продає маркетинг. А в ідеалі досягається намічений результат з

прибутку. Щоб цього досягнути, плану виробництва повинні бу-

ти властиві чотири характеристики: базування на плані поставок;

поєднання стабільності та гнучкості; кореляція з іншими розді-

лами бізнес-плану; він повинен передувати плануванню потреби

в матеріалах і плануванню техніко-економічного обґрунтування

проектів.

Планування потреби в матеріалах полягає у визначенні

обсягу сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфа-

брикатів, необхідних для випуску готової продукції відповідно

до плану виробництва. Акцент робиться на точному визначенні

потреби виробництва в предметах постачання при мінімізації

відповідних запасів. У цілому виробничі потреби залежні від

попиту на готову продукцію і ґрунтуються на плані виробницт-

ва. Отже, план матеріально-технічного постачання містить ін-

формацію про мінімальну кількість усіх предметів закупки, що

потрібні для виконання плану виробництва в розрізі постачаль-

ників.

Техніко-економічне обґрунтування проектів полягає в

оцінюванні реальності і доцільності виконання розробленого

плану логістики. Нерідко він виявляється нерентабельним, не

підкріпленим якими-небудь ресурсами чи з великим терміном

окупності витрат. Складність цього процесу полягає у викорис-

танні спеціальних методик розрахунку, що використовуються

для кожного етапу роботи. Отримані результати зіставляються з

ідеальними. Проект проходить експертизу. Неефективні рішен-

ня відкидаються, корисні і ефективні залишаються і удоскона-

люються. Наприклад, зменшити вартість проекту можна за ра-

хунок скорочення робочого часу, переводу фахівців на кон-

трактну систему оплати праці, залучення надомників, більш ра-

ціональної розстановки кадрів і перерозподілу функціональних

обов’язків, ревізії плану виробництва. Ступінь прибутковості

сфери виробництва обмежена, передусім, можливостями облад-

нання. В комерційній сфері вона зумовлена раціональністю

співвідношення між такими факторами, як ціни закупки і про-

дажу, розмір середньорічних запасів, якість сервісу, рівень за-

робітної плати.

При розробці плану поставок готової продукції вказані види

діяльності здійснюються по кожній асортиментній позиції, а по-

225

тім результати у вартісній формі агрегуються по всьому товар-

ному асортименту. Після того, як ідентифікована прийнятність

плану логістики, тобто отримано позитивне техніко-економічне

обґрунтування проекту, він визнається реалістичним і прийма-

ється до виконання. Це є передумовою успішного здійснення ін-

ших функціональних планів та бізнес-плану підприємства в ці-

лому.

Алгоритм планування логістики універсальний, оскільки може

використовуватись на будь-яких підприємствах. На його основі

будується адекватна профілю підприємства структура. Напри-

клад, плани логістики на промисловому підприємстві, в торговій

організації чи лікарні мають різну конфігурацію. В останніх двох

випадках відсутня сфера виробництва і, відповідно, із конструк-

ції випадає відповідний елемент. Раціональна технологія плану-

вання і контролю логістики забезпечує кожному підприємству

максимум комерційного успіху. В цьому зв’язку потрібно відзна-

чити три положення.

1. В результаті професійного відношення до розробки плану

логістики уявляється можливим підвищити рентабельність виро-

бництва щонайменше на 10 %. Досягається це, передусім, за ра-

хунок усунення надмірних та надлишкових запасів. І хоча мінімі-

зація запасів — пріоритетне завдання логістики, однаково

важливими є й інші — мінімум протиріч, максимум транспортної

консолідації, контроль якості поступаючих ресурсів, підтримка

життєвого циклу товару.

2. Помилковим і навіть небезпечним є прагнення до міні-

мізації матеріальних запасів абсолютно за всіма позиціями.

Динамічність маркетингового середовища робить виправда-

ним створення спекулятивних матеріальних запасів. Напри-

клад, для забезпечення потрібної якості сервісу, задоволення

сезонного попиту, захисту від виробничих простоїв, оптимі-

зації логістичних витрат, накопичення дефіцитних предметів

постачання.

3. Координація логістики з іншими сферами корпоративних

зусиль реалізується за рахунок включення плану логістики в біз-

нес-план.

У рамках логістичної системи підприємства завжди існує

набір стратегій функціональних циклів. У конкретній ситуації

повинні вибиратися оптимальні варіанти, що забезпечують

можливості для маневрування, щоб завоювати лідерство на

ринку.

226

Запитання для самоконтролю

1. Назвіть принципи і класифікуйте логістичний сервіс.

2. Назвіть принципи і класифікуйте логістичні витрати.

3. Наведіть методику розрахунку логістичних витрат.

4. Що таке втрати прибутку внаслідок утворення запасів?

5. Що таке логістичний цикл і з яких елементів він склада-

ється?

6. Яким є алгоритм планування логістичного циклу?

7. Наведіть позитивні наслідки використання технології

планування і контролю логістики.

227

ЛОГІСТИКА

І МАРКЕТИНГ

6.1. СПІВВІДНОШЕННЯ ЛОГІСТИЧНОЇ

ТА МАРКЕТИНГОВОЇ СИСТЕМ

Маркетинг

, менеджмент, інжиніринг, облік і аудит, інвести-

ції, інновації, фінанси та інші фактори складають внутрішнє се-

редовище логістичної системи підприємства. Іманентним атрибу-

том концепції маркетингу є орієнтація на споживача. Усі під-

системи економічної системи підприємства повинні синхронізу-

вати діяльність у напрямі досягнення цієї фундаментальної мети.

Призначення плану логістики, який є складовою бізнес-плану,

полягає у сприянні виконанню бізнес-плану в частині, що стосу-

ється логістичних функцій — фізичного розподілу, підтримки

виробництва, постачання.

Питання про співвідношення логістики і маркетингу підпри-

ємства дискусійне. Існують різні точки зору: логістика — це час-

тина маркетингу; маркетинг — це частина логістики; логістика і

маркетинг — це самостійні науки. Доцільно вважати логістику і

маркетинг самостійними концепціями, інтегрованими видами ді-

яльності, науковими теоріями.

Для реалізації концепції логістики з’являється гостра необхід-

ність у використанні маркетингу. У рамках маркетингової філо-

софії концепція логістики спрямовує діяльність підприємства до

мінімізації сукупних витрат, що супроводжують рух та зберіган-

ня товарно-матеріальних цінностей, починаючи від вибору по-

стачальників і закінчуючи післяпродажним сервісом. Керуючись

концепцією маркетингу, фахівці підприємства виявляють, ство-

рюють, змінюють, стимулюють попит. При використанні конце-

пції логістики у них з’являється можливість його задовольняти з

мінімальними витратами, що супроводжують матеріальний потік.

Визначимо взаємозв’язок логістики і маркетингу підприємства, їх

спільність («зони перехрещення») та специфічність.

1 У цьому розділі під поняттям маркетинг розуміється виключно одна з його

форм — мікромаркетинг.

228

Логістика і маркетинг мають багато спільного.

По-перше, концепції і логістики, і маркетингу — це образ ми-

слення, філософія.

По-друге, концепції і логістики, і маркетингу грунтуються на

принципі комплексності і синхронності.

По-третє, і логістика, і маркетинг — це образ дії, інтегровані

функції економічних систем.

По-четверте, і логістика, і маркетинг мають агреговані показ-

ники ефективності.

По-п’яте, і логістика, і маркетинг існують тільки у формі сис-

тем, тобто мають системний характер. Якщо концепції логістики

і маркетингу — це образ мислення, що визначає мету і принцип

підприємницької діяльності, то логістична і маркетингова систе-

ми — це образ дії, засоби реалізації концепцій. Якщо концепції

логістики і маркетингу — це спрямованість ділового мислення,

то логістична і маркетингова системи — це спрямованість дій у

сфері бізнесу. Особливо підкреслимо, що системний характер ло-

гістики і маркетингу детерміновано концептуальним принципом

комплексності і синхронності.

По-шосте, і логістика, і маркетинг — це міждисциплінарні

науки.

По-сьоме, концепції та методології і логістики, і маркетингу

носять універсальний характер.

По-восьме, і логістика, і маркетинг відповідають характеру іс-

нуючих виробничих відносин.

По-дев’яте, логістика, як і маркетинг — це інструменти гар-

монізації відносин з узгодження інтересів держави, діячів ринку

та населення.

Логістика і маркетинг мають певні відмінності.

По-перше, універсалізм концепцій логістики і маркетингу ав-

тор тлумачить по-різному. Універсалізм концепції логістики про-

являється в тому, що вона може використовуватися на підприєм-

ствах різної галузевої належності для оптимізації різноманітних

ресурсопотокових процесів. Логістичні системи можуть бути

сформовані тільки на мікроекономічному рівні. Маркетингові ж

системи можуть бути створені на макро-, мезо- та мікрорівнях.

Макромаркетингова система може бути підсистемою системи

управління уряду, мезомаркетингова — підсистемою системи

управління місцевої державної адміністрації та органів місцевого

самоврядування, мікромаркетингова — підсистемою системи

управління підприємства. Між ними повинна існувати жорстка

ієрархія. Макромаркетинг створює сприятливі умови для форму-

229

вання і розвитку мезомаркетингу, а той, у свою чергу, — для мік-

ромаркетингу (рис. 6.1).

МАКРОМАРКЕТИНГОВА СИСТЕМА

(підсистема економічної системи уряду країни)

МЕЗОМАРКЕТИНГОВА СИСТЕМА

(підсистема економічної системи місцевої державної

адміністрації та органів місцевого самоврядування)

МІКРОМАРКЕТИНГОВА СИСТЕМА

(

пі

система економічної системи пі

иємства

)

СПОЖИВАЧІ

Рис. 6.1. Схема ієрархії маркетингових систем

По-друге, логістика функціонує тільки в умовах планомірних

зв’язків між виробництвом та споживанням, оскільки при відсут-

ності договірних відносин між виробником та споживачем немає

сенсу використовувати логістику. У той же час маркетинг — це

діяльність, що властива як ринковим, так і планомірним формам

зв’язків виробництва та споживання. В умовах ринкових зв’язків

між виробництвом та споживанням за рахунок маркетингової ді-

яльності виробник збільшує вірогідність того, що його безпосе-

редньо приватна праця проявиться як опосередковано суспільна,

конкретна праця — як абстрактна, а суспільний зв’язок про-

явиться у формі мінової вартості. І якщо суспільна форма проду-

кту праці стане товарною, то це стане наслідком та підтверджен-

ням ефективності маркетингових зусиль. Тобто маркетинг — це

спосіб зниження ризику в динамічних, невизначених, слабо про-

гнозованих умовах товарного виробництва. Це засіб продовжен-

ня довголіття товарного виробництва, форма вирішення його

протиріч та недоліку з нераціональних втрат ресурсів, що прояв-

ляються зростанні запасів готової продукції. В ідеалі, ефективна

маркетингова діяльність сприяє встановленню планомірних від-

носин, тобто спрямована на виробництво за замовленнями. Біль-

ше того, частиною змісту маркетингу є формування планомірних

відносин. Виходить, що маркетинг реанімує товарне виробництво

230

і підриває його одночасно. Перше — в оперативно-тактичному

контексті, друге — в стратегічному. Таким чином, маркетингу

властивий подвійний характер. З одного боку, маркетинг — це

цілком ринковий інструмент надання тривалості життєвому цик-

лу товарного виробництва і його адаптації та еволюції в сучасних

умовах. З іншого боку, маркетинг підриває товарне виробництво,

сприяючи становленню планомірної, тобто безпосередньо суспі-

льної форми зв’язку.

На підприємстві логістична та маркетингова системи мають

спільну зону — функцію фізичного розподілу. Дійсно, логістика

складається із трьох функцій: постачання, підтримка виробницт-

ва, фізичний розподіл. Маркетинг — із п’яти: аналіз маркетинго-

вого середовища і розробка стратегії маркетингу, товарна політи-

ка, ціноутворення, фізичний розподіл, просування. На пере-

хрещенні логістики і маркетингу, як це видно з рис. 6.2, знахо-

диться фізичний розподіл.

ЛОГІСТИКА МАРКЕТИНГ

Постачання

Фізичний

розподіл

Підтримка

виробництва

Аналіз маркетингового

середовища і розробка

стратегії маркетингу

Товарна політика

Ціноутворення

Просування

Рис. 6.2. Схема співвідношення маркетингу і логістики підприємства

У сучасних умовах зростає значення маркетингу і логістики в ді-

яльності українських підприємств. Оптимізація збуту здійснюється

за рахунок реалізації комплексу маркетингу (комплексу «4Р»):

Product — товар;

Price — ціна;

Place — місце;

Promotion — просування.

Концепція логістики не тільки проголошує пріоритет спожи-

вача, а й гармонізує інтереси постачальника та споживача за ра-

хунок комплексу логістики (комплексу «7R»):

Right product—вантаж;

Right quantity — кількість;